Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/11214/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 08.08.2023. Зареєстровано: 09.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.08.2023.

Номер судового провадження: П/320/11214/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		07 серпня 2023 року м.Київ № 320/11214/23
		Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
		в с т а н о в и в:
		До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, у якому просить суд:
		- визнати протиправним Рішення суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №262640005137 від 13.02.2023 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру";
		- зобов`язати Головне управлінняПенсійного фонду України у Чернівецькій області (ідентифікаційний код 2934102359) зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до страхового стажу та до вислуги років, що дає право на пенсію за вислугу років згідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" період навчання в Національному Університеті "Одеська юридична академія" з 01.09.1997 року по 27.06.2001 року; період навчання в Національному Університеті "Одеська юридична академія" з 01.09.2001 року по 22.06.2002 року; період навчання в Національному Університеті "Одеська юридична академія" з 01.10.2016 року по 30.03.2018 року.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 16.10.2010 працює в органах прокуратури України, має вислугу років, стаж роботи на прокурорських посадах та страховий стаж більше 20 років та продовжує працювати в органах прокуратури України на посаді керівника Київської міської прокуратури, внаслідок чого набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру", однак відповідач протиправно відмовив йому у призначенні вказаного виду пенсії з посиланням на відсутність необхідного стажу за вислугу років.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що відмовляючи позивачу в призначенні пенсії за вислугу років пенсійний орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, а отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Зазначив, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити оскільки у позивача відсутній необхідний cтаж роботи за вислугу років, передбачений ч. 6 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року (25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років). 
		Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому останній заперечує проти наведених у відзиві аргументів та просить суд позов задовольнити.
		Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , виданим Івано-Франківським МВ УДМС в Івано-Франківській області 31 березня 2015 року .
		Як вбачається із записів трудової книжки позивача НОМЕР_3 від 16.10.2001 ОСОБА_1 працював: 
		1. З 01.09.1997 по 22.06.2022 Студент Одеської національної юридичної академії;
		2. З 16.10.2001 Прокуратура Одеської області. Призначений на посаду слідчого Котовської міжрайонної прокуратури на посаді інспектора прокуратури Київської області з 09.11.1994 по 29.12.1996; 
		3. 01.08.2007 Призначений на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної та державної прикордонної служби при проваджені оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство прокуратури області;
		4. 08.12.2010 Звільнений з посади, яку обіймав, по переводу до Генеральної прокуратури України (п. 5 ст 36 КЗпП України);
		5.07.12.2010 Призначений прокурором відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України Головного управління з розслідування особливо важливих справ в порядку переведення з прокуратури Одеської області;
		6. 03.02.2011 Прийняв Присягу працівника прокуратури;
		7. 07.07.2011 Переведений старшим прокурором відділу нагляду за додержанням законів при провадженні досудового слідства у кримінальних справах про злочини, пов`язані з корупцією, управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з корупцією Головного управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, як ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією;
		8. 26.10.2011 Звільнений з посади, яку обіймав в порядку переведення до органів прокуратури Івано-Франківської області ( п.5 ст. 36 КЗпП України);
		9. 27.10.2011 Призначено на посаду начальника управління нагляду за додержанням законів органами, які провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство Прокуратури Івано-Франківської області;
		10. 27.04.2012 Призначено заступником прокурора Івано-Франківської області;
		11. 07.10.2013 Звільнено в порядку переведення в Генеральну прокуратуру України ( ст. 36 п. 5 КЗпП України);
		12. 07.10.2013 Призначений заступником начальника слідчого управління - начальником другого слідчого відділу Головного управління слідчого Генеральної прокуратури України
		13. 17.04.2014 Призначений старшим прокурором відділу нагляду за додержанням законів про боротьбу з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом управління нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Головного управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні;
		14. 16.07.2014 Призначений старшим прокурором відділу нагляду за додержанням законів про боротьбу з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом управління нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Головного управління нагляду у кримінальному провадженні; 
		15. 23.10.2014 Звільнений з посади, яку обіймав, у зв`язку з припиненням трудового договору відповідно до п. 7-2 ст. 36 КЗпП України;
		16. 25.06.2018 Прийнято на посаду головного радника правління з питань взаємодії з правоохоронними органами відділу радників та взаємодії з органами державної влади Департаменту адміністративного забезпечення; 
		17. 27.11.2018 Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 №938 Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" перейменовано в акціонерне товариство "Українська залізниця";
		18. 15.04.2020 Звільнено у зв`язку зі скороченням штату п. 1 ст. 40 КЗпП України; 
		19. Наказ Генерального прокурора України від 23 жовтня 2014 року про звільнення скасований;
		20. 24.10.2014 Поновлений на посаді старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів про боротьбу з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом управління нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Головного управління нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України;
		21. 09.06.2020 Звільнений з посади, яку обіймав в порядку переведення до Прокуратури міста Києва;
		22. 09.06.2020 Призначений заступником прокурора міста Києва в порядку переведення з Генеральної прокуратури України;
		23. 11.09.2020 Призначений керівником Київської міської прокуратури строком на п`ять років.
		Як зазначено в Дипломі бакалавра Одеської національної юридичної академії серії СК №16991702, який виданий 27 червня 2001 році, ОСОБА_1 закінчив у 2001 році Одеську національну юридичну академію і отримав базову вищу освіту за напрямком підготовки "Правознавство" та здобув кваліфікацію бакалавра юриста.
		В додатку до диплома про вищу освіту НОМЕР_4 зазначено, що форма навчання ОСОБА_1 - денна, дата вступу 01 вересня 1997 року, дата випуску 27 червня 2001 року
		Як зазначено в Дипломі спеціаліста Одеської національної юридичної академії серії СК №21094399, який виданий 22 червня 2002 році, ОСОБА_1 закінчив у 2002 році Одеську національну юридичну академію і отримав базову вищу освіту за напрямком підготовки "Правознавство" та здобув кваліфікацію юриста.
		В додатку до диплома про вищу освіту НОМЕР_5 зазначено, що форма навчання ОСОБА_1 - денна, дата вступу 01 вересня 1997 року, дата випуску 22 червня 2002 року
		Як зазначено в Дипломі магістра  НОМЕР_6 ОСОБА_1 закінчив у 2018 році Національний університет "Одеська юридична академія" здобув кваліфікацію: ступінь вищої освіти магістр спеціальність "Публічне управління та адміністрування".
		В додатку до диплома про вищу освіту НОМЕР_6 зазначено, що форма навчання ОСОБА_1 - денна, строк навчання 1 рік 6 місяців з 01.10.2016 по 30.03.2018 
		06.02.2023 ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України через систему ВЕБ-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІ "Про прокуратуру" .
		До заяви позивачем було додано документи, які підтверджують страховий стаж та вислугу (станом на 06.02.2023 року) , а саме - трудову книжку; Диплом бакалавра серії НОМЕР_7 , який виданий 27.06.2001 року, про закінчення у 2001 році Одеської національної юридичної академії; Диплом спеціаліста серії СК № 21094399, який виданий 22.06.2002 року, про закінчення у 2002 році Одеської національної юридичної академії; Диплом магістра з відзнакою серії М18 № 072347, який виданий 30.03.2018 року, про закінчення у 2018 році Одеської національної юридичної академії, а також долучені видані встановленої для призначення пенсії за вислугу років форми Довідки Київської міської прокуратури № 21/15 від 31.01.2023 року "Про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років) " та № 21/16 від 31.01.2023 року "Про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією)" та Офісу Генерального прокурора №21-4 від 13.01.2023 року "Про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) ", які містять підпис керівників уповноважених органів та головних бухгалтерів і скріплені гербовими печатками установ.
		З 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2002 № 22-1 "Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
		Рішення за результатами розгляду заяви зберігається в електронній пенсійній справі особи (п.4.3 IV Порядку № 22-1). Після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п.4.10 IV Порядку № 22-1).
		Головним управлінням Пенсійного фонду України у Чернівецькій області було прийнято рішення від 13.02.2023 № 262640005137 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону "Про прокуратуру" ОСОБА_1 .
		У вказаному рішенні зазначено, що відповідно до частини 1 статті 86 Закону № 1697-VІІ прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років. Частиною 2 статті 86 Закону № 1697-VІІ передбачено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		Страховий стаж особи становить 25 років 1 місяць 28 днів. За наданими документами вислуга років відповідно до частини 6 статті 86 Закону № 1697-VІІ становить 23 роки 3 місяці 14 днів у тому числі стаж роботи на посадах прокурорів 21 рік 3 місяці 22 дні.
		В спірному рішенні також зазначено, що за наданими документами до розрахунку страхового враховано всі періоди.
		При цьому вказано, що прийнято рішення в призначенні пенсії за вислугу років відмовити, оскільки відсутній необхідний стаж за вислугу років, що дає право на пенсію згідно з статтею 86 Закону №1697-VІІ.
		Зазначено, до вислуги років, що дає право на пенсію згідно статті 86 згідно Закону "Про прокуратуру" зараховується, зокрема половин строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.
		Стаж роботи на посадах прокурорів 21 рік 3 місяці 22 дні позивачем не оспорюється.
		Позивач зазначає, що до страхового стажу та до вислуги років, що дає право на пенсію за вислугу років згідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" відповідачем протиправно не включено період навчання в Національному Університеті "Одеська юридична академія" з 01.09.1997 року по 27.06.2001 року; період навчання в Національному Університеті "Одеська юридична академія" з 01.09.2001 року по 22.06.2002 року; період навчання в Національному Університеті "Одеська юридична академія" з 01.10.2016 року по 30.03.2018 року у повному обсязі. 
		Згідно наданого відповідачем розрахунку страхового стажу з урахуванням перетинів, страховий стаж позивача складає 25 років 1 місяць та 28 днів.
		До страхового стажу включені наступні періоди: 
		01.09.1997 - 27.06.2001 навчання в юридичному вузі - 3 роки 9 місяців 27 днів;
		01.09.2001 - 15.10.2001 навчання в юридичному вузі - 1 місяць 15 днів;
		16.10.2001-31.12.2003 прокурори/слідчий склад - 2 роки 2 місяці 16 днів;
		01.01.2004-08.12.2010 прокурори / слідчий склад - 7 років;
		09.12.2010-26.10.2011 прокурори/слідчий склад - 11 місяців;
		27.10.2011-23.10.2014 прокурори/слідчий склад 3 роки 1 місяць ;
		24.10.2014-30.09.2019 прокурори/слідчий склад 5 років;
		01.10.2019 - 31.10.2019 прокурори/слідчий склад 1 місяць;
		01.11.2019- 31.12.2019 прокурори/слідчий склад 2 місяці;
		01.01.2020 - 30.04.2020 прокурори/слідчий склад 4 місяці;
		01.05.2020- 31.05.2020 прокурори/слідчий склад 1 місяць;
		01.06.2020- 06.02.2023 прокурори/слідчий склад 2 роки 7 місяців.
		Незгода позивача із рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, з приводу чого суд зазначає таке.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		В Україні правове регулювання відносин пенсійного забезпечення здійснюється на підставі Конституції України, відповідно до якої виключно законами України визначаються форми і види пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
		Умови та порядок призначення, перерахунок і виплата пенсій встановлюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Далі закон № 1058-ІV) та іншими законами України.
		Право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
		Згідно зі статтею 46 Конституції України це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
		Зміст права громадян на пенсійне забезпечення полягає в їх матеріальному забезпеченні шляхом надання різноманітних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру, у разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім`ї цих виплат у визначених законом випадках.
		Відповідно до статті 4 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
		Закон № 1058-ІV регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно Законом № 1058-ІV визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (стаття 5 Закону № 1058-ІV).
		Спеціальні умови пенсійного забезпечення за особливостями професійного статусу особи передбачені, зокрема, Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ), Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (Далі Законом № 1697-VII).
		При введенні в дію Закону № 1058-ІV збережено пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законами № 1788-ХІІ, а згодом і Законом № 1697-VII у частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і пенсію за вислугу років. Наявність таких пенсій пояснюється особливістю окремих професій і складними умовами праці. Пенсія за вислугу років - це пенсійна виплата, що є регулярним (щомісячним) грошовим забезпеченням окремих категорій громадян зі спеціальною правоздатністю, у зв`язку з тривалою професійною діяльністю.
		Пенсії за вислугу років встановлюються категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Цей вид пенсії слугує формою матеріального забезпечення осіб, які через специфічний характер своєї професії потребують, на думку законодавця, додаткового або підвищеного соціального захисту з поміж інших категорій громадян. На відміну від пенсії за віком, пенсії за вислугу років призначаються чітко визначеному в законодавстві колу осіб, в тому числі і прокурорам.
		На час звернення позивача за призначенням його пенсії (06.02.2023) пенсійне забезпечення працівників прокуратури врегульовано Законом № 1697-VII, а саме статтею 86.
		Так, згідно із частиною 1 статті 86 Закону № 1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 01.10.2020 і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
		Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії (частина 2 статті 86 Закону №1697-VII).
		Частиною 8 статті 86 Закону № 1697-VII передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров`я, у зв`язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв`язку із скороченням кількості прокурорів, у зв`язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.
		Аналіз наведених норм права свідчить про те, що призначення прокурорам пенсії за вислугу років є додатковою та підвищеною соціальною гарантією з боку держави через специфічний характер професії. Необхідною умовою для її призначення є наявність необхідної кількості вислуги років на день звернення до територіального органу Пенсійного фонду України за її призначенням
		Крім того, згідно із частинами 1-2 статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
		Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
		Частиною 1 статті 45 Закону №1058 встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
		Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частина 2 статті 45 Закону № 1058).
		Згідно з частиною 5 статті 45 Закону № 1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
		Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
		Пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
		1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;
		2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення;
		3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
		За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам
		У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
		Особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, та довідку згідно з додатком 5 до цього Порядку;
		4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;
		5) документи, які засвідчують особливий статус особи:
		6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.6 розділу І цього Порядку).
		Пунктом 4.7 Порядку №22-1 визначено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
		Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
		Як зазначено вище, спірним рішенням відмовлено позивачу у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до частини 1 статті 86 Закону №1697-VІІ з огляду на недостатність необхідного стажу за вислугу років, що дає право на пенсію згідно з ст. 86 Закону №1697-VІІ.
		При цьому, в оскаржуваному рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 25 років 01 місяць 28 днів; за наданими документами вислуга років відповідно до частини 6 статті 86 Закону №1697-VІІ становить 21 рік 03 місяці 22 днів. Вказано, що за наданими документами до розрахунку страхового стажу враховано всі періоди.
		Отже вислуга років на посадах прокурорів, що дає право позивачу на пенсію згідно зі статтею 86 Закону №1697-VІІ складає 21рік 03 місяці 22 днів, тобто більше 15 років.
		Водночас, страховий стаж позивача станом на день звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії складає 25 років 1 місяць 22 день.
		Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується відповідачем, позивач для підтвердження стажу роботи подав до пенсійного органу трудову книжку; Диплом бакалавра серії НОМЕР_7 , який виданий 27.06.2001 року, про закінчення у 2001 році Одеської національної юридичної академії; Диплом спеціаліста серії СК №21094399, який виданий 22.06.2002 року, про закінчення у 2002 році Одеської національної юридичної академії; Диплом магістра з відзнакою серії М18 №072347, який виданий 30.03.2018 року, про закінчення у 2018 році Одеської національної юридичної академії, а також долучені видані встановленої для призначення пенсії за вислугу років форми Довідки Київської міської прокуратури № 21/15 від 31.01.2023 року "Про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років)" та № 21/16 від 31.01.2023 року "Про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією)" та Офісу Генерального прокурора № 21-4 від 13.01.2023 року "Про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією)", які містять підпис керівників уповноважених органів та головних бухгалтерів і скріплені гербовими печатками установ.
		Крім того, відповідач надав суду розрахунок страхового стажу.
		Розрахунок страхового стажу, здійснений відповідачем, відповідає записам трудової книжки позивача та складає 25 років 1 місяць 28днів.
		Розрахунок вислуги років, який зазначає відповідач в оскаржуваному рішенні - 23 роки 3 місяці 14 днів, або зазначення періоді роботи (навчання), які увійшли або не увійшли до вислуги років рішення відповідача від 13.02.2023 № 262640005137 не містять, Виходячи з викладеного, стаж, який зазначає відповідач в рішенні та у відзиві, та який слугував підставою відмови у призначенні пенсії за вислугу років, 23 роки 3 місяці 14 днів, нічим не обґрунтований.
		Як було встановлено судом, у період з 01.09.1997 по 22.06.2002 позивач навчався в Одеській національній юридичній академії на денній формі навчання та здобув кваліфікацію юриста за спеціальністю "Правознавство" з врученням Диплому бакалавра серії НОМЕР_7 , який виданий 27.06.2001 року, про закінчення у 2001 році Одеської національної юридичної академії; Диплому спеціаліста серії СК №21094399, який виданий 22.06.2002 року, про закінчення у 2002 році Одеської національної юридичної академії, копія якого наявна в матеріалах справи.
		Вказаний період навчання позивача в Одеській національній юридичній академії також підтверджується записом №1 в трудовій книжці серії НОМЕР_3 .
		З трудової книжки серії НОМЕР_3 вбачається, що позивач працював в органах прокуратури України, а саме: з 16.10.2001 по 06.02.2023, що становить 21 рік 3 місяці 22 дні.
		Відповідно до частини шостої статті 86 Закону №1697-VІІ, до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
		Аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавство розрізняє поняття "вислуги років, що дає право на пенсію" і "стажу роботи на прокурорських посадах". При цьому посади, період роботи на яких зараховується до стажу роботи на прокурорських посадах і до вислуги років, що дає право на пенсію, є відмінними. У той же час, до вислуги років, що дає право на пенсію, включається весь стаж роботи на прокурорських посадах.
		Cуд вважає, що під час вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для зарахування періодів роботи на таких посадах до прокурорського стажу, належить застосовувати норми законодавства, чинні на час роботи особи на відповідних посадах.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.11.2018 року у справі № 428/11348/16-а.
		При цьому, судом встановлено, що між закінченням навчання в Одеській національній юридичній академії та початком роботи в органах прокуратури у позивача не було переривання загального стажу роботи.
		Окрім того, судом встановлено, що навчання позивача в Одеській національній юридичній академії надало йому роботу за спеціальністю в органах прокуратури.
		Отже, враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що трудовий стаж позивача за вислугою років становить - 25 рік 3 місяці 3 дні, з яких 21 років 3 місяці 22 дні - стаж роботи в органах прокуратури.
		При цьому, до вказаного трудового стажу позивача за вислугою років зараховується повний строк навчання з 01.09.1997 по 27.06.2001 (3 роки 9 місяців 27 днів) та з 01.09.2001 по 15.10.2001 (1 місяць 15 днів) в Одеській національній юридичній академії за спеціальністю "Правознавство", оскільки позивач навчався на денній формі навчання та не перериваючи такий стаж почав працювати в органах прокуратури.
		З огляду на вищевикладене, суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №262640005137 від 13.02.2023 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру" прийнято без повного з`ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні із заявою про призначення пенсії , тому підлягає скасуванню.
		Щодо вимог позивача про зобов`язання зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до страхового стажу та до вислуги років, що дає право на пенсію за вислугу років згідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" період навчання в Національному Університеті "Одеська юридична академія" з 01.09.1997 року по 27.06.2001 року; період навчання в Національному Університеті "Одеська юридична академія" з 01.09.2001 року по 22.06.2002 року; період навчання в Національному Університеті "Одеська юридична академія" з 01.10.2016 року по 30.03.2018 року, суд зазначає наступне.
		Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
		Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
		Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
		З урахуванням тієї обставини, що прийняття відповідачем оскаржуваного рішення у розглядуваній ситуації не ґрунтується на дискреційних повноваженнях, суд вважає, що порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років згідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру", час навчання з 01.09.1997 по 27.06.2001 (3 роки 9 місяців 27 днів) та з 01.09.2001 по 15.10.2001 (1 місяць 15 днів) в Одеській національній юридичній академії.
		Вимога позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області (ідентифікаційний код 2934102359) зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до страхового стажу та до вислуги років, що дає право на пенсію за вислугу років згідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" період навчання в Національному Університеті "Одеська юридична академія" з 16.10.2001 року по 22.06.2002; період навчання в Національному Університеті "Одеська юридична академія" з 01.10.2016 року по 30.03.2018 року задоволенню не підлягає як безпідставна, оскільки як було зазначено судом вище в рішенні №262640005137 від 13.02.2023 року пенсійний орган вказав, що за наданими документами до розрахунку страхового стажу враховано всі періоди. Крім того, з розрахунку страхового стажу, наданого відповідачем вбачаться, що період навчання з 01.09.1997 по 27.06.2001 та з 01.09.2001 по 15.10.2001 зараховано до страхового стажу позивача. 
		З розрахунку страхового стажу, наданого суд відповідачем встановлено, що, при обчисленні страхового стажу не враховано період навчання в Національному Університеті "Одеська юридична академія" з 16.10.2001 року по 22.06.2002 року та період навчання в Національному Університеті "Одеська юридична академія" з 01.10.2016 року по 30.03.2018 року, оскільки даний період навчання перетинається з періодом роботи в Прокуратурі Одеської області та в Генеральній Прокуратурі України. 
		Cуд встановив, що період трудової діяльності позивача, який накладається на період навчання (з 16.10.2001 року по 22.06.2002 року та з 01.10.2016 року по 30.03.2018 року, був зарахований до його страхового стажу, проте позивач в позовних вимогах просить зарахувати період навчання повністю, жодним чином не обґрунтовуючи можливість подвійного врахування до страхового стажу періодів навчання та роботи, що перетинаються.
		Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Аналізуючи у сукупності фактичні обставини справи та норми закону, виходячи з принципу верховенства права, беручи до уваги положення п. 2 ч.2 ст.245 КАС України, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
		З урахуванням тієї обставини, що прийняття відповідачем оскаржуваного рішення у розглядуваній ситуації не ґрунтується на дискреційних повноваженнях, суд вважає, що порушене право позивача, також, підлягає відновленню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області призначити позивачу пенсію за вислугу років на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру".
		Відповідно до п.1 ч.1 ст. 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
		Днем звернення за пенсією вважається день подання відповідної заяви про призначення пенсії.
		В даному випадку, як самостійно вказує позивач в позовній заяві, із заявою про призначення пенсії за вислугу років він звернувся до органів пенсійного фонду 06.02.2023, а тому саме з вказаної дати позивачу слід призначити пенсію за вислугу років.
		При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
		Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
		Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
		Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 148,00 грн.
		Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 1 074 грн. підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області.
		Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		в и р і ш и в:
		Адміністративний позов задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 262640005137 від 13.02.2023 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру".
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_8 ) до вислуги років, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру" час навчання на денному відділенні юридичного факультету з 01.09.1997 по 27.06.2001 (3 роки 9 місяців 27 днів) та з 01.09.2001 по 15.10.2001 (1 місяць 15 днів) в Одеській національній юридичній академії.
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_8 ) пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" з 06.02.2023.
		В іншій частині позову - відмовити.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_8 ) судовий збір у сумі 1 074,00 грн. (одна тисяча сімдесят чотири гривні 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (ідентифікаційний код 40329345).
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		 
		Суддя Лисенко В.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...