Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/13033/21-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: 31.07.2023. Зареєстровано: 31.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2023.

Номер судового провадження: 2-7524/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 712/13033/21-ц 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 липня 2023 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
		головуючого - судді Ільєвої Т.Г.,
		при секретарі - Ємець Д.О.,
		за участю позивача - ОСОБА_1 ,
		представника відповідача - Аухіміка О.О.,
		розглянувши у судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги до предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» про визнання правочину недійсним, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		13.01.2022 до Печерського районного суду м. Києва за підсудністю з Соснівського районного суду м. Черкаси надійшла вказана позовна заява, яка передана судді Ільєвій Т.Г. 17.01.2022, для вирішення питання про відкриття провадження.
		Мотивуючи позовні вимоги ОСОБА_2 вказує, що жодних дій щодо отримання позики не вчиняла, одноразовий ідентифікатор не отримувала і не вводила, так як станом на 08.08.2021 СІМ-карткою з № НОМЕР_1 ПрАТ «Київстар» не користувалась і не могла користуватись з невідомих для неї причин, електронною поштою ІНФОРМАЦІЯ_1 ніколи не користувалась, жодних банківських рахунків в АТ «Таскомбанк» ніколи не мала та грошових коштів в сумі 8000 гривень від відповідача не отримувала.
		Вказані обставини в сукупності послугували підставою для звернення до суду з даним позовом, де ОСОБА_2 просить суд визнати правочин недійсним, а саме: кредитний договір № 321780408 від 08.08.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», код ЄДРПОУ 38569246 і ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на суму 8000 гривень, та встановити, що він не створює юридичних наслідків для позивача; зобов`язати ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», код ЄДРПОУ 38569246, видалити з кредитної історії відомості про кредитні зобов`язання Позивача перед Відповідачем внаслідок недійсності кредитного договору № 321780408 від 08.08.2021.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.03.2023 скасовано заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 05.12.2022 року у цивільній справі №712/13033/21-ц за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги до предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» про визнання правочину недійсним та визначено розглядати справу за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін.
		22.05.2023 року представником відповідача подано до суду заяву закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки оспорюваний кредитний договір № 321780408 від 08.08.2021 р анульовано, заборгованість списано згідно вимог бухгалтерського обліку, а також видалено інформацію про вищезазначений кредитний договір із Бюро кредитних історій, на підтвердження чого ОСОБА_2 надіслано на іі адресу на електронну пошту довідку про анулювання вказаного кредитного договору та відсутності будь-яких фінансових та майнових претензій за вказаним кредитним договором.
		Ухвалою суду від 18.07.2023 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача - Аухіміка Олексія Олександровича про закриття провадження у справі.
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
		Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог внаслідок їх безпідставності та необґрунтованості.
		Суд, заслухавши позицію представників сторін, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.
		За приписами ч. 3 ст. 208, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 218 ЦПК України судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду, яке проголошується негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно.
		Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
		Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. 
		Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Вказані принципи знайшли своє втілення і в нормах цивільного процесуального законодавства.
		Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
		Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. 
		Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», код ЄДРПОУ 38569246 і ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , укладено кредитний договір № 321780408 від 08.08.2021 на суму 8000 гривень.
		Як зазначає позивач в позовній заяві, укладення вказаного правочину відбувалося поза його волею, оскільки невідома особа, скориставшись його персональними даними отримала кредит в вищезазначених установах, які у свою чергу, не перевіривши надані документи та не встановивши особу, видали кредитні кошти шахраю.
		16.09.2021 позивач за місцем проживання отримала листа № МВ321780408 від 29.08.2021 від товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», код ЄДРПОУ 38569246, згідно якого має сплатити заборгованість за кредитним договором № 321780408.
		Разом з тим, між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» 28.11.2018 року укладено договір факторингу № 28/1118-01.
		21.09.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», код ЄДРПОУ 38569246 та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено реєстр №152 (в рамках договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018), за яким відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №321780408 від 08.08.2021.
		17.09.2021 позивач отримала інформацію з Українського бюро кредитних історій, згідно якої вбачається, що 08.08.2021використовуючи її персональні дані нібито отримував споживчі кредити у різних мікрофінансових організаціях, в тому числі у ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», на підставі чого в цей же день звернулась із заявою про вчинення злочину до Черкаського районного Управління поліції ГУНП в Черкаській області, де було зареєстроване кримінальне провадження № 12021255330001656 від 18.09.2021 за ч.1 ст. 355 КК України. 
		У відповідь на адвокатський запит відповідач надав інформацію про те, що 08.08.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та позивачем був укладений кредитний договір №321780408, та, як вказує позивач, 08.08.2021 без її відома, заповнюючи онлайн форму з її персональними даними ( ОСОБА_2 , податковий номер АДРЕСА_1 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер телефону НОМЕР_1 ) на сайті www.moneyveo.ua, ввівши одноразовий ідентифікатор MNV88M5S об 10:00:55, який був отриманий на №0975409249 об 09:57:52, нібито отримала позику в сумі 8000 гривень на невідому позивачу банківську картку та вчасно не повернула. 
		За інформацією відповідача, дані грошові кошти в рамках операції C43F5FD4E28D02EEE053AC112B0D157D від 08.08.2021 були перераховані з банківського рахунку відповідача в АТ «Альфа-банк» невідомій особі на картковий рахунок НОМЕР_3 , код авторизації платежу 571044, ARN: 72711181221003772213827, номер платежу на стороні ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" - C4B436F7-9092-4F1E-A374-46FBFCF97630.
		Згідно відповіді на адвокатський запит АТ КБ «Приватбанк» листом № 20.1.0.0.0/7-211012/24916 від 19.10.2021 повідомило, що 08.08.2021 у шахраїв був доступ до фінансового номеру ОСОБА_2 НОМЕР_1 , через номер вони відновили доступ до Приват24, після чого змогли прив`язати картку до сайту Moneyveo. АТ КБ «Приватбанк» заблокував вранці 08.08.2021 картки ОСОБА_2 через підозрілі операції та відсутність коректного підтвердження операції.
		Також, АТ КБ «Приватбанк» повідомив, що персональні дані клієнтки ОСОБА_2 використовувались для підтвердження оформлення кредиту Moneyveo по карті НОМЕР_3 08.08.2021.
		Ухвалою суду у Акціонерного товариства «Таскомбанк» (код ЄДРПОУ 09806443, юридична адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032) витребувано електронні та письмові докази: дані щодо банківської операції C43F5FD4E28D02EEE053AC112B0D157D від 08.08.2021, згідно якої ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" перерахувало на картковий рахунок НОМЕР_3 в АТ «Таскомбанк» 8000 гривень, код авторизації платежу 571044, ARN: 72711181221003772213827, номер платежу на стороні ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" - C4B436F7-9092-4F1E-A374-46FBFCF97630, а також персональні дані отримувача даних коштів - власника карткового рахунку НОМЕР_3 , та інформацію про рух коштів з 08.08.2021 по даному картковому рахунку в АТ «Таскомбанк».
		Перші шість цифр номера карти унікальні й допомагають визначити банк - це банківський ідентифікаційний номер або БІН, який використовується для визначення банку-емітента. Згідно відкритої інформації, розміщеної на сайті в мережі Інтернет «https://finanso.com/ua/bin-search/#» банківські картки з унікальним БІН 536639 видані (емітовані) банком - акціонерним товариством «Таскомбанк», код ЄДРПОУ 09806443 (далі - АТ «Таскомбанк»).
		Так, на виконання ухвали суду від 25.07.2022 Акціонерне товариство «Таскомбанк» листом від 22.08.2022 повідомило, що платіжна карта, на яку було здійснено зарахування із кредитної установи - НОМЕР_4 isvirtual. Шахрайство клієнта підтверджено Получатель НСП Інфо банків-емітентів рахунки клієнта обмежено від 11.08.2021.
		Окрім цього, зазначено, що держателем платіжної картки НОМЕР_4 є ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України (ID-Картка) - НОМЕР_6 (дата видачі 02.02.2021), адреса - АДРЕСА_2 . Вищезазначена картка, як інструмент здійснення операцій по рахунку, пов`язана з рахунком № НОМЕР_7 в гривнях.
		Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких: 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Згідно статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		У відповідності до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
		1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
		2) правонаступництва;
		3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
		4) виконання обов`язку боржника третьою особою.
		Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
		У відповідності до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. 
		Згідно ч. 2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
		Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
		Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Стаття 639 ЦК України визначає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
		Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, а згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Стаття 1047 ЦК України передбачає, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
		Відповідно до статті 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем, або під впливом тяжкої обставини.
		Відповідно ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. 
		Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
		Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.
		Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
		Стаття 11 цього Закону визначає, що електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу. 
		Якщо попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження. 
		У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом. 
		Якщо автор і адресат у письмовій формі попередньо не домовилися про інше, електронний документ вважається відправленим автором та одержаним адресатом за їх місцезнаходженням (для фізичних осіб - місцем проживання), у тому числі якщо інформаційна, телекомунікаційна, інформаційно-телекомунікаційна система, за допомогою якої одержано документ, знаходиться в іншому місці. Місцезнаходження (місце проживання) сторін визначається відповідно до законодавства.
		Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
		Статтею 11 цього Закону визначений Порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до ч. 3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
		Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься:
		- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
		- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
		- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
		Частиною 11 цієї статті визначено, що покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.
		Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості:
		- умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги;
		- найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги;
		- гарантійні зобов`язання та інформація про інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги;
		- порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.
		Статтею 12 цього Закону визначено форми підписання електронного правочину:
		- електронним підписом або електронним цифровим підписом відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
		- електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
		- аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Частиною 3 статті 13 даного Закону зазначено, що продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.
		Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" автентифікація - електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.
		Пунктом 8 цієї частини визначено, що електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи.
		Пунктом 20 цієї частини передбачено, що ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи;
		Частиною 6 ст. 17 цього Закону передбачено, що використання електронних довірчих послуг не змінює порядку вчинення правочинів, встановленого законом.
		Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. 
		Пунктами 2.7, 2.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 21.01.2004 № 22, зареєстрованою в Мін`юсті 29.03.2004 за № 377/8976 передбачено, що примірник розрахункового документа, реєстр платіжних вимог, які залишаються в банку, мають містити підписи/підпис відповідальних/відповідальної осіб/особи, зразки підписів яких/якої заявлені банку в картці із зразками підписів. Під час підписування розрахункового документа не дозволяється використання факсиміле, а також виправлення та заповнення розрахункового документа в кілька прийомів.
		За вказаних обставин та відповідних тому норм, слід прийти до висновку, що заповнення онлайн-анкети на сайті www.moneyveo.ua 08.08.2021 нібито від імені Позивача із зазначенням її персональних даних ( ОСОБА_2 , податковий номер АДРЕСА_1 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер телефону НОМЕР_1 ), а також, отримання об 09:57:52 08.08.2021 смс-повідомлення чи іншим чином одноразового ідентифікатору MNV88M5S, введення його об 10:00:55 08.08.2021 на даному на сайті нібито від імені Позивача, не є належним способом автентифікації - електронної процедури, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних. До того ж, позивач стверджує, що номером телефону НОМЕР_1 станом на 08.08.2021 вона не користувалась і даний номер не був прив`язаний до її паспортних даних в ПрАТ «Київстар», чого спростовано не було.
		Згідно відповіді на адвокатський запит АТ КБ «Приватбанк» листом № 20.1.0.0.0/7-211012/24916 від 19.10.2021 повідомило, що 08.08.2021 у шахраїв був доступ до фінансового номеру ОСОБА_2 НОМЕР_1 , через номер вони відновили доступ до Приват24, після чого змогли прив`язати картку до сайту Moneyveo. АТ КБ «Приватбанк» заблокував вранці 08.08.2021 картки ОСОБА_2 через підозрілі операції та відсутність коректного підтвердження операції.
		Також, АТ КБ «Приватбанк» повідомив, що персональні дані клієнтки ОСОБА_2 використовувались для підтвердження оформлення кредиту Moneyveo по карті НОМЕР_3 08.08.2021.
		Суд вважає, доведеним, що позивач ні 08.08.2021, ні в наступні дні не отримувала від відповідача жодних електронних документів, квитанції, товарного чи касового чеку, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку на наявні засоби зв`язку (мобільні телефони, електронні скриньки, поштову скриньку за місцем проживання), у зв`язку з укладенням (підписом) кредитного договору №321780408 від 08.08.2021, а також електронної чи письмової копії даного договору.
		Як встановлено судом, що при оформленні кредитного договору №321780408 від 08.08.2021 відповідач здійснив належну перевірку позичальника з використанням системи BankID Національного банку України, однак позивач картковим рахунком НОМЕР_3 , куди були перераховані кредитні кошти 8000 гривень, не володіє, а що платіжна карта на яку було здійснено зарахування із кредитної установи - НОМЕР_4 isvirtual. Шахрайство клієнта підтверджено Получатель НСП Інфо банків-емітентів рахунки клієнта обмежено від 11.08.2021.
		Окрім цього, встановлено, що держателем платіжної картки НОМЕР_4 є ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України (ID-Картка) - НОМЕР_6 (дата видачі 02.02.2021), адреса - АДРЕСА_2 . Вищезазначена картка, як інструмент здійснення операцій по рахунку, пов`язана з рахунком № НОМЕР_7 в гривнях.
		Окрім цього, Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.
		Також, правова позиція яка міститься і у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020 року: - устатті 3 цього Закону«Про електронну комерцію», зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
		Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону,є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
		Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
		Таким чином, кредитний договір укладений шахраями використовуючи персональні дані позивача не можна вважати не укладеним.
		Крім цього, у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
		Документи, які додані до позовної заяви містять достатньо доказів того, що укладення правочину відбувалося поза волею позивача, кредитний договір був укладений фінансовими шахраями, використовуючи персональні дані позивача для підробки кредитного договору. Крім цього, відповідач не доведено той факт, що проводилась верифікація платіжної картки особи на яку в подальшому були перераховані кредитні кошти, та не вказано дані цієї особи та не надано жодного доказу, що власником цієї платіжної картки є позивач.
		Окрім цього, до доводів відповідача про анулювання оспорюваного договору та списання заборгованості, суд відноситься критично виходячи з наступного.
		Так, відповідно до виписок Українського Бюро Кредитних історій станом на 07.03.2023 та 28.03.2023 року, наявний борг по кредитному договору № 321780408 від 08.08.2021 року за позивачем та не був анульований, не зважаючи на прийняте судове рішення по цивільній справі 712/13033/21-ц від 05.12.2022 року щодо визнання правочинну недійсним та надісланої мені довідки відповідачем з інформацією про анулювання договору.
		Тобто, на час винесення судового рішення по цивільній справі № 712/13033/21-ц від 05.12.2022 року, відповідач не анулював договір позики, а лише після того, як дізнався про судове рішення яким правочин був визнаний не дійсним, прийняв міри про списання заборгованості.
		Станом на 30.03.2023 рік відповідно до виписки Українського Бюро Кредитних історій борг був скасований по причині помилки передачі даних відповідачем, а не видалений на підставі анулювання договору. 
		Відповідно до ч.1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
		Згідно з нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
		Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
		Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
		Відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що кредитний договір № 321780408 від 08.08.2021 між позивачем та відповідачем являється недійсним, так як було відсутнім волевиявлення учасника правочину (позивача), воно не було вільним і не відповідало її внутрішній волі, до того ж правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, однак позивач не отримала коштів від відповідача по даному кредитному договору.
		Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
		На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог. 
		Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1816 грн. 
		Що стосується стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що позивачем не підтверджено факту оплати таких послуг, а відтак у стягненні 3000 грн. слід відмовити.
		Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги до предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» про визнання правочину недійсним - задовольнити.
		Визнати правочин недійсним, а саме: кредитний договір № 321780408 від 08.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», код ЄДРПОУ 38569246 і ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на суму 8000 гривень, та встановити, що він не створює юридичних наслідків для ОСОБА_2 .
		Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», код ЄДРПОУ 38569246, видалити з кредитної історії відомості про кредитні зобов`язання ОСОБА_2 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» внаслідок недійсності кредитного договору № 321780408 від 08.08.2021.
		Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», код ЄДРПОУ 38569246, на користь ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 1816,00 грн. 
		 
		Позивач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 , тел. НОМЕР_8 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3
		 
		Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», код ЄДРПОУ 38569246, адреса: 01015, місто Київ, вул. Лейпцизька, 15-Б, перший поверх, тел. 0(800) 21-93-93, ел. пошта: support@moneyveo.ua
		 
		Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги до предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС", код ЄДРПОУ 39700642, 14027, м. Чернігів, вул. Рокосовського, 7, перший поверх, тел. +380462941331, ел. пошта: info@talion-plus.com.ua.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення. 
		Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя         Т.Г. Ільєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...