Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/4587/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 02.08.2023. Зареєстровано: 03.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.08.2023.

Номер судового провадження: П/380/4628/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		справа №380/4587/23
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		02 серпня 2023 року
		Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконним та скасування наказу,-
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування наказу, в якому просить суд:
		- визнати незаконним та скасувати наказ №522-ОД від 13.02.2023 року.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним наказом позивача визнано таким, що самовільно залишив військову частину та позбавлено всіх видів забезпечення, що є порушенням положень ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260.
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого  суддю Кухар Н.А.
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №380/4587/23 відмовлено.
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року витребувано від Військової частини НОМЕР_1 належним чином завірені копії матеріалів службового розслідування проведеного для встановлення причин та умов, які сприяли не прибуттю з лікувального закладу молодшого сержанта ОСОБА_1 .
		Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
		Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх. №26415 від 14.04.2023 року), де просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. Відповідно до Окремого доручення Міністра оборони України №912/з/29 від 23 червня 2022 року до наказів про виплату додаткової нагороди, передбачену постановою Кабінету Міністрів від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», не включати військовослужбовців: які самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника); перебували (за час перебування) під вартою чи домашнім арештом або на навчанні за кордоном (крім тих, які проходили підготовку (навчання) щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) або у відпустках (за якими відповідно до законодавства України не передбачено збереження грошового забезпечення).
		Причиною правопорушення є порушення статей 6, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, статті 1, 3, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, що проявилось у самовільному залишенні військової частини або місця служби без поважних причин з боку командира 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_1 .
		Обставин, що пом`якшують відповідальність, не виявлено. Обставиною, що обтяжує відповідальність є дія в Україні воєнного стану. Обставин, що знімають вину, не виявлено.
		В діях командира 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_1 вбачаються ознаки військового адміністративного правопорушення за частиною четвертою статті 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення - самовільне залишення військової частини або місця служби без поважних причин. Таким чином службове розслідування по факту самовільного залишення військової частини позивача проведено об`єктивно та всебічно з дотриманням норм чинного законодавства, яким факт самовільного залишення частини ОСОБА_1 підтверджений.
		Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
		Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
		Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
		16 січня 2023 року позивачу було надане направлення №442 від 16.01.2023 року на медичний огляд військово-лікарською комісією до клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги військово-медичного клінічного центру Західного регіону м. Львів з метою встановлення придатності до подальшої військової служби.
		Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №13 від 16.01.2023 року молодшого сержанта ОСОБА_1 вважати таким, що 17 січня 2023 року вибув у Військово-медичний центр Західного регіону.
		Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 №254-АД від 26 січня 2023 року т.в.о. командира 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 старшим лейтенантом ОСОБА_2 проведено службове розслідування з метою встановлення причин та умов, які сприяли не прибуттю з лікувального закладу молодшого сержанта ОСОБА_1 .
		Підставою для службового розслідування став рапорт від т.в.о командира 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_2 вх. №5577 від 26 січня 2023 року, в якому повідомлено, що о 8 годині 30 хвилин 26 січня 2023 року під час звірки із військово-лікарським закладом було встановлено, що командир 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 молодший сержант ОСОБА_1 , не проходить військово-лікарську комісію та відсутній у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону міста Львова.
		Службовим розслідуванням встановлено:
		Молодший сержант ОСОБА_1 , 26 червня 2022 року призваний на військову службу по мобілізації, першим відділом Броварського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українець, освіта середня-технічна, одружений. Адреса проживання: АДРЕСА_1 . 
		З 17 липня 2022 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_2 , з 23 липня 2022 року перебуває на посаді командира 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 .
		Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 26 січня 2023 року №23 молодшого сержанта ОСОБА_1 , призваного по мобілізації, командира 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 вважати таким, що не повернувся з лікувального закладу та самовільно залишив частину.
		Діючи в порушення вищевказаних вимог законодавства України військовослужбовець, військової служби по мобілізації, молодший сержант ОСОБА_1 ухилився від виконання обов`язків військової служби за таких обставин: тимчасово виконуючий обов`язки командира 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 старший лейтенант ОСОБА_2 в ході звірки із військово-лікарським закладом встановив, що молодший сержант ОСОБА_1 не проходить військово-лікарську комісію та відсутній у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону міста Львова.
		З пояснення молодшого сержанта ОСОБА_1 стало відомо, що перебуваючи на проходженні військово-лікарської комісії у Військово-медичному клінічному центрі Західного Регіону, сержант ОСОБА_1 мав потребу у наданні для комісії, медичних виписок так, як в серпні 2022 року проходив лікування, був прооперований, ці медичні документи перебували за місцем його проживання у місті Києві. Для надання цих медичних виписок військово-лікарській комісії сержант ОСОБА_1 поїхав 21 січня 2023 року до міста Київ щоб забрати їх і привезти та надати на розгляд військово-лікарській комісії, оскільки у нього не було можливості щоб хтось їх зміг передати або відправити поштою так як його сім`я та родичі не перебувають на території України, а проживають у статусі біженців за кордоном. Молодший сержант ОСОБА_1 думав, що може пересуватися територією України не порушуючи статути військової служби та законів України під час проходження військово-лікарської комісії. Маючи цю хибну думку і виходячи з цього, молодший сержант ОСОБА_1 не попередив тимчасово виконуючого обов`язки командира батальйону старшого лейтенанта ОСОБА_2 і не спитав дозволу на поїздку до міста Києва. 23 січня 2023 року, забравши документи, молодший сержант ОСОБА_1 повертався потягом до міста Львів для подальшого проходження військово-лікарській комісії. Зайшовши у вагон, молодший сержант ОСОБА_1 познайомився і став спілкуватися з попутником, що знаходився там, як він дізнався пізніше з ОСОБА_3 , колишнім військовослужбовцем НОМЕР_3 бригади Збройних Сил України, який їхав до місця проживання ставати на військовий облік. Розмова зайшла на злободенні політичні теми, громадянин ОСОБА_4 відкрито став виражатися в негативному руслі про Збройні Сили України та командування, що їх кидають на "м`ясо" і воювати наше військове керівництво не вміє і росія переможе тому, що має великі ресурси та людський потенціал. Молодший сержант ОСОБА_1 , як військовослужбовець, який ще буквально 31 грудня 2022 року стояв на позиціях і брав безпосередню участь у боях на Східному напрямку вступив з ним у суперечку. Потім розмова ставала все напруженішою і зі слів молодшого сержанта ОСОБА_1 , громадянин Бахтіяров вихопив величезний ніж, типу «мачете», який був у нього на поясі в піхвах і спробував завдати удар в груди молодшому сержанту ОСОБА_1 , зробити, це йому не вдалося, бачачи загрозу свого життя, молодший сержант ОСОБА_1 став захищатися, і в ході боротьби наніс своєму опоненту поранення в область черевної порожнини. Молодший сержант ОСОБА_1 отримав поріз руки і викинув ніж із купе в коридор, покликав провідників і попросив викликати поліцію і надати йому допомогу. Це сталося недалеко від станції міста Бородянка. 24 січня 2023 року молодший сержант ОСОБА_1 був затриманий поліцією і Військовою службою правопорядку, почалося слідство цього інциденту, наразі перебуває під домашнім арештом строком на 58 діб, тобто до 25 березня 2023 року відповідно до ухвали суду.
		Із свідчення свідка, колишнього командира 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону, який знаходиться в розпорядженні командир військової частини НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_5 стало відомо, що він разом із молодшим сержантом ОСОБА_1 зустрілись під час проходження військово-лікарської комісії у Військово-медичному клінічному центрі Західного Регіону міста Львів в період 19-20 січня 2023 року. Також сержант ОСОБА_5 повідомляє, що молодший сержант ОСОБА_1 під час військової служби зарекомендував себе з позитивної сторони, до службових обов`язків ставиться відповідально, накази виконує.
		Із свідчення свідка, стрільця-помічника гранатометника 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_6 , стало відомо, що він разом із молодшим сержантом ОСОБА_1 зустрілись під час проходження військово - лікарської комісії у Військово-медичному клінічному центрі Західного Регіону міста Львів в період 17-18 січня 2023 року. Більше контакту, солдат ОСОБА_6 із молодшим сержантом ОСОБА_1 не підтримував. 
		Відповідно до Ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2023 року по справі №369/986/23, провадження №1-кс/369/264/23 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023111050000268 від 24 січня 2023 року, за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України застосовано до молодшого сержанта ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 58 (п`ятдесят вісім) діб, до 25 березня 2023 року (включно), з часу фактичного затримання 02 годин 10 хвилин 24 січня 2023 року.
		Таким чином, виходячи із матеріалів службового розслідування командир 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 молодший сержант ОСОБА_1 не прибув із Військово-медичного клінічного центру Західного Регіону в пункт постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 , натомість самовільно покинув місце служби 21 січня 2023 року і вирушив в місто Київ для вирішення особистих питань, повертаючись до Львова в потязі №91 сполученням «Київ-Львів» був затриманий в порядку статі 208 Кримінально - процесуального кодексу України та повідомлено молодшому сержанту ОСОБА_1 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статі 15, частиною 1 статі 115 Кримінального кодексу України, в подальшому згідно Ухвали Києво- Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2023 року по справі №369/986/23, провадження №1-кс/369/264/23 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023111050000268 від 24 січня 2023 року застосовано до молодшого сержанта ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 58 (п`ятдесят вісім) діб, до 25 березня 2023 року (включно), з часу фактичного затримання 02 годин 10 хвилин 24 січня 2023 року.
		Отже, командир 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 молодший сержант ОСОБА_1 під час проходження військової служби по мобілізації під час дії воєнного стану, з метою ухилитись від виконання обов`язків військової служби, в порушення вимог статей 6, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не з`явився вчасно без поважних причин на службу з лікувального закладу, даний військовослужбовець перебував поза місцем проходження військової служби з 21 січня 2023 року по 24 січня 2023 року, використовував службовий час, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби до моменту обрання до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту по місцю проживання АДРЕСА_1 строком на 58 (п`ятдесят вісім) діб, до 25 березня 2023 року (включно), з часу фактичного затримання 02 годин 10 хвилин 24 січня 2023 року згідно Ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2023 року по справі №369/986/23, провадження №1- кс/369/264/23 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023111050000268 від 24 січня 2023 року.
		Причиною правопорушення є порушення статей 6, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, статті 1, 3, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, що проявилось у самовільному залишенні військової частини або місця служби без поважних причин з боку командира 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_1 .
		В діях командира 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_1 вбачаються ознаки військового адміністративного правопорушення за частиною четвертою статті 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення - самовільне залишення військової частини або місця служби без поважних причин.
		У зв`язку із порушенням статей 11,12,16,49,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, статті 1, 3, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України що проявилось у самовільному залишені частини або місця служби командиром 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 молодшим сержантом ОСОБА_1 , командиром військової частини НОМЕР_2 складено протокол про військове адміністративне правопорушення за частиною четвертою статті 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення та направлено його для розгляду до Яворівського районного суду Львівської області в порядку передбаченого Інструкцією зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 18 липня 2017 року №374.
		Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування, проведеного для встановлення причин та умов, які сприяли не прибуттю з лікувального закладу молодшого сержанта ОСОБА_1 » №522-ОД від 13.02.2023 року: 
		- встановлено факт самовільного залишення військової частини або місця служби з 21.01.2023 року по 24.01.2023 року, терміном до 10 діб; 
		- командира 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_1 вважати таким, що перебуває під «домашнім арештом» згідно Ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2023 року по справі №369/986/23, провадження №1-кс/369/264/23 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023111050000268 від 24 січня 2023 року, строком на 58 (п`ятдесят вісім) діб, до 25 березня 2023 року (включно), з часу фактичного затримання 02 годин 10 хвилин 24 січня 2023 року;
		- помічнику командира військової частини НОМЕР_2 з фінансово - економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби: на підставі пункту 5 розділу XVI «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 26 червня 2018 року №745/32197 за відсутність на службі без поважних причин терміном до 10 (десяти) діб утримати щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати військової служби командиру 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 молодшому сержанту ОСОБА_1 за січень 2023 року в повному обсязі та провести коригування раніше виплаченого грошового забезпечення; відповідно до пункту 9.4 Доручення Міністра оборони України №912/з/29 від 23 червня 2022 року за самовільне залишення частини або місця служби, утримати додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» командиру 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 молодшому сержанту ОСОБА_1 за січень 2023 року в повному обсязі та провести коригування раніше виплаченого грошового забезпечення;
		на підставі пункту 15 розділу І «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 у зв`язку із перебуванням під цілодобовим домашнім арештом не виплачувати грошове забезпечення командиру 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 молодшому сержанту ОСОБА_1 з 26 січня 2023 року в повному обсязі.
		Вважаючи винесення наказу «Про результати службового розслідування, проведеного для встановлення причин та умов, які сприяли не прибуттю з лікувального закладу молодшого сержанта ОСОБА_1 » №522-ОД від 13.02.2023 року протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.
		При вирішенні спору суд зазначає наступне.
		Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		Відповідно до ч.ч.1-3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
		Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається: 1) день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту - для громадян, призваних на строкову військову службу; 2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації; 3) день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних; 4) день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; 5) день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом, зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; 6) день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян України, які зараховані до військового оперативного резерву після їх звільнення з військової служби та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
		Згідно з ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються. Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців. Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань. Військовослужбовці, військову службу яким призупинено та стосовно яких обвинувальні вироки суду набрали законної сили, підлягають звільненню з військової служби відповідно до пункту "г" частини другої, пункту "г" частини третьої, підпункту "д" пункту 1, підпункту "в" пункту 2 частини четвертої, підпунктів "е" пунктів 1 і 2, підпункту "в" пункту 3 частини п`ятої та підпункту "е" пункту 1, підпункту "д" пункту 2, підпункту "в" пункту 3 частини шостої статті 26 цього Закону, крім військовослужбовців, яким вироком суду визначено міру покарання у виді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або триманням у дисциплінарному батальйоні. Військовослужбовці, яким призначено кримінальне покарання у вигляді штрафу, яких звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених статтями 47, 48, 49 Кримінального кодексу України, а також яких звільнено від відбування покарання на підставі амністії, підлягають звільненню з військової служби відповідно до підпункту "ґ" пункту 1 частини четвертої, підпунктів "д" пунктів 1 та 2 частини п`ятої та підпункту "д" пункту 1, підпункту "ґ" пункту 2 частини шостої статті 26 цього Закону. Для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжується. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців. За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення. Порядок призупинення та продовження військової служби визначається положеннями про проходження військової служби.
		Відповідно до п.144-6 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008, для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжуються. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги і соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців. За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримані продовольче, речове та інші види забезпечення. Продовження військової служби та дії контракту з військовослужбовцями, зазначеними у цьому пункті, здійснюється командирами (начальниками) військових частин наказами по особовому складу.
		Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб, правил внутрішнього порядку у військовій частині визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджено Законом України від 24.03.1999 №548-ХІV (далі Статут №548-ХІV).
		Статтею 3 Статуту №548-ХІV передбачено, що військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов`язаній із захистом України.
		Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
		Статтею 26 Статуту №548-ХІV визначено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
		Як убачається з ст.27 Статуту №548-ХІV, військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від інших видів відповідальності за ці правопорушення.
		Спеціальним нормативним актом в сфері регулювання відносин при проходженні військової служби є Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).
		Дисциплінарний статут визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
		Згідно з вимогами ст.1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
		Відповідно до вимог ст.4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.
		За стан дисципліни у військовому з`єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення (ст.5 Дисциплінарного статуту).
		При цьому, стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
		Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов`язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни.
		Відповідно до ст.45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку, командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
		Відповідно до вимог ст.48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
		При цьому, згідно абз.4 ст.45 Дисциплінарного статуту усі дисциплінарні стягнення, крім пониження у військовому званні, пониження в посаді, звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, накладені на військовослужбовців і не зняті до дня звільнення їх у запас чи відставку, вважаються знятими з дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
		Статтею 56 Дисциплінарного статуту визначено, що Командир корпусу, командувач військ оперативного командування, командувач виду, окремого роду військ (сил) Збройних Сил України має право застосовувати стягнення, передбачені пунктами "а"-"ґ", а також пунктами "д"-"ж"(до підполковника включно) ст.48 цього Статуту.
		Положеннями ст.83-85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено порядок накладення дисциплінарних стягнень, відповідно до якого на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
		Згідно з вимогами ст.84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
		Відповідно до вимог ч.1 ст.86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
		Згідно з ч.2 ст.86 Дисциплінарного статуту під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
		Наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 №608 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі Порядок №608).
		Вимогами п.1 розділу ІІ Порядку №608 передбачено випадки, коли може призначатися службове розслідування. Визначено також, що службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
		Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
		Згідно з вимогами п.1 розділу ІV Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
		У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
		Згідно з вимогами п.3 розділу VІ Порядку №608 якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
		Відповідно до вимог ст.97 Дисциплінарного статуту про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.
		Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку (ст.98 Дисциплінарного статуту).
		Також, ст.92 Дисциплінарного статуту встановлено, що якщо командир за тяжкістю вчиненого підлеглим правопорушення визнає надану йому дисциплінарну владу недостатньою для притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця, він порушує клопотання про накладення стягнення на винну особу владою старшого командира.
		Як встановлено судом, відповідно до п. 2 оскаржуваного наказу позивача вирішено вважати таким, що самовільно залишив військову частину або місце служби з 21.01.2023 року по 24.01.2023 року . Одночасно з 26.01.2023 його знято зі всіх видів забезпечення.
		Слід зазначити, що відповідальність за самовільне залишення військової частини або дезертирство передбачена ст.407-408 Кримінального кодексу України.
		Виходячи з суті встановленого відповідачем порушення, суд вважає за необхідне зазначити, що самовільним є таке залишення частини або місця служби, що вчинене без дозволу (наказу) начальника (командира). Не вважається самовільним: залишення за наявності дозволу командира, залишення для виконання наказу командира, відрядження, прямування до нового розташування в/ч, лікування, переміщення/ротація, відпустка, навчання тощо. Вищезазначені підстави мають бути підтверджені належним чином оформленими документами або підтверджені командиром.
		При цьому, нез`явлення вчасно на службу полягає в тому, що військовослужбовець у законному порядку залишив розташування частини або місце служби та не повертається в зазначений час для подальшого несення військової служби, зокрема, з лікування без поважних причин до частини або на службу в установлений строк.
		Поважними причинами нез`явлення вчасно на службу можуть бути хвороба, що перешкоджає пересуванню, стихійне лихо та інші надзвичайні обставини, якщо причини затримки підтверджені відповідними документами. Поважними причинами затримки із відпустки можуть бути непередбачені перешкоди у сполученні, хвороба військовослужбовця, пожежа або стихійне лихо, що трапилися в сім`ї військовослужбовця, смерть або тяжка хвороба членів його сім`ї або осіб, на вихованні яких він перебував.
		Питання щодо наявності поважних причин вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи із обставин справи.
		Про самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцями, невихід без поважних причин на службу, нез`явлення з відрядження, відпустки, закладу охорони здоров`я, у разі призначення або переведення до нового місця служби командир (начальник) військової частини доповідає своєму безпосередньому командиру та повідомляє начальнику органу військової служби правопорядку (ВСП) усно протягом доби з моменту, коли стало відомо про факт порушення. Після усного донесення та повідомлення протягом доби командир подає письмову доповідь.
		При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.
		Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до ч. 4 ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
		Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.
		Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
		Військовослужбовці, військову службу яким призупинено та стосовно яких обвинувальні вироки суду набрали законної сили, підлягають звільненню з військової служби відповідно дост.26 Закону про військову службу, крім військовослужбовців, яким вироком суду визначено міру покарання у виді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або триманням у дисциплінарному батальйоні.
		Військовослужбовці, яким призначено кримінальне покарання у вигляді штрафу, яких звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених ст.47, 48, 49 Кримінального кодексу України, а також яких звільнено від відбування покарання на підставі амністії, підлягають звільненню з військової служби за службовою невідповідністю.
		Для військовослужбовців, стосовно яких суд виніс виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження, військова служба та дія контракту продовжується. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
		При цьому, за весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення.
		Військовослужбовці, які самовільно залишили військову частину, залишаються у списках особового складу до їх затримання та прийняття рішення щодо притягнення їх до відповідальності з чинним законодавством. Підставою для виключення зі списків особового складу військової частини цих військовослужбовців є виключно вирок суду щодо їх покарання або рішення прокурора про закриття кримінальної справи.
		З матеріалів справи встановлено, що 16 січня 2023 року позивачу було надане направлення №442 від 16.01.2023 року на медичний огляд військово-лікарською комісією до клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги військово-медичного клінічного центру Західного регіону м. Львів з метою встановлення придатності до подальшої військової служби.
		Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №13 від 16.01.2023 року молодшого сержанта ОСОБА_1 вважати таким, що 17 січня 2023 року вибув у Військово-медичний центр Західного регіону.
		Згідно рапорту від т.в.о командира 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_2 вх. №5577 від 26 січня 2023 року, в якому повідомлено, що о 8 годині 30 хвилин 26 січня 2023 року під час звірки із військово-лікарським закладом було встановлено, що командир 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 молодший сержант ОСОБА_1 , не проходить військово-лікарську комісію та відсутній у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону міста Львова.
		Відповідно до оскаржуваного наказу позивач самовільно залишив військову частину або місце служби з 21.01.2023 року по 24.01.2023 року. 
		Матеріали справ не містять доказів, що позивач не з`явився до військової частини з поважних причин та належним чином повідомив начальство про свою відсутність.
		Відтак, у суду наявні достатні підстави вважати, що позивач з 21.01.2023 року по 24.01.2023 року був відсутній у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону міста Львова.
		Зазначене також підтверджується тим, що виходячи із матеріалів службового розслідування командир 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 молодший сержант ОСОБА_1 21 січня 2023 року вирушив в місто Київ для вирішення особистих питань, повертаючись до Львова в потязі №91 сполученням «Київ-Львів» був затриманий в порядку статі 208 Кримінально - процесуального кодексу України та повідомлено молодшому сержанту ОСОБА_1 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статі 15, частиною 1 статі 115 Кримінального кодексу України, в подальшому згідно Ухвали Києво- Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2023 року по справі №369/986/23, провадження №1-кс/369/264/23 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023111050000268 від 24 січня 2023 року, застосовано до молодшого сержанта ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 58 (п`ятдесят вісім) діб, до 25 березня 2023 року (включно), з часу фактичного затримання 02 годин 10 хвилин 24 січня 2023 року.
		Отже, твердження відповідача про самовільне залишення позивачем військової частини підтверджуються відповідними доказами.
		Позивач зазначає, що визнаючи оскаржуваним наказом позивача таким, що самовільно залишив військову частину та позбавляючи його всіх видів забезпечення 17.07.2022, відповідачем порушено положення ч.2 ст.24 Закону 2232-ХІІ та Порядку №260. Більше того, спірний наказ прийнято до проведення службового розслідування.
		З приводу даних підстав позову суд зазначає наступне.
		У п.7 оскаржуваного наказу зазначено: «на підставі пункту 15 розділу І «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 у зв`язку із перебуванням під цілодобовим домашнім арештом не виплачувати грошове забезпечення командиру 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 молодшому сержанту ОСОБА_1 з 26 січня 2023 року в повному обсязі».
		Відповідно до п. 15 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам грошове забезпечення не виплачується за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом.
		Як вбачається із ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2023 року по справі №369/986/23, провадження №1-кс/369/264/23 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023111050000268 від 24 січня 2023 року, за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України застосовано до молодшого сержанта ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 58 (п`ятдесят вісім) діб, до 25 березня 2023 року (включно), з часу фактичного затримання 02 годин 10 хвилин 24 січня 2023 року.
		Отже, рішення щодо невиплати грошового забезпечення позивачу з 26 січня 2023 року прийнято у відповідності до норм законодавства.
		Щодо посилання позивача на те, що оскаржуваний наказ прийнятий до проведення службового розслідування, то таке не знайшло підтвердження під час розгляду справи, так як акт службового розслідування затверджений 13.02.2023 року, на підставі вказаного акту винесений оскаржуваний наказ.
		Щодо посилань позивача на те, що лише належним та допустимим доказом вчинення особою адміністративного чи кримінального правопорушення може бути постанова чи вирок суду про визнання особи винною у вчиненні такого правопорушення, яка набрала законної сили, та видання командиром військової частини наказу, яким особа визнається такою, що самовільно залишила військову частину чи місце служби, чинним законодавством не передбачено, суд зазначає наступне.
		Відповідно до вимог ст.45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
		З огляду на наведене, наказ №522-ОД від 13.02.2023 року прийнято відповідачем правомірно, в межах та у спосіб визначений чинним законодавством України.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Відтак, підстави для задоволення позову відсутні.
		Відповідно до встановлених статтею 139 КАС України правил розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору покладаються судом на нього.
		Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконним та скасування наказу №522-ОД від 13.02.2023 року - відмовити повністю.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя Кухар Н.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...