Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/2632/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Порушення недоторканності приватного життя.
Надіслано для оприлюднення: 31.07.2023. Зареєстровано: 31.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2023.
Дата набрання законної сили: 26.10.2023
Результат оскарження 26.10.2023 Чернівецький апеляційний суд: скасовано вирок повністю із закриттям провадження в справі
Номер судового провадження: 1-кп/725/94/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021262020002186

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 727/2632/22 
		Номер провадження 1-кп/725/94/22 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31.07.2023 року                                           м. Чернівці 
		Першотравневий районний суд м. Чернівці у складі:
		       головуючої судді          ОСОБА_1 
		при секретарі          ОСОБА_2 
		за участю прокурора          ОСОБА_3 
		потерпілих                          ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		адвокатів          ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		та обвинуваченого                 ОСОБА_9 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці кримінальне провадження за №12021262020002186 від 19.08.2021 року по обвинуваченню:
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Магаданської області, Російської Федерації, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, інваліда 2 групи, одруженого, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 182 КК України, - 
		В С Т А Н О В И В :
		Чинним законодавством, зокрема ст.ст. 30, 31, 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, кожному гарантується недоторканність житла, таємниця листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції. Також, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань.
		До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження, відомості про її майновий стан та інші персональні дані.
		Разом з тим, згідно з офіційним тлумаченням Конституційного Суду України, інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім`ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов`язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Така інформація про фізичну особу та членів її сім`ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
		Однак, ігноруючи основоположні права людини та в порушення вказаних вимог чинного законодавства, 14.12.2021 року в ході проведення санкціонованого обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Глибоцького районного суду Чернівецької області, за місцем проживання ОСОБА_9 , зокрема по АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено флеш носій чорно-червоного кольору із ремінцем та надписом «takeMS», об`ємом 2ГБ, мобільний телефон чорного кольору марки «Тестю» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 та мобільний телефон сірого кольору марки «Samsung» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , на яких ОСОБА_9 починаючи з 02.08.2021 умисно, протиправно, з метою подальшого розповсюдження та приниження інших осіб, зберігав конфіденційну інформацію щодо фактичного місця проживання, а також фотокопії особистих документів та фотографії з написами образливого змісту, зроблені без відома та дозволу осіб, що стосується ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 .
		Крім того, ОСОБА_9 , в період часу з 2 серпня 2021 року по 14 грудня 2021 року, в соціальній мережі «Facebook» зі своєї особистої сторінки « ОСОБА_11 », яка доступна за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно, протиправно, з метою самоствердження за рахунок приниження інших осіб, без відповідної згоди таких осіб, поширював, шляхом публікації дописів на особистій сторінці, конфіденційну інформацію щодо фактичного місця проживання, а також фотокопії особистих документів та фотографії з написами образливого змісту, зроблені без відома та дозволу осіб, що стосується ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 .
		Обвинувачений ОСОБА_9  свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого  ч.1 ст. 182 КК України визнав частково та пояснив, що із сім`єю ОСОБА_12  в нього тривалі неприязні відносини, які пов`язані із поділом майна його пасинка та їх племінниці, а також визначення місця проживання його онука. Всі фото робив його пасинок   ОСОБА_13 , оскільки він жодного разу біля будинку потерпілих не був. Отримував всі фото від свого  пасинка ОСОБА_14  через вайбер, оскільки фото потрібні було для того щоб захищати свого пасинка в суді та в ЧМР. Він порепостив фото в соціальну мережу Фейсбук за проханням пасинка. Бажав підняти громадськість. Не пам`ятає кількості фото. Одне фото точно було в нього. Потерпілі не звертались про видалення фото з соц мереж.  Коли робив репост фото, адреси будинку не бачив.  
		Не дивлячись на не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_9 його вина у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 182 КК України, підтверджується показаннями потерпілих та іншими письмовими і речовими доказами по справі, проаналізованими та дослідженими в судовому засіданні.
		Так, потерпілий ОСОБА_4  в судовому засіданні пояснив, що вернувся до поліції із заявою, це правопорушення включало в себе кілька епізодів. З 2 серпня 2021 року до 14 грудня 2021 року ОСОБА_9  було розміщення та розповсюдження в фейсбуці приватної та персональної інформації про його майновий стан, місце проживання адреси, особисті фотографії, а також  документи, які були пов`язані із наданням правової допомоги. Він проживає в селі В.Кучурів з дітьми та дружиною. Обвинувачений розповсюдив фото будинку, адреси, фото за місцем проживання з образливим висловлюваннями. Обвинувачений на допиті підтвердив що збирав інформацію, яку йому передавав пасинок ОСОБА_15 . Допис розповсюджував персональні дані та був образливого характеру. Остання публікація була 14 грудня. Обвинувачений розповсюджував також недостовірну інформацію серед партнерів та колег. Вони намагалися врегулювати конфлікт, дружина телефонувала обвинуваченому з метою припинити протиправні дії. Обвинувачений чинив тиск на нього, як на адвоката.
		Потерпіла ОСОБА_5  в судовому засіданні пояснила, що з обвинуваченим були нормальні дружні відносини. Згодом у соціальній мережі Фейсбук виникли дописи образливого характеру та була розповсюджена інформація приватного характеру. На фото та відеоматеріалах були образливі написи. Люди, які стежили за обвинуваченим в соцмережі почали обговорювати дописи, які додавав обвинувачений. Обвинувачений взяв всю інформацію від ОСОБА_17 , яка ним збиралась, монтувалась та розповсюджувалась. Дописи обвинуваченого містили також фото адреси, особисті фото, фото майна. Образливі вислови були в адресу її чоловіка. 
		Крім того вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 182 КК України підтверджується також наступними дослідженими в судовому засіданні письмовими та речовими доказами по справі.
		Так, із заяв про вчинення кримінального правопорушення від 16.08.2021 року та від 06.11.2021 року потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до правоохоронних органів з приводу вчинення відносно них кримінального правопорушення. Крім того, в заявах одразу зазначили, що правопорушення, передбачене ст. 182 КК України відносно них вчинив саме ОСОБА_9 (т.1 а.с.30, 68).
		З протоколу огляду облікового запису « ОСОБА_11 » в соціальній мережі «Facebook» від 19 серпня 2021 року вбачається, що публікації дописів на особистій сторінці щодо фактичного місця проживання потерпілих з написами образливого змісту здійснював саме обвинувачений ОСОБА_9 з своєї особистої сторінки (1 а.с. 48-58). 
		З протоколу проведення обшуку від 14.12.2021 року (т.1 а.с. 188-192) та додатку до нього у вигляді флеш носія (т.1 а.с.192 а), інформація на якому була переглянута в судовому засіданні, вбачається, що за місцем проживання обвинуваченого за адресою АДРЕСА_1 був проведений обшук в ході якого виявлено та вилучено флеш носій чорно-червоного кольору із ремінцем та надписом «lakeMS», об`ємом 2ГБ, мобільний телефон чорного кольору марки «Теспо» ІМЕН: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 та мобільний телефон сірого кольору марки «Samsung» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕ12: НОМЕР_4 , на яких ОСОБА_9 починаючи з 02.08.2021 року з метою подальшого розповсюдження та приниження інших осіб, зберігав конфіденційну інформацію щодо фактичного місця проживання, а також фотокопії особистих документів та фотографії з написами образливого змісту, зроблені без відома та дозволу осіб, що стосується ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 .
		З висновків судових комп`ютерно-технічних експертиз № СЕ-19/126-22/454-КТ від 27.01.2022 року (т.1 а.с. 254-262) та № СЕ-І9/126-22/453 КТ від 03.02.2022 року (т. 1 а.с. 269-273) вбачається, що на вилучених в ході обшуку технічних пристроях виявлено файли, які обвинувачений зберігав і розповсюджував в соціальній мережі «Facebook», зокрема в публікаціях на особистій сторінці щодо фактичного місця проживання потерпілих з написами образливого зміст.
		Вина обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 182 КК України підтверджується також протоколом огляду від 21.02.2022 року додатків до висновку експерта № СЕ-19/126-22/454-КТ від 21.02.2022 р. (т.1 а.с. 279), протоколом огляду від 17 грудня 2021 року (т.1 а.с. 200-232), протоколом огляду предметів від 16.12.2021 року (т.1 а.с. 194-197).
		Таким чином, суд критично відноситься до часткового невизнання вини обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 182 КК України, та розцінює це як обраний спосіб захисту з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене, оскільки покази обвинуваченого спростовуються вищенаведеними по справі доказами, а саме, показами потерпілих, висновками експертів та іншими доказами, зокрема речовими у вигляді флеш-носіїв та DVD дисків які були переглянуті та досліджені судом в судовому засіданні та узгоджуються між собою. 
		Згідно Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України від 20 січня 2012 року за № 2-рп/2012 відповідно до частин першої, другої статті 32 Основного Закону України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України: не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
		У статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року встановлено, що ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, таємницю його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань.
		Конституційний Суд України вважає, що перелік даних про особу, які визнаються як конфіденційна інформація, не є вичерпним.
		Таким чипом, Конституційний Суд України, даючи офіційне тлумачення частин першої, другої статті 32 Конституції України, вважає, що інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім`ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов`язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Така інформація про фізичну особу та членів її сім`ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
		З об`єктивної сторони порушення приватного життя полягає у неправомірному втручанні в особисте чи сімейне життя особи, порушенні таємниці особистого сімейного життя, які можуть проявитись у таких формах: незаконне збирання конфіденційної інформації про особу; незаконне зберігання такої інформації; незаконне її використання; незаконне поширення конфіденційної інформації про особу; поширення її у публічному виступі, творі, що публічно демонструється, чи в  засобах масової інформації. Усі ці дії утворюють склад  правопорушення, передбаченого ст. 182 КК України, лише у випадку, якщо вони здійснюються без згоди особи, якої вони стосуються.
		Суд відхиляє доводи сторони захисту про визнання матеріалів досудового розслідування недопустимими доказами по кримінальному провадженню у зв`язку з тим, що обшук який був проведений у помешканні обвинуваченого ОСОБА_9 був проведений із порушенням вимог КПК України з наступних підстав.
		Так, відповідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий в порядку, встановленому цим Кодексом. Перелік випадків, в яких суд зобов`язаний визнати недопустимими докази, отриманні внаслідок істотних порушень прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, зазначено в ст.87 КПК України. 
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження (т.1 а.с. 188) старший слідчий відділення №3 СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області в межах даного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Глибоцького районного суду Чернівецької області від 08.12.2021 року проводив обшук за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_9 за участю понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , здійснюючи фіксацію за допомогою звуко та відео записуючої техніки. Під час обшуку був присутній і сам обвинувачений ОСОБА_9 , який зазначив у протоколі своє зауваження з приводу неправомірності винесеної ухвали слідчим суддею. Жодних інших заяв, скарг, зауважень та клопотань, а ні обвинувачений, а ні інші учасники вказаної слідчої дії та інші присутні, в тому числі, і інші співвласники вказаного житла не подавали.
		Крім того, суд вважає, що посилання обвинуваченого в судовому засіданні на ту обставину, що флеш носій який знаходився у його помешканні з конфіденційною інформацією, яка стосувалася потерпілих не належав йому, а належав його пасинку ОСОБА_13 є надуманою та не підтверджується жодним доказом по справі, оскільки сам обвинувачений при допиті вказав, що ОСОБА_13 проживає за іншою адресою, також в письмовому клопотанні про його допит (т.3 а.с. 67) сам обвинувачений та адвокат ОСОБА_8 зазначили місце проживання ОСОБА_13 АДРЕСА_2 , а не АДРЕСА_1 , де був проведений обшук, а отже доказів того, що особисті речі ОСОБА_13 можуть знаходитися в помешканні ОСОБА_9 немає.
		З поданих обвинуваченим до суду письмових доказів, зокрема з довідки про склад осіб в тому числі і потерпілих № 527598 від 26.04.2023 року (т.3 а.с. 68. 70) вбачається, що обвинувачений жодних висновків для себе не зробив та продовжує збирати та зберігати конфіденційну інформацію стосовно потерпілих без жодних правових підстав на це та без їх згоди, оскільки з довідки вбачається, інформація про склад їх сім`ї, рік їх народження, адреса реєстрації тощо. 
		Суд визнав зловживанням процесуальним правом адвоката, який в судовому засіданні 31.07.2023 року заявив клопотання про оголошення перерви в судових дебатах з метою підготовки до них, оскільки судом неодноразово 29.06.2023 року, 27.07.2023 року повідомлялися учасники кримінального провадження про підготовку до судових дебатів, зокрема це підтверджується і заявами потерпілих від 27.07.2023 року в яких вони просили судові дебати проводити без їх участі. Крім того, в судовому засіданні 31.07.2023 року адвокат та обвинувачений відмовилися від свого попереднього клопотання про виклик свідків та не заперечували проти завершення з`ясування обставин по даному провадженню та перевірки їх доказами з метою переходу до судових дебатів, що суд і зробив протокольною формою ухвали. Натомість після промови прокурора в судових дебатах адвокат заявив вказане вище клопотання, яке суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства. 
		Така позиція суду відповідає висновку Верховного Суду у справі № 127/15447/20 від 06.07.2022 року, де суд визнав безпідставними доводи касаційної скарги захисника щодо порушення, на його думку, права засудженого на захист, оскільки не було надано стороні захисту достатньо часу для підготовки до судових дебатів. Судові дебати є самостійною частиною розгляду кримінального провадження, їх основу складають промови учасників судового розгляду, в яких вони дають оцінку діям обвинуваченого, аналізують досліджені в суді докази, висловлюють висновки щодо винуватості чи невинуватості обвинуваченого, кваліфікації дій, міри покарання, вирішення цивільного позову та інших питань, що повинен вирішити суд у ході постановлення вироку. Зокрема, під час судових дебатів, крім промов учасників судового провадження, будь-яких інших процесуальних дій, за винятком рішення про відновлення з`ясування обставин (ч. 5 ст. 364 КПК), чинним законодавством не передбачено. Стадія судових дебатів не передбачає розгляду клопотань та заяв. На підставі викладеного місцевий суд обґрунтовано відмовив захиснику у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки до судових дебатів, яке він заявив на початку своєї промови. У контексті цього необхідно наголосити, що клопотання захисник заявив після виступів прокурора, потерпілого та його підзахисного - обвинуваченого. 
		За таких обставин, на думку суду, дії обвинуваченого ОСОБА_9 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 182 КК України, оскільки в ході судового розгляду з достовірністю встановлено, що він вчинив зберігання та поширення конфіденційної інформації про осіб. 
		Вирішуючи питання про обрання  обвинуваченому покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про його особу, зокрема те, що він є пенсіонером, інвалідом ІІ групи, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не перебуває на обліках у лікарів нарколога та психіатра. 
		Суд не вбачає наявності жодних пом`якшуючих та обтяжуючих вину обвинуваченого обставин. 
		Враховуючи всі обставини справи та особу винного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_9 слід призначити покарання у вигляді штрафу, адже саме таке покарання, на погляд суду, є необхідним та достатнім для виправлення, перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень. 
		Керуючись ст.ст. 373,374, 615 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_9  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України і  призначити  йому   покарання у виді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. (вісім тисяч п`ятсот) гривень.
		Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави витрати за проведення експертиз в розмірі 4117 грн. 96 коп. 
		Речові докази: DVD диски, флеш-носій (т.1 а.с. 192 а) - залишити в матеріалах кримінального провадження; флеш-носій - знищити; мобільний телефон марки «Samsung»; мобільний телефон марки «Техно», блокнок - повернути ОСОБА_9 . 
		На вирок може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду протягом 30-ти діб з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_9 в той же строк з дня вручення йому копії вироку.
		Копію вироку вручити прокурору та обвинуваченому негайно. 
		 
		       Суддя Першотравневого
		       районного суду м.Чернівці                                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...