Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/12856/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 07.08.2023. Зареєстровано: 07.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 08.08.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/521/1630/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023231020000511

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа № 521/12856/23
		Провадження №1-кп/521/1630/23
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 серпня 2023 року                                                 м. Одеса
		Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 
		при секретарі - ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в режимі відеоконференції з ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023231020000511 від 20.04.2023 року відносно:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Казахстан, казаха, особи без громадянства, непрацюючого, постійне місце проживання не зареєстроване, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Херсон, українця, громадянина України, непрацюючого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		обвинувачуваних у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 360 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора - ОСОБА_5 , 
		захисника - ОСОБА_6 ,
		обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ОСОБА_4 06.09.2022 в нічний час доби ( більш точного часу не встановлено), діючи за попередньою змовою, таємно, умисно, з метою незаконного викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, в умовах воєнного стану, введеного у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02 2022 №2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався в установленому законом порядку, знявши кришки люків кабельної каналізації розташованих біля буд. 18 по вул. Дорофєєва, м. Херсон, після чого проникли всередину та звідки за допомогою ручної пили по металу здійснили зрізання кабелю «ТПП 50x2x0,4» довжиною 48 метрів, вартість якого, згідно висновку судової товарознавчої експертизи, становить 4165,44 грн., та здійснили крадіжку зазначеного кабелю, що належить АТ «Укртелеком», спричинивши матеріальну шкоду вказаному товариству на вищевказану суму.
		ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_4 06.09.2022 в нічний час доби ( більш точного часу не встановлено), діючи за попередньою змовою, знявши кришки люків кабельної каналізації розташованих біля буд. 18 по вул. Дорофєєва, м. Херсон, де протягнуті кабелі (телекомунікаційна мережа) АТ «Укртелеком», після чого проникли всередину та усвідомлюючи, що пошкодження діючої кабельної лінії зв`язку призведе до припинення зв`язку', незаконно, умисно, здійснили зрізання та крадіжку кабелю «ТПП 50x2x0,4» довжиною 48 метрів, належного АТ «Укртелеком», що спричинило тимчасове припинення зв`язку в будинку 18 по вул. Дорофєєва, м. Херсон ,
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 12.09.2022 в нічний час доби (більш точного часу не встановлено), діючи за попередньою змовою, таємно, умисно, з метою незаконного викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, повторно, в умовах воєнного стану, введеного у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президенту України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався в установленому законом порядку, знявши кришки люків кабельної каналізації розташованих біля буд. 12а по вул. Патона, м. Херсон, після чого проникли всередину та звідки за допомогою ручної пили по металу здійснили зрізання кабелю «ТПП 300x2x0,4» довжиною 24 метр, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи, становить 20172,00 грн., та здійснили крадіжку зазначеного кабелю, що належить АТ «Укртелеком», спричинивши матеріальну шкоду вказаному товариству на вищевказану суму.
		Продовжуючи свою протиправну діяльність ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 , 12.09.2022 в нічний час доби (більш точного часу не встановлено), діючи повторно, за попередньою змовою, знявши кришки люків кабельної каналізації розташованих біля буд. 12а по вул. Патона, м. Херсон, де протягнуті кабелі (телекомунікаційна мережа) АТ «Укртелеком», після чого проникли всередину та усвідомлюючи, що пошкодження діючої кабельної лінії зв`язку призведе до припинення зв`язку, незаконно, умисно, здійснили зрізання та крадіжку кабелю «ТПП 300x2x0,4» довжиною 24 метр, належного АТ «Укртелеком», що спричинило тимчасове припинення зв`язку в будинку 12а по вул. Патона, м. Херсон .
		Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, ч.2 ст.360 КК України визнав повністю та заявив про щире каяття у вчиненому. При цьому, обвинувачений надав показання, які співвідносяться з формулюванням обвинувачення, викладеному у обвинувальному акті. Надав суду заяву, згідно якої просив розглянути кримінальне провадження в порядку ч.3 ст. 349 КПК України. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 додатково розповів суду, що після окупації міста Херсон, його рідні виїхали з міста, а він залишився, тому що треба було доглядати за житлом. У місті роботи не було, їжу купляти не було за що, тому і пішли зі своїм знайомим ОСОБА_4 на крадіжку. 06 вересня 2022 року, зустрілися з ОСОБА_4 , ніяких намірів красти, спочатку не було, але потім зняли кришки люків кабельної каналізації розташованих біля буд. 18 по вул. Дорофєєва, м. Херсон , проникли всередину та звідки за допомогою ручної пили по металу здійснили зрізання кабелю. Вкрадений кабель продали у пункті приймання металобрухту, за яку суму вже не пам`ятає. 12 вересня 2022 року, знов зустрілися з ОСОБА_4 біля будинку 12а по вулиці Патона в місті Херсон , зняли кришки люків кабельної каналізації, що розташованих біля цього будинку, де протягнуті кабелі (телекомунікаційна мережа) АТ «Укртелеком», після чого проникли всередину, зрізали кабель та вкрали, На цей раз кабель був довжиною 24 метри, продали його за 4000 гривень, гроші поділили. Вони розуміли, що пошкодження діючої кабельної лінії зв`язку призведе до припинення зв`язку у мешканців будинку, але вчинили злочин, оскільки не було грошей, навіть на їжу. У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати, запевнив, що більше не буде вчиняти кримінальних правопорушень, має намір поїхати до рідної сестри та матері, які винаймають житло у місті Одесі. Зобов`язується відшкодувати завдану шкоду. 
		Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, ч.2 ст.360 КК України визнав повністю та заявив про щире каяття у вчиненому. Обвинувачений ОСОБА_4 повністю підтвердив покази, які в судовому засіданні надав обвинувачений ОСОБА_3 та додатково розповів, що на час окупації та після звільнення міста Херсон, постійно мешкав у місті, проживав разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 , ніколи не притягався до адміністративної та кримінальної відповідальності, до війни мав роботу, характеризується за місцем мешкання позитивно. У скоєному щиро каявся, просив призначити покарання, не пов`язане з позбавленням волі. Цивільний позов визнав, зобов`язувався знайти роботу та відшкодувати збитки. 
		Роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст. 349 КПК України, у тому числі і положення про позбавлення учасників судового провадження права оскарження обставин справи, які ніким не оспорюються у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що обвинувачені правильно розуміють зміст цих обставин, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності позицій обвинувачених щодо визнання вини.
		Тому, оцінюючи всі обставини у кримінальному провадженні, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доведена в обсязі пред`явленого їм обвинувачення, кваліфікує дії обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_9 за ч.4 ст. 185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна ( крадіжка) вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану та за ч.2 ст.360 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисне пошкодження телекомунікаційної мережі, що спричинило припинення надання телекомунікаційних послуг, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає обставини вказані як такі в обвинувальному акті, а саме -щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_9 суд враховує, що кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 360 КК України відноситься до нетяжких злочинів, кримінальне правопорушення за ч. 4 ст.185 КК України, відноситься до тяжких злочинів.
		ОСОБА_3 має постійне місце проживання в місті Херсон, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, офіційно не працевлаштований, має матір, рідну сестру та дівчину, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався, злочини вчинив в період окупації міста Херсон. 
		ОСОБА_4 також має постійне місце реєстрації та проживання в місті Херсон, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, офіційно не працевлаштований, має матір з якою мешкають разом, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався, злочини вчинив в період окупації міста Херсон.
		У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року N 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" (із змінами) звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. При цьому, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті Основної частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
		У справі "Бакланов проти Росії" (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що "досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним". У справі "Ізмайлов проти Росії" (п. 38 Рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказав, що "для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий надмірний тягар для особи".
		При призначенні обвинуваченим покарання суд врахувавши вимоги діючого законодавства, характер і ступінь тяжкості вчиненого, дані про осіб обвинувачених, а саме: обвинувачені раніше не судимі, мають місце постійного проживання, щиро покаялися, цивільний позов визнали, тому доцільним буде призначення покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75, 76 КК України.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		А відтак, на підставі викладеного суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченим потрібно призначити у виді позбавлення волі, але із застосуванням ст. 75 ч. 1 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши на них обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, які сприятимуть виправленню, оскільки таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень. Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинувачених і є дотриманням судом принципів "рівних можливостей" та "справедливого судового розгляду", встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
		Відповідно до ч. 3 ст. 76 КК України нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом пробації за місцем проживання, роботи, або навчання засуджених.
		Що стосується початку відбування покарання, то суд в даному випадку керується п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24 жовтня 2003 року, згідно з яким іспитовий строк обчислюється з дня постановлення вироку незалежно від того, судом якої інстанції застосовано ст. 75 КК України (2001 року).
		Цивільним позивачем - представником АТ «Укртелеком» до початку судового розгляду був заявлений цивільний позов, в якому представник позивача просив стягнути з обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь АТ «Укртелеком» - 24337 (двадцять чотири тисячі триста тридцять сім) гривень 44 копійки відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням.
		Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 цивільний позов визнали.
		Як визначено ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Так, відповідно до ч. 3 п. 8 ст. 175 ЦПК України, позовна заява має містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
		Таким чином, суд вважає за доцільне стягнути з обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь АТ «Укртелеком» - 24337 (двадцять чотири тисячі триста тридцять сім) гривень 44 копійки відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням.
		Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинувачених порівну.
		Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 65, 66, 67, 86 КК України, ст.ст. 100, 128, 368-371, 373-376 КПК України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 4 ст.185 КК України, ч. 2 ст.360 КК України та призначити йому покарання:
		- за ч. 4 ст. 185 КК України: у вигляді 5 ( п`яти ) років позбавлення волі;
		- за ч. 2 ст.360 КК України у вигляді: 3 (трьох) років позбавлення волі. 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим визначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять ) років. 
		Відповідно до ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього зобов`язання.
		Згідно до ч.1 п.1,2,ч.3 п.2 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 4 ст.185 КК України, ч. 2 ст.360 КК України та призначити йому покарання:
		- за ч. 4 ст. 185 КК України: у вигляді 5 ( п`яти ) років позбавлення волі;
		- за ч. 2 ст.360 КК України у вигляді: 3 (трьох) років позбавлення волі. 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим визначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять ) років. 
		Відповідно до ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього зобов`язання.
		Згідно до ч.1 п.1,2,ч.2 п. 3 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		Контроль за поведінкою засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покласти на орган з питань пробації за місцем їх фактичного проживання.
		Змінити застосовані відносно засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
		Звільнити засуджених ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які утримуються під вартою у Миколаївському слідчому ізоляторі, з під варти. 
		Речовий доказ - фрагмент багатожильного мідного кабелю, котрий упаковано до СП № CRI 1019722, який 21.04.2023 вилучено в ході проведення ОМП з колодязя розташованого біля будинку №18 по вулиці Дорофєєва м. Херсон та фрагмент багатожильного мідного кабелю, котрий упаковано до СП № CRI 1019723, який 21.04.2023 вилучено в ході проведення ОМП з колодязя розташованого біля будинку №12а по вулиці Патона в місті Херсон - повернути АТ «Укртелеком», як власнику майна.
		Речовий доказ - металеве полотно від пили по металу, яке 21.04.2023 вилучено у ОСОБА_3 - знищити.
		Арешти накладені на підставі ухвали слідчого судді від 03 травня 2022 року на фрагмент багатожильного мідного кабелю, котрий упаковано до СП № CRI 1019722, який 21.04.2023 вилучено в ході проведення ОМП з колодязя розташованого біля будинку №18 по вулиці Дорофєєва м. Херсон та фрагмент багатожильного мідного кабелю, котрий упаковано до СП № CRI 1019723, який 21.04.2023 вилучено в ході проведення ОМП з колодязя розташованого біля будинку №12а по вулиці Патона в місті Херсон та на металеве полотно від пили по металу, яке 21.04.2023 вилучено у ОСОБА_3 - скасувати.
		Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порівну судові витрати пов`язані з проведенням судових експертиз у сумі 4104, 00 ( чотири тисячі сто чотири) гривні 00 копійок, а саме по 2052 ( дві тисячі п`ятдесят дві) гривні з кожного з обвинувачених. 
		Цивільний позов АТ «Укртелеком» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.
		Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Акціонерного Товариства «Укртелеком» (п/р IBAN: НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 01186691, ПАТ «АЛЬФА-БАНК», МФО 300346 - 24337 (двадцять чотири тисячі триста тридцять сім) гривень 44 копійки відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням.
		Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Головуючий:                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...