Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/1138/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 04.08.2023. Зареєстровано: 04.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2023.
Дата набрання законної сили: 24.07.2023
Номер судового провадження: 845 Д

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 липня 2023 року м. Харків Справа № 905/1138/21 
		 
		Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Стойка О.В., суддя Попков Д.О. , суддя Істоміна О.А.,
		 
		за участю секретаря судового засідання Склярук С.І.,
		та представників учасників справи:
		від заявника - Підгайний О.І.; від інших учасників справи - не з`явились; 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Донецькій області, на ухвалу господарського суду Донецької області від 04.04.2023 року у справі №905/1138/21 (суддя Огороднік Д.М.,) 
		за заявою -Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортно-Експедиційна компанія Енерготранс;
		до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Істек;
		розпорядник майна - арбітражний керуючий Бурцева І.Ю.;
		про - банкрутство,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.07.2021 року відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек"; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортно-Експедиційна компанія Енерготранс на суму основного боргу у розмірі 2817601,55 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю Істек (далі-Боржник); введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю Істек; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю Істек арбітражного керуючого Бурцеву Ірину Юріївну.
		До господарського суду Донецької області, надійшла заява Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі-Кредитор) б/н від 03.08.2021 (вх..№16910/21) про визнання кредиторських вимог Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" на суму 26088045,21 грн, що складається з 22132058,87 грн  основний борг (податковий борг), 3457707,81 грн - штрафна санкція (податковий борг), 5241,23 грн пеня (податковий борг) та 493037,30 грн основний борг (єдиний внесок).
		Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.04.2023 року, зокрема, вищезазначена заява задоволена частково, визнано грошові вимоги Кредитора до Боржника - ТОВ Істек- із включенням їх до реєстру вимог кредиторів у розмірі: 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн 00 коп (судовий збір)  перша черга; 11673 (одинадцять тисяч шістсот сімдесят три) грн. 42 коп (основний борг  єдиний внесок)  друга черга; 22 132 058 (двадцять два мільйони сто тридцять дві тисячі п`ятдесят вісім) грн 87 коп (основний борг)  третя черга; 3 462 949 (три мільйони чотириста шістдесят дві тисячі дев`ятсот сорок дев`ять) грн 04 коп (штрафні санкції, пеня)  шоста черга. У задоволенні вимог заяви в іншій частині, у розмірі 481 363,88 грн (єдиний внесок) судом відмовлено.
		Задовольняючи заяву Кредитора частково, суд першої інстанції дійшов висновків, що заявлена Кредитором заборгованість Боржника з податку на додану вартість у розмірі 22132058,87 грн та штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 2656255,59 грн підтверджується матеріалами справи. 
		Щодо вимог Кредитора про наявність основного боргу (єдиного внеску) у Боржника у розмірі 493037,30 грн, судом було зазначено, що у період з 14.04.2014 до 13.02.2020 боржник був звільнений від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зокрема від сплати єдиного внеску і таке звільнення поширювався на період з 14 квітня 2014 року до 13 лютого 2020 року, а фактична реалізація вказаної норми в процесі правозастосування не пов`язана виключно з моментом подачі боржником заяви про її застосування в силу нормативного закріплення алгоритму дій контролюючих органів в процесі дії відповідної норми. Окрім цього, законодавцем також закріплені положення про те, що недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку у відповідних контролюючих органах визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
		За таких обставин, суд дійшов висновку про відхилення кредиторських вимог на загальну суму 481363,88 грн, що заявлені у період з 14.04.2014 по 13.02.2020 року.
		Разом з тим, на зазначена кредитором заборгованість зі сплати єдиного внеску, що виникла у період після 13.02.2020 у розмірі 11 673,42 грн, підтверджується матеріалами справи та є такою, що підлягає визнанню.
		Кредитор з означеною ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 04.04.2023 року у справі №905/1138/21 в частині не визнання кредиторських вимог Кредитора до Боржника у розмірі 481363,88 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити означені кредиторські вимоги.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги Кредитором зазначено наступне:
		- Боржником не надано у якості доказів настання форс  мажорних обставин сертифікату ТПП України від 05 вересня 2014 року №2887/05-4 про настання обставин непереборної сили на підприємстві позивача по зобов`язаннях зі сплати податків та обов`язкових платежів; 
		- спірна сума по єдиному внеску складається із самостійно задекларованих сум (декларацій) та підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч.12 ст.9 Закону №2464-VI);
		- означена справа має великий суспільний інтерес та носить резонансний характер, оскільки передумовою до подання заяви про визнання кредиторських вимог стала несплата Боржником податкового боргу, що в свою чергу призвело до дефіциту бюджету України;
		- Боржник ухиляється від сплати узгоджених податків, а відтак не виконує конституційного обов`язку платника податків в частині сплати податків.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 року у справі 905/1138/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кредитора на ухвалу господарського суду Донецької області від 04.04.2023 року у справі №905/1138/21 та встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи, а також запропоновано учасникам справи в означений строк надати до суду заяви та клопотання, з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншим учасникам справи.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 року, зокрема, призначено справу №905/1138/21 до розгляду на 24.07.2023 року о 12:15 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 131.
		До Східного апеляційного господарського суду від через підсистему Електронний суд 21.06.2023 року від Кредитора надійшло клопотання про проведення судового засідання в даній справі призначеного на 24.07.2023 року о 12:15 год. в режимі відеоконференції, з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеозв`язку EasyCon.
		Представник Заявника в судовому засіданні надав пояснення та доводи, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, оспорюване рішення скасувати у відповідній частині та ухвали в цій частині нове рішення про визнання кредиторських вимог Кредитора до Боржника у розмірі 481363,88 грн.
		Представники учасників справи в судове засідання 24.07.2023 року не з`явилися, але були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності, оскільки вони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 42 ГПК України.
		Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Оскільки зі змісту апеляційної скарги вбачається, що спірна ухвала господарського суду оскаржується Кредитором лише в частині відмови у задоволенні заяви Кредитора про визнання грошових вимог у розмірі 481363,88 грн, з урахуванням вимог вищенаведеної норми судова колегія переглядає рішення суду лише в зазначеній частині.
		Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції в оспорюваній частині обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що їх не спростовують, виходячи з наступного.
		Заява кредитора про визнання кредиторських вимог обґрунтована фактом не сплати платником зобов`язань в результаті чого у Боржника виникла податкова заборгованість на загальну суму 26088045,21 грн, а саме з: екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферу повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (код класифікації доходів бюджету 19010100); податку на прибуток приватних підприємств (код класифікації доходів бюджету 11021000); податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) (код класифікації доходів бюджету 14010100); адміністративних штрафів та інших санкцій (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплені за ГУ ДФС-Рай) (код класифікації доходів бюджету 21081103); з єдиного внеску, нарахованого роботодавцем на суми: заробітної плати, винагороди за договором ЦПХ, допомогою по тимчасовій непрацездатності (код класифікації доходів бюджету 71010000).
		Так, на підтвердження заборгованості з єдиного внеску, нарахованого роботодавцем на суми: заробітної плати, винагороди за договором ЦПХ, допомогою по тимчасовій непрацездатності (код класифікації доходів бюджету 71010000) Головним управлінням Державної податкової служби надано звіти подані Товариством з обмеженою відповідальністю Істек:
		-копія звіту з єдиного внеску за грудень 2015 від 15.01.2016 на суму 48341,37 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за січень 2016 від 16.02.2016 на суму 25944,21 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за лютий 2016 від 17.03.2016 на суму 27803,07 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за березень 2016 від 12.04.2016 на суму 27746,60 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за квітень 2016 від 19.05.2016 на суму 28781,12 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за травень 2016 від 17.06.2016 на суму 28345,20 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за червень 2016 від 13.07.2016 на суму 28400,22 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за липень 2016 від 16.08.2016 на суму 28434,2921 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за серпень 2016 від 14.09.2016 на суму 28123,28 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за вересень 2016 від 13.10.2016 на суму 28439,04 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за жовтень 2016 від 15.11.2016 на суму 28482,15 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за листопад 2016 від 14.12.2016 на суму 29045,4 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за грудень 2016 від 16.01.2017 на суму 29254,6 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за січень 2017 від 20.02.2017 на суму 32305,90 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за лютий 2017 від 16.03.2017 на суму 31192,28 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за березень 2017 від 13.04.2017 на суму 21133,98 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за квітень 2017 від 15.05.2017 на суму 3171,3 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за травень 2017 від 19.06.2017 на суму 3171,3 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за січень 2018 від 19.02.2018 на суму 1760,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за лютий 2018 від 18.03.2018 на суму 1760,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за березень 2018 від 20.04.2018 на суму 1760,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за квітень 2018 від 21.05.2018 на суму 1760,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за травень 2018 від 08.06.2018 на суму 1760,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за червень 2018 від 11.07.2018 на суму 1760,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за липень 2018 від 08.08.2018 на суму 1760,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за серпень 2018 від 14.09.2018 на суму 1760,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за вересень 2018 від 19.10.2018 на суму 1760,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за жовтень 2018 від 01.11.2018 на суму 1760,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за листопад 2018 від 18.12.2018 на суму 1760,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за грудень 2018 від 21.01.2019 на суму 1760,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за січень 2019 від 19.02.2019 на суму 1760,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за лютий 2019 від 19.03.2019 на суму 924,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за березень 2019 від 18.04.2019 на суму 924,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за квітень 2019 від 16.05.2019 на суму 924,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за травень 2019 від 19.06.2019 на суму 924,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за червень 2019 від 16.07.2019 на суму 924,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за липень 2019 від 19.08.2019 на суму 924,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за серпень 2019 від 18.09.2019 на суму 924,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за вересень 2019 від 21.10.2019 на суму 924,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за жовтень 2019 від 07.11.2019 на суму 924,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за листопад 2019 від 10.12.2019 на суму 924,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за грудень 2019 від 16.01.2020 на суму 924,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за січень 2020 від 18.02.2020 на суму 1039,06 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за лютий 2020 від 16.03.2020 на суму 1039,06 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за березень 2020 від 14.04.2020 на суму 1039,06 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за квітень 2020 від 19.05.2020 на суму 1039,06 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за травень 2020 від 16.06.2020 на суму 1039,06 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за червень 2020 від 13.07.2020 на суму 1039,06 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за липень 2020 від 13.08.2020 на суму 1039,06 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за серпень 2020 від 11.09.2020 на суму 1039,06 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за вересень 2020 від 19.10.2020 на суму 1100,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за жовтень 2020 від 16.12.2020 на суму 1100,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за листопад 2020 від 16.12.2020 на суму 1100,00 грн;
		- копія звіту з єдиного внеску за грудень 2020 від 05.01.2021 на суму 1100,00 грн.
		З наданих звітів, вбачається, що боржником до сплати визначено єдиний внесок на загальну суму 493 037,30 грн.
		Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		Приписами ст.1 Закону України №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування передбачено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Згідно з частиною другою статті 2 Закону№2464-VI виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
		Керуючись приписами ст. 4 п.1.1 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами
		Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
		Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону №2464-VI. Частиною восьмою цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
		Стаття 25 Закону №2464-VІ регламентує заходи впливу та стягнення, і частиною першої цієї статті передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
		Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
		Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону №1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме: підпункт б розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-3 такого змісту: Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 №405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
		Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
		Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
		Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична, операція визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
		Відповідно до Закону України від 02.03.2015 № 219-VIII пункт 9-3 вважається пунктом 9-4 розділу VIII Закону № 1669-VII.
		Пунктом 28 розділу І Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 № 911-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016, виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669-VІI, але його положення були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону №2464-VI, а зміни безпосередньо до Закону № 2464-VI щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) пункту 9-4 розділу VIII цього Закону внесені не були.
		Разом з тим, пункт 9-4 розділу VIII Закону №2464-VI виключено згідно із Законом N 440-IX, який набрав чинності з 13.02.2020.
		З огляду на вищевикладене, законодавець передбачив пільгові умови щодо застосування до платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, в яких здійснюється антитерористична операція (АТО/ООС).
		Виходячи зі змісту пункту 9-4 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону №2464-VI, застосування відповідної пільги пов`язується з моментом закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, оскільки диспозиція відповідної норми передбачає, що підставою для її застосування є факт подачі заяви таких платників до контролюючого органу, але не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
		Водночас недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку у відповідних контролюючих органах визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
		Виходячи з комплексного аналізу норм пункту 9-4 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI, можна зробити висновок, що, хоча звернення із відповідною заявою передбачено як підстава для звільнення від виконання обов`язку щодо сплати єдиного внеску, останнє є додатковою умовою для реалізації права на списання недоїмки і в подальшому не нарахування штрафних санкцій та пені на суми несвоєчасної сплати зобов`язань по єдиному внеску. На користь цього свідчить те, що диспозиція норм зазначеного пункту адресована, в першу чергу, саме суб`єктам владних повноважень щодо незастосування до визначених в цьому пункті осіб заходів відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
		Відповідний висновок підтверджується і постановою Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №812/292/18.
		Таким чином, враховуючи ретроспективну дію норм пункту 9-4 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI, що запроваджує відповідну пільгу починаючи з моменту набрання законної сили Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 до набрання законної сили Законом № 440-IX, механізм реалізації відповідного інституту поширювався на період з 14 квітня 2014 року до 13 лютого 2020 року, а фактична реалізація вказаної норми в процесі правозастосування не пов`язана виключно з моментом подачі відповідним платником податків заяви про її застосування в силу нормативного закріплення алгоритму дій контролюючих органів в процесі дії відповідної норми.
		Правовий висновок аналогічного змісту сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.02.2021 у справі №805/3362/17-а.
		Отже, починаючи з 13 лютого 2020 року скасовано встановлений Законом № 2464-VI механізм пільгового оподаткування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платників податків, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, де проводилася антитерористична операція.
		Подальше врегулювання законодавцем особливостей адміністрування єдиного соціального внеску для відповідних платників податків не передбачені, що є наслідком поширення дії норм Закону № 2464-VI в загальному порядку, в тому числі заходів впливу та стягнення передбачених статтею 25 цього Закону.
		Відповідно до статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
		Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
		Відповідно до абзацу 3 пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669-VII перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція визначається Кабінетом Міністрів України.
		Розпорядженнями Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція від 30.10.2014 № 1053-р (втратило чинність) та Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, включено м. Донецьк (Донецька міська рада).
		Враховуючи означене, кредиторською вимогою боржнику визначено обов`язок сплатити єдиний внесок за період, впродовж якого він в силу пункту 9-4 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону №2464-VI від виконання обов`язків платника єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464-VI, був звільнений.
		Суд першої інстанції також зазначено, що обов`язок щодо сплати обов`язкового платежу, у тому числі, і єдиного внеску, визначається законом, чинним станом на визначений законом юридичний факт, який породжує цей обов`язок, а не рішенням суб`єкта підприємницької діяльності про подання звіту та визначення суми до сплати цього обов`язкового платежу. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, як це визначено статтею 58 Конституції України. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного суду від 10.02.2023 №200/220/20-а.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за наведених підстав доводи кредитора щодо обов`язковості включення до складу кредиторських вимог заборгованість боржником з єдиного внеску є необґрунтованими та такими, що підлягають відхиленню за означених мотивів.
		Судом також відхилені доводи Кредитора, що несплата єдиного внеску є ризиком для найманих працівників Позивача, які у майбутньому недоотримають зароблений розмір пенсії у зв`язку із такою несплатою.
		Означені висновки обґрунтовані посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 10.02.2021 року у справі №805/3362/17-а, відповідно до якої страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язкові сплаті, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює ця особа, страхувальником сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Як підсумок, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що фізичні особи (працівники підприємств, які тимчасово були звільнені від своєчасного виконання обов`язку зі сплати єдиного внеску) не повинні відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а тому наявність заборгованості підприємства по страхових внесках не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначені пенсії таким фізичним особам періоду їх роботи.
		Так, на підставі викладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що у період з 14.04.2014 року до 13.02.2020 року Боржник був звільнений від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зокрема від сплати єдиного внеску і таке звільнення поширювався на період з 14 квітня 2014 року до 13 лютого 2020 року, а фактична реалізація вказаної норми в процесі правозастосування не пов`язана виключно з моментом подачі боржником заяви про її застосування в силу нормативного закріплення алгоритму дій контролюючих органів в процесі дії відповідної норми.
		Враховуючи вищевикладене, а також те, що недоїмка боржника з єдиного внеску за такий період визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу, колегія суддів зазначає про правомірність висновків суду щодо відсутності в даній спірній ситуації підстав для визнання кредиторських вимог на суму безнадійної, в силу Закону, недоїмки, оскільки у разі визнання її кредиторською вимогою, то в подальшому будуть вживатися заходи щодо її стягнення, хоча Законом передбачено, що він підлягає списанню.
		За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновкам суду першої інстанції про наявність підстав в силу закону до відхилення кредиторських вимог на загальну суму 481363,88 грн, що заявлені у період з 14.04.2014 року по 13.02.2020 року.
		Разом з цим, судом зазначено, що заборгованість зі сплати єдиного внеску, що виникла у період після 13.02.2020 у розмірі 11673,42 грн, підтверджується матеріалами справи, а тому є такою, що підлягає визнанню.
		Посилання скаржника в апеляційній скарзі про ненадання боржником доказів настання форс  мажорних обставин сертифікату ТПП України від 05 вересня 2014 року №2887/05-4, колегією суддів не приймаються до уваги, так як вищезазначені вимоги закону не передбачають необхідності надання означеного документу задля визнання спірного боргу безнадійним та таким, що підлягає списанню. 
		Твердження, що спірна сума по єдиному внеску складається із самостійно задекларованих сум (декларацій) та підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч.12 ст.9 Закону №2464-VI) спростовуються вищезазначеними приписами чинного законодавства та відповідними висновками суду в межах даної справи.
		Доводи щодо суспільного інтересу щодо даної справи та її резонансний характер, не є підставою до визнання обґрунтованих висновків суду в оспорюваній частині такими, що не відповідають вимогам закону.
		Інші доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та не є підставою для скасування оспорюваної ухвали суду.
		Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку, що оспорювана ухвала господарського суду Донецької області від 04.04.2023 у справі №905/1138/21 в оспорюваній Кредитором частині ґрунтується на дотриманні норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.
		В іншій частині законність та обґрунтованість спірної ухвали судом апеляційної інстанції не досліджувалася в силу приписів ст. 269 ГПК України та вимог заявленої апеляційної скарги.
		За таких підстав ухвала господарського суду Донецької області від 04.04.2023 у справі №905/1138/21 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
		Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги у вигляді судового збору відносяться на заявника апеляційної скарги.
		Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу господарського суду Донецької області від 04.04.2023 року у справі №905/1138/21  залишити без задоволення.
		Ухвалу господарського суду Донецької області від 04.04.2023 року у справі №905/1138/21  залишити без змін.
		Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на Державну податкову службу України Головного управління ДПС у Донецькій області.
		Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
		Повний текст постанови складено та підписано 03.08.2023 року.
		 
		Головуючий суддя О.В. Стойка
		 
		Суддя Д.О. Попков 
		 
		Суддя О.А. Істоміна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...