Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 304/1363/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 03.08.2023. Зареєстровано: 03.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.05.2024.
Дата набрання законної сили: 02.08.2023
Номер судового провадження: 1-кс/304/311/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023078130000095

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 304/1363/23 Провадження № 1-кс/304/311/2023
		У Х В А Л А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		  27 липня 2023 року м. Перечин
		 
		 
		Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023078130000095 від 20 липня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, 
		 
		У С Т А Н О В И В :
		 
		прокурор Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням, на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023078130000095 від 20 липня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, про накладення арешту на 170 (сто сімдесят) корнестебел рослин, ззовні схожих на рослини маку снотворного, які вилучені під час огляду місця події 19 липня 2023 року, а саме дворогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування таким. Клопотання мотивує тим, що сектором дізнання відділення поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12023078130000095 від 20 липня 2023 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 19 липня 2023 року о 17.47 год надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 19 липня 2023 року о 17.45 год за адресою: АДРЕСА_2 , дільничним офіцером поліції під час патрулювання на території дворогосподарства виявлено більше 100 рослин маку. Виїздом СОГ на місце події встановлено, що 19 липня 2023 року до ВП № 1 Ужгородського РУП надійшло повідомлення від ДОП ОСОБА_5 , який повідомив, що під час патрулювання на території дворогосподарства в с. Маюрки виявлено більше 100 рослин маку. Прибувши за вказаною адресою на прибудинковій земельній ділянці виявлено рослини, ззовні схожі на рослини снотворного маку, у загальній кількості 170 корнестебел. По даному факту опитано ОСОБА_4 , яка повідомила, що будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у неї у користуванні, вона доглядає за таким та за земельною ділянкою біля будинку. Зокрема попереду прибудови типу «літня кухня» наявна огороджена прибудинкова земельна ділянка, на якій виявлено 170 корнестебел рослин, ззовні схожих на снотворний мак, які, як повідомила ОСОБА_4 , вона прополювала від бур`янів та в майбутньому планувала використати для випікання тіста. Після проведення огляду рослини, ззовні схожі на снотворний мак, у присутності понятих вилучено. В подальшому з дотриманням вимог ст. 237 КПК України, на підставі добровільної згоди (письмової заяви) власниці даного будинку  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було проведено огляд дворогосподарства, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого було виявлено та вилучено ростучі рослини, зовні схожі на рослини маку снотворного, в кількості 170 корнестебел, які в присутності власниці домогосподарства та понятих упаковано в два полімерні мішки білого кольору, а саме в один  у кількості 100 корнестебел, та у другий  у кількості 70 корнестебел, після чого прошито нитками білого кольору, кінцівки скріплені складеним у двоє папірцем з підписами понятих. Вилучені у ході огляду місця події рослини у кількості 170 корнестебел, зовні схожі на рослини маку снотворного, можуть містити в собі наркотичні речовини обіг яких заборонений, у зв`язку з чим 20.07.2023 їх визнано речовими доказами у кримінальному провадженні за № 12023078130000095, про що винесено відповідну постанову, та направлено до Закарпатського НДЕКЦ МВС України для проведення експертизи наркотичних засобів психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів.
		Оскільки вільний доступ до речових докаів призведе до їх псування, перетворення, втрати чи знищення, у органу досудового розслідування є необхідність у проведення всіх необхідних слідчих дій та судових експертиз для встановлення об`єктивної істини, тому просить клопотання задовольнити. 
		Прокурор ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, однак подав заяву про розгляд клопотання про накладення арешту на майно без її участі, клопотання просить задовольнити з підстав, зазначених у ньому, відповідно до ч. 6 ст. 107 КПК України не заперечує щодо незастосування технічних засобів фіксування під час розгляду справи та не заперечує проти визнання таких дій та результатів їх здійснення чинними. 
		На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.
		Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку. 
		Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. 
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Згідно ч. 4 ст. 170 цього Кодексу у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
		Відповідно до ч. 5 вказаної статті у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
		З наданих прокурором матеріалів вбачається, що 19 липня близько 17.45 год в АДРЕСА_1 , працівниками ДОП відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, за вказаною адресою на присадибній ділянці біля житлового будинку виявлено та вилучено ростучі рослини, зовні схожі на рослини маку снотворного в кількості 170 корнестебел.
		Як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20 липня 2023 року, цього ж дня матеріали досудового розслідування за вказаним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023078130000095 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 310 КК України.
		Дев`ятнадцятого липня 2023 року за письмової згоди та за участю власника ОСОБА_4 проведено огляд місця події, а саме дворогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: 170 (сто сімдесят) корнестебел рослин, ззовні схожих на рослини снотворного маку. 
		Постановою дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 від 20 липня 2023 року рослини, які зовні схожі на рослини маку снотворного, в кількості 170 корнестебел, які упаковано в два полімерні мішки білого кольору, а саме в один у кількості 100 корнестебел, та у другий  у кількості 70 корнестебел, які прошито нитками білого кольору, кінцівки скріплені складеним у двоє папірцем з підписами понятих, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
		Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
		Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «Агосі проти Сполученого Королівства» від 24 жовтня 1988 року «Agosi v. UK»). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
		Згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії», заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).
		Європейський Суд з прав людини також наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява №48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).
		Європейський Суд з прав людини також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). 
		На підставі вищенаведеного слідчий суддя дійшов висновку, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див, наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A №98).
		Отже, з урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про накладення арешту на майно слід задовольнити.
		Керуючись ст. 40, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023078130000095 від 20 липня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно  задовольнити.
		Накласти арешт на 170 (сто сімдесят) корнестебел рослин, ззовні схожих на рослини маку снотворного, які вилучені під час огляду місця події 19 липня 2023 року, а саме дворогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування таким. 
		Виконання ухвали покласти на прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
		Згідно ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
		Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
		Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		 
		 
		  Слідчий суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...