Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/771/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 10.08.2023. Зареєстровано: 11.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 11.08.2023.
Дата набрання законної сили: 10.08.2023
Номер судового провадження: К/990/26571/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		10 серпня 2023 року 
		м. Київ
		справа №260/771/19
		адміністративне провадження № К/990/26571/22  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Чиркіна С.М.,
		суддів:                 Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,  
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Громадської організації «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2022 (головуючий суддя: Святецький В.В., судді: Довгополов О.М., Ільчишин Н.В.) у справі №260/771/19 за позовом Громадської організації «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» до Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Громадська організація «Довкілля Свалявщини», Пилипецька сільська рада Міжгірського району Закарпатської області, Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина»; треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлас Воловець Енерджи», Міністерство енергетики та захисту довкілля України, ОСОБА_4 , Воловецька селищна рада Воловецького району Закарпатської області про визнання протиправним і скасування висновку,  
		У С Т А Н О В И В:
		І. РУХ СПРАВИ
		У червні 2019 року Громадська організація «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» (далі - позивач або ГО «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера») звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Будівництво вітрової електростанції 120 МВт на території Воловецької селищної ради Воловецького району та на території Березниківської, Дусинської, Неліпинської та Тибавської сільських рад (за межами населених пунктів) Свалявського району Закарпатської області», виданий 07.03.2019 Департаментом екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) за № 07/02-02 Товариству з обмеженою відповідальністю «Атлас Воловець Енерджи» (далі - ТОВ «Атлас Воловець Енерджи»).
		Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 18.03.2020 позов задовольнив.
		Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 03.11.2020 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.
		Верховний Суд постановою від 13.04.2022 залишив постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 без змін.
		У подальшому 03.12.2021 до Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ГО «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 у справі № 260/771/19. 
		Заявник просив скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 і прийняти нову постанову, якою залишити без змін рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.03.2020.
		Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 23.08.2022 заяву ГО «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 залишив без задоволення.
		Не погоджуючись із постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2022, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нову постанову, якою задовольнити заяву ГО «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера».
		IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
		Ухвалою Верховного Суду від 05.10.2022 задоволено заяви суддів Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л. про самовідвід, а справу передано на повторний автоматизований розподіл для визначення нового складу суду.
		За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 14.11.2022 відкрито касаційне провадження у справі.
		За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 09.08.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
		ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.08.2018 Департамент оприлюднив в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля отримане від ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля (реєстраційна справа № 2018821379).
		У подальшому Департамент в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля оприлюднив наступне: 31.08.2018  -  зауваження та пропозиції громадськості до планованої діяльності та обсягу досліджень; 04.09.2018  -  зауваження та пропозиції до обсягу досліджень органу державної влади; 15.01.2019  -  звіт з оцінки впливу на довкілля будівництва вітрової електростанції 120 МВт (далі - Звіт) та повідомлення про початок громадського обговорення Звіту.
		Також в друкованому вигляді Звіт був розміщений у приміщенні Департаменту, Воловецької селищної ради, Березняківської, Тибавської, Дусинської та Неліпинської сільських рад Свалявського району Закарпатської області.
		30.01.2019 у приміщеннях Воловецької селищної ради та Березняківської сільської ради Свалявського району, а 31.01.2019 в приміщеннях Тибавської, Дусинської та Неліпинської сільських рад Свалявського району Департаментом забезпечено громадські обговорення Звіту, під час яких представниками громадськості було задано 79 усних запитань, 8 усних та 5 письмових зауважень та пропозицій.
		04.03.2019 відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» Департаментом підготовлено звіт про громадське обговорення планованої діяльності, який 12.03.2019 разом з висновком з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності було внесено до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, а також оприлюднено на офіційному веб-сайті Департаменту.
		Висновок з оцінки впливу на довкілля складається із таких розділів: основні характеристики та місце провадження планованої діяльності; основні характеристики діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт; опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності; врахування даних, що наведені у звіті з оцінки впливу на довкілля; екологічні умови провадження планованої діяльності (умови під час виконання підготовчих та будівельних робіт; умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків; для планованої діяльності встановлюються умови зменшення впливу планованої діяльності, а саме підстави для здійснення транскордонної оцінки впливу відсутні; на суб`єкта господарювання покладається обов`язок із здійснення компенсаційних заходів за переліком; на суб`єкта господарювання покладається обов`язок із запобігання, уникнення зменшення (пом`якшення) усунення, обмеження впливу планованої діяльності на довкілля; на суб`єкта господарювання покладається обов`язок із здійснення після проектного моніторингу; на суб`єкта господарювання покладається обов`язок із здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування  -  здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля не передбачається).
		У цьому Висновку зазначено, що він є обов`язковим для виконання; екологічні умови, передбачені у цьому висновку, є обов`язковими; втрачає силу через п`ять років у разі, якщо не було прийнято рішення про провадження планованої діяльності.
		Оскаржуваний висновок також містить примітку: якщо під час провадження планованої діяльності буде виявлено значний негативний вплив цієї діяльності на життя та здоров`я населення чи довкілля та якщо такий вплив не був оцінений під час здійснення оцінки впливу на довкілля та/або істотно змінює результати оцінки впливу цієї діяльності на довкілля, рішення про провадження такої планованої діяльності за рішенням суду підлягає скасуванню, а діяльність  -  припиненню, що зазначено у Висновку.
		Висновок підписаний начальником відділу з оцінки впливу на довкілля та моніторингу навколишнього природного середовища - ОСОБА_5 та директором департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації - ОСОБА_7
		Не погоджуючись із Висновком про оцінку впливу на довкілля, позивач звернувся з цим позовом до суду.
		ІV. ОБГРУНТУВАННЯ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
		В обґрунтування позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем процедури оцінки впливу на довкілля (далі - ОВД), зокрема: порушення процедури громадського обговорення внаслідок безпідставного неврахування результатів участі та зауважень громадськості в процедурі оцінки ОВД; неврахування впливу планованої діяльності на суміжні території Міжгірського району та території природно-заповідного фонду; відсутність у висновку заходів щодо охорони та запобігання знищенню занесених до Червоної книги України видів рослин і тварин; неврахування статусу території планованої діяльності як об`єкта Смарагдової мережі.
		V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржений Висновок з оцінки впливу на довкілля є необґрунтованим, а планована діяльність є неприпустимою, оскільки відповідачем: не виконані вимоги статті 9 Закону «Про оцінку впливу на довкілля», зокрема щодо врахування та відхилення зауважень та пропозицій, що надійшли під час громадського обговорення; порушено процедуру здійснення ОВД у зв`язку з непроведенням громадських слухань в Пилипецькій сільській раді Міжгірського району;  порушено вимоги Закону України «Про охорону земель» та Закону України «Про природно-заповідний фонд в Україні» (не враховано ризики для осіб, що перебуватимуть на Полонині Боржава, зокрема на території вітропарку, не оцінено вплив на заказник «Темнатик» та на інші території природо-заповідного фонду, що вимагало проведення детального дослідження); не враховано, що будівництво вітропарку заплановано на земельних ділянках, які мають у складі особливо цінні ґрунти.
		Одночасно суд відхилив висновок експерта Київського НДІСЕ від 07.10.2019 №25191/19-48 за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи, пославшись на наявні в ньому помилки та дефекти, а також постановлення перед експертом правових питань, які виходять за межі його спеціальних знань.
		Окрім того, суд першої інстанції не взяв до уваги науково-технічні висновки ТОВ «Геол-Тех», подані до суду 16.10.2019, тобто виготовлені після прийняття оскаржуваного висновку відповідачем та не покладені в основу звіту з ОВД, як неналежний доказ.
		Водночас суд першої інстанції урахував, що Боржавська полонина є особливо цінний природний об`єкт, який входить до Смарагдової мережі України та характеризується наявністю численних видів флори та фауни, занесених до природоохоронних списків України та Європи, а відповідачем належним чином не проаналізовано факти наведені у звіті та не зроблено відповідних висновків, тому, на думку суду, провадження планованої діяльності у декларованому вигляді призведе до порушень вимог законів, що регулюють спірні правовідносини.
		Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що до компетенції суду належить лише дослідження факту дотримання відповідачем вимог законодавства щодо процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, включаючи громадські слухання, а також наявність чи відсутність інших порушень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.
		Своєю чергою, визначення допустимості чи недопустимості провадження планованої діяльності належить виключно до дискреційних повноважень відповідача, водночас суд лише перевіряє наявність чи відсутність передбачених частиною другою статті 12 Закону № 2059-VIII підстав для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля.
		Апеляційний суд встановив, що відповідач дотримався процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, передбаченої частиною першою статті 2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», а саме: підготував звіт з оцінки впливу на довкілля; оприлюднив в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, зауваження та пропозиції громадськості до планованої діяльності та обсягу досліджень, зауваження та пропозиції до обсягу досліджень органу державної влади, звіт з оцінки впливу на довкілля будівництва вітрової електростанції 120 МВт та повідомлення про початок громадського обговорення Звіту; забезпечив громадські обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля в приміщеннях Воловецької селищної ради, Березняківської, Тибавської, Дусинської та Неліпинської сільських рад Свалявського району; підготував та оприлюднив звіт про громадське обговорення планованої діяльності, який є невід`ємною частиною спірного висновку та до якого додано таблицю врахування зауважень та пропозицій громадськості, отриманих протягом строку громадського обговорення.
		Окрім того, встановивши, що жодна із орендованих земельних ділянок, на яких планується будівництво вітропарку, не знаходиться на території Міжгірського району, у тому числі і на землях Пилипецької громади, яка відмовила у погодженні такого будівництва на території Міжгірського району,  суд апеляційної інстанції визнав помилковими доводи позивача щодо порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля внаслідок непроведення громадських слухань в Пилипецькій сільській раді Міжгірського району, а також дійшов висновку про те, що ймовірність матеріальних втрат жителів вказаного села внаслідок такого будівництва не впливає на правомірність оскарженого висновку з оцінки впливу на довкілля.
		Водночас суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи позивача та третіх осіб щодо відхилення багатьох пропозицій та зауважень громадськості спростовуються звітом з оцінки впливу на довкілля, таблицею врахування зауважень та пропозицій, у яких детально описані усі подані зауваження та пропозиції, частина з яких врахована, частина обґрунтовано відхилена; незгода з обґрунтуванням відхилення цих пропозицій та зауважень не свідчить про їх нерозгляд та відповідно про порушення процедури оцінки.
		Одночасно суд взяв до уваги пояснення представників Воловецької селищної ради, Тибавської сільської ради, ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» про те, що зауваження та пропозиції надавались представниками позивача, третіми особами на стороні позивача; члени громад, на території яких планується розміщення вітрової електростанції під час громадських слухань підтримали плановану діяльність з будівництва вітрової електростанції.
		Також суд дійшов висновку про те, що доводи позивача щодо неможливості розташування планованої діяльності на Полонині Боржава, з якими погодився суд першої інстанції, базуються виключно на припущеннях, не підтверджені жодними доказами; Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат не забороняє, а навпаки рекомендує більш широке використання відновлюваних джерел енергії та енергозберігаючих технологій, до яких відноситься вітроенергетика; за роз`ясненнями Бюро Бернської Конвенції визначення території Смарагдової мережі не суперечить розвитку вітроенергетики.
		Окрім того, проаналізувавши умови оспорюваного Висновку, апеляційний суд дійшов висновку про те, що вони узгоджуються із нормами частини другої статті 49, частини другої статті 52 Закону України «Про охорону земель», відповідно до яких розміщення об`єктів, які справляють негативний вплив на екологічний стан і якість земельних ресурсів, проводиться з урахуванням результатів інтегральної оцінки цього впливу і розробки відповідних заходів щодо запобігання небезпечним екологічним і санітарно-гігієнічним наслідкам та раціонального використання і охорони земель лише після здійснення оцінки впливу на довкілля в порядку, визначеному законом.
		При цьому апеляційний суд погодився із доводами позивача щодо негативного впливу планованої діяльності на довкілля, однак зазначив, що будь-яка, визначена у статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» планована діяльність має негативний вплив на довкілля, а цей Закон дає повноваження Департаменту оцінити ступінь такого негативного впливу на довкілля та надати обґрунтований висновок щодо можливості чи неможливості здійснення планованої діяльності у даному регіоні чи місцевості.
		Доводи позивача про ймовірні незворотні та катастрофічні наслідки планованої діяльності для довкілля відхилені судом, як такі, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, доводи щодо можливого ураження людей уламками лопатей вітряків у випадку аварій, ураження уламками льоду з вітрових турбін взимку діючими на території України вітровими електроустановками - як такі, що документально не підтверджені, а доводи про порушення вимог пункту 6 Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 1026, в частині підписання звіту, як такі, що спростовані дослідженням у судовому засіданні та встановленням наявності необхідних підписів.
		Верховний Суд погодився із такими висновками суду апеляційної інстанції.
		VІ. ДОВОДИ ЗАЯВИ ПРО ПЕРЕГЛЯД СУДОВОГО РІШЕННЯ ЗА НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ І ЗАПЕРЕЧЕНЬ
		На обґрунтування наявності нововиявлених обставин у цій справі, заявник посилається на те, що однією із підстав для задоволення позову громадська організація (позивач) вказувала на відсутність громадського обговорення в інших територіальних громадах, які зазнають впливу на довкілля планованою діяльністю. Зокрема, йшлося про Пилипецьку територіальну громаду Міжгірського району Закарпатської області, яка об`єднувала громади трьох сіл (Подобовець, Пилипець, Розтока).
		Проте, під час ознайомлення з матеріалами справи № 907/801/20 за позовом заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» про визнання неправомірними дій, визнання недійсними та скасування наказів щодо зміни цільового призначення землі та надання земельних ділянок в оренду, визнання недійсними договорів оренди загальною площею 42.2247 га вартістю 19 502 118,10 грн встановлено, що ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» подало в якості доказу наказ ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області про поділ земельної ділянки Голубинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області з кадастровим номером 2124080300:11:001:0027, відомості про яку не містяться в переліку земельних ділянок для провадження планованої діяльності у спірному висновку.
		З отриманої 27.10.2021 на адвокатський запит представника громадської організації відповіді ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області (лист № 29.7-0.2-7196/2-21 від 22.10.2021), стало відомо, що для провадження планованої діяльності за заявою суб`єкта господарювання (ТОВ «Атлас Воловець Енерджи») в ході поділу раніше сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 2124080300:11:001:0027 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель Голубинської сільської ради за межами населеного пункту Свалявського району Закарпатської області вказаному товариству було виділено 6 земельних ділянок.
		Згідно із відомостями переліку земельних ділянок, наведених у спірному ОВД (аркуші 4 -7), земельні ділянки із земель Голубинської сільської ради за межами населеного пункту вказані під пунктами 21 (договір оренди землі від 31.01.2018 № 5/57-18-ДО) та 35 (договір оренди землі від 31.01.2018 № 19/57-18-ДО), відповідно аркуші 5 та 6 спірного висновку з ОВД.
		Таким чином, в ході процедури оцінки впливу на довкілля планованої діяльності у Голубинській територіальній громаді не проведені громадські обговорення, що свідчить про суттєве порушення процедури здійснення ОВД та у відповідності до приписів статті 12 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» є підставою для скасування висновку з ОВД як незаконного.
		Про даний факт позивачу не було відомо до 27.10.2021, що, на його думку, є підставою для перегляду постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 за нововиявленими обставинами.
		Треті особи - ТОВ «Атлас Воловець Енерджи», ОСОБА_6 , ОСОБА_4 подали заперечення на заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020, в яких зазначають про відсутність правових підстав для перегляду судового рішення. Просять відмовити у задоволенні заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеної постанови.
		VІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		Насамперед суд апеляційної інстанцій зазначив, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуте на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.  Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
		Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач пов`язує нововиявлені обставини із отриманням листа-відповіді ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 22.10.2021 № 29.7-0.2-7196/2-21, у якому повідомлялося про те, що виділені ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» для провадження планованої діяльності 6 земельних ділянок були сформовані із земель Голубинської сільської ради за межами населеного пункту Свалявського району Закарпатської області в ході поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2124080300:11:001:0027 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, код 01.01. 
		У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами позивач зазначає, що згідно із відомостями переліку земельних ділянок, наведених у спірному ОВД (аркуші 4 -7), земельні ділянки із земель Голубинської сільської ради за межами населеного пункту вказані під пунктами 21 (договір оренди землі від 31.01.2018 №5/57-18-ДО) та 35 (договір оренди землі від 31.01.2018 № 19/57-18-ДО), відповідно аркуші 5 та 6 спірного висновку з ОВД.
		У контексті зазначених позивачем аргументів, суд апеляційної інстанції встановив, що у пункті 21 висновку з ОВД вказані земельні ділянки з кадастровими номерами 2124080300:11:001:0023, 2124080300:11:001:0024, 2124080300:11:001:0025, 2124080300:11:001:0026 (договір оренди землі від 31.01.2018 № 5/57-18-ДО), у пункті 35 висновку з ОВД вказані земельні ділянки з кадастровими номерами 2124080300:11:001:0033, 2124080300:11:001:0034 (договір оренди землі від 31.01.2018 № 19/57-18-ДО) (т.1, а.с. 46, 47).
		Отже, суд апеляційної інстанції констатував, що позивачу було достеменно відомо ще під час звернення до суду, що земельні ділянки, які належали до земель Голубинської сільської ради Свалявського району за межами населеного пункту, були включені до висновку з ОВД.
		Представник ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» до заперечення на заяву позивача про перегляд судового рішення долучив копії договорів оренди землі за № 5/57-18-ДО та за № 19/57-18-ДО від 31.01.2018, згідно яких земельні ділянки з кадастровими номерами 2124080300:11:001:0023, 2124080300:11:001:0024, 2124080300:11:001:0025, 2124080300:11:001:0026, 2124080300:11:001:0033, 2124080300:11:001:0034 знаходяться за межами населеного пункту на території Березниківської сільської ради Свалявського району.
		Наведене свідчить про те, що факт знаходження зазначених у звіті з ОВД та у пунктах 21, 35 висновку з ОВД земельних ділянок за межами населеного пункту на території Березниківської сільської ради Свалявського району на час надання спірного висновку був підтверджений документально.
		Тобто, у відповідача - Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації під час процедури надання спірного висновку з ОВД не було жодної правової підстави для проведення громадських обговорень звіту з оцінки впливу на довкілля на території Голубинської сільської ради.
		Водночас, під час процедури обговорення звіту з ОВД ні представники позивача, ні третіх осіб на стороні позивача, які досить прискіпливо вивчали звіт з ОВД та подавали значну кількість заперечень, не надавали жодних зауважень та застережень щодо необхідності проведення таких обговорень на території Голубинської сільської ради.
		Також апеляційний суд звернув увагу на те, що позивач не обґрунтував, що вказані докази були не доступні під час розгляду справи судами попередніх інстанцій та у нього не було об`єктивної можливості представити ці докази на остаточному судовому слуханні. Не навів позивач і обставин, які б перешкоджали звернутися до відповідача та ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області із запитами щодо територіальної належності зазначених у звіті з ОВД земельних ділянок з метою встановлення територіальних громад, у яких необхідно було провести громадські обговорення. У свою чергу, за висновками апеляційного суду, збирання нових доказів після розгляду справи не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть бути підставою для перегляду судового рішення із зазначених підстав.
		Окремо апеляційний суд акцентував увагу на тому, що за результатами касаційного перегляду постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 зазначене судове рішення залишено без змін, а касаційні скарги Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» та ГО «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» залишені без задоволення.
		Наведені обставини, на переконання суду апеляційної інстанції, свідчать про те, що на час перегляду Верховним Судом постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 позивачу були відомі обставини, які він вважає нововиявленими та істотними, проте касаційний суд не встановив підстав для повернення справи на новий апеляційний розгляд у зв`язку із вказаними обставинами.
		VІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що наведені позивачем у заяві обставини є нововиявленими в розумінні статті 361 КАС України. Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 806/5655/13-а, від 21.10.2022 у справі № 726/938/18, від 30.06.2022 у справі №910/13908/17.
		В контексті спірних правовідносин, скаржник стверджує, що про поширення планованої діяльності ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» на землі територіальної громади с. Голубине колишнього Свалявського району Закарпатської області дізнався лише у кінці жовтня 2021 року з листа ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області № 29.7-0.2-7196/2-21 від 22.10.2021. Водночас на час розгляду справи в місцевому адміністративному суді і в суді апеляційної інстанції, а також під час подання касаційної скарги в грудні 2020 року позивачу не було не відомо про зазначені обставини.
		Скаржник зазначив про помилковість висновків апеляційного суду про те, що позивач вважає нововиявленою обставиною відповідь ГУ Держгеокадастру від 22.10.2021 №29.7-0.2-7196/2-21. Водночас нововиявленою є та обставина, що планована діяльність з будівництва вітрової електростанції 120 МВт поширюється на територію колишньої Голубинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області за межами населеного пункту, де громадські слухання під час процедури оцінки впливу на довкілля не проводились, що свідчить про порушення здійснення процедури з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності. Натомість подані суду відповіді ГУ Держгеокадастру та Департаменту екології від 10.11.2021 №1758/02-02 є лише доказами моменту виявлення позивачем таких обставин. Проте, такі обставини існували на момент проведення процедури громадського обговорення у процесі оцінки впливу на довкілля планованої діяльності та на день видачі відповідачем спірного висновку з ОВД.
		На переконання скаржника, обставини щодо здійснення планованої діяльності за межами населеного пункту на землях Голубинської сільської ради, де не було розміщено повідомлення про плановану діяльність та матеріалів звіту з ОВД і де не проведені громадські слухання, по-перше, доводять про порушення Департаментом екології процедури проведення громадських обговорень, а відтак, процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, та по-друге, такий юридичний факт має істотне значення для розгляду справи і впливає на вирішення спору, оскільки у разі наявності у суду відомостей про порушення процедури громадського обговорення через відсутність громадських слухань в адміністративному центрі адміністративно-територіальної одиниці, яка може зазнати впливу планованої діяльності (Голубинська територіальна громада), є підставою у відповідності до частини другої статті 12 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.
		Підсумовуючи викладене, скаржник вважає, що ототожнивши обставини щодо поширення впливу на довкілля на території Голубівської сільської ради Свалявського району Закарпатської області, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, з доказами, поданими на підтвердження таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов хибних висновків про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 за нововиявленими обставинами.
		На адресу Верховного Суду від ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» надійшли заперечення щодо відкриття касаційного провадження. На переконання заявника, норми КАС України не передбачають можливості оскарження подібних судових рішень. Крім того, за твердженнями ТОВ «Атлас Воловець Енерджи», суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні правильно застосував норми матеріального права, натомість касатором наведена не релевантна до обставин цієї справи судова практика. 
		Згодом на адресу Верховного Суду від ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній із посиланням на законність та обґрунтованість рішення апеляційного суду просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а скаргу позивача без задоволення. Третя особа стверджує, що аналіз змісту оскаржуваної постанови не дає підстав вважати про ототожнення апеляційним судом нововиявлених обставин із доказами на їх підтвердження, що свідчить про правильне застосування судом пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.
		Інші учасники справо процесуальним правом на подачу відзиву не скористалися.
		IX. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та дійшов таких висновків.
		Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
		Стаття 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень.
		Так, за приписами частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
		1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
		2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
		3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
		Зміст наведеної норми свідчить, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
		Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 28.07.2022, від 26.05.2022 у справах № 560/1778/19 і № 480/3585/19 та від 02.02.2023 у справі №641/675/19 відповідно.
		Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.
		Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.
		Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
		Також не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
		Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 02.05.2018 у справі № 303/3535/16.
		З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 26.02.2020 у справі № 800/578/17, необхідними умовами для визначення відповідної обставини нововиявленою, передбаченою пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України є те, що:
		по-перше, вона існувала на час розгляду справи;
		по-друге, ця обставина не могла бути відома заявникові на час розгляду справи;
		по-третє, вона входить до предмета доказування у справі та може вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи.
		Також необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. 
		Своєю чергою, процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
		Указаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 29.08.2018 у справі № 552/137/15-ц та постанові від 07.09.2020 у справі № 820/5989/15.
		Частиною четвертою статті 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
		1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
		2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
		Так, у адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані. Перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі.
		Варто зауважити, що обов`язковою умовою для визнання обставин нововиявленими є не лише відсутність у заявника інформації про них на час розгляду справи, а й об`єктивна неможливість одержати її у відповідний час.
		При цьому нововиявлена обставина, як юридичний акт мав існувати на момент подання позову.
		Також колегія суддів зазначає, що перегляд рішення у справі, яке набрало законної сили, без наявності достатніх підстав, зокрема у силу помилкового віднесення обставин до нововиявлених, суперечить принципу правової визначеності. Суд також зазначає, що інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вже по своїй природі передбачає конфлікт між принципом «правової визначеності» та «правом на справедливий суд», але останній (з урахуванням того ж принципу «правової визначеності», в аспекті чіткості судового процесу та винятковості переліку і вимог до обставин, що можуть виступати як нововиявлені) має пріоритет.
		Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 02.05.2023 у справі № 420/20522/21.
		У справі, що розглядається, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності нововиявлених обставин у цій справі, з огляду на таке.
		Апеляційний суд установив, що позивач пов`язує нововиявлені обставини із тим, що у плановій діяльності ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» із будівництва вітрової електростанції використовуються землі (кадастрові номери земельних ділянок 2124080300:11:001:0023; 2124080300:11:001:0024; 2124080300:11:001:0025; 2124080300:11:001:0026; 2124080300:11:001:0033 та 2124080300:11:001:0034) колишньої Голубинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області за межами населеного пункту, де громадські слухання під час процедури оцінки впливу на довкілля не проводились, що свідчить про порушення здійснення процедури з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності.
		В заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами позивач зазначає, що згідно із відомостями переліку земельних ділянок, наведених у спірному ОВД (аркуші 4 -7), земельні ділянки із земель Голубинської сільської ради за межами населеного пункту вказані під пунктами 21 (договір оренди землі № 5/57-18-ДО від 31.01.2018) та 35 (договір оренди землі від 31.01.2018 № 19/57-18-ДО), відповідно аркуші 5 та 6 спірного висновку з ОВД.
		Апеляційний суд установив, що у пункті 21 висновку з ОВД вказані земельні ділянки з кадастровими номерами 2124080300:11:001:0023, 2124080300:11:001:0024, 2124080300:11:001:0025, 2124080300:11:001:0026 (договір оренди землі від 31.01.2018 № 5/57-18-ДО), у пункті 35 висновку з ОВД вказані земельні ділянки з кадастровими номерами 2124080300:11:001:0033, 2124080300:11:001:0034 (договір оренди землі від 31.01.2018 № 19/57-18-ДО) (т.1, а.с. 46, 47).
		Таким чином, про те, що земельні ділянки, які, на думку позивача, належали до земель Голубинської сільської ради Свалявського району за межами населеного пункту, були включені до висновку з ОВД позивачу було достеменно відомо ще під час звернення до суду.
		Представник ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» до заперечення на заяву позивача про перегляд судового рішення долучив копії договорів оренди землі № 5/57-18-ДО та №19/57-18-ДО від 31.01.2018, згідно яких земельні ділянки з кадастровими номерами 2124080300:11:001:0023, 2124080300:11:001:0024, 2124080300:11:001:0025, 2124080300:11:001:0026, 2124080300:11:001:0033, 2124080300:11:001:0034 знаходяться за межами населеного пункту на території Березниківської сільської ради Свалявського району.
		Наведене свідчить про те, що факт знаходження зазначених у звіті з ОВД та у пунктах 21, 35 висновку з ОВД земельних ділянок за межами населеного пункту на території Березниківської сільської ради Свалявського району на час надання спірного висновку був підтверджений документально.
		Тобто, у відповідача - Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації під час процедури надання спірного висновку з ОВД не було жодної правової підстави для проведення громадських обговорень звіту з оцінки впливу на довкілля на території Голубинської сільської ради.
		Одночасно, суд апеляційної інстанції констатував, що під час процедури обговорення звіту з ОВД ні представники позивача, ні третіх осіб на стороні позивача, які досить прискіпливо вивчали звіт з ОВД та подавали значну кількість заперечень, не надавали жодних зауважень та застережень щодо необхідності проведення таких обговорень на території Голубинської сільської ради.
		Також позивач указує, що обставини, які є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленим обставинами стали йому відомі після отримання листа-відповіді ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 22.10.2021, наданої на адвокатський запит.
		Також, суд апеляційної інстанції слушно зауважив, що позивач не обґрунтував об`єктивну неможливість одержати таку інформацію у ході розгляду справи.
		Крім того, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 була предметом касаційного перегляду, за результатами якого Верховний Суд залишив без змін зазначене судове рішення, а касаційні скарги Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» та ГО «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» залишені без задоволення.
		Про існування зазначених обставин, позивач повідомляв Верховний Суд у заяві від 13.01.2022, проте касаційний суд не встановив підстав для повернення справи на новий апеляційний розгляд у зв`язку із вказаними обставинами.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду, що зазначені позивачем обставини не можна вважати нововиявленими в розумінні положень КАС України, оскільки такі фактично зводяться до переоцінки доказів, оцінених судом апеляційної інстанції у процесі розгляду справи.
		Одночасно колегія суддів вважає помилковими посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.10.2022 у справі №726/938/18 та від 30.06.2022 у справі № 910/13908/17, оскільки такі не можна вважати релевантними до обставин цієї справи, позаяк сформовані касаційним судом у цивільній та господарських справах. 
		Своєю чергою, застосування судом апеляційної інстанції норм права у цій справі не суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.12.2020 у справі № 806/5655/13-а.
		Оцінюючи заперечення третьої особи (ТОВ «Атлас Воловець Енерджи») на відкриття касаційного провадження за скаргою позивача, колегія суддів зазначає, що норми КАС України допускають можливість касаційного оскарження постанов, прийнятих апеляційним судом за наслідками перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
		Х. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359, 369 КАС України, Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Громадської організації «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» залишити без задоволення.
		Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2022 у справі №260/771/19 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		Судді Верховного Суду:                                                                   С. М. Чиркін
		                                                                                          Я. О. Берназюк 
		                                                                                          А. А. Єзеров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...