Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/3078/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 14.08.2023. Зареєстровано: 14.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.08.2023.
Дата набрання законної сили: 28.03.2024
Результат оскарження 28.03.2024 Запорізький апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/333/337/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022080000001629

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                    Справа № 331/3078/22 
		 
		Справа №331/3078/22
		Провадження №1-кп/333/337/23
		ВИРОК
		 
		Іменем України
		11 серпня 2023 року                             м.Запоріжжя
		Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:
		головуючого                             судді     ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання                     ОСОБА_2 ,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні,в заліКомунарського районногосуду м.Запоріжжя,кримінальне провадження,внесене вЄРДР за№22022080000001629від 31.08.2022року відносно:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Мелітополь, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора                 ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого            адвоката ОСОБА_5 , 
		В С Т А Н О В И В:
		1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		Не пізніше 02.03.2022 року ОСОБА_3 , будучи колишнім співробітником органів МВС України, який має відповідний досвід роботи в правоохоронних органах, перебуваючи на території тимчасово окупованого м.Мелітополь, Запорізької області, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, прийняв пропозицію невстановлених осіб із числа представників окупаційної влади м.Мелітополя та добровільно зайняв посаду начальника відділу карного розшуку у незаконному правоохоронному органі  «Межрайонном управлении МВД Запорожской області в г.Мелитополь», так званої «народної міліції», створеному представниками держави-агресора на території тимчасово окупованого м.Мелітополь, Запорізької області, яку обіймав до 20.04.2022 року.
		В подальшому, обіймаючи зазначену посаду, ОСОБА_3 здійснюючи свою протиправну діяльність в інтересах держави-агресора та з метою підтримання окупаційної влади у м.Мелітополь, окрім іншого, схиляв місцевих мешканців із числа колишніх і діючих співробітників органів Національної поліції та МВС України до незаконного співробітництва з окупаційною владою шляхом вступу до лав зазначеного незаконного правоохоронного органу  «Межрайонного управления МВД Запорожской області в г.Мелитополь», так званої «народної міліції», а також сприяв окупантам у встановленні, відшуканні та подальшому залякуванні проукраїнські налаштованих активістів м.Мелітополь до 20.04.2022 року. 
		 
		2. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений.
		Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.7 ст.111-1 КК  колабораційна діяльність, а саме добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
		3. Позиція обвинуваченого.
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia), останній показань суду не надавав, при цьому заяв, протестів та клопотань на адресу суду також не подавав.
		Дане кримінальне провадження здійснювалось за участю захисника  адвоката ОСОБА_5 .
		Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_3 до слідчого (прокурора), направлених йому повідомлень з приводу його прав та обов`язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самою захисника; в) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного нею захисника, бути повідомленою про це право і мати призначеного їй захисника безплатно для неї. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість, ОСОБА_3 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останнього.
		Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , який повинен знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст.63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст.323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Позиція сторони захисту.
		Захисник не мав можливості зв`язатися з обвинуваченим і узгодити з ним правову позицію щодо висунутого обвинувачення.
		На думку захисника обвинуваченого ОСОБА_3  адвоката ОСОБА_5 , винуватість ОСОБА_3 у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення не доведена допустимими, належними та переконливими доказами поза розумним сумнівом. Передусім, не надано переконливих доказів добровільності зайняття ОСОБА_3 відповідної посади у незаконному правоохоронному органі.
		 
		4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення кримінального правопорушення.
		Суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, за викладених у вироку обставинах у межах висунутого обвинувачення, повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню і дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.
		Так, допитаний у судовому засіданні 21 березня 2023 року свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що на момент окупації він займав посаду директора КП «Жилмассив» Мелітопольської міської ради. Йому було відомо, що ОСОБА_3 раніше був працівником правоохоронних органів, але близько з останнім знайомий не був. Наприкінці березня 2022 року ОСОБА_3 прийшов на підприємство, представився як працівник карного розшуку, пояснив, що в рамках здійснення ним розшукових заходів йому необхідні відеозаписи з камер відеоспостереження, які знаходяться по периметру підприємства. Разом з ним були дві озброєні особи в балаклавах. Отримавши відповідь, що камери не працюють, ОСОБА_3 перевірив наявність жорсткого диску, залишив лист, який був підписаний начальником карного розшуку ОСОБА_3 , і поїхав звідти на автомобілі УАЗ, який був обклеєний свастикою «Z». 
		Допитаний в судовому засіданні 21 березня 2023 року свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він працював з ОСОБА_3 в міліції з 2010 по 2014 роки, до поки останнього не було звільнено. Після окупації м.Мелітополя ОСОБА_3 зайняв посаду начальника карного розшуку так званої «народної міліції», яке розташувалося у м.Мелітополі на вул.Чернишевського 37 у будівлі управління по боротьбі з організованою злочинністю. Це йому стало відомо від ОСОБА_8 , з яким він зустрівся під час прогулянки по парку у м.Мелітополі на початку квітня 2022 року. Крім того, свідок бачив зі свого балкону як ОСОБА_3 приймав участь у слідчій дії у квартирі будинку напроти по АДРЕСА_2 . Перебуваючи вже у м.Запоріжжя йому стало відомо, що за місцем мешкання ОСОБА_3 співробітниками фсб було проведено обшук, під час якого вилучено наркотичні засобі і грошові кошти. 
		Допитана в судовому засіданні 06 квітня 2023 року свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що ОСОБА_3 вона знає приблизно 10 років, він працював у міліції. Після того як викрали її чоловіка, який працював на момент окупації Головою Мелітопольської районної державної адміністрації, вона пішла до відділу поліції, який знаходився у м.Мелітополь по вул.Чернишевського 37, де російські військові провели її до кабінету з табличкою на дверях «начальник уголовного розыска». Коли вона зайшла до кабінету, побачила ОСОБА_3 , який запропонував написати заяву на його ім`я щодо встановлення місцезнаходження і утримання її чоловіка  ОСОБА_10 . Останнього звільнили з полону 24 квітня 2022 року.
		Допитаний в судовому засіданні 06 квітня 2023 року свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що ОСОБА_3 він знає з середини 2000-х років. Останній працював в Мелітопольському відділу поліції до 2015 року, до його звільнення. 05.04.202 року він зустрівся з ОСОБА_12 , який повідомив, що ходив до «народної міліції» з приводу працевлаштування. На запитання щодо осіб, які почали працювати в незаконному правоохоронному органі, повідомив, що ОСОБА_3 призначений на посаду начальника карного розшуку. Перебуваючи вже у м.Запоріжжя, влітку 2022 року стало відомо від знайомих з м.Мелітополь, що ОСОБА_3 звільнено з посади.
		Допитаний в судовому засіданні 18 травня 2023 року свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він на момент окупації м.Мелітополя працював у поліції. ОСОБА_3 знає як колишнього працівника поліції. Від знайомих осіб з м.Мелітополя йому відомо, що ОСОБА_3 пішов на співпрацю з агресором, зайняв посаду начальника карного розшуку так званої «народної міліції». Також від знайомих осіб з м.Мелітополя він обізнаний, що у 2022 році у зв`язку із тим, що ОСОБА_3 займався незаконною діяльністю, пов`язаною з наркотиками, і здирництвом з підприємців, останнього було звільнено з «народної міліції». 
		Крім показів свідків судом досліджені наступні докази, що підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
		Із протоколу огляду від 22 травня 2022 року, проведеного слідчим 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області, судом встановлено, що за результатами пошуку здійснено перехід на Інтернет-сторінку новинного каналу «Telemetrio», на якій міститься новина, яка була оприлюднена ІНФОРМАЦІЯ_2 о 16-16 годині, про те, що колишній співробітник карного розшуку в м.Мелітополі ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , надав згоду на співпрацю з окупаційною владою, працює начальником карного розшуку в «народній міліції» в м.Мелітополі та підпорядковується начальнику «народної міліції» Міхєєву Вадиму (том 1 а.с.181-186).
		Із протоколу огляду від 15 травня 2022 року, проведеного слідчим 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області, судом встановлено, що за результатами пошуку здійснено перехід на канал із назвою «Народная Милиция Мелитополя», який представляє собою спеціально створеного бота для прийняття заяв про кримінальні правопорушення на території м.Мелітополь. в профілі цього бота міститься фотографія із гербом рф, де зазначено «Межрайонное управление МВД Запорожской областы в г.Мелитополь, ул.Чернишевского,37» (том 1 а.с.187-188).
		Із протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11 травня 2022 року, проведеного слідчим 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області у присутності двох понятих, судом встановлено, що свідок ОСОБА_11 на фотознімках впізнав чоловіка на фото №2 як особу, яка займала посаду начальника карного розшуку у так званій «народній міліції». Згідно довідки до протоколу на фотографії №2 зображений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 а.с.189-190).
		Із протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13 травня 2022 року, проведеного слідчим 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області у присутності двох понятих, судом встановлено, що свідок ОСОБА_13 на фотознімках впізнав чоловіка на фото №2 як особу, яка була начальником карного розшуку у «народній міліції» м.Мелітополь. Згідно довідки до протоколу на фотографії №2 зображений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 а.с.191-192).
		Із протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16 травня 2022 року, проведеного слідчим 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області у присутності двох понятих, судом встановлено, що свідок ОСОБА_7 на фотознімках впізнав чоловіка на фото №2 як особу, яка у будинку навпроти проводила обшук. Згідно довідки до протоколу на фотографії №2 зображений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 а.с.193-194).
		Із протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21 червня 2022 року, проведеного слідчим 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області у присутності двох понятих, вбачається, що свідок ОСОБА_9 на фотознімках впізнала чоловіка на фото №2 як особу, яка 13.03.2022 року особисто прийняла у неї заяву про викрадення її чоловіка і представився начальником карного розшуку у так званій «народній міліції» в м.Мелітополь. Згідно довідки до протоколу на фотографії №2 зображений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 а.с.195-196).
		На дослідженому у судовому засіданні листі «Межрайонного управления МВД Запорожской области в г.Мелитополь» исх.№02/04-22 від 02 квітня 2022 року, адресованого  Директору КП «Жилмассив» ОСОБА_14 за адресою: г.Мелитополь, ул.Гоголя, дом.136-А, вбачається наявний підписант «Начальник отдела уголовного розыска ОСОБА_3 » (том 1 а.с.197).
		Із протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27 травня 2022 року, проведеного слідчим 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області у присутності двох понятих, вбачається, що свідок ОСОБА_6 на фотознімках впізнав чоловіка на фото №2 як особу, яка приходила на підприємство КП «Житломасив» з вимогою надати записи з камер відеоспостереження. Згідно довідки до протоколу на фотографії №2 зображений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 а.с.198-199).
		Із заяв ОСОБА_15 та ОСОБА_16 від 15.04.2022 року, які надійшли до посольства України в Греції, вбачається, що останні повідомляють про вчинення відносно них протиправних дій з боку співробітників незаконного правоохоронного органу «народної міліції» м.Мелітополя, серед яких вони впізнала ОСОБА_3 (том 1 а.с.202-206).
		Згідно Ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 20.07.2022 року задоволено клопотання слідчого 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області про здійснення спеціального досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України (том 2 а.с.1-7).
		У судовому засіданні також досліджені документи, що характеризують особу ОСОБА_3 .
		У ході судового слідства суд дослідив всі докази, надані сторонами обвинувачення і захисту, із дотриманням принципу змагальності і свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.
		 
		5. Висновок суду щодо винуватості обвинуваченого.
		Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенню в межах висунутого обвинувачення за викладених у вироку обставинах повністю підтверджена дослідженими в ході судового слідства доказами.
		Версія сторони захисту щодо відсутності доказів добровільності зайняття ОСОБА_3 посади начальника карного розшуку «народної міліції» м.Мелітополь спростовується сукупністю досліджених судом доказів. Зокрема, з показів свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 встановлено, що під час виконання своїх обов`язків по службі у «народній міліції» ОСОБА_3 будь-якого примусу психологічного чи фізичного характеру з боку інших осіб не зазнавав. 
		За таких обставин, суд вважає доведеним пред`явлене  ОСОБА_3 обвинувачення, який є громадянином України, і кваліфікує дії останнього за ч.7 ст.111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
		 
		6. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , є вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану.
		 
		7. Мотиви призначення судом покарання.
		При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст.65КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до вимог ст.12КК України є особливо тяжким злочином, об`єктом якого стали суспільні відносини, пов`язані зі збройною агресією росії та національною безпекою України, особу винного, який раніше не судимий, характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
		Приймаючи доуваги характер,ступінь тяжкостіта суспільнунебезпеку скоєного ОСОБА_3 кримінального правопорушення,особу обвинуваченого,який улікарів наркологата психіатране перебуває,проте,враховуючи також,що обвинуваченийвчинив данийзлочин умисно,усвідомлюючи своїдії,які поляглиу колабораційнійдіяльності,тобто удобровільному зайнятігромадянином Українипосади внезаконному правоохоронномуоргані,створеному натимчасово окупованійтериторії,суд вважає,що обвинуваченомунеобхідно призначитипокарання увиді позбавленняволі здодатковим покаранняму виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади на певний строк.
		Призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч. 2 ст. 52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
		При цьому, визначаючи розмір призначеного покарання, суд враховує той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 як громадянин України, вчинив злочин в період встановленого в Україні воєнного стану, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, і що свідчить про те, що злочин має підвищену суспільну небезпечність, вчинив цей злочин умисно з прямим умислом, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без реального відбування покарання.
		Також з огляду на вчинення ОСОБА_3 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_3 , не вбачає підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України.
		Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
		Таким чином, з урахуванням матеріалів справи та особи обвинуваченого, суд, враховуючи обставин справи, які не лише характеризують особу винного і вчинений ним злочин, а й дають змогу суду переконатися, що ОСОБА_3 , як особа, відповідно до своїх моральних якостей і втраченого почуття обов`язку перед державою та суспільством не заслуговує на довіру та не може виправитися без застосування до нього саме покарання у виді позбавлення волі на певний строк, так як серед суспільства є тим індивідом, який несе особливу небезпеку для оточуючих, а також для інтересів держави, а тому суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення буде покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю із конфіскацією майна. Саме таке покарання, на думку суду, буде сприяти виправленню ОСОБА_3 .
		Призначення вказаного покарання, також буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного, обставинам кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, а також не тільки меті покарання передбаченого ст.50 КК України, а й меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.
		 
		8. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		Вирішуючи питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , суд, вважає за необхідне обраний слідчим суддею Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 02.08.2022 року запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, залишити до набрання вироком законної сили.
		По справі цивільний позов не заявлено.
		Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
		Речові докази відсутні.
		Керуючись ст.ст.349, 368, 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_17 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді 13 (тринадцяти)років позбавленняволі зпозбавленням праваобіймати будь-якіпосади ворганах державноївлади строкомна 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому майна.
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного його затримання.
		Запобіжний захід до набраннявироком законноїсили ОСОБА_3 залишити без змін у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суду м.Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Суддя Комунарського районного суду
		м.Запоріжжя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...