Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/15960/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.
Надіслано судом: 28.07.2023. Зареєстровано: 28.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2023.
Дата набрання законної сили: 28.08.2023
Номер судового провадження: 1-кп/947/348/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62019150000000449

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		       Справа № 947/15960/21
		Провадження № 1-кп/947/348/23
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		27.07.2023 року Київський районний суд міста Одеси у складі:
		Головуючого - судді ОСОБА_1 , 
		за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		за участю прокурора ОСОБА_5 , 
		захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		потерпілого ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019150000000449 від 10.06.2019 року відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Тирасполь Республіки Молдова, одруженого, який має на утримані малолітню дитину 2020 року народження, з вищою освітою, офіційно не працевлаштований, зареєстрованого тапроживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимий, 
		 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України,  
		ВСТАНОВИВ:   
		Обвинувачений  ОСОБА_9 відповідно до наказу начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 13.04.2020 № 272 о/с, призначений на посаду інспектора взводу № 2 роти № 7 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України у званні «лейтенант поліції».
		Так, 06.06.2019 близько 17.10 год. ОСОБА_9 перебуваючи біля будинку № 131 вул. Толбухіна, поблизу перехрестя вулиць Толбухіна та Композитора Глинки, під час патрулювання у складі екіпажу «ІНФОРМАЦІЯ_2» на службовому автомобілі «Renault Duster», н/з НОМЕР_1 , разом із інспекторами взводу № 2 роти ТОР УПП в Одеській області ДПП НПУ ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , інспектором взводу № 1 роти ТОР УПП в Одеській області ДПП НПУ ОСОБА_12 помітив, як ОСОБА_8 викинув пакунок до контейнера зі сміттям та направився у протилежний від службового автомобіля напрямок. У подальшому, працівники поліції ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 вийшли зі службового автомобіля та безпідставно зупинили ОСОБА_8 з метою проведення поверхневої перевірки.
		Однак у зв`язку із тим, що ОСОБА_8 жодного правопорушення не вчиняв, останній відмовився від добровільної поверхневої перевірки то почав виказувати своє обурення.
		Проте, упорушення вимог ст.ст. 19, 68 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 18, 23, 34Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон),  ОСОБА_9 ,нехтуючи покладеними на нього службовими обов`язками працівника правоохоронного органу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, явно виходячи за межі наданих йому повноважень,застосував до ОСОБА_8 , прийом рукопашного бою у вигляді загиба руки за спину, маючи на меті припинити обурення останнього,застосував стосовно ОСОБА_8 спеціальні засоби «кайданки», тим самим умисно принизив його честь і гідність, після чого ОСОБА_9 направився до контейнера зі сміттям для перевірки вмісту пакунку. Перевіривши вміст пакунку, який викинув у смітник ОСОБА_8 , ОСОБА_9 переконався, що у ньому відсутні заборонені речі.
		Усвідомлюючи незаконність своїх дій, діючи умисно, за відсутності загрози своєму та інших працівників поліції життю та здоров`ю, перевищуючи надані службові повноваження, всупереч інтересам служби ОСОБА_9 підійшов до ОСОБА_8 та наніс йому два удари кулаком правої руки в ліву сторону обличчя, а саме носа та верхньої щелепи, внаслідок чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу.
		Продовжуючи свої неправомірні дії ОСОБА_9 , поклавши ОСОБА_8 на кузов автомобіля «Renault Duster», н/з НОМЕР_1 , наніс ОСОБА_8 один удар коліном лівої ноги в область тулуба потерпілого з лівої сторони ближче до поясу. 
		Надалі, стосовно ОСОБА_8 проведено поверхневу перевірку, за результатами якої заборонених речей не виявлено у зв`язку із цим останнього не було притягнуто до відповідальності, а спеціальні засоби «кайданки» з ОСОБА_8 були зняті та останнього було відпущено. 
		Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 365 КК України - перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що супроводжувались насильством та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст. 365 КК України визнав повністю, та пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин при обставинах викладених в обвинувальному акті, і вони повністю відповідають фактичним обставинам скоєного ним злочину, фактичні обставини справи не оспорював та підтвердив вищеописані та встановлені судом обставини справи, а саме: 06.06.2019 року у в вечірній час, він під час патрулювання у складі екіпажу знаходився на вул. Толбухіна, де зупинив потерпілого, якому загнув руки за спину, одягнув кайданки. Потім він наніс потерпілому два удари кулаком по обличчю, один удар ногою по тулубу, чим потерпілому причинив тілесні пошкодження. Він кається за вчиненні злочинні дії, засуджує свою протиправну поведінку, вибачається за свої дії перед батьками потерпілого, та потерпілим. 
		У судовому засідання потерпілий ОСОБА_8 пояснив, що в день подій, він рухався по провулку Глинки у бік вулиці Толбухіна в місті Одесі, викинув сміття, біля нього зупинився автомобіль Рено Дастер, і до нього підійшли поліцейські, їх було четверо, один пішов шукати сміття що він викинув. Потім поліцейські наділи на нього кайданки, зробили його поверхневий обшук, причини обшуку не повідомляли, потів він отримав від поліцейського ОСОБА_9 два удару кулаком по обличчю, один удар в щелепу, другий в ніс, ще один удар нанесли коліном в живіт, і його ще раз обшукали. Коли його били, двоє із поліцейських тримали його за руки ззаду, згодом надягли наручники і просто спостерігали, інші працівники поліції його не били. Посадили до автомобіля, співробітники поліції перевірили його особисті речі без присутності понятих, подивилися його телефон з погрозами про те, що може бути ще гірше, він погодився віддати телефон. На перехресті вулиці Толбухіна і Шклярука його висадили з автомобіля. При його огляді ніяких заборонений речей не було виявлено, ніяких документів не складалось. Після побиття йому стало погано, паморочилась в голові, почував себе не стабільно. Він просив співробітників поліції, відвезти його до лікарні або додому, але отримав відмову. Швидку допомогу не просив викликати, просив відвезти до лікарні, але сказали що не можуть. Потім він подзвонив своїм батькам, сказав що його побили і він йде до лікарні "Водніків", його батьки приїхали до нього у лікарню. Потім він звертався ще до лікарні, "Одрекс", викликали поліцію, він поїхав на швидкій до дитячої лікарні в реанімацію, всі травми він отримав при зустрічі з поліцейськими. До поліції з заявою про його побиття звернулися його батьки.
		У судовому засідання свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона мати потерпілого ОСОБА_8 , який 06.06.2019 року їй подзвонив її син і сказав, що його побили поліцейські за те, що він викинув сміття в смітник, у нього був тремтячій голос, та шокований стан. Вона в цей момент була з меншим сином і подзвонила чоловіку і попросила його приїхати, сину же казала, щоб він йшов до лікарні "Водніків". Звідти поїхали в приватну лікарню, там зробили обстеження і на швидкій забрали до дитячої лікарні, син п`ять днів перебував у лікарні. Син пояснив, що в день подій, він вийшов з переулку викинув папір до альфатеру, зупинилась поліція обшукала його, звинуватила у тому, що він наркоман, і побила його.
		У судовому засідання свідок ОСОБА_14 , пояснив, що він є вітчимом потерпілого ОСОБА_8 . Так, 06.06.2019 року йому подзвонила дружина та сказала, що після спілкування з поліцією, пасинок був побитий і він йде до лікарні. Після почутого він поїхав до лікарні, в лікарні він був в 18:00 годині, лікарь вже провів огляд ОСОБА_8 .. У пасинка на руках були сліди від кайданів. Потім вони поїхали в медичний заклад «Одрекс» де зробили узі, викликали швидку допомогу та відвезли пасинка до дитячої лікарні в реанімацію. Пасинок йому розповів, що після зустрічі з дівчиною, він у районі площі Толбухіна викину у алфатер папірець, під`їхала поліція, провела обшук на наявність наркотичних речовин, побили, одягли кайданки, потім посадили до автомобіля. Раніше конфліктів у пасинка з поліцією не було.
		На підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченим ОСОБА_9 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України свідчать також інші докази, надані стороною обвинувачення та дослідженні судом під час судового розгляду справи в порядку ст. 94 КПК України. Такими доказами є:
		-Витяг із ЄРДР за № 62019150000000449 від 10.06.2019 року ;
		-Заявою від ОСОБА_14 про прийняття заходів до співробітників поліції, які 06.06.2019 року побили його пасинка ОСОБА_8 ;
		-Лист головного лікаря КУ ООКМЦ від 19.08.2019 року з журналом реєстрації амбулаторних хворих за 2019 рік, з якого вбачається, що ОСОБА_8 звернувся за медичною допомогою внаслідок побиття в районі площі Толбухіна в місті Одесі, йому встановлено діагноз: забій лівої скулової ділянки, (перелом нижньої щелепи?); Відповідно до результату токсикологічного дослідження крові №929 від 11.06.2019 року, етанол в крові не виявлений;
		-Лист ТОВ «Дім медицини» з якого вбачається, що 06.06.2019 року до них звернувся ОСОБА_8 , у якого встановлено: ознаки під капсульного розриву селезінки; деформації жовчного міхура, деформація дистального краю носової кістки з двох сторін.
		-Відомості надані ДПП УПП в Одеській області щодо підстав перебування 06.06.2019 року на службі інспекторів ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , щодо призначення ОСОБА_9 інспектором роти №1 батальну №1 УПП в Одеській області, витяг з наказу про звільнення з посади інспектора роти № 1 батальну №1 УПП в Одеській області ОСОБА_9 , копія особової справи на ОСОБА_9 ,
		-Протоколом огляду документів від 21.04.2021 року з якого вбачається, що проведено огляд паперового носія інформації на 7 арк. на якому знаходяться відомості щодо локальних і роумінгових дзвінків абонента ОСОБА_8 , який користується абонентський номером НОМЕР_2 ;
		-Копії матеріалів службового розслідування, разом з копією висновку службового розслідування щодо порушення службової дисципліни окремими працівниками УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , що виразилось у порушенні прав гр. ОСОБА_8 
		-Висновком експерта №2842 від 11.12.2019 року з якого вбачається, що у ОСОБА_8 було виявлено тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу.
		-Висновком експерта №1479 від 30.07.2020 року з якого вбачається, що у ОСОБА_8 було виявлено тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу. Дане ушкодження утворилося від ударної дії тупого твердого предмета, індивідуальні особливості якого в ушкоджені не відобразились, могло бути спричинено 06.06.2019 року. Дане ушкодження спричиняє розлад здоров`я строком понад 6-ть днів, але не більш трьох тижнів (21 день). За цим критерієм, відповідно до п.п.2.3.3 і 4,6 «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом №6 МОЗ України від 16.01.1995 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		-Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.10.2020 року, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_9 , як особу яка 06.06.2019 року нанесла йому тілесні ушкодження;
		-Протоколом огляду речей від 07.05.2021 року з якого вбачається, що предметом огляду є мобільний телефон «Iphone» чорного НОМЕР_3 , у галереї якого наявні фотознімки, які були виготовлені 06.06.2019 року, на фотознімку зображено, як у ОСОБА_8 наявні сліди від наручників. 
		-Протоколом проведення слідчого експерименту від 08.04.2021 року в ході якого потерпілий ОСОБА_8 показав та пояснив, як 06.06.2019 року співробітники поліції наносили йому тілесні ушкодження на перехресті вулиці Композитора Глинки та вулиці Толбухіна в місті Одесі. 
		-Також, судом безпосередньо досліджені в процесі судового розгляду наступні речові докази:
		-відеозапис до протоколу проведення слідчого експерименту від 08.04.2021 року в ході якого потерпілий ОСОБА_8 пояснював щодо події, які відбувалися 06.06.2019 року в ході яких співробітники поліції наносили йому тілесні ушкодження на перехресті вулиці Композитора Глинки та вулиці Толбухіна в місті Одесі. 
		Прокурор, який підтримує обвинувачення у зазначеному кримінальному провадженні в судовому засіданні відмовився від допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , інші учасники кримінального провадження погодились з прокурором.
		Судом в умовах повної змагальності процесу досліджені в повному обсязі всі докази, надані як обвинуваченням, потерпілим, захистом, можливість збирання інших доказів вичерпані, що визнано сторонами процесу, які підтвердили відсутність у них доповнень та інших доказів.
		Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
		З урахуванням наведеного, оцінивши у сукупності наявні у справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, в порядку ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи із засад справедливості, виваженості та неупередженості, керуючись законом, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії зач.2 ст. 365 КК України - перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що супроводжувались насильством та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.
		Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття у скоєному.
		В обвинувальному акті обставиною, яка згідно ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_9 вказано вчинення злочину особою повторно.
		Основні засади інституту множинності злочинів, зокрема окремі її форми (повторність, сукупність та рецидив) та правові наслідки регламентовано законодавцем у Розділі VII «Повторність, сукупність та рецидив кримінальних правопорушень» Загальної частини КК України. Повторністю кримінальних правопорушень як формою множинності згідно з нормативним приписом ст. 32 КК України визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК України.
		Також у п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Так, у ч. 1 ст. 62 Конституції України зазначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Цей конституційний принцип презумпції невинуватості майже аналогічно закріплено безпосередньо у тексті закону України про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 2 КК), а також відображено у кримінальному процесуальному законі (ст. 7 та ч. 1 ст. 17 КПК). Отже, згідно з чинним законодавством винуватість особи може бути встановлено лише обвинувальним вироком суду.
		Таким чином, враховуючі, що на час вчинення ОСОБА_9 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, він раніше не був засуджений за аналогічний злочин, тому відсутня обставина яка обтяжує покарання у виді повторності. 
		З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_9 , який в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, та  враховуючи обставини  які пом`якшують  покарання обвинуваченого, а саме: визнання вини, щире каяття у скоєному, вибачився за вчиненні злочинні дії перед батьками потерпілого, відсутність обставин які обтяжують покарання, та приймаючі до уваги відсутність у потерпілого вимог матеріального характеру до обвинуваченого, враховуючи усвідомлення обвинуваченим власної протиправної поведінки, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_9  можливе в умовах без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням його від відбування покарання з випробуванням, бо вважає це покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.
		Крім того, призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_9 з застосуванням вимог ст. 75 КК України, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
		Також, відповідно до постанови колегії суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 квітня 2018 року № 757/15167/15-к зробила висновок, що загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначати покарання або звільняти від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи не застосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначені покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
		Питання щодо вирішення речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати відсутні.
		Цивільний позов потерпілим не заявлявся.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395  КПК України, суд,
		УХВАЛИВ:  
		Визнати ОСОБА_9 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 1 (один) рік.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік. 
		На підставі  ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_9 наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя                                                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...