Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/6993/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано для оприлюднення: 14.08.2023. Зареєстровано: 14.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.08.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/750/367/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023270000000093

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 750/6993/23 
		Провадження № 1-кп/750/367/23 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		14 серпня 2023 року Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
		 
		               головуючого: судді                         ОСОБА_1 
		               з участю: секретаря                         ОСОБА_2 
		               прокурора                                          ОСОБА_3 
		               захисників                                         ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		               обвинувачених                                 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		               
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023270000000093 від 08.05.2023 відносно
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2015 року народження, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 114-1 КК України, -
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Біличин, Барського району, Вінницької області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 114-1 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022«Про введення воєнного стану в Україні», який у подальшому неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України від 01.05.2023 № 255/2023 продовжено з 20.05.2023 на 90 діб.
		Також, Указами Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 та від 17.05.2022 №342/2022 в Україні оголошено проведення загальної мобілізації до Збройних Сил України, з урахуванням чого запроваджено обмеження виїзду за межі України громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
		На підставі вищевказаних Указів Президента України, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», зокрема, виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється.
		Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Відповідно до ст. 15 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку).
		Згідно зі ст. 22 даного Закону, передбачено, що граничний вік перебування на військовій службі (в тому числі в резерві), встановлюється для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду - до 60 років.
		Згідно п. 2-8 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, у разі введення в Україні воєнного стану пропуск водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних рішень про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека.
		За невстановлених обставин у невстановлений час, але не пізніше початку жовтня 2022 року, громадянин України ОСОБА_6 , вступив в злочинну змову з громадянином України ОСОБА_7 , з метою незаконного переправлення громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , через державний кордон України з корисливих мотивів з метою його ухилення від мобілізації та призову.
		ОСОБА_6 та ОСОБА_7 усвідомлювали про обмеження на виїзд за кордон України чоловіків віком від 18 до 60 років, в тому числі і ОСОБА_8 .
		Протягом жовтня - листопада 2022 року ОСОБА_6 , діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 , досяг згоди з ОСОБА_8 про виготовлення для останнього документів, які будуть підтверджувати його волонтерську діяльність шляхом внесення його даних до системи «Шлях» та будуть давати підстави для виїзду за кордон України за грошову винагороду у сумі приблизно 5000 доларів США.
		В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України шляхом усунення перешкод та надання засобів, ОСОБА_6 отримав фото документів ОСОБА_8 , після чого через ОСОБА_7 передав їх невстановленим в ході досудового розслідування особам.
		21.11.2022 невстановлені особи підготували та безпідставно відправили з електронної пошти «bigchemigiv@gmail.com» на електронну адресу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Мінінфраструктури) «zmiu98916@gmail.com» лист від імені ГО «БІГ ЧЕРНІГІВ» № 2111-22, у якому зазначив, що вказана організація є отримувачем гуманітарної допомоги, а ОСОБА_8 у якості водія доставить її з-за кордону до України для потреб Козелецької територіальної громади Чернігівської області.
		При цьому, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 усвідомлювали, що насправді ГО «БІГ ЧЕРНІГІВ» не є отримувачем гуманітарної допомоги, а ОСОБА_8 планує виїхати за кордон не в інтересах ГО «БІГ ЧЕРНІГІВ», а з метою уникнення мобілізації.
		В свою чергу, посадові особи Мінінфраструктури, будучи введені в оману та не були обізнані про злочинні наміри вказаних вище осіб, оскільки вважали, що ОСОБА_8 має намір привозити гуманітарну допомогу, на підставі листа ГО«БІГ ЧЕРНІГІВ» 17.12.2022 видали наказ № 938 «Про заходи щодо забезпечення міжнародних автомобільних перевезень в умовах правового режиму воєнного стану», яким надано дозвіл на виїзд ОСОБА_8 як водію за межі України та ініційовано внесення його анкетних даних до інформаційної системи «Шлях».
		При цьому, жодних законних підстав для виїзду ОСОБА_8 за межі України не було, оскільки останній не планував перевезення гуманітарних вантажів чи доставку автомобілів, не мав відношення до громадської організації «БІГ ЧЕРНІГІВ» та мав на меті виїзд за межі країни з метою уникнення мобілізації.
		Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення особи через державний кордон України, достовірно знаючи порядок перетину державного кордону України, сприяли наданням засобів та усуненням перешкод у незаконному переправленню через державний кордон України громадянина України ОСОБА_8 .
		За вказані дії ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів в рамках контролю за вчиненням злочину, передав ОСОБА_6 для подальшого розподілу між іншими співучасниками грошові кошти у сумі 5 тис. доларів США в кілька етапів:
		- 15.11.2022 завдаток у сумі 500 доларів СІЛА поблизу магазину «Квартал» за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 253;
		-22.11.2022 частину обумовленої суми у розмірі 2 тис. доларів СІЛА поблизу будівлі за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 86;
		-23.12.2022 залишок обумовленої суми у розмірі 2,5 тис. доларів СІЛА біля магазину «Дитячий світ» у м. Чернігові (проспект Миру, 30) особі, яку ОСОБА_6 зазначив ОСОБА_8 
		23.12.2022 після останньої передачі грошових коштів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були викриті співробітниками правоохоронного органу.
		Крім цього, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		У відповідності до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього країнського народу.
		Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
		Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
		Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		Пунктом 9 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку» визначено, що національна безпека України - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.
		У відповідності до п. 2 ст. 1 указаного Закону, воєнна безпека - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від воєнних загроз.
		Згідно п.п. 44-45 рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14.09.2020, основним завданням у сфері воєнної безпеки є розвиток потенціалу стримування. Безумовним пріоритетом є боєздатні Збройні Сили України, підготовлений і вмотивований військовий резерв та ефективна територіальна оборона, які у поєднанні зі спроможностями інших органів сектору безпеки і оборони здатні завдати таких неприйнятних для противника втрат на землі, у повітрі, на морі та у кіберпросторі, що унеможливить реалізацію його агресивних намірів.
		Пунктом 22 частини III Стратегії забезпечення державної безпеки, ухваленої рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 16.02.2002 визначено, що державна політика у сфері державної безпеки спрямовується на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам державній безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних, диверсійних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що призводять до цих загроз та причин їх виникнення.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
		Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
		У відповідності до ст. З цього Закону організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
		Згідно ст. 12 указаного Закону підготовка Збройних Сил України до виконання покладених на них Конституцією України завдань, організація та забезпечення їх виконання, підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності, виховна робота, збереження життя і здоров`я особового складу, забезпечення законності та військової дисципліни у Збройних Силах України здійснюються органами військового управління, командирами і начальниками всіх рівнів відповідно до вимог Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері оборони.
		У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оборону України» військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
		Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України вважається збройною агресією.
		Статтею 4 вищевказаного Закону визначено, що у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
		Положеннями ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно- рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
		Цим же законом особливий період визначено як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Пунктом 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
		Згідно п. 5 ст. 22 указаного Закону призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади.
		Згідно ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
		Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.
		Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
		24.02.2022 президент російської федерації оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на зторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.
		Після того, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України, перетнувши лінію державного кордону України, розташовану в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили ли на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено, і наразі він діє строком до 18.08.2023.
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, оголошено проведення загальної мобілізації.
		Строк проведення загальної мобілізації продовжувався Указами Президента України від 17.05.2022 № 342, від 12.08.2022 № 574, від 07.11.2022 Х° 758, № 59 від 06.02.2023, Указом Президента України від 01.05.2023 № 255/2023строк проведення загальної мобілізації продовжено з 20.05.2023 на 90 діб.
		Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне переправлення через державний кордон України осіб призовного віку, та з метою ухилення від мобілізації громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є особою призивного віку і не мав права перетину державного кордону України у воєнний час та мав намір незаконно виїхати з території України з метою ухилення від мобілізації, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 надали отримані від ОСОБА_8 фотографії його документів невстановленим особам, які в свою чергу 21.11.2022 підготували та безпідставно направили з електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_4 » на електронну адресу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Мінінфраструктури) « ІНФОРМАЦІЯ_5 » лист від імені ГО «БІГ ЧЕРНІГІВ» № 211122 від 21.11.2022, у якому зазначено, що вказана організація є отримувачем гуманітарної допомоги, а ОСОБА_8 у якості водія доставить її із-за кордону до України для Козелецької територіальної громади Чернігівської області.
		В свою чергу, посадові особи Мінінфраструктури, будучи введені в оману та не були обізнані про злочинні наміри вказаних вище осіб, оскільки вважали, що ОСОБА_8 має намір привозити гуманітарну допомогу, на підставі листа ГО «БІГ ЧЕРНІГІВ» 17.12.2022 видали наказ № 938 «Про заходи щодо забезпечення міжнародних автомобільних перевезень в умовах правового режиму воєнного стану», яким надано дозвіл на виїзд ОСОБА_8 як водію за межі України та ініційовано внесення його анкетних даних до інформаційної системи «Шлях».
		ОСОБА_8 , будучи впевненими, що відомості стосовно нього внесені до інформаційної системи «Шлях», не зміг виїхати з України з використанням наданих йому засобів та усуненням перешкод, оскільки правоохоронними органами перекрито канал незаконного переправлення осіб через державний кордон України.
		Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виконали усі дії для незаконного виїзду за межі України ОСОБА_8 з метою ухилення від мобілізації, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.
		В судовому засіданні обвинувачені визнали свою вину у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях, а також підтвердили обставини, викладені в обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаялись.
		Враховуючи зізнавальні свідчення обвинувачених та з врахуванням думки учасників судового провадження, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються. Зміст цих обставин учасники судового провадження розуміють правильно, підтверджують добровільність їх позиції та усвідомлюють, що у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. 
		Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною вину ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а їх дії вірно кваліфікованими за ч. 3 ст. 332 КК України, як сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, шляхом усунення перешкод та надання засобів, вчиненому з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб та за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 114-1 КК України КК України, як закінчений замах на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинувачених, згідно ч. 1 ст. 66 КК України, судом визнано їх щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, які б обтяжували покарання обвинувачених, судом не встановлено. 
		Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
		Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує тяжкість вчинених обвинуваченими кримінальних правопорушень, індивідуально особи винних - їх вік, сімейний стан, наявність на утриманні у ОСОБА_6 малолітньої дитини, стан здоров`я, соціальні характеристики, обставини, які пом`якшують покарання обох обвинувачених - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, за відсутності обставин, які його обтяжують, відсутність попередніх притягнень обвинувачених до кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим, суд доходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
		Разом з тим вище перелічені обставини, а саме : щире каяття обвинувачених та їх активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, судом розглядаються, як такі, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 та ч. 1 ст. 114-1 КК України і дозволяють призначити обвинуваченим покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією закону, відповідно до ст. 69 КК України та не призначати додаткове покарання, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України у вигляді конфіскації майна, а разом із тим, дозволяють суду дійти висновку про можливість виправлення обвинувачених без відбуття покарання, тобто звільнивши їх від відбуття покарання з випробуванням, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, буде справедливим, необхідним та достатнім для її виправлення та запобігання вчинення ними нових кримінальних правопорушень.   
		Оскільки обвинуваченими скоєно сукупність злочинів, слід застосувати норми ст. 70 КК України, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначивши остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
		Процесуальні витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування в розмірі 13780 грн. 94 коп. підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави, відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 КПК України.
		Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 374 КПК України суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_6  визнати винуватим та призначити покарання:
		за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 114-1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
		за ч. 3 ст. 332 КК України, із застосуванням 69 КК України - у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		Згідно ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити  ОСОБА_6  остаточне покарання - 5 (п`ять) років позбавлення волі.
		Зарахувати ОСОБА_6 у строк покарання час його перебування під вартою з 23.12.2022 по 14.04.2023 та з 27.04.2023 по 18.05.2023.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_6  від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_6  наступні зобов`язання: 
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		ОСОБА_7  визнати винуватим та призначити покарання:
		за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 114-1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
		за ч. 3 ст. 332 КК України, із застосуванням 69 КК України - у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		Згідно ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити  ОСОБА_7  остаточне покарання - 5 (п`ять) років позбавлення волі.
		Зарахувати ОСОБА_7 у строк покарання час його перебування під вартою з 23.12.2022 по 14.04.2023 та з 26.04.2023 по 25.05.2023.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_7  від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_7  наступні зобов`язання: 
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати пов`язані із залученням експертів, в сумі 6890 грн 47 коп. з кожного.
		Скасувати арешти, накладені згідно ухвал слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 27.12.2022, 28.12.2022, 17.02.2023 та колегії суддів Чернігівського апеляційного суду від 11.01.2023.
		Речові докази та документи після набрання вироком законної сили: 
		мобільний телефон марки «Iphone 6s», 70 купюр номіналом 100 доларів США - повернути ОСОБА_6 ;
		грошові кошти в сумі 2500 доларів США - повернути ОСОБА_9 ;
		       грошові кошти в сумі 1050 доларів США, мобільний телефон марки «Samsung» - повернути ОСОБА_7 .
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
		 
		 
		 
		               Суддя        ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...