Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 211/104/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано судом: 14.08.2023. Зареєстровано: 14.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.08.2023.
Дата набрання законної сили: 08.09.2023
Номер судового провадження: 2/211/383/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 211/104/22
		Провадження № 2/211/383/23
		 
		Р і ш е н н я
		і м е н е м        У к р а ї н и
		 
		07 серпня 2023 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
		головуючого судді  Ткаченко С.В.
		при секретарі  Анохіній Г.І.,
		за відсутності позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника служби у справах дітей виконкому Довгинцівської районної у місті ради   , розглянувши в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмету спору: служба у справах дітей виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради, служба у справах дітей виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, -
		в с т а н о в и в :
		ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, вказавши, що він та відповідач є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу син залишився проживати з матір`ю, а він намагався продовжувати приймати участь у житті, вихованні та матеріальному утриманні дитини. Однак через деякий час після припинення шлюбних відносин із позивачем та коли вона почала проживати з іншим чоловіком, відношення сина до нього змінилося. Відповідач у спілкуванні із ним не заперечує проти його участі у вихованні сина, однак право позивача на спілкування з його дитиною та право на участь у його вихованні є порушеним так як відповідач почала налаштовувати дитину проти рідного батька.
		Просить суд встановити спосіб його участі в спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним шляхом:
		 з 10.00 години суботи кожного тижня до 12.00 години кожної неділі кожного тижня (з ночівлею ;
		              не менше 30 діб на рік для виїзду на відпочинок у період його щорічної відпустки;
		30 днів із щорічних літніх канікул;
		7 днів із щорічних зимових канікул;
		 Додаткові побачення протягом 1 доби з початком у день побачення з 10.00 по 12.00 наступного дня що слідує за днем початку побачення на загальнодержавні свята (по парних роках - Новий Рік, Пасха, День праці, День Конституції України, день народження; по непарних роках - Різдво, Трійця, День перемоги над нацизмом. День незалежності України, День захисника України, наступний день після дня народження):
		У Новий рік - 31 грудня - 01 січня;
		У Різдво - 6-7 січня;
		У День народження сина - ІНФОРМАЦІЯ_1;
		У Пасху - відповідно до дня на який припадає свято;
		У Трійцю - відповідно до дня на який припадає свято;
		У День праці - 1 травня;
		У День перемоги над нацизмом - 9 травня;
		У День Конституції України - 28 червня;        
		У День незалежності України - 24 серпня;
		У День захисника України - 14 жовтня.
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
		Відповідач до суду не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася. Надала до суду пояснення відповідно до яких зазначила, що ніколи не заперечувала і не була проти спілкування батька з дитиною . Після того як вона уклала шлюб з ОСОБА_5 він взяв на себе обов`язки батька. Дитина швидко налагодила стосунки з ним, що стало підставою менш частіших зустрічей з батьком. Дитина не виявляла бажання спілкуватися з батьком. Вона умовила сина бачитись з батьком, однак після відмови надати дозвіл на виїзд сина за кордон, вона не буде допомагати позивачеві у спілкуванні з сином. На сьогодні вона не проти спілкування батька з сином, однак з врахуванням думки сина та з ким проводити святкові дні сину вирішувати самостійно.
		Представник третьої особи - служби у справах дітей виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради до суду не з`явилася, надали висновок виконкому від 23 06 2023 року про спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином.
		Представник третьої особи - служби у справах дітей виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради до суду не з`явився.
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає часткому задоволенню.
		Згідно ст.142 СК України діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.
		За статтею 153 Сімейного Кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
		Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
		Так, судом встановлено, що сторони є батьками  ОСОБА_4 ( а.с. 10 копія свідоцтва про народження дитини ). Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 09 10 2019 року ( а.с. 8-9 - копія рішення суду ). Дитина проживає із матір`ю.
		Між сторонами не досягнуто згоди щодо часу та способів спілкування позивача з сином. Вказане частково обумовлено об`єктивними обставинами такими як втрата сімейних стосунків сторін, їх окремим проживанням.
		Договору щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків в порядку статті 157 СК України між сторонами не укладалось.
		Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.
		Відповідно до частин першої, другої статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
		До предмету доказування у вказаній категорії справ входить встановлення наявності або відсутності перешкод, які створюються відповідачем щодо участі позивача у вихованні дітей та спілкуванні з ними, а, крім того наявність умов, які батьки можуть запропонувати задля участі кожного з них у вихованні своїх дітей, а також способів участі кожного з них у спілкуванні з дітьми, усунення при цьому існуючих перешкод, що не повинно шкодити інтересам дітей.
		В ході розгляду справи судом встановлено, що самостійно домовитись щодо участі кожного з них у вихованні та спілкуванні з власною дитиною вони не можуть, що в кінцевому результаті стало підставою для звернення позивача до суду.
		Отже, фактично предметом спору в даній справі є можливість батька бачитись із сином та брати участь у його вихованні.
		Відповідно до Висновку Виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради від 23 06 2023 року про встановлення способу участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 , доцільним є визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 за попередньою домовленістю з матір`ю дитини, наступним чином: щотижня з 10-00 години суботи до 12-00 години неділі, 30 днів у період літніх, сім днів зимових канікул. 30 днів щорічної відпустки батька, на державні та релігійні свята.
		При вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд не повинен надавати пріоритет інтересам батьків, а вирішувати спір, беручи до уваги передусім інтереси дитини з урахуванням конкретних обставин справи.
		За змістом Преамбули Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенції), ратифікованої Верховною Радою Української РСР 27 лютого 1991 року, Організація Об`єднаних Націй в Загальній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливе піклування і допомогу. Дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.
		Відповідно до статей 3, 18 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
		Відтак, будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
		Отже, при вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд має виходити, передусім, з інтересів дитини з урахуванням кожних конкретних обставин справи.
		Згідно зі статтями 11, 15 Закону Україну «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
		Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом лише в інтересах дитини.
		Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівномірне виховання батьками.
		У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема,стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободне надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).
		Частиною третьою статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що дитина, яка розлучається з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
		Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства», батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право на спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
		Таким чином, законодавством України закріплено не право, а обов`язок того із батьків, який проживає окремо, регулярно брати участь у вихованні дитини. У іншого з батьків виникає зустрічний обов`язок не чинити цьому перешкоди.
		Всі питання виховання дитини батьки зобов`язані вирішувати спільно.
		Законодавством встановлено правовий механізм визначення способу участі у вихованні дитини того з батьків, який проживає окремо у випадку неможливості досягнення батьками згоди стосовно такого способу, а саме: рішення про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї, приймається органом опіки та піклування на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
		При встановленні способу спілкування суд має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
		Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» та рішенні від 27 листопада 1992 року у справі «Олссон проти Швеції», між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
		Відповідно до частини сьомоїстатті 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
		Отже, обов`язки щодо забезпечення розвитку дітей покладаються на обох батьків, кожен з батьків у рівній мірі зобов`язаний брати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дитиною повинен існувати систематичний психоемоційний контакт, при цьому слід дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
		На переконання суду під час розгляду даної справи жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування із дитиною, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з дитиною, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитині, або обумовлювало його побачення з дитиною у присутності інших осіб, не встановлено, матеріали справи таких доказів не містять.
		Оскільки позивач є батьком дитини, то мати, з якою проживає дитина, не має права перешкоджати у здійсненні батьком своїх прав щодо виховання сина. Позбавлення позивача права щодо його участі у спілкуванні та вихованні сина може позбавити дитину родинних зв`язків з батьком, любові та турботи з боку останнього.
		Отже, у зв`язку з порушенням права позивача щодо участі у вихованні дитини та наявності спору між сторонами у спілкуванні з нею, на підставі ч.2 ст.159 СК України, суд визначає способи участі батька у вихованні дитини, місце та час їхнього спілкування, з врахуванням позиції сторін.
		При цьому для визначення способів спілкування батька із сином, суд приймає до уваги конкретні обставини справи та враховує насамперед інтереси дитини та його бажання щодо такого спілкування.
		Зокрема, при ухваленні даного рішення судом в першу чергу прийнято до уваги принцип рівності батьків у вихованні та спілкуванні із власною дитиною, а також те, що таке спілкування не повинно бути формальним, має носити систематичний характер.
		Тому, суд приходить до висновку, що доцільним буде встановити ОСОБА_1  для участі у вихованні та спілкуванні з дитиною - сином ОСОБА_4 такі способи його участі у вихованні: за попередньою домовленістю з матір`ю дитини - щотижня з 10-00 години суботи до 12-00 години неділі ( з ночівлею ) , 30 днів у період літніх, сім днів зимових канікул, на державні та релігійні свята , однак без визначення конкретних свят та часу, який просить позивач, оскільки свята змінюються, а повернення дитини матері на слідуючий день о 12-00 год. може призвести до пропуску шкільних занять оскільки не завжди другий день після свята є не робочим днем. Крім того , оскільки щорічна відпустка у позивача може бути у різний час року, позовні вимоги , а саме 30 діб на рік для виїзду з дитиною на відпочинок не підлягають задоволенню, оскільки це негативно може вплинути на навчання дитини. 
		Враховуючи вищевикладене, встановивши характер спірних правовідносин, дослідивши наявні у справі докази, враховуючи рівні права батьків на участь у вихованні дитини та виходячи з інтересів дитини і вимог статей157,158 СК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його часткового задоволення.
		Дане рішення не є перешкодою в подальшому визначити участь у вихованні дитини у інший спосіб. До того ж, рішення не є перешкодою визначення батьками в добровільному порядку додаткових днів побачень позивача з дитиною.
		Керуючись ст. ст. ст. ст.2,18,77-81,259,263-265,280-281 ЦПК України, суд,-
		в и р і ш и в :
		позов ОСОБА_1 задовольнити частково .
		Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , спосіб участі його у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином:
		-щотижня з 10-00 години суботи до 12-00 години неділі ( з ночівлею ) , 
		-30 ( тридцять ) днів у період літніх канікул , 7 ( сім) днів у період зимових канікул, 
		-на державні та релігійні свята , однак без визначення конкретних свят та часу ( за домовленістю батьків дитини ) .
		Зустрічі проводити за попереднім погодженням з матір`ю дитини -   ОСОБА_2 .
		В іншій частині позову - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене учасниками справив апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
		 
		Суддя:    С. В. Ткаченко 
		Повний текст рішення складено 14 08 2023

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...