Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/4708/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання впливом.
Надіслано для оприлюднення: 01.08.2023. Зареєстровано: 01.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2023.
Дата набрання законної сили: 01.09.2023
Номер судового провадження: 1-кп/464/429/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52023000000000045

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 464/4708/23
		пр.№ 1-кп/464/429/23 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01.08.2023 року                                                                 м.Львів
		Сихівський районний суд м.Львова
		головуючий суддя ОСОБА_1 
		секретар судового засідання ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Львові угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 464/4708/23, внесеному 28.01.23. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000045, відносно
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Суха Долина Миколаївського району Львівської області, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з вищою освітою, невійськовозобов`язаної, вдови, не працюючої, судимості не має, - 
		обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України,
		де сторонами виступають з боку:
		обвинувачення - прокурор ОСОБА_4 ;
		захисту - обвинувачена ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5 
		 
		за їх участі, - 
		в с т а н о в и в :
		 
		        ОСОБА_3 , будучи начальником відділу адміністрування податку на прибуток неприбуткових установ і організацій та спрощеної системи оподаткування управління оподаткування юридичних осіб Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (згідно з наказом в.о. начальника Головного управління Державної податкової служби у Львівській обл. 24.08.22. № 391-0), діючи умисно, в порушення вимог ст.ст.19, 68 Конституції України, ст.ст.3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи протиправність своїх дій і передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки із бажанням їх настання та маючи злочинний умисел на власне незаконне збагачення, з корисливих мотивів, у період з 01 лютого по 12 квітня 2023 року за адресою - м.Львів, вул.Кавалерідзе,9 одержала від ОСОБА_6 (представник ТЗОВ «БУДХАБ» та ТОВ «ТОДО ІНК» за довіреностями) для себе неправомірну вигоду в сумі 197000 грн за вплив на прийняття рішення заступником голови комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ОСОБА_7 щодо вжиття заходів, спрямованих на реєстрацію податкових накладних ТЗОВ «БУДХАБ» та ТОВ «ТОДО ІНК», реєстрація яких була зупинена в грудні 2022 року та в лютому - березні 2023 року.
		Таким чином ОСОБА_3 вчинила одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.369-2 КК України.
		       Під час підготовчого провадження прокурором подано угоду від 31 липня 2023 року про визнання винуватості, досягнуту та підписану між сторонами кримінального провадження: прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури  ОСОБА_4 та обвинуваченою за участі її захисника, за змістом якої обвинувачена беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення і надаватиме максимальне сприяння у проведенні кримінального провадження; сторони дійшли згоди щодо обрання покарання за вчинення злочину. Обвинуваченій роз`яснено наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст.473, 476 КПК України.
		Пунктом першим частини третьої ст.314 КПК України визначено право суду прийняти рішення щодо затвердження угоди або відмови в її затвердженні.
		Відповідно до ч.2 ст.474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.
		У судовому засіданні обвинувачена свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнала повністю, щиро покаялась. Ствердила, що розуміє роз`яснені їй судом: права, визначені ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України; характер обвинувачення, вид і міру покарання. Спроможна сплатити штраф за рахунок власних заощаджень з урахуванням отримання виплат при звільненні зі служби, перебування у її власності нерухомого майна та отримання спадщини по смерті чоловіка, про що сторона захисту надала документальні підтвердження. Просить затвердити угоду про визнання винуватості. Судом з`ясовано, що таку угоду уклала добровільно, без примусу і не під тиском, що підтвердив і її захисник.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		За умовами ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Потерпіла особа у даному кримінальному провадженні відсутня. 
		У ст.470 КПК України передбачено, що прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов`язаний враховувати такі обставини: 1) ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб; 2) характер і тяжкість обвинувачення (підозри); 3) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень; 4) наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
		Обов`язковий для врахування висновок про застосування норм права, як це передбачено ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», викладений у постанові Верховного Суду від 07.04.20. у справі № 761/13021/19. У сформованій правовій позиції перевірка достовірності обставин, які згідно зі ст.470 КПК підлягають врахуванню при укладенні угоди про визнання винуватості, є обов`язком прокурора. На суд при затвердженні угоди про визнання винуватості не можуть бути покладені інші обов`язки щодо перевірки можливості її затвердження ніж ті, які прямо передбачені у ст.474 КПК України.
		За такого суд вважає, що обставини, передбачені ст.470 КПК України, є належним чином оцінені прокурором та визнані достатніми для укладення угоди про визнання винуватості, процесуальні підстави здійснювати додаткову перевірку цих обставин самим судом відсутні.
		Беручи до уваги викладене вище, дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст.468-470, 472 КПК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення за ч.2 ст.369-2 КК України.
		Суд, досліджуючи узгоджену міру покарання, виходить з того, що у відповідності до ч.5 ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, такий призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
		За текстом угоди сторони досягли згоди щодо призначення обвинуваченій узгодженого покарання за ч.2 ст.369-2 КК України - штрафу в розмірі 5500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 93500 грн, що є його максимальним розміром.
		За правилами ст.ст.50, 65, 66 КК України при призначенні покарання сторонами враховано наступне: тяжкість злочину, особу обвинуваченої, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, наявність у неї стійких соціальних зв`язків, родини (двох доньок та чотирьох малолітніх онуків, двоє з яких проживають з нею), стан здоров`я (хронічна хвороба нирок друга стадія, гіпертонічна хвороба П стадії 3-го ступеню, резистентна форма, гіпертрофія лівого шлуночка з високим ризиком), неперебування під наглядом у нарколога чи психіатра, визнання своєї вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю інкримінованого злочину; вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин, а саме погіршення стану здоров`я; відсутність завданої у результаті ненасильницького злочину шкоди, бездоганну процесуальну поведінку обвинуваченої за відсутності застосованого до неї запобіжного заходу чи встановлених судом обов`язків, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності; звільнення з органів ДПС України, що безпосередньо влпиває на суспільну небезпечність через неможливість вчинення аналогічних службових злочинів.
		У постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 203/378/17 та 29 листопада 2018 року в справі № 761/6774/16-к міститься посилання на постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2015 року № 13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», у п.12 якої, зокрема, зазначено, що сторони мають узгоджувати покарання, враховуючи:
		- положення пунктів 1-2 ч.1 ст.65 КК України, тобто 1) у межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.53 КК, та 2) відповідно до положень Загальної частини КК. Зокрема, у випадку, коли в санкції статті (санкції частини статті), що передбачає відповідальність за вчинений злочин, не встановлено мінімальної межі покарання, сторони мають виходити із положень розділу X Загальної частини КК;
		- ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання (п.3 ч.1 ст.65 КК України). За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного сторони угоди з огляду на положення статей 65, 75 КК України мають право, використовуючи положення ст.69 КК України, узгоджувати: а) основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, або б) інше основне покарання, більш м`який його вид, не зазначений у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК за цей злочин; в) не визначати додаткове покарання, передбачене у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК як обов`язкове, за винятком випадків, встановлених ч.2 ст.69 КК України.
		Врахування означених вимог кримінального закону має бути відображено у змісті угоди, а узгоджена міра покарання повинна мати конкретний вираз.
		Визначаючи покарання, сторони скористались наданим їм правом, діяли в межах наданого їм законом розсуду. Викладене свідчить про достатність підстав вважати, що узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром узгоджується із вимогами КК України, а обставини для тверджень про очевидну невідповідність узгодженого ними покарання вимогам кримінального закону чи наявність перешкод призначення такого є відсутніми.
		Такий висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 461/3019/22, де передбачено, що угода між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим є певним компромісним рішенням, взаємовигідним для обох сторін, та обумовлює вирішення питань щодо юридичної відповідальності підозрюваного чи обвинуваченого. Сутність цього інституту, з одного боку, полягає в пом`якшенні покарання обвинуваченого, а з іншого - у забезпеченні процесуальної економії кримінального судочинства, скороченні процедури судового розгляду та досудового розслідування.
		Підсумовуючи наведене, перевіривши відповідність угоди про визнання винуватості вимогам кримінального процесуального закону та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд дійшов висновку про ухвалення в даному кримінальному провадженні обвинувального вироку відносно обвинуваченої, яким затвердити угоду про визнання нею винуватості, визнати обвинувачену винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання. Підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено. Саме така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 761/13021/19. 
		Ухвалюючи вирок, суд зобов`язаний вирішити питання щодо того, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
		Так, підлягає скасуванню арешт, накладений ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 квітня 2023 року; питання речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України, щодо процесуальних витрат, то такі у провадженні відсутні, а запобіжний захід не обирався та стороною обвинувачення відповідне клопотання перед судом не заявлялось з урахуванням узгодженого сторонами виду покарання.
		 
		Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 475, 532 КПК України, суд
		у х в а л и в :
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 31 липня 2023 року, між прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_5 .
		ОСОБА_3 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.369-2 КК України та призначити покарання - штраф у розмірі 5500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 93500 гривень.
		       Скасувати арешт, накладений постановами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 квітня 2023 року (справа № 991/3349/23, провадження № 1-кс/991/3369/23; справа № 991/3348/23, провадження № 1-кс/991/3368/23).
		Речові докази:
		1/ повернути: 
		- ОСОБА_6 - грошові кошти в сумі 2000 грн (постанова старшого детектива НБ Першого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ від 13.04.23.);
		- ОСОБА_7 - мобільний телефон «Apple iPhone 12 Pro Max» (серійний № НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 ) із сім-картою "Київстар" з абонентським номером НОМЕР_4 ; USB-флеш-носія "Kingston" DT micro DUO 3C 32 Gb із маркувальним позначенням «DTDUO3C/32Gb»; мобільний телефон «Apple iPhone» чорно-графітового кольору із сім-карткою "Київстар" (серійний № НОМЕР_5 ); ноутбук «Apple Mac Book Pro» (модель A2338, серійний № KYYYQC340) (постанова старшого детектива НБ Першого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ від 13.04.23.);
		- ОСОБА_3 - мобільний телефон «SAMSUNG GALAXY A30S» IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 (постанова старшого детектива НБ Першого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ від 13.04.23.);
		- Державі - грошові кошти в сумі 22000 грн, які складаються з 44 купюр, номіналом 500 гривень кожна; та грошові кошти в сумі 2500 грн, що складаються з 5 купюр номіналом 500 гривень кожна (постанова старшого детектива НБ Першого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ від 13.04.23.);
		2/ залишити при матеріалах кримінального провадження аркуш А-4, на якому міститься інформація щодо ТОВ «ТОДО ІНК», ТОВ «БУДХАБ» та їх контрагентів (постанова старшого детектива НБ Першого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ від 13.04.23.).
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, та з урахуванням обмежень, визначених частиною 2 статті 473 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
		Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
		Роз`яснити учасникам провадження, що згідно із ст.476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку; клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення; умисне невиконання угоди засудженою є підставою для притягнення її до відповідальності за статтею 389-1 КК України.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                           ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...