Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 924/643/22 : не визначено.
Надіслано судом: 02.08.2023. Зареєстровано: 03.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2023.
Дата набрання законної сили: 31.07.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		31 липня 2023 року 
		м. Київ
		cправа №  924/643/22 
		 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
		Кондратової І.Д.,
		 
		розглянувши касаційну скаргу  ОСОБА_1 
		 
		на рішення Господарського суду Хмельницької області
		(суддя - Музика М.В.)
		від 20.12.2022
		та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду  
		(головуючий -  Маціщук А.В., судді - Петухов М.Г., Олексюк Г.Є.)
		від 11.05.2023
		 
		у справі за позовом  ОСОБА_1 
		до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго"
		за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерства енергетики України
		про визнання недійсними рішень Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго", оформлених протоколами № 48 від 24.11.2021, № 49 від 13.12.2021, № 50 від 24.12.2021; визнання недійсними рішень дистанційних позачергових Загальних зборів АТ "Хмельницькобленерго", які були проведені 29.12.2021 і оформлені протоколом № 30, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		1.          У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (далі - Товариство, відповідач), в якому просив визнати недійсними рішення Наглядової ради Товариства, оформлені протоколами №48 від 24.11.2021, №49 від 13.12.2021, №50 від 24.12.2021 та визнати недійсними рішення дистанційних позачергових Загальних зборів Товариства, які були проведені 29.12.2021 і оформлені Протоколом №30. 
		 
		2.          Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 приймав участь у зборах, які були призначені незаконно, чим порушено права акціонера на легітимне призначення і проведення зборів на підставі Закону України "Про акціонерні товариства", в подальшому, після прийняття загальними зборами рішення про схвалення значного правочину Товариством не були вчинені дії, а саме не надіслало позивачу повідомлення про право вимоги викупу акцій, не уклало протягом 30 днів після отримання вимоги позивача про обов`язків викуп акцій договору викупу акцій та не здійснило оплату вартості акцій, не виплатило акціонерам дивіденди за 2021 рік.
		 
		3.          Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20.12.2022. залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.
		 
		4.          Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов наступних висновків:
		-          доводи позивача стосовно незаконної участі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в засіданнях Наглядової ради та відсутності у них повноважень членів Наглядової ради є необґрунтованими, оскільки частинами шостою та сьомою статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено право акціонера замінити члена наглядової ради, який був обраний як представник такого акціонера; 
		-          Наглядова рада на час прийняття оскаржуваних рішень була правомочна приймати рішення з питань скликання Загальних зборів для обрання всього складу Наглядової ради. Приймати інші рішення, в тому числі, щодо вирішення питань, передбачених статтями 8, 69 Закону України "Про акціонерні товариства", Наглядова рада на той час була не уповноважена;
		-          згідно з частиною п`ятою статті 38 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки акціонер - держава Україна володіє більше 5% акцій відповідача та звернулася з листом від 08.12.2021 року з пропозиціями щодо порядку денного, питання, викладені в такому листі, вважаються включеними до порядку денного, а відповідне рішення Наглядової ради не вимагається;
		-          відсутність незалежних директорів, не підтверджують порушення корпоративних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тому в задоволенні вимог про визнання недійсними рішень Наглядової ради Товариства, оформлених протоколами №48 від 24.11.2021, №49 від 13.12.2021 та №50 від 24.12.2021 відмовлено;
		-          на позачергових Загальних зборах Товариства, які проведено дистанційно 29.12.2021, прийнято рішення про надання згоди та схвалення вчинення Товариством значного правочину, при цьому, позивач голосував "проти". Відтак, у ОСОБА_1 виникло право вимагати від відповідача здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому простих акцій;
		-          Товариством не вчинено дій, що передують прийняттю загальними зборами рішень, передбачених статтею 68 Закону України "Про акціонерні товариства";
		-          рішення Загальних зборів відповідача від 29.12.2021 щодо схвалення значного правочину порушує корпоративне право позивача на примусовий викуп акцій Товариством;
		-          водночас, враховуючи висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 902/36/19, суд зазначив, що визнання недійсним рішення Загальних зборів від 29.12.2021 у частині схвалення значного правочину з підстав недотримання процедури реалізації права позивача на примусовий викуп акцій Товариством, та зі спливом значного часу, призведе до порушення балансу інтересів Товариства та інших його учасників;
		-           у цьому контексті суд зазначив щодо можливості захисту порушеного права позивача на викуп акцій в інший спосіб та послався на постанову Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 902/790/16.
		 
		5.          07.07.2023 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. 
		 
		6.          17.07.2023 скаржник подав до Верховного Суду додаткові пояснення, у яких навів додаткові аргументи на підтвердження необхідності скасування оскаржуваних  судових рішень. 
		 
		7.          Отже, подані додаткові пояснення Верховний Суд розцінює, як доповнення до касаційної скарги.
		 
		8.          Положеннями частини першої статті 298 ГПК України визначено право особи доповнити або змінити касаційну скаргу протягом строку на касаційне оскарження.
		 
		9.          Відповідно до частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		10.          11.05.2023 апеляційний господарський суд ухвалив постанову, повний текст  якої складено 19.06.2023. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги був 10.07.2023, і відповідно до цього строку скаржник мав право подати доповнення до касаційної скарги. 
		 
		11.          За приписами частини другої статті 288 ГПК України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
		 
		12.          Однак з клопотанням про поновлення строку на подання доповнень до касаційної скарги скаржник не звертався.
		 
		13.          З огляду на те, що скаржник звернувся із доповненнями до касаційної скарги поза межами строку, встановленого пунктом першим статті 298 ГПК України, без клопотання про його поновлення з обґрунтуванням поважності причин пропуску, Верховний Суд залишає подані ним доповнення без розгляду відповідно до частини другої статті 118 ГПК України.
		 
		14.          Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
		 
		15.          Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
		 
		16.          Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першої, третьої статті 310 цього Кодексу.
		 
		17.          У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
		У цьому випадку необхідно чітко вказати: 
		-                    норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; 
		-                    навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;
		-                    навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;
		-                    обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
		 
		18.          У разі подання касаційної скарги на підставі пункту  2 частини другої статті     287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
		 
		19.          У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.
		 
		20.          У разі, якщо касаційна скарга подається у зв`язку з порушенням норм процесуального права, то підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини другої статті 287 цього Кодексу, і касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першої, третьої статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
		 
		21.          Крім того, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої    статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
		 
		22.          Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
		 
		23.          У касаційній скарзі позивач визначає підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України та зазначає, що суди попередній інстанцій неправильно застосували норми частини п`ятої статті 52 та частини першої статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства", і висновки Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах відсутні.
		 
		24.          Разом з тим, у касаційній скарзі скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо неналежного способу захисту порушеного права і повинні були задовільнити позовні вимоги частково, а саме скасувати прийняте рішення загальними зборами акціонерів по питанню № 7 щодо згоди та схвалення вчинення товариством значного правочину. Зазначає, що законний інтерес на отримання доходу від володіння власністю - акціями - є основним, механізм захисту якого закріплений в статтях 68-69 Закону України "Про акціонерні товариства", який спрямований на забезпечення швидкого викупу в акціонера належних йому акцій до моменту зміни їх вартості. 
		 
		25.          У цьому контексті скаржник посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 29.11.2021 у справі № 927/478/20 (щодо застосування норм частини другої статті 50 та частини першої статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства") та від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 (щодо застосування норм статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства"), проте в цій частині не визначає підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені частиною другою статті 287 ГПК України.
		 
		26.          З огляду на викладене та враховуючи, що правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, суд залишає касаційну скаргу без руху з огляду на необхідність скаржнику уточнити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга у відповідності до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та навести відповідне їх обґрунтування.
		 
		27.          Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
		 
		28.          Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
		 
		Керуючись нормами статей 174, 234, 288, 291, пункту 5 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд
		 
		У Х В А Л И В:
		1.          Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.12.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 у справі № 924/643/22 залишити без руху.
		 
		2.          Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом: 
		-          привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 24-25 цієї ухвали;
		-          уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання.
		 
		3.          Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
		 
		 
		Суддя                                                                                                   І. Кондратова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...