Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 748/1991/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Порушення законів та звичаїв війни.
Надіслано для оприлюднення: 01.08.2023. Зареєстровано: 02.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.08.2023.
Дата набрання законної сили: 01.09.2023
Номер судового провадження: 1-кп/748/53/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022270000000039

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Провадження №1-кп/748/53/23
		Єдиний унікальний № 748/1991/22 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01 серпня 2023 року м. Чернігів
		Чернігівський районний суд Чернігівської області
		в складі: 
		 
		головуючого- судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі ОСОБА_2 , 
		 
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 червня 2022 року за № 22022270000000039, за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ангарськ, Іркутської області, Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України,
		 
		за участі сторін кримінального провадження:
		 
		прокурора                                      - ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 , 
		потерпілого - ОСОБА_6 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		        Військовослужбовець Збройних Сил Російської Федерації ОСОБА_3 , будучи обізнаним з нормами міжнародного гуманітарного права, зокрема положеннями Женевських конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року та додатковими протоколами до них, діючи умисно, за попередньою змовою із трьома іншими невстановленими на цей час військовослужбовцями ЗС РФ, усвідомлюючи явну злочинність власних дій, 12 березня 2022 року з 10 до 13 години, перебуваючи на подвір`ї приватного господарства, за адресою: АДРЕСА_2 , яке не є військовим об`єктом, де проживають цивільні особи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та троє їх неповнолітніх дітей - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з метою отримання відомостей від ОСОБА_6 про приховану зброю та про розташування на території села військовослужбовців Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, застосував до останнього фізичну силу, а саме: наніс удар прикладом автомату по голові та декілька ударів рукояткою пістолета по спині, погрожуючи відрубати пальці на руці, поклав руку ОСОБА_6 на лавку, взяв сокиру та імітував відрубання пальців рук, а також погрожував розстрілом, приставляючи пістолет невстановленого типу до його голови, чим порушив вимоги ст.ст. 27, 31, 32 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 та ч.ч. 1, 2 ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08 червня 1977 року. Під час здійснення вищевказаних незаконних дій, вимагаючи видати грошові кошти та цінності, із застосуванням фізичного насильства по відношенню до ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та реальною погрозою вбивством, ОСОБА_3 незаконно заволодів грошовими коштами в сумі 15000 грн та швейцарським кованим ножем, вартістю, зі слів потерпілого, 4500 грн. Вищезазначені викрадені речі не можуть бути використані для досягнення воєнної мети, тобто порушив закони і звичаї війни, що передбачені міжнародними договорами згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а саме вимоги ст. 33 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року.
		 
		       Продовжуючи свої злочинні дії, 13 березня 2022 року біля 13 години, ОСОБА_11 , за попередньою змовою з іншим невстановленим під час досудового розслідування військовослужбовцем ЗС РФ, діючи умисно, повторно, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, повторно знову прийшли до помешкання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_2 , де погрожуючи фізичним насильством та зброєю, зокрема, автоматом невстановленого типу, незаконно проникли, обшукали будинок та відкрито викрали виявлені в ході незаконного обшуку: дитячий рюкзак, вартістю зі слів потерпілого 1400 грн, 2 куртки «Columbia», одна з яких належала сину, вартістю, зі слів потерпілого, по 8000 грн кожна, дитячі черевики з високим берцем, вартістю зі слів потерпілого 1300 грн. Вищезазначені викрадені речі не можуть бути використані для досягнення воєнної мети, тобто порушив закони і звичаї війни, що передбачені міжнародними договорами згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а саме вимоги ст. 33 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року.
		 
		        В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, 15 березня 2022 року біля 12 години, ОСОБА_3 , за попередньою змовою з іншим невстановленим під час досудового розслідування військовослужбовцем ЗС РФ, діючи умисно, із тих же мотивів, повторно з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, прийшли до помешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , де погрожуючи фізичним насильством та зброєю ОСОБА_6 , а саме автоматом невстановленого типу, вимагали видати гроші та цінності, після чого незаконно проникли і обшукали будинок та відкрито викрали: 350 євро та мобільний телефон «Samsung», вартістю зі слів потерпілого 1500 доларів США. Вищезазначені викрадені речі не можуть бути використані для досягнення воєнної мети, тобто порушив закони і звичаї війни, що передбачені міжнародними договорами згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а саме вимоги ст. 33 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року.
		 
		       Таким чином, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил Російської Федерації, застосував до цивільних осіб, які перебували під захистом, примус фізичного і морального порядку, з метою отримання необхідних йому відомостей, заходи, які завдали фізичних страждань цивільним особам, також здійснив пограбування цивільних осіб та привласнення власності, не виправдане воєнною необхідністю, і здійснюване незаконним чином і безцільно, чим порушив вимоги ст.ст. 27, 31, 32, 33 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 та ч.ч. 1,2 ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08 червня 1977 року.
		 
		       Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався в порядку спеціального судового провадження згідно з ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 лютого 2023 року за відсутності обвинуваченого ОСОБА_3 (in absentia).
		 
		       Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження, суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надав особливому значенню охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбулось за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК України.
		 
		       Потерпілий ОСОБА_6  під час допиту в судовому засіданні дав показання, що на початку березня 2022 року у с. Лукашівка Чернігівського району зайшли російські війська. Поки йшов бій, він з дружиною та трьому дітьми, один з яких інвалід, перебували у погребі. Після закінчення бою, до його господарства зайшли декілька російських військових, одного з яких він впізнав на фото, пред"явлених йому для впізнання слідчим. Як з"ясувалося, то був обвинувачений ОСОБА_3 , який постійно приходив до них з іншими російськими військовими, яких він не зміг впізнати по фото, принижував його, бив прикладом автомату по голові, рукояткою пістолета по спині, погрожував розстріляти, приставляючи пістолет до його голови, погрожував відрубати пальці на руці, поклавши руку та лавку, та вдарив сокрирою біля руки, також вимагав гроші, і забрав у нього 15 000,00 грн та швейцарський кований ніж, вартістю 4500 грн. Крім того, під час неодноразових обшуків у його господарстві, обвинувачений ОСОБА_3 з іншими російськими військовими викрали дитячий рюкзак, 2 куртки «Columbia», дитячі черевики, 350 євро та мобільний телефон «Samsung». 
		       Свідок ОСОБА_7 , яка є дружиною потерпілого, показала, що під час окупації їх села, російські військові неодноразово приходили до їх будинку, вимагали гроші, цінності, забрали 350 доларів США та з гаманця -15 000,00 грн., мобільний телефон вартістю 1500 доларів США, ніж, дитячі речі - куртку, ботинки, рюкзак. А також погрожували їй та дітям, говорили, що застрелять, кинуть гранату у погріб, де перебувала вона з дітьми. Чоловіка ставили на коліна, погрожували йому відрубати пальці. Коли виводили з чоловіка з погребу, вона чула як йому погрожували та стріляли. Серед пред"явлених слідчим фотознімків, вона впізнала російського військового - ОСОБА_3 , який неодноразово приходив до їх будинку та вчиняв ті дії про які вона розповіла в судовому засіданні. 
		       Свідок ОСОБА_13 під час допиту в судовому засіданні показав, що 24.02.2022 він із сім"єю приїхав до тещі у с. Лукашівка, куди 09.03.2022 зайшли російські військові. Його та сина забрали для допиту, намагалися з"ясувати чи не є вони солдатами. Під час допиту ставили його на коліна, погрожували. Коли з"ясували, що вони є цивільні, їх відпустили додому, та сказали нікуди із господарства не виходити. У с. Лукашівка він був до 30.03.2022. По фото він впізнав одного з російських військових, які перебували в той час у с. Лукашівка - обвинуваченого ОСОБА_3 . Які події відбувалися з потерпілим йому не відомо, оскільки весь час знаходився вдома і нікуди зі свого господарства не виходив.
		З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що кримінальне провадження № 22022270000000039 за ч.1 ст.438 КК України було зареєстроване 04.06.2022 за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів.
		       У заяві від 06.06.2022, ОСОБА_6 просив визнати його потерпілим по кримінальному провадженні за фактом жорстокого поводження стосовно нього і його сім"ї російськими військовими. 
		       Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.06.2022 потерпілий ОСОБА_6 , впізнав обвинуваченого як військовослужбовця російської федерації "ОСОБА_3", який неодноразово приходив до його будинку протягом часу окупації села, погрожував йому та його сім"ї вбивством, бив та мордував його, пограбував його будинок.
		 
		       Свідок ОСОБА_7 , відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.06.2022, також впізнала на фотознімку обвинуваченого як військовослужбовця РФ "ОСОБА_3" з позивним " ОСОБА_3 ", який неодноразово приходив до їх будинку, мордував її чоловіка, погрожував їй та дітям, пограбував їх будинок.
		 
		       Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.06.2022 свідок ОСОБА_9 , у присутності матері ОСОБА_7 , впізнав обвинуваченого як військовослужбовця " ОСОБА_3 " з позивним " ОСОБА_3 ", який неодноразово приходив до їх будинку протягом часу окупації села, погрожував розстрілом, бив та мордував його батька, а також під час обшуків відкрито викрав гроші, мобільний телефон, одяг.
		 
		       Свідок ОСОБА_16 , відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.06.2022, впізнала на фотознімку обвинуваченого як військовослужбовця РФ, який 09.03.2022 приходив до будинку її матері в с. Лукашівка, перевіряв у всіх документи, забрав їхні телефони, які потім повернув розбитими, погрожував ножем її чоловіку, 10.03.2022 забрав її чоловіка з будинку на допит.        
		 
		       Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.06.2022 свідок ОСОБА_13 , впізнав на фотознімку обвинуваченого як військовослужбовця РФ, який приходив до помешканння ОСОБА_17 09.03.2022, погрожував йому ножем при перевірці документів; 10.03.2022 виводив його разом із сином з подвір"я на допит.
		 
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 03.06.2022 під час огляду будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де мешкали протягом окупації с. Лукашівка російські військові, вилучено: аркуш паперу "Список" з надрукованими прізвищами, іменами, по батькові, датами народження та номерами зброї; аркуш паперу з написаним від руки чорнилом чорного кольору текстом: "Извините, что пришлось воспользоваться вашим домом! Не обижайте кота!". У вилученому списку зазначено на російській мові " ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
		 
		       За результатами виконання доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій, встановлено, що у с. Лукашівка Чернігівського району з 09.03.2022 по 30.03.2022, представники 74 окремої гвардійської Звенигородсько-Берлінської бригади під час окупації даного населеного пункту порушували закони та звичаї війни. Зокрема, ОСОБА_3 ( рос.), ІНФОРМАЦІЯ_1 . 13.03.2022 та 15.03.2022 за попередньою змовою та з метою особистого збагачення приходили до помешкання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , де погрожуючи зброєю, вимагали від нього гроші та цінності. Зокрема, було викрадено 350 євро та мобільний телефон «Samsung», вартістю 1500 доларів США. За наявними даними ОСОБА_3 та інші військовослужбовці  ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувають на території рф.
		 
		       Статус особи у збройному конфлікті є відправною точкою для наділення її відповідними правами та обов`язками. В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 є військовослужбовцем Російської Федерації і безпосередньо приймав участь у військових діях.
		 
		       В свою чергу потерпілий ОСОБА_6 не належав ані до особового складу збройних сил, ані до будь яких інших ополчень, загонів тощо, які озброюються під час наближення ворога. 
		 
		       Враховуючи вищевикладене, потерпілий ОСОБА_6 беззаперечно перебував під захистом Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року /далі - Конвенція/.
		 
		        Суд, дослідивши за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, розглянувши наявні докази, з огляду на належне повідомлення обвинуваченого про судовий розгляд, характер обвинувачення та забезпечення його права на захист захисником, вважає за можливе прийняття обвинувального вироку у справі.
		 
		       Сукупність показань потерпілого та свідків, у співставленні з наявними в справі письмовими доказами, які узгоджуються між собою, є цілком змістовними та дозволяють скласти цілісний сюжет реконструйованої ними події. Підстав для піддання сумніву достовірності показань допитаних у судовому засіданні осіб судом не встановлено.
		 
		       Будь яких порушень процесуального закону під час руху кримінального провадження на всіх стадіях процесу, які були б підставою для визнання доказів неналежними чи не допустимими не виявлено.
		 
		        Вирішуючи питання щодо надання юридичної оцінки діям обвинуваченого, суд виходить з того, що ст.27 Конвенції визначено право цивільних осіб, за будь-яких обставин, на особисту повагу, повагу до своєї честі. Жінки потребують особливого захисту від будь-якого зазіхання на їхню честь, і, зокрема, захисту від зґвалтування, примушування до проституції чи будь-якої іншої форми посягання на їхню моральність. Відповідно до ст. ст. 31-32 Конвенції, забороняється, зокрема: жодний примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до осіб, які перебувають під захистом, зокрема з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей; застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей. Відповідно до ст. 33 Конвенції пограбування та репресалії стосовно осіб, які перебувають під захистом, і їхнього майна забороняються.
		 
		       Статтею 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), передбачено, що заборонені й будуть залишатися забороненими в будь-який час і в будь-якому місці такі дії, незалежно від того, чиняться вони представниками цивільних чи воєнних органів: насильство над життям, здоров`ям і фізичним та психічним станом осіб, зокрема вбивство, катування всіх видів - фізичні чи психічні, тілесні покарання, каліцтво; знущання над людською гідністю, зокрема, принижуюче й образливе поводження, примус до проституції чи непристойне посягання в будь-якій його формі; погрози вчинити будь-яку з вищезазначених дій.
		 
		        З проведеного аналізу доказів, наданих суду, в поєднанні з положеннями ст.147 Конвенції та ст.85 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), які визначають серйозні порушення згаданої Конвенції, суд вважає доведеним скоєння ОСОБА_3 дій щодо жорстокого поводження з цивільним населенням, а також у порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а відтак його дії кваліфікує за ч.2 ст.28 ч.1 ст.483 КК України.
		 
		       Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.ст.66,67 КК України не встановлено.
		 
		        Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_3 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.ст.65-68 КК враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст.12 КК України є особливо тяжким; фактичні обставини скоєного злочину (час, місце, спосіб, наслідки, характер та інтенсивність протиправних дій); особу обвинуваченого.
		 
		       Враховуючи вище викладене, з урахування фактичних обставин злочину та особи обвинуваченого, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті у виді позбавлення волі, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
		 
		       Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		 
		       Процесуальні витрати та речові докази у провадженні відсутні.
		 
		        Оскільки ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 30.09.2022 року (справа № 750/5689/22) ОСОБА_3 в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, то вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити незмінним.
		 
		       Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.
		 
		       На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		        ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.438 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років.
		 
		       Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня його фактичного затримання.
		 
		        ОСОБА_3 залишити незмінним запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		 
		       На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		 
		       Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		 
		       У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		       Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...