Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/5383/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 31.07.2023. Зареєстровано: 31.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/201/664/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022041030002027

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа № 201/5383/23
		Провадження № 1-кп/201/664/2023
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 липня 2023 року                        м. Дніпро 
		Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження №12022041030002027 від 30.10.2022 року по обвинуваченню:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, який має вищу освіту, не одружений, не маючий на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку, не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
		В судовому засіданні приймали участь:
		прокурор         ОСОБА_4 
		обвинувачений         ОСОБА_3 
		захисник         ОСОБА_5 
		потерпіла         ОСОБА_6 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене і визнане судом доведеним
		29 жовтня 2022 близько о 21 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_7 , в салоні якого у якості пасажира на передньому пасажирському сидінні перебувала ОСОБА_8 , здійснював рух у темний час доби, без увімкненого міського освітлення по вологому дорожньому покриттю пр. Героїв у м. Дніпро, з боку Бульвар Слави у напрямку до вул. Набережна Перемоги, проїжджа частина якої має по чотири смуги для руху у кожному напрямку.
		В процесі свого руху у вказаний час, а саме 29 жовтня 2022 близько 21 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_3 , грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи злочинну самовпевненість, але легковажно розраховуючи на відвернення наслідків, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров`я громадян, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного забезпечення руху, не обрав швидкість руху при якій він мав би змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, не врахував дорожню обстановку та стан автомобіля, в наслідок чого при заїзді на дорогу з круговим рухом, не впорався з керуванням автомобілю «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїхав за межі проїзної частини прямо, де здійснив наїзд передньою частиною керованого ним автомобілю «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 на електроопору №275.
		Своїми діями водій ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3. б), та 12.1. Правил дорожнього руху України, якими передбачено:
		п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;
		п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
		п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: 
		б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
		п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;
		Порушення вимог п. 12.1. Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходиться у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої: пасажиру ОСОБА_8 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: саден на шкірі обличчя, розповсюджений крововилив у м`які покрови голови зі сторони внутрішньої поверхні y лобно-тім`яно-скроневій ділянці, відкритий циркулярний перелом кісток основи черепу, розповсюджені крововиливи під м`які мозкові оболонки майже на усьому протязі великих півкуль головного мозку та на базальній поверхні мозочку, крововиливи у речовині кори та підлеглій білій речовині лобних та скроневих часток головного мозку, крововиливи у шлуночки головного мозку. 
		Виявлені ушкодження у ОСОБА_8 у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та призвели до її смерті 
		Смерть ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала ІНФОРМАЦІЯ_3 о 08 годині 30 хвилин у відділенні реанімації КП «Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова», за адресою: м. Дніпро, пл. Соборна, 14, від відкритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася відкритим переломом кісток основи черепу з крововиливами під оболонки та речовину головного мозку, крововиливами у шлуночки головного мозку, та у своєму клінічному перебігу призвела до різкого порушення діяльності центральної нервової системи, порушенню діяльності систем дихання та кровообігу з розвитком набряку легень та головного мозку, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа.
		Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за частиною 2 статті 286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.
		 
		2. Позиція обвинуваченого
		Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні злочину повністю та підтвердив його вчинення при викладених вище обставинах, щиро розкаявся у вчиненому, повідомив, що загибла була його дівчиною, з якою він спільно проживав і хотів укласти шлюб, вибачився перед потерпілою, яка є матір`ю загиблої, просив суд його суворо не карати.
		 
		3.Позиція потерпілої
		Потерпіла ОСОБА_6 повідомила про часткове відшкодування обвинуваченим шкоди, просила суд призначити покарання на свій розсуд. 
		 
		4. Докази, які були досліджені судом
		Прокурор надав усне клопотання про розгляд справи у скороченому провадженні, на підставі частини 3ст. 349 КПК України, проти якого учасники не заперечували.
		На підставі ч. 3ст. 349 КПК України, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також те, що обвинувачений не оспорює всі обставини справи, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.
		Судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву в добровільності та істинності його позиції немає. Сторонам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. 
		При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідив документи, які характеризують особу обвинуваченого та документи, які підтверджують процесуальні витрати.
		Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
		Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими, суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		 
		5.Висновок суду про винуватість обвинуваченого
		Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 286 КК України, повністю та об`єктивно доведена.
		Суд вважає, що дії ОСОБА_3 кваліфіковано за частиною 2 статті 286 КК України  порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої, вірно.
		 
		6.Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд
		 
		Загальні положення
		Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачений був осудний у розумінніст. 19 КК України.
		При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК Українита роз`ясненнями, що містяться в п.1постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»(з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч.2ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
		Зазначене узгоджується із положеннямист. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, щокожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.
		При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну метупокарання і стримування від вчинення нових злочинів.
		Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
		Суд, середіншого, враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15рп/2004 у справі № 1-33/2004.
		Відповідно до ст. 3 Загальної Декларації прав людини кожна людина має право на життя, свободу та особистунедоторканність. Згідно з положеннями ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на життя є невід`ємним правом людини, яке охороняється законом. Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені в Конституції України. Зокрема, у ст. 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 27 Конституції України кожна людина має невід`ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов`язок держави - захищати життя людини. Формою державного захисту життя та особистої недоторканності людини є встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти життя і здоров`я.
		 
		Обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання
		Обставинами, які, відповідно дост. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, оскільки він критично оцінив вчинений ним злочин, своєю поведінкою під час досудового розслідування та судового провадження прагнув зменшити негативні наслідки своєї протиправної поведінки, що проявилось в осуді вчиненого, у частковому відшкодуванні шкоди (потерпілій частково відшкодовано витрати на поховання, матеріальну і моральну шкоду), вибаченні перед потерпілою.
		Обставин, які, відповідно дост. 67 КК України, обтяжують покарання - не встановлено.
		 
		Призначення покарання
		Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, виходячи з положень ч. 5 ст. 12 КК України, віднесено законом до категорії тяжкого злочину.
		При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який є тяжким злочином, однак вчиненого з необережності, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, стать та вік, неперебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра, рівень культури та освіти, критичне ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння та щире каяття.
		Відповідно до вимогст. 65 КК України, виходячи з загальних засад призначення покарання, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, конкретних обставин його вчинення, наслідків вчиненого, даних про особу обвинуваченого, необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів є покарання у вигляді позбавлення волі.
		 
		Застосування положень ст. 75 КК України
		Разом з тим, згідно ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Виходячизусіх обставинсправи, а також думки прокурора, який в судових дебатах просив призначити покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням вимог ст. 75 КК України, та думки потерпілої, яка просила призначити покарання на розсуд суду, добровільне часткове відшкодування шкоди, особи винного, який має вищуосвіту,не одружений,утриманців немає,не працевлаштований,має постійнемісце реєстраціїі проживання, позитивніхарактеристики змісця мешкання,вчинивзлочин вперше, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства, а тому вважає, що обвинуваченого слід звільнити від відбування покарання з випробуванням згідност. 75 КК Україниз покладенням на нього обов`язків передбаченихст. 76 КК України.
		 
		Додаткове покарання
		При вирішенні питання про призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у виді позбавлення права керувати транспортним засобом, суд приходить до висновку про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами, з наступних підстав.
		Відповідно до ч.1 ст. 55 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю може бути призначено на строк від одного до трьох років.
		Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпекидорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.
		ПорушенняПДР України, допущені обвинуваченим, знаходяться в прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.
		Крім того, скоєне обвинуваченою кримінальне правопорушення, передбачене ст. 286 КК України віднесено до злочинів проти безпеки руху, а тому суд вважає необхідним застосувати до  ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так як даний злочин пов`язаний з експлуатацією транспортного засобу та протиправні дії обвинуваченого пов`язані з нехтуванням Правил дорожнього руху України, призвели до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, в наслідок чого спричинено смерть потерпілій особі. Це свідчить про відсутність у обвинуваченого належних навиків керування транспортними засобами і застосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами надасть йому можливість, в разі бажання в подальшому керувати транспортними засобами, додатково вивчити правила дорожнього руху та пройти додаткові навчання у відповідних навчальних закладах щодо покращення навиків керування.
		 
		Призначене покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Призначаючи обвинуваченому зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для виправлення обвинуваченого і перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення передбачених ч. 2ст. 50 КК Україницілей покарання.
		Підстав для застосуванняст. 69 КК Українипри призначенні покарання суд не вбачає.
		 
		7.Вирішення питання щодо цивільного позову
		У даному кримінальному провадженні цивільного позову про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином, пред`явлено не було.
		 
		8.Вирішення питання про долю речових доказів
		Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку, передбаченомустаттею 100 КПК України.
		 
		9.Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
		Клопотань про застосування запобіжного заходу не надходило, а тому враховуючи вимоги ст. ст.131,132, 177, 178 КПК України і призначене судом покарання, суд не вбачає підстав для його застосування.
		У кримінальному провадженні є процесуальні витрати в розмірі 9061,44 грн, у зв`язку із проведеннямсудових експертиз, які слід стягнути із обвинуваченого по наступним експертизам:
		- за залучення судового експерта Дніпропетровського НДЕКЦ для проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу витрати складають  1510,24 грн. (висновок експерта №СЕ-19/104-22/35085-ІТ від 18.01.2023);
		- за залучення судового експерта Дніпропетровського НДЕКЦ для проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу витрати складають  1510,24 грн. (висновок експерта №СЕ-19/104-23/4984-ІТ від 01.03.2023);
		за залучення судового експерта Харківського НДЕКЦ для проведення комплексної судової експертизи витрати складають - 6040 гривень 96 копійок (висновок експерта № КСЕ-19/121-23/2506 від 15.02.2023);
		Керуючисьст.ст. 369-376 КПК України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
		Відповідно до положень ст.75КК України  ОСОБА_3  звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 3 (три) роки.
		На підставіп.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст.76КК України покласти на  ОСОБА_3  наступні обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи, а також періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		Стягнути з  ОСОБА_3  на користь держави (КБК 24060300) витрати на проведення експертиз в розмірі9061,44 грн.
		Запобіжний захід не застосовувався.
		Цивільний позов не заявлений.
		Речові докази:
		- автомобіль «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який поставлено на майданчик тимчасового тримання ТОВ «Династія-Дніпро» за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, 22 - після набрання вироком законної сили  повернути його власнику - ОСОБА_7 або його довіреній особі, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.11.2022 року на вказаний автомобіль (справа № 932/6397/22);
		- оптичний диск із записом події ДТП «КП Інфорада-Дніпро» - залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження (а.п. 141).
		 
		Роз`яснитиучасникам судовогопровадження правоподати клопотанняпро помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2ст. 349 КПК України.
		 
		 
		 
		Суддя                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...