Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 399/440/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності; Контрабанда культурних цінностей та зброї.
Надіслано для оприлюднення: 10.08.2023. Зареєстровано: 10.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 11.08.2023.
Дата набрання законної сили: 12.09.2023
Номер судового провадження: 1-кп/399/72/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023120000000001

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа № 399/440/23
		провадження № 1-кп/399/72/2023
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		10 серпня 2023 року смт Онуфріївка
		Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Онуфріївка в режимі відеоконференції обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості від 25.05.2023 року, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023120000000001 від 03.01.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Онуфріївка, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, спеціальність лісник, єгер, звалювальник лісу, непрацюючого, неодруженого, інваліда 3-i групи, не має на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей, раніше не судимий, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст. 201 КК України,-
		за участі сторін кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_3 ,
		захисника обвинуваченого, адвоката - ОСОБА_5 
		встановив:
		Мешканець смт Онуфріївка Кіровоградської області ОСОБА_3 близько двох років тому, за допомогою металошукача, знайшов на території смт Онуфріївка Олександрійського району Кіровоградської області археологічні артефакти, серед яких знаходився виготовлений з металу перстень - печатка, який датується XVII - XVIII ст., та який, відповідно до висновку експерта від 04.04.2023 № СЕ-19/107-23/2617-МЗ, складеного за результатом проведення судової мистецтвознавчої експертизи, є оригіналом та належить до культурних цінностей.
		В подальшому, 26 грудня 2022 року, ОСОБА_3 , через можливості Інтернет-аукціону «neu Auction Ukraine», використовуючи власний аккаунт « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розмістив вищевказаний перстень - печатку серед інших предметів продажу, назвавши лот «перстень 15 век». В цей же день до ОСОБА_3 звернулась невстановлена досудовим слідством особа, яка використовує в зазначеному Інтернет-аукціоні «neu Auction Ukraine» нік-нейм « ОСОБА_6 ».
		У ході особистого листування між вказаними особами була досягнута домовленість про продаж даного лоту «перстень 15 век» за заявлену вартість в розмірі 250 грн., а також ряду інших предметів продажу (монети, наконечник стріли тощо). Також,  ОСОБА_3  повідомлено, що вказаний товар необхідно поставити на ім`я ОСОБА_7 , який мешкає на території Республіки Польща за адресою: АДРЕСА_2.
		Усвідомлюючи, що між Україною та Республікою Польща встановлено митний кордон, а переміщення через нього культурних цінностей здійснюється у встановленому законодавством порядку та за наявності відповідного дозволу, який у нього,  ОСОБА_3 , відсутній, останній вирішив перемістити перстень, який має культурну цінність, на територію Республіки Польща з приховуванням від митного контролю.
		Після чого, 29 грудня 2022 року ОСОБА_3  переслідуючи мету незаконного переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, підготував поштове відправлення у вигляді пакунку (посилки), із зазначенням повідомлених особою на ім`я  ОСОБА_7 реквізитів: « НОМЕР_1   ОСОБА_7  АДРЕСА_3». Після чого помістив до посилки: кондитерські вироби (шоколадні плитки, цукерки), монети періоду правління російського імператора Миколи II номіналом копійки в кількості 14 штук, наконечник стріли скіфських часів, фрагмент металевого предмету у вигляді невеликої скульптури із зображенням янгола, а також вищевказаний перстень - печатку XVII - XVIII ст., розмістивши все зазначене в щільний пакувальний матеріал.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на контрабандне переміщення через митний кордон України культурних цінностей, 29.12.2022 ОСОБА_3 , через можливості відділення поштового зв`язку Павлиш AT «Укрпошта», за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, смт Павлиш, вул. Сухомлинський, 6, відправив міжнародне поштове відправлення на адресу ОСОБА_7 дрібним пакетом, якому оператором почтового зв`язку присвоєно номер RA 281 002 90 6 UA.
		24.01.2023 в приміщені ЦОП КД AT "Укрпошта" за адресою: м. Кропивницький, вул. Поповича, буд. 3, було вилучено міжнародне поштове відправлення RA 281 002 90 6 UA, в якому містився пакувальний матеріал, що не давало можливості на дотик визначити, які предмети містяться всередині. Наразі, після відкриття вказаного пакунку, виявлено, що всередині нього, серед кондитерських виробів та інших археологічних артефактів, знаходиться перстень - печатка XVII - XVIII століття.
		Таким чином,  ОСОБА_3  виконав yci дії, які вважав необхідними для доведення злочину у вигляді незаконного переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю в Республіку Польща культурних цінностей - перстня - печатки XVII - XVIII століття - до кінця, однак, злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
		Відповідно до висновку експерта від 04.04.2023 № СЕ-19/107-23/2617-MЗ, складеного за результатом проведення Закарпатським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром MBC України судової мистецтвознавчої експертизи, виготовлений з металу перстень - печатка, який датується XVII - XVIII ст., є оригіналом та належить до культурних цінностей.
		Відповідно до ч. 2 ст. 373 Митного кодексу України, порядок вивезення (пересилання) громадянами за межі митної території України дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам`ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою ix відчуження визначається Кабінетом Міністрів України.
		Згідно зі ст.ст. 12, 13 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей", Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей за клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей. У разі прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей рішення про можливість вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі видасться свідоцтво встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей.
		Відповідно до п.п. 1.6, 2.4. наказу Міністерства культури i мистецтв України № 258 від 22.04.2002 "Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за ix переміщенням через державний кордон України", вивезення, тимчасове вивезення, у тому числі шляхом пересилання, культурних цінностей за межі митної території України дозволяється за наявності свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України. Свідоцтво дійсне упродовж 6 місяців від дати його видачі.
		Згідно з відповіддю № 06/34/219-23 від 11.01.2023 Міністерства культури та інформаційної політики України, як спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини, громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , aбo уповноважені ним особи, з метою отримання свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України у період з початку 2022 року не зверталися.
		Таким чином, ОСОБА_3 вчинив закінчений замах на контрабанду, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 Кримінального кодексу України.
		Між прокурором у кримінальному провадженні - начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченим (підозрюваним на стадії досудового розслідування) ОСОБА_3 , у присутності захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, 25.05.2023 року укладена угода про визнання винуватості.
		За змістом угоди про визнання винуватості 21.04.2023 року обвинуваченому ОСОБА_3 повідомлено про підозру про те, що він підозрюється у вчиненні закінченого замаху на контрабанду, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 KК України.
		В угоді наведені обставини вчинення кримінального правопорушення.
		Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та беззастережно, щиро розкаявся, усвідомив протиправність своїх дій та зазначив, що в майбутньому не допускатиме подібних порушень.
		Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за ч.2 ст.15 ч. 1 ст. 201 КК України (за наданими в судовому засіданні уточненнями) - у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців із застосуванням положень ст. 75 та ст. 76 КК України.
		Із запропонованим видом та мірою покарання підозрюваний ОСОБА_3 згоден.
		За змістом угоди підозрюваний ОСОБА_3 розуміє наслідки укладання та затвердження угоди передбачені ст. 473 КПК України. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та проведення судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Підозрюваний ОСОБА_3 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
		В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що обвинувачення йому зрозуміле та свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст. 201 КК України беззастережно визнав повністю. Зазначив, що кримінальне правопорушення ним скоєне за фактичних обставин викладених в обвинувальному акті та в угоді про визнання винуватості. Він розуміє свої права, визначені в п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені статтею 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид та міру передбаченого угодою покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження судом угоди про визнання винуватості. Також зазначив, що угоду про визнання винуватості з прокурором він уклав добровільно, тобто її укладення не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, просив затвердити угоду. Обвинувачений розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України та просив суд затвердити угоду.
		Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства України, просив затвердити угоду та винести відповідний вирок на підставі угоди з покаранням, яке було узгоджене сторонами в угоді. Також прокурором зазначено, що угода укладена добровільно, тобто її укладення не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. 
		Захисник обвинуваченого також просила суд затвердити угоду про визнання винуватості, призначити узгоджене сторонами покарання. Зазначила, що дана угода цілком відповідає вимогам КПК України, була укладена між підозрюваним ОСОБА_3 та прокурором за її присутності. Просила визначити іспитовий строк в 1 рік.
		Суд, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши письмові матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що угода підлягає затвердженню виходячи з наступного.
		Згідно з ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Відповідно до ч.2, ч. 4 (п.1), ч. 5 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо, зокрема: тяжких злочинів. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
		Згідно з положеннями п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду про визнання винуватості.
		Відповідно до ч.2 ст. 474 КПК України, розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.
		Згідно ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		Судом встановлено, що ОСОБА_3  обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст. 201 КК України, який згідно зі ст.12 КК України, є тяжким злочином.
		Судом у обвинуваченого з`ясовано, що він цілком розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має права - мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у т.ч. на отримання правової допомоги безоплатно, у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; також судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє, усвідомлює, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку, згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме, можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою-сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; також відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України. Судом також з`ясовано у обвинуваченого, що він цілком розуміє характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України, обвинуваченому зрозумілі.
		Після наданих судом роз`яснень обвинувачений не заперечив проти затвердження угоди.
		Судом встановлено, що обвинувачений (підозрюваний - на стадії досудового розслідування) беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних в обвинувальному акті фактичних обставин; сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України, та розуміють наслідки затвердження такої, передбачені ст.473 КПК України. Вид та міра покарання погоджена сторонами в угоді передбачена санкцією ч.2 ст.15 ч.1 ст. 201 КК України, на яку обвинувачений погоджується, обрана з врахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст. ст. 65-67 КК України. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого.
		При цьому, судом з`ясовано в обвинуваченого та встановлено, що він зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.
		Суд переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, не порушують законних прав та інтересів сторін.
		Міра покарання, узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого і відповідає вимогам та загальним засадам призначення покарання.
		Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч.7 ст.474 КПК України.
		За умовами ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання. 
		Відповідно до ч.2 ст. 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді, зокрема, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Відповідно до ч.ч.3-4 ст. 75 КК України у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та підозрюваним за участю його захисника необхідно затвердити, ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст. 201 КК України так як вина його доведена повністю і його дії суд кваліфікує за ч.2 ст.15, ч.1 ст. 201 КК України, та призначити йому узгоджені сторонами вид та міру покарання, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
		Судові витрати у кримінальному провадженні складають витрати на проведення експертиз в кримінальному провадженні у загальному розмірі 8872,5 грн.
		Долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Зокрема, згідно з ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
		Відповідно до положень ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Згідно п.1 ч.2 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.
		Спеціальна конфіскація, відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 96-2 КК України, застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.
		З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне до речового доказу - перстня-печатки, який датується XVII - XVIII ст., який передано на відповідальне зберігання до Кіровоградського обласного краєзнавчого музею, та який згідно висновку експерта від 04.04.2023 року №СЕ-19/107-23/2617-МЗ належить до культурної цінності, на підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України, - застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави.
		Долю іншого речового доказу, а саме поштові документи та квитанція на міжнародне поштове відправлення RA 281 002 90 6 UA, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, при них і зберігати.
		Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
		Керуючись ст.ст. 373, 374, 468-476 КПК України, суд, -
		ухвалив:
		Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 25.05.2023 року між прокурором у кримінальному провадженні - начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_9 , якому на підставі статей 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №22023120000000001 від 03.01.2023 року та обвинуваченим  ОСОБА_3 , за участі захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023120000000001 від 03.01.2023 року за ч.2 ст.15, ч.1 ст. 201 КК України.
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст. 201 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
		На підставі ст.75 КК України звільнити  ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
		На підставі п.1, п.2 ч.1 ст.76 КК України покласти на  ОСОБА_3  обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати у кримінальному провадженні за проведення судової мистецтвознавчої експертизи в сумі 4719,50 грн.
		Речові докази:
		- перстень - печатка, який датується XVII - XVIII ст. - передано на відповідальне зберігання до Кіровоградського обласного краєзнавчого музею, та який згідно висновку експерта від 04.04.2023 року №СЕ-19/107-23/2617-МЗ належить до культурної цінності, на підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України, - в порядку спеціальної конфіскації конфіскувати у власність держави;
		- поштові документи та квитанція на міжнародне поштове відправлення RA 281 002 90 6 UA - зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України, копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
		Копію вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		Суддя Онуфріївського районного суду
		Кіровоградської області                                                                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...