Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/12683/23 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 14.08.2023. Зареєстровано: 14.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.08.2023.
Дата набрання законної сили: 14.08.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		УХВАЛА
		про часткове задоволення заяви про забезпечення позову
		м. Київ
		14.08.2023Справа №  910/12683/23
		Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про забезпечення позову до пред`явлення позову у справі № 910/12683/23
		за позовом  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
		до 1) Фонду державного майна України (вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133; ідентифікаційний код 00032945)
		2) Публічне акціонерне товариство «Центренерго» (вул. Рудиківська, 49, смт. Козин, Київська обл., 08711; ідентифікаційний код 22927045)
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Національне агентство по запобіганню корупції (бул. Миколи Міхновського, 28, м. Київ, 01103)
		про визнання недійсним рішення загальних зборів,
		 
		без виклику представників учасників процесу, 
		 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАЯВИ ТА ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ
		До Господарського суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі за текстом ОСОБА_1 , Заявник) із заявою про забезпечення позову (до пред`явлення позову), відповідно до якої просить суд забезпечити його майбутній позов наступним чином:
		1. Зупинити дію рішення дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Центренерго» від 07.08.2023 щодо рішення акціонерів про:
		-          дострокове припинення повноважень ОСОБА_1 , як незалежного директора, члена Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Центренерго»;
		-          припинення повноважень голови та членів Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Центренерго» та обрання (нових) членів Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Центренерго»;
		2. Заборонити Фонду державного майна України вчиняти дії щодо складання протоколу дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Центренерго» від 07.08.2023 та його підписання головуючим і секретарем загальних зборів акціонерів щодо рішення акціонерів про:
		- дострокове припинення повноважень ОСОБА_1 , як незалежного директора, члена Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Центренерго»;
		- припинення повноважень голови та членів Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Центренерго» та обрання (нових) членів Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Центренерго».
		Судом встановлено, що в обґрунтування поданої Заявником заяви про забезпечення позову зазначаються наступні обставини.
		16.09.2021 рішенням Загальних зборів ПАТ «Центренерго» шляхом кумулятивного голосування заявника обрано на посаду незалежного директора, члена Наглядової ради ПАТ «Центренерго» строком на 3 (три) роки, тобто до 16.09.2024.
		У квітні 2023 року, під час виконання посадових обов`язків в ПАТ «Центренерго», 78, 289% статутного капіталу якого належить державі, Заявник виявив факти, що можуть вказувати на ознаки протиправної діяльності з боку тодішнього виконуючого обов`язки Генерального директора ПАТ «Центренерго», а саме: продаж електричної енергії за цінами нижче ринкових, внаслідок чого ПАТ «Центренерго» завдані збитки на суму більше 70 млн.грн.; поставка неякісного вугілля до відокремленого підрозділу ПАТ «Центренерго» - Трипільської ТЕС.
		Згідно доводів Заявника, про вказані вище обставини у період з 28.04 до 12.05.2023 він письмово повідомив члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також голову Фонду державного майна України, голову Державної аудиторської служби України, Національне антикорупційне бюро України, Прем`єр-міністра України, Міністра енергетики України, Першого віце-прем`єр-міністра України-Міністра економіки України.
		Крім того, Заявник вказує, що у той самий період він неодноразово повідомляв про виявлені ним обставини Наглядову раду ПАТ «Центренерго», вимагаючи призначення аудиторської перевірки та усунення тодішнього в.о. Генерального директора ПАТ «Центренерго» від посади.
		За результатами такої діяльності Заявника та на його вимогу 02.05.2023 Наглядова рада ПАТ «Центренерго» вирішила звернутись до Державної аудиторської служби України щодо здійснення позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ «Центренерго» за 2023 рік в частині купівлі - продажу електричної енергії та закупівлі вугільної продукції; а в подальшому, 22.05.2023, прийняла рішення про припинення повноважень тодішнього в.о. Генерального директора ПАТ «Центренерго» та розірвання з цією особою контракту.
		З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що 05.06.2023 на вимогу Фонду державного майна України проведено позачергові Загальні збори акціонерів ПАТ «Центренерго», на вирішення яких Фонд державного майна України запропонував питання припинення повноважень голови та членів Наглядової ради ПАТ «Центренерго» та обрання (нових) членів Наглядової ради ПАТ «Центренерго». Однак, ця пропозиція не була підтримана, оскільки Фонд не вніс кандидатів для обрання на посади членів Наглядової ради ПАТ «Центренерго».
		09.06.2023 Фонд державного майна України подав на погодження до Кабінету Міністрів України проект розпорядження «Деякі питання наглядової ради публічного акціонерного товариства «Центренерго», в якому представив список з п`ятьох кандидатів на посади членів Наглядової ради ПАТ «Центренерго».
		12.06.2023 Кабінет Міністрів України видав розпорядження №516-р «Деякі питання наглядової ради публічного акціонерного товариства «Центренерго», яким погодив надані Фондом кандидатури на посади членів наглядової ради ПАТ «Центренерго»: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (нові кандидатури), як незалежних членів; ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (повторно, чинні члени Наглядової ради), як представників держави.
		22.06.2023 Фонд державного майна України видав наказ № 1133 про проведення 07.08.2023 позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ «Центренерго».
		29.06.2023 Фонд державного майна України своїм листом №10-17-15981 повідомив Наглядову раду про проведення позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ «Центренерго» 07.08.2023 та внесення до порядку денного цих зборів питань щодо: прийняття рішення про припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради; обрання членів Наглядової ради.
		27.07.2023 на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України за посиланням https://www.spfu.gov.ua/userfiles/files/zminv_kor.pdf розміщена інформація до уваги акціонерів Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (код ЄДРПОУ 22927045) з повідомленням про зміни до проекту порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства «Центренерго», які будуть проведені дистанційно 07.08.2023, затверджені наказом Фонду державного майна України від 20.07.2023 № 1314 (додаток 22-1), відповідно до якого порядок денний даних зборів викладено в наступній редакції: « 1. Внесення змін до Положення про принципи формування наглядової ради Товариства. 2. Прийняття рішення про припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства. 3. Обрання членів Наглядової ради Товариства. 4. Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладатимуться з членами Наглядової ради Товариства. Обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства. 5. Про затвердження звіту наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Центренерго» за 2022 рік. 6. Про програму діяльності виконавчого органу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на 2023-2024 роки.», з одночасним розміщенням в даному інформаційному листі проектів рішень з питань порядку денного, зокрема: « 2. Прийняття рішення про припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства. Проект рішення № 1: Припинити повноваження Голови та членів Наглядової ради Товариства у повному складі.».
		Заявник, надаючи оцінку наведеним обставинам, вказує, що такі дії Фонду зумовлені його викривацькою діяльністю та спрямовані на дострокове припинення його повноважень як незалежного директора, члена Наглядової ради ПАТ «Центренерго», оскільки за ч. 3 ст. 80 Закону України «Про акціонерні товариства» у разі, якщо обрання членів наглядової ради здійснювалося шляхом кумулятивного голосування, а саме в такий спосіб 16.09.2021 заявника обрано на цю посаду строком на 3 (три) роки (тобто до 16.09.2024), загальні збори можуть прийняти рішення про дострокове припинення повноважень лише стосовно всіх членів наглядової ради.
		При цьому, Заявник акцентує увагу суду на тому, що серед п`яти кандидатів на посади членів Наглядової ради, внесених Фондом 09.06.2023 на погодження до Кабінету Міністрів України, дві особи обіймають ці посади у теперішньому складі Наглядової ради: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , зокрема, останній є головою Наглядової ради ПАТ «Центренерго» з липня 2022 року.
		На думку заявника, такий вибірковий (дискримінаційний) підхід Фонду державного майна України стосовно нього, який у розумінні ст. 1, ч. 3 ст. 533 Закону України «Про запобігання корупції» має статус викривача, суперечить приписам ч.ч. 1, 3 ст. 534 цього Закону, відповідно до яких викривачу не може бути відмовлено:
		- у прийнятті на роботу, звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) у зв`язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону. До негативних заходів також належать формально правомірні рішення і дії керівника або роботодавця, які носять вибірковий характер, зокрема, не застосовуються до інших працівників у подібних ситуаціях та/або не застосовувалися до працівника у подібних ситуаціях раніше;
		- в укладенні чи продовженні договору, трудового договору (контракту) у зв`язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону. Забороняється створювати перешкоди викривачу у подальшому здійсненні ним трудової, професійної, господарської, громадської, наукової або іншої діяльності, а також вживати будь-яких дискримінаційних заходів у зв`язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.
		Попри це, призначені на 07.08.2023 за ініціативою Фонду державного майна України позачергові Загальні збори акціонерів ПАТ «Центренерго» відбулись та за наслідками голосувань останнього на них, як володільця переважної більшості голосуючих акцій, які відповідають 78,289 % статутного капіталу ПАТ «Центренерго» та є достатніми для прийняття рішень з вказаних питань порядку денного, прийнятті рішення, зокрема, щодо: припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства; обрання членів Наглядової ради Товариства.
		Наведене в свою чергу призвело до припинення повноважень ОСОБА_1 , як незалежного директора, члена Наглядової ради ПАТ «Центренерго».
		Враховуючи наведені обставини, Заявник зазначає, що предметом позову, з яким він має намір звернутись до Господарського суду міста Києва, є вимога про визнання недійсними рішення дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Центренерго», оформлених протоколом позачергових загальних зборів акціонерів від 07.08.2023 та протоколом про підсумки голосування на позачергових загальних зборах акціонерів від 07.08.2023 в частині наступних пунктів: « 2. Припинити повноваження Голови та членів Наглядової ради Товариства. 3. Обрати нових членів Наглядової ради Товариства.».
		Водночас, Заявник зауважує, що у випадку оформлення протоколу дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Центренерго» від 07.08.2023 оскаржувані незаконні дії Відповідачів щодо ініціювання питання припинення повноважень ОСОБА_1 , як незалежного директора, члена Наглядової ради ПАТ «Центренерго», будуть завершені, у зв`язку з чим буде нівельовано ефективність обраного ним способу захисту своїх порушених прав, адже вже для їх відновлення (захисту від незаконного припинення відповідних повноважень) існуватиме необхідність в зверненні з новим позовом про відновлення його як незалежного директора, члена Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Центренерго».
		11.08.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Заявника про долучення додаткових доказів та уточнення зави про забезпечення позову, відповідно до якої останній просить суд зупинити дію рішення дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Центренерго» від 07.08.2023 щодо рішення акціонерів про: 
		1) дострокове припинення повноважень ОСОБА_1 , як незалежного директора, члена Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Центренернго»,
		2) припинення повноважень голови та членів Наглядової ради Публічного акціонерного  товариства «Центренерго» та обрання (нових) членів Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Центренерго», з огляду на оформлення протоколу загальних зборів  акціонерів Публічного акціонерного товариства «Центренерго» від 07.08.2023, складеного 10.08.2023 та підписаного головою та секретарем зборів, направлений Фондом на адресу ПАТ «Центренерго» супровідним листом ФДМУ № 10-17-20251 від 10.08.2023 
		Крім того просить долучити додаткові докази, а саме: протокол № 4/2023 дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Центренерго» від 07.08.2023, складений 10.08.2023 та лист ФДМУ № 10-17-20251 від 10.08.2023.
		 
		МОТИВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
		Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
		Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
		Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).
		Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
		Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
		У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		У випадку звернення до суду з вимогами немайнового характеру не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна правова позиції викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
		Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
		Із врахуванням викладеного вище та враховуючи обґрунтування поданої Заявником заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку щодо необхідності її частково задоволення з наступних підстав.
		Оскільки у даному випадку ОСОБА_1 має на меті звернутися до суду з немайновими позовними вимогами (визнання недійсним рішення про припинення його повноважень), судове рішення (у разі задоволення позову) не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
		Мотивуючи своє звернення та обґрунтування майбутнього позову Заявник вказує на протиправність ініціювання та прийняття Фондом державного майна України, як управителем належних державі 78,289% статутного капіталу ПАТ «Центренерго», рішення про дострокове припинення його повноважень як незалежного директора, члена Наглядової ради ПАТ «Центренерго», що, на його переконання, є наслідком встановлених та повідомлених ним фактів пов`язаних з корупційними порушеннями в діяльності попереднього керівництва такого товариства.
		Тобто, в даному випадку предметом позову, що має на меті подати до суду заявник є відновлення його порушених прав як викривача в розумінні Закону України «Про запобігання корупції», набутих ним на посаді незалежного директора, члена Наглядової ради ПАТ «Центренерго» за наслідками виявлення при виконанні своїх посадових обов`язків діяння колишнього керівництва такого товариства, що містять ознаки корупції, за яке законом встановлено кримінальну відповідальність, та повідомлення про це відповідні компетентні органи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 533 Закону України «Про запобігання корупції» права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону. Тобто з цього часу викривач здобуває певний імунітет від застосування до нього негативних заходів впливу.
		Закон гарантує захист трудових прав викривача, прямо вказуючи на найбільш поширені форми негативних заходів впливу, які керівнику або роботодавцю заборонено застосовувати до викривача у зв`язку з повідомленням, одночасно залишаючи перелік таким форм відкритим, тобто невичерпним.
		Так, згідно з ч. 1 ст. 534 Закону України «Про запобігання корупції» викривачу не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, його не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв`язку з повідомленням.
		До негативних заходів також належать формально правомірні рішення і дії керівника або роботодавця вибіркового характеру, які не застосовуються до інших працівників у подібних ситуаціях та/або не застосовувалися до працівника у подібних ситуаціях раніше.
		При цьому, передбачені ст. 534 Закону України «Про запобігання корупції» гарантії застосовуються не просто за фактом того, що особа є викривачем, а за умови наявності зв`язку між негативними заходами впливу або загрозою їх застосування та повідомленням викривача.
		Варто зауважити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.08.2019 у справі № 815/2074/18, викривач набуває такого статусу з моменту, коли він здійснив всі залежні від нього дії для повідомлення про порушення вимог Закону іншою особою, щоб відповідна інформація надійшла до адресата. При цьому імунітет викривача не є абсолютним та має певні межі. Насамперед повинен бути наявним зв`язок між негативними заходами впливу або загрозою їх застосування та повідомленням.
		Про наявність зв`язку між негативними заходами впливу або загрозою їх застосування та повідомленням викривачем про порушення вимог Закону іншою особою можуть свідчити, зокрема, але не виключно, такі обставини: певна послідовність подій (спочатку повідомлення особою про факти корупції, потім - застосування до викривача негативних наслідків, а не навпаки); наближеність в часі цих подій (застосування негативних наслідків до викривача відбулось незадовго після повідомлення ним про факти корупції); наявність різного роду погроз до викривача після повідомлення ним про факти корупції; відсутність в минулому (до моменту повідомлення) претензій до працівника, в тому числі й з боку осіб, про корупційні діяння яких він повідомив. Перевірка наявності чи відсутності наведених обставин дасть змогу стверджувати про відсутність чи наявність причинного зв`язку між виданням спірних наказів із діяльністю позивача як викривача.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 361/8080/18.
		Виходячи із матеріально-правової природи спірних правовідносин, слід констатувати, що питання дослідження (перевірки) того чи є заявник викривачем в розумінні Закону України «Про запобігання корупції», чи існує причинно-наслідковий зв`язок між набуттям ним статусу викривача та ініціюванням Фондом державного майна України питання дострокового припинення його повноважень може бути встановлено тільки під час розгляду справи по суті.
		До того часу, в силу закріплених в Законі України «Про запобігання корупції» гарантій презюмується, що Заявник станом на дату звернення до суду із заявою має статус викривача та відповідно, наділений певним імунітетом від застосування до нього негативних заходів впливу, одним із яких є звільнення (припинення повноважень).
		Відтак, на суд, як державний орган, в т.ч. покладено обов`язок із застосування необхідних засобів для гарантування дотримання прав людини (в даному випадку - імунітету викривача), як елементу виконання державою свого позитивного обов`язку, унормованого в положеннях Закону України «Про запобігання корупції».
		Отже, з метою попередження порушення гарантованого державою в особі уповноваженого органу імунітету викривача до поки не буде доведено зворотнього (спростовано його статус чи встановлено відсутність причинно-наслідкового зв`язку між набуття ним такого статусу та ініціюванням питання припинення його повноважень на відповідній посаді) існує необхідність у вжиті заходів задля запобігання цього.
		В той же час, у випадку задоволення майбутнього позову, реалізація оскаржуваного рішення за час вирішення відповідного спору (тобто, до спростування презумпції статусу викривача у заявника) зумовить як порушення державою своїх позитивних зобов`язань (гарантії неможливості застосування негативних заходів впливу), так і може призвести до унеможливлення відновлення порушених прав заявника в обраний ним спосіб в межах одного (даного) судового провадження, адже при таких обставинах вже діятиме новий склад Наглядової Ради, а для поновлення саме Заявника на посаді незалежного директора, члена Наглядової ради ПАТ «Центренерго» необхідним буде не лише окреме судове провадження (з приводу поновлення), а й вчинення низки організаційних заходів щодо приведення структури органів управління товариства у відповідність з відповідними судовими рішеннями.
		З огляду на викладене, можливість збереження інтересів всіх учасників такого спору та попередження можливого порушення їх прав і завдання збитків державі (в тому числі виплата заробітної плати за час вимушеного прогулу), а тим більше забезпечення реальної можливості захисту порушених прав Заявника в обраний спосіб, в межах одного судового провадження, знаходиться в прямій залежності, в першу чергу, від незмінності стану спірних правовідносин, що буде нівельовано реалізацією спірного рішення за час розгляду даного спору.
		До того ж, реалізація спірного рішення до спростування у Заявника статусу викривача може викликати у стороннього спостерігача негативне уявлення про реальність дій держави в сфері антикорупційної діяльності.
		Відтак, суд вважає цілком обґрунтованим твердження заявника про необхідність вжиття заходів забезпечення позову з метою забезпечення ефективного захисту та поновлення його порушених прав в обраний ним спосіб в межах судового провадження, за поданим ним позовом.
		Досліджуючи при цьому можливість застосування обраних Заявником способів забезпечення його майбутнього позову, суд відзначає наступне.
		На переконання суду в межах такої категорії справ найбільш доцільним видом забезпечення позову є заборона вчиняти будь-які дії щодо виконання оскаржуваного акту, тому, суд вважає, що зупинення дії оскаржуваного рішення в межах спірних правовідносин є по суті єдиним можливим заходом попередження можливих негативних наслідків в майбутньому оскільки фактично унеможливлює зміну стану спірних правовідносин до вирішення спору про законність акту індивідуальної дії, спрямованого на таку зміну.
		Водночас, враховуючи, що оскаржуваним рішенням припинено повноваження всіх членів Наглядової ради ПАТ «Центренерго», а мета майбутнього позову направлена виключно на захист особистих прав Заявника, то суд не вбачає правових підстав для зупинення дії щодо рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради ПАТ «Центренерго» в цілому (в повному складі).
		Відтак, суд вбачає наявність зв`язку між заявленими до застосування заходами забезпечення позову і предметом спору, їх співмірність та адекватність із майбутніми позовними вимогами, виключно в частині зупинення дії рішення дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Центренерго» від 07.08.2023 про припинення повноважень голови та членів Наглядової ради ПАТ «Центренерго» в частині припинення повноважень ОСОБА_1 , як незалежного директора, члена Наглядової ради ПАТ «Центренерго».
		Що ж стосується вимоги про заборону вчиняти дії щодо складання протоколу відповідних зборів та його підписання головуючим і секретарем, то суд відзначає, що вжиття заходів таким чином знівелює по суті можливість вирішення майбутнього спору про оскарження відповідного рішення, адже за відсутності його оформлення фактично буде відсутнім предмет такого спору.
		При цьому, судом враховано, що станом на дату постановлення даної ухвали протокол № 4/2023 дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Центренерго» від 07.08.2023, складений 10.08.2023 та підписаний головою та секретарем зборів, а вимоги щодо вжиття заходів забезпечення позову, уточнені (фактично зменшені) клопотанням про доручення додаткових доказів та уточнення заяви про забезпечення позову від 11.08.2023.
		За приписами статей 73, 74, 76, 77, 78, 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		 
		ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ ЗАЯВИ
		Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що доводи Заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованими та такими, що дійсно підлягають застосуванню виключно в межах на захисту особистих прав Заявника, у зв`язку з чим суд дійшов щодо часткового задоволення заяви про забезпечення позову.
		 
		Керуючись статтями 136-139, 140, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва, 
		 
		 
		 
		                                                                   УХВАЛИВ:
		 
		1.          Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
		2.          Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (ідентифікаційний код 22927045) від 07.08.2023 щодо рішення акціонерів про дострокове припинення повноважень голови та членів Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в частині припинення повноважень ОСОБА_1 , як незалежного директора, члена Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Центренерго».
		3.          В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
		4.          Боржником за даною ухвалою є: Публічне акціонерне товариство «Центренерго» (вул. Рудиківська, 49, смт. Козин, Київська обл., 08711; ідентифікаційний код 22927045).
		5.          Стягувачем за даною ухвалою є: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
		6.          Ухвала є виконавчим документом, виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень та дійсна для пред`явлення до виконання до 14.08.2026.
		 
		Ухвала набрала законної сили 14.08.2023 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.
		Дата підписання повного тексту ухвали: 14.08.2023
		 
		Суддя                                                                                                     Антон ПУКАС

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...