Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 183/2816/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 11.08.2023. Зареєстровано: 11.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 14.08.2023.
Дата набрання законної сили: 30.01.2024
Результат оскарження 30.01.2024 Дніпровський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/183/2296/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Єдиний унікальний номер справи  183/2816/23
		       Провадження № 2/183/2296/23
		                                               
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		11 серпня 2023 року                         м. Новомосковськ Дніпропетровської області
		 
		Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Майної Г. Є., розглянувши в письмовому, спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" про захист прав споживача, стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, відшкодування моральної шкоди,- 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		07 березня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого позивач посилається на те, що він є споживачем природного газу, який у період з 01 січня 2021 року по 30 квітня 2022 року постачався відповідачем - ТОВ "Дніпропетровськгаз збут". У зазначений період він щомісяця, постійно, справно та з надлишком перераховував грошові кошти на рахунки відповідача за спожитий природний газ, станом на травень 2022 року на його особовому рахунку № НОМЕР_1 виникла переплата в розмірі 14 159,98 грн. Зазначив, що з 01 травня 2022 року на підставі Наказу Міністерства енергетики України № 198 від 08 червня 2022 року постачальник природного газу змінився з ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" на ГК "Нафтогаз Україна". Сума переплати за природний газ є безспірною, 16 листопада 2022 року він звернувся на адресу відповідача із заявою про повернення коштів у вищезазначеному розмірі на його картковий рахунок, який зазначив у відповідній заяві, яка була отримана відповідачем 21 листопада 2022 року.
		Позивач зазначає про те, що відповіді на таку заяву, як і коштів відповідачем надано не було, на його особовому рахунку в ГК "Нафтогаз України" міститься заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 16 166,52 грн. Зазначені обставини спричинили йому моральні страждання, а тому, посилаючись на положення Закону України "Про захист прав споживачів", а також ст.ст. 23, 625, 1212 ЦК України він звертається до суду із цим позовом та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:
		- стягнути з відповідача на його користь безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 14 159,98 грн., 3 % річних у розмірі 621,41 грн., інфляційні втрати в розмірі 3 697,86 грн., а також моральну шкоду в розмірі 14 159,98 грн.
		09 травня 2023 року на адресу суду надійшов відзив відповідача, відповідно до якого - ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" здійснювало постачання газу за адресою позивача до 30 квітня 2022 року, переплата за особовим рахунком позивача становила 14 159,98 грн., зазначену суму було повернуто позивачеві 25 квітня 2023 року, на підтвердження чого надав відповідне платіжне доручення. У зв`язку із чим просив закрити провадження у справі в частині вимог про повернення безпідставно отриманих грошових коштів. Одночасно відповідач заперечував проти стягнення з нього 3 % річних та інфляційних втрат, зазначаючи про протиправне нарахування таких вимог з 06 квітня 2021 року, як і заперечував проти задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди з підстав недоведеності її наявності належними доказами.
		22 травня 2023 року від позивача ОСОБА_1 на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останній визнає факт отримання коштів від відповідача, проте зазначає, що такі кошти отримані не в повному обсязі, а саме замість 14 159,98 грн., він отримав на картковий рахунок 14 109,98 грн., при цьому йому не була відома правова природа надходження зазначених коштів. Разом з тим, позивач вважав, що заперечення відповідача проти 3 % річних, інфляційних втрат та моральної шкоди не заслуговують на увагу, а тому останній наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		09 червня 2023 року від відповідача ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких останнє просить відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
		Ухвалою судді від 10 березня 2023 року постановлено про прийняття позовної заяви до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін і відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою позивача було звільнено від сплати судового збору за подання до суду цієї позовної заяви та сторонам було установлено строки для подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив на позовну заяву. Ухвалою суду від 11 серпня 2023 року постановлено про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 14 159,98 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
		Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов наступного висновку.
		Частинами 1 та 2 статті 16 ЦК України установлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		Пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
		Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про захист прав споживачів" держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності. Захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди . Захист прав споживачів у сфері безпечності та якості харчових продуктів, інформування про їх властивості, у тому числі маркування, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та якості харчових продуктів.
		Статтею 22 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що захист прав споживачів, передбачений законодавством, здійснюється судом та установлено, що останні звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
		Судом установлено, що позивач є споживачем послуг з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок №  НОМЕР_1 ). Зазначені обставини визнаються сторонами, а тому окремому доказуванню не підлягають. 
		Відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" з 01 липня 2015 року функції з постачання та розподілу природного газу відокремлені, у зв`язку з чим ТОВ "Дніпропетровськгаз збут", як газопостачальне підприємство надає споживачам послуги постачання природного газу, забезпечуючи ресурсом природного газу, а функції газорозподільного підприємства виконує оператор газорозподільних систем, яким є АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", та на яке покладено облік газу, своєчасне технічне обслуговування газопроводів, газових приладів і пристроїв, лічильників газу, та технічні види робіт з підключення/обмеження природного газу, локалізації і ліквідації аварійних ситуацій, тощо.
		Судом установлено, що позивачем систематично та з надмірною сплатою здійснюються платежі на рахунок відповідача - ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" за спожитий природний газ, що підтверджується відповідними квитанціями про сплату, наданими суду позивачем. Станом на 01 червня 2022 року за особовим рахунком позивача № НОМЕР_1 міститься переплата, яка з урахуванням визнаної сторонами сумами, становить 14 159,98 грн.
		08 червня 2022 року Міністерством енергетики України було видано наказ "Про постачання природного газу побутовим споживачем" № 198, згідно до якого з 01 травня 2022 року побутових споживачів ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" автоматично було переведено на постачання до ГК "Нафтогаз України".
		Судом установлено, що 16 листопада 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся на адресу ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" із заявою про повернення суми коштів, яка обліковується як переплата за його особовим рахунком. Сплату коштів останній просив провести на його картковий рахунок в АТ КБ "ПриватБанк" та про результати звернення просив повідомити в строки, передбачені Законом України "Про звернення громадян".
		Зазначену заяву було отримано ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" 21 листопада 2022 року, що підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.
		Відповідачем суду надано платіжну інструкцію № 59333 від 25 квітня 2023 року, відповідно до якої ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" 25 квітня 2023 року на картковий рахунок позивача було сплачено 14 159,98 грн. надмірно перерахованих коштів.
		Зазначені обставини стали підставою для постановлення ухвали про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.
		Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. При цьому, спосіб захисту повинен бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		Обрання особою неналежного способу захисту порушеного права в судовому порядку, який не відповідає як змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і характеру його порушення, а також не призводить до поновлення порушеного права цієї особи, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
		Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
		Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
		Аналіз вказаних норм права вказує на те, що предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.
		Разом з тим, відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно зі ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконувати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто.
		Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
		Положеннями статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
		Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Як зазначалось вище, відповідачем 25 квітня 2023 року було повернуто позивачеві безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 14 159,98 грн.
		Поряд із цим, ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" установлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
		За таких обставин, ураховуючи посилання позивача на положення вищезазначеного Закону України в частині вимог про виконання заяви про повернення коштів, суд вважає, що відповідач зобов`язаний був виконати вимоги ОСОБА_1 до 21 грудня 2022 року.
		За таких обставин, ураховуючи, що відповідач ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" повернув безпідставно отримані грошові кошти після звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом, а саме 25 квітня 2023 року, суд вважає, що період прострочення виконання такого зобов`язання становить з 22 грудня 2022 року і до 25 квітня 2023 року (125 днів прострочення), у зв`язку з чим на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача 3 % річних в розмірі 145,48 грн. (розраховується за формулою = 14 159,98 х 3% х 125 : 365 : 100). Одночасно суд звертає увагу позивача на те, що у період з 22 грудня 2022 року по 25 квітня 2023 року індекс інфляції становив 1, а тому інфляційного збільшення за такий період не відбулось, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.
		Стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.
		Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпції щодо фактів.
		       Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Оскільки, судом встановлено порушення прав позивача, в частині несвоєчасного повернення відповідачем безпідставно набутих грошових коштів, що спричинило наявність заборгованості у певний період часу на рахунках ГК "Нафтогаз України", а тому останньому було завдано моральну шкоду, яка виразилася у порушенні звичайного способу життя. 
		Тому, з урахуванням вимог розумності та справедливості, враховуючи характер порушення прав позивача та глибину його душевних страждань, суд приходить до висновку, що необхідно частково задовольнити вимоги позивача та стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 500,00 грн.
		Відповідно до ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 280-282 ЦПК України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" про захист прав споживача, стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" на користь ОСОБА_1 3 % річних у розмірі 145,48 грн. (сто сорок п`ять гривень 48 копійок) за період з 22 грудня 2022 року до 25 квітня 2023 року за несвоєчасне виконання зобов`язань з повернення безпідставно набутих грошових коштів.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 500,00 грн. (п`ятсот гривень 00 копійок). 
		У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" на користь держави судовий збір в розмірі 1 073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок). 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасники справи:
		- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП  НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;
		- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", код ЄДРПОУ 39572642, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Поля, 2, літ. А-2.
		Рішення суду складено і підписано 11 серпня 2023 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                Г.Є. Майна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...