Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/18728/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 14.08.2023. Зареєстровано: 14.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.08.2023.
Дата набрання законної сили: 12.09.2023
Номер судового провадження: 1-кп/522/1359/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017160000000938

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		10.08.2023 
		Справа № 522/18728/17
		Провадження № 1-кп/522/1359/23
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		10 серпня 2023 року                            м. Одеса
		Приморський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого судді -         ОСОБА_1 , 
		секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі, кримінальне провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42017160000000938 від 12 липня 2017 року, щодо:
		ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одесі, громадянин України, з вищою освітою, одружений, на момент вчинення правопорушення заступник директора  головний природознавець Нижньодністровського національного природного парку, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		- за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Учасники процесу:
		прокурори:     ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		                ОСОБА_11 ,
		обвинувачений:         ОСОБА_7 ,
		захисник:             ОСОБА_12 ,
		 
		в с т а н о в и в:
		Відповідно до обвинувального акта, складеного старшим слідчим першого слідчого відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_10 та затвердженого прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_9 , ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 3 ст. 368 КК України.
		Відповідно до викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні вище вказаного злочину за таких обставин.
		Так, ОСОБА_7  згідно з наказом виконувача обов?язків директора Нижньодністровського національного природного парку № 05-О від 12.01.2016, працював на посаді заступника директора - головного природознавця Нижньодністровського національного природного парку.
		Згідно з Положенням про Нижньодністровський національний природний парк зі змінами, затвердженими наказом Міністерства екології та природніх ресурсів від 01.07.2015 № 250, Нижньодністровський національний природний парк, створений відповідно до Указа Президента України від 13.11.2003 № 1033 «Про створення Нижньодністровського національного природного парку», є об?єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
		Відповідно до п. 2 Положення, основними завданнями Парку є: збереження та відтворення цінних природних та історико-культурних комплексів та об?єктів пониззя річки Дністра, насамперед водно-болотних угідь, які мають статус Рамсарських, включаючи підтримання та забезпечення екологічної природної рівноваги в регіоні; створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних комплексів та об?єктів; організація та здійснення науково-дослідних робіт, у тому числі з вивчення природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розроблення та впровадження наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища, відтворення окремих видів флори та фауни, відновлення порушених екосистем, управління та ефективного використання природних ресурсів, організації та проведення моніторингу ландшафтного та біологічного різноманіття; відродження місцевих традицій природокористування; проведення екологічної освітньо-виховної роботи, тощо.
		Службу державної охорони Парку очолює директор Парку, який несе повну відповідальність за організацію її діяльності та забезпечення додержання режиму території, а також збереження, відтворення та раціональне використання природних комплексів і ресурсів у межах його території. У разі відсутності директора, його обов?язки виконує заступник директора (головний природознавець). Основними завданнями служби держохорони є: забезпечення додержання режиму охорони території та природних об?єктів на території Парку; попередження та припинення порушень природоохоронного законодавства на території Парку. 3 урахуванням ст. 61 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», служба державної охорони природно-заповідного фонду України має статус правоохоронного органу, на працівників якого, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, покладено обов?язки діяти лише в межах повноважень та способом, що передбачені Конституцією України та Законами України, та які є суб?єктами відповідальності за корупційні правопорушення, передбаченим ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції».
		Посадові особи служби державної охорони природно-заповідного фонду України мають право: перевіряти у громадян і службових осіб посвідчення на право перебування, використання природних ресурсів та здійснення іншої діяльності в межах відповідних територій та об?єктів природно-заповідного фонду; складати протоколи про порушення вимог законодавства, надсилати їх відповідним органамдля притягненнявинних осібдо відповідальності; вилучати у порушників предмети та знаряддя незаконного використання природних ресурсів, транспортні засоби, відповідні документи; тощо.
		Відповідно до посадової інструкції заступника директора - головного природознавця Нижньодністовського національного природного парку ОСОБА_7 здійснює державний контроль за дотриманням режиму території,використанням,відтворенням тазахистом природнихкомплексів Парку,організовує прийманняі передачузаповідних територій,здійснює загальнекерівництво організацієюі проведенняму межахтериторії Паркузаходів щодоохорони природнихекосистем відпожеж тапорушень природоохоронногозаконодавства, впровадження новітніх досягнень сучасної науки і техніки у галузі охорони заповідних територій, а також нагляд за додержанням на місцях технічних інструкцій, правил та інших вказівок щодо охорони цих територій та навколишнього природного середовища.
		У своїй діяльності заступник директора - головний природознавець керується діючим законодавством України, Законами України «Про природно-заповідний фонд України», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про мисливське господарство та полювання», Положеннм про Нижньодністровський національний природний парк, рішеннями науково-технічної ради Парку, нормативно-правовими документами Мінприроди України, іншими керівними документами, що визначають напрямки розвитку природно заповідної справи і стосуються діяльності Парку. 
		В обвинувальному акті зазначено, що заступник директора - головний природознавець ОСОБА_7 , будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди, з використанням наданого йому службового становища, за попередньою змовою з виконувачем обов?язків директора Парку, особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження (далі  Особа), вчинив злочинне діяння, яке дискредитує його, як працівника служби державної охорони природно-заповідного фонду України, набуло негативного суспільного резонансу на території міста Одеси, суттєвим чином підірвало авторитет та престиж правоохоронних органів в Одеській області.
		Так,на початкулипня 2017року,точна датата часдосудовим розслідуваннямне встановлена,у АДРЕСА_2 ,біля будівліПриморського районногосуду м.Одеси,під часзустрічі фізичноїособи підприємця ОСОБА_13 з виконувачемобов?язків директораПарку Особою тазаступником директорапарку ОСОБА_7 ,останні,знаючи пронамір ОСОБА_13 зайнятися діяльністю,пов?язаною зорганізацією перевезенняпо річціТурунчук рибаків-любителів,звернулись до ОСОБА_13 з вимогоюнадання їмнеправомірної вигодина постійнійоснові забезперешкодне здійсненняпідприємницької діяльності(організаціївідпочинку натериторії Парку,в томучислі шляхомперевезення начовнах любителів-рибаків),а такожза непритягненнядо адміністративноївідповідальності заст.91Кодексу Українипро адміністративніправопорушення. Сума неправомірної вигоди обгрунтована Особою та ОСОБА_7 кількістю перевезених ОСОБА_13 на човнах осіб рибаків-любителів та виходить з коефіцієнту 100 гривень за одну особу.
		У свою чергу ОСОБА_13 , не бажаючи надавати неправомірну вигоду, поцікавився у вказаних службових осіб про можливість укладення договору, який надасть йому законні підстави для здійснення вказаної підприємницької діяльності. Після цього Особа та ОСОБА_7 , підтверджуючи вимогу про надання їм неправомірної вигоди, повідомили про необхідність у будь-якому разі сплати коштів у сумі 100 гривень за перевезення на човні однієї особи рибака-любителя, при цьому посилаючись на те, що іншим чином здійснювати безперешкодну діяльність на території Парку не можливо.
		У подальшомуаналогічну вимогупро наданнянеправомірної вигодиу сумі50гривень заперевезення начовні одногорибака-любителяОсобою та ОСОБА_7 оголошено директоругромадської організації"Товариствомисливців тарибалок 21століття" ОСОБА_14  
		ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , сприймаючи вимогу Особи та ОСОБА_7 як загрозу у здійсненні підприємницької діяльності та розуміючи, що реалізація їх законних прав не можлива без надання службовим особам Парку неправомірної вигоди, вимушено погодились на такі умови, про що повідомили Особу та ОСОБА_7 
		11 липня 2017 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, в приміщенні кафетерію, який знаходиться на першому поверсі бізнес-центру «Кадорр» за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 66/2, ОСОБА_15 обіймаючи вказану посаду та являючись службовою особою, діючи умисно та за попередньою змовою з Особою з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди з використанням наданого їм службового становища, під час зустрічі з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 підтвердили раніше висунуту ними вимогу надання неправомірної вигоди на постійній основі за безперешкодне здійснення підприємницької діяльності (організації відпочинку на території Парку та перевезення на човнах любителів-рибаків), а також за не притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 91 КУпАП. Сума неправомірної вигоди для ОСОБА_13 обгрунтовувалась кількістю перевезених на човнах осіб рибаків-любителів та виходить з коефіцієнту 100 гривень за одну особу, а для ОСОБА_14 50 гривень за одну особу.
		У подальшому, не погоджуючись с незаконними вимогами Особи та ОСОБА_7 , ОСОБА_13 звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинене службовими особами Парку кримінальне правопорушення.
		24 липня 2017 року, близько 12 години 50 хвилин, у приміщенні кафетерію бізнес центру «Кадорр», за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 66/2, ОСОБА_7 , за попередньою змовою з Особою одержано від ОСОБА_13 та ОСОБА_14 частину обумовленої неправомірної вигоди в розмірі 5200 гривень за минулий десятиденний період здійснення безперешкодної підприємницької діяльності та території Парку та не притягнення до адміністративної відповідальності. Вказана сума виходила з розрахунку за перевезення 32 осіб ОСОБА_13 , що по 100 гривень за особу складало 3200 гривень, та перевезення ОСОБА_14 40 осіб, що по 50 гривень за особу складало 2000 гривень.
		Після одержання вказаної суми неправомірної вигоди ОСОБА_15 , за попереднім узгодженням з Особою запевнив ОСОБА_13 та ОСОБА_16 про відсутність необхідності укладення будь-яких офіційних договорів та про подальшу можливість здійснення безперешкодної підприємницької діяльності. Зазначена сума неправомірної вигоди в подальшому розподілена між Особою та ОСОБА_7 , які розпорядились грошовими коштами на власний розсуд.
		3 метою продовження реалізації свого злочинного умислу, направленого на одержання раніше вимагаємої від ОСОБА_13 та ОСОБА_16 неправомірної вигоди, 03.08.2017, близько 12 години 59 хвилин, у приміщенні кафетерію бізнес центру «Кадорр», за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 66/2, Трахтенберг В.1. за попередньою змовою з Особою з метою завуалювання своїх злочинних дій та надання вигляду офіційних правовідносин, повідомив ОСОБА_13 про необхідність укладення договору про вивезення останнім сміття з території Парку. Вказаний договір слугуватиме офіційним підтвердженням права перебування ОСОБА_13 на території Парку, та придасть уяву начебто його законній діяльності. Після отримання згоди на нові умови ОСОБА_7 одержано від ОСОБА_13 для Особи та самого ОСОБА_7 раніше вимагаєму частину неправомірної вигоди за ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в розмірі 12 500 гривень за здійснення безперешкодної підприємницької діяльності та території Парку та не притягнення до адміністративної відповідальності у період з 24.07.2017 по 03.08.2017, після чого ОСОБА_7 був затриманий безпосередньо на місці злочину співробітниками правоохоронних органів.
		Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що він, діючи умисно, із корисливих мотивів, вимагав та одержав неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 17 700 гривень для себе за не вчинення дій з використанням наданого службового становища, за попередньою змовою з Особою тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого ій службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 не визнав своєї вини за пред`явленим йому обвинуваченням, посилаючись на наявність ознак провокації щодо нього за допомогою свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ,з метою усунення з посад керівництва Нижньодніпровського національного природного парку, яке заважало директору Громадської організації «Товариство мисливців ти рибалок XXI століття» ОСОБА_14 систематично та грубо порушувати вимоги природоохоронного законодавства на території Парку, до складу якої входила також орендована на той час Громадською організацією земельна ділянка, та просив його виправдати.
		Зокрема,обвинувачений ОСОБА_7 пояснив,що міжкерівництвом Нижньодніпровськогонаціонального природногопарку та ОСОБА_14 ,який єдиректором Громадськоїорганізації «Товариствомисливців тарибалок XXIстоліття»,тривалий часіснував конфлікт,так як ОСОБА_14 систематично допускавгрубі порушеннявимог природоохоронногозаконодавства,перешкоджав службідержавної охорониНижньодніпровського національногоприродного паркуздійснювати своїпрямі посадовіобовя`зки,метою якихє забезпеченнядодержання режимуохорони територійта об`єктівприродно-заповідногофонду України,в зв`язкуз чимв 2016-2017роках припроведенні плановихрейдових обстеженьтериторії Паркуінспектори відділудержавної охорониприродно-заповідногофонду Паркускладали актищодофактів порушень природоохоронного законодавства представниками Громадської організації «Товариство мисливців ти рибалок XXI століття», а керівництво Парку надсилало ОСОБА_14 офіційні листи та приписи. 
		Оскільки ОСОБА_14 на листита приписине реагував керівництво Парку в липні 2017 року направило офіційні звернення до прокурора Одеської області, начальника Головного Управління Національної поліції в Одеській області, начальника управління Держрибагенства України у Одеській обасті, начальника Білгород-Дністровського відділу поліції ГУНП в Одеській області про прийняття заходів реагування щодо фактів порушень природоохоронного законодавства представниками Громадської організації «Товариство мисливців ти рибалок XXI століття», зафіксованих в актах інспекторів Парку за 2016-2017 рр., в зв`язку з цим ОСОБА_14 за допомогою свого знайомого ОСОБА_13 , з метою помсти та усунення з посад керівництва Парку, здійснив провокацію кримінального правопорушення.
		Для цього на початку липня 2017 року до нього, як заступника директора Парку, звернувся ОСОБА_13 з проханням укласти з ним договір щодо здійснення підприємцької діяльності, пов?язаної з організацією відпочинку на території Парку шляхом перевезення по річці ОСОБА_17 на човнах любителів-рибаків. Керівництво Парку розглянуло прохання ОСОБА_13 , він та директор парку Особа зустрілися з ОСОБА_13 біля Приморського районного суду м. Одеси, проконсультували його щодо умов та обмежень при укладенні типового договору між ОСОБА_18 та фірмою ОСОБА_13 , який ОСОБА_19 вже укладав з іншими юридичними особами, та досягли домовленності на укладення типового договору. Однак, неправомірної вигоди вони у ОСОБА_13 не вимагали, ніяких погроз не висловлювали, так як перешкоджати підприємцької діяльності ОСОБА_13 вони не могли, а також не могли складати протоколи про порушення ним природоохоронного законодавства, так як ОСОБА_13 до зверненння до керівництва Парку, а також після цього до 03.08.2017 року підприємницької діяльності на території Парку не здійснював.
		Також ОСОБА_13 повідомив, що працює у ОСОБА_14 та просив щоб він та директор парку Особа зустрілися з питань укладення зазначеного типового договору не тільки з ним, а також з ОСОБА_14 , що свідчило про те, що фактично стороною договору буде не власник фірми ОСОБА_13 , а ОСОБА_14 Керівництво Парку вирішило,що в інтересах Парку було контролювати дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні Громадською організацією «Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття» діяльності, пов?язаної з організацією відпочинку на території Парку, при виконанні договору, та дало згоду на зустріч з ОСОБА_14 
		11.07.2017 вони з директором парку Особою вдруге зустрілися з ОСОБА_13 та вперше з ОСОБА_14 , обговорили умови та обмеження типового договору, досягли домовленості з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на укладення типового договору, так як керівництво Парку було зацікавлене в приведенні до вимог природоохоронного законодавства діяльності Громадської організації «Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття» на території Парку, яка буде обмежена умовами типового договору. 
		Зокрема,вони обговорювали  з ОСОБА_13  та ОСОБА_14  питання про сумісніприродоохоронні заходидля упорядкуваннямісць білявже збудованих ОСОБА_14 на територіїПарку альтанок та причалів,про періодичнеприбирання фірмою ОСОБА_13 сміття завідвідувачами та вивезенняспецавтомобілями сміттяз територіїПарку,про розміщення вагончику,де будутьчергувати інспекториПарку дляїх інструктажупо ТБдля попередження нещаснихвипадків наводі,для ведення відповіднихжурналів дляточного підрахуванняосіб рибалок,що заїхалита виїхали з території Парку, для перевіркизнарядь лову, для дотриманнярибалками порядкулову тазабороненої зони, атакож про виділенняфірмою ОСОБА_13 грошових коштівна придбання 7 10комплектів формидля інспекторівслужби державної охорониНижньодніпровського національногоприродного парку, які будутьпрацювати привиконанні зазначенихумов таобмежень договору,щоб формабула врученапри проведеннізаходу з участю ЗМІдля висвітленняцієї події,щоб довести довідома місцевого населення тагромадскості. 
		Однак, неправомірної вигоди вони не вимагали у ОСОБА_13 з зазначених причин, так як останній ніякої діяльності до укладення договору не міг здійснювати на території Парку, а у ОСОБА_14 , який намагався здійснювати незаконну діяльність на території Парку, оскільки керівництво Парку вже звернулося до правоохоронних органів про прийняття заходів реагування щодо фактів порушень природоохоронного законодавства представниками Громадської організації «Товариство мисливців ти рибалок XXI століття» при здійсненні такої незаконної діяльності, в своїх показаннях свідки зазначали про вимагання хабара з метою незаконного притягнення керівництва ОСОБА_18 до кримінальної відповідальності.
		Між тим, незважаючи на досягнуту домовленість на укладення договору 11.07.2017, ОСОБА_14 та ОСОБА_13 до офісу Парку не з`являлися, документів не надавали, в звязку з чим він телефонував ОСОБА_13 , як власнику фірми, яка буде стороною договору, для завершення цього питання, оскільки керівництво Парку чекало від ОСОБА_13 документів та дій по укладенню договору, однак ОСОБА_14 та ОСОБА_13 тягнули з укладенням договору, вони зустрічалися 24.07.2017, 28.07.2017 та 03.08.2017 та повторно обговорювали умови укладення типового договору. Під час зістрічі 24.07.2017 року ОСОБА_13 йому грошових коштів не давав та мови про це не було. 
		03.08.2017 вони з ОСОБА_13 в четвертий раз обговорювали умови договору, однак не договору про вивезення сміття з території Парку для завуалювання злочинних дій та надання вигляду офіційних правовідносин, як зазначено в обвинувальному акті, а умови типового договору Парку з юридичними особами, однією з умов якого є вивезення фірмою ОСОБА_13 сміття за особами, яким фірмою ОСОБА_13 будуть надаватися послуги щодо організації відпочинку громадян на території Парку. Наприкінці зустрічі ОСОБА_13 несподіванно передав гроші, як він вважав на придбання працівникам служби охорони Парку форми, умови придбання якої обговорювалися вже місяць, щоб форма була вручена при проведенні зазначеного заходу участю ЗМІ, після цього він був затриманий працівниками правоохоронних органів. 
		Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали кримінального провадження, допитавши обвинуваченого, свідків, дослідивши докази у кримінальному провадженні, надані сторонами обвинувачення та захисту, суд дійшов висновку про таке.
		Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Згідно ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.
		Відповідно до положень абз. 5, 6, 17 ч.1 ЗУ «Про запобігання корупції»: 
		корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною участині першійстатті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;
		корупція - використання особою, зазначеною участині першійстатті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей;
		викривач - фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв`язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.
		Таким чином, відповідно до диспозиції абз. 17 ч.1 ЗУ «Про запобігання корупції», викривачем може бути фізична особа, яка, за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, вчинених іншою особою, виключно якщо така інформація стала їй відома у зв`язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, тощо.
		За відсутності умов, зазначених в диспозиції абз. 17 ч.1 ЗУ «Про запобігання корупції», який є базовим по відношенню до Кримінального Кодексу України, особа, яка заявила про можливий факт корупційного правопорушення має статус заявника, однак не є викривачем, відсутні правові підстави для визнання цієї особи потерпілим у кримінальному провадженні про корупційне правопорушення. 
		Диспозиція ч.3 ст.368 КК України, в редакції, яка діяла на момент події, інкримінованої обвинуваченому, як кримінальне правопорушення, встановлювала кримінальну відповідальність за одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення або не вчинення дій такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		Відповіднодо зазначенихнорм Законів суб`єктом зазначеного кримінального правопорушення може бути тільки службова особа. 
		Суб`єктивна сторона одержання неправомірної вигоди характеризується тільки прямим умислом та наявністю корисливого мотиву. 
		Відповідальність заодержання неправомірної вигоди настаєтільки заумови,якщо службоваособа одержалаїї завиконання абоневиконання вінтересах того,хто дає неправомірну вигоду, або третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		Прицьому важливо,щоб вонаодержала неправомірну вигоду за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади або організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або хоч і не мала повноважень вчинити відповідні дії, але завдяки своєму службовому становищу могла вжити заходів до їх вчинення іншими службовими особами.
		Наявність кваліфікуючої ознаки вимагання неправомірної вигоди міє місце в тих випадках, коли ініціатором давання-одержання хабара є службова особа  хабароодержувач; пропозиція про давання хабара має характер вимоги, яка підкріплюється відкритою погрозою або створення таких умов, які переконують хабародавця у наявності реальної небезпеки його інтересам, що змушує його погодитися з вимогою хабароодержувача; дії (бездіяльність) , якими погрожує вимагач обумовлені його службовим становищем, мають протиправний характер, оскільки спрямовані на заподіяння шкоди лише правам та законним інтересам хабародавця.
		Вимагання за вчинення (невчинення) з використанням службового становища таких дій, які спрямовані на задоволення незаконних (протиправних) інтересів хабародавця, не може розглядатися як вимагання хабара. При вимаганні хабара службова особа може реалізувати погрозу, яка висловлена на адресу хабародавця, і вчинити з використанням свого службового становища дії, що фактично заподіють шкоду його законним інтересам.
		Сторона обвинувачення, як доказ інкримінованих дій, вчинених обвинуваченим ОСОБА_7 до звернення ОСОБА_13 із заявою про вчинення кримінального правопорушення 12.07.2017, а саме як доказ злочинного умислу обвинуваченого ОСОБА_7 та Особи який у них начебто виник на початку липня 2017 року на вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ; а також як доказ вимагання ОСОБА_7 та Особою неправомірної вигоди під час зустрічей з ОСОБА_13 у невстановлений час біля Приморського районного суду м. Одеси; а також як доказ вимагання неправомірної вигоди під час зустрічі з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 11 липня 2017 року в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », надала суду:
		- показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ; 
		- заяву ОСОБА_13 про вчинення кримінального правопорушення від 12.07.2017, а саме про вимагання у нього як підприємця, який в 2017 році займається організацією рибалки для любителів та доставки рибаків на територію Нижньодністровського національного природного парку, директором цього Парку Особою та заступником директора ОСОБА_7 неправомірної вигоди в розмірі 100 грн. з однієї особи рибака, а також за заключення з ним договору та неперешкоджання в підприємницький діяльності, що приблизно складає 20000 грн. на місяць;
		- витяг з ЕРДР про внеснення відомостей у кримінальному провадженні № 42017160000000938 від 12.07.2017 щодо вимагання службовими особами одного з природно-заповідних парків Одеського регіону у громадянина за неперешкоджання у здійсненні підприємницької діяльності неправомірної вигоди в сумі 20000 грн, за ознаками ч.3 ст. 368 КК України. 
		Сторона обвинувачення, як доказ інкримінованих дій, вчинених обвинуваченим ОСОБА_7 після звернення ОСОБА_13 с заявою про вчинення кримінального правопорушення 12.07.2017, а саме 24 липня 2017 року, надала суду:
		- показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ;
		письмові докази:
		- протокол вилучення у ОСОБА_13 від 24.07.2017 належних йому грошових коштів в сумі 5200 грн. для отримання доказів злочинної діяльності та розкриття схеми, пов?язаної з вимаганням та одержанням неправомірної вигоди посадовими особами Нижньодністровського національного природного парку; 
		- протокол огляду грошових коштів від 24.07.2017, вилучених у ОСОБА_13 в сумі 5200 грн. ; 
		- протокол вручення ОСОБА_13 від 24.07.2017 грошових коштів в сумі 5200 грн., які не були заздалегідь ідентифіковані (помічені). 
		Сторона обвинувачення,як доказвчинення обвинуваченим ОСОБА_7 інкримінованих дій03.08.2017року,  надала суду:
		- показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ;
		письмові докази:
		- протокол вилучення у ОСОБА_13 від 03.08.2017 належних йому грошових коштів в сумі 12500 грн. для отримання доказів злочинної діяльності та розкриття схеми, пов?язаної з вимаганням та одержанням неправомірної вигоди посадовими особами Нижньодністровського національного природного парку; 
		- протокол ідентифікації (помітки) грошових коштів від 03.08.2017 в сумі 12500 грн. спеціальним препаратом «Промінь-1», з відібранням зразку препарату, для подальшого вручення ОСОБА_13 ; 
		- протокол вручення ідентифікованих (помічених) грошових коштів ОСОБА_13 від 03.08.2017, в період часу з 10.01 до 10.15, в сумі 12500 грн. ; 
		-протокол огляду місця події від 03.08.2017, проведеного з 13.00 до 13.40 , складений слідчим ОСОБА_10 в присутності понятих ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , згідно якого на вулиці біля входу в бізнесцентр «Kadorr» виявлений заступник директора Нижньодністровського національного природного парку ОСОБА_7 , проведено його освідування, с лівої кишені ОСОБА_7 надав грошові кошти в сумі 12500 грн.(опис номіналу на кількості купюр), на яких виявлено світіння жовто-зеленого кольору, а також ОСОБА_7 надав грошові кошти в сумі 20 грн., мобільний телефон, пачку з цигарками та запальничку, які вилучено, поміщено в пакет та опечатано; 
		-протокол освідування ОСОБА_7  від 03.08.2017 року, згідноякого з13.10до 13.20проведене освідуваннязатриманого,на лівій долоні виявлено жовто-зеленесвітіння,були взятізмиви здолоней  ОСОБА_7 , фіксацію проводив співробітник СБУ ОСОБА_22 відеокамерою марки «Sony» з флешнакопичувачем інформації Micro  SD; 
		- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.08.2017, складений слідчим ОСОБА_10 , в присутності захисника ОСОБА_23 , згідно якого о 13.38 , на вулиці біля входу в бізнесцентр «Kadorr», з застосуванням співробітником СБУ ОСОБА_22 технічних засобів фіксації, відеокамери марки «Sony» з флешнакопичувачем інформації Micro  SD, був затриманий ОСОБА_7 , у нього при обшуку вилучені джинсові брюки;
		- висновок криміналістичної експертизи спеціальних хімічних речовин № 17-4125 від 25.09.2017 , згідно якого на досліджених грошових коштах в сумі 12500 грн., на ватних тампонах зі змивами з рук ОСОБА_7 , на пачці сигарет, на запальничці, на поверхні кішені джинсових брюк є спецбарвник  люмінесцентний порошок, який має загальнородову приналежність між собою та зі зразком спецбарвника, наданим для порівняного дослідження;
		- протокол обшуку від 03.08.2017, проведеного слідчим з ОВС СВ Управління прокуратури Одеської області ОСОБА_24 , з 13.10 до 16.45, за ухвалою Приморського районого суда м. Одеси від 02.08.2017, в присутності юристконсульта ОСОБА_25 , понятих ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , без проведення фіксації технічними засобами, згідно якого в приміщенні офісу Нижньодністровського національного природного парку, розташованого за адресою м. Одеса, Французький бульвар, 89, вилучені документи,чорнові записи, що підтверджують перелік субєктів підприємницької діяльності на території Нижньодністровського національного природного парку, матеріалів щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності, комп?ютерна техніка, електронні носії інформації та мобільні телефони, грошові кошти, здобуті злочинним шляхом; 
		- протокол обшуку від 03.08.2017, проведеного слідчим з ОВС СВ Управління прокуратури Одеської області ОСОБА_28 в присутності понятих ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , за ухвалою Приморського районого суда м. Одеси від 02.08.2017, з застосуванням засобу фіксації  мобільного телефона, згідно якого з 13.10 до 15.45, в житловому будинку в АДРЕСА_1 , вилучено папку синього кольору с документами: постановою про притягнення в якості обвинуваченого від 12.05.2010, касаційним поданням від 30.06.2010, вироком Малиновського райсуда від 26.06.2012, ухвалою Одеського апеляційного та Верховного суду; пластникову картку «Приватбанку»;
		- протокол огляду від 07.08.2017 речей та документів, вилучених під час обшуків 03.08.2017 в приміщенні офісу за адресою АДРЕСА_3 ; в квартирі в АДРЕСА_4 ; в житловому будинку в АДРЕСА_1 .;
		- ухвалу Приморського районого суда м. Одеси від 09.08.2017, якою накладений арешт на грошові кошти в сумі 12500 грн., речі та документи, вилучені під час огляду місця події згідно протоколу від 03.08.2017; згідно протоколу затримання ОСОБА_7 від 03.08.2017, а також згідно протоколів обшуків, проведених 03.08.2017 в приміщенні офісу за адресою АДРЕСА_3 та в житловому будинку в АДРЕСА_1 .; 
		- постанову від 31.08.2017 року про визнання речовими доказами грошових коштів в сумі 12500 грн., джинсових брюк синього кольору, змивів з рук ОСОБА_7 , експерементального зразку спеціального засобу, а також грошових коштів в сумі 1200 грн., вилучених в ході обшуку за місцем проживання Особи, переданих для зберігання в камері зберігання речових доказів; 
		-протокол прорезультати проведеннянегласної слідчої (розшукової)дії - аудіо-,відеоконтролю особи від 02.08.2017року,з якоговбачається,що булидосліджені матеріалиоперативно-технічногозаходу,які надійшлиз ВОДУСБУ вОдеський області,що зберігаютьсяна оптичномудиску DVDR,реєстраційний номер№65/4-910твід 24.07.2017,на вказаномуносії інформація міститьсяна аудіофайлі під назвою«Track5»та відеофайлі підназвою «170724_1244».При відкритті відеофайлу«170724_1244» встановлено, що на ньому міститься відеозапис зі звуковим супроводом тривалістю 1 година 10 хвилин, та ауді файл «Track 5» тривалістю 57.47 хвилин, на яких зафіксовані дії та розмови обвинуваченого ОСОБА_7 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 під час зустрічі 24.07.2017 року, о 12.51, біля бізнесцентру «Kadorr» та в кафе «Kadorr», в ході якої ОСОБА_13 передає ОСОБА_7 грошові кошти. Орігінал розмов, відео та аудіо матеріал зберігається на носії інформації - картах памя?яті «micro SD», реєстр. №65/4-911т від 20.07.2017, №65/4-912т від 20.07.2017, які зазначені в додатках до протоколу;
		- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 04.08.2017 року, складеного з 14.10 до 15.00, з якого вбачається, що були досліджені матеріали оперативно-технічного заходу, які надійшли з ВОД УСБУ в Одеський області, що зберігаються на оптичному диску DVDR, реєстраційний номер №65/4-974т від 28.07.2017, на вказаному носії інформація міститься на аудіо файлі під назвою «Track 2»(17Лип28_0106-17Лип28_ 0124) та відеофайлі під назвою «170728_0923», отримані в ході проведення вказаного заходу 28.07.2017. При відкритті відеофайлу«Track 2»(17Лип28_0106-17Лип28_ 0124) встановлено, що він являє собою відеозапис зі звуковим супроводом тривалістю 17 хв. 59 сек. , в якому зафіксовані бесіди обвинуваченого ОСОБА_7 , Особи та ОСОБА_14 , ОСОБА_13 під час їх зустрічі 28.07.2017 року, о 09.23, біля автозаправної станції №Укр-Петроль», тривалістю 17.59 хвилин. Орігінал розмов, відео та аудіо матеріал зберігається на на оптичному диску DVDR №65/4-977т від 28.07.2017 та micro SD №65/4-975т від 28.07.2017, №65/4-976т від 27.07.2017, які зазначені в додатках до протоколу; 
		- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 04.08.2017 року, складеного з 15.30 до 17.00, з якого вбачається, що були досліджені матеріали оперативно-технічного заходу, які надійшли з ВОД УСБУ в Одеський області, що зберігаються на оптичному диску DVDR, реєстраційний номер №65/4-977т від 01.08.2017, на вказаному носії інформація міститься на аудіо файлі під назвою «Track 5- Сегмент 1(00_17_33.384-00_49_26.000)» тавідеофайлипідназвою«170803_1213_ch2Сегмент1(00_11_54.59400_37_20.520)»,«170803_1251_ch2», «170803_1258_ch2», отримані в ході проведення вказаного заходу 03.08.2017. При відкритті відеофайлів під назвою «170803_1213_ch2Сегмент1 (00_11_54.59400_37_20.520)» , «170803_1251_ch2»,«170803_1258_ch2» встановлено, що вони являють собою відеозаписи зі звуковим супроводом тривалістю 25 хв. 25 сек. , 6 хв. 55 сек., 3 хв. 33 сек., відповідно. При відкритті відеофайлу«Track 5- Сегмент 1(00_17_33.384-00_49_26.000)» встановлено, що він являє собою аудіо запис тривалістю 31 хв. 54 сек., в якому зафіксовані бесіди обвинуваченого ОСОБА_7 , ОСОБА_13 під час їх зустрічі 03.08.2017 року, о 12.31, в кафе «Kadorr», в ході якої ОСОБА_13 передає ОСОБА_7 грошові кошти. Орігінал розмов, відео та аудіо матеріал зберігається на оптичному диску DVDR №65/4-977т від 01.08.2017 та картки памя?яті micro SD, №65/4-978т від 01.08.2017, №65/4-979т від 01.08.2017, які зазначені в додатках до протоколу;
		-протокол прорезультати проведеннянегласної слідчої (розшукової)від 08.08.2017року,з якоговбачається,що булидосліджені матеріалиоперативно-технічногозаходу,які надійшлиз ЦОТЗУСБУ вОдеський області,що зберігаютьсяна оптичномудиску DVDR,реєстраційний номер№65/4-994твід 01.08.2017,в якихзафіксовані телефонні розмови обвинуваченого ОСОБА_7  та ОСОБА_13 21.07.2017та 23.07.2017,під час якихвони домовляютьсяпро зустріч24.07.2017;а також27.07.2017 обвинуваченого  ОСОБА_7  та ОСОБА_14 під час якихвони домовляютьсяпро зустріч28.07.2017;обвинуваченого ОСОБА_7  та ОСОБА_13 02.08.2017,03.08.2017, під час яких вони домовляються про зустріч 03.08.2017;
		-копію паспорту та характеристику ОСОБА_7 ; наказ виконувача обов?язків директора Нижньодністровського національного природного парку № 05-0 від 12.01.2016 про переведення ОСОБА_7 на посаду заступника директора - головного природознавця Нижньодністровського національного природного парку, які посвідчують та характеризують обвинуваченого, підтверджують, що останній працював на посаді заступника директора під час інкримінованої події; 
		- Положення про Нижньодністровський національний природний парк, затверджене наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 19.06.2009 № 321 ( у редакції наказу Мінприроди від 05.06.2012 № 291). 
		Суд під час судового розгляду дослідив зазначені докази, надані стороною обвинувачення, в повному обсязі, відповідно до приписів ст. ст. 351,352,358, 359 КПК України, та дійшов до такого.
		Так, на підтвердження інкримінованих дій, вчинених обвинуваченим ОСОБА_7 та Особою до звернення ОСОБА_13 із заявою про вчинення кримінального правопорушення 12.07.2017, свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 зазначали таке. 
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що з березня 2017 року він почав займатися на території Нижньодністровського національного природного парку підприємницькою діяльністю по організації рибалки, давав рекламні оголошення в соціальних мережах, йому телефонували і він надавав послуги по доставці рибалок на річку Глибокий Турунчук на територію Парку. Однак інспектори Нижньодністровського національного природного парку перешкоджали його кліентам здійснювати вилов риби пояснюючі це тим, що на території Парку забороняється займатися любительською рибалкою, вимагали з кожного кліента 100-150 гривень, а також сказали йому, що за безперешкодне заняття любительським виловом риби необхідно вирішити фінансові питання з керівництвом Парку. На початку липня він зустрівся з Особою та ОСОБА_31 в с. Маяки Біляївського району Одеської області, вони обмінялися номерами мобільних телефонів.
		Потім зустрілися біля Приморського районного суду в м. Одесі, Особа та ОСОБА_7 вимагали в нього за організацію любительського вилову риби неправомірну вигоду у розмірі 100 грн. за кожну особу, а також запропонували організувати зустріч з його товаришем ОСОБА_14 , який також повинен сплачувати їм за організацію любительського вилову риби неправомірну вигоду у розмірі 50 гривень за одну особу, про що він повідомив ОСОБА_14 
		11.07.2017 він та ОСОБА_14 зустрілися з Особою та ОСОБА_7 в м.Одесі, останні звернулися до ОСОБА_14 з неправомірною вимогою грошових коштів в зазначеному розмірі. В цей же день зателефонував ОСОБА_7 та вони з ОСОБА_14 знов зустрілися з ОСОБА_32 і невідомою особою біля заправки "Сокар", останні вимогали у них грошові кошти за безперешкодну організацію любительського вилову риби на річці ОСОБА_33 .
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що на початку липня 2017 йому стало відомо від ОСОБА_13 про вимагання Особою та ОСОБА_7 неправомірної вигоди у розмірі 100 гривень за одну особу за безперешкодне зайняття любительським виловом риби на річці ОСОБА_33 , також ОСОБА_13 передав, що вони хочуть з ним зустрітися.
		11.07.2017 він та ОСОБА_13 зустрілися з Особою та ОСОБА_7 в м.Одесі, останні вимогали в нього, як директора Громадської організації «Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття», грошові кошти за безперешкодне заняття любительським виловом риби на річці ОСОБА_33 . Через деякий час за вимогою ОСОБА_7 вони знов зустрілися з ним та невідомою особою біля заправки "Сокар", останні вимогали з нього та ОСОБА_13 грошові кошти у зазначеному розмірі.
		Разом з тим, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 , показання якого також є доказами відповідно до приписів ст. 84, ч.1 ст.95 КПК України, категорично заперечував обставини, зазначені свідками ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , та пояснив, що у нього та директора парку Особи на початку липня 2017 року ніякого умислу на вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_13 не виникало, вони з ним знайомі не були, так як ОСОБА_13 ніколи не здійснював в Нижньодніпровському національному природному парку підприємницької діяльності. 
		Натомість, ОСОБА_13 за власною ініціативою в липні 2017 звернувся до нього з проханням укласти між своєю фірмою та Парком договір на такий вид діяльності, як організація відпочинку громадян та любительського вилову риби на річці ОСОБА_33 на території Парку, яке керівництво ОСОБА_18 розглянуло. 
		Для обговорення умов договору вони з директором Парку Особою зустрілися з ОСОБА_13 біля Приморського районного суду м. Одеси та досягли згоди щодо умов укладення безкоштовного типового договору, але ОСОБА_13 попросив по питанням укладення цього договору зустрітися також з його знайомим ОСОБА_14 ..
		Протягом 2016та 2017року,під часрейдових обстеженьтериторії Паркуінспекторами відділу державноїохорони Паркубуло виявлено,що ОСОБА_14 намагається здійснюватинезаконну підприємницькудіяльність поорганізації любительськоговилову риби нарічці ОСОБА_33 ,що входитьдо територіїПарку,будує без відповіднихдозволів споруди, залякуєта погрожуєінспекторам,в зв`язкуз чимскладалися акти,а керівництвом Парку направлялися офіційні листи та виносилися приписи директору Громадської організації «Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття» ОСОБА_14 щодо забезпечення додержання вимог законодавства. Оскільки ОСОБА_14 на них не реагував директор Парку Особа в травні 2017 року направив офіційні звернення до прокурора Одеської області, керівників правоохоронних органів Одеської області про прийняття заходів реагування на зазначену незаконну діяльність ОСОБА_14 ..
		Після прохання ОСОБА_13 залучити ОСОБА_14 для обговорення умов укладення договору між ОСОБА_18 та фірмою ОСОБА_13 вони з директором Парку Особою зрозуміли, що ОСОБА_13 є підставною особою ОСОБА_14 , який в такій формі хоче здійснювати підприємницьку діяльність на території Парку. Однак, вони погодилися на зустріч 11.07.2017 року, так як керівництво ОСОБА_18 було зацікавлено в укладенні типового договору, на підставі якого діяльність директора Громадської організації «Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття» ОСОБА_14 буде відповідати вимогам природоохоронного законодавства.
		11.07.2017 вони з директором Парку Особою зустрілися з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , ніякого вимагання неправомірної вигоди та погроз, які є надуманими та неспроможними, вони не висловлювали, а знов обговорювали з свідками умови типового договору між ОСОБА_18 та фірмою ОСОБА_13 по організації відпочинку громадян та любительського вилову риби на річці ОСОБА_33 на території Парку, було зрозуміло, що фактично стороною договору є ОСОБА_14 , який вів переговори, вони з свідками досягли домовленності щодо умов укладення безкоштовного типового договору.
		Суд вважає, що сторона обвинувачення не надала суду доказів, які б об`єктивно підтверджували зазначені показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а також спростовували б показання обвинуваченого ОСОБА_7 щодо інкримінованих подій до звернення ОСОБА_13 із заявою про вчинення кримінального правопорушення 12.07.2017.
		Так, стороною обвинувачення не надано доказів здійснення фізичною особою підприємцем ОСОБА_13 в 2017 році підприємницької діяльності на території Парку, якій могли б погрожувати перешкодами та притягненням до адміністративної відповідальності Особа та ОСОБА_7 в разі неодержання неправомірної вигоди. Відповідно, не надано документів на підтвердження законності та правомірності такої діяльності на території Парку, який належить до природно-заповідного фонду України, відповідно до законодавстава, наведеного в обвинувальному акті, здійснення будь-якої діяльності на території Парку фізичними або юридичними особами можливо лише за узгодженням з керівництвом та спеціалистами Парку.
		Також сторона обвинувачення не надала доказів на підтвердження законності та правомірності діяльності директора Громадської організації «Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття» ОСОБА_14 на території Парку, з огляду на пояснення останнього під час допиту в судовому засіданні на правомірність здійснення ним такої діяльності без посилання на конкретні документи.
		Крім того, під час досудового розслідування не були встановлені особи інспекторів Нижньодністровського національного природного парку, які, зі слів свідків, на початку липня 2017 року вимагали грошові кошти у клієнтів та нібито сказали ОСОБА_13 звернутися до Особи та ОСОБА_7 для вирішення фінансових питань для безперешкодного заняття любительським виловом риби.
		Не надано доказів на встановлення особи, яка ініціювала зустрічі обвинувачених та свідків до 12.07.2017, зазначені в обвинувальному акті, шляхом отримання інформації від оператора мобільного зв`язку, з мобільних телефонів останніх, зокрема вилучених в ході обшуків, тощо, для перевірки версій сторони обвинувачення та сторони захисту, які стверджували, що ініціатором цих зутрічей, під час яких вчинялися інкриміновані злочинні дії, була протилежна сторона.
		Між тим, сторона захисту, на підтвердження пояснень обвинуваченого ОСОБА_7 щодо зазначених подій та існування конфліктних відносин між керівництвом Парку та директором Громадської організації «Товариство мисливців та рибалок XXI століття» ОСОБА_14 протягом 2016 та 2017 років, в зв`язку з якими відносно нього відбулася можлива провокація злочину, відповідно до приписів п.11 ст. 290 КПК України, надала наступні документи, отримані від керівництва Нижньодністровського національного природного парку на запит захисника, поданого в порядку п.2 ч. 4 ст. 42, статей 47 та 93 КПК України, досліджені під час судового розгляду, відповідно до вимог ст. ст. 351,352,358, 359 КПК України:
		-акт обстеження території № 71 від 17.06.2016, в якому на лівому березі р.Глибокий Турунчук, в зоні регульованої реакреації, виялене несанкціоноване будівництво тимчасових споруд в кількості 7 штук, а також виком водноболотної рослинності без будь-яких дозввільних документів, з додатками фотодокументів;
		-акт обстеження території № 81 від 31.08.2016, в якому на лівому березі р.Глибокий Турунчук, в зоні регульованої реакреації, виялене несанкціоноване будівництво 13 містків, 9 альтанок без будь-яких дозввільних документів, з додатками фотодокументів;
		-акт обстеження території № 80 від 05.09.2016, в якому на лівому березі р.Глибокий Турунчук, в зоні регульованої реакреації, виялене несанкціоноване будівництво 13 містків, 9 альтанок без будь-яких дозввільних документів, з додатками фотодокументів;
		-акт обстеження території № 85 від 07.09.2016, в якому на розгалуженні річок Глибокий Турунчук та Дністер виялено два автомобільні кунга, 19 альтанок , містки, стовпи, загальною кількістю 34 споруди на лівому та 27 споруд на правому березі без будь-яких дозввільних документів, з додатками фотодокументів;
		-акт обстеження території № 90 від 03.10.2016, в якому на Ніжньодністровському НПП р.Глибокий Турунчук, виявлені інформаційні таблички в кількості 18 штук про лов риби, 12 осіб, які представились співробітниками Громадської організації «Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття», хоча лов риби без відповідних дозволів заборонений, з додатками фотодокументів;
		-акт обстеження території № 144 від 11.03.2017, в якому зафіксовано на території парку проведення робіт єкскаватором по планіровці території шляхом зняття верхнього шару грунту, підсипці відходами будівельних матеріалів та планировці території в 20 м від берегу р.Дністер, з викорчовкою чотирьох дерев; 
		- приписи в.о. директора Нижньодністовського національного природного парку Особи ОСОБА_14 , як голові ТОВ «Мисливців та рибалок «ХХІ століття» та Громадської організації «Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття» від 02.03.2017 та від 23.03.2017 щодо забезпечення додержання вимог законодавства при здійсненні любительского та спортивного рибальства у водойомах в межах природно-заповідного фонду, а також прийняття заходів щодо недопущення порушень вимог природоохранного законодавства, зафіксованих в актах обстеження території Нижньодністовського національного природного парку;
		-звернення в.о. директора Нижньодністовського національного природного парку Особи до прокурора Одеської області ОСОБА_34 від 26.05.2017 року №335/01, до начальника Головного Управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_35 від 26.05.2017 року №337/01, до начальника управління Держрибагенства України у Одеській обасті ОСОБА_36 від 18.05.2017 №313/01, до т.в.о. начальника Білгород-Дністровського відділу поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_37 від 18.05.2017 №311/01 про застосування заходів реагування щодо представників Громадської організації «Товариство мисливців ти рибалок XXI століття» стосовно грубих порушень вимог природоохоронного законодавства і перешкоджанню службі державної охорони Нижньодніпровського національного природного парку здійснювати свої посадові обов`язки.
		З огляду на наведене суд визнає показання обвинуваченого ОСОБА_7 достовірними, оскільки, як зазначалося, сторона обвинувачення не надала будь-яких доказів на спростування показань останнього та на підтвердження показань свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 щодо подій до 12.07.2017, які інкримінувалися обвинуваченому. 
		Натомість знаходить підтвердження версія обвинуваченого про те, що між керівництвом Парку та ОСОБА_14 , як директором Громадської організації «Товариство мисливців та рибалок XXI століття», протягом 2016 та 2017 років існують конфліктні відносини, які з незрозумілих причин залишилися поза увагою сторони обвинувачення при встановленні обставин кримінального правопорушення, в зв`язку з чим орган досудового розслідування через ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , в порушення вимог ст. 271 КПК України, міг провокувати ОСОБА_7 на вчинення злочину. 
		Між тим, згідно приписів ч.3 ст. 271 КПК України, під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем.
		Крім того, на думку суду орган досудового розслідування під час проведення обшуку 03.08.2017 в приміщенні офісу Нижньодністровського національного природного парку за адресою м. Одеса, Французький бульвар, 89, здійснив вибіркове вилучення документів з огляду на те, що ухвалою Приморського районого суда м. Одеси від 02.08.2017 був наданий дозвіл на вилучення речей та документів, що мають відношення до події кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КПК України, однак органом досудового розслідування були вилучені речі та документи, на жодний з яких сторона обвинувачення не послалася під час судового розгляду кримінального провадження, як на доказ вчинення обвинуваченим інкримінованого злочину. Натомість під час проведення обшуку не були вилучені документи, що наразі витребувані захисником, які прямо свідчать про обставини кримінального правопорушення, які, відповідно до приписів п.1 ч.1, ч.2 ст.91 КПК України,підлягає доказуванню у кримінальному провадженні.
		У заяві про вчинення кримінального правопорушенння від 12.07.2017 свідок ОСОБА_13 зазначив, що він є приватним підприємцем, в 2017 році почав займатися підприємницькою діяльністю по організації рибалки, надавати послуги по доставці рибалок любителів на територію Нижньодністровського національного природного парку. За укладення з ним договору, за безперешкодне здійснення зазначеної діяльності в.о. директора Нижньодністровського національного природного парку Особа та його заступник ОСОБА_7 вимагають у нього неправомірну вигоду в розмірі 100 грн. за перевезення кожного рибака, що приблизно складає 20000 грн. на місяць.
		Відповідно до приписів чч.1-4, пп.1-4 ч.5 ст.214 КПК України, яка визначає початок досудового розслідування: 
		1.Слідчий,прокурорневідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості доЄдиного реєстру досудових розслідуваньта розпочати розслідування.
		2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		3. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. 
		4. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
		5. ДоЄдиного реєстру досудових розслідуваньвносяться відомості про:
		1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
		2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
		3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
		4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
		З наданого суду витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №42017160000000938 від 12.07.2017 вбачається, що при внесенні слідчим ОСОБА_10 відомостей за заявою ОСОБА_13 , в короткому викладі обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, не зазначені особи ОСОБА_7 та Особи, а також не зазначена особа ОСОБА_13 , як заявника або потерпілого від злочину, або інше джерело обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, якщо слідчий ОСОБА_10 вніс до ЕРДР відомості, які стали йому відомі з інших джерел.
		Зазначеними обставинами порушені приписи п.п.13 ч.5 ст. 214 КПК України, які прямо передбачають, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені зазначені обставини. 
		З наданих суду двох витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №42017160000000938 вбачається, що слідчий ОСОБА_10 07.09.2017 та 25.09.2017 додатково вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань нову редакцію короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, з зазначенням, що виконувач обов?язків директора Нижньодністовського національного природного парку Особа, за попередньою змовою із заступником директора - головним природознавцем ОСОБА_7 , будучи службовими особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, вимагали та одержали від фізичної особи підприємця ОСОБА_13 неправомірну вигоду на постійній основі за безперешкодне здійснення підприємницької діяльності, а також за не притягнення до адміністративної відповідальності у розмірі 17700 грн., знов не вказуючи у витягах прізвище, ім`я, по батькові заявника або потерпілого від злочину, в порушення приписів п.п.13 ч.5 ст. 214 КПК України.
		При цьому, суд звертає увагу, що з зазначених витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що тільки свідок ОСОБА_13 12.07.2017 звернувся до правоохоронних органів з заявою про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, директора парку Особою та його заступником ОСОБА_7 , однак свідок ОСОБА_14 з заявою про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, не звертався, тобто не має статусу заявника у цьому кримінальному провадженні.
		Таким чином, з витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12.07.2017, 07.09.2017 та 25.09.2017 вбачається, що відомості внесені тільки за епізодом вимагання/одержання Особою та обвинуваченим ОСОБА_7 неправомірної вигоди з фізичної особи підприємця ОСОБА_13 за неперешкоджання його підприємницької діяльності, ця діяльність, відповідно до матеріалів кримінального провадження та пояснень свідків, не має жодного відношення до Громадської організації "Товариство мисливців та рибалок 21 століття" або її директора ОСОБА_14 , тобто інкриміновані обвинуваченим дії відносно Громадської організації або її директора ОСОБА_14 є окремим епізодом.
		За цим окремим епізодом кримінального правопорушення відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не були внесені не тільки за заявою ОСОБА_14 , оскільки він з такою заявою не звертався, але й за фактом вимагання/одержання неправомірної вигоди з ОСОБА_14 , який став відомий слідчому під час допиту останнього в ході досудового розслідування, відповідно до приписів ч.1 ст.214 КПК України. 
		Відповідно до положень частини 2 та 3 ст.214 КПК України, в зв`язку з невнесенням до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за окремим епідозом вимагання/одержання Особою та обвинуваченим ОСОБА_7 неправомірної вигоди з ОСОБА_14 , як директора Громадської організації "Товариство мисливців та рибалок 21 століття", були відсутні правові підстави для початку досудового розслідування за кримінальним провадженням відносно обставин, що стосуються ОСОБА_14 , так як здійснення досудового розслідування без внесення відомостей до ЕРДР не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
		На підставі наведеного суд вважає, що невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за окремим епідозом вимагання/одержання неправомірної вигоди з ОСОБА_14 , внаслідок чого здійснення досудового розслідування без внесення відомостей до ЕРДР не допускається, тягне визнання недопустимими всіх доказів, зібраних органом досудового розслідування в частині обгрунтування обвинувачення Особи та ОСОБА_7 у вимаганні/одержанні неправомірної вигоди з ОСОБА_14 , з огляду на приписи статей 86, 87 КПК України, оскільки вони зібрані стороною обвинувачення без дотримання порядку, встановленного зазначеними нормами кримінального процесуального закону, що порушує право на захист обвинуваченого ОСОБА_7 . 
		Крім того, сторона обвинувачення з незрозумілих причин вибірково взяла до уваги повідомлення про злочини в показаннях свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , зокрема взяла до уваги інформацію свідків виключно відносно інкримінованої обвинуваченому ОСОБА_7 події кримінального правопорушення.
		Між тим, сторона обвинувачення не звернула увагу та не прийняла відповідних процесуальних рішень за фактами, зазначеними в показаннях свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про можливе вчинення інших кримінальних правопорушень інспекторами Нижньодністровського національного природного парку, які нібито систематично вимагали від їх клієнтів по 100-150 гривень в червні 2017 року, а також за фактом, зазначеним свідком ОСОБА_14 , про вимагання ще у лютому-березні 2016 року Особою та ОСОБА_38 у нього 50 000 тисяч гривень щомісячно за право займатися мисливським господарством на своєї території, а також за фактом, зазначеним в показаннях свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про можливе вимагання неправомірної вигоди невстановленою особою 11.07.2017.
		На думку суду, вибірковість стороною обвинувачення в показаннях свідків фактів, які стосуються виключно обвинуваченого ОСОБА_7 , також свідчить про можливу провокацію ОСОБА_7 через ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , в порушення вимог ст. 271 КПК України, так як інші факти про можливе вчинення кримінальних правопорушень іншими особами, як повідомляли свідки, органом досудового розслідування проігноровані. 
		Відповідно до приписів п.1 ч.1, ч.2 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженніпідлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
		Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
		Відповідно до приписів ст. 92 КПК України, обовязок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
		З огляду на приписи наведених норм кримінального процесуального закону суд приймає до уваги, що свідок ОСОБА_13 в зазначеній заяві про вчинення злочину від 12.07.2017 року, а також свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в своїх показаннях в ході досудового розслідування та при судовому розгляді кримінального провадження, з незрозумілих причин не змогли точно визначити не тільки час, але й точну дату зустрічей з Особою та ОСОБА_7 зазначаючи, що зустрічі відбувалися на початку липня 2017, приблизно 04-05 липня 2017 року, приблизно 06-07 липня 2017 року та приблизно 11.07.2017 року, незважаючи на те, що зустрічі відбулися за попередній тиждень до внесення відомостей до ЄРДР 12.07.2017 року. Суд не встановив причин, які б заважали свідкам ОСОБА_13 та ОСОБА_14 точно та детально визначити час цих подій, а стороні обвинувачення їх належним чином перевірити та встановити.
		Натомість, в обвинувальному акті, відносно подій кримінального правопорушення до 12.07.2017, неконкретно та без обставин, передбачених п.1 ч.1 ст.91 КПК України, щодо визначення часу, місця та інших обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема ОСОБА_7 інкримінується «вимагання у ОСОБА_13 неправомірної вигоди на початку липня 2017 року (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлена), біля будівлі Приморського районного суду м. Одеси»; а також «в подальшому аналогічна вимога про надання неправомірної вигоди у сумі 50 гривень за перевезення на човні одного рибака-любителя директору громадської організації "Товариство мисливців та рибалок 21 століття" ОСОБА_14 »; а також «11 липня 2017 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) в приміщенні кафетерію бізнес-центру «Кадорр» підтвердження раніше висунутої ними вимоги про надання неправомірної вигоди ОСОБА_13 та ОСОБА_14 »
		Таким чином, в обвинувальному акті, в порушення приписів п.1 ч.1 ст.91, ст. 92 КПК України, не вказані точні дата та час в цій частині інкримінованої події кримінального правопорушення, які, відповідно до зазначеної норми закону, мають бути не тільки зазначеними, а підлягають обов`язковому доказуванню у кримінальному провадженн. 
		При таких обставинах, з урахуванням пред`явлення ОСОБА_7 в зазначеній частині неконкретного обвинувачення, при можливості встановлення детальних та точних обставин подій тижневої давності, суд приймає до уваги посилання сторони захисту, що ці обставини порушують право на захист ОСОБА_7 , так як унеможливлюють надання доказів невинуватості проти неконкретного обвинувачення та фактично позбавляє суд можливості їх перевірити.
		На підставі наведеного суд вважає, що сторона обвинувачення не надала суду належних, допустимих та достатніх доказів на спростування версії сторони захисту щодо необгрунтованості пред`явленого обвинуваченому ОСОБА_7 обвинувачення про нібито виникненння у нього та у Особи на початку липня 2017 року злочинного умислу на одержання та вимагання неправомірної вигоди від ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ; про вимагання неправомірної вигоди під час зустрічі у невизначений час біля Приморського районного суду м. Одеси; про аналогічну вимогу директору громадської організації "Товариство мисливців та рибалок 21 століття" ОСОБА_14 про надання неправомірної вигоди; про вимагання неправомірної вигоди під час зустрічі у невизначений час 11 липня 2017 року в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за безперешкодне здійснення підприємницької діяльності по організації відпочинку на території Парку, а також за непритягнення свідків до адміністративної відповідальності за ст.91 Кодексу України про адміністративні правопорушення під час здійснення такої діяльності, тобто необгрунтованості пред`явленого обвинуваченому ОСОБА_7 обвинувачення щодо подій до 12.07.2017.
		Відносно інкримінованих в обвинувальному акті обвинуваченому ОСОБА_7 подій кримінального правопорушення 24.07.2017 в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що в цей день, близько 12 год. 40 хв., він разом з ОСОБА_13 зустрівся у кафе бізнес центру «Кадорр» з обвинуваченим ОСОБА_7 , який вимагав неправомірну вигоду в розмірі 50 гривень з нього та в розмірі 100 гривень з ОСОБА_13 за одну перевезену по річці Великий Турунчук особу рибака-любителя, за безперешкодну діяльність, перешкоди можуть здійснюватися шляхом притягнення клієнтів та самих свідків до адміністративної відповідальності.
		ОСОБА_15 одержав неправомірну вигоду від ОСОБА_13 в розмірі 5200 грн. за минулих десять днів, з розрахунку перевезення ним 40 осіб по 50 гривень за особу, що склало 2000 гривень, а ОСОБА_13 32 осіб по 100 гривень за особу, що склало 3200 гривень, після чого ОСОБА_7 запевнив, що тепер інспектори парку не будуть притягати його та ОСОБА_13 до адміністративної відповідальності, також повідомив, що вони з ОСОБА_13 повинні купити 5-6 комплектів форми для співробітників Парку, з боку керівництва буде організована офіційна урочиста зустріч, на якій він повинен подарувати цю форму, більше з ОСОБА_7 та Особою він не зустрічався.
		У судовомузасіданні свідок ОСОБА_13 дав аналогічні пояснення відносно подій кримінального правопорушення 24.07.2017 року. 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 пояснив, що оскільки вони з директором Парку Особою досягли домовленості з ОСОБА_14 та ОСОБА_13 щодо умов укладення безкоштовного типового договору 11.07.2017 року, вони чекали ОСОБА_13 з документами його фірми для оформлення цієї угоди, однак ОСОБА_13 та ОСОБА_14 не з`являлися до офісу Парку для його укладення, не подавали потрібних документів.
		У зв`язку з цим він телефонував ОСОБА_13 , як власнику фірми, яка буде стороною договору, для завершення цього питання, при черговій зустрічі 24.07.2011 року він неправомірної вигоди не вимагав, погроз не висловлював та не отримував грошових коштів від ОСОБА_13 , що видно з записів НСРД. Натомість, в черговий раз він з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 обговорювали питання та умови майбутнього типового договору з фірмою ОСОБА_13 , а також новини про роботу комісії Одеської облдержадміністрації, про прибирання сміття за клієнтами фірмою ОСОБА_13 , про проведення заходів ЗМІ на якому буде вручення форми для інспекторів Парку, про придбання форми на ринку для зниження її вартості для фірми ОСОБА_13 , тощо.
		З протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 02.08.2017 року вбачається, що в звуковому супроводі відеозапису та на ауді файлі, на яких зафіксовані дії та розмови обвинуваченого ОСОБА_7 з свідками ОСОБА_14 та ОСОБА_13 під час зустрічі 24.07.2017 року, які тривали 1 годину 10 хвилин та 57.47 хвилин, відповідно, відсутня інформація, викладена в показаннях свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_13 про вимагання у них обвинуваченим неправомірної вигоди, її умов та розміру, погроз в разі її ненадання,натом ість підтверджуються показання обвинуваченого ОСОБА_7 щодо обговорення з сідками умов договору, на підстваві якого вони мали б право на законних підставах здійснювати діяльність на території Парку.
		Сторона обвинуваченняна доведенняподій 24.07.2017,інкримінованих обвинуваченому, такожнадала  письмові доказита матеріалинегласних слідчихдій,до проведення яких бувзалучений лише свідок  ОСОБА_13 . 
		Зокрема, із заяви ОСОБА_13 від 12.07.2017 вбачається, що він надав згоду на проведення щодо нього негласних слідчих розшукових дій в цьому кримінальному провадженні.
		Відповідно до протоколів від 24.07.2017 у ОСОБА_13 були вилучені належні йому грошові кошти в сумі 5200 грн. для документування факту вимагання неправомірної вигоди, оглянуті та знову вручені ОСОБА_13 для отримання доказів злочинної діяльності та розкриття схеми, пов?язаної з вимаганням та одержанням неправомірної вигоди посадовими особами Нижньодністровського національного природного парку. 
		Разом з тим, з наведених документів судом встановлено, що органом досудового розслідування грошові кошти не були ідентифіковані (помічені) спеціальним препаратом перед врученням ОСОБА_13 , незважаючі на те, що вони вилучалися та в подальшому вручалися ОСОБА_13 саме з метою отримання доказів злочинної діяльності обвинуваченого та розкриття схеми, пов?язаної з вимагання та одержанням неправомірної вигоди посадовими особами Нижньодністровського національного природного парку, що є неприпустимим при використанні заздалегідь ідентифікованих засобів при проведенні негласних слідчих дій, відповідно до положень ст.273 КПК України, в якій прямо передбачені такі вимоги у процесі доказування вчинення особою кримінального правопорушення.
		Крім того, з зазначених протоколів вбачається, що після вилучення грошових коштів у свідка ОСОБА_13 , відповідно до вимог закону та усталеної практики, ОСОБА_13 був оглянутий на предмет відсутності у нього інших грошових коштів, після чого йому знову були вручені непомічені грошові кошти в сумі 5200 грн., після чого він пішов на зустріч з ОСОБА_7 . 
		Однак, сторона обвинувачення не представила відповідного процесуального документу на підтвердження того, що у ОСОБА_13 після повернення з зустрічі з ОСОБА_7 були відсутні вручені грошові кошти в сумі 5200 грн., тобто що ОСОБА_13 дійсно передав обвинуваченому ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 5200 грн..
		Також суд звертає увагу на порушення вимог кримінального процесуального закону при здійсненні негласних слідчих дій, з огляду на відсутність в матеріалах кримінального провадження, наданих суду, протоколу про вручення свідку ОСОБА_13 або іншій особі, а також повернення ними засобів аудіо-, відеоконтролю за результатами проведення 24.07.2017 негласних слідчих (розшукових) дій, як аудіо-, відеоконтролю особи.
		З огляду на наведені обставини, а саме, що до проведення негласних слідчих дій був залучений лише свідок ОСОБА_13 , відповідної заяви від свідка ОСОБА_14 суду надано не було, хоча він також був присутнім; в порушення вимог ст.273 КПК України грошові кошти не були помічнені спецбарвником та з незрозумілих причин не вилучені у обвинуваченого ОСОБА_7 , як предмет неправомірної вигоди, в разі їх дійсного надання ОСОБА_7 свідком ОСОБА_13 ; ОСОБА_13 після повернення з зустрічі з обвинуваченим ОСОБА_7 не був оглянутий в передбаченному законом порядку для встановлення відсутності у нього раніше вручених грошових коштів; засоби аудіо-, відеоконтролю за результатами проведення 24.07.2017 негласних слідчих дій свідку ОСОБА_13 не вручались та останнім не поверталися, суд вважає, що письмові докази та матеріали негласних слідчих дій, надані стороною обвинувачення на доведення інкримінованих обвинуваченому дій 24.07.2017 року, є недопустимими доказами, оскільки отримані стороною обвинувачення з порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		Відносно інкримінованих вобвинувальному актіобвинуваченому ОСОБА_7 подій кримінальногоправопорушення 03.08.2017у судовомузасіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що в цей день, близько 12 години 40 хвилин, зустрівся з обвинуваченим ОСОБА_7 у кафе бізнес центру «Кадорр». ОСОБА_7 повідомив, що йому необхідно укласти фіктивний договір з Парком на вивіз сміття для завуалювання його діяльності у Парку, на що він вимушено погодився. 
		ОСОБА_13 передав ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 12 500 гривень за непритягнення до адміністративної відповідальності та не вжиття інших заходів, які перешкоджатимуть законній діяльності його та ОСОБА_14 , за період з останньої зустрічі 24.07.2017 по 02.08.2017, з розрахунку за 70 осіб, перевезених ОСОБА_14 , по 50 гривень за одну таку особу, а ним по 100 гривень за 90 перевезених осіб, після чого вони вийшли на вулицю, де ОСОБА_7 був затриманий співробітниками правоохоронних органів.
		Свідок ОСОБА_14 пояснив,що йомувідомо проодержання 03.08.2017 ОСОБА_7  від ОСОБА_13 неправомірної вигоди в розмірі12500грн.,його частина вказаноїсуми складала3500грн.за 70осіб,після чого ОСОБА_39 був затриманийспівробітниками правоохороннихорганів. 
		Між тим, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував, що отримав грошові кошти в розмірі 12 500 гривень від ОСОБА_13 , однак категорично заперечував, що ці грошові кошти складають предмет неправомірної вигоди. 
		Зокрема, обвинувачений пояснив, що під час зустрічі 03.08.2017 він з ОСОБА_13 в четвертий раз обговорювали ті ж самі умови укладення типового договору по організації діяльності по відпочинку на території Парку та перевезення на човнах любителів-рибаків. В межах зазначеного типового договору вони обговорювали вивезення фірмою ОСОБА_13 сміття, залишеного клієнтами ОСОБА_13 , з території Парку, а не окремого договору для завуалювання злочинних дій, а також вони знову обговорювали умови та вартість придбання ОСОБА_13 6 комплектів форми для співробітників Парку, які будуть здійснювати контроль за виконанням умов договору клієнтами фірми ОСОБА_13 . Наприкінці зустрічі ОСОБА_13 несподівано передав йому гроші, які, як він вважав, призначалися на придбання форми працівникам служби охорони, умови придбання якої сторони майбутнього договору обговорювали вже місяць, длявручення форми при проведеннізаходу з участю ЗМІ,  грошові кошти він не рахував, ніяких папірців не бачив та не читав, а вважав , що ОСОБА_13 почав виконувати дії для укладення договору та дав гроші на форму, після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів.
		Суд вважаєзазначені показанняобвинуваченого ОСОБА_7 достовірними,оскільки в своїхпоказаннях свідки ОСОБА_13 та  ОСОБА_14 також зазначали,що умовоюкерівництва Парку при укладеннітипового договорубуло придбанняформи дляспівробітників Парку для вручення форми при проведенні заходу з участю ЗМІ.
		Упротоколах прорезультати проведеннянегласних слідчих (розшукових)дій,в томучислі від 03.08.2017,зафіксовані розмовиміж обвинуваченимита свідками ОСОБА_13 та  ОСОБА_14 щодо придбання формидля співробітниківПарку приукладенні договору для вручення форми при проведенні заходу з участю ЗМІ, а також вивезення фірмою ОСОБА_13 сміття з території Парку в межах договору.
		Натомість, з протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 04.08.2017 року, складеного з 15.30 до 17.00, вбачається, що в звуковому супроводі відеозапису, який тривав 25 хв. 25 сек. , 6 хв. 55 сек. , 3 хв. 33 сек. , відповідно, та на аудіозапису тривалістю 31 хв. 54сек. зафіксовані бесіди обвинуваченого ОСОБА_7 та ОСОБА_13 під час їх зустрічі 03.08.2017 року, о 12.31, в кафе «Kadorr», в ході якої ОСОБА_13 дійсно передає ОСОБА_7 грошові кошти, однак відсутня інформація, викладена в показаннях свідка ОСОБА_13 щодо озвучення обвинуваченим умов та розміру неправомірної вигоди, погроз в разі її ненадання, фіктивності договору, натомість підтверджуються показання обвинуваченого ОСОБА_7 що він продовжував обговорення з ОСОБА_13 умов договору Парку з його фірмою, на підстваві якого свідки мали б право на законних підставах здійснювати діяльність на території Парку.
		Таким чином, у протоколах про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не зафіксовані розмови, які б підтверджували пред?явлене обвинувачення, згідно якого обвинувачений ОСОБА_7 нібито повідомив ОСОБА_13 про необхідність укладення окремого договору про вивезення останнім сміття з території Парку для офіційного підтвердження права перебування ОСОБА_13 на території Парку, а також, після отримання згоди ОСОБА_13 на нові умови, одержання ОСОБА_40 від ОСОБА_13 раніше вимагаємої частини неправомірної вигоди від ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в розмірі 12 500 гривень за здійснення безперешкодної підприємницької діяльності та території Парку та не притягнення до адміністративної відповідальності у період з 24.07.2017 по 03.08.2017.
		Крім того,сторона обвинуваченняна доведенняподій 03.08.2017,інкримінованих обвинуваченому,надала наступні письмові докази та матеріали негласних слідчих дій, до проведення яких був залучений свідок ОСОБА_13 .
		Так, згідно з протоколом вилучення грошових коштів від 03.08.2017 у ОСОБА_13 були вилучені для отримання доказів злочинної діяльності посадових осіб Нижньодністровського національного природного парку належні йому грошові кошти в сумі 12500 грн. 
		Згідно з протоколом ідентифікації (помітки) грошових коштів від 03.08.2017, грошові кошти в сумі 12500 грн. були помічені спеціальним препаратом «Промінь-1», відібраний зразок препарату, після чого вони були вручені ОСОБА_13 для отримання доказів злочинної діяльності посадових осіб Нижньодністровського національного природного парку.
		Таким чином, не знаходять підтвердження пояснення свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про належність частини вилучених грошових коштів ОСОБА_14 , оскільки в передбаченому законом порядку в протоколі ці обставини не зафіксовані, як зазначалося ОСОБА_14 не був залучений до проведення негласних слідчих дій, інших доказів сторона обвинувачення не надала.
		У протоколі огляду місцяподії від03.08.2017,складеного слідчим ОСОБА_10 в присутності понятих ОСОБА_20 та ОСОБА_21  безучасті адвоката з 13.00до 13.40, зафіксовано, що на вулиці біля входу в бізнесцентр «Kadorr», виявлений заступник директора Нижньодністровського національного природного парку ОСОБА_7 , проведено його освідування, с лівої кишені ОСОБА_7 надав грошові кошти в сумі 12500 грн., на яких виявлено світіння жовто-зеленого кольору, а також ОСОБА_7 надав грошові кошти в сумі 20 грн., мобільний телефон, пачку з цигарками та запальничку, які вилучено, поміщено в пакет та опечатано. 
		Відповідно до цього протоколу вже з 13.00 ОСОБА_7 перебував під контролем правоохоронних органів, тобто фактично був затриманий, у нього був вилучений предмет неправомірної вигоди. 
		У протоколіосвідування ОСОБА_7 від 03.08.2017 року було зафіксовано, що його освідування було здійснено в період часу з 13.10 до 13.20, на лівій долоні виявлено жовто-зелене свічіння, були взяті змиви з долоней ОСОБА_7 , фіксацію проводив співробітник СБУ ОСОБА_22 відеокамерою марки «Sony» з флешнакопичувачем інформації Micro  SD.
		Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.08.2017, складеного слідчим ОСОБА_10 в присутності захисника ОСОБА_23 , ОСОБА_7 був затриманий о 13.38 , на вулиці біля входу в бізнесцентр «Kadorr», з застосуванням співробітником СБУ ОСОБА_22 технічних засобів фіксації, відеокамери марки «Sony» з флешнакопичувачем інформації Micro  SD, у нього при обшуку вилучені джинсові брюки.
		Відповідно до висновкукриміналістичної експертизи спеціальних хімічних речовин № 17-4125 від 25.09.2017, на досліджених грошових коштах в сумі 12500 грн., на ватних тампонах зі змивами з рук ОСОБА_7 , на пачці сигарет, на запальничці, на поверхні кішені джинсових брюк є спецбарвник  люмінесцентний порошок, який має загальнородову приналежність між собою та зі зразком спецбарвника, наданим для порівняного дослідження.
		З огляду на обставини та час фактичного затримання обвинуваченого, зафіксовані в зазначених протоколах від 03.08.2017, суд приймає до уваги посилання сторони захисту щодо порушення права на захист ОСОБА_7 під час проведення його обшуку та освідування. 
		Так, згідно ст. 63 Конституції України підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.
		Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		З моментузатримання,а самесилового утриманняособи,підозрюваний маєправо: знати,у вчиненніякого кримінальногоправопорушення його підозрюють, обвинувачують; бутичітко ісвоєчасно повідомленимпро своїправа,передбачені цим Кодексом,а такожотримати їхроз`яснення; на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій.
		Відповідно до положень ч.4 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені КПК України.
		Відповідно до положень ст. 209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
		Відповідно до положень до ч.ч. 1, 4 ст. 213 КПК України, уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов`язана надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання та місце перебування близьких родичів, членів сім`ї чи інших осіб за вибором цієї особи.
		Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов`язана негайно повідомити про це орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги. У разі неприбуття в установлений законом строк захисника, призначеного органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, уповноважена службова особа негайно повідомляє про це відповідний орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.
		Разом з тим, з протоколу огляду місця події від 03.08.2017, складеного слідчим ОСОБА_10 в присутності понятих ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , вбачається, що фактично ОСОБА_7 був затриманий на вулиці біля входу в бізнесцентр «Kadorr» о 13.00, з ним до 13.38 проводилися слідчі дії, а саме обшук та освідування.
		Між тим, в протоколі затримання ОСОБА_7 від 16.03.2016 року зафіксовано, що обвинувачений заявив клопотання про захист його інтересів адвокатом, однак протокол був складений слідчим ОСОБА_10 , в присутності захисника ОСОБА_23 , про те, що ОСОБА_7 був затриманий на вулиці біля входу в бізнесцентр «Kadorr» лише о 13.38, тобто в зазначених процесуальних документах зафіксовано, що ОСОБА_7 був затриманий вже після проведення з ним слідчих дій без участі адвоката.
		Таким чином, у порушення вищезазначених вимог КПК України, після фактичного затримання ОСОБА_7 03.08.2017 року, о 13.00 , подальші слідчі дії, а саме обшук та освідування затриманого ОСОБА_7 проводилися в період часу з 13.00 до 13.38 , в приміщенні бізнесцентру «Kadorr», однак без участі захисника, як зафіксовано в протоколах цих слідчих дій, хоча жодних відомостей або заяв від ОСОБА_7 про відмову від захисника ці протоколи або інші матеріали кримінального провадження не містять.
		Враховуючи викладене, оскільки при проведенні обшуку та освідування ОСОБА_7 було істотно порушено право обвинуваченого на захист, суд дійшов висновку, що вказані процесуальні дії та отримані внаслідок їх проведення докази, які в подальшому постановою слідчого були визнані речовими доказами та надані на експертне дослідження, були предметом дослідження, як вбачається з висновку криміналістичної експертизи спеціальних хімічних речовин № 17-4125 від 25.09.2017, є недопустимими доказами, відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 42, ст. 209, ч.ч. 1, 4 ст. 213 КПК України.
		При цьому, суд враховує правову позицію ЄСПЧ щодо початкового етапу забезпечення права на захисту кримінальному проваджені викладено, зокрема, у справі «Лучанінова проти України», де зазначено, що «для здійснення обвинуваченим свого права на захист йому зазвичай повинно бути забезпечено можливість отримати ефективну допомогу захисника з самого початку провадження (п.52 рішення ЄСПЧ від 27.11.2008 року у справі «Сальдуз проти Туреччини» та п.90-91 рішення ЄСПЧ від 12.06.2008р. у справі «Яременко проти України». За необхідністю захисника мають призначити офіційно. Проте призначення національними органами захисника не гарантує ефективну правову допомогу (п.65 рішення ЄСПЧ від 19.12.1989 р. у справі «Камазінскі проти Австрії».
		На думкусуду,надані стороноюобвинувачення протоколобшуку від03.08.2017, проведеногослідчим зОВС СВУправління прокуратуриОдеської області ОСОБА_24 ,в приміщенніофісу Нижньодністровськогонаціонального природногопарку,розташованого заадресою м.Одеса,Французький бульвар,89;протокол обшукувід 03.08.2017,проведеного слідчимз ОВССВ Управлінняпрокуратури Одеськоїобласті  ОСОБА_28 за ухвалоюПриморського районогосуда м.Одеси від 02.08.2017,за місцемпроживання обвинуваченого ОСОБА_7  у житловому будинкуза адресою: АДРЕСА_1 ,у ходіяких були вилучені речі,документи тагрошові кошти,а такожпротокол огляду від07.08.2017речей,документів тагрошових коштів,вилучених підчас обшуків03.08.2017,після чогопостановою від 31.08.2017року вони були визнані речовимидоказами,є неналежнимидоказами,так якне доводятьінкриміноване  ОСОБА_7  кримінальне правопорушення, орган досудового розслідування не послався на жодний з зазначених речових доказів в обгрунтування пред`явленого обвинувачення.
		Крім того, у протоколі обшуку та в протоколі освідування ОСОБА_7 від 03.08.2017 року відображено те, що під час цих слідчих дій співробітником СБУ ОСОБА_22 застосовувалась фіксація відеокамерою марки «Sony» з флешнакопичувачем інформації Micro  SD, однак, не зазначено тип та марку флеш-носія, який використовувався, відсутні характеристики, модель та його серійний номер, що ставить під сумнів походження відеозапису та його оригінальність.
		При цьому, в наведених протоколах не зазначено, що будь-який флеш-носій є додатком до протоколу, хоча при посиланні в протоколі на застосування фіксації відеокамерой має бути виготовлений та опечатаний належним чином додаток до протоколу у вигляді відповідного носія інформації цієї слідчої дії.
		Відповідно до положень ст.ст. 104, 105 КПК України, додатки виготовляються до кожної слідчої дії окремо та є невід`ємною частиною протоколу, в якому зафіксовано проведення слідчої дії, в зв`язку з невиконанням органом досудового розслідування зазначених вимог кримінального процесуального закону суд визнає зазначені протоколи обшуку та освідування ОСОБА_7 від 03.08.2017 року недопустимими доказами також з цих підстав.
		Також на підтвердження факту вимагання неправомірної вигоди та її отримання обвинуваченим ОСОБА_7 стороною обвинувачення суду надані інші письмові докази, а саме копія паспорту та характеристика ОСОБА_7 ; наказ виконувача обов?язків директора Нижньодністровського національного природного парку № 05-0 від 12.01.2016 про переведення ОСОБА_7 на посаду заступника директора - головного природознавця Нижньодністровського національного природного парку, однак, на думку суду, зазначені документи лише посвідчують та характеризують особу обвинуваченого та підтверджують, що останній працював на посаді заступника директора під час інкримінованої події.
		Відповідно до положень ч. 6 ст. 246, ст. 275КПК України, за рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися інші особи. Під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених КПК України.
		Відповідно до положень ч. 2, п. 1 ч. 3 ст.104КПК України, у випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.
		Відповідно до положень ч. 1 ст.252КПК України, фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим КПК України. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки.
		Згідно із приписами п. 1.11.2 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні аудіо-, відеоконтроль особи , відповідно до приписів ст. 260 КПК України, полягає в негласній (без відома особи) фіксації та обробці із використанням технічних засобів розмови цієї особи або інших звуків, рухів, дій, пов`язаних з її діяльністю або місцем перебування тощо.
		Системний аналіз вказаних норм чинного закону свідчить про те, що при проведенні такого виду негласних слідчих (розшукових) дій як аудіо-, відеоконтроль особи, обов`язково повинен бути складений протокол вручення, а потім і протокол повернення засобів аудіо-, відеоконтролю, які повинні, зокрема, містити характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, котрі застосовуються при проведенні процесуальної дії, що в подальшому дає змогу суду оцінити отримані в результаті проведення аудіо-, відеоконтролю особи докази з точки зору їх допустимості.
		Проте, як зазначалося, стороною обвинувачення письмової згоди свідка ОСОБА_14 на добровільне залучення до проведення негласних слідчих дій суду надано не було, така заява є тільки від свідка ОСОБА_13 , тобто негласна фіксація розмов при проведенні негласних слідчих дій з участю свідка ОСОБА_14 фактично проводилася відносно останнього без його відома та згоди, що суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
		Також відсутні протоколи вручення свідку ОСОБА_13 або іншій особі засобів аудіо, відеоконтролю за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які проводилися у даному кримінальному провадженні, відповідно відсутні характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, котрі застосовувались при проведенні таких дій, а також відсутні протоколи повернення цих засобів з відповідними носіями інформації.
		Таким чином, стороною обвинувачення суду не надано доказів, на підставі яких можливо було б ідентифікувати особу, яка 24.07.2017, 28.07.2017 та 03.08.2017 здійснювала аудіо-, відеоконтроль за проведенням негласних слідчих (розшукових) дій щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , а також встановити яким чином та коли ця особа отримала та повернула засоби аудіо-, відеоконтролю, не надано доказів щодо самих засобів аудіо-, відеоконтролю, що є порушенням вказаних вище норм КПК України щодо вручення, оснащення засобами негласного контролю за особою, ставить під сумнів допустимість цих доказів.
		Відповідно до положень ч.3 ст. 107 КПК України, у матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо.
		Відповідно до положень ч.2 ст. 266 КПК України, технічні засоби, що застосовувалися під час проведення НСРД, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду.
		Із текстів протоколів про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 02.08.2017, 04.08.2017, 04.08.2017 та 08.08.2017, складених старшим оперуповноваженим в ОВС 1 сектору 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області ОСОБА_41 , вбачається, що предметом дослідженя були матеріали оперативно-технічного заходу, які надійшли з ВОД УСБУ в Одеський області, що зберігаються: 
		- за протоколом від 02.08.2017 на оптичному диску DVDR, реєстраційний номер №65/4-910т від 24.07.2017, на якому зафіксовані дії та розмови обвинуваченого ОСОБА_7 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 під час зустрічі 24.07.2017 року на носії інформації - картах памя?яті «micro SD», реєстр. №65/4-911т від 20.07.2017, №65/4-912т від 20.07.2017, які зазначені в додатках до протоколу;
		-за протоколом від від 04.08.2017 року на оптичному диску DVDR, реєстраційний номер №65/4-974т від 28.07.2017, в якому зафіксовані бесіди обвинуваченого ОСОБА_7 , Особи та ОСОБА_14 , ОСОБА_13 під час їх зустрічі 28.07.2017 року на оптичному диску DVDR №65/4-977т від 28.07.2017 та micro SD №65/4-975т від 28.07.2017, №65/4-976т від 27.07.2017, які зазначені в додатках до протоколу; 
		-за протоколом від 04.08.2017 року на оптичному диску DVDR, реєстраційний номер №65/4-977т від 01.08.2017, в якому зафіксовані бесіди обвинуваченого ОСОБА_7 , ОСОБА_13 під час їх зустрічі 03.08.2017 року, о 12.31, в кафе «Kadorr» на оптичному диску DVDR №65/4-977т від 01.08.2017 та картки памя?яті micro SD, №65/4-978т від 01.08.2017, №65/4-979т від 01.08.2017, які зазначені в додатках до протоколу.
		Однак, до суду не надані відповідні процесуальній документи, з яких би вбачалося, які первинні носії інформації використовувалися при застосуванні засобів аудіо-, відеоконтролю злочину, не надано доказів щодо самих первинних засобів аудіо-, відеоконтролю з зазначенням їх технічних характеристик.
		Також не підтверджено яким технічним засобом та яким чином було здійснено перенесення з первинних носіів інформації аудіо-, відео записи зустрічей обвинуваченого та свідків, які фіксувалися в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, так як в зазначених протоколах інформація була викладена з оптичних дисків, які також зазначені в додатках до протоколів. 
		Окремо слід зазначити, що, відповідно до положень ч.1 ст. 106 КПК України, протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення. 
		Разом з тим, як зазначалося, суду не були надані процесуальні документи щодо вручення свідку ОСОБА_13 або іншій особі засобів аудіо-, відеоконтролю за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які проводилися у даному кримінальному провадженні, відсутні протоколи повернення цих засобів, тобто фактично не надані процесуальні документи, з яких суд міг би встановити який слідчий або прокурор провів відповідну процесуальну дію, та зробити висновок щодо дотримання положень ч.1 ст. 106 КПК України при складанні старшим оперуповноваженим в ОВС 1 сектору 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області ОСОБА_41 протоколів про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 02.08.2017, 04.08.2017, 04.08.2017 та 08.08.2017.
		Відповідно до положень ч.3 ст. 252 КПК України, протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.
		Слід зазначити, що припинення негласних слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні відбулося:
		- під час зустрічі обвинуваченого ОСОБА_7 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 24.07.2017 року, о 12.51, однак протокол про результати проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи був складений 02.08.2017 року;
		-під час зустрічі обвинуваченого ОСОБА_7 , Особи та свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_13 28.07.2017 року, о 09.23, однак протокол про результати проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи був складений 04.08.2017 року; 
		-під час зустрічі обвинуваченого обвинуваченого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_13 03.08.2017 року, о 12.31, однак протокол про результати проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи був складений 04.08.2017 року, з 15.30 до 17.00.
		-під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, в яких зафіксовані телефонні розмови обвинуваченого ОСОБА_7 та ОСОБА_13 21.07.2017 та 23.07.2017, 28.07.2017 02.08.2017, 03.08.2017, однак протокол про результати проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи був складений 08.08.2017 року.
		Таким чином, протоколи про результати контролю за вчиненням злочину та протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи складені старшим оперуповноваженим в ОВС 1 сектору 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області ОСОБА_41 з порушенням строків, встановлених зазначеною нормою КПК України, тобто не могли бути передані прокурору не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, що дає підстави для визнання цих доказів недопустимими , оскільки органом досудового слідства не були дотримані приписи ч.3 ст. 107, ч.3 ст. 252, ч.2 ст. 266 КПК.
		На підставізазначених доказів,досліджених вході судовогорозгляду кримінальногопровадження,судом встановлено,що обставини,зазначені вобвинувальному актів обгрунтування ознакоб`єктивної тасуб`єктивної сторонискладу кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.368КК України,підтвердження незнайшли,натомість знайшли підтвердженняпоказання  ОСОБА_7  щодо цих обставин.
		Так, диспозиція ч.3 ст.368 КК України,в редакції,яка діялана моментподії,інкримінованої обвинуваченому,як кримінальнеправопорушення,встановлювала кримінальнувідповідальність заодержання службовоюособою неправомірноївигоди за невчинення дійв інтересахтого,хто надаєнеправомірну вигоду з використанням наданої їй влади чи службового становища, або хоч така особа і не мала повноважень вчинити відповідні дії, але завдяки своєму службовому становищу могла вжити заходів до їх вчинення іншими службовими особами.
		Наявність кваліфікуючої ознаки вимагання неправомірної вигоди має місце в тих випадках, коли ініціатором давання-одержання хабара є службова особа  хабароодержувач; пропозиція про давання хабара має характер вимоги, яка підкріплюється відкритою погрозою або створення таких умов, які переконують хабародавця у наявності реальної небезпеки його інтересам, що змушує його погодитися з вимогою хабароодержувача; дії (бездіяльність) , якими погрожує вимагач, обумовлені його службовим становищем, мають протиправний характер, оскільки спрямовані на заподіяння шкоди лише правам та законним інтересам хабародавця.
		Так,органом досудовогорозслідування ОСОБА_7 обвинувачується втому,що він,як службова особа - заступникдиректора та головний природознавець Нижньодністовського національногоприродного парку, запопередньою змовоюз директоромПарку Особою,умисно,із корисливихмотивів,за невчиненняв інтересахтого,хто надаєнеправомірну вигоду,з використаннямнаданого йому службовогостановища,вимагав уфізичної особипідприємця ОСОБА_13 та удиректора громадської організації"Товариствомисливців тарибалок 21століття" ОСОБА_14 неправомірну вигоду, виходячиз коефіцієнта100гривень заодну перевезену начовні особу рибакалюбителя  для ОСОБА_13 ,та 50 гривень заодну особудля ОСОБА_14 за безперешкоднездійснення законної підприємницькоїдіяльності (організаціївідпочинку натериторії Парку,в томучислі шляхомперевезення начовнах любителів-рибаків),а такожза непритягненнядо адміністративноївідповідальності заст.91Кодексу Українипро адміністративніправопорушення,та одержав24.07.2017частину неправомірної вигоди врозмірі 5200гривень,03.08.2017 частину неправомірноївигоди врозмірі 12500гривень,а всьогонеправомірну вигоду на загальнусуму сумі 17 700 грн.
		Однак,суд звертаєувагу нате,що вобвинувальному акті  небули зазначеніобов`язкові ознаки об`єктивної стороникримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.368КК України,а самене булизазначені конкретні дії,які  ОСОБА_7 міг або повинен був не виконати з використанням свого службового становища, за які він нібито одержав неправомірну вигоду; не було зазначено яким саме чином обвинувачений використовував своє службове становище для невиконання таких дій; а також не не були зазначені конкретні фізичні чи юридичні особи, в інтересах яких нібито діяв ОСОБА_7 , хоча відповідальність заодержання неправомірної вигоди настає не тільки за умови зазначення цих ознак в обвинувальному акті, але при доведеності цих обов`язкових ознак при судовому розгляді кримінального провадження.
		Натомість в обвинувальному акті були зазначені лише формальні посилання за невчинення дій з використанням наданого обвинуваченим службового становища для безперешкодного здійснення законної підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем ОСОБА_13 та директором громадської організації "Товариство мисливців та рибалок 21 століття" ОСОБА_14 , без конкретної вказівки які ж дії та яким чином обвинувачені могли зробити для цього.
		Також зазначені лише формальні посилання на непритягнення до адміністративної відповідальності за ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення навіть без вказівки будь-якої конкретної особи, яка, на думку сторони обвинувачення , могла бути притягнутою обвинуваченими до адміністративної відповідальності в разі ненадання неправомірної вигоди.
		Сторона обвинувачення також не надала суду жодного доказу на підтвердження будь-яких дій обвинуваченого ОСОБА_7 та директора Парку Особи, направлених на використання службового становища для невчинення дій в інтересах фізичної особи підприємця ОСОБА_13 або вжиття заходів до їх вчинення іншими службовими особами завдяки своєму службовому становищу, в тому числі шляхом надання вказівок працівникам Парку для безперешкодного здійснення перевезення на човнах любителів-рибаків, а також за непритягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_13 , ОСОБА_14 або іх кліентів за ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 
		Таким чином, вобвинувальному акті невказані обов`язкові кваліфікуючі ознаки вимагання неправомірної вигоди, а саме, що пропозиція про давання хабара мала характер вимоги, яка підкріплювалася відкритою погрозою або створенням таких умов, які переконали б ОСОБА_13 та  ОСОБА_14  у наявності реальної небезпеки їхним інтересам, що змусило б їх погодитися з вимогою хабароодержувача, що порушує право обвинуваченого на зихист від конкретного обвинувачення.
		Відповідно,не сформульованів обвинувальномуакті обов`язкові кваліфікуючі ознаки вимагання неправомірної вигоди не були предметом доведенння стороною обвинувачення при судовому розгляді кримінального провадження.
		Також в обвинувальному акті не не були зазначені конкретні фізичні чи юридичні особи, в інтересах яких нібито діяв ОСОБА_7 , хоча відповідальність заодержання неправомірної вигоди настає не тільки за умови зазначення цих ознак в обвинувальному акті, але й при доведеності цих обов`язкових ознак при судовому розгляді кримінального провадження.
		Зокрема, в обвинувальному акті ОСОБА_7 не було пред`явлено обвинувачення в тому, що він діяв в інтересах фізичної особи підприємця ОСОБА_13 або фірми ОСОБА_13 , тобто юридичної особи, власником якої він був згідно пояснень ОСОБА_13 під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, а також, що ОСОБА_7 діяв в інтересах ОСОБА_14 , як фізичної особи або в інтересах громадської організації "Товариство мисливців та рибалок 21 століття", тобто ця обов`язкова умова об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, взагалі не була інкримінована обвинуваченому ТрахтенбергуВ.І.
		Суд вважає, що визначення стороною обвинувачення в обвинувальнгому акті конкретної фізичної або юридичної особи, в інтересах якої нібито діяв обвинувачений ОСОБА_7 , дала б можливість суду під час судового розгляду кримінального провадження перевірити у цих осіб чи здійснювали вони протягом часу інкримінованого кримінального порушення реальну підприємницьку діяльність по організації відпочинку на території Парку шляхом перевезення на човнах любителів-рибаків, на підставі якої в обвинувальному акті наданий розрахунок суми неправомірної вигоди, яка для ОСОБА_13 обгрунтовується кількістю перевезених на човнах осіб рибаків-любителів та виходить з коефіцієнту 100 гривень за одну особу, а для ОСОБА_14 50 гривень за одну особу, внаслідок чого ОСОБА_7 нібито одержав 24.07.2017 частину неправомірної вигоди в розмірі 5200 гривень, з розрахунку за перевезення 32 осіб ОСОБА_13 , що по 100 гривень за особу склало 3200 гривень, та перевезення ОСОБА_14 40 осіб, що по 50 гривень за особу склало 2000 гривень, а також 03.08.2017 частину неправомірної вигоди в розмірі 12 500 гривень, з розрахунку за 70 осіб, перевезених ОСОБА_14 , по 50 гривень за одну таку особу, а ОСОБА_13 по 100 гривень за 90 перевезених осіб, а всього на зазагльну суму 17 700 грн.. 
		Однак, суд позбавлений можливості перевірити зазначені обставини, а також посилання сторони захисту про можливу провокацію обвинуваченого ОСОБА_7 через те, що ніякої підприємницької діяльності свідки не здійснювали, для предмета неправомірної вигоди ОСОБА_13 надавав власні кошти, так як в процесуальних документах про вилучення у ОСОБА_13 грошових коштів для документування кримінального правопорушення зафіксовано, що ОСОБА_13 надавав належні йому грошові кошти, жодних доказів отримання цих грошових коштів законним шляхом внаслідок здійснення підприємницької діяльності сторона обвинувачення не надала. 
		Сторона обвинувачення не надала суду відповідних доказів, зокрема показань свідків, документів, що фізичною особою підприємцем ОСОБА_13 або його фірмою взагалі здійснювалася підприємницька діяльність на території Парку з березня 2017 року до 03.08.2017 року. 
		У тому числі суду не надані письмові докази щодо правомірності здійснення останнім такої діяльності, з точки зору її реєстрування в державних органах, звітування та сплати податків податковому органу, відповідно до приписів ЗУ України «Про підприємництво», ЗУ «Про бюджет», Господарський кодекс України та інші законодавчі акти України, які регулюють правовідносини між підприємцями та громадянами, їх об`єднаннями, іншимисуб`єктами господарювання,установами, організаціями місцевого самоврядуванняі держави.
		Згідно з приписами чч. 3, 5 ст. 1 ЗУ України «Про громадські об`єднання», громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
		Таким чином, твердження в судовому засіданні директора Громадської організації «Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття» ОСОБА_14 про правомірне здійснення громадською організацією підприємницької діяльності на території Парку не відповідає положенням ч.5 ст.1 ЗУ України «Про громадські об`єднання», яке діяло на час інкримінованого кримінального правопорушення, так як в Законі прямо зазначено, що Громадська організація є непідприємницьким товариством. 
		Крім того, сторона обвинувачення також не надала письмові докази щодо правомірності здійснення Громадською організацією «Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття» підприємницької діяльності з точки зору її реєстрування в державних органах, звітування та сплати податків податковому органу з урахуванням прибутків від підприємницької діяльності. 
		Таким чином,обвинуваченому ОСОБА_7 фактично інкримінується вимаганняу фізичноїособи підприємця ОСОБА_13 ,а також удиректора Громадської організації «Товариство мисливців тарибалок ХХІстоліття» ОСОБА_14  неправомірної вигодиза безперешкоднездійснення ними незаконноїпідприємницької діяльностіна території Парку, такяк не надано відповіднихдокументів вякості доказівзаконності підприємницькоїдіяльності фізичноїособи підприємця ОСОБА_13 ,а такожГромадської організації «Товариство мисливців тарибалок ХХІстоліття» натериторії Парку,незважаючи нате,що лише дії, які спрямовані на задоволення законних (правомірних) інтересів хабародавця, можуть розглядатися як вимагання хабара та свідчити про наявність ознак об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
		Дослідженими судом матеріалами кримінального провадження беззаперечно підтверджується, що ОСОБА_14 вчиняв зазначені дії не у зв`язку з його трудовою, професійною чи господарською діяльністю у Громадській організації «Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття», так як сторона обвинувачення не надала суду жодного доказу про те, що Громадська організація надавала ОСОБА_14 як директору, будь-які повноваження на вчинення дій, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_7 , зокрема на виділення грошових коштів для проведення документування інкримінованої обвинуваченому події злочину, а також, що ОСОБА_14 хоча б повідомляв учасників Громадської організації інформацію про зазначені події, внаслідок чого сторона обвинувачення в обвинувальному акті не пред`явила ОСОБА_7 обвинувачення в тому, що він діяв в інтересах Громадської організації «Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття». 
		Між тим, в обвинувальному акті також зазначено, що відповідно до Положення про Нижньодністровський національний природний парк (далі Положення), затвердженного наказом Міністерства екології та природніх ресурсів від 01.07.2015 No 250, він створений відповідно до Указа Президента України від 13.11.2003 № 1033 «Про створення Нижньодністровського національного природного парку», та є об?єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
		Відповідно до завдань Положення, а також повноважень керівництва Парку та служби державної охорони Парку, передбачених Положенням, які зазначені в обвинувальному акті, передбачено, зокрема, створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних комплексів та об?єктів. Службу державної охорони Парку очолює директор Парку, який несе повну відповідальність за організацію її діяльності та забезпечення додержання режиму території, а також збереження, відтворення та раціональне використання природних комплексів і ресурсів у межах його території. У разі відсутності директора, його обов?язки виконує заступник директора (головний природознавець). Основними завданнями служби держохорони є: забезпечення додержання режиму охорони території та природних об?єктів на території Парку; попередження та припинення порушень природоохоронного законодавства на території Парку. З урахуванням ст. 61 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», служба державної охорони природно-заповідного фонду України має статус правоохоронного органу. Посадові особи служби державної охорони природно-заповідного фонду України мають право: перевіряти у громадян і службових осіб посвідчення на право перебування, використання природних ресурсів та здійснення іншої діяльності в межах відповідних територій та об?єктів природно-заповідного фонду; складати протоколи про порушення вимог законодавства, надсилати їх відповідним органам для притягнення винних осіб до відповідальності: вилучати у порушників предмети та знаряддя незаконного використання природних ресурсів, транспортні засоби, відповідні документи; тощо.
		Таким чином, сторона обвинувачення формулюючи обвинувачення ОСОБА_7 у вимаганні неправомірної вигоди за безперешкодне здійснення підприємницької діяльності свідками на території Парку, не звернула уваги на те, що ОСОБА_13 , як приватний підприємець, а також директор та учасники Громадської організації «Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття», згідно Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та Положення про Нижньодністровський національний природний парк, норми яких процитовані в обвинувальному акті, не мали права на здійснення підприємницької діяльності, пов?язаної з перебуванням, використанням природних ресурсів та здійснення іншої діяльності в межах відповідних територій та об?єктів природно-заповідного фонду без забезпечення додержання режиму території, який можливий лише після дотримання процедури та укладення відповідного типового договору з Парком.
		З огляду на диспозицію ст. 368 КК України навіть теоретично перешкоджати можливо лише законній діяльності юридичної особи, тобто, в даному випадку, законна діяльність могла б здійснюватися лише після укладення типового договору, який так і не був укладений Парком з Громадською організацією «Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття» до теперішнього часу, яка навіть не зверталася з відповідними заявами, що унеможливлювало саму ознаку вимагання з нашого боку, відповідно до диспозиції зазначеної норми кримінального закону.
		Також неспроможні показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 щодо інкримінованих обвинуваченому погроз про незаконне притягнення їх до адміністративної відповідальності за ст. 91 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил охорони та використання територій та об?єктів природно-заповідного фонду, в разі ненадання неправомірної вигоди.
		Так, відповідно до ст.254 КУпАП, складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 91 КУпАП, має право центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення нагляду у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
		Відповідно до приписів ч.1 Положення «Про державну екологічну інспекцію України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення нагляду у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, є Державна екологічна інспекція України.
		Відповідно до приписів ч.1 ст. 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 91 КУпАП, розглядають районні, міські суди.
		Таким чином, складати протокол про порушення особою вимог ст. 91 КУпАП має право Державна екологічна інспекція України, рішенняза протоколомщодо притягненняабо непритягненняособи до адміністративної відповідальності приймає суд.
		З огляду на наведені приписи Закону, у керівництва Парку, зокрема у обвинувачених, відсутні повноваження для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 91 КУпАП, в зв?язку з чим зазначена в обвинуваченні «погроза Особи та ОСОБА_7 про притягнення ОСОБА_13 та ОСОБА_14 до адміністративної відповідальності за ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі неодержання неправомірної вигоди» є неспроможною за відсутністю у обвинувачених таких повноважень, що повинні були знати свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а також посадові особи правоохоронних органів, які складали та затверджували обвинувальний акт, оскільки громадяни України повинні знати Закони держави, які регулюють їх діяльність, свідки не були позбавлені права оскаржувати незаконне притягнення до адміністративної або іншої відповідальності з боку керівництва Парку, але суду не надано відомостей про такі факти. 
		На підставі наведеного, суд вважає, що показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , надані під час судового розгляду, досліджені судом відповідно до приписів ст. 23, ч. 4 ст. 95 КПК України, не підтверджують обставини інкримінованого ОСОБА_7 вимагання та одержання неправомірної вигоди 24.07.2017 та 03.08.2017 року, а також розміру предмету неправомірної вигоди, натомість матеріали кримінального провадження свідчать про слушність доводів сторони захисту про те, що дії свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 носили провокаційний характер та були направлені на штучне створення уявлення про існування підстав для притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності.
		Таким чином, оскільки судом встановлено, що на території Парку фізична особа підприємець ОСОБА_13 ніякої діяльності протягом 2017 року, в тому числі в липні - 03.08.2017, не здійснював, а також відсутні жодні докази, що законну діяльність в предбаченому зауконом порядку та в спосіб здійснював ОСОБА_14 , відповідно до диспозиції абз. 17 ч.1 ЗУ «Про запобігання корупції», яка передбачає, що викривачем може бути фізична особа, яка, за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних правопорушень, вчинених іншою особою, виключно якщо така інформація стала їй відома у зв`язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 не є викривачами, в розумінні до положень абз. 5, 6, 17 ч.1 ЗУ «Про запобігання корупції».
		За відсутності умов, зазначених в диспозиції абз. 17 ч.1 ЗУ «Про запобігання корупції», який є базовим по відношенню до Кримінального Кодексу України, особа, яка заявила про можливий факт корупційного правопорушення має статус заявника, однак не є викривачем, відсутні правові підстави для визнання цієї особи потерпілим у кримінальному провадженні про корупційне правопорушення. В даному випадку сторона обвинувачення не визнала свідків потерпілими, в обвинувальному акті зазначила про відсутність матеріальної шкоди.
		На підставінаведеного,суд дійшоввисновку проте,що твердження обвинуваченого ОСОБА_7 про те,що щоу ньогобув відсутній умиселта корисливий мотив на одержаннята вимаганнянеправомірної вигодивід ОСОБА_13 та  ОСОБА_14 , він отримавгрошові кошти03.08.2017 недля себев якостінеправомірної вигоди,а для придбаннаяформи дляпрацівників Парку,які будутьконтролювати виконанняумов типовогодоговору,про укладенняякого кенрівництвоПарку велопереговори з ОСОБА_13 та  ОСОБА_14 під часвсіх зустрічей, знаходять підтвердження дослідженими судом доказами.
		На думку суду сторона обвинувачення не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності кваліфікуючих ознак обєктивної та субєктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, тобто не відтвердження складу інкримінованого кримінального правопорушення в діях обвинуваченого ОСОБА_7 .
		Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Сторони кримінального провадження у змагальному процесі реалізували, таким чином, перед судом свої права і мали можливість доведення суду своїх аргументів щодо допустимості, належності, достатності доказів, зібраних по справі, а також можливості їх використання судом при прийнятті рішення за результатами судового розгляду.
		Розглянувши повно і всебічно кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, для прийняття відповідного процесуального рішення, у тому числі перевіривши і оцінивши доводи учасників судового провадження, суд дійшов наступного.
		При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України.
		Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в статті 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Крім того, відповідно до ст.9КонституціїУкраїни та ст.17ЗаконуУкраїни«Про виконаннярішеньтазастосування практикиЄвропейськогосудуз правлюдини» - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
		Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
		Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
		Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Sevtap Veznedaroрlu v. Turkey (Севтап Везнедароглу проти Турції).
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.
		Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.
		Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к,).
		Дослідивши зазначені докази та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності для доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, суд приходить до висновку, що зазначені докази не доводять наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_7 складу інкримінованого йому злочину, в тому числі і в зв`язку з недопустимістю ряду доказів, наданих стороною обвинувачення, поза розумним сумнівом.
		Відповідно до приписів п.3 ч.1 ст 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		За таких обставин, на підставі приписів п.3 ч.1 ст 373 КПК України, оскільки сторона обвинувачення не довела, що в діях обвинуваченого ОСОБА_7 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, він має бути виправданим у пред`явленому обвинуваченні, з закриттям кримінального провадження, згідно п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
		Витрати на залучення експерта віднести на рахунок держави.
		Рішення щодо речових доказів прийняти на підставі ст. 100 КПК України.
		Заходи забезпечення кримінального провадження  скасувати у зв`язку із розглядом кримінального провадження по суті.
		Застосований запобіжний захід  скасувати.
		Керуючись ст. ст. 349,367-368,370-371,373-376,395,532 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_7 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст.368 КК України та виправдати його за ч. 3 ст. 368 КК України у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Витрати за проведення експертизи №17-4125 від 25.09.2017 у сумі 5199,60 (п`ять тисяч сто дев`яносто дев`ять гривень шістдесят копійок) - віднести на рахунок держави.
		Витрати за проведення експертизи №17-4239 від 25.09.2017 у сумі 5199,60 (п`ять тисяч сто дев`яносто дев`ять гривень шістдесят копійок) - віднести на рахунок держави.
		Питання щодо речових доказів, в частині грошових коштів, вилучених за місцем мешканням ОСОБА_42  залишити без розгляду, оскільки вони є речовими доказами у іншому кримінальному провадженні.
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.08.2017 (справа № 522/14086/17, провадження № 1-кс/522/14696/17)  скасувати.
		Застосований запобіжний захід  скасувати.
		Вирок може бути оскаржений сторонами судового провадження з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги у випадку її відсутності.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно вручити виправданому та прокуророві.
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		Суддя:                          Віктор ПОПРЕВИЧ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...