Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/5032/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 03.08.2023. Зареєстровано: 03.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.08.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/752/990/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019100010011101

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 752/5032/22 
		Провадження №: 1-кп/752/990/23 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 серпня 2023 року                                                                         м. Київ 
		       Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді                        ОСОБА_1 , 
		при секретарі                                 ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100010011101 від 30 грудня 2019 року, за обвинуваченням 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у с. Олексіївка Кодимського району Одеської області, маючого вищу освіту, неодруженого, з його слів маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого керівником Волонтерського центу № 3 «Київщина» Київського відділення «Міжнародної Благодійної організації Комітет координації сприяння правоохоронним органам та військовим формуванням України», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого:
		вироком Київського районного суду м. Одеса від 21.10.2009 з урахуванням ухвали Апеляційного суду Одеської області від 04.02.2010 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік;
		вироком Приморського районного суду м. Одеси від 25.05.2011 за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць, звільненого 29.11.2013 року з Дубенської виправної колонії у зв`язку з відбуттям строку покарання;
		вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 20.02.2014 за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки;
		вироком Печерського районного суду м. Києва від 08.10.2015 за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки;
		вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 01.11.2017 за ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільненого 15.11.2018 з Одеської виправної колонії у зв`язку з відбуттям строку покарання;
		вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 23.10.2020 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк 4 місяці;
		вироком Оболонського районного суду м. Києва від 04.02.2021 за ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді арешту на строк 5 місяців, звільненого із залу суду у зв`язку із відбуттям строку покарання;
		вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 03.10.2022 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, тривалістю 1 рік;
		вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 20.06.2023 за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 4 місяці, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, 
		за участю прокурора                         ОСОБА_4 , 
		обвинуваченого                                 ОСОБА_3 ,
		установив:
		1.Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
		ОСОБА_3 30.12.2019 об 11:40, перебуваючи у торгівельному залі магазину «Ашан» на вул. Антоновича, 176 у м. Києві діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з торгівельних полиць магазину віскі Ред Лейбл 1л, в кількості однієї одиниці, вартістю 367,92 грн, та віскі Американ Хани, 0,7л в кількості однієї одиниці, вартістю 399,92 грн, поклавши вказані пляшки у внутрішню кишеню власної куртки.
		Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 з вищевказаним майном направився до каси самостійного обслуговування та, не оплативши вищевказаний товар, далі направився до виходу з торгівельної зали магазину, пройшовши повз магнітні турнікети магазину.
		Виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, кримінальне правопорушення не було закінчене з причин, що не залежали від волі ОСОБА_3 , оскільки він був зупинений працівниками охорони магазину.
		2.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		Відповідно до ч. 2 ст. 185 КК України передбачено кримінальну відповідальність за крадіжку, вчинену повторно або за попередньою змовою групою осіб. 
		Відповідно до п. 1 Примітки до ст. 185 КК України у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 15 КК України замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
		3.Позиції сторін та інших учасників судового провадження.
		Прокурор в судовому засіданні вказала на доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Просила призначити обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. Вказала, що незважаючи на визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття не може бути визнано обставиною, що пом`якшує покарання, оскільки після вчинення кримінального правопорушення обвинувачений продовжив злочинну діяльність.
		Обвинувачений свою вину визнав повністю. Просив врахувати обставинами, що пом`якшують покарання, наявність у нього на утриманні малолітньої дитини, та заняття ним до затримання волонтерською діяльністю. Не заперечував проти призначення йому покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки, при цьому на підставі ч. 4 ст. 70 КК просив застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим. 
		4.Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повідомив, що за обставин, зазначених в обвинувальному акті, зайшов до магазину «Ашан», взяв дві пляшки віскі. У нього не вистачало коштів на оплату, тому з метою вчинення крадіжки він пройшов касову зону, не оплативши за вказаний товар, після чого був зупинений та затриманий працівниками охорони магазину.
		Відповідно до приписів ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
		При цьому суд встановив, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст викладених в обвинувальному акті обставин, їх позиція є добровільною, а також роз`яснив учасникам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		       Таким чином, допитавши в судовому засіданні обвинуваченого, дослідивши інформацію, що характеризує його особу, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а саме у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненому повторно.
		5.Мотиви зміни обвинувачення.
		Підстав для зміни обвинувачення чи визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не встановлено.
		6.Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відсутні.
		7.Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання.
		Згідно зі ст. 50, ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		При призначенні покарання суд зважає на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, котрий до та після вчинення даного злочину неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.
		Наявність у обвинуваченого, з його слів, малолітньої дитини, а також зайняття останнім волонтерською діяльністю, в даному випадку, не може пом`якшувати його відповідальність за вчинення корисливого злочину. 
		Враховуючи вказані обставини, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
		Таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових кримінальних правопорушень.
		При цьому, враховуючи що злочин за даним вироком обвинувачений вчинив до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання йому слід визначити на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом застосування принципу часткового складання призначених покарань.
		8.Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілим не пред`явлено.
		9.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд. 
		Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. 
		Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає. 
		Керуючись статтями 368, 370, 371, 374, 376, 615 КПК України, суд
		ухвалив:
		Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
		На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання, призначеного цим вироком, з покаранням, призначеним вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 20 червня 2023 року, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
		Строк відбування покарання обчислювати з 03 серпня 2023 року.
		У строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувати покарання відбуте частково за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 20 червня 2023 року, починаючи з 20 червня 2023 року по 02 серпня 2023 року включно. 
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...