Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/8787/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 02.08.2023. Зареєстровано: 03.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.08.2023.
Дата набрання законної сили: 01.09.2023
Номер судового провадження: П/520/9644/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		місто  Харків  
		 
		 02 серпня 2023 р.                                                             справа № 520/8787/23  
		Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання без повідомлення (виклику) осіб справу за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова  до  Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет пору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
		встановив:
		Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави (далі за текстом - прокурор), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправним та скасування пункту 51 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 14.07.2021 за №155/21 «Про надання громадянам дозволу та відмову в наданнi дозволу на розробку документації із землеустрою», яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова площею орієнтовно по 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .
		Аргументуючи ці вимоги зазначив, що пункт 51 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 14.07.2021 за №155/21 «Про надання громадянам дозволу та відмову в наданнi дозволу на розробку документації із землеустрою», яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова площею орієнтовно по 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), є протиправним та таким, що винесений з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.  
		Відповідач, Харківська міська рада (далі за текстом - владний суб`єкт, міська рада, орган місцевого самоврядування) з поданим позовом не погодився, подав до суду відзив на позов, в якому посилався нате, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до вимог чинного земельного та містобудівного законодавства. 
		Третя особа - ОСОБА_1 , про розгляд справи повідомлялась належним чином, до суду повернуто конверт з відміткою "за закінченням терміну зберігання". 
		За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже характер спірних правовідносин та суть спору, предмет доказування та обсяг наявних у справі документів, дозволяють вирішити спір на підставі приєднаних до справи доказів.
		Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
		Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
		16.08.2021р. ОСОБА_1 подано заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова площею орієнтовно по 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .
		До заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою додано графічні матеріали місця розташування земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Матеріали містять фрагмент схеми генерального плану м. Харкова та фрагмент схеми зонування території з зазначенням місця розташування бажаної земельної ділянки.
		За відомостями офіційного веб-сайту Харківської міської ради, які є в загальному вільному доступі   (https://www.city.kharkov.ua) встановлено, що рішенням Харківської міської ради від 18 грудня 2019 року № 1902/19 затверджено в складі генерального плану зміни до плану зонування території (зонінгу) міста Харкова, затвердженого рішенням 22 сесії Харківської міської ради від 27 лютого 2013 року №1024/13 (зі змінами). Відповідно до плану зонування території (зонінгу) міста Харкова вул. Ковригінська розташована у житловій зоні, підзонах Ж-1 (садибна забудова), Ж-3 (багатоквартирна житлова забудова).
		Відповідно до генерального плану м. Харкова, затвердженого рішенням сесії Харківської міської ради від 23 червня 2004 року № 89/04 із змінами, затвердженими рішенням сесії Харківської міської ради від 18 грудня 2019 року № 1902/19, територія по вул. Ковригінська розташована на території житлової багатоквартирної забудови.
		Садибна забудова Ж-1 (зона садибної забудови) призначається для розташування одноквартирних житлових будинків до 4 поверхів (включно з мансардним поверхом) із земельними ділянками або зблокованих житлових будинків на сусідніх земельних ділянках.
		Багатоквартирна житлова забудова Ж-3 (зона багатоквартирної житлової забудови) призначається для розташування багатоквартирних житлових будинків до 4 поверхів включно, супутніх об`єктів повсякденного обслуговування, окремих об`єктів загальноміського та районного значення.
		Згідно з інформаційної довідки з Державного земельного кадастру кадастровий номер земельної ділянки по АДРЕСА_1  - 6310136300:11:001:0539.
		Згідно з копіями графічних матеріалів генерального плану м. Харкова та плану зонування (зонінгу) території міста Харкова, зображено місце розташування спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:11:001:0539 по АДРЕСА_1 .
		Прокурором під час опрацювання відомостей публічної кадастрової карти України, генерального плану м. Харкова, плану зонування території (зонінгу) та Єдиного міського реєстру актів Харківської міської ради було виявлено, що пунктом 51 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 14.07.2021 за №155/21 «Про надання громадянам дозволу та відмову в наданнi дозволу на розробку документації із землеустрою» ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова площею орієнтовно по 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .
		Стверджуючи про протиправність пункту 51 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 14.07.2021 за №155/21 у спірних правовідносинах, прокурор ініціював даний спір.
		Вирішуючи спір по суті і перевіряючи відповідність закону оскарженого волевиявлення владного суб`єкта, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
		Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права. 
		У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
		Продовжуючи розгляд справи, суд відмічає, що правовідносини з приводу безоплатного набуття громадянами від Держави чи органу місцевого самоврядування речових прав власності на земельні ділянки унормовані, насамперед, приписами Земельного кодексу України.
		Відповідно до частин шостої, сьомої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
		Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
		Статтею 38 Земельного кодексу України передбачено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.
		Приписами статті 39 Земельного кодексу України передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.
		Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
		Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
		У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту  (частина перша статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
		Частиною першою статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
		За змістом статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
		Формування земельних ділянок здійснюється, серед іншого, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності за проектами землеустрою щодо їх відведення.
		Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
		Згідно з частинами першою п`ятою статті 35 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастрова карта (план) ведеться для актуалізованого відображення у часі об`єктів Державного земельного кадастру у межах кадастрового кварталу, кадастрової зони, у цілому в межах території адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, місто, район, область, АР Крим). Викопіювання з кадастрової карти (плану) може бути надане фізичним та юридичним особам. Порядок надання такого викопіювання встановлюється Порядком ведення Державного земельного кадастру.
		Статтею 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що до Державного земельного кадастру включаються, зокрема, такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер, місце розташування, опис меж, площа, міри ліній по периметру, координати поворотних точок меж, дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель), нормативна грошова оцінка, інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.
		Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
		Графічні матеріали, що подаються громадянами для безоплатного отримання у власність земельних ділянок, мають ґрунтуватись на даних Державного земельного кадастру. Від перевірки цих підстав залежить рішення органу, що уповноважений розпоряджатись земельною ділянкою про надання чи відмову в надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
		Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 822/3589/17, від 27 січня 2023 року у справі № 520/9959/21.
		Згідно висновку Верховного Суду, сформованого у постанові від 09 січня 2020 року у справі № 812/1264/17, додані до заяви графічні матеріали (викопіювання), на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, роздруковані із Публічної кадастрової карти України, інформація в якій створена належним суб`єктом, є належним документом із відображенням інформації, яка дає можливість ідентифікувати бажану земельну ділянку на місцевості, та містить прив`язку земельної ділянки.
		З огляду на те, що генеральним планом м. Харкова, затвердженим рішенням Харківської міської ради від 23 червня 2004 року № 89/04, зі змінами, затвердженими рішенням Харківської міської ради від 18 грудня 2019 року № 1902/19, територія по вул. Ковригінській в м. Харкові розташовується на території житлової багатоквартирної забудови, а спірним рішенням Харківської міської ради від 14.07.2021 року №155/21 (пункт 51 додатку 1) надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею орієнтовно 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, тобто присадибної ділянки, місце розташування спірної земельної ділянки суперечить вимогам містобудівної документації, а саме генеральному плану м. Харкова.
		Враховуючи, що невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генерального плану населеного пункту є підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд дійшов висновку про те, що прийнявши рішення від 14.07.2021 року №155/21 «Про надання громадянам дозволу та відмову в наданнi дозволу на розробку документації із землеустрою», яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова площею орієнтовно по 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1  (пункт 51 додатку 1), Харківська міська рада діяла не на підставі та не у спосіб, визначені законами України, а тому рішення (в оскаржуваній частині) є протиправним та підлягає скасуванню.
		Суд зауважує, що в силу положень п. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 27 січня 2023 року у справі № 520/9959/21, з аналогічних спірних відносин між тим самим позивачем та відповідачем щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова площею орієнтовно 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , відповідно до яких Верховним Судом сформульовано наступне: "33. З огляду на те, що генеральним планом м. Харкова, затвердженим рішенням Харківської міської ради від 23 червня 2004 року № 89/04, зі змінами, затвердженими рішенням Харківської міської ради від 18 грудня 2019 року № 1902/19, територія по вул. Ковригінській в м. Харкові розташовується на території житлової багатоквартирної забудови, а оспорюваним рішенням Харківської міської ради від 24 червня 2020 року № 2151/20 (пункт 33 додатку 1) надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею орієнтовно 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, тобто присадибної ділянки, місце розташування спірної земельної ділянки суперечить вимогам містобудівної документації, а саме генеральному плану м. Харкова. 34. Враховуючи, що невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генерального плану населеного пункту є підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийнявши рішення від 24 червня 2020 року № 2151/20 «Про надання громадянам та територіальній громаді м. Харкова дозволу та відмову в наданні дозволу на розробку документації із землеустрою», яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова площею орієнтовно 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 33 додатку 1), Харківська міська рада діяла не на підставі та не у спосіб, визначені законами України, а тому рішення (в оспорюваній частині) є протиправним та підлягає скасуванню".
		Продовжуючи вирішення спору, суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.
		У розумінні ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		При цьому, згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 ст.74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.
		Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 29.01.2020р. у справі №814/1460/16 адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності).
		Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) обов`язковою умовою визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.
		Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті докази за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що у даному конкретному випадку міська рада як орган публічної адміністрації не забезпечив реалізацію владних повноважень із дотриманням ч.2 ст.19 Конституції України, що є підставою для задоволення позову.
		При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), надав оцінку усім юридично значимим факторам, доводам сторін та обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; вичерпно реалізував юридичні механізми з`ясування об`єктивної істини. 
		Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».
		Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
		Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		вирішив:
		Позов - задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати пункт 51 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 14.07.2021 за №155/21 «Про надання громадянам дозволу та відмову в наданнi дозволу на розробку документації із землеустрою», яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова площею орієнтовно по 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .
		Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).
		 
		Суддя                                                                                О.В. Старосєльцева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...