Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/1127/15-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Службова недбалість.
Надіслано судом: 28.07.2023. Зареєстровано: 28.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2023.
Дата набрання законної сили: 19.07.2023
Номер судового провадження: 11-кп/816/552/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015200090000097

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №580/1127/15-к Головуючий у суді у 1 інстанції -  ОСОБА_1 Номер провадження 11-кп/816/552/23 Суддя-доповідач -                 ОСОБА_2  Категорія - Службова недбалість   
		 
		 
		УХВАЛА
		Іменем України
		 
		19 липня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі: 
		судді-доповідача - ОСОБА_2 , 
		суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 580/1127/15-к за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на вирок Тростянецького районного суду Сумської області від 03.08.2022, за яким 
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Визирівка Сумського району Сумської області, мешканка АДРЕСА_1 
		 
		визнана невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та виправдана, 
		 
		 
		 
		учасників судового провадження:
		прокурора  ОСОБА_8 ,
		представника СД УДППЗ «Укрпошта»  ОСОБА_9 , 
		обвинуваченої  ОСОБА_10 ,
		захисника  адвоката ОСОБА_11 ,
		 
		установила: 
		 
		У поданій апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_12  просить скасувати вирок суду першої інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_10 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 367 КК, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, установах і організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 2 роки без штрафу. На підставі ст. 75 КК звільнити ОСОБА_10 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. На підставі ст. 76 КК покласти на ОСОБА_10 обов`язки: періодично з`являтися до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи. Цивільний позов СД УДППЗ «Укрпошта» задовольнити та стягнути з ОСОБА_10 матеріальну шкоду в дольовому порядку в сумі 207750 грн. Стягнути з ОСОБА_10 процесуальні витрати в сумі 384 грн. Вимоги обгрунтовані тим, що суд першої інстанції дійшов необгрунтованого висновку про недоведеність прокурором поза розумним сумнівом вини ОСОБА_10 з підстав, викладених у вироку.
		 
		Вироком Тростянецького районного суду Сумської області від 03.08.2022 ОСОБА_10 визнана невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, та виправдана.
		 
		Згідно обвинувального акта органом досудового розслідування ОСОБА_10 пред`явлене обвинувачення в тому, що вона, обіймаючи посаду відповідального чергового обміну пошти цеху оброблення пошти СД УДППЗ «Укрпошта» та, будучи службовою особою, вчинила службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обовязків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки. 14.01.2015 ОСОБА_10 , згідно графіків роботи, була відповідальним черговим обміну пошти по ЦОП СД УДППЗ «Укрпошта». О 08 год. 20 хв. 14.01.2015 відповідно накладної № 97 від 14.01.2015 на відправлену пошту листоноша із супроводження ОСОБА_13 у приміщенні головної каси СД УДППЗ «Укрпошта» отримав 14 страхових мішків із цінними вкладеннями у вигляді готівки на загальну суму 415 500 грн. В подальшому ОСОБА_13 завантажив вказані 14 страхових мішків із цінними вкладеннями до поштового автомобіля разом із іншою поштою та отримав від ОСОБА_10 маршрутну накладну на пошту по маршруту № 13. ОСОБА_10 перед відправкою пошти по маршруту не забезпечила схоронність майна, яке внаслідок службового становища перебувало у її віданні, а саме не перевірила закриття дверей фургона автомобіля та не опломбувала їх пломбиратором даного поштового відділення. Крім того, ОСОБА_10 не повідомила керівництво цеху оброблення пошти СД УДППЗ «Укрпошта» про наявні порушення та відправила пошту на маршрут № 13. У зв`язку з неналежним відношенням до своїх посадових обов`язків, через несумлінне ставлення до них, ОСОБА_10 не забезпечила схоронність майна, яке внаслідок службового становища перебувало у її віданні та допустила його втрату, а саме 14 страхових мішків із цінними вкладеннями у вигляді готівки на загальну суму 415 500 грн, внаслідок чого СД УДППЗ «Укрпошта» було спричинено тяжкі наслідки
		 
		Оцінивши всі обставини кримінального провадження та проаналізувавши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність прокурором поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_10 у пред`явленому їй обвинуваченні, зокрема: не доведено, що саме на ОСОБА_10 було покладено обов`язок перевірити закриття дверей фургона поштового автомобіля та опломбувати їх; на момент відправлення поштового автомобіля ОСОБА_14 за усним розпорядженням начальника цеху оброблення пошти заповнювала шляхові листи у приміщенні пошти та не могла одночасно контролювати завантаження автомобілів поштою, які перебували за межами приміщення; поштовий автомобіль відправився на три хвилини раніше часу визначеного для відправлення за розкладом; на відповідального працівника не покладається обов`язок перед відправкою пошти на маршрут особисто здійснити опломбування дверей фургона, а лише перевірити таке опломбування.
		 
		Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи прокурора ОСОБА_8 , який підтримав свою апеляційну скаргу, доводи представника СД УДППЗ «Укрпошта» ОСОБА_9 , який також підтримав апеляційну скаргу, доводи обвинуваченої ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_11 , які заперечили проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав
		 
		Органом досудового розслідування ОСОБА_10 пред`явлене обвинувачення в тому, що вона, обіймаючи посаду відповідального чергового обміну пошти цеху оброблення пошти СД УДППЗ «Укрпошта» та будучи службовою особою, 14.01.2015 перед відправкою пошти неналежно виконала службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не забезпечила схоронність страхових мішків із готівкою на суму 415 500 грн, а саме не перевірила закриття автомобіля, не опломбувала їх пломбиратором поштового відділення, а також не повідомила про наявні порушення керівництво цеху оброблення пошти СД УДППЗ «Укрпошта», і відправила пошту на маршрут, що призвело до втрати коштів.
		Під час розгляду вказаного обвинувачення сторонами кримінального провадження надано такі докази:
		-показання свідка ОСОБА_13 , згідно яких 14.01.2015 він був поставлений на маршрут № 13. Він отримав у касі 14 страхових мішків, які зложив у один великий мішок. Водієм був ОСОБА_15 , якому він передав мішок з грошима, а той взяв та поставив мішок у автомобіль. Отримавши необхідні документи, він дав вказівку водію зачинити бокові двері. Потім він сів у автомобіль та о 07:40 вони поїхали по маршруту. На під`їзді до с. Бішкінь вони виявили, що бокові двері відчинилися та випали мішки з грошима;
		-показання свідка ОСОБА_15 , згідно яких після завантаження машини по команді ОСОБА_13 вони виїхали на маршрут, а через деякий час виявили, що в автомобілі відчинені бокові двері та немає мішка з грошима;
		-показання свідка ОСОБА_16 , згідно яких раніше вона працювала заступником директора СД УДППЗ «Укрпошта». Питання відпуску, укладання, перевірки, пломбування, супроводження пошти та технічний функціонал були в її підвідомчості. Того разу здійснювався виїзд автомобілів на маршрути та було повідомлено, що втрачені кошти. Супроводжуючий ОСОБА_13 отримав мішки з коштами, написав розписку, порахував їх, склав у мішок та помістив у автомобіль, після чого здійснив навантаження іншої пошти і відправився на маршрут;
		-показання свідок ОСОБА_17 , згідно яких листоноша супроводження ОСОБА_13 одержав у головній касі мішок з готівкою, розписався за неї і повинен був вкласти у автомобіль в ящик та закрити на замок. На зміні була відповідальна чергова з обміну пошти ОСОБА_10 , а також заступник начальника цеху оброблення пошти ОСОБА_18 , яка також була відповідальна за відправку пошти. Ближче до обіду зателефонував ОСОБА_13 та повідомив про те, що втрачений мішок. Вона доручала ОСОБА_10 заповнювати шляхові листи, оскільки скоротили диспетчерів, які раніше виконували цю роботу;
		-показання свідка ОСОБА_19 , згідно яких раніше вона працювала оператором поштового зв`язку в цеху оброблення пошти АТ «Укрпошта» у м. Суми. 14.01.2015 товар завантажили у автомобіль і ОСОБА_13 отримав від неї відповідні документи. Завантаження товару вона виконувала за дорученням начальника цеху ОСОБА_17 , так як не вистачало працівників;
		-наказ директора СД УДППЗ «Укрпошта» № 390-к від 30.06.2010, згідно якого ОСОБА_10 з 01.07.2010 переведена на посаду відповідального чергового обміну пошти цеху оброблення пошти СД УДППЗ «Укрпошта»;
		-посадова інструкція відповідального чергового обміну пошти цеху оброблення пошти, згідно якої черговий обміну пошти зобов`язаний: забезпечувати своєчасний обмін пошти і періодичних видань в установлені контрольні терміни та згідно з планами направлення пошти і періодичних видань у відповідності до існуючих правил та інструкцій; здійснювати керівництво і брати участь у прийманні і відправленні пошти, у тому числі рекламної та інформаційної продукції; оформляти документи на прийняту і відправлену пошту; приймати на початку зміни невідправлену пошту, іменні речі, посібники, поштову тару та інші матеріали і здати їх після закінчення зміни; вживати заходи для забезпечення схоронності поштових відправлень та періодичних друкованих видань; виконувати та контролювати виконання працівниками зміни поштових правил, інструкцій, розпоряджень з питань оброблення, перевезення та обміну пошти; у разі відсутності керівника цеху оброблення пошти та його заступника забезпечувати адміністративне керівництво; особисто контролювати роботою бригад і забезпечувати в установлені контрольні строки обмін пошти транспортом; забезпечувати повну схоронність поштових відправлень, цінностей, майна. Також відповідальний черговий обміну пошти має право: вносити на розгляд керівництва пропозиції щодо вдосконалення роботи пов`язаної з передбаченими даної посадовою інструкцією обов`язками; в межах своєї компетенції повідомляти керівництву про всі виявлені недоліки у роботі та вносити пропозиції щодо їх усунення; вимагати від керівництва сприяння у виконані ним посадових обов`язків;
		-наказ № 17 від 06.01.2014 «Про призначення відповідальних осіб на право здійснення обміну пошти, розкриття та запакування страхових мішків працівниками ЦОП СД УДППЗ «Укрпошта», на виконання вимог Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом УДППЗ «Укрпошта» № 211 від 12.05.2006, згідно якого для забезпечення схоронності цінностей та поштових відправлень при обробленні та пересиланні надано право начальнику цеху оброблення пошти ОСОБА_17 , заступнику начальника ОСОБА_20 , відповідальним черговим ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , операторам ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 проводити обмін пошти, розкривати і запаковувати страхові мішки по ЦОП;
		-наказ про «Зміни до наказу Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 06.01.2014 № 17» № 721 від 10.10.2014, згідно якого змінено прізвище у п. 1 наказу № 17 від 06.01.2014 заступника начальника ЦОП « ОСОБА_20 » на « ОСОБА_18 »;
		-посадова інструкції заступника начальника цеху оброблення пошти СД УДППЗ «Укрпошта», згідно якої до завдань і обов`язків заступника начальника ЦОП, крім іншого входить: здійснення контролю за дотриманням правил і норм єдиного технологічного процесу оброблення пошти; забезпечення належних умов діяльності підрозділу за принципом єдиного технологічного процесу; забезпечення схоронності поштових відправлень, періодичних видань, виробів друку, що обробляються ЦОП СД УДППЗ «Укрпошта»; забезпечення схоронності поштових відправлень, грошових сум, матеріальних цінностей, періодичних видань, що обробляються і перевозяться працівниками;
		-маршрутні накладні форми 24, згідно яких на пошту, що перевозиться автомобільним транспортом за маршрутом № 13 цехом оброблення пошти м. Суми 14.01.2015 було передано ОСОБА_13 пошту та 14 страхових мішків з грошима та накладну від 14.01.2015 за формою 16, в якій ОСОБА_13 своїм підписом підтвердив факт отримання у головній касі 14 страхових мішків, які призначались для доставки по визначеним відділенням пошти за маршрутом № 13;
		-розпорядження № 58, затверджене заступником начальника СД УДППЗ «Укрпошта» 13.01.2015, яке містить суму за вимогою відповідного відділення, суму затверджену до висилання та номер страхового мішка для відповідного відділення пошти;
		-розклад руху транспорту з поштою по внутрішньорайонному маршруту ВР 18024 (№ 13), яким визначено час відправлення о 07:40 з цеху перевезення пошти та о 08:20 визначено час відправлення з цеху оброблення пошти, також визначено час руху у прямому та зворотному напрямку, назви всіх пунктів обміну пошти, відстані, частота на тиждень, вид транспорту, який його обслуговує;
		-відеозапис з камер відеоспостереження біля лотка № 3, де відбувалось завантаження 14.01.2015 автомобіля перед відправкою на маршрут № 13. Завантаження автомобіля відбувалось шляхом передання поштових відправлень через транспортер оператором, які приймали листоноша супроводження ОСОБА_13 та водій ОСОБА_15 . Великий мішок з готівкою ОСОБА_15 завантажив через бокові двері та поставив ліворуч від них. Після завантаження автомобіля, зсувні бокові двері зачинив ОСОБА_15 . Завантаження поштового автомобіля було закінчено о 08:15 та майже одразу після цього ОСОБА_13 сів на пасажирське сидіння у кабіну автомобіля і автомобіль виїхав з цеху оброблення пошти о 08:17;
		-протокол огляду місця події від 14.01.2015, з якого вбачається, що 14.01.2015 по вул. Будівельна в с. Бишкінь Лебединського району Сумської області проведено огляд автомобіля «Газель». На час огляду задні металеві двері автомобіля замкнені на навісний замок та опломбовані. На зсувних бокових дверях автомобіля наявні петлі, однак будь-які запірні пристрої на петлях відсутні, а також відсутні пломби та печатки;
		-довідки СД УДППЗ «Укрпошта» від 29.05.2015 № 26-02-325 та № 26-02-326, згідно яких 14.01.2015 було втрачено 14 страхових мішків, в яких знаходилась грошова готівка на загальну суму 415 500 грн;
		-висновок судової інженерно-транспортної експертизи № 59 від 05.06.2015, згідно якої на момент огляду замок зсувних дверей, які розташовані з правого боку автомобіля ГАЗ 2705 знаходився в несправному стані. Несправності замка зсувних дверей автомобіля визначаються відсутністю приводу системи блокування замка із зовнішнього та внутрішнього боку дверей. Несправності замка зсувних дверей автомобіля могли бути виявлені водієм чи іншими особами візуальним оглядом та перевіркою працездатності системи блокування замка даних дверей. Несправність у вигляді відсутності приводу системи блокування замка зсувних дверей не є обов`язковою умовою для самовільного відкривання дверей під час руху автомобіля при їх надійному запиранні (на основний зуб). Справна система блокування замка може бути додатковим способом переконання надійності запирання дверей, оскільки заблокувати замок можливо лише при повністю закритих дверях. За умови неповного закривання дверей (на запобіжний зуб), можливе часткове чи повне самовільне відкриття зсувних дверей автомобіля під час здійснення ним руху;
		-акт службового розслідування від 19.01.2015, згідно якого листоношею по супроводженню пошти ОСОБА_13 та водієм ОСОБА_15 порушено порядок вкладання поштових речей у кузові автомобіля. Відповідальною особою ЦОП не перевірено порядок укладання пошти у кузові автомобіля, не перевірено закриття та опломбування дверей кузова.
		 
		Суд першої інстанції дослідив зазначені докази, перевіривши доводи обвинувачення та захисту, забезпечивши сторонам кримінального провадження передбачені КПК умови для реалізації їхніх процесуальних прав і виконання ними процесуальних обов`язків, та, витлумачивши, як того і вимагає процесуальний закон, усі сумніви на користь обвинуваченого, визнав ОСОБА_10 невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, та виправдав.
		 
		Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам і матеріалам кримінального провадження, належним чином умотивовані та ґрунтуються на досліджених у суді першої інстанції доказах.
		 
		Доводи апеляційної скарги прокурора про доведеність вини ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, оскільки саме вона повинна була перевірити автомобіль на предмет закриття зачинення дверей, а також опломбувати їх пломбиратором поштового відділення, є необгрунтованими.
		 
		Так, диспозицією ч. 1 ст. 367 КК передбачено відповідальність за службову недбалість, тобто за невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, а за ч. 2 цієї норми настає відповідальність за вчинення того самого діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.
		 
		З суб`єктивної сторони цей злочин характеризується злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов`язків правам і законним інтересам може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на її відвернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки може бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити).
		 
		Об`єктивна сторона службової недбалості включає в себе наявність наступних складових: 1) діяння у формі невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них (дія чи бездіяльність); 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб (ч. 1 ст. 367 КК) або тяжких наслідків (ч. 2 ст. 367 КК); 3) причинний зв`язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.
		 
		Службова недбалість може виявлятися у формі: а) бездіяльності, коли суб`єкт повністю не виконує покладені на нього службові обов`язки, або б) дії, коли покладені на нього службові обов`язки хоча і виконуються, але неналежним чином  не так, як того потребують інтереси служби, тобто не відповідно до закону та умов, що склалися, або відповідно до них, але неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччі з встановленим порядком тощо
		 
		Невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків через несумлінне ставлення до них характеризує перш за все об`єктивну сторону вчиненого і свідчить про те, що службова особа не тільки повинна була, а й мала реальну можливість виконати покладені на неї службові обов`язки належним чином, тобто могла діяти так, як того вимагають інтереси служби. Тому для наявності об`єктивної сторони службової недбалості необхідно встановити: а) нормативний акт, яким визначаються компетенція службової особи і коло службових обов`язків, покладених на неї цим актом; б) які саме обов`язки, в якому обсязі та порядку вона повинна була виконувати у відповідних умовах; в) чи мала вона реальну можливість належним чином виконати ці обов`язки в умовах, що склалися; г) у чому саме виявилися допущені особою порушення службових обов`язків і які наслідки вони спричинили.
		 
		Для кваліфікації злочину за ст. 367 КК діяння службової особи обов`язково повинно бути зумовлене її службовим становищем, а дії, які вона не виконала чи виконала неналежним чином, входили в коло її службових обов`язків. Указівка закону на несумлінне ставлення службової особи до виконання службових обов`язків виключає можливість кваліфікації діяння як службова недбалість у випадках, коли істотна шкода була заподіяна внаслідок недосвідченості, недостатньої кваліфікації, відсутності належних навичок або з інших обставин, що не залежать від службової особи і виключають реальну можливість належного виконання покладених на неї службових обов`язків.
		 
		Повертаючись до кримінального провадження, з обвинувального акту вбачається, що фактично ОСОБА_10 пред`явлене обвинувачення в тому, що вона, будучи службовою особою, допустила втрату майна внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, а саме: 1) не перевірила закриття автомобіля; 2) не опломбувала їх пломбиратором поштового відділення; 3) не повідомила про наявні порушення керівництво цеху оброблення пошти СД УДППЗ «Укрпошта».
		 
		Разом з тим, стороною обвинувачення не надано суду достатніх доказів того, що 14.01.2015 саме ОСОБА_10 і тільки вона зобов`язана була здійснювати перевірку автомобіля, про який йдеться мова в обвинуваченні, на предмет зачинення дверей та їх опломбування, оскільки відповідальним працівником на право здійснення обміну пошти, розкриття та запакування страхових мішків працівниками цеху оброблення пошти СД УДППЗ «Укрпошта» була не тільки вона, але і інші працівники установи поштового зв`язку, на чому наголошено Касаційним кримінальним судом Верховного Суду в постанові від 17.04.2019 у цій справі.
		 
		Доводи апеляційної скарги прокурора відносно того, що наявність на робочому місті заступника начальника цеху ОСОБА_18 , яка також мало право проводити обмін пошти, не змінювало порядку та обсягу виконання ОСОБА_10 своїх посадових обов`язків, не спростовують вказаних висновків, так як суду не надано доказів, з яких би вбачалось чітке розмежування обсягу та характеру виконуваної роботи вказаними працівниками, у тому числі через зайнятість одного з них в певний час.
		 
		Також судом першої інстанції обгрунтовано враховано, що поштовий автомобіль виїхав на маршрут раніше визначеного часу для відправлення за розкладом, не дочекавшись перевірки на предмет зачинення дверей та опломбування, що об`єктивно унеможливило уповноважену особу дотриматися своїх посадових обов`язків провести огляд автомобіля і виявити наявні порушення щодо порядку укладення/перевезення пошти, і тільки в такому разі заборонити виїзд автомобіля.
		 
		Крім того, на момент відправлення поштового автомобіля ОСОБА_10 за усним розпорядженням начальника ЦОП заповнювала шляхові листи у приміщенні пошти та не могла одночасно контролювати завантаження автомобілів поштою, які перебували за межами приміщення, що підтверджується показаннями свідків.
		 
		Твердження апеляційної скарги прокурора в тій частині, що навіть при наявності доручення керівництва на виконання додаткової роботи ОСОБА_10 насамперед була зобов`язана виконувати свої прямі посадові обов`язки, а також, що саме у ОСОБА_10 був пломбиратор, не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки в будь-якому випадку вона була позбавлена можливості здійснити перевірку автомобіля, який виїхав на маршрут раніше без відповідного дозволу.
		 
		Таким чином,стороною обвинуваченняне доведенопоза розумнимсумнівом того,що зогляду навикладені вищеобставини, ОСОБА_10 не тількиповинна була,а ймала реальнуможливість належнимчином виконатипокладені нанеї службовіобов`язки втих умовах,що склалися,тобто могладіяти так,як тоговимагають інтересислужби,що свідчитьпро відсутністьпричинного зв`язкуміж бездіяльністюта наслідками(об`єктивноїсторони кримінальногоправопорушення).При цьому, слід зазначити, що дослідження питання щодо правомірності дій ОСОБА_10 з приводу не повідомлення нею керівництва про наявні порушення вже після від`їзду поштового автомобіля та обставини, які перешкоджали їй виконувати її прямі обов`язки, виходить за межі пред`явленого обвинувачення, а тому не підлягає судовому розгляду (ст. 337 КПК).
		 
		Вказані висновки узгоджуються з положеннями ст. 17 КПК, згідно яких ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		 
		Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ст. 22 КПК).
		 
		В кримінальних справах питання прийняття доказів належить досліджувати у світлі п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободі (Далі  Конвенція), що, крім іншого, вимагає щоб тягар доказування лежав саме на стороні обвинувачення (рішення ЄСПЛ від 13.01.2005 у справі «Капо проти Бельгії» (заява № 42914/98).
		 
		Дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення. Враховуючи неявку потерпілого до суду тричі поспіль, а також позицію учасників судового провадження, суд дійшов обгрунтованого висновку про можливість закінчення з`ясування обставин і перевірки їх доказами, а тому відсутність потерпілого в судовому засіданні під час проведення судових дебатів, але за участю його представника (професійного юриста  адвоката), не є підставою для скасування судового рішення на підставі п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК.
		 
		Відповідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституціїє нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
		 
		Конституційний Суд України також зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ від 26.02.2019 № 1-р/2019).
		 
		Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
		 
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		 
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		 
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді,є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
		 
		Перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, обставин і фактів, які могли б вплинути на законність, вмотивованість та/чи обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, і які б не були досліджені чи належним чином не оцінені цим судом, під час апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено.
		 
		На підставі викладеного, оскаржене судове рішення є законним, обґрунтованим і належним чином умотивованим, тому вирок суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга  без задоволення.
		 
		Керуючись ст. 404, 405, 407, 418 і 419 КПК України,  
		 
		постановила:
		 
		Вирок Тростянецького районного суду Сумської області від 03.08.2022 відносно ОСОБА_29 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на цей вирок  без задоволення.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
		Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення. 
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_2             ОСОБА_3  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...