Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/473/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 10.08.2023. Зареєстровано: 11.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 14.08.2023.
Дата набрання законної сили: 14.12.2023
Номер судового провадження: 28/22/22-9/64/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		номер провадження справи 28/22/22-9/64/23
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		13.07.2023 Справа № 908/473/22
		м.Запоріжжя
		 
		За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна служба охорони «Яструб», код ЄДРПОУ 37372186 
		до відповідача: Акціонерного товариства «Мелітопольський м`ясокомбінат», код ЄДРПОУ 00443513 
		про стягнення суми 2 839 519,31 грн.
		Суддя Боєва О.С.
		 
		при секретарі судового засідання Бичківській О.О.
		 
		За участю представників:
		від позивача: Гордійченко В.М.;
		від відповідача: Мартиненко К.І.
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Приватна служба охорони «Яструб» про стягнення з відповідача: Акціонерного товариства«Мелітопольський м`ясокомбінат» суми 2659017,27грн, з якої: 2 011 999,60 грн - основний борг, 448 211,48 грн - пеня, 64 370,98 грн - 3 % річних, 134 435,21 грн - інфляційні втрати. 
		Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.04.2022 (суддя Федорова О.В.) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №908/473/22 (номер провадження 28/22/22), постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. 
		Враховуючи відрахування судді Федорової О.В. зі складу суду у зв`язку із виходом у відставку на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 23.02.2023, розпорядженням керівника апарату Господарського суду Запорізької області № П-123/23 від 01.03.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 908/473/22 та згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2023 справу № 908/473/22 визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
		Ухвалою суду від 10.03.2023 справу № 908/473/22 прийнято до провадження (розгляду) суддею Боєвою О.С., присвоєний номер провадження 28/22/22-9/64/23, постановлено розгляд справи за правилами загального позовного провадження розпочати спочатку, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 13.04.2023 продовжено строк підготовчого провадження на десять днів. Ухвалою суду від 16.05.2023 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та стягнення з відповідача на його користь 2 839 519,31 грн, з яких: 1 991 999,60 грн  основний борг, 523 355,85 грн  пеня, 73 277,86 грн  3 % річних, 250 886,00 грн.  інфляційні втрати. Ухвалою суду від 16.05.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
		13.07.2023 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, повне рішення складено 10.08.2023.
		Позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (яка надійшла до суду 12.04.2023 та була прийнята судом до розгляду, що відображено в ухвалі від 16.05.2023), відповідно до якої у зв`язку з частковою оплатою у розмірі 20 000,00 грн здійсненою відповідачем 24.05.2022, а також збільшенням періоду нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат, просив стягнути з відповідача суму 2839519,31 грн, яка складається з: суми 1 991 999,60 грн  основного боргу, суми 523355,85 грн  пені, суми 73 277,86 грн  3% річних, суми 250 886,00 грн  інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані ст. ст. 526, 530, 625, 629, 903 ЦК України, ст. ст. 193, 216, 230 ГК України та умовами договору № 210-псо від 12.03.2015 і мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за надані позивачем охоронні послуги відповідно до вказаного договору. 
		Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що вважає вимоги позивача необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню у заявлених позивачем розмірах. Вказав, що після початку 24.02.2022 військової агресії проти України, починаючи з 25.02.2022 та по цей час територія міста Мелітополя є тимчасово окупованою. Центральний офіс відповідача із місцезнаходженням у м. Мелітополь та вся документація, що знаходилась на підприємстві, було захоплено та взято під контроль окупаційною владою. На цей час у розпорядженні відповідача відсутні документи, які можуть підтвердити факт оплати заявленої до стягнення суми заборгованості. Позивач мав можливість звернутись до своєї банківської установи, в якій має поточний рахунок, із вимогою надати банківську виписку по рахунку із зазначенням всіх можливих перерахувань, здійснених відповідачем по договору №210-псо від 12.03.2015, станом на день складення позовної заяви. Сума 2 011 999,60 грн боргу, яка заявлена позивачем до стягнення, не підтверджена належними доказами - банківською випискою з рахунку про неперерахування відповідачем коштів позивачу. Також відповідач зазначив, що заявлена до стягнення заборгованість за період з листопада 2018 по лютий 2019 на суму 620690,00 грн стягненню не підлягає у зв`язку із пропуском трирічного строку позовної давності. Крім того, у відзиві вказано, що акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000013 від 31.01.2022 на суму 187 000,00 грн за охоронні послуги за січень 2022 року з боку відповідача не підписаний та не скріплений печаткою, як інші аналогічні акти. Також 03.05.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшло заперечення на заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.
		Позивач у відповіді на відзив, яка надійшла до суду 11.04.2023, в т.ч., зазначив, що ним було надано до матеріалів справи (додано до заяви про усунення недоліків позовної заяви) засвідчену копію фільтрованої виписки за період з 15.02.2019 по 31.10.2020 по контрагенту 00443513 (код ЄДРПОУ відповідача). Твердження відповідача про те, що заборгованість за період з листопада 2018 по лютий 2019 не підлягає стягненню у зв`язку із пропуском позовної давності не відповідає дійсності. У доданому до позовної заяви розрахунку зазначена заборгованість за договором за вказаний період  365517,10 грн, яка станом на 15.02.2019 (в межах трирічного строку позовної давності) є невиконаним грошовим зобов`язанням відповідача. Щодо акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000013 від 31.01.2022 на суму 187 000,00 грн за охоронні послуги за січень 2022 року, який не підписаний з боку відповідача, позивач вказав, що даний акт, а також рахунок №СФ-0000013 від 31.01.2022 та акт звіряння взаєморозрахунків були надіслані відповідачу 02 лютого 2022 цінним листом з описом вкладення (відправлення №0101910609743), який надійшов у відділення поштового зв`язку відповідача у м.Мелітополь 05.02.2022, однак відповідачем вказане відправлення не отримано. Відповідач згідно з умовами п. 7.5 договору не надав доказів відмови від підписання вказаного акту, тому відповідно до зазначеного пункту договору вважається, що охоронні послуги надані в повному об`ємі, а акт надання послуг підписаний відповідачем. 
		Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив (надійшло до суду 11.04.2023). Зокрема, вказав, що надана позивачем фільтрована виписка за період з 15.02.2019 по 31.10.2020 є застарілою та не підтверджує заявлену до стягнення суму боргу, без отримання нової (актуальної) банківської виписки з рахунку, вимога позивача про стягнення суми 2011999,60 грн боргу є безпідставною та незаконною. Відповідач також наполягав на викладених у відзиві доводах щодо пропуску позивачем строку позовної давності за вимогою про стягнення оплати за надані послуги за період з 05.12.2018 по 05.02.2019 на суму 465517,50 грн (155172,50 грн х 3) та запереченнях щодо безпідставності позовних вимог про стягнення суми 187 000,00 грн за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000013 від 31.01.2022, який відповідачем не підписаний. 
		12.05.2023 до суду надійшла заява відповідача про відстрочку виконання судового рішення у разі задоволення позову, згідно з якою відповідач просив відстрочити виконання рішення на шість календарних місяців з дня ухвалення рішення по справі № 908/473/22.
		07.06.2023 до суду від позивача надійшло письмове заперечення щодо відстрочення виконання рішення у справі. 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін, суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		12.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватна служба охорони «Яструб» (Виконавець, позивач у даній справі) та Публічним акціонерним товариством «Мелітопольський м`ясокомбінат» (Замовник), на теперішній час  Акціонерне товариство «Мелітопольський м`ясокомбінат» (відповідач у справі) був укладений Договір № 210-псо про надання охоронних послуг (далі  Договір), за яким Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надати за плату послуги по охороні Об`єкта. Місцезнаходження Об`єкта та розташування постів охорони зазначені у Додатку №1 до даного Договору. Вид охорони визначається як фізична охорона (п. 1.1, п. 1.2 договору). 
		Додатком № 1 до Договору є Дислокація, в якій передбачено режим надання охоронних послуг кожним з постів охорони, місцезнаходження та завдання поста охорони в межах надання охоронних послуг за цим Договором; Додаток № 2  Інструкція по охороні Об`єкта.
		В пунктах 1.3 - 1.6 договору визначені порядок надання охоронних послуг, розмір загальної вартості охоронних послуг за один календарний місяць з урахуваннями ПДВ.
		Відповідно до п. 7.1 договору, за надані послуги Замовник щомісячно сплачує Виконавцю суму, передбачену п.1.4. даного Договору. Нарахування плати за охоронні послуги, що надаються за цим Договором, розпочинається з дати укладення Договору.
		Сторонами укладались додаткові угоди до Договору від 01.06.2018, від 01.03.2019, від 01.01.2020, від 01.01.2021, згідно з якими вносились зміни до пунктів 1.3, 1.4 договору щодо постів охорони та вартості охоронних послуг.
		Так, згідно зі змінами, внесеними до пункту 1.4 договору Додатковою угодою від 01.06.2018 загальна вартість охоронних послуг за один календарний місяць встановлена в розмірі 155 172,50 грн з урахуванням 20% ПДВ (з 01.06.2018), Додатковою угодою від 01.03.2019  в розмірі 177 500,00 грн з ПДВ (з 01.03.2019), Додатковою угодою від 01.01.2020  в розмірі 191669,00 грн з ПДВ (з 01.01.2020), в розмірі 205 838,00 грн з ПДВ (з 01.02.2020) та в розмірі 220 000,00 грн з ПДВ (з 01.03.2020), Додатковою угодою від 01.01.2021  в розмірі 170 000,00 грн з ПДВ (з 01.01.2021), в розмірі 187 000,00 грн з ПДВ (з 01.03.2021).
		Згідно з п.п. 8.1, 8.2 договору, останній набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє протягом дванадцяти місяців, а в частині грошових зобов`язань  до їх повного виконання сторонами. Після закінчення строку, на який було укладено Договір, якщо сторони продовжують виконувати його умови, Договір вважається продовженим на невизначений строк, але кожна сторона має право припинити його дію, попередивши про це іншу сторону за 15 календарних днів до припинення строку дії Договору. 
		В пункті 8.6 договору передбачено, що кожна із сторін має право в односторонньому порядку розірвати даний Договір у випадку порушення іншою Стороною хоча б однієї з умов договору. Сторона, яка має намір розірвати Договір в односторонньому порядку зобов`язана повідомити про це іншу Сторону не менш як за 3 (три) календарні дні. Договір вважається розірваним у день, визначений у відповідному повідомленні про розірвання договору. 
		В матеріалах справи містяться копії Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з листопада 2018 по грудень 2021 включно, які підписані Замовником без зауважень (т. 1, а.с. 116-153). 
		Позивач у позовній заяві зазначив, що відповідач в порушення умов Договору здійснював оплати за наданні охоронні послуги з недотриманням умов договору щодо строків виконання грошових зобов`язань. 
		До позовної заяви позивачем додане в копіях листування сторін з приводу погашення замовником заборгованості за охоронні послуги за договором № 210-псо від 12.03.2015, що надавались протягом 2019  2021 років (т. 1, а.с. 156-163).
		Також позивачем в матеріали справи надано копії банківських виписок (т. 1, а.с.180-193) на підтвердження здійснення відповідачем часткових оплат за охоронні послуги.
		Матеріали справи свідчать, що позивачем засобами поштового зв`язку була направлена відповідачу вимога вих. № 9 від 21.01.2022 щодо погашення наявної станом на 21.01.2022 заборгованості за договором, до 31 січня 2022 року. В разі невиконання даної вимоги, ТОВ «ПСО «Яструб» на підставі п. 8.6 договору повідомило, що договір про надання охоронних послуг буде розірвано, а пости охорони зняті 01 лютого 2022 року. 
		До цієї вимоги були додані: підписані з боку виконавця Угода від 31.01.2022 про припинення дії договору № 210-псо від 12.03.2015 з 01 лютого 2022 (останній день дії договору  31.01.2022), Акт зняття постів охорони від 01.02.2022, Акт звіряння взаєморозрахунків станом на 21.01.2022, рахунок-фактура № СФ-0000013 від 31.01.2022, а також підписаний виконавцем Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за січень 2022 №ОУ-0000013 від 31.01.2022 на суму 187 000,00 грн (2 примірника) (т. 1, а.с. 98-108). 
		На підтвердження направлення зазначеної вимоги з додатками на адресу місцезнаходження АТ «Мелітопольський м`ясокомбінат», вказану в договорі, яка відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, позивачем надано завірені копії опису вкладення у цінний лист (номер поштового відправлення 0101910579666) з відбитком поштового штемпеля від 21.01.2022, поштової накладної № 0101910579666 від 21.01.2022, фіскального чеку підприємства поштового зв`язку АТ «Укрпошта» від 21.01.2022.
		Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач вищевказане поштове відправлення не отримав, у зв`язку із чим воно було повернуто підприємством зв`язку відправнику, про що свідчить копія поштового конверту (т. 1, а.с. 108).
		Повторно рахунок-фактура № СФ-0000013 від 31.01.2022, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000013 від 31.01.2022 та Акт звіряння взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 по 02.02.2022 на суму заборгованості 2011999,60 грн позивач направив відповідачу поштою 02 лютого 2022 року, про що свідчать копії опису вкладення у цінний лист (номер поштового відправлення 0101910609743) з відбитком поштового штемпеля від 02.02.2022, поштової накладної № 0101910609743 від 02.02.2022, фіскального чеку АТ «Укрпошта» від 02.02.2022 (т. 1, а.с. 112).
		Як вказано у позові, зазначене поштове відправлення надійшло у поштове відділення за місцезнаходженням відповідача 05.02.2022, що підтверджується інформацією перевірки статусу відстеження поштового відправлення на сайті АТ «Укрпошта» (т.1, а.с. 115), однак також не було отримано відповідачем. 
		Невиконання відповідачем належним чином своїх зобов`язань за договором в частині своєчасної та повної оплати наданих позивачем охоронних послуг стало підставою для з звернення ТОВ «ПСО «Яструб» до суду з позовом, за яким відкрито провадження уданій справі № 908/473/22. 
		Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши сторін, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного. 
		Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. 
		Частиною 1 статті ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. 
		Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Аналогічні положення містить ст.174 Господарського кодексу України.
		Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, змінуа бо припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 626, ст. 629 ЦК України). 
		Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
		Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Статтею 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 
		З положень ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України слідує, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
		Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч.7 ст. 193 ГК України.
		Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
		Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Відповідно до п. 7.2, п. 7.4 укладеного сторонами договору, оплата за послуги здійснюється у повному розмірі до 5 (п`ятого) числа місяця, наступного за звітним шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. Зараховані на поточний рахунок Виконавця кошти розподіляються у наступній черговості: 1) погашення існуючої заборгованості за надані охоронні послуги згідно Договору; 2) оплата охоронних послуг за звітний місяць; 3) оплата охоронних послуг, що надаються у місяці зарахування коштів; 4) аванс.
		В останній день поточного місяця сторони підписують Акт про надання охоронних послуг. У разі розірвання Договору Акт про надання охоронних послуг підписується сторонами в останній день дії Договору. У разі відмови однією зі сторін підписати Акт про надання охоронних послуг така сторона зобов`язана протягом п`яти днів з моменту отримання Акту про надання охоронних послуг надати вмотивовану, викладену у письмовому вигляді та завірену печаткою відмову від підписання Акту про надання охоронних послуг. У випадку ненадання такої відмови вважається, що охоронні послуги згідно Договору надані в повному обсязі та належної якості, а Акт про надання охоронних послуг підписаний тою стороною, яка не надала відмову (п.7.5 договору). 
		Як встановлено судом вище, Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором, копії яких надані позивачем в матеріали справи, крім Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) за січень 2022 №ОУ-0000013 від 31.01.2022 на суму 187 000,00 грн, підписані Замовником без зауважень та скріплені його печаткою.
		Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000013 від 31.01.2022 позивач двічі направляв на адресу відповідача засобами поштового зв`язку до початку збройної агресії проти України і введенням у зв`язку із цим воєнного стану та до тимчасової окупації міста Мелітополь Запорізької області, а саме: 21.01.2022 та 02.02.2022, що підтверджується відповідними доказами, які містяться в матеріалах справи та про які вказано судом вище.
		При цьому, суд зазначає, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення. 
		Отже відповідач мав можливість отримати адресовану йому поштову кореспонденцію, яка направлялась йому позивачем. Негативні наслідки у зв`язку із ухиленням від отримання адресатом поштових відправлень, які містили вищезазначений Акт про надання охоронних послуг за січень 2022, що надсилались за належною адресою Замовника, покладаються на відповідача та не звільняють його від виконання господарського зобов`язання з оплати наданих позивачем охоронних послуг згідно з цим Актом у відповідності до умов договору. 
		Вмотивованої письмової відмови Замовника від підписання Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000013 від 31.01.2022 матеріали справи не містять. 
		Відповідно до змісту позовної заяви та наданого позивачем розрахунку, заявлена до стягнення з відповідача сума основного боргу виникла у зв`язку із нездійсненням Замовником належним чином оплати за охоронні послуги, надані згідно з Актами здачі-приймання робіт за період: березень 2021  січень 2022 включно, з урахуванням проведених відповідачем часткових оплат, в тому числі, оплати здійсненої 24.05.2022 в розмірі 20000,00 грн після звернення позивача до суду (у зв`язку із чим позивач зменшив розмір позовних вимог в частині основного боргу на суму здійсненої оплати), та на час розгляду даної справи складає 1 991 999,60 грн.
		Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		З положень статті 73 ГПК України слідує, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Позивачем надані в матеріали справи докази, які підтверджують викладені ним обставини та заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 1 991 999,60 грн основного боргу. 
		З урахуванням вищенаведених положень статей 73, 74 , 76, 77 ГПК України, а також враховуючі наявні заперечення відповідача щодо заявлених позивачем вимог, саме на відповідача покладається обов`язок доведення відсутності заборгованості у заявленому до стягнення розмірі.
		Проте відповідач не надав суду доказів на спростування заявлених позовних вимог про стягнення з нього суми 1 991 999,60 грн основного боргу за вищевказаний період. Докази виконання зобов`язання щодо погашення зазначеної суми боргу, в тому числі частково, в матеріалах справи відсутні.
		Враховуючи вищенаведені обставини справи та досліджені судом докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми 1 991 999,60 грн основного боргу є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. 
		Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 523 355,85 грн пені, суми 73 277,86 грн  3% річних, суми 250 886,00 грн інфляційних втрат, нарахованих за невиконання (неналежне виконання) грошового зобов`язання з оплати послуг наданих у листопаді 2018  лютому 2021 (які оплачені із простроченням) та послуг наданих у березні 2021  січні 2022, з урахуванням здійснених часткових оплат.
		Відповідно до приписів ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України). 
		Згідно з п. 7.7 договору Замовник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пеню, а також 3 (три) проценти річних від простроченої суми. 
		Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Враховуючи встановлений факт прострочення виконання грошових зобов`язань, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат є обґрунтованими. 
		Перевіривши розрахунки в цій частині, суд встановив, що їх здійснено правильно, тому вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат задовольняються судом в заявлених позивачем розмірах.
		Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
		В п. 7.6 договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасної оплати щомісячної суми, вказаної у п. 1.4 Договору, Замовнику нараховується штрафна пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення до повного розрахунку. Для вимоги про стягнення пені за даним Договором застосовується позовна даність тривалістю у три роки. 
		Згідно з розрахунками позивача, нарахування пені здійснено за прострочення грошових зобов`язань з оплати згідно з Актами про надання охоронних послуг за період: листопад 2018  січень 2022, з урахуванням здійснених часткових оплат. Загальний період нарахування пені  з 15.02.2019 по 05.08.2022 включно.
		Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування пені, суд дійшов до висновку що він здійснений позивачем правильно, тому позовні вимоги в цій частині, з огляду на викладене вище, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі, а саме - в сумі 523 355,85 грн.
		Заявлення відповідачем про застосування строку позовної давності в частині вимог про стягнення оплати за надані послуги за період з листопада 2018 по лютий 2019, який пропущений позивачем, як то вказав відповідач, є необґрунтованим з огляду на наступне. 
		Насамперед, як зазначалось судом вище, сума основного боргу, яка заявлена до стягнення складається із заборгованості за період березень 2021  січень 2022 включно. Тобто вимоги про стягнення оплати за надані послуги за період з листопада 2018 по січень 2019 в межах даної справи позивачем не заявлялись. До того ж, як то слідує із наданих позивачем в матеріали справи банківських виписок, ці послуги фактично оплачені відповідачем частковими платежами.
		Отже питання щодо застосування позовної давності оцінюється судом лише стосовно додаткових (похідних) позовних вимог від основного зобов`язання. 
		Згідно з приписами ст.257, ч. 2 ст. ст. 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
		Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 259 ЦК України).
		Приписами ч.ч. 1, 5 ст.261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. 
		Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).
		Відповідно до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
		За змістом ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
		Суд враховує, що правила переривання перебігу позовної давності застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання.
		До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема: визнання пред`явленої претензії; письмове прохання відстрочити борг; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
		Згідно з банківськими виписками, копії яких містяться у матеріалах справи, відповідач здійснював часткові оплати за охоронні послуги надані в період: листопад- грудень 2018, січень 2019, що є свідченням визнання ним свого боргу, у зв`язку із чим мало місце переривання строків позовної давності.
		Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 на усій території України було установлено карантин.
		Відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
		Враховуючи усе вищенаведене позов задовольняється судом повністю. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. 
		Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 
		Як вбачається з матеріалами справи, позивачем при зверненні до суду згідно з платіжними дорученням № 10542 від 14.02.2022 сплачено судовий збір в розмірі 39885,26 грн; у зв`язку зі збільшенням розміру позовних вимог згідно з платіжною інструкцією № 2691 від 11.04.2023 додатково сплачено судовий збір в розмірі 3007,53 грн. Всього загальна сума сплаченого позивачем судового збору становить 42892,79 грн. 
		Враховуючи ціну заявленого позову з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (2 839 519,31 грн), розмір судового збору за розгляд даної позовної заяви складає 42 592,79 грн. (1,5% від ціни позову). Тобто позивачем зайво сплачено судовий збір в розмірі 300,00 грн.
		За змістом п. 1 ч. 1, ч. 2 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
		Враховуючи вищевикладене сума надмірно сплаченого судового збору в розмірі 300,00 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України. Переплачена сума судового збору буде повернута за ухвалою суду за наявності відповідного клопотання позивача.
		Відповідно до положень статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 42 592,79 грн. витрат зі сплати судового збору. 
		Відповідачем подано заяву про відстрочку виконання судового рішення, відповідно до змісту якої, посилаючись на те, що з 25.02.2022 територія Мелітопольської територіальної громади знаходиться в тимчасовій окупації, вся діяльність і майно відповідача перебуває під контролем громадян держави агресора, внаслідок чого відповідач позбавлений можливості вчиняти будь-які дії направлені на розрахунки по зобов`язанням, які стосуються контрагентів, що перебувають на підконтрольній Україні території. Враховуючи існування наведених надзвичайних подій та обставин, які роблять неможливим виконання рішення суду по даній справі, а також відсутність вини відповідача у виникненні спору, відповідач вважає, що в разі задоволення позовних вимог позивача є всі законні підстави для надання Відповідачу відстрочення виконання рішення суду по даній справі на шість місяців з дня ухвалення такого рішення. У судовому засіданні відповідач підтримав вказану заяву. 
		Позивач заперечив проти відстрочення виконання рішення з підстав, викладених у заяві, яка надійшла до суду 07.06.2023. Зокрема зазначив про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача про надання відстрочення на тривалий період без обґрунтованих на те мотивів і без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, а також позбавляє кредитора можливості захистити свої права.
		Розглянувши заяву відповідача про відстрочку виконання рішення, суд дійшов до висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.
		За змістом ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може надати відстрочення або розстрочити його виконання.
		Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).
		Підставою для розстрочення або відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи дане питання, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
		В даному випадку, вирішуючи питання про надання відстрочки виконання рішення, суд бере до уваги категоричну незгоду позивача, невиконання боржником зобов`язання протягом тривалого часу з моменту його виникнення, а також те, що зобов`язання з оплати заявлених до стягнення позовних вимог виникли до настання обставин щодо військового вторгнення Російської Федерації на територію України та тимчасової окупації з 25.02.2022 
		Мелітопольської територіальної громади Запорізької області, на які посилається відповідач як на єдину підставу в обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення. Відповідач не надав належних доказів на підтвердження неможливості здійснювати розрахунки з контрагентами за господарськими зобов`язаннями та виконання судового рішення у справі № 908/473/22. При цьому, суд враховує, що 24 травня 2022 року відповідачем була здійснена часткова оплата в розмірі 20 000,00 грн.
		Відповідач не надав жодних гарантій виконання рішення господарського суду у разі його відстрочення, не надано доказів, які б підтверджували його дійсні наміри щодо вжиття заходів, спрямованих на фактичне виконання рішення у даній справі. Тобто суду не надано належних доказів того, що надання судом відстрочки буде виправданим та забезпечить реальну можливість виконання судового рішення у даній справі. 
		Крім того, згідно з пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження», на який посилається й сам відповідач у заяві про відстрочення виконання рішення суду, заборонено у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).
		Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Мелітопольський м`ясокомбінат», код ЄДРПОУ 00443513 (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд.175) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна служба охорони «Яструб», код ЄДРПОУ 37372186 (79035, м. Львів, вул. Бузкова, буд. 2) суму 1991999 грн 60 коп. основного боргу, суму 523 355 грн 85 коп. пені, суму 73 277 грн 86 коп.  3% річних, суму 250 886 грн 00 коп. інфляційних втрат. 
		Стягнути з Акціонерного товариства «Мелітопольський м`ясокомбінат», код ЄДРПОУ 00443513 (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд.175) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна служба охорони «Яструб», код ЄДРПОУ 37372186 (79035, м. Львів, вул. Бузкова, буд. 2) суму 42592 грн 79 коп. витрат зі сплати судового збору.
		Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		 
		 
		Повне рішення складено та підписано 10.08.2023. 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України. 
		 
		 
		 
		 Суддя О.С. Боєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...