Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 448/636/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 11.08.2023. Зареєстровано: 11.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 14.08.2023.
Дата набрання законної сили: 12.09.2023
Номер судового провадження: 1-кп/448/139/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023141350000461

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 448/636/23 
		Провадження № 1-кп/448/139/23
		 
		В И Р О К
		Іменем України
		 
		11.08.2023 місто Мостиська
		Мостиський районний судЛьвівської області у складі:
		головуючої судді  ОСОБА_1 
		за участі секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141350000461 від 14.04.2023 по обвинуваченню:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Богородчани, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, раніше не судимого, 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першоюстатті 369 Кримінального кодексу України(даліКК),
		 
		за участі сторін кримінального провадження:
		прокурор  ОСОБА_4 ,
		обвинувачений  ОСОБА_3 (в режимі відеоконференцзв`язку),
		захисник  ОСОБА_5 (в режимі відеоконференцзв`язку),
		 
		безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:
		 
		І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним
		1. 14 квітня 2023 близько 03 год. 02 хв. ОСОБА_3 , проходячи паспортний контроль, як особа, що здійснює догляд за особою з інвалідністю II групи, у міжнародному пункті пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Шегині-Медика», що розташований за адресою: вул. Дружби, 212, с. Шегині, Яворівського району, Львівської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись прямим умислом, спрямованим на висловлення пропозиції та надання неправомірної вигоди, висловив пропозицію надати та надав службовій особі  начальнику 2 групи інспекторів прикордонного контролю ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б)  капітану ОСОБА_6 неправомірну вигоду в розмірі 200 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 14 квітня 2023 року становить 7313,72 гривень, за не вчинення вказаною особою службових дій, пов`язаних з прийняттям рішення про відмову у перетинанні державного кордону стосовно нього, оскільки ОСОБА_3 не мав усіх необхідних документів для перетину державного кордону України.
		ІІ. Позиція обвинуваченого
		2. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та підтвердив обставини, що наведені у обвинувальному акті. Пояснив, що дійсно зазначеного дня та часу, при наведених в обвинувальному акті обставинах, перебуваючи у міжнародному пунктупропуску черездержавний кордонУкраїни дляавтомобільного сполучення«Шегині»,надав службовійособі прикордонноїслужби ОСОБА_6 неправомірну вигоду в розмірі 200 доларів з метою безперешкодного пропуску його через державний кордон України. У вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що критично оцінює свої діяння, просив не застосовувати суворої міри покарання. Згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згідний на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без дослідження доказів, якими підтверджуються встановлені досудовим розслідуванням обставини, а також згідний із встановленими обмеженнями оскарження вироку за результатами розгляду обвинувального акту в спрощеному провадженні.
		ІІІ. Оцінка Суду
		3. Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, він та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини, викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, та, роз`яснивши їм положення КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме: про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.
		4. Суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням документів, які характеризують обвинуваченого, як особу.
		5. Показання обвинуваченого ОСОБА_3 у судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		6. Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу стороною захисту не заявлялося.
		7.Судовий розглядпровадження проводивсявідносно обвинуваченого ОСОБА_3 в межахпред`явленого обвинувачення. 
		8. Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.
		9.Враховуючи показання обвинуваченого, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд приходить до переконання, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфікованіза частиною першою статті 369КК як надання службовій особі неправомірної вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням наданого їй службового становища.
		10.Вина ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі поза розумним сумнівом.
		ІV. Призначення покарання
		11. При призначенні покарання суд враховує, що у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		12. У справі «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16.10.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи. Також у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005) та «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.02.2005) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
		13. Згідно з п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
		14. Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до нетяжкого злочину.
		15. Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України є: щире каяття, а також повне та беззастережне визнання вини обвинуваченим, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		16. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.67 КК України  не встановлено.
		17. Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст.ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч.1 ст.1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
		18. Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом також враховується те, що такий раніше не судимий, щиро розкаявся у вчиненому, висловив жаль з приводу вчиненого діяння, висловив критичне відношення до вчиненого та бажання виправитись, зазначив, що зробив для себе відповідні висновки, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яке виражається в тому, що винний добровільно у будь-якій формі своїми активними діями надав допомогу органам досудового розслідування та суду у з`ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного розкриття, вчиненого ним кримінального правопорушення, враховуючи його стан здоров`я  на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, роль у скоєному кримінальному правопорушенні та поведінку до і після вчинення кримінального правопорушення, має на утриманні малолітню дитину та матір інваліда ІІ групи, позитивно характеризується за місцем проживання. Суд враховує, що обставини, які обтяжують покарання відсутні, у даному кримінальному провадженні відсутній потерпілий, вчиненим злочином завдана шкода лише державним та суспільним інтересам.
		19. З огляду на викладене, та враховуючи позицію прокурора, яка просила призначати покарання для обвинуваченого у вигляді штрафу, керуючись принципом законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку та погоджується з думкою державного обвинувача, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, а тому необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкції інкримінованої йому статті КК України у виді штрафу.
		20. Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 ст.69 КК України, суд не вбачає.
		21. Суд приходить до переконання, що таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права  є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
		22. Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		V. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку
		23. Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		24. Ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 14.04.2022 накладено арешт на дві банкноти номіналом по 100 (сто) доларів, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Яворівського РВП ГУ НП У Львівськійобласті, що за адресою: вул. І. Франка, 16, м. Яворів Львівської області.
		25. Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність скасування арешту з вищезазначеного майна, оскільки на даний час обставини, які були підставою накладення арешту на вказане майно відсутні.
		26. Згідно з ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
		27. Відповідно до положень ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		28. Згідно п.1 ч.2 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.
		29. Спеціальна конфіскація, відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 96-2 КК України, застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення.
		30. Враховуючи наведені норми, суд приходить до висновку, що вказані готівкові кошти в сумі 200 (двісті) доларів, банкнотами номіналом по 100 (сто) доларів як речові докази слід конфіскувати в порядку ст.96-1, 96-2 КК України.
		31. Питання про долю речового доказу оптичного носія інформації компакт-диску вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
		32. Судові витрати по справі відсутні.
		33. Цивільний позов по справі не заявлявся.
		34. Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не застосований, клопотання про застосування такого заходу не заявлено.
		З цихпідстав, керуючись статтями 368,370-371,373-374,376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, 
		 
		у х в а л и в :
		 
		1. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.
		2. Зобов`язати  ОСОБА_3  сплатити штраф у місячний строк з моменту набрання чинності цим вироком та повідомити про сплату штрафу, шляхом надання відповідного документу.
		3. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 14.04.2023 на дві банкноти номіналом по 100 (сто) доларів, з серійними номерами РВ 24243541 та МК40758055В, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Яворівського РВП ГУ НП У Львівськійобласті, що за адресою: вул. І. Франка, 16, м. Яворів Львівської області.
		4. Речові докази:
		- грошові кошти в сумі 200 (двісті) доларів, банкнотами номіналом по 100 (сто) доларів, з серійними номерами РВ 24243541 та МК40758055В, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Яворівського РВП ГУ НП У Львівськійобласті, що за адресою: вул. І. Франка, 16, м. Яворів Львівської області - конфіскувати на користь держави на підставі ст.96-1, 96-2 КК України.
		- оптичний носія інформації компакт-диск, на якому збережені відеофайли  зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		5. Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не застосовувати.
		6. Цивільний позов під час досудового розслідування та судового розгляду не пред`явлено.
		7. Процесуальні витрати та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
		8. На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		9. Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		10. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. 
		11. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Вирок суду виготовлений та підписаний суддею в нарадчій кімнаті 11.08.2023.
		 
		Суддя ОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...