Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/6960/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано судом: 12.08.2023. Зареєстровано: 12.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 14.08.2023.
Дата набрання законної сили: 17.10.2023
Номер судового провадження: 2/932/198/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 200/6960/19
		Провадження № 2/932/198/23
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		01 червня 2023 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: 
		головуючого - судді Кудрявцевої Т.О.
		за участю секретаря -     Рошошка Є.А.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «УКРБУД», Кабінету Міністрів України, третя особа  Державна казначейська служба України, про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач у травні 2019 року звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, пред`явленої до ДПАТ «БК «УКРБУД» та Кабінету Міністрів України, де третьою особою визначила Державну казначейську службу України, на предмет стягнення з відповідачів у солідарному порядку на її користь 53680,02 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок винних дій відповідачів, що призвело до пошкодження її майна, та витрати, пов`язані із розглядом справи у загальному розмірі 1968,40 грн., з яких 1200 грн.  витрати на проведення експертизи, 768,40 грн.  судовий збір за подання позовної заяви, обґрунтовуючи це тим, що їй на праві приватної власності належить транспортний засіб марки «Mitsubishi Lancer, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який 29 січня 2018 року вона передала в оперативне управління ОСОБА_2 , який, в свою чергу, того ж дня їй повідомив, що на прибудинковій території (у дворі) будинку АДРЕСА_1 , яка належить ДПАТ «БК «УКРБУД» на праві власності, було пошкоджено її автомобіль шляхом падіння з даху будівлі брили снігу/криги. 
		За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будівля за зазначеною адресою належить державі в особі Кабінету Міністрів України, однак передана постановою Кабміну України від 27 квітня 2016 року до статутного фонду Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «УКРБУД» за актом приймання-передачі нерухомого майна, виданого 31 жовтня 2011 року. Земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:02:405:0002, площею 0,3711 га, з цільовим призначенням: 3.11 Для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки, з постійним правом користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно за даними Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку належить ДП «Проектний інститут «Придніпровський Промбудпроект «ДАТ «Будівельна компанія «УКРБУД».
		Позивач вказує, що задля встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок падіння з даху будівлі снігу/криги за цією адресою, вона 30 січня 2018 року надіслала запрошення ДПАТ «БК «УКРБУД» на огляд 05 лютого 2018 року пошкодженого транспортного засобу експертом-товарознавцем, однак представник відповідача не з`явився, внаслідок чого вона того ж дня надіслала на адресу відповідача Претензію про відшкодування матеріальної шкоди із пропонуванням узгодити питання в позасудовому порядку, однак листом №07/01-68 від 02 лютого 2018 року відповідач повідомив про відмову як в направленні свого представника на огляд пошкоджень, так і не визнав своєї вини у пошкодженні транспортного засобу. Розмір встановленої експертом-товарознавцем шкоди склав 52680,02 грн. та 14 березня 2018 року вона повторно направила на адресу відповідача Претензію щодо відшкодування шкоди шляхом врегулювання питання в позасудовому порядку, на що листом від 16 квітня 2018 року їй надана відмова у її задоволенні.
		Позивач вважає, що з порушенням Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року за №76, правил Утримання житлового фонду, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 10 серпня 2004 року за №150, якими затверджено Перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд, та ст. ст.319,322 ЦК України, відповідачі не вживали заходів щодо прибирання снігу та льоду з даху будівлі, що створило підвищену небезпеку та призвело до пошкодження майна позивача і на підставі вимог ст. 1187 ЦК України відповідачі несуть цивільно-правову відповідальність перед позивачем, як власником майна.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 травня 2019 року справу передано судді Лукіновій К.С.
		З прийняттям справи до свого провадження в порядку спрощеного позовного провадження за ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2019 року, з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без процесуальних ускладнень та без потреби у витребуванні доказів.
		ДПАТ «БК «УКРБУД», скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, 24 червня 2019 року подало відзив на позов, в якому зазначило, що розміщення автомобіля позивача 29 січня 2018 року на внутрішньодворовій території відповідача за адресою: АДРЕСА_1 є порушенням водія цього автомобіля, оскільки громадський будинок, загальною площею 10822 кв.м., внутрішньодворове покриття та інші будівлі і споруди за цією адресою, набуті відповідачем шляхом передачі від держави в особі Кабінету Міністрів України, як засновником, до статутного фонду Державного проектного інституту «Придніпровський Промбудпроект» згідно Акту приймання-передачі нерухомого майна від 31 січня 2005 року, правонаступником якого є ДПАТ «БК «Укрбуд», та зазначене майно є власністю ДПАТ «БК «Укрбуд», відповідно якої він здійснює всі правомочності власника на свій розсуд, в тому числі і розпорядження внутрішньодворовим покриттям, на якому розташовувався автомобіль позивача. Жодного розпорядження щодо користування цим внутрішньодворовим покриттям як власником автомобіля ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 відповідач не надавав, а посилання в Претензії позивача на дозвіл ОСОБА_3 , як керівника ДП, є безпідставним, оскільки зазначена особа не є посадовою особою відповідача, яка визначає порядок використання та розпорядження майном відповідача, а є лише керівником структурного підрозділу  Виробничої дільниці в м. Дніпрі і до його посадових обов`язків не входить прийняття рішень про надання дозволу на користування майном відповідача, зокрема, зазначеним внутрішньодворовим покриттям. Також не відповідає дійсності твердження позивача щодо укладення договору оренди між відповідачем та ТОВ «Промітей Алекс Груп», про що йдеться у Претензії позивача, а, відтак, майно позивача було розміщено на внутрішньодворовому покритті, належному відповідачеві без відповідного дозволу та узгодження з відповідачем в особі його керівника ОСОБА_4 .
		Також відповідач зазначає, що під час завдання шкоди майну позивача була відсутня діяльність відповідача, що пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використання, зберігання хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бойцівських порід, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб, як це передбачається ст. 1187 ЦК України та на підстави якої посилається позивач у позові, однак позивачеві завдана шкода падінням снігу з даху будівлі, що не регулюється зазначеними вимогами цієї статті ЦК України та не є джерелом підвищеної небезпеки, в розумінні цієї статті Кодексу, як і не регулюються спірні правовідносини Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій від 17 травня 2005 року, оскільки це громадський будинок, який не призначений для проживання в ньому та біля якого відсутній спеціальний майданчик для паркування власних автомобілів громадян.
		Позивачем також не враховано температурний режим в цю пору року, яка на момент зсуву снігу з даху становила менше 00С та водій транспортного засобу, залишаючи його впритул до будівлі, особисто повинен передбачати дорожню обстановку для запобігання пошкодження майна, що ним не було виконано та що є його прямою відповідальністю у відповідності до вимог КУпАП, а розмір матеріальної шкоди є необґрунтованим, оскільки при огляді автомобіля представник відповідача присутнім не був та у висновку експерта не зазначено внаслідок чого автомобіль отримав пошкодження. Враховуючи всі обставини, відповідач вважає, що є всі підстави для відмови у задоволенні позовних вимог позивача.
		21 червня 2019 року ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 179 ЦПК України, подала відповідь на відзив відповідача ДПАТ «БК «УКРБУД», в якій зазначила, що відповідач свідомо, з метою уникнення відповідальності, зазначає про відсутність договору оренди, адже такий договір укладений між відповідачем та ТОВ «Прометей Алекс Груп» 01 грудня 2017 року в особі представника відповідача  заступника голови правління Бочарникова С.Д., який діяв на підставі довіреності ДПАТ «БК «УКРБУД» з директором ТОВ «Прометей Алекс Груп» Негробовим О.В. 09 жовтня 2017 року ОСОБА_2 , який керував зазначеним транспортним засобом, належним позивачеві, подавалась заява про надання дозволу на в`їзд до двору адміністративної будівлі за зазначеною адресою, на яку він отримав відповідний дозвіл відповідальної особи ОСОБА_3 , тому твердження відповідача про відсутність відповідного дозволу на розміщення ОСОБА_2 автомобіля у дворі будівлі є безпідставним, як і є безпідставним посилання відповідача на діяльність відповідача з утримання громадського будинку, як такої, що не є джерелом підвищеної небезпеки, в розумінні ст. 1187 ЦК України, оскільки перелік підстав у цій статті Кодексу не є вичерпним, а власник зобов`язаний утримувати майно та не вчиняти дій, які можуть призвести до пошкодження майна інших осіб, в даному випадку відсутність прибирання відповідачем снігу та льоду з даху будинку, що і є джерелом підвищеної небезпеки.
		Також у червні 2019 року та червні 2021 року представник Кабінету Міністрів України в особі ГТУ юстиції у Дніпропетровській області, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, подав відзив на позов, в якому зазначив, що позивачем не надано будь-яких доказів, що територія у дворі будинку АДРЕСА_1 відведена для стоянки автомобілів та що автомобіль позивача в момент падіння снігу та льоду з даху будинку знаходився на спеціально відведеному для стоянки місці, а відповідачем, як власником цього внутрішньо дворового покриття, не вжито всіх можливих заходів за для уникнення такого зсуву снігу та криги, щоб упередило пошкодження майна позивача. Також зазначає, що вимоги ст. 1187 ЦК України не регулюють спірні правовідносини, оскільки саме ст.ст.323, 1166 ЦК України врегульовано питання відшкодування завданої майну фізичної особи шкоди особою, яка її завдала, враховуючи доведення такої вини та неправомірної поведінки завдавача шкоди, обов`язок доведення чого лежить на позивачеві. В даному випадку позивачем не було доведено винних неправомірних дій чи поведінки з боку відповідача Кабінету Міністрів України, оскільки зазначена будівля з внутрішньодворовим покриттям увійшла до статутного фонду ДПАТ «БК «УКРБУД» як внесок держави та є його власністю, внаслідок чого Кабмін України не є належним відповідачем у цій справі. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог до цього відповідача.
		У липні 2019 року позивач, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 179 ЦПК України, подала відповідь на відзив Кабміну України, в якій зазначила, що зазначена територія не є закритою для громадян, а тому власники будівлі повинні дотримуватись вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій і Правил благоустрою міста Дніпра від 27 листопада 2013 року, якими прямо передбачено обов`язок власника приймати відповідні заходи щодо безпеки руху пішоходів та утримання покрівель будинків та споруд, в тому числі і негайного прибирання даху та козирків від снігу та бурульок, що власниками цієї будівлі не було дотримано та що і є у причинно-наслідковому зв`язку із завданням шкоди майну позивача.
		У серпні 2021 року позивач представила суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначила, що саме недотримання відповідачем ДПАТ «БК «УКРБУД» вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» призвело до завдання матеріальної шкоди майну позивача, що, в силу ст.ст.22, 1166 ЦК України, є наслідком відшкодування такої шкоди власником будівлі, бездіяльність якого знаходиться у наслідковому зв`язку із завданням цієї шкоди.
		Розпорядженням керівника апарату Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2019 року та у зв`язку із закінченням відрядження на роботу суддів Лукінової К.С. до цього суду справа передана у провадження судді Женеску Е.В. на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 22 листопада 2019 року, яка своєю ухвалою від 22 листопада 2019 року прийняла справу до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
		За розпорядженням керівника апарату Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2020 року справу передано судді Яковлеву Д.О. на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 28 квітня 2020 року, який своєю ухвалою від 06 травня 2020 року прийняв справу до свого провадження з призначенням підготовчого засідання у справі.
		За розпорядженням в.о. керівника апарату Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2020 року справу передано судді Кондрашову І.А. на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 21 грудня 2020 року, який своєю ухвалою прийняв справу до свого провадження з призначенням розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання у справі.
		Ухвалою від 11 травня 2021 року суддя Кондрашов І.А. заявив про самовідвід від розгляду цієї справи та справа була передана до канцелярії суду для визначення іншого складу суду в порядку ст. 33 ЦПК України.
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 травня 2021 року справу передано для розгляду судді Лукіновій К.С., яка ухвалою від 24 травня 2021 року прийняла справу до свого провадження та призначила розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
		За розпорядженням керівника апарату Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2021 року у зв`язку із закінченням відрядження судді Лукінової К.С. до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська справу передано на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 грудня 2021 року судді Кудрявцевій Т.О., яка ухвалою від 24 грудня 2021 року прийняла справу до свого провадження та призначила розгляд справи за правилами загального провадження з призначенням підготовчого засідання у справі.
		Ухвалою від 29 березня 2023 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті спору.
		       В судове засідання позивач, будучи повідомленою належним чином про час та місце розгляду справи, не з`явилась, уповноваживши свого представника на подання 25 травня 2023 року заяви про можливість розгляду справи у її та представника відсутність, в якій також зазначила, що позовні вимоги повністю підтримую та просить їх задовольнити.
		Представник Кабінету Міністрів України в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на доводи, викладені у відзиві. 
		       В судове засідання не з`явився представник відповідача ДПАТ «БК «УКРБУД» та третьої особи, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи належним чином.
		Відповідач ДПАТ «БК «УКРБУД» через свого представника подав клопотання у квітні 2023 року про розгляд справи у відсутність представника відповідача, зазначивши про заперечення задоволення позовних вимог з підстав, заявлених у відзиві на позов. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		    Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити за наступних підстав.
		   Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. 
		   Частинами 1, 2 ст. 5 передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		   Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, ц ивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		       Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. 
		   У відповідності до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		   Згідно ст.77ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		        Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		   Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		   Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 
		Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2004 року №897 утворено Державне акціонерне товариство «Будівельна компанія «Укрбуд» і установлено, що статутний фонд компанії формується шляхом передачі майна державних підприємств згідно з додатком 1 з подальшим їх перетворенням у дочірні підприємства та частини майна Української державної будівельної корпорації «Укрбуд», і повноваження з управління пакетом акцій компанії, що належить державі, здійснюються Українською державною будівельною корпорацією «Укрбуд» (а.с.118,119 Том І).
		       Згідно додатку 1 до зазначеної постанови Кабміну України від 13 липня 2004 року №897 до статутного фонду ДАТ «Будівельна компанія «Укрбуд» передано майно Державного проектного інституту «Придніпровський Промбудпроект» (м. Дніпропетровськ) (а.с.120 Том І).
		14 січня 2005 року проведено державну реєстрацію юридичної особи у відповідності до Статуту Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2004 року №1793, де п.п.15,16 визначено, що компанія діє на принципах повної господарської самостійності, самоврядування і самоокупності, несе відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності та виконання зобов`язань, а також компанія самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями всім своїм майном. Компанія не відповідає за майновими зобов`язаннями акціонерів та дочірніх підприємств. Акціонери, в тому числі і держава, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю компанії лише в межах вартості належних їм акцій. Компанія не відповідає за зобов`язаннями держави.
		Актом приймання-передачі нерухомого майна до статутного фонду ДАТ «БК «Укрбуд», яке є правонаступником Державного проектного інституту «Придніпровський Промбудпроект» від 31 січня 2005 року, передано будівлі за адресою АДРЕСА_1 , до якої увійшли: виробнича будівля з інвентарними №№10001, 10002, виробнича будівля (допоміжна) з інвентарним №10003, будівля (дворовий корпус) з інвентарним №10004, службові гаражі (літ.Д-1) б/н; споруди: внутрідворове покриття з інвентарним №20001, зовнішні мережі водопроводу з інвентарним №30003, зовнішні мережі газопроводу з інвентарним №30005, кабельні мережі з інвентарним №30001, зовнішні мережі госп.ел.корпусу з інвентарним №30002, зовнішні теплові мережі з інвентарним №30004 (а.с.116,117 Том І).
		Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1058 внесено зміни до Статуту Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд», в якій компанія має назву Державне публічне акціонерне товариство «Будівельна компанія «Укрбуд» (а.с.153,154 Том І).
		Наказом державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» за №31-к від 30 березня 2016 року за рішенням Наглядової ради від 29 березня 2016 року №1/18 та укладеного 30 березня 2016 року контракту продовжено перебування на посаді голови правління ДПАТ «Будівельна компанія «Укрбуд» Пойманова С.М. (а.с.155,156 Том І).
		За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право власності на громадський будинок, загальною площею 10822 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 належить державі в особі Кабінету Міністрів України, майно якої передано до статутного фонду Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» (а.с.13 Том І).
		Земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:02:405:0002, площею 0,3711 га, за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: 3.11 Для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки, з постійним правом користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно за даними Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку належить ДП «Проектний інститут «Придніпровський Промбудпроект «ДАТ «Будівельна компанія «УКРБУД» (а.с.15 Том І).
		З вищевстановленого суд доходить висновку, що належним власником майна, переданого Актом приймання-передачі нерухомого майна від 31 січня 2005 року, є ДПАТ «БК «Укрбуд», якому передано, зокрема, внутрішньодворове покриття з інвентарним №20001, як і є постійним користувачем земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , на якій це внутрішньодворове покриття знаходиться, а Кабінет Міністрів України, хоча і є акціонером ДПАТ «БК «Укрбуд», однак у цій справі є неналежним відповідачем, оскільки не відповідає за господарську діяльність цієї юридичної особи, як це передбачено Статутом підприємства, тому пред`явлені до нього позовні вимоги не підлягають задоволенню.
		Разом з цим судом встановлено, що 29 січня 2018 року у дворі будинку АДРЕСА_1 було пошкоджено транспортний засіб марки «Mitsubishi Lancer, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який, відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_1 на праві приватної власності (а.с.8 Том І). Дані обставини зафіксовані протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення (або таке, що готується) від 29 січня 2018 року (а.с.9,10 Том І). Причини пошкодження зазначені у поясненнях ОСОБА_1 , наданих до зазначеного протоколу, в яких вона повідомила, що їй подзвонив її чоловік ОСОБА_2 , який володів транспортним засобом на підставі оперативного управління, та повідомив, що він залишив її автомобіль на внутрішньому дворі будівлі №57 по пр..Д.Яворницького у м. Дніпрі та о 17.30 годин дізнався, що з даху будівлі на автомобіль впав сніг та крига, що призвело до пошкодження переднього капоту, лобового скла, лівого та правого крила, даху автомобіля, правої передньої двері (а.с.11,12 Том І).
		31 січня 2018 року позивач на адресу ДПАТ «БК «Укрбуд» направила запрошення на огляд пошкодженого транспортного засобу, яке планувалось проводити за участю судового експерта  товарознавця Дроздова Ю.В. за для встановлення пошкоджень, які отримав її автомобіль 29 січня 2018 року внаслідок падіння з будинку АДРЕСА_1 снігу та льоду, яка залишилась поза увагою відповідача (а.с.16).
		Також 31 січня 2018 року позивач направила відповідачеві претензію про відшкодування матеріальної шкоди, завданої неналежним утриманням даху будівлі, що призвело до пошкодження її майна, на яку відповідач надав відповідь від 02 лютого 2018 року за №07/01-68 та зазначив, що при паркування автомобіля в безпосередній близькості до будівель водій, який здійснив паркування, повинен був передбачати зсув снігу з даху будівлі, а у відповідності до ст. 323 ЦК України ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, внаслідок чого компанія не вбачає підстав для відшкодування шкоди позивачеві (а.с.17-20 Том І).
		05 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до судового експерта Дроздова Ю.В. про проведення автотоварознавчої експертизи зі з`ясування питання розміру матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля марки «Mitsubishi Lancer, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок падіння мас снігу з льодом 29 січня 2018 року, за результатами проведення якої експертом встановлено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу замінних складових частин транспортного засобу становить 52680,02 грн. (а.с.22-50 Том І).
		В подальшому позивач неодноразово зверталась до відповідача з письмовими претензіями щодо відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 52680,02 грн., однак відповідями відповідача їй було відмовлено (а.с.51-54, 58-61).
		Разом з цим судом встановлено, що відповідно до договору оренди №ДЯ/180035 нерухомого майна державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд», укладеного 01 грудня 2017 року між ДП АТ «БК «Укрбуд» в особі заступника голови правління Бочарнікова С.Д. та ТОВ «Прометей Алекс-Груп» в особі директора Негробова О.В., орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно площею у розмірі та за цільовим призначенням згідно з актом прийому-передачі майна, яке розташоване у адміністративному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить орендодавцю на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2004 року №897 (а.с.84-88 Том І).
		Також судом встановлено, що ОСОБА_2 на ім`я директора інституту Пробудпроект керівнику дільниці Кіпароідзе Г.Б. написана заява, яка датована 09 жовтня 2017 року, в якій останній просив надати дозвіл на в`їзд його автомобіля «Мітсубісі Ланцер 9», державний номер НОМЕР_1 , на територію інституту, дільниці, де вказано, що при форсмажорних обставинах, пов`язаних з транспортним засобом, а саме падіння каміння з даху, голольоду та інше претензій до керівництва інституту та дільниці мати не буде (а.с.130 Том І).
		Надаючи зазначеним письмовим доказам правову оцінку, суд зазначає про те, що умовами договору оренди №ДЯ/180035 нерухомого майна державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд», укладеного 01 грудня 2017 року, не передбачено користування будь-якою частиною адмінбудівлі чи внутрідворовим покриттям саме ОСОБА_2 , оскільки цей договір укладений з Товариством за підписом директора Негробова О.В., а відомостей про те, що ОСОБА_2 є учасником цього товариства, матеріали справи не містять, як і не містять інформації про отримання відповідачем заяви ОСОБА_2 про надання дозволу на використання внутрідворового покриття у власних цілях, поза тим заява датована раніше ніж було укладено договір оренди, що суперечить доводам позивача щодо винаймання в адмінбудівлі нерухомого майна ОСОБА_2 , з огляду на що суд відноситься критично до таких тверджень позивача та до уваги не приймає.
		За таких встановлених обставин суд вважає недоведеним використання внутрідворового покриття за спірною адресою ОСОБА_2 , який мав в своєму оперативному управлінні транспортний засіб, належний позивачеві на праві власності, у законний спосіб, оскільки відповідного дозволу відповідача ДП АТ «БК «Укрбуд» позивач суду не надала.
		Разом з цим суд відзначає, що відсутність певних договірних правовідносин, як то оренда нежитлового приміщення в адмінбудівлі, земельного сервітуту, тощо, між позивачем та відповідачем АТ «БК «Укрбуд» передбачає, в свою чергу, за таких обставин, і відсутність цивільно-правових відносин між позивачем та відповідачем, зокрема, відшкодування шкоди, завданої власнику транспортного засобу зсувом снігу та криги з даху адмінбудівлі на внутрідворове покриття, яке належить відповідачеві, що б регулювалось ст. 1166 ЦК України, а підстав для застосування ст. 1187 ЦК України судом не встановлено.
		       Ст.4ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		       Відповідно до вимог ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		       Судом встановлено,що предметомцього спорує відшкодуванняматеріальної шкодипозивачеві,завданої узв`язкуз пошкодженняммайна внаслідокпорушення відповідачем АТ «БК «Укрбуд» вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства України №76 від 17 травня 2005 року.
		       Згідно з п.1.5 Правил передбачає утримання житлового фонду у вигляді виконання робіт, передбачених Держжитлокомунгоспу України від 10 серпня 2004 року №150 «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 серпня 2004 року за №1046/9645.
		       Пунктом 1.1.8.6 Примірного переліку визначено, що утримання будинків і споруд та прибудинкових територій включає, зокрема, скидання з дахів та покрівель снігу та льоду. Тобто балансоутримувач зобов`язаний регулярно виконувати роботи по скиданню з дахів і покрівель снігу та льоду.
		       Також Правилами визначено, що балансоутримувач будинку, споруд, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд  власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майна, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
		       Утримання будинків і прибудинкових територій  господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
		       Пунктом 4.5.15 Правил передбачено, що при скиданні снігу з даху необхідно стежити за тим, щоб не ушкоджувалися електричні і телефонні проводи, а також зелені насадження. Прилеглу до будинку територію необхідно обгороджувати, а на ділянках з інтенсивним пішохідним рухом ставити чергового.
		       Також у відповідності до Правил благоустрою міста Дніпра, затверджених рішенням Дніпровської міської ради від 27 листопада 2013 року за №44/43 очищення дахів та козирків від снігу та бурульок проводиться негайно з дотриманням застережних заходів щодо безпеки руху пішоходів, не допускаючи пошкодження покрівель будинків і споруд, зелених насаджень, електромереж, рекламних конструкцій тощо. Сніг та бурульки, що зняті з дахів та козирків, необхідно окучувати і протягом доби вивозити.
		       З вищенаведеного вбачається, що зсув та падіння снігу та криги з даху адміністративної будівлі за спірною адресою відбувся, факт чого не заперечували всі сторони судового процесу, однак, хоча такий зсув і є порушенням відповідачем зазначених Правил, однак відбувся не на прибудинкову територію, яка передбачена для загального користування третіми особами, а на внутрідворове покриття, що є власністю відповідача та яке не передбачено для паркування транспортних засобів, зокрема, третіми особами, як і не передбачають ані Правила, ані Примірний перелік умов забезпечення власником майна схоронності припаркованих автомобілів, належних третім особам. 
		       Відповідно до ст.ст. 11, 1166 ЦК України підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, що завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
		Згідно ч. 2 ст. 1166 ЦК України у справах про завдання шкоди діє презумпція вини відповідача, тобто позивач має надати суду лише докази наявності шкоди, а докази спростування своєї вини має надати відповідач.
		       Загальними умовами відповідальності за завдану шкоду є: - наявність шкоди. За відсутності цього не виникають і самі деліктні зобов`язання. Наявність шкоди і її розміри доводить потерпілий; - протиправність дій того, хто завдав шкоду.
		       За загальним правилом, шкода, заподіяна правомірними діями, відшкодуванню не підлягає, якщо інше не встановлене законом (до таких винятків відноситься, наприклад, відшкодування шкоди, заподіяної в стані крайньої необхідності); причинний зв`язок між протиправними діями правопорушника і шкодою, яка виникла. Для виникнення деліктних зобов`язань необхідний безпосередній причинний зв`язок між цими явищами, тобто протиправні дії повинні породжувати шкідливий результат;- вина, того, хто завдав шкоду.
		       При цьому закон виходить із презумпції вини того, хто завдав шкоди. Якщо потерпілий довів наявність шкоди, то той, хто завдав її, повинен довести протилежне - відсутність своєї вини.
		       Суд виходить з положень ст.74-81 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Розв`язуючи вимогу позивача щодо стягнення матеріальної шкоди на її користь з відповідача ДАТ «БК «Укрбуд», суд виходить з того, що позивачем не доведено належними та допустимим доказами завдання шкоди її майну саме з вини відповідача, а відповідач, в свою чергу, довів відсутність своєї вини в цьому, надавши письмові докази в обґрунтування відсутності відповідного дозволу у ОСОБА_2 , в оперативному користуванні якого знаходився транспортний засіб, належний позивачеві, на використання ним подвір`я адміністративної будівлі, яке належить відповідачеві на праві власності, в особистих цілях, не маючи при цьому з відповідачем жодних цивільно-правових відносин, що виключає причинно-наслідковий зв`язку зі шкодою, яку отримала позивач, як власник автомобіля, та падінням з даху адміністративної будівлі снігу та криги на власне подвір`я відповідача.
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність доведеності позивачем протиправних дій в бік позивача відповідачем ДАТ «БК «Укрбуд» та їх причинно-наслідковий зв`язок, внаслідок чого і відсутні деліктні зобов`язання цього відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
		Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат у справі, суд враховує результат розгляду цієї справи, де підстав для задоволення позовних вимог та порушення прав та майнових інтересів позивача відповідачами судом не встановлено, тому судові витрати слід віднести на рахунок ОСОБА_1 , враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України.
		Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, - 
		В И Р І Ш И В:
		 
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «УУКРБУД», Кабінету Міністрів України, третя особа  Державна казначейська служба України, про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки  відмовити.
		Судові витрати віднести на рахунок ОСОБА_1 .
		Рішення суду може оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		 
		 
		Суддя             Т.О. Кудрявцева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...