Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 438/528/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Розбій.
Надіслано судом: 03.08.2023. Зареєстровано: 03.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.08.2023.
Дата набрання законної сили: 07.11.2023
Результат оскарження 07.11.2023 Апеляційний суд Львівської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/438/77/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023141110000145

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 438/528/23 
		Провадження № 1-кп/438/77/2023 
		 
		В И Р О К
		іменем України
		 
		       03 серпня 2023 року Бориславський міський суд Львівської в складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 , 
		за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Бориславі кримінальне провадження, внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023141110000145 від 24 лютого 2023 року , 
		стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ясениця Дрогобицького району Львівської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, має на утриманні малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніш не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,
		за участі сторін судового провадження: прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника адвоката ОСОБА_6 , -
		в с т а н о в и в :
		 
		23 лютого 2023 року, приблизно о 21 год 30 хв, обвинувачений ОСОБА_3 , переслідуючи корисливий мотив, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, з метою власного збагачення за чужий рахунок, прийшов до житла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташовано за адресою: АДРЕСА_3 , де вирішив вчинити на неї розбійний напад.
		Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 , в цей же час, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій, які посягають на чужу власність та здоров`я людини, передбачаючи їх шкідливі наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди власнику майна та його здоров`ю і свідомо бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення за чужий рахунок, діючи умисно, в умовах воєнного стану, який введений на території України відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, продовженого Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №58/2023 від 06 лютого 2023 року, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 07 лютого 2023 року, підійшовши до приміщення належної ОСОБА_7 квартири, що розташована в АДРЕСА_3 , постукав у вікно, після чого відкрив вхідні двері, які не були замкнені на замок, увійшов в приміщення коридору, тобто проник у житло, де, зустрівши ОСОБА_7 , з метою вільного проходження в середину житла та подолання її опору, застосував стосовно неї фізичне насильство, яке є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої ураховуючи її похилий вік, наніс один удар кулаком своєї правої руки в область лобної ділянки голови ОСОБА_7 , внаслідок чого вона впала та вдарилася лівою частиною свого тіла об дерев`яну підлогу, отримавши при цьому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому шийки лівої стегнової кістки, який відноситься до середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого, понад три тижні, розладу здоров`я, взяв її за руки, затягнув у кімнату кухні, де залишив лежати на підлозі, а сам, обшукавши квартиру, в шухляді тумбочки в кімнаті кухні виявив грошові кошти в сумі 15 000 гривень, які умисно, відкрито викрав, поклав до кишені свого верхнього одягу, швидко вийшов з приміщення квартири та пішов у невідомому напрямку, тим самим привласнив викрадені грошові кошти та розпорядився ними на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди на вказану суму.
		Таким чином, умисні та протиправні дії ОСОБА_3 за цим фактом, які виразились у нападі на ОСОБА_7 з метою заволодіння належними їй грошовими коштами в сумі 15000 гривень, поєднаний із заподіянням потерпілій середньої тяжкості тілесних ушкоджень, з проникненням у приміщення квартири, що розташована в АДРЕСА_3 , вчинений в умовах воєнного стану, органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України - як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3  вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.187 КК України визнав частково та надав показання суду проте, 23 лютого 2023 року, близько 21 год 30 хв, будучи випивши, вирішив піти до баби своєї колишньої співмешканки ОСОБА_7 щоб роздобути грошей. Підійшовши до помешкання потерпілої, за адресою АДРЕСА_3 , обвинувачений постукав у вікно, після чого відкрив вхідні двері, які не були зачинені на замок. На вході обвинуваченого зустріла обвинувачена. Обвинувачений не звертаючи на неї увагу, пройшов у коридор, а потім в кухню. Можливо, випадково штовхнув потерпілу. Остання впала. Лежала головою до нього, ногами до коридору. На вимогу обвинуваченого, потерпіла вказала, де знаходяться гроші. Обвинувачений забрав у шуфляді тумбочки, розміщеної у кухні, 13 000 гривень . Після чого відразу вийшов з приміщення квартири та пішов до найближчого магазину, де придбав пляшку горілки та дві пачки сигарет. У подальшому визнав, що викрав у потерпілої саме 15 000 гривень. Дійсно працівники поліції вилучили у нього частину грошей, які він викрав у потерпілої, а частину грошей він до затримання потратив. Визнав, що проникнення до будинку було незаконним, що заподіяв потерпілій тілесні ушкодження випадково і забрав з будинку гроші, щиро розкаявся у вчиненому і попросив вибачення у потерпілої, просить суд його суворо не карати. В судових дебатах вину у вчиненні злочину, за обставин повідомлених ним під час розгляді у кримінального провадження визнав, просить суд призначити йому покарання з врахуванням вже відбутого терміну.
		Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, за обставин, викладених у обвинувальному акті, винуватість останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, за викладених вище обставин, повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а саме:
		показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_7  про те, що він проживає в АДРЕСА_3 . Того дня, можливо це було вечором 23 лютого 2023 року, сиділа у кімнаті на дивилась по телевізору новини. Постукали у вікно, поки підійшла до вхідних дверей та включила світло, вхідні двері, які не були зачинені на замок, були відкриті, у прийомі дверей стояв незнайомий мужчина. Відразу почав вимагати гроші. Пройшов повз потерпілу, шарпнув двері, які вели до кухні. Потерпіла почала проситись. Натомість обвинувачений вдарив по голові, у лобну частину голови. Від удару потерпіла впала. Обвинувачений почав кричати, щоб потерпіла встала та показала де зберігає гроші. Втягнув потерпілу за руки у приміщення кухні. Потерпіла лежала на підлозі , головою до обвинуваченого, ногами до дверей. Просила обвинуваченого щоб не вбивав. Вказала де знаходились гроші. В шуфляді тумбочки розміщеної на кухні потерпіла зберігала 13 000 гривень, які відклала на похорон, та 2 000 гривень пенсії. Обвинувачений забрав всі гроші та втік з хати. Після цього потерпіла подзвонила соціальному працівнику, яка її провідувала та попросила останню подзвонити у поліцію про вчинений напад. 
		Крім цього, протоколом огляду місця події від 24 лютого 2023 року та фототаблицями до нього, відповідно до якого, такий проведено слідчим Дрогобицького РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_8 , на підставі письмової заяви потерпілої ОСОБА_7 (а.с.58) проведено огляд житлового будинку ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_3 ; огляд місця події проведено за участю понятих . В ході проведення огляду місця події, а саме квартиру АДРЕСА_4 , вилучено чотири відрізки ПЛС із слідами пальців рук , поміщено на таблицю та упаковано в спец.пакет KIV 3116284, змив з ручки шуфляди тумбочки праворуч від холодильника, з змиви речовини бурого кольору з підлоги в коридорі квартири. На фототаблиці, долученій до протоколу огляду місця події, зображено вхід до квартири АДРЕСА_5 . розміщеної на першому поверсі та саму квартиру , в якій , зокрема у кухні, речі перевернуті (а.с.59-82);
		протоколом огляду місця події від 24 лютого 2023 року та фототаблицями до нього, відповідно до якого, такий проведено слідчим Дрогобицького РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_9 , на підставі письмової заяви ОСОБА_3 про добровільно видачу грошових коштів в сумі 13 500 гривень (а.с.83) проведено огляд добровільно виданих коштів у сумі 13 500 гривень номіналом по 500 гривень; огляд місця події проведено за участю понятих, ОСОБА_3 та інспектора криміналіста . В ході проведення огляду зазначені кошти поміщені у паперовий конверт ( а.с. 84-87, 93);
		протоколом огляду місця події від 24 лютого 2023 року та фототаблицями до нього, відповідно до якого, такий проведено слідчим Дрогобицького РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_9 , на підставі письмової заяви ОСОБА_3 про добровільно видачу грошових коштів в сумі 13 500 гривень (а.с.83) проведено огляд добровільно виданих коштів у сумі 13 500 гривень номіналом по 500 гривень; огляд місця події проведено за участю понятих, ОСОБА_3 та інспектора криміналіста . В ході проведення огляду зазначені кошти поміщені у паперовий конверт ( а.с. 84-87, 93);
		протоколом огляду місця події від 24 лютого 2023 року та фототаблицями до нього, відповідно до якого, такий проведено слідчим Дрогобицького РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_9 , на підставі письмової заяви ОСОБА_3 про добровільно видачу одягу, в якому останній перебував на місці вчинення злочину (а.с.88); проведено огляд добровільно виданих джинсів синього кольору, в лівій задній кишені яких виявлено карта мобільного оператора МТС Україна та чек квитанції за 3150, 149 та 149 від 19 10.2022 року банк «Ощадбанк», платник ОСОБА_7 , що поміщено у паперовий конверт (а.с.89-91, 94-100);
		протоколом пред`явлення особи для впізнання від 24 лютого 2023 року та фототаблицями до нього, відповідно до якого, такий проведено слідчим Дрогобицького РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_9 в присутності прокурора Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_5 , за участю понятих, потерпіла ОСОБА_7 з-поміж представлених їй чотирьох осіб вказала на особу за №2, який вчинив відносно неї злочин 23 лютого 2023 року . Особою за №2 є ОСОБА_3 . Ознаки, за якими ОСОБА_7 впізнав особу: за сукупністю ознак та частин його обличчя (а.с.104-109);
		протоколом проведення слідчого експерименту від 25 лютого 2023 року, відповідно до якого, такий проведено слідчим Дрогобицького РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_8 , на підставі письмової заяви потерпілої ОСОБА_7 (а.с.121) та відеозаписом його проведення, який було оглянуто в судовому засіданні, відповідно до якого такий проведено за участю підозрюваного ОСОБА_3 , та його захисника, адвоката ОСОБА_6 , в присутності понятих, в ході слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_3 розповів та відтворив події, які мали місце близько 21 год 30 хв 23 лютого 2023 року у квартирі АДРЕСА_4 . Підозрюваний добровільно вказував, що штовхнув потерпілу, втягнув її за руки з приміщення коридору у приміщення кухні, погрожував останній. У подальшому забрав з шуфляди тумбочки розміщеної на кухні, на яку йому вказала потерпіла, 15 000 гривень. Частину коштів підозрюваний потратив на власні потреби, придбавши дві пачки сигарет та пляшку горілки. 13 500 гривень видав працівникам поліції (а.с.122-126);
		висновком експерта від 16 березня 2023 року за №СЕ-19/114-23/4870-Д з якого вбачається, що в ході огляду місця події проведено 24 лютого 2023 року було виявлено та вилучено сліди рук, які відкопійовані на чотири відрізки прозорої липкої стрічки. 24 лютого 2023 року у гр. ОСОБА_3 було відібрано відбитки пальців рук та відтиски ладонь. За результатами дослідження встановлено, що слід пальця руки розмірами 25х15 мм відкопійований на відрізку прозорої липкої стрічки №3 залишений середнім пальцем правої руки особи дактилокарта, якої заповнена на ім`я ОСОБА_3 (а.с.129-131);
		висновком експерта №72 від 02 березня 2023 року, відповідно до якого судово-медичним експертом при проведенні судово-медичної експертизи та згідно медичної документації, у гр. ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження: закритий перелом шийки лівої стегнової кістки; синця в ділянці лівого стегна з переходом ділянки лівого колінного суглобу та лівої гомілки, в ділянках обох передпліч, лівого плеча. Вказані ушкодження, виникли внаслідок взаємодії з тупими предметами, не виключено , в термін, вказуваний обстежуваною, тобто, 23 лютого 2023 року. Тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому шийки лівої стегнової кістки, виявлене у ОСОБА_7 , відноситься до середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого, понад три тижні, розладу здоров`я. Інші ушкодження виявлені у неї, відносяться до легкого ступеня тяжкості. 
		Вказані докази суд визнає належними, допустимими та достовірними і такими, що підтверджуються також безпосередньо дослідженими в судовому засіданні процесуальними доказами, а саме:
		витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023141110000145 від 24 лютого 2023 року, відповідно до якого, ОСОБА_7 23 лютого 2023 року звернулась із заявою про те, що 23 лютого 2023 року невідома особа шляхом проникнення через незачинені вхідні двері, зайшла до квартири АДРЕСА_4 , де під погрозою застосування фізичної сили та нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрито заволодів, належними останній, грошовими коштами у суму 13 000 гривень (а.с.50);
		постановою слідчого СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_8 від 10 квітня 2023 року про зміну кваліфікації складу кримінального правопорушення, з ч.4 ст.186 КК України на ч.4 ст.187 КК України (а.с.142-144).
		Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинувачених та інші обставини зазначені у ст.91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
		Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.
		Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.
		Оцінюючи докази, безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд вважає за необхідне вказати наступне.
		Оцінюючи показання потерпілої ОСОБА_7 , надані останньою впродовж судового розгляду, суд враховує ,що показання потерпілої прямо стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення і безпосередньо стосуються фактів, які мали місце 23 лютого 2023 року, пов`язані з обставинами протиправного посягання: часом, місцем, способом та іншими обставинами кримінального правопорушення, особою, яка його вчинили, мотивами вчинення кримінального правопорушення тощо.
		Так, потерпіла ОСОБА_7 , в судовому засіданні чітко надала показання, що нападник був один, впізнала останнього, вказавши на обвинуваченого ОСОБА_3 , вказала що останній незаконно проник у її квартиру, вимагав гроші, наніс їй удар в голову, в наслідок чого потерпіла впала. Вказала на вимогу нападника де зберігає гроші.
		Вказані показання потерпілого суд визнає чіткими та послідовними, доводи сторони захисту про те, що потерпіла надала суду неправдиві показання в частині нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень останній не заслуговують і суперечать правовим приписам ч.4 ст.95 КПК України, вказані показання потерпілого підтверджуються іншими, зібраними по справі доказами та сумнівів у їх правдивості не викликають. Слід також зазначити, що потерпіла допитана судом, в порядку ст.353 КПК України та попереджена про кримінальну відповідальність за дачу суду завідомо неправдивих показань; а обвинувачений, який надав суду відмінні, від потерпілого показання, обрав необхідну для захисту позицію та жодної відповідальності за показання, надані в судовому засіданні не несе і нести не може, а відтак, лише за наявності відмінних від показань потерпілої показань обвинуваченого недостатньо для того, щоб вважати, що потерпіла ввела суд в оману та надала неправдиві свідчення. 
		Аналогічно показання потерпілого про нанесення їй тілесних ушкоджень обвинуваченим підтверджуються висновком №79 від 02 березня 2023 року , відповідно до якого судово-медичним експертом-цитологом проведено судово-медичну експертизу та встановлено наявність тілесних ушкоджень, які виникли внаслідок взаємодії з тупими твердими предметами, в термін вказаний обстежуваною, тобто 23 лютого 2023 року.
		За змістом ст.8 Конституції України, в державі визначено принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти, приймаються на основі Конституції і повинні відповідати її змісту.
		Згідно зі ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому не можна покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.
		У відповідності до ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість даної особи.
		Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
		Суд не бере до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він не заподіював потерпілій тілесних ушкоджень та вважає, що сукупністю зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказів вина обвинуваченого доведена в повному обсязі.
		Суд розцінює такі показання, як обрану обвинуваченим лінію захисту, яка не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні і у суду відсутні підстави сумніватися в обсягу, пред`явленого їм обвинувачення.
		Що стосується складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, суд вважає за необхідне вказати наступне.
		З об`єктивної сторони розбій вчиняється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.
		Під нападом у складі розбою слід розуміти раптову, несподівану для потерпілого, короткочасну, агресивну, насильницьку дію, спрямовану на протиправне заволодіння чужим майном.
		Насильство при розбої застосовується до особи, яка зазнала нападу. Під такою особою слід розуміти власника майна, особу, у володінні чи під охороною якої перебуває майно, на яке здійснюється посягання, а так само інших осіб, які перебувають на місці вчинення розбою і можуть, на думку винного, перешкодити йому у заволодінні чужим майном.
		Під насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, слід розуміти заподіяння їй легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження (останнє кваліфікується за ч. 4 ст. 187), а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент заподіяння (насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, здушення шиї, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо).
		Заподіяння в процесі розбою легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості тілесного ушкодження, позбавлення волі, вчинене способом, небезпечним для життя або здоров`я особи, яка зазнала нападу, нанесення побоїв, що мало характер мордування, охоплюється ст. 187 і додаткової кваліфікації за іншими статтями не потребує.
		Кваліфікованими видами розбою є розбій: 1) вчинений за попередньою змовою групою осіб, або 2) особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм (ч. 2 ст. 187), або 3) організованою групою (ч. 4 ст. 187); 4) поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (ч. 3 ст. 187), або 5) із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 187): 6) спрямований на заволодіння майном у великих чи 7) особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 187) та вчинений в умовах воєнного стану (ч.4 ст.187).
		Виходячи із встановлених судом обставин, а саме того, що обвинувачений ОСОБА_3 , вимагаючи негайно передати йому майно, заподіяв потерпілій тілесні ушкодження: закритий перелом шийки лівої стегнової кістки; синця в ділянці лівого стегна з переходом ділянки лівого колінного суглобу та лівої гомілки, в ділянках обох передпліч, лівого плеча. Вказані ушкодження, виникли внаслідок взаємодії з тупими предметами, не виключено, в термін, вказуваний обстежуваною, тобто, 23 лютого 2023 року. Тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому шийки лівої стегнової кістки, виявлене у ОСОБА_7 , відноситься до середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого, понад три тижні, розладу здоров`я, сумнівів у правильності кваліфікації їх дій у суду не викликає.
		При цьому суд, вирішуючи питання про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_3 інкримінованого йому кваліфікуючих ознак, з урахуванням роз`яснень, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України №10 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», з`ясував, що обвинувачений проникли до житла потерпілої з метою заволодіння її майном, умисел на вчинення злочину виник до проникнення до житла.
		Слід вказати, що обвинувачений ОСОБА_3  не заперечував проникнення в житло потерпілої, корисливу мету таких дій, застосування насильства з необережності, заволодіння грошима потерпілої.
		Що стосується кваліфікуючої ознаки - проникнення до житла, то в даному випадку слід вказати наступне.
		Велика палата Верховного Суду у постанові у справі №569/1111/16-к від 18.04.2018щодо визначення кваліфікованого складу кримінального правопорушення «розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище» (ч. 3 ст. 187 КК України) вказала наступне. Правовий висновок про застосування норми права щодо кваліфікації розбою, поєднаного з проникненням у приміщення, яке відбувається формально безперешкодно (вхід у торговельний зал, кафе, відділення банку, музей тощо під час роботи названих закладів та установ), ВСУ висловив у постанові від 15 листопада 2012 року в справі №5-15кс12. В цій постанові ВСУ зазначив, що ключовим у вирішенні питання про наявність чи відсутність ознаки проникнення при вчиненні розбою є встановлення того, з якою метою особа ввійшла (потрапила) у приміщення. Відповідно до даного правового висновку, якщо суб`єкт злочину поставив собі за мету заволодіти майном певного виду (якості, значення тощо), місце знаходження якого зумовлює вибір конкретного способу посягання, реалізація якого передбачає входження чи потрапляння в приміщення, незважаючи на режим доступу до нього (вільний/заборонений), то фізичне опинення в такому приміщенні з означеною ціллю є незаконним, а з вчиненням наступних дій із застосуванням насильства чи погроз його застосування з метою заволодіння майном має кваліфікуватися як розбій, поєднаний з проникненням у приміщення.
		Крадіжка, грабіж та розбій є однорідними злочинами, тобто такими, що посягають на однакові або подібні об`єкти кримінально-правової охорони і вчиняються з однією і тією ж формою вини та мають низку спільних кваліфікуючих ознак. У зв`язку з цим слід дотримуватися однакового підходу при кримінально-правовій кваліфікації крадіжки, грабежу та розбою, в тому числі й при інкримінуванні кваліфікуючих ознак, зокрема проникнення. Розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, за своєю правовою природою є складеним злочином. Даний склад злочину поєднує у собі декілька діянь, кожне з яких становить самостійний злочин. Так, розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, об`єднує в собі напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (ч. 1 ст. 187 КК України) та незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи (ч. 1 ст. 162 КК України). При цьому посягання, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, відіграє роль ознаки, що створює кваліфікований склад розбою. Хоча в диспозиції ч. 3 ст. 187 КК України й немає, як у ст. 162 КК України, вказівки на незаконність проникнення в приміщення, проте це випливає із сутності та завдань закону України про кримінальну відповідальність, адже КК України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили. Вирішальним при визначенні законності/незаконності входження (потрапляння) особи у відповідне приміщення або перебування в ньому під час вчинення розбою, є режим доступу до об`єкта (вільний/обмежений).
		Що стосується кваліфікуючої ознаки - вчинений в умовах воєнного стану, то в даному випадку слід вказати наступне.
		Частиною 4 статті 187 КК із змінами, внесеними згідно із Законом № 2117-IX від 03 березня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство», котра дії з 07 березня 2022 року, визначено відповідальність за розбій вчинений у т.ч. в умовах воєнного стану.
		Згідно ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ВС забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
		Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб судову практику на однакове застосування норм права (див. п. 28 постанови ВС від 25 травня 2023 року в справі № 457/885/22).
		Відповідно до ч. 6 ст. 13 зазначеного Закону висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. В ухвалі ВП ВС від 25 травня 2023 року в справі № 722/594/22 Велика Палата наголосила, що висновок щодо застосування норми права - це не завжди чітко сформульований висновок у судовому рішенні Касаційного кримінального суду у формі постанови, у тому числі із заголовком «Висновок», це також правове обґрунтування одного чи кількох доводів касаційної скарги сторони кримінального провадження, викладене в судовому рішенні як у формі постанови, так і ухвали, за змістом якого цілком зрозумілою є правова позиція щодо застосування конкретної норми матеріального чи процесуального права.
		Питання кримінально правової оцінки розбою , вчиненого в умовах воєнного стану, оскільки вчинення злочину в умовах воєнного стану, як кваліфікуюча ознака, не є тотожним Оскільки розбій, вчинений в умовах воєнного стану і цей стан введений на всій території держави, то вочевидь особі треба інкримінувати цю ознаку, оскільки законодавець врахував вчинення крадіжки в умовах воєнного стану як чинник, який суттєво підвищує суспільну небезпеку.
		Законодавець враховував фактор «воєнного стану» загалом на всій території, на якій цей стан введено, адже він безпосередньо відображається на діяльності як правоохоронної системи, так і на житті пересічних громадян.
		З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд вважає вірним кваліфікацію дії ОСОБА_3 за ч.4 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану.
		Підстав для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
		Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Згідно з п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім  для  виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3, визначаючи ступінь  тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
		Обтяжуючою вину обвинуваченого ОСОБА_3  у вчиненні кримінального правопорушення обставиною, передбаченою ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
		Пом`якшуючою вину обвинуваченого ОСОБА_3 обставиною, передбаченою ст. 66 КК України, суд визнає часткове добровільне відшкодування завданого збитку.
		Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, та обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого ним злочину, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних злочином наслідків - потерпілій спричинено тілесні ушкодження, спосіб вчинення злочину і його мотиви, форму вини, обстановку вчинення злочину, особу обвинуваченого, його немолодий вік, останній раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягався, позицію потерпілої, висловлену під час судового розгляду, яка просила справедливого для обвинуваченого покарання, той факт, що обвинувачений усвідомив протиправність своїх дій, суспільну небезпеку вчиненого ним злочину та частково розкаявся у вчиненому, частково відшкодував заподіяні збитки та попросив вибачення у потерпілої, вчинення обвинуваченим особливо тяжкого злочину та приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових злочинів можливе лише в умовах тривалої ізоляції обвинуваченого від суспільства та вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах мінімальної санкції ч.4 ст. 187 КК України.
		Суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому більш м`яких за видом покарань, передбачених санкцією відповідного закону України про кримінальну відповідальність, і приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально. Саме таке покарання, яке полягає в ізоляції та поміщенні до кримінально-виконавчої установи закритого типу, буде відповідати вимогам ст.65 КК України за своїм видом та буде необхідним для досягнення його мети, тобто необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.
		Запобіжний захід обвинуваченому слід залишити без змін - тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		Цивільний позов по справі не заявлено.
		Долю речових доказів у справі слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
		Процесуальні витрати на загальну суму 1321 гривень 46 копійок , зокрема :витрати за проведення дактилоскопічної експертизи (висновок експерта № СЕ-19/114-23/4870-Д від 16.03.2023 року) підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. 
		Керуючись ст.ст. 368-371, 373- 374 КПК України, суд
		 
		у х в а л и в :
		 
		Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ясениця Дрогобицького району Львівської області винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, та призначити йому за ч.4 ст.187 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років із конфіскацією майна.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_3 залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 25 лютого 2023 року, відповідно до ухвали слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 лютого 2023 року у справі 442/1247/23.
		Речові докази: грошові кошти у сумі 13 500 гривень номіналом купюр по 500 гривень, чек квитанції №150,148,146 банк «Ощадбанк» платник ОСОБА_7 , передані на зберігання в камеру речових доказів Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області, повернути потерпілій ОСОБА_7 , джинси синього кольору з етикеткою «MIHNAO», пластикову карту сім карти мобільного оператора «МТС Україна», олімпійку чорного кольору з капішоном з емблемою «Nike» білого кольору, кепку чорного кольору та макасіни джинсові синього кольору із полосами по боках червоно-зеленого кольору, повернути ОСОБА_3 .
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в розмірі 1321 гривень 46 копійок.
		Вирок може бути оскаржено сторонами до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Бориславський міський суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...