Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 345/2228/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 07.08.2023. Зареєстровано: 07.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 08.08.2023.
Дата набрання законної сили: 14.08.2023
Номер судового провадження: 2-а/345/19/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №345/2228/23 
		Провадження № 2-а/345/19/2023
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		02.08.2023 р. м. Калуш
		 
		Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі
		головуючого судді                                        Онушканича В.В.
		за участю секретаря судового засідання                Бандури Г.М.
		позивача                                         ОСОБА_1 
		представника позивача                        Вайтекаускаса В.А.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом  ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови,
		 
		в с т а н о в и в:
		Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Позов мотивує тим, що 31.03.2023 року близько 08.00 год. неподалік від будинку АДРЕСА_1 , позивача зупинили троє невідомих осіб, як заявили, що вони представники воєнкомату, а позивач повинен поїхати з ними для уточнення облікових даних. Позивач одразу заявив про свій конституційний статус Людини, але через реальні для нього погрози трьох молодиків застосування відносно нього фізичного примусу, був змушений підкоритися незаконній вимозі. Мікроавтобусом позивача було доставлено до так званого «1-го відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 (м. Долина)».
		Позивач наголошує, що в порушення ст.29 Конституції України йому не повідомили про мотиви протиправного затримання, не роз`яснено його права та не було надано можливості з моменту затримання користуватися правовою допомогою. Ні про яке «уточнення облікових даних» не йшлося, оскільки позивачу не дозволили відлучитися з так званого «центру», щоб надати наявні вдома документи. Працівники «центру» не дозволяли покинути приміщення, шантажем та погрозами змушували підкоритися протиправній вимозі негайно взяти участь у ганебній за суттю виставі під назвою «проходження обстеження військово-лікарської комісії».
		Близько 15.00 год. з метою припинення протиправний дій посадових осіб так званого «центру» позивач викликав наряд поліції, написав та подав повідомлення про кримінальні правопорушення вказаних посадових осіб відносно умисного адміністративного позивача у вигляді протиправного позбавлення свободи вільного пересування та дій. Ухвалою слідчого судді Долинського районного суду від 10.04.2023 року посадових осіб відділення поліції №1 м. Долина Калуського РВГ ГУНП в Івано-Франківській області зобов`язано внести до ЄРДР відомості про вчинення посадовими особами Першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2, які містяться в заяві ОСОБА_1 від 31.03.2023 року. Дану ухвалу було фактично виконано.
		Не визнаючи законність та легітимність юридичної особи приватного права так званої «ІНФОРМАЦІЯ_2» позивач написав та зареєстрував заяву, в якій попередив про протиправність його затримання та утримання, незаконність та неорганізованість медогляду. Позивач зазначає, що в тексті протоколу містяться неправдиві твердження: «вчинив правопорушення», «не подавав зміну облікових даних», «на вимогу працівників… відмовився проходити військово-лікарську комісію», аргументуючи так званим «особливим періодом». Натомість позивач ніколи не перебував на військовому обліку в компанії «ІНФОРМАЦІЯ_2» та взагалі не є військовозобов`язаним.
		Також позивач зазначає, що його повідомлено про час і місце розгляду справи в м. Калуші, але не забезпечено грошовими коштами на прибуття до контори компанії та повернення додому. Ч. 1 ст. 276 КУпАП передбачено розгляд справи за місцем «вчинення правопорушення», а не дирекції керівника компанії. В тексті акта від 31.03.2023 року не зазначено подію та склад адміністративного правопорушення, що вказує на правову невизначеність та нікчемність цього «документа», який суперечить твердженням в протоколі. І головне - постанова за справою про адміністративне правопорушення від 05.04.2023 року: без будь-яких доказів переписано з протоколу про неподання змін облікових даних та відмову від проходження військово-лікарської комісії.
		Позивач наголошує, що постанову «розглянуто» за його відсутності без забезпечення його права користуватися послугами захисника не в місці «вчинення правопорушення», а копію постанови надіслано лише через 16 днів, коли вже минув не лише строк оскарження, а й сплати штрафу. Оскільки складенню «документів» відповідачем/його службовими особами перебували дії (адміністративне затримання), які мають ознаки кримінальних правопорушень, самі формальні дії з оформлення справи про адміністративне правопорушення та її «розгляду» є фактично намаганням приховати допущені кримінальні правопорушення, а сама постанова є нікчемною та підлягає скасуванню за обставинами відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
		Крім того, позивач просить врахувати, що «ІНФОРМАЦІЯ_2» та його начальник не є суб`єктом/особою, уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення відповідно до КУпАП, організовувати з визначеною періодичністю проведення медичних оглядів та психологічних обстежень військово-лікарськими комісіями військовозобов`язаних і резервістів.
		Також, на думку позивача, відповідач та його представники допустилися грубих та зухвалих порушень ст.ст. 8, 9, 21, 22, 28, 29, 60 Конституції України, ст.ст. 1, 5 (п. 4), 9, 10 (п. 1), 13, 17, 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що нормами ст.364 КК України трактується, як злочин. Тому позивач змушений звернутися до суду та просить: скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення від 05.04.2023р. №129 відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2, як необґрунтовану та незаконну, винесену за відсутності події та складу адміністративного правопорушення; постановити окрему ухвалу, якою направити матеріали судової справи до правоохоронних органів для внесення відомостей про кримінальні правопорушення під час оформлення та розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відповідачем - Калуським РТЦК та СП, його працівниками.
		Стислий виклад позиції відповідача. Відповідач не погоджується з наведеними позивачем обставинами та правовими підставами позову, зважаючи на наступне. Громадянин ОСОБА_1 пройшов приписку до призовної дільниці в 17-річному віці, отримав посвідчення про припису до призовної дільниці та йому було надано роз`яснення правил військового обліку та відповідальності за порушення цих, про що в особовій справі призовника проставлено його особистий підпис.
		Відповідач наголошує, що позивач не подавав зміну облікових даних, а саме документи про народження дітей, а також на вимогу працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовився проходити військово-лікарську комісію для встановлення ступеня придатності до військової служби. Тим самим позивач порушив правила військового обліку, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення від 31.03.2023 року №598. Зазначене підтверджується даними, які містяться у вступній частині протоколу, а саме в п.6 щодо перебування на утриманні осіб - «двоє неповнолітніх дітей» (згідно з військово-обліковими даними - не одружений, дітей не має). Представник відповідача зазначає, що вручення повісток про виклик для повідомлення змін облікових даних чинним законодавством не вимагається. Зазначене правило військового обліку виконується громадянами самостійно у строки, встановлені законодавством.
		Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся 05.04.2023 року в кабінеті №1 за адресою АДРЕСА_2 з дотриманням порядку, визначеного КУпАП. Оскільки місце і час розгляду справи доведені, в графі підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 особисто написав, що від підпису відмовляється, що доказує факт присутності позивача під час повідомлення його прав та обов`язків. Клопотань не надходило, а тому справа правомірно розглянута за відсутності позивача. Під час розгляду справи досліджено подані документи і матеріали, заслухано осіб, які брали участь у розгляді справи.
		Щодо обґрунтування позивачем неправомірних дій з боку військовослужбовців першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач просить врахувати, що відповідно до підпункту 6 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» працівники ТЦК та СП мають право вимагати документи щодо підтвердження особи, уточнювати облікові дані, так як позивач не надав відповідних документів, що підтверджували його статус (категорію) відповідно до ст.9 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» працівниками першого відділу Калуського РТЦК та СП був доставлений у перший відділ Калуського РТЦК та СП для уточнення даних та проходження медичної комісії.
		Відповідач зазначає, що кожен громадянин України зобов`язаний дотримуватися Конституції України та Законів України і при оголошенні мобілізації зобов`язується для явки в територіальний центр своєї зони відповідальності для уточнення облікових даних та проходження військово-лікарської комісії. Тому сторона відповідача просить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
		В судовому засіданні позивач позов підтримав. Зазначив, що 31.03.2023 його незаконно затримали і утримували без законних на те підстав більше 8 годин. Ніякої повістки йому не пред`являли. В протоколі про адмінправопорушення він надав власноручні пояснення і підписом засвідчив їх правдивість.
		Представник позивача підтримав позов і просить його задоволити з підстав, які зазначені в самому позові. Наголосив, що дії працівників РТЦК та СП по відношенню до позивача є незаконними, адже не підтверджено їхніх повноважень. Повістку позивачу не вручали, а складений акт від 31.03.2023 не може підтверджувати такої обставини, адже його складання не передбачено законодавством.
		Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте вказав у поданому відзиві, що просить провести розгляд справи без його участі.
		Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
		Відповідно до ч.1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
		Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
		Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 210 КУпАП, порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Частиною 2 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період, що тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Норма вказаної статті є бланкетною нормою, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
		Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».
		Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі-відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
		Абзацом 2 пункту 1 Додатку 2 «Правил військового обліку і військовозобов`язаних, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 визначено, що призовники і військовозобов`язані повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (органів СБУ) на збірні пункти, призовні дільниці у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (органів СБУ)), для взяття на військовий облік та визначення призначення на воєнний час, оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних.
		Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		З 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який потім було неодноразово продовжено.
		Поняття «воєнний стан» охоплює особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993№ 3543-XII (зі змінами) мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
		Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
		За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
		Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст.245 КупАП).
		В судовому засіданні встановлено, що 31.03.2023 року інспектором відділення обліку мобізаційної роботи 1-го відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 Керницькою Г.С. складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП, в якому зазначено, що громадянин ОСОБА_1 не подавав зміну облікових даних, а саме документи про народження дітей, а також на вимогу працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовився проходити військово-лікарську комісію для встановлення ступеня придатності до військової служби (а.с. 10-11, 99).
		Постановою № 129 від 05.04.2023 року, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП та призначено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. (а.с. 13-14, 100)
		Покликання позивача, що оскаржувана постанова складена не уповноваженою на те особою не заслуговують на увагу.
		Так, відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
		Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
		З довідки № 178/22, яка видана Головним управлінням майна та ресурсів Міністерства оборони України, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 має свій окремий ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є відокремленим підрозділом та має статус «суб`єкта - без права юридичної особи» (а.с. 117).
		Отже, повноваження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.210 КУпАП підтверджені належним чином. Таким чином, справа про адміністративне правопорушення відносно позивача розглянута уповноваженою законом особою.
		Суд звертає увагу, що згідно оскаржуваної постанови у вину ОСОБА_1 ставиться не подання змін щодо облікових даних та відмова проходити військову-лікарську комісію.
		Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
		Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, за загальним правилом, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).
		Згідно з ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представниками громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 КУпАП.
		Згідно з ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
		З долученої стороною відповідача облікової картки до війського квитка стосовно ОСОБА_1 (а.с. 102-103) вбачається, що ОСОБА_1 був переданий на облік військовозобов`язаних, присвоєно звання «Рядовий» згідно наказу Долинського ОМВК №98 від 19.07.2002 року. Тобто матеріалами справи підтверджено статус позивача, як військозобов`язаного.
		При цьому згідно даних, які містяться у вищевказаній обліковій картці на позивача, а саме в графі «сімейний стан» вказано - «не одружений», відсутні відомості щодо дітей. Водночас під час судового розгляду справи з`ясовано, що позивач має на утриманні дітей до 18 років. Про наявність дітей позивач повідомив самостійно під час заповнення анкетних даних у відповідній графі протоколу.
		Таким чином, в порушення вимог з ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», позивачем, як військозобов`язаним, не було виконано обов`язку щодо повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 про зміну сімейного стану.
		Також позивач, як громадянин України, військовозобов`язаний, маючи визначену військово-облікову спеціальність (а.с. 102), зобов`язаний виконувати військовий обов`язок згідно зі ст. 65 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в тому числі на позивача покладені обов`язки, визначені ч.10 ст.1 Закону України«Про військовийобов`язок і військову службу», п.1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних (проходити медичний огляд для визначення стану здоров`я та ступеню придатності до військової служби, прибувати за викликом до відповідного РТЦК та СП).
		У складеному відносно позивача протоколі про адміністративне правопорушення № 129 від 31.03.2023 року в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності позивач особисто вказав: «Я, ОСОБА_1 відмовляюсь проходити медогляд у першому відділі Калуського РТЦК та СП тому, що не визнаю законним та тому що у Вас не має на те законних прав та відповідного медичного обладнання». Факт відмови позивача від отримання повістки для проходження медогляду підтверджується також актом від 31.03.2023 року про відмову від отримання повістки (а.с. 12), в якому позивач власноручно зазначив «я відмовляюсь отримувати повістку». Крім того, те, що позивач відмовлявся проходити медогляд для визначення стану здоров`я та ступеню придатності до військової служби, він фактично визнавав і в судовому засіданні.
		Отже, стороною відповідача доведено факт відмови позивача від проходження медичного огляду для встановлення ступеня придатності до військової служби за станом здоров`я.
		Щодо покликання позивача, що його не було належним чином повідомлено про час і місце розгляд справи про адміністративне правопорушення. Так, протокол № 129 від 31.03.2023 року містить записи про роз`яснення ОСОБА_1 змісту ст. 63 Конституції України, прав та обов`язків, передбачених ст. 268 КУпАП, та те, що його повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 12 год. 00 хв. «05» квітня 2023 року в каб.1 ІНФОРМАЦІЯ_2. У вказаному протоколі міститься підпис ОСОБА_1 . Покликання позивача, що своїм підписом він лише засвідчив свої пояснення, викладені в протоколі, і не був ознайомлений зі змістом протоколу в тій частині, яка містить інформацію про час і місце розгляду справи, фактично спрямовані на введення суду в оману щодо поінформованості позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Так, у графі «другий примірник протоколу отримав» міститься підпис ОСОБА_1 . Тобто, маючи на руках примірник протоколу про адміністративне правопорушення, позивач не міг не ознайомитися з інформацією про час і місце розгляду справи, яка міститься у тексті даного протоколу. За таких обставин покликання позивача, що його не було належним чином повідомлено про час і місце розгляд справи про адміністративне правопорушення, є безпідставними.
		Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 210 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності
		Позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду щодо нього справ про адміністративні правопорушення, для участі у розгляді справ не прибував, клопотань щодо необхідності відкладення розгляду справи не подавав.
		Отже, начальником Калуського РТЦК та СП з дотриманням вимог процесуального закону розглянуто справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за наслідками розгляду складено постанову № 129 від 05.04.2023 року, до винної особи застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу, розмір котрого не виходить за межі санкції ч. 2 ст. 210 КУпАП.
		У справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності судом не вирішується питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого місцевий загальний суд (як адміністративний) може ухвалити одне з рішень, передбачених ч. 3 ст. 286 КАС України, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення (п.1 ч.3 ст.286 КАС України).
		З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та залишає позовну заяву без задоволення.
		Щодо вимог позивача про постановлення окремої ухвали, якою направити матеріали судової справи до правоохоронних органів для внесення відомостей про кримінальні правопорушення під час оформлення та розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відповідачем - Калуським РТЦК та СП, його працівниками.
		Відповідно до частин 1-7 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
		У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
		Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
		В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
		З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
		З аналізу вищевказаної правової норми вбачається, що постановлення окремої ухвали є диспозитивним правом суду. Окрема ухвала може постановлятись лише при наявності очевидно протиправних дій відповідних осіб, лише у разі, якщо під час судового розгляду судом встановлено склад правопорушення. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для постановлення окремої ухвали немає.
		Відтак, проаналізувавши викладені стороною позивача аргументи та обставини, наведені в обґрунтуванні наявності підстав для постановлення судом окремої ухвали, суд не вважає їх такими, що у розумінні норм статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України можуть зумовлювати ухвалення такого судового рішення і що це є необхідним, переслідує визначену процесуальним законом мету застосування такого інституту.
		А тому суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали.
		На підставі ст.ст. ст.ст. 7, 210, 247, 279, ч.1 ст. 251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 77, 205, 241-246, 249, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		у х в а л и в:
		В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення від 05.04.2023 року № 129 - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст судового рішення виготовлено 07.08.2023 року.
		 
		Суддя                                                                        Володимир ОНУШКАНИЧ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...