Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/15916/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 03.08.2023. Зареєстровано: 04.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2023.
Дата набрання законної сили: 13.09.2023
Результат оскарження 13.09.2023 Тернопільський апеляційний суд: закриття апеляційного розгляду у зв`язку з відмовою апелянта від своїх вимог
Номер судового провадження: 1-кп/607/774/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12012210180000089

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28.07.2023 Справа №607/15916/21 
		Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
		       головуючого судді                 ОСОБА_1 
		       при секретарях с/з                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12012210180000089 про обвинувачення 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тернополя, громадянина України, із вищою освітою, неодруженого, працюючого дорожнім робітником в ПП «СМП «ТЕМП», раніше не судимого,
		- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.286 та ч.1 ст.135 КК України,
		за участю: прокурорів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , представника потерпілих - ОСОБА_10 , потерпілих - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , захисника - ОСОБА_14 , обвинуваченого - ОСОБА_6 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Згідно обвинувального акта ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що 08 жовтня 2005 року близько 22 год. 30 хв. він, як водій, в порушення вимог п.2.9 «а» ПДР України, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та керуючи власним автомобілем марки «Опель Омега», д.н.з. НОМЕР_1 всупереч вимог п.12.4 ПДР України рухався зі швидкістю 110 км/год, автодорогою в межах населеного пункту по вул.Шептицького, що в с.Петриків Тернопільського району Тернопільської області в напрямку м.Тернополя, де, також порушуючи вимоги п.п. 1.5 ч.1 та 2.3 «б», «д» ПДР України, під час руху не був достатньо уважним, не стежив належно за дорожньою обстановкою, не обрав такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним і в такий спосіб, своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю і здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків, а, через проявлену під час керування автомобілем неуважність та унаслідок грубого порушення вимог п.1.10 (в частині значення термінів «дорожні умови», «дорожня обстановка», а також п.12.2 ПДР України невірно обрав швидкість свого руху, маючи можливість об`єктивно виявити пішоходів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які рухалися по краю проїзної частини дороги назустріч руху вказаного автомобіля, в порушення п.12.3 ПДР України негайно не вжив заходів аж до зупинки транспортного засобу та допустив наїзд на вказаних вище пішоходів, після чого, достовірно знаючи, що внаслідок вчиненої ним ДТП були спричинені тілесні ушкодження даним потерпілим, у зв`язку із чим вони перебували в безпорадному стані, оскільки, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень самостійно, без сторонньої допомоги, були позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження, допомогу потерпілим не надав, хоча мав змогу її надати, завідомо залишивши їх без допомоги, чим, також, в порушення п.2.10 ПДР України на місці пригоди не залишився, не надав первинної медичної допомоги потерпілим, не викликав карету «швидкої медичної допомоги», не повідомив органи Національної поліції про факт ДТП, залишивши потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 на узбіччі дороги, покинувши місце пригоди.
		Унаслідок вказаної ДТП потерпілі отримали наступні тілесні ушкодження: 
		ОСОБА_16 - травматичне відчленування голови на рівні основи черепа - задньої черепної ямки; - відкриту травму шиї у вигляді розривів зчленування між 3-м і 4-м шийними хребцями, речовини спинного мозку на цьому рівні, між щитоподібним та персневидним хрящами гортані, розчавлення правої частки щитовидної залози, переломів щитоподібного хряща гортані і під`язикової кістки; закриту травму грудей у вигляді крововиливів у тканину легень та клітковину заднього середостіння; закриту травму живота з тріщинами та надривами селезінки; закритий вивих в правому плечовому суглобі; розрив верхньої частини правого крижово-клубового зчленування; відрив хрящової частини суглобової поверхні правих гомілкових кісток; повний косо-поздовжній перелом правої великогомілкової кістки; рани правого плеча, 2-го пальця лівої кисті та правого стегна (2); чисельні садна шиї, тулуба і кінцівок; синці правої передньо-бокової поверхні шиї, правих стегна, гомілки і ступні;- чисельні тріщини шкіри на правій передньо-боковій поверхні шиї та лівій молочній залозі. Види ушкоджень (перелом кісток, розриви зчленувань, тріщини та надриви шкіри і внутрішніх органів, крововиливи, синці, садна), а також властивості рани правого плеча (щілиноподібна форма, один із кінців закруглений, навколо нього осаднення шкіри) свідчать про спричинення їх внаслідок значної за силою дією тупих предметів. Решта ран, з огляду на їх особливості (лінійна та щілиноподібна форма, поверхневий характер, рівні незсаднені краї та гострі кінці, наявність в краях однієї з них надрізу шкіри, виявлення в просвіті іншої рани уламків скла), дають підставу вважати, що вони виникли від дії останнього. Всі вищевказані тілесні ушкодження виникли прижиттєво, незадовго до настання смерті, практично одночасно або ж у дуже короткий проміжок часу, що підтверджується відсутністю ознак загоєння в місцях ушкоджень, вираженістю і забарвленням крововиливів та синців, станом крові в черевній та плевральних порожнинах (рідка) та поверхонь саден (запалі рожево-коричневі дещо підсохлі), а також мікроскопічним дослідженням вилучених тканин. Виявлений на тілі ОСОБА_16 комплекс пошкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, стосовно живих осіб, кваліфікується як тяжкі тілесні ушкодження. Смерть ОСОБА_16 настала внаслідок травматичного відчленування голови і руйнування шийного відділу хребта;
		ОСОБА_15 - відкриту черепно-мозкову травму у вигляді переломів кісток склепіння і основи черепа, крововиливів у речовину (встановлено мікроскопічно) та під оболонки головного мозку; закриту травму грудей у вигляді повного розриву зчленування між тілами і дужками 2-го і 3-го грудних хребців та розривом спинного мозку і міжреберних проміжків справа і зліва на цьому рівні, повного перелому остистого паростка 2-го грудного хребця, чисельних двобічних по кількох анатомічних лініях переломів ребер, крововиливів у корені легень; закриту травму живота з тріщинами селезінки, крововиливами у стінку сліпої кишки, в ділянці корення брижі тонкого та товстого кишківника; закриту травму тазу: повний розрив лонного симфізу та симетричні косопоперечні переломи верхніх та нижніх гілок обох лонних кісток; повний уламковий закритий перелом середньої третини правої стегнової кістки; повний вивих у лівому коліному суглобі з руйнуванням його суглобової сумки та зв`язок; рани лівого стегна (4), лівої гомілки, правого стегна (2); чисельні садна чола, в ділянці лівої орбіти, рук, грудей, поперекової і тазової ділянок; синці у лівій перед - та завушній ділянках, на повіках правого ока; синці та садно нижніх кінцівок. Види ушкоджень (перелом кісток, розриви зчленувань, тріщини внутрішніх та органів, крововиливи, синці, садна), а також властивості ран правого стегна та лівої гомілки (щілиноподібна форма, закруглені кінці, хвилясті зсаднені краї) свідчать про спричинення їх внаслідок значної за силою дією тупих предметів. Решта ран (лівого стегна), з огляду на їх особливості (лінійна та щілиноподібна форма, поверхневий характер, рівні незсаднені краї та гострі кінці, перевага їх довжини над глибиною), властиві для ріжучої дії гострого предмета. Всі вищевказані тілесні ушкодження виникли прижиттєво, незадовго до настання смерті, практично одночасно або ж у дуже короткий проміжок часу, що підтверджується відсутністю ознак загоєння в місцях ушкоджень, вираженістю і забарвленням крововиливів та синців, станом крові в черевній та плевральних порожнинах (рідка) та поверхонь саден (запалі рожево-коричневі підсохлі), а також мікроскопічним дослідженням вилучених тканин. Встановлений на тілі ОСОБА_15 комплекс пошкоджень, у живих осіб, кваліфікується як тяжкі тілесні ушкодження відносяться до тяжких (за ознакою небезпеки для життя в момент їх заподіяння). Смерть ОСОБА_15 настала внаслідок поєднаної травми голови та грудного відділу хребта у вигляді переломів кісток склепіння і основи черепа, крововиливів у речовину і під оболонки головного мозку, повним розривом зчленування між 2-го і 3-го грудними хребцями та спинного мозку на цьому рівні. 
		Таким чином, між спричиненими потерпілим ОСОБА_16 та ОСОБА_15 внаслідок даної ДТП тілесними ушкодженнями і настанням їх смертей існує прямий причинно-наслідковий зв`язок.
		Порушення обвинуваченим ОСОБА_6 , як водієм, вимог п.п. 2.9 «а», 1.5 ч.1 та 2.3 «б», «д», 1.10, 12.2, 12.3, 12.4 ПДР України перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням даної ДТП та спричиненням загибелі декількох осіб.
		Зважаючи на наведене, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.3 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб та ч.1 ст.135 КК України - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, коли він сам поставив потерпілих в небезпечні для життя стани.
		Обвинувачений ОСОБА_6 , будучи допитаним під час судового розгляду, скориставшись правом, передбаченим ст.63 Конституції України, будь-які показання надавати відмовився.
		Разом із тим, обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.286 та ч.1 ст.135 КК України об`єктивно повністю стверджується доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а саме:
		-показаннями потерпілої ОСОБА_12 - матері ОСОБА_16 , яка пояснила, що 08 жовтня 2005 року ввечері до неї зателефонувала її донька, яка повідомила, що йде на прогулянку зі своїми друзями у м.Тернопіль, після чого того ж вечора близько 23 год. 00 хв. їй зателефонували та вказали на те, що поблизу господарства НОМЕР_3 в с.Петриків трапилась ДТП, внаслідок якої загинула її дочка ОСОБА_17 , після чого вона разом з чоловіком прибули на місце події і в одній із дівчат вона впізнала свою доньку, яка була без голови, яку, надалі, працівники правоохоронних органів виявили в лісопосадці в смт.В.Березовиця, через декілька днів по тому. В подальшому їй, потерпілій, стало відомо, що винуватцем ДТП є ОСОБА_6 ;
		-показаннями потерпілого ОСОБА_13 - вітчима ОСОБА_16 , який пояснив аналогічне, що і потерпіла ОСОБА_12 ;
		-показаннями потерпілої ОСОБА_11 - рідної сестри ОСОБА_15 , яка пояснила, що 08 жовтня 2005 року після 16 год. 00 хв. вона разом із сестрою ОСОБА_18 , ОСОБА_16 та знайомими хлопцями відпочивали у м.Тернополі, після чого близько 22 год. повертались пішки до с.Петриків Тернопільського району Тернопільської області у супроводі хлопців - ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . Зокрема, тоді, вона, потерпіла, яка зустрічалася із ОСОБА_20 , йшли пішки в с.Петриків дещо позаду від ОСОБА_19 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , узбіччям дороги назустріч руху транспортних засобів в напрямку центру вказаного вище села. Тоді ж біля господарства АДРЕСА_1 її сестру ОСОБА_18 та ОСОБА_16 збив автомобіль, який рухався на великій швидкості, від чого вони померли на місці події, а водій автомобіля зник звідти. На даний час їй, потерпілій, відомо, що ДТП вчинив ОСОБА_6 на автомобілі марки «Опель Омега», який їхав з дачі с.Петриків в напрямку м.Тернополя;
		-показаннями свідка ОСОБА_19 , який пояснив аналогічне, що і потерпіла ОСОБА_21 , доповнивши, що йдучи вже по с.Петриків, їхня компанія рухалась назустріч транспортним засобам у напрямку центру села середнім темпом. Перед поворотом на річку с.Петриків він, свідок, побачив як зі сторони центру села назустріч їм із великою швидкістю, більше 100 км/год, рухається автомобіль з увімкненими фарами дальнього світла, що сліпило їх, після чого вказаний автомобіль здійснив на них трьох ( ОСОБА_19 , ОСОБА_16 та ОСОБА_15 ) наїзд, оскільки ОСОБА_21 та ОСОБА_20 йшли дещо позаду, через що його, свідка, відкинуло на ґрунтове узбіччя прилягаючої дороги, однак тілесних ушкоджень від цього не отримав. Після ДТП ОСОБА_16 лежала на краю канави та частково на заїзді в господарство НОМЕР_3, а ОСОБА_15 - далі, біля металевого огородження сусіднього господарства НОМЕР_4. Після ДТП він, свідок, вжив заходів для виклику працівників ШМД та міліції, а повернувшись на місце події, чекали їх приїзду. Як йому, свідку, стало пізніше відомо, водієм, який здійснив наїзд є ОСОБА_6 та керував він автомобілем марки «Опель Омега»;
		-показаннями свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , з яких слідує, що останні 08 жовтня 2005 року перебували в одній компанії на дачі у ОСОБА_24 у с.Петриків Тернопільського району, де останній святкував народження свого сина. У вказаній компанії також, серед інших, перебував і ОСОБА_6 , який був на автомобілі марки «Опель Омега», синього кольору. На даному святкуванні ОСОБА_6 вживав алкогольні напої, після чого поїхав звідти за кермом свого автомобіля;
		-рапортом оперативного чергового ТРВ УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_25 від 09.10.2005 року, яким останній доповів начальнику ТРВ УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_26 про те, що 09.10.2015 року о 00.05 год. по телефону в чергову частину Т.РВ УМВСУ в Тернопільській області поступило повідомлення диспетчера районної лікарні ОСОБА_27 про те, що в АДРЕСА_1 ДТП. Виїздом на місце події СОГ встановлено, що на обочині дороги в АДРЕСА_1 знаходяться трупи ОСОБА_15 , 1987 р.н. та ОСОБА_16 , 1989 р.н., жительок с.Петриків Тернопільського району. Водій автомобіля, що скоїв наїзд на пішоходів, з місця ДТП втік;
		-протоколом огляду місця події із фототаблицею до нього та схемою місця ДТП від 08.10.2005 року, за яким слідчим у присутності потерпілого ОСОБА_13 та понятих було оглянуто ділянку автомобільної дороги АДРЕСА_1, на якій знаходилися трупи ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , зафіксовано там обстановку, складено план-схему ДТП та вилучено речові докази;
		-протоколом додаткового огляду місця події із фототаблицею до нього від 09.10.2005 року, згідно якого слідчим за участі спеціаліста та у присутності понятих було оглянуто ділянку автомобільної дороги АДРЕСА_1 та зафіксовано там обстановку;
		-протоколом огляду місця події із фототаблицею до нього від 10.10.2005 року, за яким слідчим у присутності понятих, за письмовою заявою власника майна ОСОБА_28 , було оглянуто господарство ОСОБА_28 , що в АДРЕСА_2 , зафіксовано там обстановку, вилучено речові докази;
		-протоколом огляду місця події із фототаблицею до нього від 11.10.2005 року, відповідно до якого слідчим у присутності спеціаліста та понятих, було оглянуто транспортний засіб марки «Опель Омега», синього кольору, р.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться на польовій дорозі, що веде в гаражний кооператив «Шляховик», що у смт.В.Березовиця по вул.Енергетичній Тернопільського району, зафіксовано там обстановку, вилучено речові докази;
		-Протоколом огляду місця події із фототаблицею до нього від 12.10.2005 року, з якого вбачається, що слідчим у присутності спеціалістів НДЕКЦ та понятих, було оглянуто ділянку узлісся, яке знаходиться з правої сторони, якщо рухатися з м.Тернополя перед рестораном «Пролісок», зафіксовано там обстановку та вилучено голову особи жіночої статі та інші речові докази, а також оглянуто іншу сторону автомобільної дороги, де практично паралельно вказаній дугоподібно проходить ще одна дорога до якої примикає дорога АДРЕСА_2 , зафіксовано там обстановку та вилучено речові докази;
		-висновком судово-медичної експертизи трупа №742 від 09.11.2005 року, за яким на підставі судово-медичної експертизи трупа неповнолітньої ОСОБА_15 , результатів судово-гістологічного (акт №1136 від 21.10.2005 року), судово-токсикологічного (акт №1932 від 10.10.2005 року) та судово-імунологічного (акт №541 від 10.10.2005 року) досліджень, встановлено наступне. При розтині трупа ОСОБА_15 було виявлено наступні травматичні зміни: відкриту черепно-мозкову травму у вигляді переломів кісток склепіння і основи черепа, крововиливів у речовину (встановлено мікроскопічно) та під оболонки головного мозку; закриту травму грудей у вигляді повного розриву зчленування між тілами дужками 2-го і 3-го грудних хребців та розривом спинного мозку і міжреберних проміжки справа і зліва на цьому рівні, повного перелому остистого паростка 2-го грудного хребця, чисельних двобічних по кількох анатомічних лініях переломів ребер, крововиливів у корені легень; закриту травму живота з тріщинами селезінки, крововиливами у стінку сліпої кишки, в ділянці кореня брижі тонкого та товстого кишківника; закриту травму тазу: повний розрив лонного симфізу та симетричні косо-поперечні переломи верхніх та нижніх гілок обох лонних кісток; повний уламковий закритий перелом середньої третини правої стегнової кістки; повний вивих у лівому колінному суглобі з руйнуванням його суглобової сумки та зв`язок; рани лівого стегна (4), лівої гомілки, правого стегна (2); чисельні садна чола, в ділянці лівої орбіти, рук, грудей, поперекової і тазової ділянок; синці у лівій перед- та завушній ділянках, на повіках правого ока; синці та садна нижніх кінцівок. Види ушкоджень (перелом кісток, розриви зчленувань, тріщини внутрішніх органів, крововиливи, синці, садна), а також властивості ран правого стегна та лівої гомілки (щілиноподібна форма, закруглені кінці, хвилясті зсаднені краї) свідчать про спричинення їх внаслідок значної за силою дією тупих предметів. Решта ран (лівого стегна), з огляду на їх особливості (лінійна та щілиноподібна форма, поверхневий характер, рівні незсаднені краї та гострі кінці, перевага їх довжини над глибиною), властиві для ріжучої дії гострого предмета. Судово-медичних даних для встановлення конкретної послідовності утворення кожного із чисельних, виявлених на тілі ОСОБА_15 тілесних ушкоджень, застосування якихось знарядь для їх спричинення - немає. Всі вищевказані тілесні ушкодження виникли прижиттєво, незадовго до настання смерті, практично одночасно або ж у дуже короткий проміжок часу, що підтверджується відсутністю ознак загоєння в місцях ушкоджень, вираженістю і забарвленням крововиливів та синців, станом крові в черевній та плевральних порожнинах (рідка) та поверхонь саден (запалі рожево-коричневі підсохлі), а також мікроскопічним дослідженням вилучених тканин. Встановлений на тілі ОСОБА_15 комплекс пошкоджень, у живих осіб, кваліфікується як тяжкі тілесні ушкодження відносяться до тяжких (за ознакою небезпеки для життя в момент їх заподіяння). Характер черепно-мозкової травми (чисельні переломи кісток склепіння і основи черепа з крововиливами в речовину та під оболонки головного мозку), властивості субдуральної гематоми (рідка кров) та відсутність ознак тривалого агонального періоду, вказують, що між спричиненням ушкоджень і настанням смерті ОСОБА_15 пройшов досить короткий проміжок часу, який може вимірюватись хвилинами. Смерть ОСОБА_15 настала внаслідок поєднаної травми голови та грудного відділу хребта у вигляді переломів кісток склепіння і основи черепа, крововиливів у речовину і під оболонки головного мозку, повним розривом зчленування між 2 і 3 грудними хребцями та спинного мозку на цьому рівні. Даний висновок про причину смерті встановлений при розтині її трупа та підтверджується мікроскопічним дослідженням вилучених тканин. Таким чином, між спричиненими потерпілій внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями і настанням її смерті існує прямий причинно-наслідковий зв`язок. Масивність, чисельність, різноманітний характер пошкоджень (рани, садна, синці, крововиливи, тріщини, розриви зчленувань, переломи кісток тощо), розташування їх на різних анатомічних ділянках та протилежних поверхнях тіла, наявність ознак загального струсу тіла у вигляді крововиливів у зв`язково-фіксуючий апарат внутрішніх органів, в сукупності дають підставу стверджувати, що в даному випадку мала місце транспортна травма. Характер та локалізація ушкоджень на тілі, висота розташування ушкоджень нижніх кінцівок (повний вивих у лівому колінному суглобі на висоті 37 см та перелом правої стегнової кістки на висоті 58 см від підошовної поверхні стоп), особливості перелому правої стегнової кістки (так званий «бампер-перелом» з місцем прикладання сили, що обумовила його виникнення, на передньо-зовнішній поверхні стегна - перелом від згину з ознаками стиснення на передньо-зовнішній поверхні стегнової кістки, де сформований неправильної ромбоподібної форми уламок висотою 5 см), дають підстави стверджувати, що в даному випадку мав місце наїзд (удар виступаючими частинами) легкового автомобіля на потерпілу, котра перебувала у вертикальному чи близькому до нього положенні і була обернена до транспортного засобу правою передньо-зовнішньою поверхнею тіла. Просторі ділянки накладань ґрунту та осаднення шкіри на правій половині живота, у поперековій ділянці та рук вказують на ковзання тіла по підлягаючій поверхні в одній із фаз такого виду транспортної травми. Ознак переїзду та даних про волочіння, при розтині трупа потерпілої не встановлено. При дослідженні трупа ОСОБА_15 в ранах на її тілі сторонніх предметів, частинок не виявлено. При розтині трупа ОСОБА_15 у властивостях ушкоджень не встановлено специфічних ознак, які б дали змогу встановити конкретну марку, модель тощо легкового автомобіля. Судово-медичних даних щодо можливості виникнення на тілі ОСОБА_15 травматичних ушкоджень від декількох транспортних засобів, та стояла чи рухалася потерпіла в момент наїзду - немає. У наукових публікаціях переважно 70-х років дійсно є посилання на можливість визначення швидкості руху автомобіля та сили удару за об`ємом і характером травматичних змін, що виникають на тілі пішохода при наїзді на нього транспортного засобу. Такі дані наведені зокрема у наукових працях ОСОБА_29 і лягли в основу його докторської дисертації. Разом з тим, результати цих досліджень (здебільшого умоглядних) не були оформлені у вигляді методичних рекомендацій чи якихось інших інструктивно-нормативних документів. Отже, використання цих даних при проведенні конкретної судово-медичної експертизи навряд чи можна визнати правомірним і науково та процесуально обґрунтованим. При судово-імунологічному дослідженні крові з трупа ОСОБА_15 встановлена група крові АВ (IV) ізосерологічної системи АВ0. При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа ОСОБА_15 метилового, етилового, пропілового, н-пропілового, ізобутилового, бутилового, ізоамілового, амілового спиртів та наркотичних речовин не виявлено;
		-висновком судово-медичної експертизи №745 від 10.11.2005 року, згідно якого на підставі судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_16 , даних судово-токсикологічного (акт №1937 від 11.10.2005 року), судово-імунологічного (акт №545 від 11.10.2005 року) та судово- гістологічного (акт №1142 від 24.10.2005 року) досліджень, встановлено наступне. При розтині трупа ОСОБА_16 було виявлено наступні травматичні зміни: травматичне відчленування голови на рівні основи черепа - задньої черепної ямки; відкриту травму шиї у вигляді розривів зчленування між 3-м і 4-м шийними хребцями, речовини спинного мозку на цьому рівні, між щитоподібним та персневидним хрящами гортані, розчавлення правої частки щитовидної залози, переломів щитоподібного хряща гортані і під`язикової кістки; закриту травму грудей у вигляді крововиливів у тканину легень та клітковину заднього середостіння; закриту травму живота з тріщинами та надривами селезінки; закритий вивих в правому плечовому суглобі; розрив верхньої частини правого крижово-клубового зчленування; відрив хрящової частини суглобової поверхні правих гомілкових кісток; повний косо-поздовжній перелом правої великогомілкової кістки; рани правого плеча, 2-го пальця лівої кисті та правого стегна(2); чисельні садна шиї, тулуба і кінцівок; синці правої передньо-бокової поверхні шиї, правих стегна, гомілки і ступні; чисельні тріщини шкіри на правій передньо-боковій поверхні шиї та лівій молочній залозі. Види ушкоджень (перелом кісток, розриви зчленувань, тріщини та надриви шкіри і внутрішніх органів, крововиливи, синці, садна), а також властивості рани правого плеча (щілиноподібна форма, один із кінців закруглений, навколо нього осаднення шкіри) свідчать про спричинення їх внаслідок значної за силою дією тупих предметів. Решта ран, з огляду на їх особливості (лінійна та щілиноподібна форма, поверхневий характер, рівні незсаднені краї та гострі кінці, наявність в краях однієї з них надрізу шкіри, виявлення в просвіті іншої рани уламків скла), дають підставу вважати, що вони виникли від дії останнього. Судово-медичних даних для встановлення конкретної послідовності спричинення кожного, із чисельних, виявлених на тілі ОСОБА_16 тілесних ушкоджень, немає. Всі вищевказані тілесні ушкодження виникли прижиттєво, незадовго до настання смерті, практично одночасно або ж у дуже короткий проміжок часу, що підтверджується відсутністю ознак загоєння в місцях ушкоджень, вираженістю і забарвленням крововиливів та синців, станом крові в черевній та плевральних порожнинах (рідка) та поверхонь саден (запалі рожево-коричневі дещо підсохлі), а також мікроскопічним дослідженням вилучених тканин. Виявлений на тілі ОСОБА_16 комплекс пошкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, стосовно живих осіб, кваліфікується як тяжкі тілесні ушкодження. Смерть ОСОБА_16 настала внаслідок травматичного відчленування голови і руйнування шийного відділу хребта. Масивність, чисельність, різноманітний характер пошкоджень (рани, садна, синці, крововиливи, тріщини та надриви, розриви зчленувань, переломи кісток тощо), розташування їх на різних анатомічних ділянках та протилежних поверхнях тіла, наявність ознак загального струсу тіла у вигляді крововиливів у зв`язково-фіксуючий апарат внутрішніх органів, в сукупності дають підставу стверджувати, що в даному випадку мала місце транспортна травма. Характер та локалізація ушкоджень на тілі, висота розташування ушкоджень стегна (садна на рівні накладань синього барвника на штанах - 69 см від підошовної поверхні ступні), переломів кісток гомілки (відповідно 39 та 26 см від підошовної поверхні ступні), особливості перелому правої великогомілкової кістки (так званий «бампер-перелом» з місцем прикладання сили, що обумовила його виникнення, на передньо-зовнішній поверхні гомілки - перелом від згину з ознаками стиснення на передньо-зовнішній поверхні великогомілкової кістки, дають підстави стверджувати, що в даному випадку мав місце наїзд (удар виступаючими частинами) легкового автомобіля на потерпілу, котра перебувала у вертикальному чи близькому до нього положенні і була обернена до транспортного засобу правою передньо-зовнішньою поверхнею тіла. Просторі ділянки накладань ґрунту та осаднення шкіри грудей, живота та правої руки вказують на ковзання тіла по підлягаючій поверхні в одній із фаз такого виду транспортної травми. Ознак переїзду та даних про волочіння, при розтині трупа потерпілої не встановлено. При дослідженні трупа на штанах, у яких була вдягнута ОСОБА_16 виявлено накладання, схоже на синю фарбу, а у площині відокремлення на шиї - часточку синього лако-фарбного покриття. При розтині трупа ОСОБА_16 у властивостях ушкоджень не встановлено специфічних ознак, які б дали б змогу встановити конкретну марку, модель тощо легкового автомобіля, в тому числі автомобіля «Опель Омега», синього кольору. Судово-медичних даних щодо можливості виникнення на тілі ОСОБА_16 травматичних ушкоджень від декількох транспортних засобів, та стояла чи рухалася потерпіла в момент наїзду немає. У наукових публікаціях переважно 70-х років дійсно є посилання на можливість визначення швидкості руху автомобіля та сили удару за об`ємом і характером травматичних змін, що виникають на тілі пішохода при наїзді на нього транспортного засобу. Такі дані наведені зокрема у наукових працях ОСОБА_29 і лягли в основу його докторської дисертації. Разом з тим, результати цих досліджень (здебільшого умоглядних) не були оформлені у вигляді методичних рекомендацій чи якихось інших інструктивно-нормативних документів. Отже, використання тільки морфологічних даних при проведенні конкретної судово-медичної експертизи «для достовірного встановлення швидкості автомобіля, навряд чи можна визнати правомірним і науково та процесуально обґрунтованим. За характером та властивостями ушкоджень у ОСОБА_16 можна лише висловитись, що швидкість легкового автомобіля в момент наїзду була значною. При судово-імунологічному дослідженні крові з трупа ОСОБА_16 встановлена група крові В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВ0. При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі з трупа ОСОБА_16 метиловий, етиловий, пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери не виявлені;
		-протоколом пред`явлення біологічного об`єкту - голови для впізнання від 13.10.2005 року, за яким потерпілий ОСОБА_13 у присутності слідчого та понятих впізнав біологічний об`єкт у вигляді лицевого та склепіння голови своєї доньки ОСОБА_16 за рештками обличчя;
		-протоколом виїмки та огляду від 26.10.2005 року, згідно якого слідчий у присутності понятих провів виїмку у потерпілої ОСОБА_30 туфель, в яких перебувала під час ДТП ОСОБА_15 , які були оглянуті та зафіксовано їх ознаки;
		-протоколом відтворення обстановки та обставин події з фототаблицею до нього від 14.10.2005 року, згідно якого свідок ОСОБА_19 , у присутності понятих та стажистів ОСОБА_31 ,  ОСОБА_32 , на автодорозі в межах АДРЕСА_1, та за наявного транспортного засобу марки «Фольксваген Пасат» (який виконував роль транспортного засобу, що був учасником ДТП - «Опель Омега»), відтворив події, які мали там місце 05.10.2005 року близько 22 год. 30 хв., а саме те, яким чином та в якому напрямку він разом з ОСОБА_15  та ОСОБА_16  рухалися узбіччям дороги та яким чином  ОСОБА_6  керував транспортним засобом марки «Опель Омега», р.н.  НОМЕР_1 , та допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_15  і ОСОБА_16 . Зокрема, свідок ОСОБА_19 , серед іншого, вказав, що дорожні умови станом на 05.10.2005 року були наступні темна пора доби, без атмосферних явищ, суха проїзна частина, небо вкрите хмарами. Крім цього, вказав на те, в якому одязі та якого він кольору був на ньому,  ОСОБА_15  та ОСОБА_16 , а також відтворив темп руху свій та дівчат перед ДТП. Після цього, останній вказав місце наїзду автомобіля на пішоходів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , а саме: на проїзній частині дороги на відстані 21, 8 м від електроопори, що розташована біля будинку НОМЕР_3, в напрямку, протилежному до м.Тернополя, та на відстані 0, 3 м від лівого по протилежному до м.Тернополя напрямку краю проїзної частини дороги. Пояснив, що безпосередньо перед наїздом він, ОСОБА_16 , ОСОБА_15 рухались в напрямку, протилежному м.Тернополя. Він рухався по ґрунтовому узбіччю, ОСОБА_16 йшла поруч з ним по краю проїзної частини дороги, ОСОБА_15 йшла по проїзній частині дороги на відстані 30 см від краю проїзної частини дороги. Всі вони йшли шеренгою, приблизно на одній лінії один біля одного. Також, під час відтворення, автомобіль «Фольксваген Пасат» був розташований посередині проїзної частини дороги в напрямку м.Тернополя на такій відстані від місця наїзду, з якої перешкоду не видно. Вперед від транспортного засобу із білим аркушем паперу в руках був посланий один із учасників відтворення і з місця водія визначена відстань на якій розрізняються елементи дороги без зустрічного транспорту. При ближньому режимі світла фар автомобіля «Фольксваген Пасат» видимість у напрямку руху склала 48 м, при дальньому - 123 м. При визначенні видимості у всіх варіантах підтримувались оберти двигуна автомобіля відповідній, вказаній ОСОБА_19 , швидкості - 110 км/год. Надалі, визначалася швидкість руху автомобіля та рухомого об`єкту у м/с, тобто відстані, які вони долають за 1 с. Для автомобіля «Фольксваген Пасат» вона склала 30,5 м/с (відповідно при швидкості 110 км/год автомобіль долає за 1 с - 30,5 м) Для пішоходів швидкість визначалась раніше і склала 1, 18 м/с. Далі від місця наїзду в напрямку, протилежному до руху автомобіля «Фольксваген Пасат» (напрямку, протилежному до м.Тернополя) було відкладено 5-ть відрізків по 30, 5 м і визначено вихідне положення автомобіля «Фольксваген Пасат», яке знаходиться на відстані 152, 5 м від місця наїзду, та на відстані 1 м до правого краю дороги. Так само було відмічено 5-ть відрізків для рухомої перешкоди. Так, статисти ОСОБА_33 та ОСОБА_32 а також ОСОБА_19 були поміщені у вихідне положення, яке знаходилось на відстані 5, 9 м від місця наїзду. При цьому, ОСОБА_34 знаходилась на проїзній частині на відстані 0, 3 м від проїзної частини, поряд з останньою, ОСОБА_32 , на краю проїзної частини, та поряд з останнім, на узбіччі, ОСОБА_19 , після чого автомобіль «Фольксваген Пасат» з ввімкнутим світлом фар на дальньому режимі (а згодом і на ближньому) послідовно, прямолінійно переміщався на межі ділянок 4, 3, 2, 1. Відповідно до переміщення автомобіля проводилось і прямолінійно, назустріч транспортному засобу, переміщення пішоходів на ділянки 1, 2, 3; 4. Коли з місця водія об`єктивно можна було розпізнати перешкоду (статистів) рух автомобіля та статистів було зупинено. Відстань, на якій від передньої частини автомобіля «Фольксваген Пасат» настає видимість перешкоди на ближньому режимі світла фар - 47,4 м, на дальньому - 123 м;
		-протоколом відтворення обстановки та обставин події з фототаблицею до нього від 28.10.2005 року, відповідно до якого статисти ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 у присутності понятих, на автодорозі в межах АДРЕСА_1, та за наявного транспортного засобу марки «Опель Омега» (який виконував роль транспортного засобу, що був учасником ДТП), відтворили події, які мали там місце 05.10.2005 року близько 22 год. 30 хв., а саме встановлювалася загальна видимість в напрямку руху водія автомобіля марки «Опель Омега», 1987 року випуску, р.н. НОМЕР_1 на ближньому та на дальньому світлі фар, конкретна видимість в напрямку руху водія вказаного автомобіля, рухомих об`єктів - пішоходів, без наявності світла фар зустрічного автомобіля на ближньому та на дальньому світлі фар. Статисти, які залучені до проведення відтворення, за статурою максимально схожі на потерпілих ОСОБА_16 і ОСОБА_15 та на свідка ОСОБА_19 , а також одягнуті в одяг, який по кольору схожий на той, що був на потерпілих та на свідку під час ДТП. Враховуючи покази свідка ОСОБА_19 , зокрема, відтворення обстановки і обставин події від 14.10.2005 року, де він вказав місце наїзду, яке знаходиться на відстані 21, 8 м від залізобетонної електроопори, що розташована біля будинку НОМЕР_3 та на відстані 0, 3 м від лівого краю асфальтобетонного покриття, якщо дивитись в протилежному до м.Тернополя напрямку. Свідок ОСОБА_19 пояснив, що безпосередньо перед наїздом він рухався по ґрунтовому узбіччю, ОСОБА_16 йшла поруч з ним по краю проїзної частини дороги, ОСОБА_15 йшла по проїзній частині дороги на відстані 0, 3 м від її краю. Всі вони йшли шеренгою, приблизно на одній лінії один біля одного в напрямку, протилежному від м.Тернополя. Враховуючи покази свідка ОСОБА_19 при проведені відтворення обстановки і обставин події відновлене місце наїзду - перша позиція. Під час огляду місця події 08.10.2005 року на асфальтобетонному покриті був зафіксований слід гальмування. Кінець сліду гальмування знаходиться на відстані 16, 2 м від залізобетонної опори, що розташована біля будинку НОМЕР_3 та на відстані 2, 5 м від правого краю асфальтобетонного покриття, якщо дивитись в протилежному напрямку до м.Тернополя. Довжина сліду гальмування 9, 1 м та його початок знаходиться на відстані 2, 1 м від правого краю асфальтобетонного покриття, якщо дивитись в протилежному напрямку до м.Тернополя. В ході проведення відтворення обстановки і обставин події відтворений слід гальмування. Оскільки в даний час невідомо, яким колесом автомобіля залишений слід гальмування тому праворуч та ліворуч від сліду гальмування на відстані 1, 5 м відзначені умовні лінії, які позначають базу автомобіля марки «Опель Омега», 1987 року випуску. Від місця наїзду перпендикулярно до поздовжньої осі проїзної частини дороги умовно проведена лінія, яка могла б свідчити про перебування потерпілих під час наїзду відносно сліду гальмування. Враховуючи пошкодження, виявлені на автомобілі марки «Опель Омега», 1987 року випуску, р.н. НОМЕР_1 на проїзній частині дороги, враховуючи базу вказаного автомобіля, визначені можливі місця перебування потерпілих під час наїзду та їх позначено умовними позначеннями (X) дані позиції умовно названі другою та третьою. Для встановлення загальної видимості в напрямку руху водія, автомобіль, який залучений для відтворення марки «Опель Омега», 1987 року випуску, р.н. НОМЕР_2 був розташований посередині проїзної частини дороги в напрямку м.Тернополя на такій відстані від місця наїзду, з якої перешкоду не видно. Вперед від транспортного засобу з білим аркушем паперу в руках був направлений один із учасників відтворення та з місця водія визначена відстань, на якій розрізняються елементи дороги без зустрічного транспорту. При ближньому режимі світла фар автомобіля «Опель Омега», 1987 року випуску р.н. НОМЕР_2 , видимість в напрямку руху складала - 49 м, при дальньому світлі фар - 105 м. При визначені видимості (загальної та конкретної) у всіх варіантах підтримувались оберти двигуна автомобіля, які відповідають вказаній свідком ОСОБА_19 швидкості - 110 км/год. Визначення конкретної видимості пішоходів (рухомої перешкоди) при відсутності світла фар зустрічного транспорту на ближньому і дальньому режимі світла фар автомобіля «Опель Омега», р.н. НОМЕР_2 . Визначення швидкості руху автомобіля та рухомої перешкоди у м/с, тобто відстані, які вони долають за 1 с. Для автомобіля «Опель Омега», р.н. НОМЕР_2 - 30, 5м/с (відповідно при швидкості 110 км/год автомобіль долає відстань за 1 с - 30,5 м.) Швидкість пішоходів визначена під час проведення відтворення від 14.10.2005 року та вона складала 1, 18 м/с. Далі від місця наїзду у всіх трьох варіантах в напрямку, протилежному до руху автомобіля «Опель Омега», р.н. НОМЕР_2 (в напрямку протилежному до м.Тернополя) було відкладено 5-ть відрізків по 30, 5 м і визначено вихідне положення автомобіля «Опель Омега», р.н. НОМЕР_2 , яке знаходиться на відстані 152, 2 м від місця наїзду та на відстані 1, 2 м від правого краю проїзної частини дороги. Так само у трьох варіантах було відмічено 5-ть відрізків по 1, 18 м для рухомої перешкоди і визначено вихідне положення для статистів ОСОБА_39 , ОСОБА_40 та ОСОБА_37 , яке знаходиться на відстані 5, 9 м від місця наїзду. В першому варіанті ОСОБА_35 знаходилась на проїзній частині дороги на відстані 0, 3 м від лівого краю проїзної частини дороги, якщо дивитись в протилежному напрямку від м.Тернополя, поряд з останньою ОСОБА_40 , яка знаходилась на межі проїзної частини дороги та узбіччя, а ОСОБА_37 знаходився на ґрунтовому узбіччі. В двох інших варіантах, які визначені відносно сліду гальмування всі статисти перебували на проїзній частині дороги та відповідно до визначеного умовно, місця наїзду були відкладені в напрямку м.Тернополя 5-ть відрізків по 1, 18 м. Після того автомобіль «Опель Омега», р.н. НОМЕР_2 з увімкнутим світлом фар на ближньому режимі (а згодом і на дальньому режимі) послідовно прямолінійно переміщався на межі ділянок 4, 3, 2, 1. Відповідно до переміщення автомобіля проводилось і прямолінійно, на зустріч транспортному засобу переміщення пішоходів на ділянки 4, 3, 2, 1. Коли з місця водія об`єктивно можна було розпізнати рухому перешкоду (статистів) рух автомобіля та статистів зупиняли. У першій позиції, відстань, на якій об`єктивно можна розпізнати перешкоду від передньої частини автомобіля «Опель Омега», р.н. НОМЕР_2 на ближньому режимі світла фар становила 46 м, на дальньому - 86 м. У другій та третій позиції відстань, на якій об`єктивно можна розпізнати перешкоду від передньої частини автомобіля «Опель Омега», р.н. НОМЕР_2 на ближньому режимі світла фар становила 45 м, на дальньому - 84 м;
		-протоколом обшуку від 22.10.2005 року, відповідно до якого слідчим на підставі постанови Тернопільського міського суду від 17.10.2005 року, у присутності понятих проведено обшук у квартирі АДРЕСА_3  за місцем проживання ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якого виявлено та вилучено спортивний костюм  ОСОБА_6 , три фотографії ОСОБА_6 та аркуш паперу із написом «до мене на телефон не дзвоніть»;
		-висновком судово-медичної експертизи відчленованої частини трупа №760 від 22.11.2005 року, відповідно до якого на підставі даних судово-медичної експертизи відчленованої голови від трупа ОСОБА_16 , 1989 року народження, даних судово-імунологічної (висновок експерта №550 від 18.10.2005 року) та судово-гістологічної (висновок експерта №1148 від 27.10.2005 року) експертиз, враховуючи повідомлені обставини справи встановлено наступне. При судово-імунологічній експертизі крові з відчленованої голови визначено антигени В і Н ізосерологічної системи АВ0, ізогемаглютиніни не виявлені, що за груповими властивостями відповідає групі крові вилученої при експертизі трупа ОСОБА_16 . На досліджуваному об`єкті-голові встановлені наступні травматичні зміни: відкритий вдавлений перелом лобної кістки та крововиливи у речовину (встановлено мікроскопічно) і м`яку мозкову оболонку; відкритий косо-вертикальний перелом нижньої щелепи; чисельні рани правої лобно-тім`яної ділянки, правої підочної ділянки, правої щоки і правої половини спинки носа; садна центральної частини та лівої половини чола, правої підочної ділянки, правої щоки і правої половини спинки носа, підборіддя; крововилив і надрив слизової оболонки нижньої губи. Відсутність ознак загоєння, вираженість і забарвлення крововиливів в місцях ушкоджень, запалі підсохлі коричнево-рожеві поверхні саден, вказують, що всі виявлені пошкодження виникли прижиттєво, незадовго до настання смерті, що також підтверджується мікроскопічним дослідженням речовини головного мозку. Види ушкоджень (переломи кісток, садна, крововиливи, надрив слизової оболонки губи) вказують на утворення їх внаслідок значної за силою дією тупих предметів. Рани правих половин чола та обличчя, з огляду на їх особливості (щілиноподібна та лінійна форма, рівні краї та гострі кінці, чергування ран із осадненням шкіри, наявність в просвіті однієї із рани неправильно-кубічної форми уламку скла), дають підставу вважати, що вони виникли від дії останнього. Окрім вищезазначених тілесних ушкоджень, при судово-медичній експертизі голови трупа ОСОБА_16 виявлені ушкодження окістя на рівні нижнього краю нижньої щелепи у вигляді чисельних поверхневих дрібних різноорієнтованих подовгуватих та видовжено-овальних із жолобоподібним дном дефектів кісткової тканини із хвилястими краями, які загалом нагадують фестончастість. Характер цих пошкоджень властивий для дії дрібних гризунів. Відсутність крововиливів та будь-яких інших реактивних змін у краях і дні цих дефектів вказують на їх посмертне походження. Встановлення механізму відокремлення голови у ОСОБА_16 буде можливим при комплексній оцінці результатів всіх проведених експертних досліджень за матеріалами даної дорожньо-транспортної пригоди, зокрема авто-технічної і трасологічної експертиз. Анатомо-морфологічні особливості м`яких тканин і кісткових утворів ліній і площин відчленування голови повністю відповідають таким же особливостям рівня відокремлення голови встановлених при експертизі трупа ОСОБА_16 ;
		-висновком експерта з таблицею ілюстрацій до нього №550 від 18.10.2005 року, за яким при серологічному дослідженні крові з голови трупа ОСОБА_16 визначено антигени В та Н ізосерологічної системи АВ0, ізогемаглютиніни не виявлені;
		-висновком експерта №128 від 15.11.2005 року, згідно якого на підставі даних, отриманих в ході експертизи речових доказів від трупа ОСОБА_15 , даних дослідної частини висновку експерта №742 від 14.10.2005 р. (експертиза трупа ОСОБА_15 ), даних протоколів огляду місця події і транспорту, а також враховуючи повідомлені обставини справи, встановлено наступне. На одязі та взутті від трупа ОСОБА_15 виявлено пошкодження і сліди, характерні для автотранспортної травми, зокрема: а) на куртці, светрі і штанах - пошкодження від тупих і гострих предметів та різкого (сильного) натягу, ділянки потертості від контакту з чорно-сіруватим та ґрунтово-трав`янистим покриттям, локалізація і механізм утворення яких свідчить про їх виникнення у 1, 2, 3 фазах наїзду транспортним засобом (удар, закидання на транспорт і відкидання на дорожнє покриття); б) на підошвах туфель - сліди ковзання, характер яких свідчить про вертикальне положення тіла потерпілої, можливість їхнього утворення під час наїзду транспортним засобом, первинне косопоздовжнє ковзання правої туфлі в напрямі справа наліво і обертальне ковзання лівої туфлі навколо осі ноги в напрямі спереду назад справа наліво (проти годинникової стрілки). Крім цього, на лівій туфлі (зовнішня поверхня) виявлено відрив пряжки черезпідйомного ремінця від верху і поверхневе пошкодження ремінця, які виникли одномоментно внаслідок різкого сильного натягу і короткочасної динамічної дії тупої слідоутворюючої поверхні в напряму справа наліво спереду назад. Характерних і специфічних ознак переїзду тіла колесом (колесами) транспортного засобу, а також слідів волочіння тіла по дорожньому покриттю, в ході експертизи наданих речовин доказів не виявлено. Локалізація і ступінь вираженості первинних слідів ковзання на підошвах туфель, в сукупності, дозволяють висловитися про сильнішу фіксацію правої та слабшу фіксацію лівої нижньої кінцівок на дорожньому покритті, що, зазвичай, спостерігається під час перебування пішохода в русі. Вищезгадані пошкодження і сліди на одязі та взутті від трупа ОСОБА_15 , з врахуванням характеру тілесних ушкоджень та даних протоколів огляду місця події і транспорту, могли утворитися під час наїзду вказаним у постанові легковим автомобілем на потерпілу, яка в момент первинного контакту з транспортом перебувала у вертикальному положенні і була обернена до нього правою передньобоковою поверхнею тіла, що супроводжувалося закиданням тіла на капот, контактуванням з уламками вітрового скла в момент його пошкодження і подальшим відкиданням на ґрунтово-трав`янисте покриття з короткочасним ковзанням по ньому;
		-висновком експерта №127 від 11.11.2005 року, за яким на підставі даних, отриманих в ході експертизи речових доказів від трупа ОСОБА_16 , даних дослідної частини висновку експерта№745 від 14.10.2005 р. (експертиза трупа ОСОБА_16 ), даних протоколів огляду місця події і транспорту, а також враховуючи повідомлені обставини справи, встановлено наступне. На одязі та взутті від трупа ОСОБА_16 виявлено характерні для автотранспортної пригоди травми і пошкодження і сліди, зокрема: а) на обох светрах, бюстгальтері і штанах - пошкодження від тупих і гострих предметів та різкого (сильного натягу, ділянки потертості від контакту з синім, чорно-сіруватим та ґрунтово-трав`янистим покриттям, локалізація і механізм утворення яких свідчить про їх виникнення у 1, 2, 3 фазах наїзду транспортним засобом (удар, закидання та транспорт і відкидання на дорожнє покриття); б) на підошвах туфель - сліди ковзання, характер яких свідчить про вертикальне чи близьке до нього положення тіла потерпілої, їх утворення під час наїзду транспортним засобом, ковзання правої туфлі у 2-х напрямках (каблуком - поперечне та косопоперечне з основним напрямом справа наліво, носковою частиною - поперечне зліва направо) і лівої туфлі (носкова частина) у 3-х почергових напрямках (початкове короткочасне дугоподібне навколо осі ноги, наступне косопоперечне по синій слідоутворюючій поверхні в напрямі справа наліво спереду назад і подальше косоповздовжнє по ґрунтово-трав`янистому покритті в напрямі ззаді наперед справа наліво). Крім цього, на правій туфлі (задні 2/3 внутрішньої поверхні верху) виявлено розрив горизонтального шва берца і ділянку потертості матеріалу на заднику, які утворилися від короткочасної динамічної дії тупої слідоутворюючої поверхні в напрямі зверху вниз ззаду наперед. Характерних і специфічних ознак переїзду тіла колесом (колесами) транспортного засобу, а також слідів волочіння тіла по дорожньому покритті в ході експертизи наданих речових доказів не виявлено. Локалізація, площа та ступінь вираженості первинних слідів ковзання на підошвах туфель, в сукупності, дозволяють висловитися про сильнішу фіксацію правої та слабшу фіксацію лівої нижньої кінцівок на дорожньому покритті, що зазвичай спостерігається під час перебування пішохода в русі. Вищезгадані пошкодження і сліди на одязі та взутті від трупа ОСОБА_16 , з врахуванням характеру тілесних ушкоджень та даних протоколів ОМП і транспорту, могли утворитися під час наїзду вказаним у постанові легковим автомобілем на потерпілу, яка в момент первинного контакту з транспортом перебувала у вертикальному положенні і була обернена до нього правою половиною тіла (більше передом), що супроводжувалося закиданням тіла на капот, контактуванням з вітровим склом і подальшим відкиданням на ґрунтово-трав`янисте покриття з короткочасним ковзанням по ньому;
		-висновком експертизи лакофарбових матеріалів та покриття №1865 від 11.11.2005 року, згідно якого речовина, яка подібна до лакофарбового покриття автомобіля (об`єкт №1) та знаходиться на уламку полімерного матеріалу чорного кольору, який вилучено під час огляду місця, є п`ятишаровою системою лакофарбового покриття автотранспортного засобу з напівпрозорим поверхневим (зовнішнім) шаром (лаком) та з другим шаром, темно-синього кольору з включеннями подібними на метал. Частина п`ятишарової системи лакофарбового покриття автотранспортного засобу з напівпрозорим поверхневим (зовнішнім) шаром (лаком) та з другим шаром темно-синього кольору з включеннями подібними на метал (об`єкт №1) на уламку полімерного матеріалу, чорного кольору, який вилучено під час огляду місця події, становила єдине ціле з частинками системи лакофарбового покриття з напівпрозорим поверхневим (зовнішнім) шаром (лаком) та з другим шаром, темно-синього кольору з включеннями подібними на метал (об`єкт №2), які вилучені в якості порівняльних експериментальних зразків з правого крила автомобіля «Опель-Омега», д.н.з. НОМЕР_1 та з частинками системи лакофарбового покриття з напівпрозорим поверхневим (зовнішнім) шаром (лаком) та з другим шаром темно-синього кольору з включеннями подібними на метал (об`єкт №3), які вилучені в якості порівняльних експериментальних зразків з кришки капоту автомобіля «Опель-Омега» д.н.з. НОМЕР_1 ;
		-висновком судово-цитологічної експертизи №237 від 25.10.2005 року, за яким мікроскопічним дослідженням помарки, червоно-бурого кольору, розташованої на одному з уламків скла, вилучених під час огляду господарства ОСОБА_28 (об.1), за допомогою реакції флюоресцентної мікроскопії гематопорфірину, отримано позитивний результат на наявність крові. Визначити видову та групову належність крові не вдалось через її мізерну кількість. На решту уламків будь яких слідів, які б підлягали цілеспрямованому вивченню, не виявлено; 
		-протоколом огляду та затримання транспорту від 12.10.2005 року, відповідно до якого здійснено затримання легкового автомобіля марки «Опель-Омега», 1987 року випуску, номерний знак « НОМЕР_1 », який належить ОСОБА_6 . Не вистачає передньої решітки, передніх фар та покажчиків поворотів. Виявлено деформації та пошкодження передньої правої частини після ДТП;
		-повідомленням Тернопільської центральної районної лікарні Тернопільського обласного управління охорони здоров`я №328 від 20.10.2005 року, з якого вбачається, що 08.10.2005 року о 23 год. диспетчером районного відділення ШМД був прийнятий виклик про ДТП в АДРЕСА_4 , від чергового диспетчера Тернопільського комунального центру ШМД. О 23 год. 02 хв. виїзна бригада в складі: лікаря ОСОБА_41 , фельдшера ОСОБА_42 , водія ОСОБА_43 виїхала на виклик, а о 23 год. 28 хв. виїхала і друга виїзна бригада у складі: лікаря ОСОБА_44 , фельдшера ОСОБА_45 , водія ОСОБА_46 ;
		-картою виїзду швидкої медичної допомоги №5290 від 08.10.2005 року, відповідно до якої ОСОБА_47 померла до прибуття КШМД внаслідок травм, не сумісних з життям;
		-картою виїзду швидкої медичної допомоги №5294 від 08.10.2005 року, згідно якої ОСОБА_48 померла до прибуття КШМД внаслідок травм, не сумісних з життям;
		-висновком судової автотехнічної експертизи №1380 від 26.12.2005 року, відповідно до якого виходячи із заданої слідством величини видимості у напрямку руху, водій ОСОБА_6  міг вести автомобіль Опель Омега зі швидкістю не більше: 79,4...82,2 км/год, за умови руху на ближньому світлі фар, в залежності від коефіцієнта зчеплення коліс з дорожнім покриттям; 122,4... 126,9 км/год, за умови руху на дальньому світлі фар, в залежності від коефіцієнта  зчеплення коліс з дорожнім покриттям. Враховуючи ту обставину, що дорожньо-транспортна пригода відбулася в межах населеного пункту, швидкість руху автомобіля Опель Омега повинна становити не більше 60км/год, якщо не має інших обмежень запроваджених відповідними дорожніми знаками. При заданих слідством вихідних даних, у варіанті дорожньої обстановки, якщо автомобіль Опель Омега (незалежно від режиму світла фар) рухався на відстані 1,2м від правого краю проїзної частини дороги, а водію  ОСОБА_6  настала конкретна видимість пішоходів  ОСОБА_15  та ОСОБА_16 , котрі рухались по краю проїзної частини дороги в зустрічному напрямку не змінюючи темпу і напрямку руху, технічна можливість водію ОСОБА_6  запобігти наїзду на пішоходів полягала у виконанні ним вимог пунктів 1.5. ч.1.; 1.10.; 10.1; 12.2; 12.4; 13.1 ПДР України, для чого у нього не було завад технічного характеру. При виконанні вищевказаних вимог ПДР України, водій автомобіля Опель Омега  ОСОБА_6 , мав би технічну можливість запобігти наїзду на пішоходів  ОСОБА_15  та ОСОБА_16 , які рухались в зустрічному напрямку. При заданому слідством комплексі вихідних даних в постанові про призначення експертизи, у варіанті дорожньої обстановки, якщо автомобіль Опель Омега рухаючись на відстані 1,2 м від правого краю проїзної частини дороги змінив напрямок руху (змістився праворуч, як задано слідством), а водію  ОСОБА_6  не настала конкретна видимість пішоходів ОСОБА_15  та ОСОБА_16 , котрі рухались по краю проїзної частини дороги в зустрічному напрямку не змінючи темпу і напрямку руху, водій автомобіля Опель Омега  ОСОБА_6 , шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху, не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішоходів: при умові руху автомобіля Опель Омега на ближньому світлі фар з дозволеною на даній ділянці дороги швидкістю 60 км/год; при умові руху автомобіля Опель Омега на ближньому світлі фар з заданою слідством швидкістю руху 110 км/год; при умові руху автомобіля Опель Омега на дальньому світлі фар з заданою слідством швидкістю руху 110 км/год. При заданому слідством комплексі вихідних даних в постанові про призначення експертизи, у варіанті дорожньої обстановки, якщо автомобіль Опель Омега рухаючись на відстані 1.2м від правого краю проїзної частини дороги на дальньому світлі фар, змінив напрямок руху (змістився праворуч, як задано слідством), а водію  ОСОБА_6  не настала конкретна видимість пішоходів ОСОБА_15  та ОСОБА_16 , котрі рухались по краю проїзної частини дороги в зустрічному напрямку не змінюючи темпу і напрямку руху, водій автомобіля Опель Омега  ОСОБА_6 , шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху мав технічну можливість уникнути наїзду на пішоходів  ОСОБА_15  та ОСОБА_16 , при умові руху автомобіля Опель Омега з дозволеною на даній ділянці дороги швидкістю 60 км/год. Водночас, експерт відмічає, що у варіанті дорожньої обстановки, якщо водій  ОСОБА_6  рухаючись автомобілем Опель Омега з ввімкненим ближнім світлом фар на відстані 1, 2 м від правого краю проїзної частини дороги змінив напрямок руху (змістився праворуч, як задано слідством), а водію  ОСОБА_6  не настала конкретна видимість пішоходів ОСОБА_15  та ОСОБА_16 , котрі рухались по краю проїзної частини дороги в зустрічному напрямку не змінюючи темпу і напрямку руху, тим самим водій ОСОБА_6 поставив себе в такі умови, в яких вже з заданого слідством моменту виникнення небезпеки для руху (моменту настання конкретної видимості пішоходів) не мав технічної можливості шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування уникнути наїзду на пішоходів. В розглядуваній слідством дорожній ситуації, можливість водію автомобіля Опель Омега ОСОБА_6 уникнути наїзду на пішоходів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , котрі рухались по краю проїзної частини дороги в зустрічному напрямку не змінюючи темпу і напрямку руху, шляхом їх об`їзду не досліджується з тієї причини, що такий маневр не відповідає технічним вимогам ПДР України (більш докладно див. дослідницьку частину висновку). При заданих вихідних даних, у варіанті дорожньої обстановки, якщо автомобіль Опель Омега (незалежно від режиму світла фар) рухався на відстані 1,2м від правого краю проїзної частини дороги, а водію ОСОБА_6 настала конкретна видимість пішоходів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , котрі рухались по краю проїзної частини дороги в зустрічному напрямку, не змінюючи темпу і напрямку руху, з технічної точки зору, дії водія автомобіля Опель Омега ОСОБА_6 не відповідали вимогам пунктів 1.5. ч.1.; 1.10.; 10.1; 12.2.; 12.4; 13.1 ПДР України. При заданих вихідних даних, у варіанті дорожньої обстановки, якщо автомобіль Опель Омега рухаючись з ввімкненим ближнім світлом фар на відстані 1,2м від правого краю проїзної частини дороги змінив напрямок руху (змістився праворуч, як задано слідством), а водію Струнь не настала конкретна видимість пішоходів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , котрі рухались по краю проїзної частини дороги в зустрічному напрямку не змінюючи темпу і напрямку руху з технічної точки, дії водія автомобіля Опель Омега ОСОБА_6 не відповідали вимогам пунктів 1.5. ч.1; 1.10.; 10.1.; 12.2.; 12.3.; 12.4. ПДР України. При встановлених обставинах розвитку дорожньо-транспортної пригоди і заданих слідством вихідних даних, з технічної точки зору, невідповідність дій водія автомобіля Опель Омега ОСОБА_6 вимогам п.12.2.; 12.3.; 12.4. ПДР України, не перебуває в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. При заданих вихідних даних, у варіанті дорожньої обстановки, якщо автомобіль Опель Омега рухаючись з ввімкненим дальнім світлом фар на відстані 1, 2 м від правого краю проїзної частини дороги змінив напрямок руху (змістився праворуч, як задано слідством), а водію ОСОБА_6 не настала конкретна видимість пішоходів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , котрі рухались по краю проїзної частини дороги в зустрічному напрямку не змінюючи темпу і напрямку руху, з технічної точки зору, дії водія автомобіля Опель Омега ОСОБА_6 не відповідали вимогам пунктів 1.5. ч.1.; 1.10.; 10.1.; 12.2.; 12.3.; 12.4. ПДР України. Оскільки висновок, про технічну можливість запобігти наїзду на пішоходів, водію ОСОБА_6 , при умові руху автомобіля Опель Омега на дальньому світлі фар з дозволеною на даній ділянці дороги швидкістю 60 км/год, змінюється на протилежний, з технічної точки зору, невідповідність його дій вимогам п.12.2.; 12.4.; 12.3. ПДР України перебуває в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. При заданих вихідних даних, у варіанті дорожньої обстановки, якщо автомобіль Опель Омега (незалежно від режиму світла фар) рухаючись на відстані 1, 2 м від правого краю проїзної частини дороги, змінив напрямок руху (змістившись праворуч), а водію ОСОБА_6 настала конкретна видимість пішоходів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , котрі рухались по краю проїзної частини дороги в зустрічному напрямку, не змінюючи темпу і напрямку руху, з технічної точки зору, перевищення водієм ОСОБА_6 дозволеної на даній ділянці дороги швидкості руху не перебуває в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. При заданих вихідних даних, у варіанті дорожньої обстановки, якщо автомобіль Опель Омега рухаючись з ввімкненим ближнім світлом фар на відстані 1, 2 м від правого краю проїзної частини дороги змінив напрямок руху (змістився праворуч, як задано слідством), а водію ОСОБА_6 не настала конкретна видимість пішоходів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , котрі рухались по краю проїзної частини дороги в зустрічному напрямку не змінюючи темпу і напрямку руху, з технічної точки зору, перевищення дозволеної на даній ділянці дороги швидкості руху не перебуває в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. При заданих вихідних даних, у варіанті дорожньої обстановки, якщо автомобіль Опель Омега рухаючись з ввімкненим дальнім світлом фар на відстані 1, 2 м від правого краю проїзної частини дороги змінив напрямок руху (змістився праворуч, як задано слідством), а водію ОСОБА_6 не настала конкретна видимість пішоходів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , котрі рухались по краю проїзної частини дороги в зустрічному напрямку не змінюючи темпу і напрямку руху, з технічної точки зору, перевищення дозволеної наданій ділянці дороги швидкості руху перебуває в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. В загальному випадку, судово-автотехнічна експертиза встановлює причину настання дорожньо-транспортної пригоди лише з технічної точки зору, а слідство (суд) на основі правового аналізу матеріалів справи і з врахуванням висновку експерта-автотехніка вирішує питання про причину ДТП в цілому (головного, вирішального фактору, що спричинив пригоду). При заданих вихідних даних, у варіанті дорожньої обстановки, якщо автомобіль Опель Омега (незалежно від режиму світла фар) рухався на відстані 1, 2 м від правого краю проїзної частини дороги, а водію ОСОБА_6 настала конкретна видимість пішоходів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , котрі рухались по краю проїзної частини дороги в зустрічному напрямку, не змінюючи темпу і напрямку руху, з технічної точки зору, причиною настання даної ДТП можуть бути обставини пов`язані з невідповідністю дій водія автомобіля Опель Омега ОСОБА_6 вимогам пунктів 1.5. ч.1.; 1.10.; 10.1; 12.2.; 12.4; 13.1 ПДР України. При заданих вихідних даних, у варіанті дорожньої обстановки, якщо автомобіль Опель Омега рухаючись з ввімкненим ближнім світлом фар на відстані 1,2м від правого краю проїзної частини дороги змінив напрямок руху (змістився праворуч, як задано слідством), а водію ОСОБА_6 не настала конкретна видимість пішоходів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , котрі рухались по краю проїзної частини дороги в зустрічному напрямку не змінюючи темпу і напрямку руху, з технічної точки зору, причиною настання даної ДТП можуть бути обставини пов`язані з невідповідністю дій водія автомобіля Опель Омега ОСОБА_6 вимогам пунктів 1.5. ч.1.;1.10, 10.1 ПДР України. При заданих вихідних даних, у варіанті дорожньої обстановки, якщо автомобіль Опель Омега рухаючись з ввімкненим дальнім світлом фар на відстані 1, 2 м від правого краю проїзної частини дороги змінив напрямок руху (змістився праворуч, як задано слідством), а водію ОСОБА_6 не настала конкретна видимість пішоходів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , котрі рухались по краю проїзної частини дороги в зустрічному напрямку, не змінюючи темпу і напрямку руху, з технічної точки зору, причиною настання даної ДТП можуть бути обставини пов`язані з невідповідністю дій водія автомобіля Опель Омега ОСОБА_6 вимогам пунктів 1.5. ч.1.; 1.10.; 0.1.; 12.2.; 12.3.; 12.4. ПДР України; 
		-висновком експерта №1237 від 03.11.2005 року, за яким слід гальмування на асфальтобетонному покритті дороги, виявлений при ОМП по факту наїзду невстановленим легковим автомобілем на пішоходів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 в с.Петриків Тернопільського району на вул.Шептицького, для ідентифікації конкретного протектора шини колеса автомобіля, непридатні, тому встановити чи залишений він шинами автомобіля «Опель Омега», р.н. НОМЕР_1 не видається можливим. Питання про придатність слідів протекторів шин, що зафіксовані на двох гіпсових зліпках, які були виявлені та вилучені при огляді новозбудованого господарства, яке належить ОСОБА_28 та знаходиться в смт.В Березовиця по вул.Глибокій, 7, для ідентифікації конкретного протектора шини колеса автомобіля, буде вирішуватись при наявності конкретної шини. Один слід залишений шиною, виробником яких є фірма «MATADOR», призначеною для встановлення на колеса легкових автомобілів. Другий слід залишений шиною, виробником яких є фірма «FULDA», призначеною для встановлення на колеса легкових автомобілів;
		-висновком судової автотехнічої експертизи №1346 від 01.11.2005 року, згідно якого, на момент огляду та дослідження автомобіля Опель Омега, р.н. НОМЕР_1 : рульове керування відповідало вимогам ПДРУ і знаходилося в працездатному стані; гальмова система (робоча) відповідала вимогам ПДРУ і знаходилася в працездатному стані; система зовнішнього освітлення до моменту ДТП відповідала вимогам ПДРУ і знаходилася в працездатному стані, в момент ДТП зруйнована блок-фара правої сторони автомобіля. До моменту ДТП автомобіль рухався з включеним світлом фар в режимі ближнього світла. Несправностей, при наявності яких заборонена експлуатація автомобіля і які могли вплинути на розвиток ДТП не виявлено;
		-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.06.2021 року, згідно якого ОСОБА_6 було затримано о 17 год. 25 хв. 29 червня 2021 року по вул.Степовій, 45, у м.Тернополі, без застосування технічних засобів фіксації, на підставі постанови судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_49 № 4-2684/11 від 06.10.2011 року про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постанови судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_50 від 17.10.2005 року про надання дозволу на затримання та доставку від вартою в суд обвинуваченого для вирішення питання про обрання йому запобіжного заходу. Особа добровільно з`явилась у ВП №1 (м.Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області;
		-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 30.06.2021 року, у якому ОСОБА_12 просила працівників поліції притягнути до відповідальності ОСОБА_6 , який 08.10.2005 року близько 22 год 00 хв. у АДРЕСА_1, здійснивши наїзд на її дочку ОСОБА_16 , завідомо залишив її без допомоги у небезпечному для життя стані;
		-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 30.06.2021 року, у якому ОСОБА_30 просила працівників поліції притягнути до відповідальності ОСОБА_6 , який 08.10.2005 року близько 22 год 00 хв. у АДРЕСА_1, здійснивши наїзд на її дочку ОСОБА_15 , завідомо залишив її без допомоги у небезпечному для життя стані;
		Сторона захисту звернулася до суду із клопотанням про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч.3 ст.286 та ч.1 ст.135 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, та закриття кримінального провадження. 
		Суд, заслухавши клопотання сторони захисту, думки: прокурора, яка просила суд вирішити вказане клопотання відповідно до вимог чинного законодавства, представника потерпілих, який висловивши позицію потерпілих про те, що останні заперечують у задоволенні наведеного клопотання, однак чинне законодавство передбачає у даному випадку відповідне звільнення у зв`язку із закінченням строків давності, вважає, що клопотання сторони захисту необхідно задовольнити, виходячи з наступних підстав.
		Як слідує з п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
		Так, відповідно до ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
		За ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
		Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		Ч.ч. 5 і 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		За висновком, зокрема, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі №521/8873/18 відносно порядку застосування ст.49 КК України: «за змістом п.1 ч.2 ст.284, ч.3 ст.285, частинами 1, 4 ст.286, ч.3 ст.288 КПК суди першої та апеляційної інстанцій мають обов`язок відповідно роз`яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності те, що на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчились строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст.49 КК, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення. Нероз`яснення судом першої чи апеляційної інстанцій відповідно до вимог ст.285 КПК зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону, що потягнуло неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягав застосуванню».
		Що ж стосується порядку обрахунку строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених ст.49 КК України, то згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2023 року у справі №735/1121/20 зроблено наступні висновки щодо застосування норми права: «у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК, подовженого на період ухилення. Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п`ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п`ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення».
		Вказані висновки у наведеній постанові мотивовано наступним: «визначені у статті 49 КК строки давності за змістом становлять проміжки часу, у разі спливу яких з моменту вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності. Передбачаючи в цих випадках відмову держави від застосування заходів кримінальної репресії, законодавець виходить із того, що з плином часу вчинене в далекому минулому діяння перестає бути показником соціальної небезпечності особи, а тривала законослухняна поведінка людини в подальшому свідчить про її виправлення. В цьому разі притягнення особи до кримінальної відповідальності не узгоджується з принципом гуманізму та є недоцільним. Частиною першою статті 49 КК встановлено диференційовані строки давності, тривалість яких є пропорційною тяжкості кримінального правопорушення й суворості покарання. Частина друга зазначеної статті містить нормативні приписи такого змісту: «Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років». Друге речення наведеної вище частини статті не містить прямої вказівки щодо строків давності, на які необхідно орієнтуватись після відновлення їх перебігу. Недостатня визначеність формулювання частини другої статті 49 КК зумовлює суперечливе розуміння змісту правової норми і викликає питання - розглядати наведені у третьому реченні загальні строки як: 1) такі, що беззастережно застосовуються замість передбачених у частині першій статті 49 КК диференційованих строків в усіх випадках ухилення особи від досудового розслідування або суду і наступного з`явлення її з зізнанням або затримання; 2) альтернативні, тобто такі, що не виключають застосування диференційованих строків і замінюють їх лише в окремих випадках. Наведені два можливі підходи до співвідношення диференційованих і загальних строків давності зумовлюють два варіанти конкретизації кримінально-правового змісту частини другої статті 49 КК. У першому варіанті терміни, передбачені частиною першою цієї статті, безумовно нівелюються в разі ухилення підозрюваного, обвинуваченого від суду або розслідування, і така особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності виключно після спливу п`яти років з дня вчинення кримінального проступку і п`ятнадцяти років - злочину. Другий варіант передбачає пріоритетність вибору того різновиду строків, який є сприятливішим для особи під час вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності. Реалізація принципу гуманізму під час тлумачення і застосування конкретного положення закону про кримінальну відповідальність здійснюється за правилом: якщо відповідне положення містить елемент невизначеності і вона не може бути усунута з урахуванням інших конкретних чи загальних положень, таке положення має застосовуватись за найбільш сприятливим для особи варіантом з усіх можливих. Формально-логічний і лексичний аналіз змісту частини другої статті 49 КК дає підстави для висновку, що використані в першому і другому реченнях слова «зупиняється» і «відновлюється» стосуються строків, зазначених у частині першій, тобто диференційованих. Нормативні приписи про зупинення і відновлення строків у випадках ухилення особи від досудового розслідування або суду мають логічний і практичний сенс лише тоді, коли після з`явлення або затримання особи продовжується перебіг строку, який у кінцевому підсумку обчислюється шляхом складання відповідного диференційованого терміну, встановленого частиною першою статті 49 КК, і часу ухилення особи від розслідування, суду. Адже за умови, якби наміром законодавця передбачалося анулювання встановлених частиною першою статті 49 КК строків з огляду на сам лише факт ухилення підозрюваного, обвинуваченого від розслідування або суду, не було б жодної необхідності включати в частину другу цієї статті положення про зупинення та відновлення строку. В означеному випадку від законодавця логічно було би очікувати таке формулювання норми: в разі ухилення особи від досудового розслідування або суду вона звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального проступку минуло п`ять років, а з часу вчинення злочину - п`ятнадцять років. Велика Палата вважає, що встановлені частиною другою статті 49 КК загальні строки мають преклюзивний характер і спрямовані на недопущення застосування щодо людини заходів кримінальної репресії через нерозумно тривалі проміжки часу. Адже в іншому разі зупинення диференційованих строків у випадках, коли підозрюваний, обвинувачений переховується від розслідування та суду впродовж багатьох років, продовжувало б їх на необмежений час з можливістю покарання особи за кримінальні правопорушення, вчинені в далекому минулому, впродовж усього життя - як тільки вона потрапить у поле зору правоохоронних органів. З огляду на викладене Велика Палата вважає, що особа, котра ухилялася від досудового розслідування або суду, підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованих строків, передбачених частиною першою статті 49 КК, подовжених на час ухилення. Встановлені частиною другою цієї статті загальні строки повинні застосовуватися лише в разі, якщо вони сплинули на час розгляду справи судом, тобто минуло більш як п`ять років з дня вчинення кримінального проступку і понад п`ятнадцять років з дня вчинення злочину».
		Згідно ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років та десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
		Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.
		Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
		Судом, у даному судовому провадженні з розгляду кримінального провадження, внесеного в ЄРДР 08 грудня 2012 року за №12012210180000089, встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні: нетяжкого злочину (на час події - невеликої тяжкості), за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (ч.1 ст.135 КК України), а також - тяжкого злочину (ч.3 ст.286 КК України), з часу настання яких минуло більше 15 років, протягом яких вказаний обвинувачений нових злочинів не вчиняв, перебіг давності зупинявся у зв`язку із тим, що ОСОБА_6 ухилявся від досудового розслідування, та був відновленим з дня його затримання, тобто, з 29 червня 2021 року, по сплину більш аніж 15 років з часу вчинення кримінальних правопорушень, а тому, зважаючи на вказане, а також на вимоги імперативної норми, викладеної в ч.2 ст.49 КК України, ОСОБА_6 слід звільнити від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.286 та ч.1 ст.135 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження з цієї підстави.
		Пари цьому, речовий доказ у кримінальному провадженні - автомобіль марки «Опель Омега», д.н.з. НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні в сторони обвинувачення, необхідно залишити там же.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 44, 49 КК України, п.1 ч.2 ст.284, ст.285, ч.1 ст.286, ч.2 ст.376, п.3 ч.1 ст.392, п.2 ч.2 ст.395 КПК України, суд, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Звільнити  ОСОБА_6  від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.286 та ч.1 ст.135 КК України, а кримінальне провадження за №12012210180000089, внесене в ЄРДР 08 грудня 2012 року за даними фактами - закрити у зв`язку із закінченням строків давності.
		Речовий доказ у кримінальному провадженні - автомобіль марки «Опель Омега», д.н.з. НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні в сторони обвинувачення, - залишити там же.
		Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом семи діб з дня її оголошення.
		Головуючий суддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...