Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 927/378/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 01.08.2023. Зареєстровано: 02.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2023.
Дата набрання законної сили: 26.07.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		У Х В А Л А
		 
		26 липня 2023 року  справа № 927/378/23 
		Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали справи 
		за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Добродія Фудз", вулиця Шевченка, будинок 2 Б, смт  Михайло-Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15552, 
		e-mail: foods@dobrodiya@com.ua
		відповідач: Держава - Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, вулиця Житня, будинок 14, будівля 1, місто Москва, 119991, електронна пошта: info@minjust.gov.ru та Посольства Російської Федерації в Україні, Повітрофлотський проспект, 27, місто Київ, 02000
		про відшкодування 13868231,47 гривень збитків, що є еквівалентом 423026 доларів 79 центів Сполучених Штатів Америки
		представники сторін:
		від позивача: не прибув;
		від відповідача: не прибув;
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Товариством з обмеженою відповідальністю "Добродія Фудз" подано позов до держави - Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації та Посольства Російської Федерації в Україні, про відшкодування 13868231,47 гривень збитків, що є еквівалентом 423026 доларів 79 центів Сполучених Штатів Америки.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та воєнних дій на території Чернігівської області територія позивача тимчасово перебувала в окупації з 24.02.2022 до 03.04.2022 та, як наслідок, тривалий час товариство було позбавлено можливості здійснювати господарську діяльність, понесло збитки та неодержаний прибуток (упущену вигоду).
		Одночасно з поданням позову позивачем у мотивувальній частині позовної заяви  зазначено про заявлення клопотання про призначення товарознавчої експертизи, що (цитата) «додаються до цієї позовної заяви». При цьому жодних клопотань про призначення товарознавчої експертизи до позовної заяви позивачем не надано. Відсутні ці клопотання (із обґрунтуванням та питаннями, які слід поставити на вирішення експертизи) також і у переліку додатків до позовної заяви.
		Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.03.2023 позовну заяву залишено без руху.
		Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.04.2023 після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.05.2023; встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов та відповіді на позов.
		Ухвала суду від 10.04.2023 отримана позивачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400056753160 від 12.04.2023.
		Ухвала суду від 10.04.2023, направлена Посольству Російської Федерації в Україні за адресою: Повітрофлотський проспект, 27, місто Київ, 02000, повернулася до суду неврученою із позначкою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
		Сторони у судове засідання 10.05.2023 не прибули, заяви та клопотання суду не надавали.
		У судовому засіданні 10.05.2023 суд постановив протокольну ухвалу про    відкладення підготовчого засідання на 24.05.2023, про що учасників справи повідомлено ухвалою суду від 10.05.2023.
		Господарський суд Чернігівської області листом №927/378/23/630/23 від 12.05.2023 направив позивачу копію ухвали у справі №927/378/23   від 10.05.2023   для перекладу її на російську мову та направлення до Посольства Російської Федерації   в Республіці Польща (або Посольства Російської Федерації у будь-якій іншій зручній для вручення (направлення) ухвали суду країні), а також зазначив про необхідність направлення скан-копії такого перекладу на офіційну електронну пошту (адресу) Міністерства юстиції Російської Федерації - pr@minjust.gov.ru, докази чого слід було надати суду у строк до 23.05.2023.
		Ухвала суду від 10.05.2023 разом із листом №927/378/23/630/23 від 12.05.2023 отримана представником позивача, що підтверджується його підписом на листі.
		Сторони у судове засідання 24.05.2023 не прибули, заяв та клопотань не надавали.
		У судовому засіданні 24.05.2023 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15.06.2023, про що учасників справи повідомлено ухвалою суду від 24.05.2023, у якій позивача зобов?язано надати до суду докази направлення до Посольства Російської Федерації  в Республіці Польща (або Посольства Російської Федерації  у будь-якій іншій зручній для вручення (направлення) ухвали суду країні) ухвали Господарського суду Чернігівської області. Дакази направлення скан-копій такого перекладу на офіційну електронну пошту (адресу) Міністерства юстиції Російської Федерації - pr@minjust.gov.ru, слід було надати суду у строк до 14.06.2023.
		Ухвала суду від 24.05.2023 отримана позивачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400057002630 від 26.05.2023.
		31.05.2023 від позивача надійшла заява №29/05 від 29.05.2023 на виконання вимог ухвали суду від 10.05.2023.
		Сторони у судове засідання 15.06.2023 не прибули. 
		Суд у судовому засіданні 15.06.2023 протокольно закрив підготовче провадження у справі № 927/378/23 та призначив справу до судового розгляду по суті на 26.07.2023, про що учасників справи повідомлено ухвалою суду від 15.06.2023.
		Ухвала суду від 15.06.2023 була направлена позивачу на електронну адресу, зазначену у позовній заяві.
		Ухвала суду від 15.06.2023, направлена Посольству Російської Федерації в Україні за адресою: Повітрофлотський проспект, 27, м.Київ, 02000, повернулася до суду неврученою із позначкою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
		Позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду справи по суті, але у судове засідання 26.07.2023 не прибув, про причини неявки не повідомив.
		Відповідач процесуальним правом на участь у судових засіданнях, проведених у межах розгляду справи №927/378/23 не скористався, у судове засідання 26.07.2023 також не прибув.
		Заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.
		Як зазначено вище, позивач у мотивувальній частині позовної заяви, посилаючись на приписи ст.99 Господарського процесуального кодексу України, одночасно з поданням даного позову повідомив суд про заявлення ним клопотання про призначення товарознавчої експертизи і також повідомив про те, що клопотання про призначення товарознавчої експертизи додані до позовної заяви як додатки (окремі від позовної заяви документи). 
		Водночас додатки до позовної заяви не містять жодного клопотання про призначення товарознавчої експертизи. У прохальній частині позову позивач просить призначити товарознавчу експертизу, якій доручити визначити розмір матеріальних збитків, упущеної вигоди та не отриманих прибутків, заподіяних внаслідок збройної агресії Російської Федерації, як у гривнях, так і доларах Сполучених Штатів Америки.
		У межах розгляду даної справи позивачем не було надано ані нормативного, ані документального обґрунтування обґрунтувань необхідності призначення товарознавчої  експертизи, не було визначено/запропоновано переліку питань, які необхідно поставити на вирішення експертизи, зокрема, щодо розрахунку розміру шкоди, а також не запропоновано експертної установи, що свідчить про неможливість розгляду такого клопотання, яке фактично не заявлене, а також про неможливість призначення судом судової товарознавчої експертизи з власної ініціативи. 
		Відповідну поведінку позивача суд розцінює як невжиття останнім заходів, спрямованих на ефективний розгляд та вирішення даного спору по суті; відсутність готовності брати участь на всіх етапах судового розгляду та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання; своєю бездіяльністю позивач перешкоджає своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.
		Також, розглянувши подані документи та матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити таке.
		Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
		Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
		Відповідно до частин першої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
		Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.
		Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
		Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.
		Разом з цим за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
		Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.
		Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
		Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
		Відповідно до ч.1,3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.
		В той же час згідно із ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України  суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
		У розумінні наведених положень процесуального закону, залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України  можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто, коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов`язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.
		Системний аналіз змісту ч.4 ст.202 та п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
		У постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 914/794/18, від 22.01.2019 у справі   № 922/2584/18 касаційний суд зазначив, що аналіз положень статей      202,   226 Господарського процесуального кодексу України      свідчить про можливість розгляду позовних вимог у разі неявки в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце проведення судового засідання позивача (його представника), неповідомлення про причини такої неявки позивача лише за наявності двох умов - якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та одночасно якщо його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.   
		Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що неподання відсутнім позивачем в підготовчому засіданні до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про неявку і поважність її причини зумовлює залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1   статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
		Положення ч.4 ст.202   та п.4 ч.1. ст.226   Господарського процесуального кодексу України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15.
		Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
		Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
		У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 суд дійшов висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст.   202, п.4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
		Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. 
		Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважила, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні приписами ст. 202,      226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
		Відповідно до п.2 ч.2   ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
		Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.
		Також, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що ч. 4 ст.202, п.4 ч.1 ст.   226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.
		Таким чином, розгляд справи за відсутності позивача можливий за сукупністю наявності таких підстав, як подання заяви про розгляд справи за відсутності позивача, а також наявність підстав вважати, що його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Наявність підстав вважати, що неявка позивача не перешкоджає розгляду справи за відсутності заяви про розгляд справи за відсутності позивача не може слугувати підставою для розгляду справи за відсутності позивача та ухвалення відповідного рішення. 
		Позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.202,   226 Господарського процесуального кодексу України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.
		Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування       статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод       визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).
		Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
		За методом правового регулювання імперативні (зобов`язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. 
		Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у ч.4 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення, тобто  повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права, відносяться до імперативних.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.
		За правилами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач у справі був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення як підготовчих засідань, так і засідання з розгляду справи по суті, однак в судове засідання з розгляду справи по суті не прибув.
		Жодних заяв від позивача чи його представника щодо причин неможливості бути присутнім у призначених судових засіданнях у даній справі до суду не надходило.
		Клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від позивача чи його представника до суду також не надходило.
		Таким чином, у межах спірних правовідносин, що склалися між сторонами у цій справі, відсутні обставини, які б свідчили про існування у позивача об`єктивних підстав, що унеможливили його явку у засідання суду, в тому числі участь в режимі відеоконференції,  надіслання ним до суду повідомлення про причини своєї неявки, заяви про розгляд справи за його відсутності.
		З огляду на викладене суд зазначає про наявність у даній справі умов (обставин) для застосування судом передбачених ч.4 ст.202 та п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання.
		Згідно з п.4 ч.1, ч.4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
		Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
		Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення даного позову без розгляду. 
		Керуючись п.4 ч.1 ст. 226, ст.233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
		УХВАЛИВ:
		Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Добродія Фудз" до Держави - Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації та Посольства Російської Федерації в Україні, про відшкодування 13868231 гривень 47 копійок збитків, що є еквівалентом 423 026 доларів 79 центів Сполучених Штатів Америки залишити без розгляду.
		Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
		З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
		Повний текст ухвали складено 31.07.2023.
		 
		Суддя                                                                         М.О. Демидова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...