Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/995/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано судом: 10.08.2023. Зареєстровано: 11.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 14.08.2023.
Дата набрання законної сили: 10.08.2023
Номер судового провадження: 850/2361/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		10 серпня 2023 року справа №243/995/23 
		 
		м. Дніпро
		 
		Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Сіваченка І.В., Компанієць І.Д., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача  Сімонець Є.О. на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 квітня 2023 року (повне судове рішення складено 14 квітня 2023 року) у справі № 243/995/23 (суддя в І інстанції Дюміна Н.О.) за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,- 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		27 березня 2023 року представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що 22.02.2023 року старший державний інспектор відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, ОСОБА_2 , розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WIM 20, WAGA-WIM 35. № 9 встановив, що 30.01.2023 року о 14 год. 31 хв. за адресою: М-30, км.996+491, Дніпропетровська обл. автомобіль марки MAN TGS 24.440, ДНЗ НОМЕР_1 . який належить ОСОБА_1 , рухався із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України: перевищенням загальної маси транспортного засобу на 5, 188 % ( 2, 075 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 6,2 % (1.302 тон) при дозволеному максимальному навантаженні на строєні осі 21 тона та відстані між осями 1.3 м. або менше.
		22.02.2023 року було винесено постанову по справі про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі серія АА №000005735 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 132- 1 КУпАП. та накладено штраф у розмірі 8500 гривень.
		У постанові зазначено, шо транспортний засіб рухався із перевищенням загальної маси транспортного засобу на 5. 188 % ( 2. 075 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 6.2 % (1.302 тон) при дозволеному максимальному навантаженні на строєні осі 21 тонна та відстані між осями 1.3 м або менше., за шо передбачена відповідальність ч.2 ст. 132-1 КУпАП.
		Також із постанови вбачається, що згідно результатів автоматичної фіксації транспортного засобу нібито у момент вчинення адміністративного правопорушення, виміряних з урахуванням похибки, загальна маса склала - 42 075 кг. навантаження на строєні осі 22 302 кг.
		Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу МАN ТGХ 24.440, д.н.з. НОМЕР_1 , серія НОМЕР_2 , вбачається, що зазначений транспортний засіб є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем. Однак у постанові чомусь не зазначено, хоча із фото і відеофіксації вбачається, що зазначений сідловий тягач був у комплекті із контейнеровоз марки SCHWARZMUELLER. державний номерний знак НОМЕР_3 .
		Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м). фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т. на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т. здвоєні осі -18 т. строєні - 24 ті або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. .
		Враховуючи це, відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 - для контейнеровозів граничним відміткою по вазі є вага понад 44 тони, граничною відміткою навантаження на строєну вісь понад 2.4 тони
		Натомість, як вбачається із постанови серія АА №00005735 від 22.02.2023 року, загальна маса транспортного засобу, виміряна з урахуванням похибки становила 42 075 кг, навантаження на строєні вісі - 22 302 кг.
		Тобто, у даному випадку, враховуючи що сідловин тягач MAN TGX 24.440, дні, з. НОМЕР_1 був у комплекті із контейнеровозом марки SCHWARZMUELLER модель SPA-ЗЕ державний номерний знак НОМЕР_3 . для якого встановлена гранична відмітка по вазі - понад 44 тони, гранична відмітка навантаження на строєну вісь понад 24 тони, тому у ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого cт. 132-1 КУпАП.
		Приймаючи до уваги викладене, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі від 22 лютого 2023 року серія АА №000005735, а також стягнути з відповідача судові витрати.
		Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 квітня 2023 року у справі № 243/995/23 у задоволенні позовних вимог  відмовлено. 
		Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржене рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
		На обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, які були викладені в позовній заяві та протягом розгляду справи в суді першої інстанції.
		В письмовому відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача, посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанцій залишити без змін.
		Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
		Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. 
		Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено, що старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду(контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченком В.О. 22.02.2023 року винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання /перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00005735, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
		Зі змісту вказаної постанови вбачається, що розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створених системою за допомогою технічних засобів WIM 60, WAGA-WIM35, зав.№9 інспектор установив, що 30.01.2023 року о 14 год. 31 хв. за адресою: М-30, км. 996+491, Дніпропетровська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 24.440, д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідальна особа ОСОБА_1 допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,1888% (2,075 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 6,2 % (2,302 тон), при дозволенному навантаженню на строєні осі 21 тона та відстані між осями 2,3 м. або менше, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. У зв`язку із виявленим порушенням відповідальною посадовою особою прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
		Також дана постанова містить посилання на веб-сайт з ідентифікатором доступу, на якому відображені фотографії транспортного засобу MAN TGX 24.440, д.н.з. НОМЕР_1 в момент вчинення правопорушення з різних ракурсів.
		Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , марки MAN TGX 24.440, дана модель є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем, власником якого є ОСОБА_1 .
		Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_3 , марки SCHWARZMUELLER, дана модель є універс. платф. контейнеровоз/зерновоз для перев. контейн. тип 1А або доопрац. (2000 мм) контейн 1А, як кузов власн.вигот. для перев. насипн. вантаж (зерн.культур) спеціалізований напівпричіп н/пр  платформа, власником якого є ОСОБА_1 .
		 
		Згідно з товарно-транспортною накладною б/н від 31 січня 2023 року транспортним засобом марки НОМЕР_1 здійснювалося перевезення вантажу  насіння соняшника 2022 р., вага брутто 44 900, вага тара 15 380, вага нето 29 520.
		Відмовляючи у задоволенні позову, судом першої інстанції зазначено, що таке переміщення вантажу не є контейнерним перевезенням саме в розумінні чинного законодавства, а отже при його здійсненні позивач був зобов`язаний дотриматися нормативу навантаження 40 т. Втім така норма ним дотримана не була. Суд зазначає, що спірна постанова відповідача оформлена у відповідності до вимог Інструкції № 512 та відповідає формі, встановленій Додатком № 1 до неї. Суд критично відноситься до доводів представника відповідач про те, що оскаржувана постанова не містить відомостей щодо напівпричепу, оскільки такий формальний недолік оформлення постанови не є достатньою підставою для її скасування при наявних доказах перевищення загальної маси навантаження.
		З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
		Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III.
		Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
		Частиною 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
		Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
		Згідно з п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
		У відповідності до п. 22.5 ПДР, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів не перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
		Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
		Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
		Статтею 132-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
		Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %. Примітка. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
		Відповідно до ст. 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
		Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно-правових санкцій. До складу правопорушення входять: об`єкт правопорушення; об`єктивна сторона правопорушення; суб`єкт правопорушення; суб`єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
		Згідно Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
		Пунктом 7 вказаного Положення визначено, що Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: - використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані та засоби вимірювальної техніки; - у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; - використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.
		Таким чином, Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.
		Тобто, законодавством чітко передбачено можливість Укртрансбезпеки здійснювати державний нагляд (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, що включає: - здійснення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567); - фіксацію адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 623).
		Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (далі - Порядок № 1174).
		Згідно з п. п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
		Відповідно до п. 13 Порядку № 1174, під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
		Згідно п. 3 Вимог до облаштування автоматичних пунктів фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті, які є Додатком до Порядку № 1174, у місці установки вимірювального обладнання автоматичного пункту повинні бути здійснені заходи, які відповідають вимогам, наведеним в описі типу засобу вимірювання.
		Відповідно до п. 8 Порядку № 1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 163.
		За п. 9 Постанови КМУ від 24.02.2016 № 163 «Про затвердження Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки» (далі - Постанова № 163) засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
		Згідно з п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
		Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174).
		Відповідно до п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
		За пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
		Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
		Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
		Відповідно до п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також, нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
		Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
		Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
		Судами встановлено, що постановою серії АА № 00005735, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
		Зі змісту вказаної постанови вбачається, що розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створених системою за допомогою технічних засобів WIM 60, WAGA-WIM35, зав.№9 інспектор установив, що 30.01.2023 року о 14 год. 31 хв. за адресою: М-30, км. 996+491, Дніпропетровська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 24.440, д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідальна особа ОСОБА_1 допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,1888% (2,075 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 6,2 % (2,302 тон), при дозволенному навантаженню на строєні осі 21 тона та відстані між осями 2,3 м. або менше, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. У зв`язку із виявленим порушенням відповідальною посадовою особою прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
		Позивачем надано суду також товарно-транспортну накладу б/н від 31 січня 2023 року транспортним засобом марки НОМЕР_1 здійснювалося перевезення вантажу  насіння соняшника 2022 р., вага брутто 44 900, вага тара 15 380, вага нето 29 520.
		Колегія суддів не приймає до уваги такий доказ, оскільки товарно-транспортна накладна датована 31 січня 2023 року, згідно з нею перевезення насіння соняшника здійснювалось після того, як належний позивачу транспортний засіб було зафіксовано технічним засобом, 30.01.2023 року, на підставі отриманих даних якого була винесена оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення.
		При цьому, відповідачем до відзиву надано інформаційну картку габаритно-вагового контролю по постанові, витяг з програми АРМ аудиту стосовно зафіксованої події адміністративного правопорушення, роздруковані файли фотофіксації зафіксованої події та сертифікати технічного засобу.
		Разом з тим, зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та напівпричепу, належних позивачу, вбачається що тип автомобіля MAN TGX 24.440, д.н.з. MAN TGX 24.440, д.н.з. НОМЕР_1 - спеціалізований вантажний сідловий тягач, тип причепу НОМЕР_3 , марки SCHWARZMUELLER, дана модель є універс. платф. контейнеровоз/зерновоз для перев. контейн. тип 1А або доопрац. (2000 мм) контейн 1А, як кузов власн.вигот. для перев. насипн. вантаж (зерн.культур) спеціалізований напівпричіп н/пр  платформа.
		З роздрукованих файлів фотофіксації, доданих представником відповідача до відзиву, вбачається, що 30.01.2023 о 14 год 31 хв. автомобіль MAN TGX 24.440, д.н.з. НОМЕР_4 , проїжджаючи крізь автоматичний пункт контролю, їхав саме з напівпричепом з контейнером, який не був зафіксований технічним засобом контролю, оскаржувана постанова та надана відповідачем інформаційна картка габаритно-вагового контролю взагалі не містять відомостей про спеціалізований напівпричеп, н/пр контейнеровоз, який був приєднаний до сідлового тягачу MAN TGX 24.440, д.н.з. НОМЕР_4 .
		Посилання відповідача на те, що транспортний засіб позивача перевозив контейнер без необхідного маркування, як це передбачено підзаконним актом, суд не приймає до уваги, оскільки об`єктивна сторона складу правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, передбачає доведення саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, а не порушення встановлених норм законодавства щодо маркування транспортного засобу.
		Суду надано достовірні дані, що належний ОСОБА_1 спеціалізований напівпричеп є контейнеровозом, та відповідачем вказана інформація не спростована.
		З наведеного та відповідно до п. 22.5 ПДР України, слідує, що дозволена маса навантаження напівпричепу (контейнеровозу) - 44 тони, тобто зафіксована автоматичним пунктом контролю загальна маса автомобіля позивача 42075 кг не є порушенням.
		Відповідно до Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 623, (Порядок № 1174) на який посилається відповідач, державний контроль на автомобільному транспорті може здійснюватися, у тому числі, в автоматичному режимі шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.
		Зокрема, пункт 12 Порядку № 1174 передбачає, що автоматичний пункт може забезпечувати фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу). Зазначене кореспондується з вимогами ст. 280 КУпАП.
		Порядком № 1174 передбачено, що автоматичним пунктом може фіксуватись: загальний вигляд транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей), про що зазначено в п.12 Порядку № 1174.
		Ідентифікації за державним реєстраційним номером напівпричепу-контейнеровозу, внаслідок якої відповідачу стало б відомо, що напівпричіп є контейнеровозом, автоматичний пункт взагалі не здійснив, а ідентифікував лише сідловий тягач.
		За таких обставин, колегія суддів зазначає, що наведені відповідачем аргументи та надані докази не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими, а оскаржувана постанова не містить повного розкриття об`єктивної сторони правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1КУпАП, що унеможливлює її віднесення до порушень з перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами, а тому, відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу вказаного адміністративного правопорушення.
		Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
		За правилами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
		В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
		У той же час, відповідачем, у ході розгляду даної справи, не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, за викладених в оскаржуваній постанові про притягання до адміністративної відповідальності обставин.
		У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		Виходячи з вищевикладеного, враховуючи те, що в межах спірних правовідносин відсутні належні докази, які підтверджують факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, що, зі свого боку, свідчить про необґрунтованість винесення відповідачем оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі від 22 лютого 2023 року серія АА №000005735, винесену відносно ОСОБА_1 , за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закриття провадження у справі.
		Колегія суддів приходить до висновку про неповне з`ясування судом першої інстанції всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. 
		Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Відповідно до ч. ч. 7, 9 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
		До адміністративного позову у підтвердження понесених судових витрат позивачем додано квитанцію про сплату судового збору за подання позову і подання апеляційної скарги в сумі 1158,80 грн.
		Враховуючи наведене, з огляду на задоволення позовних вимог, суд вважає можливим стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1158,80 грн. 
		Пунктом 1 частини 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. 
		Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні судового рішення неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
		Керуючись статтями 23, 33, 139, 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу представника позивача  Сімонець Є.О. на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 квітня 2023 року у справі № 243/995/23  задовольнити.
		Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 квітня 2023 року у справі № 243/995/23  скасувати. 
		Прийняти рішення про задоволення позову.
		Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, від 22 лютого 2023 року серія АА №000005735, винесену відносно ОСОБА_1 , за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн. - скасувати.
		Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити.
		Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1158,80 грн ( одна тисяча сто п`ятдесят вісім гривень 80 копійок).
		Повне судове рішення складено 10 серпня 2023 року.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддяА.А. Блохін 
		 
		Судді І.Д. Компанієць 
		 
		І.В. Сіваченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...