Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/21450/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою.
Надіслано судом: 11.08.2023. Зареєстровано: 11.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 14.08.2023.
Дата набрання законної сили: 21.08.2023
Номер судового провадження: 1-і/766/13/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №766/21450/19
		н/п 1-і/766/13/23
		 
		 
		УХВАЛА
		про продовження дії запобіжного заходу
		02.08.2023 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 
		за участю:
		секретаря: ОСОБА_2 
		прокурора: ОСОБА_3 
		обвинуваченого: ОСОБА_4 
		захисника: ОСОБА_5 
		в судовому засіданні, розглянувши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, внесеного до ЄРДР за №12019230030002356 від 05.09.2019 року 
		в с т а н о в и в :
		Прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, внесеного до ЄРДР за №12019230030002356 від 05.09.2019 року.
		Клопотання мотивоване наступним. Обвинувачений ОСОБА_4 утримується під вартою в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» на підставі ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 07.06.2023, на строк до 06.08.2023 (включно). ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він 03.09.2019 близько 05.00год. перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи прямий умисел, направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень своїй співмешканці потерпілій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після раптово виниклого словесного конфлікту, наніс їй багаторазові травматичні удари руками та ногами по грудній клітині, голові, обличчя. животу, попереку, тазу, зовнішніх статевих органів, верхніх та нижніх кінцівках, сідницях, у результаті чого спричинив їй тілесні ушкодженні, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи КУ «Бюро судово-медичної експертизи» Херсонської обласної ради від 30.09.2019 №1114 можна розподілити на такі групи:
		- 1 група: Закрита травма органів грудної клітини: прямі переломи ребер справа: 2го по середньо ключичній лінії, 3-7 по передній паховій лінії з порушенням цілості пристінкової плеври та пошкодженням тканини правої легені, правобічний гемоторакс, 8-10 ребер по лопатковій лінії, 10.11 ребер по біля хребетної лінії без порушення цілості пристінкової плеври, прямі переломи ребер зліва: 5 по передній паховій лінії, 6-8го ребер по середній паховій лінії, 7-9го лопатковій лінії, без пошкодження пристінкової плеври, крововиливи в м`які тканини в місця переломів, множинні садна та синці грудної клітини. Ушкодження даної групи відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
		- 2 група: Закрита внутрішньочерепна травма: крововилив під м`яку мозкову оболонку, у м`які покриви голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, у праву та ліву скроневі м`язи, закритий прямий перелом кута правої нижньої щелепи, забійна рана обличчя, садна та синці обличчя. Ушкодження 2гої групи мають ознаки тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, за критерієм тривалості розладу здоров`я.
		- 3 група: Множинні садна та синці живота, попереку, тазу, зовнішніх статевих органів, верхніх та нижніх кінцівок, розриви кінцевого відділу піхви. Ушкодження 3 групи відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень. 
		       Згідно висновку судово-медичної експертизи КУ «Бюро судово-медичної експертизи» Херсонської обласної ради від 30.09.2019 №1114, смерть ОСОБА_6 настала внаслідок закритої травми органів грудної клітини у вигляді множинних двохсторонніх переломів ребер з пошкодженням пристінкової плеври та тканини правої легені, розвитком правобічного гемотораксу та підшкірної емфіземи, яка ускладнилась гострою легенево-серцевою недостатністю.
		Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 . В судовому засіданні прокурор просила клопотання задовольнити з підстав в ньому зазначених. Зазначила, що обвинувачений вже переховувався від органу досудового розслідування.
		На даному етапі судового розгляду ризики відповідно до ст.177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою залишились незмінними та актуальними. 
		Як вбачається з кримінального провадження, ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені тяжкого кримінального правопорушення за яке передбачено максимальне покарання строком до 10 років позбавлення волі, що у сукупності дає обґрунтовані підстави вважати про наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обвинувачений може переховуватися від суду. 
		Характер вчиненого тяжкого кримінального правопорушення обвинуваченим, вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків у провадженні з метою зміни їх показів.
		Окрім наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суду необхідно оцінити в сукупності всі відомі обставини відносно обвинуваченого, зокрема міцність соціальних зв`язків в місці постійного проживання та репутацію особи (п. 4 та п. 6 ч. 1 ст. 178 КПК України), а саме те, що обвинувачений ОСОБА_4 не одружений, дітей та інших утриманців немає, що вказує на відсутність стійких соціальних зв`язків.
		Прокурор в судовому засіданні підтримав подання та просив його задовольнити з підстав, зазначених в клопотанні.
		Захисник в судовому засіданні зазначила, що клопотання необґрунтовано тому відсутні підстави для його задоволення. Її підзахисний має житло. Те, що не одружений - не свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків.
		Обвинувачений зазначив, що просить змінити запобіжний захід на більш м`який. Пояснив, що має повнолітню доньку, яка проживає в іншому місті, яка має його трудову книжку.
		Доказів на підтвердження тверджень обвинуваченого не надано.
		Заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали клопотання, судом встановлено наступне.
		Справу з обвинувальним актом направлено до суду 23.10.2019 року щодо обвинуваченого ОСОБА_4 по обвинуваченню за ч. 2 ст. 121 КК України.
		В останнє, ухвалою Малиновського районного судом м. Одеси від 07.06.2023 строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено до 06.08.2023 (включно). 
		На даний час обвинувачений ОСОБА_7 утримується в умовах установи «Миколаївський слідчий ізолятор, строк дії запобіжного заходу спливає 06.08.2023.
		ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
		Відповідно до п. 4,5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
		Наявність обґрунтованої підозри та обвинувачення у зв`язку з вчиненням особи злочину не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте разом з іншими обставинами збільшує ризик втечі особи настільки, що йому неможливо запобігти, не взявши особу під варту. 
		Так у справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. 
		Досліджені обставини в достатній мірі підтверджують існування ризику можливих спроб переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду, з огляду на воєнний стан на території України, в тому числі і з урахуванням позиції ЄСПЛ у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, в якій Суд зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від слідства. 
		У рішенні ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії» Суд зазначив: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання обвинуваченого під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться». КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. 
		У відповідності до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права особи, відносно якої його обрано, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей (справа «Летельє проти Франції»). Окрім того, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Приймаючи до уваги вищенаведене, та зважаючи на відомості про особу обвинуваченого, відсутність у суду інформації про офіційне працевлаштування, той факт, що обвинувачений звинувачується у вчиненні злочину, санкція за який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, та те, що ризики не змінилися, суд доходить висновку про існування зазначених прокурором та передбачених ст. 177 КПК України ризиків, і про те, що суспільний інтерес щодо тримання обвинуваченого під вартою переважає над його особистими інтересами і, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти зазначеним ризикам, а тому суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
		За таких обставин відсутні підстави для задоволення клопотання обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.31,177-178,183,184,194,196,197,369-372 КПК України, суд, - 
		п о с т а н о в и в:
		Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу - задовольнити. В задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу відмовити.
		Продовжити строк запобіжного заходу «тримання під вартою» обвинуваченому ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України КК України, на 60 днів до 30.09.2023 року включно, що є не більше, ніж шістдесят днів з дати прийняття попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом 5 (п?яти) днів з дня її проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
		Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Повний текст ухвали оголошено 07.08.2023 року об 13-25 годині (враховуючи вихідні дні).
		 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...