Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 175/1025/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.08.2023.
Дата набрання законної сили: 09.08.2023
Номер судового провадження: 61-814ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                                   
		Іменем  України 
		 
		09 серпня 2023 року
		м. Київ
		 
		справа № 175/1025/20
		провадження № 61-814св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 , 
		відповідач -  ОСОБА_2 ,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2022 року у складі судді Бойко О. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року у складі колегії суддів:   Барильської А. П., Деркач Н. М., Куценко Т. Р.,
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2  про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		 
		В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що з 26 жовтня 2007 року він перебуває з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають спільну дитину - неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		З 20 грудня 2019 року між сторонами припинено сімейні відносини, відповідачка має намір розірвати шлюб. 
		За час перебування у зареєстрованому шлюбі за спільні кошти ними було придбано наступне майно:
		- легковий автомобіль марки «Fiat Doblo», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin № НОМЕР_2 ;
		- легковий автомобіль марки «Ford Edge», 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , vin № НОМЕР_4 ;
		- земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0,120 га, кадастровий номер 1221486800-01-080-0009, розташовану за адресою: АДРЕСА_3;
		- земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0,120 га, кадастровий номер 1221486800:01:080:0003, розташовану за адресою:    АДРЕСА_1 ). 
		Наразі він фактично користується автомобілем «Fiat Doblo», 2007 року випуску, а відповідачка - автомобілем «Ford Edge», 2017 року випуску. 
		Між сторонами не досягнуто згоди щодо розподілу майна подружжя, вирішити цей спір мирним шляхом відповідачка не бажає.
		Посилаючись на викладені обставини та уточнивши в подальшому позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд:
		- стягнути з  ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію частки різниці у дійсній вартості транспортних засобів «Fiat Doblo», 2007 року випуску, та «Ford Edge», 2017 року випуску, у сумі                           320 873, 38 грн; 
		- залишити у власності  ОСОБА_2 легковий автомобіль «Ford Edge», 2017 року випуску, припинивши на нього право спільної сумісної власності подружжя, за умови стягнення з відповідачки на його користь вказаної грошової компенсації; 
		- залишити у його власності транспортний засіб - автомобіль «Fiat Doblo», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin № НОМЕР_2 , припинивши на нього право спільної сумісної власності подружжя; 
		- визнати за ним право власності на: частку земельної ділянки для ведення садівництва, площею 0,120 га, кадастровий номер 1221486800-01-080-0009, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ; на частку земельної ділянки для ведення садівництва, площею 0,120 га, кадастровий номер 1221486800:01:080:0003, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної сумісної власності подружжя на вказані земельні ділянки;
		- визнати за відповідачкою право власності: на частку земельної ділянки для ведення садівництва, площею 0,120 га, кадастровий номер 1221486800-01-080-0009, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ; на частку земельної ділянки для ведення садівництва, площею 0,120 га, кадастровий номер 1221486800:01:080:0003, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної сумісної власності подружжя на вказані земельні ділянки. 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2022 року позов задоволено частково.
		Залишено у власності ОСОБА_4 транспортний засіб - легковий автомобіль ««Ford Edge», 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , vin № НОМЕР_4 , та припинено на нього право спільної сумісної власності подружжя.
		Залишено у власності ОСОБА_1 , транспортний засіб - легковий автомобіль «Fiat Doblo», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin № НОМЕР_2 , та припинено на нього право спільної сумісної власності подружжя.
		Визнано за ОСОБА_1 право власності:
		- на  частку земельної ділянки для ведення садівництва, площею 0,120 га, кадастровий номер 1221486800-01-080-0009, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ;
		- на  частку земельної ділянки для ведення садівництва, площею 0,120 га, кадастровий номер 1221486800:01:080:0003, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
		Визнано за ОСОБА_4 право власності:
		- на  частку земельної ділянки для ведення садівництва, площею 0,120 га, кадастровий номер 1221486800-01-080-0009, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ;
		- на  частку земельної ділянки для ведення садівництва, площею 0,120 га, кадастровий номер 1221486800:01:080:0003, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
		Припинено право спільної сумісної власності подружжя на вказані земельні ділянки.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що земельні ділянки, які були набуті сторонами під час шлюбу, підлягають поділу в рівних частинках з визнанням права власності кожного на частину указаних земельних ділянок, оскільки відповідачкою не спростовано презумпцію спільності майна подружжя.
		Вирішуючи питання про поділ транспортних засобів, суд, з урахуванням того, що фактично у користуванні відповідачки перебуває автомобіль «Ford Edge», 2017 року випуску, а в користуванні позивача -автомобіль «Fiat Doblo», 2007 року випуску, вважав за можливе визнати за позивачем право власності на автомобіль «Fiat Doblo», 2007 року випуску, а за відповідачем - право власності на автомобіль «Ford Edge», 2017 року випуску.
		При цьому суд дійшов висновку про неможливість стягнення з відповідачки на користь позивача компенсації різниці у дійсній вартості вказаних транспортних засобів, оскільки дійсна вартість автомобіля «Ford Edge», 2017 року випуску, належним чином не підтверджена.  
		Разом із цим суд зазначив, що поділ автомобілів таким чином у повній мірі відповідатиме принципу рівності часток подружжя, з урахуванням того, що неповнолітня дитина залишилася проживати з матір`ю і повністю перебуває на її утриманні, що відповідатиме вимогам статті 70 Сімейного кодексу України у частині відступу від засад рівності часток подружжя.
		Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку в частині вирішення позовних вимог про стягнення компенсації різниці у дійсній вартості спірних транспортних засобів. 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2022 року змінено в частині обґрунтування мотивів відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
		Змінюючи мотиви відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації різниці у дійсній вартості спірних транспортних засобів, апеляційний суд виходив з того, що позивачем не доведено вартості транспортного засобу «Ford Edge», 2017 року випуску, тому у стягненні такої компенсації слід відмовити виключно з тих підстав.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		12 січня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року.
		 
		В касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про поділ транспортних засобів та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення у справі, яким задовольнити позов у цій частині вимог.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. 
		 
		Доводи інших учасників справи
		 
		Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
		 
		01 лютого 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи
		Судами встановлено, що 26 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_6 ) було зареєстровано шлюб.
		Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 вересня 2020 року, що набрало законної сили 27 жовтня 2020 року, шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , розірвано. ОСОБА_5 після розірвання шлюбу поновлено дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».
		За період шлюбу сторонами у справі було придбано наступне майно:
		- земельну ділянку площею 0,120 га, кадастровий номер - 1221486800-01-080-0009, з цільовим призначенням для ведення садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана земельна ділянка на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06 травня 2011 року придбана ОСОБА_5 ;
		- земельну ділянку площею 0,120 га, кадастровий номер - 1221486800-01-080-0003, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана земельна ділянка на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 березня 2013 року придбана ОСОБА_1 ;
		- легковий автомобіль «Fiat Doblo», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin № НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 21 серпня 2012 року належить ОСОБА_1 ;
		- легковий автомобіль «Ford Edge», 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , vin № НОМЕР_4 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 17 грудня 2018 року належить ОСОБА_5 . 
		Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, призначено комплексну судову автотоварознавчу та оціночно-земельну експертизи, на вирішення яких поставлено питання, зокрема щодо визначення дійсної вартості легкового автомобіля «Fiat Doblo», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin № НОМЕР_2 , та легкового автомобіля «Ford Edge», 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , vin № НОМЕР_4 .
		Відповідно до Висновку експерта № СЕ-19/104-21/21721 від 27 серпня                   2021 року дійсна вартість транспортного засобу - легкового автомобіля «Fiat Doblo», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin № НОМЕР_2 , складає 90 263,73 грн; визначити дійсну вартість транспортного засобу - легкового автомобіля «Ford Edge», 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , vin № НОМЕР_4 , не виявилось можливим, оскільки автомобіль не надано на дослідження.
		Відповідно до наданої позивачем інформації з сайту «AUTO RIA» середня ринкова ціна на автомобіль «Ford Edge», 2016-2017 року випуску, з пробігом від 90 до 140 тис км станом на листопад 2021 року складає 27 950 доларів США.
		 
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. 
		Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2022 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про поділ спірних земельних ділянок не було предметом перегляду судом апеляційної інстанції, а тому в цій частині вказане судове рішення не підлягає перегляду і в суді касаційної інстанції.
		Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2022 року в оскаржуваній частині та    постанова Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року  не відповідають.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.
		За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном.
		Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.
		Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
		У статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.
		У статті 68 СК України закріплено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, придбане нею чи ним за час шлюбу, але за кошти, які належали йому особисто.
		Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
		Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
		Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постанові Великої Палати  Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.
		Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив, зокрема здійснити поділ транспортних засобів, залишивши у його власності автомобіль «Fiat Doblo», 2007 року випуску, а у власності  ОСОБА_2 -  автомобіль «Ford Edge», 2017 року випуску, стягнувши з відповідачки на його користь грошову компенсацію частки різниці у дійсній вартості указаних транспортних засобів у сумі 320 873, 38 грн.
		Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (частина друга статті 183 ЦК України).
		Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. 
		Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу (частина третя статті 370 ЦК України).
		Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки (абзаци перший частини другої статті 364 ЦК України).
		Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї (частина перша статті 365 ЦК України). Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду (частина друга статті 365 ЦК України).
		Метою позивача є поділ спільного сумісного майна подружжя. Таким майном є, зокрема, неподільні реч: автомобіль «Fiat Doblo», 2007 року випуску, який знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_1 , та автомобіль «Ford Edge», 2017 року випуску, який знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_4 .
		Залишення неподільної речі у спільній власності не позбавить того із подружжя, хто фактично користується річчю, можливості це робити надалі. Але інший із подружжя, який формально залишається співвласником, усупереч частинам першій і сьомій статті 41 Конституції України за відсутності окремої домовленості фактично позбавляється можливості такого користування, впливу на долю речі, а також грошової компенсації.
		Якщо за позовом одного із подружжя суд визначить кожному з подружжя ідеальні частки у неподільному майні, таке судове рішення не буде ефективним для захисту відповідних прав та інтересів.
		До близьких за змістом висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21).
		Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.
		За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
		У справі, яка переглядається, встановлено, що спірні транспортні засоби набутті подружжям у власність під час шлюбу. Згода сторін щодо долі цих неподільних речей відсутня.
		У разі поділу спільної сумісної власності необхідно настільки, наскільки це можливо, встановити, для кого зі сторін спору майно, яке є предметом поділу, має більше значення, враховуючи різні обставини його набуття та використання сім`єю (див. пункт 66.1 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21).
		При таких обставинах, за наявності у сторін двох транспортних засобів та за відсутності згоди подружжя щодо долі цих неподільних речей, суду з метою збалансування інтересів двох співвласників доцільно поділити таке майно в натурі, виділивши кожному у власність по одному транспортному засобу та вирішивши питання щодо виплати відповідної компенсації різниці у дійсній вартості спірних транспортних засобів (при наявності відповідних доказів). 
		Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за клопотанням позивача призначено комплексну судову автотоварознавчу та оціночно-земельну експертизи, на вирішення яких поставлено питання, зокрема щодо визначення дійсної вартості легкового автомобіля «Fiat Doblo», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin № НОМЕР_2 , та легкового автомобіля «Ford Edge», 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , vin № НОМЕР_4 .
		Відповідно до Висновку експерта № СЕ-19/104-21/21721 від 27 серпня                   2021 року дійсна вартість транспортного засобу - легкового автомобіля «Fiat Doblo», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin № НОМЕР_2 , складає 90 263,73 грн; визначити дійсну вартість транспортного засобу - легкового автомобіля «Ford Edge», 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , vin № НОМЕР_4 , не виявилось можливим, оскільки автомобіль, який знаходиться у користуванні відповідачки, не надано на дослідження.
		У випадку неможливості встановлення дійсної (ринкової) вартості майна (транспортного засобу), визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи.
		До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі             № 127/7029/15 (провадження № 61-9018сво18).
		При таких обставинах,  ОСОБА_1 визначив вартість автомобіля «Ford Edge», 2017 року випуску, шляхом аналізу ринку автомобілів відповідної марки. Відповідно до наданої позивачем інформації з сайту «AUTO RIA» середня ринкова ціна на автомобіль «Ford Edge», 2016-2017 року випуску, з пробігом від 90 до 140 тис км станом на листопад 2021 року складає 27 950 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на час розгляду справи (зокрема, станом на час подання заяви про уточнення позовних вимог - 05 листопада 2021 року) становить 732 010,50 грн (27 950 х 26,19).
		Доказів на спростування указаного позивачем розміру дійсної вартості легкового автомобіля «Ford Edge», 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , vin № НОМЕР_4 , ОСОБА_2 не надано. 
		Відповідного клопотання до суду під час розгляду справи про призначення експертизи стосовно визначення вартості легкового автомобіля «Ford Edge», 2017 року випуску, стороною відповідача також не заявлено.
		Таким чином, на думку колегії суддів Верховного Суду, позивач має право на грошову компенсацію частки різниці у дійсній вартості транспортних засобів «Fiat Doblo», 2007 року випуску, та «Ford Edge», 2017 року випуску у сумі 320 873, 38 грн ((90 263,73+732 010,50) : 2 - 90 263,73), виходячи з їх дійсної його вартості на час розгляду справи.
		Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій на зазначене належної уваги не звернули та дійшли помилкового висновку про відмову у стягненні з відповідачки на користь позивача грошової компенсації частки різниці вартості спірних транспортних засобів. 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має, зокрема, право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині, не передаючи справи на новий розгляд (пункт 3 частини першої статті 409 ЦПК України).
		За змістом статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів попередніх інстанцій у частині вирішення позовних вимог про стягнення грошової компенсації необхідно скасувати з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення указаних вимог.
		Щодо судових витрат
		Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		У відповідності до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
		Ураховуючи, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню в частині вирішення позовних вимог про стягнення грошової компенсації в сумі 320 873, 38 грн з ухваленням нового судового рішення у цій частині про задоволення указаних позовних вимог, тому з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 14 439,30 грн, сплачений ним за судовий розгляд зазначеної позовної вимоги (3 208,73 грн - за подання позовної заяви, 4 813,10 грн - за подання апеляційної скарги, 6 417,47 грн - за подання касаційної скарги).
		Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити.
		 
		Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення грошової компенсації частки різниці у дійсній вартості транспортних засобів скасувати.
		 
		Ухвалити у цій частині нове рішення.
		 
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію частки різниці у дійсній вартості транспортних засобів «Fiat Doblo», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin № НОМЕР_2 , та «Ford Edge», 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , vin № НОМЕР_4 , у сумі                             320 873, 38 грн.
		 
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат зі сплати судового збору у розмірі                                       14 439 (чотирнадцять тисяч чотириста тридцять дев`ять) гривень 30 копійок.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                               М. Є. Червинська
		 
		Судді:                                                                           А. Ю. Зайцев 
		 
		Є. В. Коротенко 
		 
		В. М. Коротун
		 
		М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...