Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/3548/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.08.2023. Зареєстровано: 16.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.08.2023.
Дата набрання законної сили: 15.08.2023
Номер судового провадження: А/857/9518/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/3548/23 пров. № А/857/9518/23
		Головуючого судді Сеника Р.П., 
		суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,
		з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року у справі № 380/3548/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про зобов`язання вчинити певні дії,-
		 
		суддя в 1-й інстанції Морська Г.М.,
		час ухвалення рішення  25.04.2023 року,
		місце ухвалення рішення  м. Львів,
		дата складання повного тексту рішення  01.05.2023 року,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), у якому просить:
		- визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці від 09.01.2023 №10-дс "Про застосування дисциплінарного стягнення";
		- визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці від 26.01.2023 №75-0 "Про звільненні ОСОБА_1 ";
		- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформленні №1 митного поста "Рава-Руська" Львівської митниці;
		- стягнути з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;
		- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Рава-Руська" Львівської митниці та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
		Позовні вимоги обгрунтовано тим, що наказом Львівської митниці №75-0 від 26.01.2023 року Про звільнення ОСОБА_1  припинено державну службу та звільнено 26 січня 2023 року ОСОБА_1 , державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста Рава-Руська Львівської митниці. Підставою прийняття даного Наказу зазначено наказ Львівської митниці від 09.01. 2023 року № 10- дс Про застосування дисциплінарного стягнення. В ході здійснення дисциплінарного провадження, Комісія дійшла висновку, що під час здійснення 08.11.2022 року митних формальностей транспортного засобу марки БСАМІА з реєстраційним номером НОМЕР_1 , державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста Рава- Руська Львівської митниці Луцівим Д.С, порушено вимоги статей 318 та 320 Митного Кодексу України, не забезпечено обов`язкове внесення до програмного модуля Журнал пункту пропуску Автоматизованої системи митного оформлення Інспектор інформації про переміщення через митний кордон України гуманітарної допомоги та не здійснено фотографування (сканування) декларацій про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою та прикріплення таких фотознімків або сканованих копій до інформації про переміщення товару в програмному модулі Журнал пункту пропуску АСМО Інспектор, чим порушено вимоги пунктів 1.1. та 1.2. доручення в.о. Голови Державної митної служби України від 31.03. 2022 №37-16/1-Д Про організацію пропуску товарів гуманітарної допомоги, порушено вимоги .п.4.22.9, 4.22.10, 4.22.15 Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон України у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення Рава-Руська, затвердженої Наказом Прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 11.11.2021 №211-щд, вимоги п.2 Наказу Львівської митниці №13 від 19.01.2022 Про забезпечення правильності внесення відомостей в АСМО Інспектор, не дотримано вимог п.п. 2.2.31.17, 2.2.31.18 Положення про відділ митного оформлення №1 митного поста Рава-Руська Львівської митниці, п.п. 3.1, 3.3, 3.8 Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста Рава-Руська Львівської митниці, чим скоєно проступок проти інтересів державної служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, а отже, порушено Присягу державного службовця, правила етичної поведінки державних службовців та вчинено дії, що шкодять авторитету державної служби та вчинено дисциплінарний проступок, передбачений п. 1,2,4 ч.2 ст. 65 Закону України Про державну службу.
		Позивач, посилаючись на ст. 318, 320 Митного кодексу стверджує, що не мав підстав для огляду зазначеного транспортного засобу, оскільки не існувало жодних виключних обставин для таких дій. Щодо нездійснення фотографування (сканування) декларацій про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою та прикріплення таких фотознімків або сканованих копій до інформації про переміщення товару в програмному модулі Журнал пункту пропуску АСМО Інспектор, зазначив, що таке дійсно мало місце, але викликано об`єктивними причинами, які не залежать від волі інспектора, а саме - відсутністю технічних засобів для вчинення таких дій.
		Також стверджує, що в оскаржуваному Наказі не вказано в чому конкретно полягають порушення позивачем цих норм. Відповідач вказав на, нібито допущені, порушення без тлумачення-з`ясування змісту правових норм ні за способом, ні в залежності від співвідношення тексту норми та її змісту. Кваліфікуючи діяння позивача як порушення Присяги державного службовця, відповідач у оскаржуваних наказах не виклав мотивів, з яких він дійшов висновку, що характер допущених позивачем порушень службової дисципліни та спричинені цим наслідки призвели до підриву довіри як носія влади, приниження державного органу, підриву його авторитету і були несумісними з продовженням служби. Окрім того, аргументів щодо неможливості застосування іншої, ніж звільнення, санкції відповідачем не надано.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року у справі № 380/3548/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу.
		В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.
		В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції не застосував норми ст. 360 Митного кодексу України. Зважаючи на те, що виключних обставин не існувало, позивач не вправі був проводити огляд товарів, задекларованих як гуманітарна допомога.
		Апелянт зазначає, що звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять, адже є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою та може застосовуватися тільки в крайніх випадках.
		Просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року у справі № 380/3548/23 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
		Вислухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.
		Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в справі, суд першої інстанції виходив з того, що порушення ОСОБА_1 вимог ст. 318 та 320 МК України під час здійснення митних формальностей щодо транспортного засобу SCANIA з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , мало наслідком митне оформлення товарів, заявлених як гуманітарна допомога, відмінних від задекларованих, що підриває довіру до державного органу та позивача як представника цього органу.
		Відтак дії позивача, встановлені дисциплінарним провадженням, є такими, що підривають авторитет і довіру до митниці як органу державної виконавчої влади, який покликаний забезпечувати інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, що є неприпустимим.
		Розглядаючи спір апеляційний суд виходить із наступного.
		Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Наказом Львівської митниці №75-0 від 26.01.2023 року Про звільнення ОСОБА_1  припинено державну службу та звільнено 26 січня 2023 року ОСОБА_1 , державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста Рава-Руська Львівської митниці, із займаної посади, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 83, пункту 4 частини 1 ст. 87 Закону України Про державну службу від 10 грудня 2015 року, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1,2,4 частини 2 статті 65 Закону України Про державну службу ; припинено дію Контракту про проходження державної служби від 29.06.2021 №290 у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 відповідно до пункту частини 1 статті 83, пункту 4 частини 1 статті 87 закону України Про державну службу.
		Підставою прийняття даного Наказу зазначено наказ Львівської митниці від 09.01. 2023 року № 10- дс Про застосування дисциплінарного стягнення.
		Судом встановлено, що спірний наказ прийнятий за результатами дисциплінарного провадження, порушеного наказом в.о. начальника Львівської митниці від 11.11.2022 № 264-дс Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1  на підставі доповідної записки начальника відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці від 10.11.2022 № 7.4-25/339.
		За результатами службового розслідування встановлено наступне:
		…Згідно інформації, наявної в АСМО Інспектор, 08.11.2022 о 03:58 год., у напрямку в`їзд в Україну, смугою руху червоний коридор МППдАС Рава-Руська-Хребенне здійснено запис про митне оформлення транспортного засобу марки SCANIA із реєстраційним номером НОМЕР_1 .
		Митні формальності щодо транспортного засобу марки SCANIA із реєстраційним номером НОМЕР_1 08.11.2022 здійснено посадовою особою відділу митного оформлення №1 митного поста Рава-Руська Львівської митниці, за якою, станом на 08.11.2022, була закріплена особиста номерна печатка № 87 Львівської митниці ДФС.
		Згідно з наявною в єдиній автоматизованій інформаційній системі (ЄАІС) Держмитслужби інформацією, станом на 08.11.2022 особиста номерна печатка (ОНП) №87 Львівської митниці ДФС була закріплена за ОСОБА_1 - державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста Рава- Руська Львівської митниці.
		АСУР не було визначено необхідності здійснення додаткових форм митного контролю. Митний огляд транспортного засобу не проводився.
		Згідно інформації, наявної в ФМ Журнал пункту пропуску, 08.11.2022 водієм ОСОБА_2 , на адресу МОУ В/Ч НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 , КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ, БРОВАРИ) переміщувався вантаж гуманітарної допомоги загальною вагою 3 400 кг., а саме: ГЕНЕРАТОРИ 1700 кг.; СИСТЕМИ АВТОНОМНОГО ОБІГРІВУ 1400 кг.; ЕЛЕМЕНТИ ЕКІПІРУВАННЯ ДЛЯ ВІЙСЬКОВИХ - 1400 кг. …
		Відповідно до протоколу обшуку, в ході обшуку автомобіля марки SCANIA з реєстраційним номером НОМЕР_1 в кузові автомобіля виявлено та вилучено товари перелічені в акті з 6-444 позицію згідно протоколу обшуку. Проте, згідно інформації внесеної в функціональний модуль Журнал пункту пропуску АСМО Інспектор ОСОБА_1 в транспортному засобі вантаж суттєво відрізнявся від гуманітарної декларації поданої гр. ОСОБА_3 , згідно вищезгаданого протоколу обшуку. … 
		не зважаючи на завершення митного оформлення транспортного засобу марки SCANIA з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 з переміщуваним ним товаром, ОСОБА_1 не здійснено фотографування (сканування) декларацій про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, поданих особою, яка переміщує такий товар, відповідно до вимог Постанови №174 та прикріплення таких фотознімків або сканованих копій до інформації про переміщення товару в програмному модулі Журнал пункту пропуску АСМО Інспектор чим порушено вимоги пунктів 1.1. та 1.2. доручення в.о. Голови Державної митної служби України від 31.03.2022 №37-16/1-Д Про організацію пропуску товарів гуманітарної допомоги, що підтверджується відсутністю відповідних документів в програмному модулі Журнал пункту пропуску АСМО Інспектор.
		Під час митного оформлення транспортного засобу НОМЕР_1 не здійснено внесення в режимі реального часу, тобто впродовж 5 хвилин з моменту надання відповідного дозволу на рух транспортного засобу зоною митного контролю (в`їзд в зону митного контролю та виконання подальших дій, які, зокрема, передбачають зміну статусу транспортного засобу та/або товару) відомостей, передбачених відповідними графами (полями) функціональних модулів АСМО Інспектор щодо кожного транспортного засобу, водія, пасажирів, товарів тощо, у тому числі з використанням даних з програмно-технічного комплексу автоматизації прикордонного контролю (далі ПТК АПК) Гарт-1/П, чим порушено вимоги пункту 2 наказу Львівської митниці №13 від 19.01.2022 Про забезпечення правильності внесення відомостей в АСМО Інспектор. … 
		В ході проведення перевірки Комісією за результатами опрацювання інформації та матеріалів, наданих листом Львівської обласної прокуратури від №31/2-1086вих-22 (вх. Львівської митниці №40415/8.7) встановлено, що слідчими Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022140000000328 від 08.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в рамках якого проведено обшук транспортного засобу марки SCANIA реєстраційний номер  НОМЕР_1 , який на праві власності належить ТзОВ ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД.
		Під час проведення обшуку транспортного засобу SCANIA реєстраційний номер  НОМЕР_1 , прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури Андрієм Тимо в кузові автомобіля виявлено та вилучено товари згідно протоколу обшуку перелік яких зазначено в п.6.2 даного Акту.
		Проте відповідно до інформації внесеної державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста Рава-Руська Львівської митниці Луцівим Дмитром Степановичем до функціонального модуля Журнал пункту пропуску АСМО Інспектор, в тому числі долученої декларації про гуманітарну допомогу (передбаченою Додатком 1 до постанови КМУ від 01.03.2022 № 174) поданої гр. ОСОБА_4 , на підставі якої ОСОБА_1 було здійснено митний контроль відносно задекларованих товарів, які переміщувались як гуманітарна допомога: генераторів (1700 кг.), систем автономного обігріву (1400 кг.) та елементів екіпірування для військових (300 кг.), що не відповідає фактично переміщуваним товарам, які були виявлені під час проведення обшуку транспортного засобу марки SCANIA реєстраційний номер  НОМЕР_1  08.11.2022 (газові балони, взуття, скейти, самокати, павербанки, тощо). … 
		У своїх усних поясненнях, наданих дисциплінарній комісії на засіданні 30.12.2022, державний інспектор відділу митного оформлення № 1 митного поста Рава-Руська Львівської митниці Луців Дмитро Степанович повідомив, що при здійсненні митних формальностей щодо транспортного засобу марки SCANIA із реєстраційним номером НОМЕР_1 08.11.2022 керувався положеннями ст. 360 Митного кодексу України, підстав для проведення огляду не було, у зв`язку із чим такий ним не проводився. Повідомив, що відбиток своєї ОНП на контрольному талоні та декларації ним було проставлено. Зазначив, що у зв`язку із відсутністю сертифікованого фотоапарату та сканера на робочому місці фотографування та сканування документів не здійснював. Повідомив, що до керівництва підрозділу та поста з приводу відсутності вказаних технічних засобів не звертався. Також, вказав що законодавством чітко не передбачено, що здійснюється в першу чергу, оформлення паперових документів чи внесення інформації до АСМО. Повідомив, що після завершення виконання митних формальностей приблизно через хвилину йому зателефонував керівник підрозділу та повідомив про необхідність передачі йому документів щодо митного оформлення, що спричинило неможливість внесення фотокопій (сканкопій) таких до АСМО. Окрім того, повідомив, що жодних листів від правоохоронних органів до моменту завершення митного оформлення до нього не надходило.
		Вказані пояснення дисциплінарна комісія оцінює критично, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 320 Митного кодексу України форми та обсяги митного контролю обираються: посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або автоматизованою системою управління ризиками. Факт надходження звернень від правоохоронних органів та спрацювання автоматизованої системи управління ризиками є лише одними із підстав для визначення додаткових форм митного контролю та проведення огляду. В той же час ОСОБА_1 не було виконано митні формальності, необхідні для забезпечення додержання законодавства. …
		Комісія дійшла наступного висновку: 
		Під час здійснення 08.11.2022 митних формальностей відносно транспортного засобу марки SCANIA реєстраційний номер  НОМЕР_1  державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста Рава-Руська Львівської митниці Луцівим Дмитром Степановичем, порушено вимоги статей 318 та 320 Митного кодексу України, не забезпечено обов`язкове внесення до програмного модуля Журнал пункту пропуску Автоматизованої системи митного оформлення Інспектор (далі АСМО Інспектор) інформації про переміщення через митний кордон України гуманітарної допомоги та не здійснено фотографування (сканування) декларацій про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, поданих особою, яка переміщує такий товар, відповідно до вимог Постанови №174 та прикріплення таких фотознімків або сканованих копій до інформації про переміщення товару в програмному модулі Журнал пункту пропуску АСМО Інспектор чим порушено вимоги пунктів 1.1. та 1.2. доручення в.о. Голови Державної митної служби України від 31.03.2022 №37-16/1-Д Про організацію пропуску товарів гуманітарної допомоги, порушено вимоги п.п. 4.22.9, 4.22.10, 4.22.15 Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон через державний кордон України у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення Рава-Руська затвердженої Наказом 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 11.11.2021 № 211-од, вимоги п.2. наказу Львівської митниці №13 від 19.01.2022 Про забезпечення правильності внесення відомостей в АСМО Інспектор, не дотримано вимог п.п. 2.2.31.17, 2.2.31.18 Положення про відділ митного оформлення № 1 митного поста Рава-Руська Львівської митниці, п.п. 3.1, 3.3, 3.8 Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста Рава-Руська Львівської митниці, чим скоєно проступок проти інтересів державної служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, а отже, порушено Присягу державного службовця, правила етичної поведінки державних службовців та вчинено дії, що шкодять авторитету державної служби та вчинено дисциплінарний проступок, передбачений п. 1, 2, 4 ч. 2 ст. 65 Закону України Про державну службу.
		У свою чергу, відповідно до частини 5 статті 66 Закону України Про державну службу звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 ч. 2 ст. 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 65 цього Закону.
		Враховуючи викладене вище, у тому числі, ступінь тяжкості вчиненого державним інспектором відділу митного оформлення № 1 митного поста Рава-Руська Львівської митниці Луцівим Дмитром Степановичем дисциплінарного проступку та вини цього державного службовця, характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, наявність обставини, що обтяжує відповідальність державного службовця, зокрема, вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення, дисциплінарна комісія рекомендувала керівнику Львівської митниці розглянути питання щодо притягнення державного інспектора відділу митного оформлення №1митного поста Рава-Руська Львівської митниці ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби….
		Вважаючи звільнення зі служби протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
		З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.
		Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
		Відповідно до ч. 1,3 ст. 569 Митного кодексу України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями. Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
		Відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, регулюються Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VI11, який також визначає правовий статус державного службовця.
		Відповідно до ч. 1 ст. 31-1 Закону «Про державну службу» № 889-VIII з особою, яка призначається на посаду державної служби, може бути укладено контракт про проходження державної служби відповідно до п. 3 ч.2 ст. 34 цього Закону в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
		Правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889- VIII (далі - Закон № 899-VIII).
		Відповідно до частин 1-3 статті 5 Закону № 899-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
		Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
		Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
		Частиною 1 статті 64 Закону №889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
		Відповідно до частини 1 статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
		Приписами частини 2 статті 65 Закону №889-VIII передбачено, що дисциплінарними проступками є:
		1) порушення Присяги державного службовця;
		2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;
		3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;
		4) дії, що шкодять авторитету державної служби;
		5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;
		6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;
		7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення;
		8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;
		9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;
		9-1) порушення вимог Закону України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов`язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «А» або «Б»;
		10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;
		11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;
		12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
		13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;
		14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення;
		15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
		Згідно із частиною 1 статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:
		1) зауваження;
		2) догана;
		3) попередження про неповну службову відповідність;
		4) звільнення з посади державної служби.
		Частиною 1 статті 69 Закону № 889-VIII передбачено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.
		Відповідно до частини 1 статті 71 Закону № 889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Порядок здійснення дисциплінарного провадження було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 (далі Порядок № 1039).
		У пункті 24 вказаного Порядку передбачено, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
		Згідно із пунктом 25 Порядку № 1039 дисциплінарна справа повинна містити:
		дату і місце її формування;
		підстави для відкриття дисциплінарного провадження;
		характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;
		відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;
		пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень;
		пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;
		пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);
		належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
		пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;
		опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
		У пункті 33 Порядку № 1039 зазначено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
		При цьому комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити:
		-чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;
		-чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;
		-чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;
		-чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;
		-який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
		За правилами пункту 34 Порядку № 1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.
		У відповідності до частини 10 статті 69 Закону № 889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.
		Згідно із частиною 3 статті 77 Закону № 889-VIII якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).
		Відповідно до ч. 1 Митного кодексу України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
		Відповідно до ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Розклад руху транспортних засобів, що здійснюють регулярні міжнародні рейси, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону. З метою підвищення ефективності митного контролю митні органи взаємодіють з учасниками зовнішньоекономічної діяльності, АЕО, іншими особами, діяльність яких пов`язана із здійсненням зовнішньої торгівлі, та з їх професійними об`єднаннями (асоціаціями). Для забезпечення здійснення митного контролю митними органами використовуються системи, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів.
		Статтею 320 МК України передбачено, що форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками. Не допускається визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю. Форми та обсяг митного контролю після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому цим Кодексом. На вимогу власника товарів, щодо яких визначено форму та обсяг митного контролю, або уповноваженої ним особи митні органи зобов`язані письмово повідомити про це протягом години, якщо інший строк повідомлення не визначено цим Кодексом. Якщо автоматизованою системою управління ризиками або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності проведення митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митне оформлення та випуск цих товарів, транспортних засобів здійснюється без проведення їх митного огляду. 
		Відповідно до ст. 360 МК України у разі переміщення через митний кордон України товарів, необхідних для подолання наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, а також живих тварин, органів та інших анатомічних матеріалів людини для потреб трансплантації, товарів, що мають обмежений строк чи особливий режим зберігання, товарів військового призначення, радіоактивних матеріалів, фото-, аудіо- і відеоматеріалів для засобів масової інформації, товарів міжнародної технічної та гуманітарної допомоги, товарів, що переміщуються в рамках угод про виробничу кооперацію, товарів, що переміщуються за процедурою МДП, митний контроль таких товарів здійснюється першочергово. Огляд (переогляд) товарів, зазначених у частині першій цієї статті, а також взяття проб та зразків таких товарів здійснюються тільки за виключних обставин. Законами України можуть визначатися інші категорії товарів, митний контроль яких здійснюється у першочерговому порядку.
		Відповідно до матеріалів справи, дисциплінарною комісією встановлено, що не зважаючи на завершення митного оформлення транспортного засобу марки SCANIA з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 з переміщуваним ним товаром, ОСОБА_1 не здійснено фотографування (сканування) декларацій про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, поданих особою, яка переміщує такий товар, відповідно до вимог Постанови №174 та прикріплення таких фотознімків або сканованих копій до інформації про переміщення товару в програмному модулі Журнал пункту пропуску АСМО Інспектор чим порушено вимоги пунктів 1.1. та 1.2. доручення в.о. Голови Державної митної служби України від 31.03.2022 №37-16/1-Д Про організацію пропуску товарів гуманітарної допомоги, що підтверджується відсутністю відповідних документів в програмному модулі Журнал пункту пропуску АСМО Інспектор.
		Під час митного оформлення транспортного засобу НОМЕР_1 не здійснено внесення в режимі реального часу, тобто впродовж 5 хвилин з моменту надання відповідного дозволу на рух транспортного засобу зоною митного контролю (в`їзд в зону митного контролю та виконання подальших дій, які, зокрема, передбачають зміну статусу транспортного засобу та/або товару) відомостей, передбачених відповідними графами (полями) функціональних модулів АСМО Інспектор щодо кожного транспортного засобу, водія, пасажирів, товарів тощо, у тому числі з використанням даних з програмно-технічного комплексу автоматизації прикордонного контролю (далі ПТК АПК) Гарт-1/П, чим порушено вимоги пункту 2 наказу Львівської митниці №13 від 19.01.2022 Про забезпечення правильності внесення відомостей в АСМО Інспектор.
		У зв`язку із внесенням змін до постанови КМУ від 01.03.2022 № 174 Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану, з метою організації митного контролю товарів гуманітарної допомоги, ведення їх систематичного обліку та внесення інформації про їх пропуск до інформаційних систем Держмитслужби, в тому числі щодо товарів гуманітарної допомоги, до яких застосовується окремий порядок пропуску через митний кордон України на період дії воєнного стану, прийняте доручення в.о. Голови Державної митної служби України від 31.03.2022 №37-16/1-Д Про організацію пропуску товарів гуманітарної допомоги.
		Так пунктами 1.1. та 1.2. цього Доручення доручено керівникам митниці забезпечити обов`язкове внесення до програмного модуля Журнал пункту пропуску Автоматизованої системи митного оформлення Інспектор інформації про переміщення через митний кордон України гуманітарної допомоги згідно з додатком до цього доручення; обов`язкове здійснення фотографування (сканування) декларацій про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, поданих особою, яка переміщує такий товар, відповідно до вимог Постанови №174 та прикріплення таких фотознімків або сканованих копій до інформації про переміщення товару в програмному модулі Журнал пункту пропуску АСМО Інспектор.
		Дисциплінарна справа містить докази ознайомлення ОСОБА_1 із цим дорученням.
		Відтак апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає доведеними факти допущення позивачем порушення документування митного оформлення гуманітарного вантажу.
		Разом з тим, дисциплінарна комісія дійшла висновку щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за порушення Присяги державного службовця згідно п.1 ч.2 ст.65, п.4 ч.1 ст.66 Закону України «Про державну службу». 
		Із змісту заявленого позову слідує, що його предметом є оскарженням притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби.
		В свою чергу, комісія дійшла висновку про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення Присяги державного службовця з огляду на неналежне виконання таким своїх посадових обов`язків.
		Водночас, будь-яких доказів на підтвердження конкретних фактів та обставин порушення позивачем Присяги державного службовця відповідачем не представлено.
		Окрім того, порушення Присяги державного службовця (п.1 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу») та невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (п.5 ч.2 ст.65 вказаного Закону), є різними в розумінні ч.2 ст.65 зазначеного Закону видами дисциплінарних проступків, за які передбачено різну відповідальність.
		Частиною 1 ст.66 вказаного Закону встановлено, що дисциплінарними стягненнями, які можуть бути застосовані до державних службовців, є: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність: звільнення з посади державної служби.
		Згідно з ч.3 ст.66 Закону у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 ч.2 ст.65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
		Частиною 5 цієї статті визначено, що звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 ч.2 ст.65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого п.12 ч.2 ст.65 цього Закону.
		Відповідно до ч.1 ст.67 названого Закону дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.
		Вказане кореспондується також з нормами ч.1 ст.74 Закону, згідно з якою дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтягують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
		Верховний Суд у справі № 420/6190/20 звернув увагу, що припинення державної служби за порушення Присяги може застосовуватися тільки у крайніх випадках, коли дисциплінарний проступок містить ознаки саме такого порушення і заходи дисциплінарного стягнення, на переконання уповноваженої вирішувати питання про відповідальність посадової особи, є недостатніми чи попереднє їхнє вжиття не дало бажаного результату.
		Отже, відповідач не забезпечив виконання гарантії прав державного службовця під час застосування дисциплінарного стягнення, які закріплені приписами ст.ст.74, 76 Закону України «Про державну службу».
		Таким чином, оскільки за результатами розгляду цієї справи встановлено безпідставність висновку комісії про порушення позивачем Присяги державного службовця, спірні накази про застосування дисциплінарного стягнення та про звільнення ОСОБА_1 з державної служби є протиправними та підлягають скасуванню.
		Верховний Суд України в постанові від 16.10.2012р. у справі № 21-267а12 дійшов висновку, що працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи. Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи. При цьому повноваження суду при вирішенні трудового спору щодо поновлення працівника на попередній роботі не слід ототожнювати із процедурою призначення на посаду, що належить до компетенції роботодавця.
		Враховуючи приписи ч.1 ст.235 КЗпП України, на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з`ясування того, що звільнення працівника відбулось незаконно, покладається обов`язок поновлення такого працівника на попередній роботі. Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту прав, ніж зазначений в ч.1 ст.235 КЗпП України, а отже, установивши, що звільнення відбулося із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.
		Отже, у зв`язку з протиправним звільненням ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді, з якої його було звільнено, - державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста Рава-Руська Львівської митниці.
		Відповідно до п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затв. спільним наказом Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993р., днем звільнення вважається останній день роботи.
		Оскільки позивача звільнено 26.01.2023р., то поновленню він підлягає з наступного дня 27.01.2023р.
		Таким чином, обчислення періоду вимушеного прогулу слід проводити саме з 27.01.2023р. по 15.08.2023р.
		Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		Середній заробіток працівника згідно з ч.1 ст.27 Закону України «Про оплату праці» визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затв. постановою КМ України № 100 від 08.02.1995р.
		Відповідно до п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України № 100 від 08.02.1995р.
		Відповідно до пп.«з» п.1 Порядку обчислення середньої заробітної плати він також застосовується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Абзацом 3 п.2 вказаного Порядку передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
		Пунктом 3 зазначеного Порядку встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані. Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
		Відповідно до п.5 цього Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
		За правилами п.8 вказаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
		У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
		Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
		Відповідно до довідки Львівської митниці № 84/7.4-22/51 від 14.03.2023р. середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становила 653,39 грн.
		Період вимушеного прогулу складає з 27.01.2023р. по 15.08.2023р. (день звільнення позивача з роботи не включається до розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу) тривалістю 143 робочих днів.
		Відтак, загальна сума заробітної плати за час вимушеного прогулу за вказаний період, що підлягає виплаті на користь позивача, становить 93434 грн. 77 коп. (653 грн. 39 коп. х 143 днів), із відрахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів, які утримуються із сум доходу, нарахованого на користь фізичної особи.
		За таких обставин, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить 93434 грн. 77 коп., який слід стягнути з відповідача Закарпатської митниці.
		Відповідно до ч.3 п.3 розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затв. постановою КМ України № 100 від 08.02.1995р., суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.
		Окрім цього, об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.163.1 ст.163 ПК України).
		Відповідно до пп.164.1.1 п.164.1 ст.164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
		Як передбачено пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.
		Відповідно до абз.5 п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
		Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
		Крім того, утриманням податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.
		Враховуючи те, що обов`язок щодо нарахування, утримання та сплати податку із суми доходу та відповідальність за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору покладається на юридичну особу (її філію, відділення, інший відокремлений підрозділ), колегія суддів вважає, що визначення суми податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування покладається на відповідача.
		Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
		Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
		У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
		Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
		Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
		Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
		З урахуванням викладеного, на переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному з`ясуванні усіх обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому, висновки суду не відповідають фактичним обставинам, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
		Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.
		Керуючись ст. 308, 310, 311, 313, 317, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року у справі № 380/3548/23 скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
		Визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці від 09.01.2023 №10-дс "Про застосування дисциплінарного стягнення".
		Визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці від 26.01.2023 №75-0 "Про звільненні ОСОБА_1 ".
		Поновити ОСОБА_1 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста Рава-Руська Львівської митниці з 27 січня 2023 року.
		Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 січня 2023 року по 15 серпня 2023 року у розмірі 93434,77 грн (дев`яносто три тисячі чотириста тридцять чотири грн 77 коп).
		Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста Рава-Руська Львівської митниці з 27 січня 2023 року, а також в частині стягнення з Львівської митниці середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич   Н. М. Судова-Хомюк  Повне судове рішення складено 15.08.2023 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...