Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 340/3868/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 07.08.2023. Зареєстровано: 08.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 09.08.2023.
Дата набрання законної сили: 04.08.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		У Х В А Л А
		з питань залишення позовної заяви без розгляду
		04 серпня 2023 року Справа № 340/3868/23
		 
		Кіровоградський окружний адміністративний суд, 
		у складі: головуючого  судді Хилько Л.І.,
		секретаря судового засідання  Бабіч О.В., 
		за участі: 
		представника позивача  Мороза В.С.,
		представника відповідача  Лагоди О.А.,
		представника третьої особи-1  Фролова Д.С.,
		представника третьої особи-2  Гери Г.Г.,
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області (далі  прокурор) до Державної комісії України по запасах корисних копалин (також  відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна служба геології та надр України (третя особа-1), товариство з обмеженою відповідальністю "Ліра Майн Мінералз" (третя особа-2), про визнання дій протиправними та скасування протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Прокурор звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України №4787-ДСК від 22.05.2019.
		Ухвалою від 26.06.2023 відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження з призначення підготовчого судового засідання (т.1 а.с.99).
		06.07.2023 до суду засобами поштового зв`язку надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском прокурором строку звернення до суду, встановленого ст.122 КАС України (т.1 а.с.134-137). 
		21.07.2023 третьою особою-2 подано до суду пояснення, до якого також долучено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду (т.2 а.с.62-68). 
		Щодо недотримання прокурором строку звернення до суду з даним позовом також було вказано у поясненнях третьої особи-1, згідно яких щонайменше в 2019 році прокурор мав би бути обізнаних щодо існування оскаржуваного протоколу (т.1 а.с.205-213).
		31.07.2033 прокурор подав до суду заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, яке фактично вмотивоване тим, що наявність підстав для представництва інтересів держави прокурором було встановлено лише 20.04.2023. Також, оскільки спірний протокол від 22.05.2019 мав гриф "Для службового користування", прокурор не мав можливості раніше ознайомитись із ним через загальнодоступні джерела інформації та визначити наявність відповідних порушень (т.2 а.с.110-114). 
		Вирішуючи подані сторонами клопотання по суті, суд зазначає, що за правилами ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Відповідно до положення частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
		Отже, строк звернення до адміністративного суду  це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду з заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. 
		Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. 
		Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. 
		Разом з тим, порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться у ч. 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. 
		Таким чином, при визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
		У випадках звернення до суду суб`єкта владних повноважень відлік строку для такого звернення КАС України пов`язує з виникненням підстав, що надають цьому суб`єкту право на таке звернення.
		Також, частина 2 статті 44 КАС України зобов`язує учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. На цьому ж наголошено і у частині першій статті 45 цього ж Кодексу, якою передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
		Наведені норми КАС України конкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
		Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у певних публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
		У Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені й ефективні органи.
		Консультативна рада європейських прокурорів (далі - КРЄП), створена Комітетом міністрів Ради Європи 13.07.2005, у Висновку № 3 (2008) "Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права" наголосила, що держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечувати реалізацію цих функцій згідно з такими, зокрема, принципами: діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов`язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін); обов`язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлений законом.
		Згідно з п. 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19.09.2012, обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов`язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (п. 3 Рекомендації).
		Таким чином, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень. Початок перебігу строку, встановленого для звернення до суду суб`єкта владних повноважень, не пов`язується з моментом створення такого суб`єкта чи наділення його відповідними функціями та компетенцією, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення з позовом за власним волевиявленням.
		Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду в позовній заяві прокурор вказав, що Кропивницькою окружною прокуратурою 09.03.2023 отримано лист від Кіровоградської обласної прокуратури, згідно якого встановлено, що на території Кропивницького району згідно даних Державної служби геології та надр України знаходиться суб`єкт господарювання, який отримав поза межами конкурсу спецдозвіл на користування надрами. Так, опрацюванням відкритих баз даних було встановлено, що таким надрокористувачем є ТОВ "Ліра Майн Мінералз". 
		3 метою встановлення законності надання Товариству спецдозволу на користування надр № 6371 від 20.09.2019 та протоколу ДКЗ України на підставі якого видано відповідний спецдозвіл, прокурору важливо було отримати інформацію чи надавались ТОВ "Ліра Майн Мінералз" інші спецдозвола на користування надрами станом на час апробування ДКЗ України запасів корисних копалин.З цією метою прокурором зроблено запит в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" № 51-78-2484вих-23 від 23.03.2023 на адресу Державної служби геології та надр України, в якому окрім іншого витребувано інформацію про наявність у ТОВ "Ліра Майн Мінералз" інших спецдозволів на користування надрами окрім № 6371 від 20.09.2019. Відповідно до наданого Держгеонадра України листа з додатками, який надійшов до прокуратури 20.04.2023, прокурором встановлено факт відсутності у ТОВ "Ліра Майн Мінералз" на момент прийняття оскаржуваного рішення іншого спеціального дозволу на користування надрами. 
		Як зазначено прокурором, наявність підстав для представництва інтересів держави встановлена лише 20.04.2023, проте враховуючи те, що саме оскаржуване рішення прийнято 22.05.2019, необхідно зазначити, що вказаний протокол має гриф "Для службового користування" і раніше прокурор не мав можливості ознайомитись із ним через загальнодоступні джерела інформації та визначити наявність відповідних порушень.
		В свою чергу, з поданих третьою особою-2 до суду копій документів встановлено, що з метою надання правової допомоги ТОВ "Ліра Майн Мінералз" адвокатом Фроловим Д.С. було направлено до Дергеонадара адвокатський запит № 04/07-23 від 04.07.2023 з проханням надати інформацію про те, чи отримувались Держгеонадра запити Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області чи будь-якого іншого органу прокуратури Кіровоградської області щодо надання відомостей і документів про діяльності Товариства та щодо отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин від 20.09.2019 № 6371 (т.2 а.с.34). 
		Держгеонадра листом № 3879/03-4/2-23 від 07.07.2023 надало копії наявних запитів, які надходили з органів прокуратури Кіровоградської області, та відповідей на запити, стосовно діяльності Товариства (т.2 а.с.35). 
		З поданих документів вбачається, що згідно до запиту №05/1-72вих-20 від 27.01.2020 прокуратура Кіровоградської області просила проінформувати з долученням належно завірених копій документів, в т.ч. щодо обставин видачі ТОВ "Ліра Майн Мінералз" спеціального дозволу на користування надрами № 6371 від 20.09.2019 (т.2 а.с.36-38)
		Держгеонадра листом № 1975/01/08-20 від 10.02.2020 повідомило прокуратуру Кіровоградської області, що Протоколом ДКЗ від 22.05.2019 № 4787-ДСК апробовано балансові запаси та ресурси золота Клинцівського родовища. Протокол засідання Робочої групи Держгеонадр з розгляду ротоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин від 31.05.2019 №132-дск схвалено протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин від 22.05.2019 №4787-ДСК із апробованими запасами і ресурсами золота Клинцівського родовища станом на 01.01.2019 (т.2 а.с.39-40).
		Відповідно до запиту № 12.51-78-4763вих-21 від 10.09.2021 Кропивницька окружна прокуратура Кіровоградської області просила Держгеонадра проінформувати про підстави надання ТОВ "Ліра Майн Мінералз" спеціального дозволу на користування надрами від 20.09.2019 року № 6371 поза аукціоном із надання копій підтверджуючих документів. При цьому, як вбачається зі змісту цього запиту, відповідно до інформації Офісу Генерального прокурора вказаний спеціальний дозвіл на користування надрами надано поза аукціоном за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки (т.2 а.с.41-43). 
		Вказаним вже спростовано те, що як зазначено прокурором у позові, лише з отриманого 09.03.2023 листа Кіровоградської обласної прокуратури та опрацюванням відкритих баз даних було встановлено, що на території Кропивницького району знаходиться суб`єкт господарювання, який отримав поза межами конкурсу спецдозвіл на користування надрами, а саме ТОВ "Ліра Майн Мінералз". 
		Держгеонадра листом №19507/01/06-21 від 04.11.2021 на запит №12.51-78-4763вих-21 було надано документи стосовно діяльності ТОВ "Ліра Майн Мінералз" (т.2 а.с.44-45).
		Отже, із змісту запиту № 12.51-78-4763 вих-21 від 10.09.2021 випливає, що станом на 10.09.2021, тобто на момент підписання такого запиту, прокурор знав як про сам факт отримання ТОВ "Ліра Майн Мінералз" спеціального дозволу на користування надрами №6371 від 20.09.2019, так і про те, що такий дозвіл було наданого без проведення аукціону за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки. 
		Стосовно ж посилання прокурора на присвоєння спірному протоколу грифу "ДСК", то представник третьої особи-1 у поданому до суду клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду зазначив, що Протокол засідання колегії ДКЗ від 22.05.2019 № 4787-ДСК було оформлено за результатами засідання з розгляду матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів та ресурсів золота Клинцівського родовища у Кропивницькому та Компаніївському районах Кіровоградської області, поданих на розгляд ТОВ "Ліра Майн Мінералз" з метою апробації запасів та ресурсів. Наказ Держгеонадра від 04.09.2019 № 325 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" опублікований на офіційному сайті суб`єкта владних повноважень у розділі архів наказів за 2019 рік. Відповідно до змісту цього наказу ТОВ "Ліра Майн Мінералз" надається спеціальний дозвіл на користування надрами відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615. Спеціальний дозвіл на користування надрами надано ТОВ "Ліра Майн Мінералз" 20 вересня 2019, а доступ до реєстру спеціальних дозволів на користування надрами був відкритий до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Таким чином керівник Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області у прагненні стати на захист інтересів держави мав доступ до інформації щодо підстав надання спеціального дозволу на користування надрами у 2019 році (т.1 а.с.134-137). 
		З огляду на вищенаведене, на переконання суду, керівник Кропивницької окружної прокуратури, володіючи інформацією ще з 2021 щодо отримання ТОВ "Ліра Майн Мінералз" спеціального дозволу на користування надрами № 6371 від 20.09.2019 без проведення аукціону за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, не був позбавлений можливості подавати відповідні запити до державних органів, зокрема Держгеонадра та Державної комісії України по запасах корисних копалин, у тому числі щодо оскаржуваного протоколу ДКЗ, раніше ніж майже через 4 роки після отримання ТОВ "Ліра Майн Мінералз" спеціального дозволу на користування надрами. 
		Відповідно до частини 4 статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
		Враховуючи повернення позовної заяви без розгляду, заява прокурора про зміну предмета позову шляхом доповнення додатковою позовною вимогою також підлягає 
		Керуючись ст.ст.122, 123, 240, 256, 295 КАС України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		Позовну заяву керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області - залишити без розгляду.
		 
		Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, встановлений ст. 295 КАС України. 
		Повний текст ухвали виготовлено та підписано 07.08.2023 року
		 
		 
		 
		Суддя Кіровоградського 
		окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...