Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 300/479/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано для оприлюднення: 03.08.2023. Зареєстровано: 04.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2023.
Дата набрання законної сили: 03.08.2023
Номер судового провадження: А/857/10860/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/479/23 пров. № А/857/10860/23
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді:Затолочного В.С.,
		суддів:Довгополова О.М., Пліша М.А.,
		розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року у справі № 300/479/23 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Остап`юк С.В. в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області 11.05.2023 в порядку письмового провадження), -
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_2 (далі  ОСОБА_2 , позивач) звернулася з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі  відповідач, КДКА) в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просить:
		-визнати протиправним ненадання відповідачем інформації ОСОБА_2 за запитом на інформацію від 20.01.2023.
		-зобов`язати КДКА у спосіб та в межах, визначених Законом України «Про доступ до публічної інформації» надати відповідь по суті запиту на інформацію ОСОБА_2 від 20.01.2023.
		Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року адміністративний позов задоволено.
		Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), який вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, порушує його права та інтереси, просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
		У доводах апеляційної скарги посилається на те, що запитувана позивачем у відповідача інформація не є публічною, а також, що відповідач не є розпорядником публічної інформації.
		Позивач скористалася правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи апелянта. Зазначає, що оскаржуване рішення не стосується прав та інтересів апелянта, інші доводи апеляційної скарги спростовані матеріалами справи та висновками Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. Просить закрити апеляційне провадження у справі.
		Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
		Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
		Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції вірно встановлено, що 20.01.2023 ОСОБА_2 шляхом електронного відправлення звернулася до відповідача із запитом на публічну інформацію, в якому відповідно до статей 5, 6, 13 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі  Закон № 2939-VI) просила надати інформацію чи отримувала КДКА скарги на адвоката Шевчука О.А. (номер адвокатського свідоцтва № 4364/10, виданого 25.11.2010), якщо так, то просила надати рішення, прийняті за вказаними скаргами.
		Відповідач 21.02.2023 надав позивачу відповідь на запит, якою повідомив про те, що КДКА не відноситься до суб`єктів розпорядників публічної інформації. Згідно статті 22 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі  Закон № 5076-VI) інформація (факти, обставини та інше), викладені в скаргах та матеріалах дисциплінарних проваджень відносно адвоката та його клієнтів становлять адвокатську таємницю. Запропоновано позивачу оформити заяву про отримання інформації стосовно скарг, які розглядалися щодо адвоката Шевчука Олексія Анатолійовича, у відповідності до статті 5 Закону України «Про звернення громадян».
		Позивач, вважаючи надану відповідь на запит протиправною бездіяльністю щодо ненадання інформації на запит від 20.01.2023, звернулася до суду з вимогами про зобов`язання надати інформацію на запит від 20.01.2023 щодо отримання скарг на адвоката Шевчука Олексія Анатолійовича, а у випадку їх надходження, про надання рішень, прийнятих за такими скаргами.
		Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що запитувана позивачем у відповідача інформація предметно належить до інформації, що була отримана або створена в процесі виконання відповідачем своїх повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів, є публічною, а тому відповідач безпідставно відмовив у її наданні.
		Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		Статтею 5 Закону України від 02.10.1992 № 2657-XII «Про інформацію» (далі - Закон № 2657-XII) передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
		Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		Право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. (частина друга статті 6 Закону № 2657-XII).
		Закон № 2939-VI визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
		Відповідно до статті 3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується:
		1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;
		2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;
		3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;
		4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством.
		Доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах:
		1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень;
		2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом.
		За змістом частин другої та восьмої статті 6 Закону № 2939-VI обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
		1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
		2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
		3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
		Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
		У відповідності до статті 7 Закону № 2939-VI конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.
		Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
		Згідно частини першої статті 43 Закону № 5076-VI адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов`язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.
		Статтею 46 Закону № 5076-VI передбачено, що організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України. Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.
		Частиною 10 статті 50 Закону № 5076-VI передбачено, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
		Згідно частини 1 статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень  органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання (пункт 1); юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів (пункт 2).
		Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20.11.2019 року у справі № 465/5369/16-ц, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури наділена владними управлінськими повноваженнями щодо набуття особою статусу адвоката, притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
		Дана правова позиція викладена також і в ряді інших рішень Верховного Суду, зокрема його Великої Палати (постанови від 29.08.2018 року у справі № 804/11334/15 та від 29.03.2018 року у справі № 640/12325/15-ц).
		Апелянтом не спростовані висновки суду першої інстанції про те, що рішення КДКА є обов`язковими для виконання.
		За таких умов, апеляційний суд переконаний, що відповідач в особливому порядку здійснює владні функції дисциплінарного провадження стосовно адвокатів, відповідно до Закону № 5076-VI, а його рішення є обов`язковими для виконання.
		Відтак, щодо покликання апелянта на те, що запитувана інформація позивачем у КДКА не належить до публічної, колегія суддів зазначає, що запитувана позивачем у відповідача інформація предметно належить до інформації, що була отримана або створена в процесі виконання відповідачем своїх повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів, передбачених статтею 50 Закону № 5076-VI, який визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
		З огляду на вимоги вищевказаного законодавства в питанні доступу до публічної інформації, колегія суддів зазначає, що відповідач як володілець інформації, що має ознаки публічної, зобов`язаний надати запитувану позивачем інформацію, оскільки така не є з обмеженим доступом.
		Інших доводів щодо незаконності оскаржуваного судового рішення апелянтом не наведено.
		Апеляційний суд, оцінюючи доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, щодо необхідності закрити апеляційне провадження на підставу пункту 3 частини першої статті 305 КАС України, вважає, що підстави для такого закриття відсутні.
		Так, дійсно згідно наведеної правової норми суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
		Апеляційний суд не погоджується з позицією позивача про те, що оскаржуване рішення не впливає на права та інтереси апелянта.
		Апеляційний суд вважає за необхідне зауважити, що предметом позову, який був вирішений судом першої інстанції, є витребування інформації, яка безпосередньо стосується саме апелянта ( ОСОБА_1 ), а метою такого витребування, як стверджує сам позивач, є висвітлення відповідної інформації в ході дискусій щодо доброчесності кандидатів на посаду у Вищій раді правосуддя.
		Тобто, апелянт має право знати про те, що така інформація щодо нього збирається та може бути витребувана за наслідками вирішення адміністративної справи, що розглядається. Відповідно, він має право в межах судового процесу висловитися щодо витребування такої інформації щодо себе.
		Враховуючи таку правову оцінку, апеляційний суд вважає, що у клопотанні про закриття апеляційного провадження слід відмовити.
		Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.
		Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 241, 242, 305, 308, 311, 315, 317, 321, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про закриття апеляційного провадження.
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року у справі № 300/479/23 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. 
		 
		Головуючий суддя В. С. Затолочний судді О. М. Довгополов   М. А. Пліш

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...