Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/6760/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 09.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 09.08.2023.
Дата набрання законної сили: 02.08.2023
Номер судового провадження: 12-37гс23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		02 серпня 2023 року
		м. Київ
		Справа № 904/6760/21
		Провадження № 12-37гс23
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Ткача І. В.,
		суддів Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Кравченка С. І., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
		 
		перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 904/6760/21
		за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг компанія «Інтермет»
		на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2022 (головуючий суддя Верхогляд Т. А., судді Білецька Л. М., Вечірко І. О.)
		та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 (суддя Ліпинський О. В.)
		за позовом  ОСОБА_1 
		до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг компанія «Інтермет», 2)  ОСОБА_2 , 3)  ОСОБА_3 , 4)  ОСОБА_4 , 5)  ОСОБА_5 , 6) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Метизи»
		про відшкодування збитків у розмірі 1 706 470,15 грн,
		 
		УСТАНОВИЛА:
		 
		1.            У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг компанія «Інтермет» (далі - ТОВ «ХК «Інтермет»), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Метизи» (далі - ТОВ «ТД «Метизи») про стягнення солідарно суми в розмірі 1 706 470,15 грн, яка складається з 542 988,95 грн матеріальних збитків, 1 040 215,27 грн інфляційних втрат, 123 265,93 грн 3 % річних.
		 
		2.            На мотивування позову зазначив, що в господарській справі № 904/10956/16 Велика Палата Верховного Суду встановила факт порушення корпоративних прав позивача, зокрема права на управління ТОВ «ХК «Інтермет», шляхом участі в загальних зборах учасників товариства від 28.01.2013, про скликання яких позивач не повідомлявся. Позивач вважав, що в разі його належного повідомлення про скликання зборів від 28.01.2013, єдиним питанням порядку денного яких був продаж належної товариству виробничої бази, фактично за умисно заниженою вартістю, він як учасник із часткою в розмірі 3,5 % статутного капіталу, яка не має вирішального голосу, мав би можливість скористатися правом виходу з товариства та отримати вартість частки в майні товариства, яка б визначалася з урахуванням дійсної (ринкової) вартості зазначеної виробничої бази. Неправомірними є дії ТОВ «ХК «Інтермет» та загальних зборів у складі учасників товариства -  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5  та ТОВ «ТД «Метизи», які діяли недобросовісно, визначаючи ціну продажу майна товариства, що в 25 разів нижче від ринкової. Збитками є зменшення вартості частки позивача в статутному капіталі ТОВ «ХК «Інтермет», яка дорівнює проіндексованій різниці між вартістю проданого нерухомого майна за ринковою ціною та фактичною ціною проданого майна, помноженій на частку позивача в статутному капіталі.
		 
		3.            Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 18.11.2021 позов задовольнив повністю.
		 
		4.            Рішення мотивовано, зокрема, тим, що збори учасників ТОВ «ХК «Інтермет» у складі учасників  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5  та ТОВ «ТД «Метизи» 28.01.2013 прийняли рішення про продаж належного товариству нерухомого майна (комплексу будівель та споруд) за ціною 650 000,00 грн.
		 
		5.            На підставі зазначеного рішення 29.01.2013 директор ТОВ «ХК «Інтермет» уклав відповідний договір купівлі-продажу, за яким об`єкт було відчужено на користь ТОВ «НВФ «Дніпропроект» за визначеною зборами учасників ціною.
		 
		6.            Для цілей передачі новим власником зазначеного нерухомого майна в іпотеку на користь ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», суб`єкт оціночної діяльності - Товарна біржа «Депорт» 04.03.2013 здійснила оцінку майна, якою визначила, що ринкова вартість указаного об`єкта нерухомості становить 16 136 970,00 грн. Тобто за тридцять чотири дні після прийняття рішення про продаж майна за 650 000,00 грн суб`єкт оціночної діяльності визначив, що ринкова вартість відповідного майна становить 16 136 970,00 грн.
		 
		7.            Приймаючи рішення про продаж майна товариства за ціною, яка майже в 25 разів є нижчою від його ринкової вартості, учасники товариства, що голосували за таке рішення, хоча й діяли в межах своїх повноважень, але очевидно не на користь інтересам товариства, тобто зловживаючи правом, адже фактично використали право голосу в загальних зборах (як складову корпоративного права) з метою, яка є протилежною тій, що переслідує позитивне право. Відповідачі діяли недобросовісно, що призвело до суттєвого та необґрунтованого зменшення вартості як активів товариства в цілому, так і вартості частки позивача окремо. Внаслідок зловживання відповідачами своїм корпоративним правом, що фактично є тотожним поняттю протиправної поведінки, вартість активів товариства (зокрема, вартість частки позивача в статутному капіталі) зменшилася на суму 15 513 970,00 грн, яка дорівнює різниці між дійсною (ринковою) вартістю майна у 16 163 970,00 грн та ціною, за яку було вирішено продати таке майно, - 650 000,00 грн.
		 
		8.            Наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, зокрема: спільними діями відповідачів, позивачу завдано збитків у вигляді зменшення вартості його майна; наявна протиправна поведінка відповідачів, яка полягає у прийнятті рішення всупереч інтересам товариства; між цими діями та збитками є причинно-наслідковий зв`язок; відповідачі відсутність своєї вини у спричиненні збитків не довели. Суд погодився з розрахунками шкоди, 3 % річних та інфляційних втрат позивача.
		 
		9.            Центральний апеляційний господарський суд постановою від 07.09.2022 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 року у справі № 904/6760/21 залишив без змін.
		 
		10.         Не погодившись із рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2022, ТОВ «ХК «Інтермет» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
		 
		11.         Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права - статті 96, 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та неправомірно поклали відповідальність органу управління товариства на учасників товариства. При цьому позивач визначив відповідачами не всіх учасників, присутніх на зборах від 28.01.2013.
		 
		12.         Суди не встановили момент виникнення у відповідачів грошового зобов`язання, тому прострочення виконання грошового зобов`язання не відбулось. Як наслідок, суди попередніх інстанцій неправомірно застосували статтю 625 ЦК України до спірних правовідносин, що призвело до безпідставного стягнення інфляційних втрат та 3 % річних. Суди попередніх інстанцій не проаналізували суть вимог позивача у справі № 904/10956/16 та не співставили їх з вимогами та матеріально-правовими підставами в цьому спорі, що свідчить про безумовне порушення статей 256, 261, 267 ЦК України. З огляду на те, що відповідачі у відзиві на позов заявили про застосування позовної давності в цій справі, суди мали відмовити в задоволенні позову.
		 
		13.         Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 03.04.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «ХК «Інтермет» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2022 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 у справі № 904/6760/21.
		 
		Мотиви для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		 
		14.         Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 14.06.2023 передав справу № 904/6760/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
		 
		15.         Мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив таке.
		 
		16.         У справі, що переглядається, суди дійшли висновку про наявність підстав для стягнення солідарно з відповідачів суми в розмірі 1 706 470,15 грн, яка складається з 542 988,95 грн матеріальних збитків, завданих позивачеві рішенням учасників ТОВ «ХК «Інтермет» про відчуження нерухомого майна товариства за заниженою ціною, 1 040 215,27 грн інфляційних втрат та 123 265,93 грн 3 % річних.
		 
		17.         Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		 
		18.         У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 суд касаційної інстанції застосував до спірних правовідносин положення статті 625 ЦК України і навів правовий висновок про те, що в наведеній нормі визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт), тобто приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
		 
		19.         Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18 зробив висновок, що по своїй суті зобов`язання про відшкодування майнової шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру відшкодування.
		 
		20.         Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала шкоди, може бути: 1) договір особи, що завдала шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися, зокрема, про розмір, спосіб, строки відшкодування шкоди; 2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду, в якому визначається спосіб та розмір відшкодування шкоди. Тільки після конкретизації змісту зобов`язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди те чи інше зобов`язання може бути кваліфіковане як грошове, і відповідно може відбутися прострочення боржника (особи, що завдала шкоди) щодо його виконання (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.04.2019 у справі № 757/3725/15-ц, від 04.12.2019 у справі № 463/389/14-ц).
		 
		21.         Такі правові висновки є універсальними і не залежать від підстав завдання шкоди.
		 
		22.         Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не погоджується з указаними вище висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду та вважає, що грошове зобов`язання, яке виникає внаслідок завдання шкоди (збитків), існує не з моменту ухвалення відповідного судового рішення про стягнення збитків, а з моменту завдання таких збитків, який має визначатися судом з урахуванням встановлених обставин справи.
		 
		23.         З огляду на зазначене Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи № 904/6760/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав необхідності відступити від висновку щодо застосування частини другої статті 625 ЦК України у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.04.2019 у справі № 757/3725/15-ц, від 04.12.2019 у справі № 463/389/14-ц.
		 
		Мотиви, з яких виходить Велика Палата Верховного Суду, постановляючи ухвалу
		 
		24.         Відповідно до частини третьої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
		 
		25.         За змістом ГПК України Велика Палата Верховного Суду висловлює правові висновки в конкретних справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ та фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами в подібних суспільних правовідносинах. 
		 
		26.         Для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення. Велика Палата Верхового Суду звертає увагу на те, що слово «подібний» в українській мові має такі значення: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той (про якого йде мова). Тому термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України (пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України; пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України) та пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України (пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України; пункту 5 частини першої статті 339 КАС України), таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими (пункти 24-26 постанови Великої Палати Верхового Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).
		 
		27.         Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на фактичні обставини справ № 757/3725/15-ц, № 463/389/14-ц та № 904/6760/21.
		 
		28.         У справі № 757/3725/15-ц ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися з позовом до ОСОБА_8 , ПрАТ «СК «Інкомстрах» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.
		 
		29.         Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.08.2014 відбулась ДТП за участю автомобілів «Ford Transit» під керуванням водія ОСОБА_8 та автомобіля «Mitsubishi Outlander» під керуванням водія ОСОБА_9 , власником якого є ОСОБА_6 .
		 
		30.         У справі № 463/389/14-ц ОСОБА_10 , ОСОБА_11 звернулися з позовом до ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , Львівського комунального підприємства «№ 500» про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.
		 
		31.         Позовні вимоги обґрунтовані тим, що квартира, співвласниками якої є позивачі, була залита водою з горища з водяної ємкості з підкачувальною помпою, в якій під час зимових морозів утворилась тріщина.
		 
		32.         Тобто у справах № 757/3725/15-ц та № 463/389/14-ц між позивачами та відповідачами виникли деліктні правовідносини. Правовідносини між сторонами не пов`язані з участю в господарському товаристві та з управлінням ним.
		 
		33.         Натомість у справі № 904/6760/21 позивач володіє корпоративними правами у розмірі 3,5 % статутного капіталу ТОВ «ХК «Інтермет». 28.01.2013 були проведені загальні збори учасників ТОВ «ХК «Інтермет», на яких було прийнято рішення про відчуження нерухомого майна, що належить цьому товариству. Позивач вважає, що йому завдано збитки товариством та його учасниками солідарно внаслідок ухвалення загальними зборами учасників ТОВ «ХК «Інтермет» рішення про відчуження нерухомого майна товариства за заниженою ціною. 
		 
		34.         Тобто правовідносини між позивачем та відповідачами у справі № 904/6760/21 є корпоративними, відтак предметом дослідження у цій справі є корпоративні права позивача та наявність / відсутність їх порушення відповідачами.
		 
		35.         Отже, правовідносини у справах № 757/3725/15-ц, № 463/389/14-ц та у справі № 904/6760/21 є неподібними за змістовим критерієм.
		 
		36.         Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважувала, що відсутність порушення прав та інтересів позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 910/10006/19, пункт 7.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/3146/17, пункт 8.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17).
		 
		37.         Отже, на відміну від справ № 757/3725/15-ц, № 463/389/14-ц, у справі № 904/6760/21 суди першочергово мають досліджувати, чи порушено корпоративні права та/або інтереси позивача.
		 
		38.         Також Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на таке.
		 
		39.         Відповідно до пункту 1 частини другої статті 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
		 
		40.         Передаючи справу № 904/6760/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що грошове зобов`язання, яке виникає внаслідок завдання шкоди (збитків), існує не з моменту ухвалення відповідного судового рішення про стягнення збитків, а з моменту завдання таких збитків, який має визначатися судом з урахуванням встановлених обставин справи. Колегія суддів, яка передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вважає, що моментом, з якого почалося прострочення боржника, є не дата ухвалення рішення загальних зборів (адже рішення могло бути і нереалізованим), а дата переходу майна, яке належало товариству, у власність покупця (пункти 44, 48 ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.06.2023 у справі № 904/6760/21).
		 
		41.         Слід зазначити, що подібні питання вже перебували на розгляді Великої Палати Верховного Суду.
		 
		42.         У постанові від 19.06.2019 у справі № 703/2718/16-ц Велика Палата Верховного Суду, зокрема, висловила таку правову позицію.
		 
		Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		 
		У частині другій статті 625 ЦК України зазначено, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
		 
		За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
		 
		З огляду на вказане можна зробити висновок, що з набранням чинності рішення суду про відшкодування шкоди у боржника виникає зобов`язання сплатити точно визначений розмір шкоди, однак саме зобов`язання виникло між сторонами із заподіяння шкоди.
		 
		Велика Палата Верховного Суду вважає помилковими висновки судів, що між сторонами виникли грошові зобов`язання саме на підставі рішення суду.
		 
		Зобов`язання не є таким, що виникло з рішення суду. Це зобов`язання з відшкодування шкоди, в якому рішенням суду визначено конкретний розмір завданої шкоди та констатовано про наявність зобов`язання між сторонами.
		 
		Оскільки відшкодування шкоди можливе і в грошовій формі, то в цьому випадку між сторонами виникло грошове зобов`язання, адже одна сторона зобов`язана сплатити певну визначену грошову суму стягувачу.
		 
		43.         Тобто Велика Палата Верховного Суду вже висловила правову позицію з приводу того, що грошове зобов`язанняз відшкодування шкоди виникає між сторонами із заподіяння шкоди, а не з рішення суду. Положення частини другої статті 625 ЦК України мають застосовуватись з урахуванням вказаного вище висновку Великої Палати Верховного Суду.
		 
		Висновки Великої Палати Верховного Суду
		 
		44.         Відповідно до частини шостої статті 303 ГПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
		 
		45.         З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про повернення справи Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду.
		 
		Керуючись статтями 233-235, 302, 303 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		Справу № 904/6760/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг компанія «Інтермет», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Метизи» про відшкодування збитків у розмірі 1 706 470,15 грн за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг компанія «Інтермет» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2022 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 повернути Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду.
		 
		Ухвала у справі № 904/6760/21 набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач І. В. ТкачСудді:Ю. Л. Власов Л. М. Лобойко М. І. Гриців С. Ю. Мартєв Ж. М. Єленіна К. М. Пільков І. В. Желєзний О. С. Ткачук Л. Й. Катеринчук В. Ю. Уркевич С. І. Кравченко Є. А. Усенко Г. Р. Крет Н. В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...