Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/3082/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 01.08.2023. Зареєстровано: 02.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2023.
Дата набрання законної сили: 21.08.2023
Номер судового провадження: 1-кп/333/338/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022080000001639

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Єдиний унікальний номер справи 331/3082/22
		Номер провадження 1-кп/333/338/23
		 
		ВИРОК
		іменем України
		19 липня 2023 року                                           місто Запоріжжя
		Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
		головуючого - судді                                 ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання                          ОСОБА_2 , 
		прокурора                                                         ОСОБА_3 ,
		захисника         - адвоката                                  ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя у порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження відносно:
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, має вищу освіту, зареєстрованого за адресою:  АДРЕСА_1 , одруженого, який є батьком неповнолітньої дитини 2012 року народження, депутата Мелітопольської міської ради Мелітопольського району Запорізької області восьмого скликання, раніше не судимого,
		за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, - 
		ВСТАНОВИВ:
		05.11.2020 року на першому засіданні Мелітопольської районної ради восьмого скликання головою Мелітопольської районної територіальної виборчої комісії оголошено постанову про набуття депутатами Мелітопольської районної ради Запорізької області восьмого скликання статусу депутатів місцевих рад. Таким чином, відповідно до ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ОСОБА_6 з 05.11.2020 року набув статусу депутата місцевої ради.
		Окрім того, Розпорядженням міського голови м. Мелітополь №575 від 06.05.2021 року ОСОБА_6 було призначено на посаду першого заступника директора департаменту капітального будівництва та житлово-комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області. 
		Відповідно до Положення про департамент капітального будівництва та житлово-комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області, затвердженого Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 13.01.2022 року №274/4: Департамент є виконавчим органом Мелітопольської міської ради Запорізької області, підзвітним і підконтрольним їй, підпорядкований її виконавчому комітету та Мелітопольському міському голові;
		Департамент є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах Державної казначейської служби України та в установах банків, для обслуговування бюджетних коштів у частині бюджету розвитку - в установах банків бюджетного сектору, печатку із зображенням Державного Герба України зі своїм найменуванням, бланк та інші необхідні реквізити;
		Департамент є головним розпорядником коштів бюджету територіальної громади, спрямованих на здійснення повноважень у сфері житлово-комунального господарства, благоустрою міста, капітального ремонту, реконструкції та будівництва об`єктів м. Мелітополя;
		Департамент здійснює виконання функцій управління у сфері житлово-комунального господарства та благоустрою, координацію та організаційно-методичне забезпечення діяльності підприємств, установ та організацій житлово-комунального господарства та благоустрою міста в межах повноважень, визначених законодавством, тощо; 
		Департамент очолює директор, який призначається на посаду і звільняється з посади Мелітопольським міським головою;
		Директор Департаменту має першого заступника, заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади Мелітопольським міським головою. 
		Директор Департаменту здійснює керівництво діяльністю департаменту; розподіляє функціональні обов`язки між заступниками директора департаменту, керівниками підрозділів і працівниками департаменту та визначає ступінь їх відповідальності; контролює своєчасне та якісне виконання працівниками департаменту покладених на них обов`язків; діє без доручення від імені Департаменту з представництва його інтересів в органах державної влади та місцевого самоврядування; у відносинах з юридичними, фізичними особами та громадянами, розпоряджається коштами в межах затвердженого кошторису Департаменту і несе персональну відповідальність за їх цільове використання; видає в межах своєї компетенції накази та організовує і контролює їх виконання; координує у межах своїх повноважень діяльність підпорядкованих комунальних підприємств у сфері житлово-комунального господарства, тощо;
		Припинення діяльності Департаменту здійснюється за рішенням Мелітопольської міської ради Запорізької області або у встановленому порядку відповідно до вимог чинного законодавства України.
		Отже, після окупації м. Мелітополь, Запорізької області, Департамент не припиняв своєї діяльності відповідно до чинного законодавства України, а його законним директором залишається ОСОБА_7 , яка призначена на цю посаду Розпорядженням міського голови №373-к від 26.03.2021 року.
		При цьому, не раніше ніж 14.03.2022 року (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені) знаходячись у м. Мелітополь, Запорізької області, перший заступник директора Департаменту ОСОБА_6 , будучи діючим депутатом Мелітопольської міської ради Мелітопольського району Запорізької області восьмого скликання, діючи умисно, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями російської федерації, маючи відповідний досвід роботи, кваліфікацію, навички та професійні якості, скориставшись при цьому відсутністю діючого директора Департаменту та евакуацією всієї Мелітопольської міської ради, фактично самоусунувся від виконання своїх посадових обов`язків першого заступника директора діючого Департаменту і прийняв пропозицію невстановлених під час досудового розслідування осіб, із числа представників збройних формувань російської федерації та окупаційної адміністрації міста - «военно-гражданская администрация г. Мелитополь», та добровільно зайняв посаду заступника директора департаменту капітального будівництва та житлово-комунального господарства в зазначеній окупаційній адміністрації держави агресора у м.Мелітополь, Запорізької області, яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, і яку він займає по теперішній час.
		В подальшому, перебуваючи у тимчасово окупованому м. Мелітополь, Запорізької області, ОСОБА_6 , займаючи вказану посаду та виконуючи свої організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції заступника директора департаменту капітального будівництва та житлово-комунального господарства окупаційної адміністрації держави-агресора, а також вказівки очільників окупаційної адміністрації держави-агресора і представників збройних формувань російської федерації, здійснює фактичне управління цим органом окупаційної влади, розпоряджається захопленим майном, надає допомогу збройним формуванням російської федерації у встановленні та підтриманні їх незаконної влади на тимчасово окупованій території м. Мелітополь. 
		Зокрема, з початку перебування на вказаній посаді в окупаційній адміністрації держави-агресора, протягом березня-травня 2022 року, ОСОБА_6 , будучи діючим депутатом Мелітопольської міської ради Мелітопольського району Запорізької області, діючи умисно, з власних корисливих мотивів, бажаючи проявити себе та довести окупаційній владі свою лояльність та відданість, та абсолютно нехтуючи своїм конституційним обов`язком депутата місцевої ради щодо захисту прав та інтересів громади, яка його обрала своїм представником, в порушення прийнятої присяги депутата, приймав безпосередню участь в організації та знятті Державного прапора України на центральній площі м. Мелітополь, видаленні державної символіки України з адміністративних будівель органів місцевого самоврядування та державної влади у місті, налагодив та підтримував побутові умови для належного існування збройних формувань російської федерації та окупаційної адміністрації на захопленій території міста, сприяв у розповсюдженні російської пропаганди та державної символіки країни-агресора, тощо.
		Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч.5 ст.111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_6 (in absentia), який показань суду не надавав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.
		Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в у Донецькій та Запорізькій областях.
		Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_6 , а також інформацію про винесення певних процесуальних документів у даному кримінальному провадженню надсилались та публікувались відповідно до вимог ст.323 КПК України.
		Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_6 , належним чином повідомленого про проведення відносно нього досудового розслідування та здійснення судового розгляду, від користування своїм правом предстати перед судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про його наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.
		В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_6 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що не мав можливості зв`язатися з обвинуваченим і з`ясувати в нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймав участь у реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_6 під час судового розгляду та висловив свою позицію з приводу недоведеності вини останнього у даному кримінальному провадженню. 
		Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного кримінального провадження, що тимчасова окупація з боку Російської Федерації частини території України (у т.ч. м. Мелітополя, Запорізької області), яка розпочалася із збройної агресії 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення збройних сил Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку Російської Федерації частини території України є загально відомими фактами, які не потребують окремого судового доказування.
		Дослідивши матеріали кримінального провадження, надані прокурором під час судового розгляду, безпосередньо допитавши свідків, суд вважає, що вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, повністю підтверджується такими доказами: 
		- показаннями свідка  ОСОБА_8 , який пояснив, на період 24 лютого 2022 року він знаходився на посаді заступника начальника Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області та перебував в м. Мелітополь до 6 квітня 2022 року. З 2005 року він знайомий з ОСОБА_6 який перебував на посаді в комунальному закладі в управлінні житлово-комунального господарства Мелітопольської міської ради, а він на тай час працював в підрозділі Державтоінспекції, та перетиналися з приводу організації дорожнього руху, встановлення дорожніх знаків і т.д. Особисто з ним спілкувався неодноразово, як по роботі так і по особистим питанням. До повномасштабного вторгнення між ними були дружні відносини, ОСОБА_6 характеризує добрим, позитивним чоловіком. Чому ОСОБА_6 став співпрацювати з окупаційною владаю йому не відомо, але впевнений що ОСОБА_6 добровільно обійняв запропоновану посаду. 
		11 березня 2022 року після викрадення діючого мера ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 влада проголосила, мером ОСОБА_10 , яка запросила на посаду начальника ЖКГ ОСОБА_11 , а він в свою чергу запросив ОСОБА_6 на посаду його заступника. В травні 2022 року ОСОБА_6 було призначено директором КП «Житломасив».
		В березні місяці 2022 року зі слів діючого директора КП ОСОБА_12 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 за вказівкою ОСОБА_13 , який є заступником мера окупаційної влади, особисто організували роботу по демонтажу прапору України з будівлі мерії м.Мелітополь та його заміни на радянський прапор, а в подальшому на прапор держави терориста РФ. 
		- показаннями свідка  ОСОБА_7 , яка пояснила що вона займає посаду директора капітального будівництва Житлово-комунального господарства Мелітопольської Міської Ради. З 2021 року до повномасштабного вторгнення на територію України та окупації м. Мелітополь вона обіймала посаду начальника департаменту Житлово-комунального господарства Мелітопольської Міської Ради. ЇЇ перший заступник був ОСОБА_6 та заступник - ОСОБА_11 . 
		В березні місяці 2022 року після проголошення окупаційною владою мером ОСОБА_14 , ОСОБА_11 та ОСОБА_6 пішли на співпрацю з окупаційною владою та добровільно обійняли посади начальника ЖКГ - ОСОБА_11 , його заступник - ОСОБА_6 , який в подальшому обійняв посаду директора КП «Житломасив»
		На передодні, 14 березня 2022 року перед виїздом з окупованої території, відбулась зустріч з ОСОБА_6 , під час якої вона запропонувала йому також виїхати, однак останній відмовився.
		- показаннями свідка   ОСОБА_15 , яка пояснила, що на початку повномасштабного вторгнення вона перебувала в м.Мелітополь та працювала на посаді заступника директора КП «Водоканал», але 25 березня 2022 року виїхала з окупованої території.
		Перші дні окупації м. Мелітополь вона допомагала працівникам підприємства отримувати продукти харчування і забезпечувати більш менш нормальну життєдіяльність тих хто працює, особливо ремонтних бригад та тих працівників які відповідають за водопостачання міста.
		Оскільки ОСОБА_6 був першим заступником директора Департаменту капітального будівництва та житлового господарства, то неодноразово відвідував з перевірками КП «Водоканал».
		11 березня 2022 року після викрадення діючого мера ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 влада проголосила що мером ОСОБА_10 , яка призначила на посаду начальника ЖКГ ОСОБА_11 , його заступника - ОСОБА_6 , якого в подальшому було призначено на посаду КП «Житломасив»
		Вона впевнена що ОСОБА_6 добровільно став співпрацювати з окупаційною владою та добровільно обійняв запропоновані посади у незаконних органах влади. 
		- даними протоколу огляду, під час якого оглянуто Інтернет-сторінку офіційного порталу Мелітопольської міськради зазначено депутата Мелітопольської міської ради Запорізької області 8 скликання ОСОБА_6 ;
		- даними протоколу огляду, під час якого оглянуто месенджер «Телеграм», який створений 16.03.2022 року окупаційною владою м.Мелітополь, де міститься відеозапис який оприлюднено 14.06.2022 року о 13 год. 45 хв. на якому ОСОБА_6 , за сприянням окупаційної військової адміністрації в м. Мелітополь зайняв посаду заступника директора т.зв. «ЖКГ» в м. Мелітополь та в подальшому звітує про його діяльність на вказаній посаді.
		- даними протоколів про результати НРСД, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» за номером НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_6 .
		Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).
		В даному випадку, на думку суду, вказані досліджені у судовому засіданні докази відповідають саме такому критерію, є належними, допустимими, достовірними та такими, що у своїй сукупності підтверджують встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України. 
		Вищевказані показання свідків та дані оглянутих флеш-накопичувачів та оптичних дисків узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність.
		Крім того, під час судового розгляду було досліджено характеризуючи обвинуваченого ОСОБА_6 відомості, а також досліджені такі документи:
		- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №22022080000001639 від 21.03.2022 року, з фабулою «Громадянин України ОСОБА_6 , будучи депутатом Мелітопольської міської ради Мелітопольського району Запорізької області восьмого скликання та займаючи посаду першого заступника начальника Департаменту капітального будівництва та житлово-комунального господарства Мелітопольської міської ради 14.03.2022 року перебуваючи на території м. Мелітополь, Запорізької області, прийнявши пропозицію від невстановлених представників окупаційної адміністрації та добровільно зайняв посаду заступника начальника департаменту капітального будівництва та житлово-комунального господарства в окупаційній адміністрації держави агресора у м. Мелітополь Запорізької області, яку займає на теперішній час.
		- постанова про призначення групи прокурорів, які мають повноваження у кримінальному провадженні №22022080000001639, старшим групи прокурорів визначено прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_16 ;
		- постанова про створення групи слідчих, яким доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022080000001639, старшим групи слідчих визначено слідчого УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_17 ;
		- доручення начальника слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області про проведення досудового розслідування слідчому УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_17 ;
		- постанову прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_16 про виділення матеріалів досудового провадження №№22022080000001639 від 01.09.2022 року;
		- повідомлення про вчинення кримінального правопорушення у порядку ст.214 КПК України;
		- постанови про доручення проведення слідчих (розшукових) дій;
		- повідомлення про виклик та про підозру ОСОБА_6 , про завершення досудового розслідування у газетах «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора України;
		- рапорт слідчого УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_17 про направлення повідомлення на номер мобільного телефону, яким користується ОСОБА_6 та скріншот відповіді на отримане повідомлення; 
		- постанова слідчого УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_17 про оголошення ОСОБА_6 у державний, міждержавний та міжнародний розшук; 
		- клопотання слідчого УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_17 про здійснення спеціального досудового розслідування по даному кримінальному провадженню;
		- ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022080000001639, відомості про яке внесені до ЄРДР 21.03.2022 року відносно ОСОБА_6 ; 
		- клопотання слідчого УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_17 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 ;
		- ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. 
		Відомості, встановлені у зазначених документах, не є доказами винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України. 
		Водночас, ці дані свідчать про дотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню. 
		Суд критично ставиться до твердження захисника ОСОБА_4 , що фактично під час судового розгляду не ідентифіковано та не встановлено, що саме ОСОБА_6 добровільно займав посаду, зазначену в обвинувальному акті. 
		Так, під час допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 зазначили що особисто знайомі з ОСОБА_6 , оскільки разом працювали в Департаменті капітального будівництва та житлово-комунального господарства Мелітопольської міської ради та перетинались по роботі. 
		Вони впевнені що ОСОБА_6 добровільно став співпрацювати з окупаційною владою м. Мелітополь та добровільно обійняв запропоновані посади у незаконних органах влади. 
		Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. 
		Судом обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_6 , не встановлено. 
		Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
		При призначенні покарання ОСОБА_6 суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому, враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України є особливо тяжким, суспільну небезпечність та характер скоєного злочину, особу обвинуваченого: раніше не судимого, має постійне місце мешкання, має на утриманні неповнолітню дитину, його вік та здоров`я (не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра). 
		Враховуючи особистість ОСОБА_6 , конкретні обставини кримінального провадження, факт відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховування обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства - в місцях позбавлення волі. Суд вважає за необхідне ОСОБА_6 призначити максимальне покарання у виді позбавлення волі, передбачене ч.5 ст.111-1 КК України, 
		На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		Санкцією ч.5 ст.111-1 КК України передбачено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. 
		Приймаючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, суд враховує, що вказане додаткове покарання є обов`язковим у санкції вказаної статті. 
		Крім того, ОСОБА_6 вчинив злочин, об`єктом якого є основи національної безпеки України. Обвинувачений своїми діями фактично допомагав державі-агресору створити певну вертикаль незаконного органу влади і фактично вчинив злочин проти незалежності, суверенітету та територіальної цілісності нашої держави. Виходячи з цього, суд приймає рішення про призначення ОСОБА_6 покарання обіймати будь-які посади саме в органах державної влади України.
		Також, суд при прийняття рішення також враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.
		З вказаних правових висновків вбачається, що не є перешкодою для призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та обставина, що обвинувачений на момент ухвалення вироку не працює на певній посаді та не проводить діяльність, з використанням можливостей якої (яких) він вчинив кримінальне правопорушення. 
		В даному випадку вважаю, що буде справедливим та співмірним покарання особі, яка визнана винуватою у здійсненні колабораційної діяльності, яке унеможливить певний період часу у майбутньому бути представником державної влади в Україні. 
		Крім того, санкцією ч.5 ст.111-1 КК України передбачено таке додаткове покарання як конфіскація майна, яке в даному випадку є обов`язковим. 
		Згідно ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. 
		Враховуючи, що на стадії досудового розслідуванні та під час судового розгляду встановлено майно, що належить обвинуваченому ОСОБА_6 , то суд призначає покарання останньому з конфіскацією його майна.
		Рішень з приводу застосування, продовження, зміни запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_6 судом не приймалося. 
		Процесуальні витрати, речові докази та цивільний позов у даному кримінальному провадженню відсутні. 
		Керуючись ст. ст. 297-1, 323, 369-371, 374, 376, 395 КПК України, суд, - 
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_6  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому майна. 
		Строк відбуття покарання обвинуваченому  ОСОБА_6  рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного його затримання. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. 
		Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.
		 
		Суддя Комунарського районного суду
		міста Запоріжжя                                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...