Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/1995/15-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2023.
Дата набрання законної сили: 02.08.2023
Номер судового провадження: 61-6593ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Ухвала 
		 
		02 серпня 2023 року
		м. Київ
		 
		справа № 758/1995/15-ц
		провадження № 61-6593св22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Крата В. І.,
		суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
		 
		учасники справи:
		позивач - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»,
		відповідач -  ОСОБА_1 ,
		третя особа - ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської  Т. Ц., Фінагеєва В. О.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У лютому 2015 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») звернулося з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
		Позовна заява мотивована тим, що 14 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»), правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 37-08-И/11, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику кредитні кошти у сумі 71 600 дол. США, з процентною ставкою 12 % річних, а останній зобов`язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом, виконати всі зобов`язання відповідно до договору у повному обсязі. В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між сторонами 14 серпня 2008 року укладений іпотечний договір на кв. АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 на праві власності та між банком і ОСОБА_4 , ОСОБА_5 укладені договори поруки від 14  серпня 2008 року.
		У зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договором рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 28 травня 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором у розмірі 635 881,93 грн.
		Відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов`язання за договором та рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 28 травня 2012 року не виконала, у зв`язку з чим заборгованість станом на 01 грудня 2014 року за кредитним договором від 14 серпня 2008 року становить 2 821 081,65 грн.
		Позивач просив:
		у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 37-08-И/11 від 14 серпня 2008 року у розмірі 2 821 081,65 грн звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: кв. АДРЕСА_1 , яка складається з однієї житлової кімнати загальною площею 28,5  кв. м, в т. ч. 17,6 кв. м житлова, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 шляхом визнання права власності на зазначене майно за ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
		Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
		Протокольною ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 03 березня 2016 року замінено неналежного відповідача ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .
		Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 03 березня 2016 року позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.
		У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 37-08-И/11 від 14 серпня 2008 року у розмірі 2 821 081,65 грн звернуто стягнення на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на предмет іпотеки, а саме кв. АДРЕСА_1 , загальною площею 28,5 кв. м, житловою площею - 17,6 кв. м, що належить іпотекодавцю ОСОБА_1 , шляхом визнання права власності на зазначене майно за ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» судовий збір у розмірі 243,60 грн.
		Рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог мотивовано тим, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 14 червня 2011 року скасовано рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30  червня 2010 року, яким визнано недійсним, зокрема, іпотечний договір від 14 серпня 2008 року та виключено з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеки та заборону відчуження нерухомого майна на предмет іпотеки. Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 28 травня 2012 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за кредитним договором № 37-08-И/11 виконано не було, заборгованість за кредитним договором не погашена та станом на 01 грудня 2014 року заборгованість становить 2 821 081,65 грн. Власником іпотечного майна на підставі договору купівлі-продажу від 11 березня 2011 року є ОСОБА_1 . Таким чином оскільки до відповідача ОСОБА_1 перейшло право власності на предмет іпотеки, в силу статті 23 Закону України «Про іпотеку», дана іпотека є дійсною для ОСОБА_1 , яка набула статусу іпотекодавця і має усі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором укладеним 14 серпня 2008 року між ОСОБА_2 та позивачем.
		Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 03 березня 2016 року у справі за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без задоволення.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року апеляційну скаргу  ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_6 , задоволено частково. Заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 03 березня 2016 року скасовано та ухвалено у вказаній справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
		Постанова суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог мотивована тим, що укладаючи 14 серпня 2008 року іпотечний договір позивач ВАТ «Фінанси та кредит», як іпотекодержатель та ОСОБА_2 , як іпотекодавець погодили умови та порядок задоволення вимог іпотекодержателя в разі не виконання іпотекодавцем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором. Відповідно до іпотечного договору за вибором іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя: за рішенням суду, у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Задоволення вимог здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання за кредитним договором у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку». Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду.
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
		У липні 2022 рокуОСОБА_3 , як особа, яка не брала участі у справі, подав касаційну скаргу, в якій просить: касаційну скаргу задовольнити; скасувати постанову Київського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року; рішення Подільського районного суду міста Києва від 03 березня 2016 року залишити в силі.
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 23 грудня 2020 року придбав у ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» однокімнатну квартиру загальною площею 28,5 кв. м, житловою площею 17,6 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яку попередньо банківська установа отримала у власність на підставі рішення суду Подільського районного суду від 03 березня 2016 року, яке скасовано постановою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року, тому вважає, що зазначена постанова суду апеляційної інстанції є такою, що створює для ОСОБА_3 , як права, так і обов`язки, та в розумінні статей 53, 389 ЦПК України дає право касаційного оскарження. Cуд апеляційної інстанції не врахував ту обставину, що ОСОБА_1 , як власник майна, не була стороною у договорі іпотеки, та набула статусу іпотекодавця в силу статті 23 Закону України «Про іпотеку». Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції щодо необхідності застосування до зазначеного у цій справі спору принципів досудового врегулювання спору, визначеного зокрема статтями 36, 37 Закону України «Про іпотеку» суперечить приписам непорушності права власності, закріпленого статтею 41 Конституції України. Зазначає, що Законом України «Про нотаріат» не передбачений механізм зміни власника майна на підставі статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» в контексті зміни іпотекодавця, що виключає досудовий порядок захисту прав іпотекодержателя. Тому зміна власника іпотечного майна у судовому порядку є єдиним належним способом захисту порушених прав іпотекодержателя та іпотекодавця, в контексті статей 23, 36, 37 Закону України «Про іпотеку» за відсутності згоди останнього на участь в договорі іпотеки.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2022 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 758/1995/15-ц з суду першої інстанції.
		У серпні 2022 року матеріали цивільної справи № 758/1995/15-ц надійшли до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
		Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2022 року зупинено касаційне провадження у справі № 758/1995/15-ц до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи № 523/8641/15 (провадження                        № 61-9085сво21).
		Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2023 року поновлено касаційне провадження у справі № 758/1995/15-ц.
		Межі та підстави касаційного перегляду
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		В ухвалі Верховного Суду від 01 серпня 2022 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 759/10689/14-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 306/2053/16-ц та відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
		Фактичні обставини
		Суди встановили, що 14 серпня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладений договір № 37-08-И/11, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику кредитні кошти у сумі 71 600 дол. США, з процентною ставкою 12 % річних, а останній зобов`язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом, виконати всі зобов`язання відповідно до договору у повному обсязі.
		В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 14 серпня 2008 року укладений іпотечний договір на кв. АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 на праві власності та між банком і ОСОБА_4 , ОСОБА_5 укладені договори поруки від 14 серпня 2008 року.
		Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2010 року (справа № 2-1441/2010) визнано недійсним кредитний договір № 37-08-И/11 від 14 серпня 2008 року, укладений між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 , визнано недійсним іпотечний договір від 14 серпня 2008 року, визнано недійсними договори поруки № 37-08-П1 та № 37-08-П2 від 14 серпня 2008 року, зобов`язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скляр О.Л. виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеки та заборону відчуження нерухомого майна на предмет іпотеки.
		Листом від 19 лютого 2011 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Т. В. повідомила банк, що 19 лютого 2011 року на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2010 року та заяви ОСОБА_2 було знято заборону відчуження нерухомого майна та вилучено запис з Державного реєстру іпотек.
		11 березня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_1 , про що 28 березня 2011 року було здійснено відповідний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		Рішенням Апеляційного суду Київської області від 14 червня 2011 року рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2010 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», треті особи - ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скляр О.Л., Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридично-фінансова компанія «Статус» в особі директора Кором М. Г. про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним, відшкодування збитків і моральної шкоди відмовлено.
		У зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 28 травня 2012 року у цивільній справі № 217/1582/12 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором у розмірі 635 881,93 грн.
		Позиція Верховного Суду
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (частина перша статті 17 ЦПК України).
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті (пункт 1 частини першої статті 389 ЦПК України).
		Особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи (частина четверта статті 389 ЦПК України).
		Тлумачення частини першої та четвертої статті 389 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що касаційна скарга може бути подана особою, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки лише після розгляду апеляційною інстанцією її апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, за виключенням випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. При цьому особа, яка не брала участі у справі, має обґрунтувати, що судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції.
		Необхідною умовою для набуття особою, яка не брала у часті у справі, права касаційного оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків (див. ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19).
		Отже особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в касаційному порядку лише ті судові рішення, які встановлюють, змінюють або припиняють права й обов`язки цих осіб. Особа, яка не брала участі у розгляді справи та звертається з касаційною скаргою, повинна довести, що оскаржене судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
		Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини першої статті 396 ЦПК України).
		Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції. Отже, необхідною умовою для набуття особою, яка не брала у часті у справі, права касаційного оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків (див. ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19).
		У справі, що переглядається:
		ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки;
		протокольною ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 03 березня 2016 року замінено неналежного відповідача ОСОБА_2 на ОСОБА_1 ;
		заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 03 березня 2016 року позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено;
		постановою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 03 березня 2016 року скасовано, у задоволенні позову ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено;
		при обґрунтуванні права на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року,  ОСОБА_3 вказав, що він є власником спірної квартири (предмета іпотеки) у цій справі на підставі договору купівлі-продажу від 23 грудня 2020 року, укладеного між ним та ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», яку банк отримав у власність на підставі рішення Подільського районного суду від 03 березня 2016 року, яке скасовано постановою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року. Проте до участі у справі ОСОБА_3 не залучений, хоча спір стосується його прав та обов`язків;
		аналіз оскарженої постанови суду апеляційної інстанції свідчить, що апеляційним судом не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3 .Набуття особою, яка не брала участі у справі, права власності на майно, щодо якого виник спір, зокрема після ухвалення судом першої інстанції рішення, не свідчить про те, що оскарженою постановою у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, вирішено питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3 . Тому касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 підлягає закриттю.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		З урахуванням того, що постановою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року не вирішувалося питання про права та обов`язки ОСОБА_3 , який не брав участі у справі, касаційне провадження за його касаційною скаргою належить закрити. 
		Керуючись статтями 260, 396 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		УХВАЛИВ:
		Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року у справі № 758/1995/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки закрити.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                    В. І. Крат
		          
		Судді:                                                                             Н. О. Антоненко 
		 
		           І. О. Дундар
		 
		                                                                                       Є. В. Краснощоков
		 
		                                                                                       М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...