Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/6034/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 31.07.2023. Зареєстровано: 01.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2023.
Дата набрання законної сили: 23.11.2023
Номер судового провадження: 2/754/727/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 2/754/727/23 
		Справа №754/6034/22
		РІШЕННЯ 
		Іменем України
		 
		       20 липня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді - Буша Н.Д.,
		за участю секретаря - Зануди І.А., Івченка В.А.,
		представника позивача - Бондарчука В.О.,
		представника відповідача - Яковлева О.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення коштів, -
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з даним позовом, який в ході розгляду справи був змінений.
		Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що він 11.05.2021 року відкрив в Акціонерному Товаристві «Універсал Банк» поточний рахунок № НОМЕР_1 та карту продукту «monobank» № НОМЕР_2 до цього рахунку. 12.05.2021 позивачем було внесено готівкою через касу АТ «А-БАНК» - 1 107 600 грн. для поповнення своєї картки. 12.05.2021 року на електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 , що була вказана позивачем в системі monobank, надійшов лист з електронної адреси відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2  про призупинення відповідачем використання позивачем його коштів в сумі 1 107 600 грн., які були внесені на банківську картку позивача. Аналогічне повідомлення про блокування коштів надійшло також в мобільний додаток monobank. У листі відповідача було зазначено про необхідність позивачу надати відповідачу документи для підтвердження джерела походження коштів в сумі 1 107 600 грн. 14.05.2021 року позивач направив зі своєї адреси електронної пошти на електронну пошту відповідача копії документів, що підтверджують походження коштів. Однак блокування коштів позивача не було знято відповідачем. В період з 14.05.2021 р. по 25.05.2021 р. позивач писав відповідачу на електронну пошту і чат viber monobank відповідача про розблокування коштів для можливості користуватися ними, однак відповідач кошти не розблокував. 25.05.2021 р. позивачем через чат viber monobank відповідача було направлено запит відповідачу про повернення позивачу грошей в сумі 1 107 600 грн. Однак кошти позивачу не було повернуто відповідачем. 07.06.2021 р. через відділення відповідача, розташоване на пр. Миколи Бажана, 26 в м. Києві, позивачем було повторно подано заяву відповідачу про повернення позивачу внесених ним коштів. 10.06.2021 року відповідач повернув позивачу кошти. Позивач вважає, що відповідач протиправно не виконував своїх обов`язків за договором про надання банківських послуг, незаконно блокував його кошти та не виплачував позивачу його готівкові кошти з банківського рахунку, чим порушив його права як споживача на належну якість банківських послуг. Дії відповідача по блокуванню коштів на банківському рахунку позивача та відмові у видачі готівкових коштів є протиправними і такими, що суперечать вимогам законодавства у сфері банківської діяльності та зокрема вимогам Законам України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», яким передбачено умови, порядок та підстави здійснення фінансового моніторингу. Безпідставне блокування коштів і як наслідок зупинення фінансових операцій позивача протиправно тривало з 14.05.2021 р. по 10.06.2021 р., що складає 28 днів. Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь пеню в розмірі 930 384 грн., також у відповідності ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 2 549 грн., а також 11 000 грн. моральної шкоди, яка полягала в порушенні нормальних життєвих зв`язків та вимагала від позивача додаткових зусиль для організації свого життя. Позивач був шокований, що відповідач свавільно заблокував його кошти і відмовляється їх повернути. Позивач отримав величезний стрес, у нього виникла глибока моральна травма, яка виразилася у підвищеній тривожності, підвищеному серцебитті, відсутності апетиту, безсонні, відчаї від свавільства відповідача та моральних переживань. Позивач був у розпачі, адже відповідач заблокував кошти, які позивачем були позичені в борг. Цим самим відповідач поставив позивача в скрутне матеріальне становище, адже позивач залишився без грошей, а борг потрібно було повертати. Після повернення позивачу коштів відповідач не вибачився за своє свавільство, хоча мав для цього достатньо часу. Вибачення відповідача принаймні підняло б дух позивача, який би тоді розумів, що помилкові дії відповідача були ним усвідомлені. Однак відповідач не лише не вибачився, а намагався вигаданими причинами пояснити свої незаконні дії, знову принижуючи гідність позивача. 
		Ухвалою суду від 03 серпня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
		29.08.2022 року від представника відповідача АТ «Універсал Банк» - адвоката Яковлева О.С. надійшов відзив на позов, в якому останній просив суд відмовити в задоволенні позовув повному обсязі. Обгрунтовуючи відзив тим, що АТ «Універсал Банк» категорично заперечує проти заявлених позовних вимог, оскільки позовна заява є необгрунтованою, надуманною та безпідставною. Як встановлено з дійсних обставин та не заперечується самим позивачем 11.05.2021 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг, а саме 11.05.2021 року позивачем було підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, у відповідності до якої, позивач погодився з тим, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту та тарифами складають договір про надання банківських послуг. У відповідності до п. 1 даної Анкети-заяви позивачу був відкритий рахунок, до якого було випущено та видано клієнту спеціальний платіжний засіб - платіжну карту. При укладанні договору позивач зазначив, що його середній дохід в місяць складає близько 70 000 грн., а також про те, що джерелом його доходу є зарплата та інше та про те, що він веде підприємницьку діяльність, оскільки є приватним підприємцем, що підтверджується Анкетою-заявою до договору. Саме з дня укладення договору про надання банківських послуг - 11.05.2021 року, позивач почав користуватись своїм банківським рахунком та платіжною картою, здійснивши 11.05.2021 року поповнення свого банківського рахунку через касу АТ «А-Банк» на суму 117 000 грн. після чого одразу здійснивши одинадцять банківських операцій з перерахування грошових коштів зі свого рахунку іншим фізичним особам на загальну суму 117 032,46 грн. На наступний день, 12.05.2021 р. позивач здійснив поповнення свого рахунку на суму 210 000 грн. та одразу здійснив вісім банківських операцій з перерахування грошових коштів зі свого рахунку іншим фізичним особам на загальну суму 70 784,10 грн. Цього ж дня, позивач здійснив чергове, третє поповнення свого банківського рахунку за 2-й день користування рахунком через касу АТ «А-Банк» на суму 1 107 600 грн., зарахування яких було призупинено банком 12.05.2021 р. на підставі п. 4.3.12 Глави 4, розділу І Умов і правил, п. 14 Розділу VІ, п. 1 розділу Х постанови НБУ №705 від 05.11.2014 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів». А вищевказані грошові кошти позивача в розмірі 1 107 600 грн. у відповідності п.п. 4.3.12.1. п. 4.3.12 Глави 4 розділу І Умов і правил почали обліковуватись (зберігатись) на транзитному рахунку банку до дня завершення документальної перевірки банком джерел походження коштів. Причиною призупинення банком зарахування грошових коштів позивача було те, що в результаті моніторингу банком операцій позивача з дня відкриття свого банківського рахунку у банку виникла підозра, що сукупність операцій позивача із зарахування коштів на поточний рахунок носять нетиповий характер, а саме: після відкриття рахунку (11.05.2021 р.) до призупинення зарахування коштів банком (12.05.2021 р.) позивач здійснив в загальній кількості 19-ть транзакцій з перерахування грошових коштів іншим фізичним особам на загальну суму 187 816,56 грн., у клієнта були відсутні будь-які інші реальні банківські операції господарсько-побутового та/або споживчого характеру та/або будь-якого іншого характеру, протягом 2-х днів з дня відкриття рахунку позивач здійснив його поповнення готівковими коштами через касу АТ «А-Банк» тричі на загальну суму 1 434 600 грн., хоча в Анкеті-заяві позивач зазначив, що його середній дохід в місяць складає близько 70 000 грн. Отже, у зв`язку із вищевикладеним, банк здійснив призупинення операцій позивача з поповнення його банківського рахунку на суму 1 107 600 грн. та одразу направив позивачу запит щодо з`ясування суті та мети операцій та/або документального підтвердження джерел походження коштів. Після чого, позивач 12.05.2021 р. направив банку на підтвердження джерела походження у нього грошових коштів копію заяви №90.00.0000009607 на оформлення банківського вкладу «Online» на 3 міс. Від 12.05.2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Акцент-Банк» про розміщення ОСОБА_1 коштів в розмірі 500 000 грн. Оскільки документ, який позивач направив банку на підтвердження джерела походження у нього грошових коштів не є належним доказом виникнення коштів у позивача, банк направив повторний запит позивачу про необхідність надання документів. 14.05.2021 р. позивач направив банку на підтвердження джерела походження у нього грошових коштів сканкопію розписки від 11.04.2021 р. про отримання позивачем в борг (позику) у ОСОБА_2 грошової суми в розмірі 1 500 000 грн. готівкою, яка не підписана особисто позивачем, сканкопію договору купівлі-продажу квартири від 17.08.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Тиквенко М.О. за р. № 1108, за яким ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 купив квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку із тим, що документи надані позивачем на підтвердження джерела походження у нього грошових коштів не є належним доказом виникнення коштів у позивача, банк знову направив запит позивачу про необхідність надання документів. Після чого, банк неодноразово повідомляв позивача про необхідність надання інших документів на підтвердження джерела походження у нього грошових коштів, але позивач жодних інших документів на підтвердження джерела виникнення грошових коштів не надав. Внаслідок ненадання позивачем запитуваних банком документів, банк 07.06.2021 р. здійснив остаточне зарахування коштів в розмірі 1 107 600 грн. на поточний рахунок клієнта, при цьому банк повідомив клієнта про недопущення в подальшому здійснення клієнтом аналогічних операцій по зарахуванню на свій поточний рахунку грошових коштів, в яких відсутня економічна діяльність (сенс), оскільки такого роду операції підпадають під ознаки ризиковості. Після чого, 10.06.2021 р. позивач здійснив зняття грошових коштів зі свого поточного рахунку в касі АТ «А-Банк» в розмірі 1 087 580,85 грн., включаючи суму комісії в розмірі 5 410,85 грн. Отже, відповідач вважає, що дії банку щодо призупинення операцій позивача з поповнення його банківського рахунку повністю відповідали Умовам і правилам, якими в свою чергу передбачено можливість призупинення операцій банку для отримання від клієнта пояснень щодо мети та суті операції та/або документального підтвердження джерел походження коштів. Отже, банк не порушував жодних прав позивача при призупиненні операцій з поповнення його банківського рахунку, а тому вважають, що в задоволенні позову слід відмовити.
		Крім того, сторона відповідача разом з відзивом на позовну заяву подала до суду клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності, обґрунтовуючи клопотання тим, що позивач 27.07.2022 р. звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовними вимогами щодо стягнення пені. Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність, це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогами про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові. Отже, відповідач вважає, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення із даною позовною заявою, а тому просив відмовити в задоволенні позовної заяви на підставі в порядку ч. 4 ст. 267 ЦК України. 
		06.02.2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бондарчук В.О. направив на адресу суду заперечення на клопотання відповідача, посилаючись на те, що відносини позивача та відповідача мають інший характер, ніж як визначено в ст. 267 ЦК України, оскільки, позивач не вимагає повернення виконаного, а вимагає сплату пені в порядку ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів». Тобто, позивач вважає, що це відносини між споживачем і надавачем послуг банківського обслуговування. Позивач не виконував для відповідача зобов`язання, оскільки з договору банківського вкладу і виникаючих з цього правовідносин не виникає у позивача цивільно - правові зобов`язання, передбаченого ст. 267 ЦК України. Крім того, за змістом ст. 258 ЦК України строк давності в один рік з наслідками, передбаченими ст. 267 ЦК України, застосовується до вимог про стягнення неустойки в цивільно - правових відносинах договорів зобов`язального права. Отже, кредитор має право звертатися про стягнення неустойки за один рік до дати звернення до суду з позовом, в межах загального строку позовної давності. Просив відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про застосування наслідків спливу строків позовної давності на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України. 
		Крім того, 06.02.2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бондарчук В.О. подав до суду заяви:
		-про зміну предмету позову, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 930 384 грн., 2 549 грн. 3% річних та 11 000 грн. моральної шкоди;
		-про недопустимість доказів, які подані відповідачем, а саме: копії виписок з рахунку ОСОБА_1, оскільки позивач не надавав згоди на розкриття банківської таємниці.
		Також представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бондарчук В.О. 06.02.2023 року подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідач визнав блокування коштів позивача в сумі 1 107 600 грн. з 12.05.2021 р. та їх розблокування 07.06.2021 р.; відповідач визнав, що розблокував кошти позивача в сумі 1 107 600 грн., незважаючи на той факт, що після 14.05.2021 р. позивач не надавав відповідачу нових документів, що підтверджують джерел походження коштів; відповідач визнав, що надсилав позивачу вимогу надати документи, що підтверджують джерело походження коштів позивача в сумі 1 107 600 грн. у зв`язку із блокуванням коштів з цієї причини; в матеріалах справи є докази, зокрема листи від відповідача, в яких відповідач просить позивача надати докази джерел походження коштів в сумі 1 107 600 грн. для розблокування цих коштів; відповідач не надав доказів того, що позивачу повідомлялося про причину блокування коштів згідно п. 4.3.12 глави 4 розділу 1 умов і правил відповідача, п. 14 розділу VI та п.1 розділу X постанови НБУ №705 від 05.11.2014 р.; відповідач не надав пояснення, чому ним не було повідомлено спеціально уповноважений орган в порядку, визначеному Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»; відповідач не надав пояснення тривалості строку, протягом якого відповідачем блокувалися кошти позивача в сумі 1 107 600 грн.; розблокування коштів позивача було здійснено лише після того, як позивач в своїй заяві від 07.06.2021 повідомив про звернення до суду у зв`язку із незаконним блокуванням його коштів в сумі 1 107 600 грн.; у відзиві на позов відповідач наводить пояснення причини блокування коштів, що суперечить причинам, які були зазначені відповідачем в його листах позивачу, а також суперечить змісту його ж відзив; у відзиві на позов відповідач наводить на думку позивача пояснення повернення коштів позивачу у зв`язку із нібито ненаданням позивачем доказів, що підтверджують блокування коштів; відповідач не заперечив і не надав доказів спростування того, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою розблокування коштів позивача в сумі 1107600 грн. та повернення цих коштів позивачу. Позивач вважає, що відповідач намагається вигадати будь які причини, щоб прикрити незаконне блокування коштів позивача, а тому просив суд задовольнити позовні вимоги.
		10.02.2023 року представник відповідача АТ «Універсал Банк» - адвокат Яковлев О.С. подав до суду заперечення на відповідь на відзив представника позивача, заперечення на заяву про зміну предмету позову та заперечення на заяву про недопустимість доказів. Також подано пояснення (заперечення) на заперечення представника позивача про застосування строків позовної давності. Обґрунтовуючи вказані заперечення, представник відповідача посилається на те, що ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 03.08.2022 р., яку відповідачем отримано 05.08.2022 р., було встановлено 15-ти денний строк на подання відзиву, а копію позовної заяви з додатками було отримано представником відповідача 12.08.2022 р., отже сплив строку на подання відзиву підлягає розрахуванню з 12.08.2022 р. Відзив АТ «Універсал Банк» було направлено засобами поштового зв`язку позивачу 26.08.2022 р., отже в межах встановленого строку. Крім того, на вимогу суду, у зв`язку із повторною неявкою позивача АТ «Універсал Банк» було повторно направлено на адресу представника позивача - адвоката Бондарчука В.О. відзив на позов. Отже, сторона позивача отримали відзив на позов 03.10.2022 р. з іншої сторони представником позивача було подано відповідь на відзив 03.02.2023 р., отже відповідач вважає, що сторона позивача пропустила строк на подання відповіді на відзив. Заявлені позивачем додаткові позовні вимоги про стягнення 3% річних у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України на думку відповідача є правовим каламбуром, оскільки представник позивача за своєю правовою суттю нараховує пеню на пеню, що є неприпустимим з огляду на норми чинного законодавства України. Щодо моральної шкоди, відповідач вважає, в заяві про зміну предмету позову представник позивача не наводить доказів глибини фізичних та душевних страждань розміру завданої моральної шкоди, та чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, на думку відповідача лише психолог судово-психологічної експертизи може надати експертний висновок щодо наявності або відсутності моральної шкоди. Отже, жодних доказів на підтвердження моральних чи фізичних страждань позивач не надає. Представник відповідача звертав увагу, що в даному випадку ані майнової, ані моральної шкоди позивачу не було завдано, а тому позовна вимога про відшкодування моральних збитків є безпідставною та необґрунтованою. Крім того, відповідач вважає, що сплив строк звернення позивача за основною вимогою, отже вимога про стягнення з банку додатково 3% річних також спливла і на додаткові вимоги про стягнення 3% річних та стягнення моральної шкоди. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволення позову в повному обсязі.
		14.06.2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бондарчук В.О. подав до суду додаткові пояснення у справі.
		15.06.2023 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
		19.07.2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бондарчук В.О. подав до суду додаткові пояснення у справі.
		В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бондарчук В.О. підтримав позовні вимоги, викладені в позові та в заяві про зміну предмету позову, письмових поясненнях та запереченнях, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.
		Представник відповідача АТ «Універсал Банк» - адвокат Яковлев О.С., просив суд відмовити у задоволені позову, застосувати строки позовної давності з урахуванням поданих ним відзиву на позов, запереченнями та додатковими поясненнями.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
		Представник відповідача АТ «Універсал Банк» - адвокат Яковлев О.С. просив суд застосувати строки позовної давності.
		Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності цивільного процесу, судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
		Щодо заявленого стороною відповідача клопотання про застосування строків позовної давності щодо звернення позивача з даним позовом до суду, судом встановлено.
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з даним позовом 29 липня 2022 року.
		Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (№ 64/2022) воєнний стан було запроваджено з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому його було продовжено та діє по сьогоднішній день. Отже введення воєнного стану в Україні певним чином впливає на перебіг позовної давності.
		05 березня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (№ 2120-IX), відповідно до якого прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 19. 
		Згідно з останнім, у період дії в Україні воєнного стану, позовна давність, визначена у ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії. А продовження строків у свою чергу, свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні.
		Отже, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»,яким було внесені зміни до Цивільного кодексу України, а саме: розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України зупинка перебігу передбачено для: загальної та спеціальної позовної давності. 
		Враховуючи наведене, строки позовної давності продовжені, у зв`язку з чим цей позов пред`явлено в межах строку позовної давності, визначеної згідно ст. 258 ЦК України.
		Щодо позовних вимог позивача, судом встановлено наступне.
		Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші угоди. 
		Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. 
		Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 ЦК України). 
		Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що 11.05.2021 року ОСОБА_1 відкрив в Акціонерному Товаристві «Універсал Банк» поточний рахунок № НОМЕР_1 та карту продукту «monobank» № НОМЕР_2 до цього рахунку (Чорна картка), шляхом підписання Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, у відповідності до якої, позивач погодився з тим, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту та тарифами складають договір про надання банківських послуг.
		Згідно з частинами 1-3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
		Відповідно до наданої стороною відповідача довідки про рух коштів по картці від 17.08.2022 року позивач 11.05.2021 року через касу АТ «А-Банк» поповнив свій банківський рахунок на суму 117 000 грн. після чого позивач здійснивши одинадцять банківських операцій з перерахування грошових коштів зі свого рахунку іншим фізичним особам на загальну суму 117 032,46 грн. 
		12.05.2021 р. о 15 год. 51 хв. позивач здійснив поповнення свого рахунку на суму 210 000 грн. та одразу здійснив вісім банківських операцій з перерахування грошових коштів зі свого рахунку іншим фізичним особам на загальну суму 70 784,10 грн. 
		12.05.2021 р. о 17 год. 53 хв. позивач через касу АТ «А-Банк» здійснив поповнення свого банківського рахунку на суму 1 107 600 грн. 
		12.05.2021 р. АТ «Універсал Банк» зупинив зарахування цих коштів з посиланням на п. 4.3.12 Глави 4, розділу І Умов і правил, п. 14 Розділу VІ, п. 1 розділу Х постанови НБУ №705 від 05.11.2014 р. «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» та одразу направив позивачу неодноразово запити щодо з`ясування суті та мети операцій та/або документального підтвердження джерел походження коштів. Позивачем направлялись на адресу відповідача документи, які на його думку підтверджують джерела походження грошових коштів, але банк визнавав їх неналежними та черговий раз направив позивачу запит щодо надання документів, позивачем додатково документи надані не були.
		У відповідності до п. 5 «Умов і правил обслуговування а АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «monobank», АТ «Універсал Банк» здійснює обслуговування через мобільний додаток і інші канали обслуговування в Інтернеті.
		Згідно із ч.ч. 4-6 ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право витребувати, а клієнт (особа, представник клієнта) зобов`язаний надати документи і відомості, необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
		Тобто, дії банку, по обмеженню прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку повинні відповідати вимогам Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та відповідним правовим актам у цій сфері.
		Як зазначав представник відповідача у відзиві на позов причиною зупинення банком зарахування грошових коштів позивача було те, що в результаті моніторингу банком операцій позивача з дня відкриття свого банківського рахунку у банку виникла підозра, що сукупність операцій позивача із зарахування коштів на поточний рахунок носять нетиповий характер, а саме: після відкриття рахунку з 11.05.2021 р. до зупинення зарахування коштів банком 12.05.2021 р., позивач здійснив в загальній кількості дев`ятнадцять транзакцій з перерахування грошових коштів іншим фізичним особам на загальну суму 187 816,56 грн., у клієнта були відсутні будь-які інші реальні банківські операції господарсько-побутового та/або споживчого характеру та/або будь-якого іншого характеру, протягом 2-х днів з дня відкриття рахунку позивач здійснив його поповнення готівковими коштами через касу АТ «А-Банк» тричі на загальну суму 1 434 600 грн.
		Проте, сторона відповідача не надала суду докази їхнього інформування спеціально уповноваженого органу про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу і про зупинення фінансової операції або отримання рішення цього органу (про подальше зупинення тощо). Також не надано відповідачем й доказів інформування правоохоронних органів у разі наявності в нього підозри.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.
		Пунктом 1.8 глави 1 затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» визначено, що банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
		Частиною третьою ст. 1068 ЦК України встановлено, що банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
		Згідно із п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
		При цьому п. 8.2 ст. 8 наведеного Закону передбачено, що банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки. 
		Положенням частини першої ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Відповідно до ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
		За положеннями ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
		Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний самостійно проводити оцінку ризику своїх клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків, визначених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та суб`єктами державного фінансового моніторингу, що здійснюють державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідних суб`єктів первинного фінансового моніторингу, під час здійснення їх ідентифікації, а також в інших випадках, передбачених законодавством та внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу, і вживати застережних заходів щодо клієнтів, стосовно яких встановлено високий ризик.
		Згідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»:
		п. 36) ризики - небезпека (загроза, уразливі місця) для суб`єктів первинного фінансового моніторингу бути використаними з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення під час надання ними послуг відповідно до характеру їх діяльності.
		п. 8) високий ризик - результат оцінки ризику суб`єктом первинного фінансового моніторингу, що базується на результатах аналізу сукупності визначених критеріїв, який свідчить про високу ймовірність використання суб`єкта первинного фінансового моніторингу для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та/або фінансування тероризму;
		п. 27) неприйнятно високий ризик - максимально високий ризик, який не може бути прийнятий суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу.
		Оцінювання ризиків клієнтів суб`єктом первинного фінансового моніторингу здійснюється за відповідними критеріями, зокрема за типом клієнта, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і видом товарів, послуг, які клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу.
		Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», банки як суб`єкти первинного фінансового моніторингу мають використовувати та ураховувати ці критерії у своїй діяльності.
		Аналіз наведених у вказаному додатку 1 критеріїв «високого» ризику дає підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 не підпадає під такий критерій - ані за географічним розташуванням держави проживання (перебування, реєстрації) клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) коштів, ані за типом клієнта (відсутні докази включення позивача до Переліку осіб, пов`язаних із провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції; відсутні докази того, що позивач є публічним діячем, його близькою особою або пов`язаною з ним особою тощо).
		Банк установлює рівень ризику клієнтам з урахуванням відповідних критеріїв ризиків, визначених у Програмі управління комплекс-ризиком згідно із Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України та цим Положенням № 417.
		Посилаючись на встановлення позивачу як клієнту Банка неприйнятно високого рівня ризику (підозри), відповідач жодним чином не обґрунтував підстави встановлення ним такого рівня ризику, не надав суду документів щодо оцінки ризику. Також відповідачем не надано суду внутрішніх документів банку (програм, положень, актів, розпоряджень тощо) з питань здійснення фінансового моніторингу, на підтвердження обгрунтованості встановлення позивачу призупинення зарахування грошових коштів у зв`язку з підозрою, що сукупність операцій позивача із зарахування коштів на поточний рахунок носять нетиповий характер.
		Таким чином, в судовому засіданні відповідачем не доведено обгрунтованість встановлення ним позивачу як клієнту Банка призупинення зарахування коштів. 
		Відповідачем не надано суду будь-яких доказів того, що ділові відносини із позивачем і зокрема, спірна фінансова операція щодо видачі клієнту готівки створюють небезпеку (загрозу, уразливі місця) в діяльності Банку бути використаним з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
		Також, суд вважає, що доказів того, що спірні кошти позивача в сумі 1 107 600 грн., які останній намагався зняти (перерахувати) зі свого банківського рахунку, отримані злочинним шляхом або спрямовані на фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, представником відповідача не надані і такі обставини свого об`єктивного підтвердження в судовому засіданні не знайшли.
		Натомість, 07.06.2021 р. АТ «Універсал Банк» не зважаючи на те, що позивач не надав запитувані банком документи, здійснив остаточне зарахування коштів в розмірі 1 107 600 грн. на поточний рахунок клієнта, при цьому банк повідомив клієнта про недопущення в подальшому здійснення клієнтом аналогічних операцій по зарахуванню на свій поточний рахунку грошових коштів, в яких відсутня економічна діяльність (сенс), оскільки такого роду операції підпадають під ознаки ризиковості. 
		10.06.2021 р. позивач здійснив зняття грошових коштів зі свого поточного рахунку в касі АТ «А-Банк» в розмірі 1 087 580,85 грн., включаючи суму комісії в розмірі 5 410,85 грн., що підтверджується дублікатом квитанції №2977914741 від 10.06.2021 р.
		Представником відповідача - АТ «Універсал Банк» не доведено належним чином правомірність відмови у видачі (перерахунку) позивачу готівкових коштів з відкритого на його ім`я рахунку, правомірність блокування цього поточного рахунку на здійснення готівкової касової операції. Відповідачем також не надано доказів і того, що кошти на рахунок позивача надійшли злочинним шляхом. Також не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів звернення відповідача за наслідками блокування до правоохоронних органів, спеціально уповноваженого органу про спробу здійснення незаконної, на думку Банка, фінансової операції.
		Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Судом встановлено, що АТ «Універсал Банк» здійснив фактичне зупинення видаткової фінансової операції позивача для проведення фінансового моніторингу, в період з 14.05.2021 р. по 10.06.2021 р.
		Згідно ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. 
		Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 318 ЦК України, власник володіє, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
		Згідно ч. 1 ст. 1068 ЦК України, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Суд виходить з того, що самостійне визначення клієнтом напрямів використання своїх грошових коштів на поточному рахунку (безготівкові чи готівкові перекази), безперешкодна реальна можливість отримання таких коштів як у готівковій, так і безготівковій формі - власно і є реалізацію права клієнта на розпорядження коштами на свій власний розсуд. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку, що позивачем на виконання вимог ст. 81 ЦПК України в повному обсязі доведені позовні вимоги, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, у зв`язку з чим підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 2 549 грн. за 28 днів затримки розпорядження грошовими коштами на власний розсуд у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
		Суд, розглядаючи позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 3% за кожен день прострочення в сумі 930 384 грн. як відповідальність за неналежне виконання банківських послуг, передбачену ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», виходить з наступного.
		Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
		Згідно до ст. 1-1 вказаного Закону, він регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
		Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію або послуги для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (п. 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (п. 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (п. 3). 
		Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
		Пунктом 14 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансовими послугами вважаються банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність».
		Згідно до п. 2 ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» до банківських послуг належать відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів. 
		Згідно з п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
		Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які надають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів; а клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку;
		Згідно ст. 51 вказаного Закону для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть кореспондентські рахунки у Національному банку України та інших банках в Україні і за її межами, банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті.
		Згідно ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі, коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої у разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.
		Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що позивач є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, передбачену ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: сплату пені у розмірі 3 % вартості послуги за кожний день прострочення.
		Аналогічна правова позиція викладена у низці постанов Верховного суду України - від 01 червня 2016 року у справі № 6-2558цс15, від 28 вересня 2016 року у справі № 6-1699цс16, від 13 березня 2017 року у справі № 6-2128цс16 тощо.
		Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, яка має на меті окрім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов`язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов`язання.
		Крім того, до моменту вчинення порушення пеня відіграє забезпечувальну функцію, і навпаки, з моменту порушення - являє собою міру відповідальності. 
		Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. За змістом зазначеної норми закону та ст. 1058 ЦК України, яка регулює правовідносини, що випливають з договору банківського вкладу, зобов`язання банку з повернення вкладу вважається виконаним, коли вкладнику буде надана реальна можливість отримати та розпорядитися на свій розсуд вкладом. 
		Судом встановлено, що у зв`язку із застосуванням Банком процедури фінансового моніторингу видача позивачу готівки повинна була бути здійснена 12.05.2021 р. з урахуванням того, що банк має право відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» здійснювати зупинення фінансових коштів без попереднього повідомлення клієнта на два робочі дні з дня зупинення включно. Відтак, порушення права позивача на вільне володіння та розпорядження грошовими коштами слід рахувати саме з 14.05.2021 р. по 10.06.2021 р., що становить 28 днів. 
		З огляду на встановлену ст. 13 ЦПК України диспозитивність цивільного судочинства, суд вважає такі вимоги обґрунтованими, а розмір пені є наступним: 1 107 600 грн. х 28 днів х 3% = 930 384 грн.
		Наведене також узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 9 квітня 1985 року № 39/248, в якій наголошено: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.
		За даних обставин суд, об`єктивно оцінивши докази по справі в їх сукупності та характер спірних правовідносин вважає, що такий розмір пені відповідає вимогами та меті Закону України «Про захист прав споживачів» і передбаченим п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права.
		Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд встановив.
		Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		Статтями 23, 1167 ЦК України передбачено, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
		З урахуванням обставин, які наведені стороною позивача в частині заявлених вимог щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає правомірними вимоги позивача про відшкодування за рахунок відповідача моральної шкоди, тому виходячи з характеру правопорушення та глибини фізичних та душевних страждань позивача, ступеня вини відповідача, який завдав позивачу моральної шкоди, позов в цій частині підлягає задоволенню, ухвалюючи рішення суд присуджує стягнути з АТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 11 000 грн.
		Відтак, пред`явлений позов є обґрунтованим і підлягає до задоволення.
		У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судові витрати в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені та 3% річних слід покласти на відповідача на користь держави в розмірі 9 329,33 грн., оскільки позивач при подачі позову за цими вимогами був звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживача».
		При зверненні позивача 06.02.2023 року з заявою про зміну предмету позову позивач заявив вимогу щодо відшкодування моральної шкоди, судовий збір за подачу цієї вимоги позивачем сплачено не було, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 992,40 грн.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 23, 258, 318, 509, 525, 526, 549, 625- 627, 1058, 1066, 1068 ЦК України, ст. ст. 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, Закону України «Про захист прав споживачів», Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», суд, -
		УХВАЛИВ:
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення коштів-  задовольнити.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352) на користь ОСОБА_1(РНОКПП - НОМЕР_3 ) пеню в розмірі 930 384 грн., 3% річних в розмірі 2 549 грн. та моральну шкоду в розмірі 11 000 грн. 
		Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352) на користь держави судовий збір у розмірі 9 329, 33 коп.
		Стягнути з ОСОБА_1(РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір за вимогу щодо маральної шкоди в розмірі 992, 40 грн., яка не була сплачена позивачем при поданні позову до суду.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		          Повний текст рішення суду складено 30.07.2023 р. 
		                             
		 
		       Суддя                                         Н.Д.Буша

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...