Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/1954/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство.
Надіслано для оприлюднення: 16.08.2023. Зареєстровано: 16.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.08.2023.
Дата набрання законної сили: 08.08.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08 серпня 2023 року 
		м. Київ
		cправа №  908/1954/21 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М. 
		за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
		 
		за участю представників сторін:
		скаржника - Скитиба Н.І.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області 
		на постанову Центрального апеляційного господарського суду 
		від 22.05.2023
		та на ухвалу Господарського суду Запорізької області
		від 23.08.2022
		у справі № 908/1954/21
		за заявою   Головного управління ДПС у Запорізькій області 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Активс"
		про   визнання кредиторських вимог в розмірі 472   263   227, 27 грн,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.07.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Активс".
		 
		2. Постановою Господарського суду Запорізької області від 02.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Систем Активс" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру.
		 
		3. 14.07.2022 до Господарського суду надійшла заява Головного управління ДПС у Запорізькій області з грошовими вимогами до боржника у сумі 472 263 227,27 грн.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій 
		4. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.08.2022 у цій справі грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до боржника відхилено.
		 
		5. Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
		 
		6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2023 у задоволенні апеляційної скарги відмовлено. Оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
		 
		Рух касаційної скарги
		7. 12.06.2023 Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою ВИХ. №22921/6/08-01-13-03-04 від 12.06.2023 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2023 та на ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.08.2023 у справі № 908/1954/21.
		 
		8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області  у справі  № 908/1954/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2023.
		 
		9. Ухвалою Верховного Суду від 28.06.2023 у складі колегії суддів Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я., зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 908/1954/21 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2023 та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.08.2022, та призначено вказану касаційну скаргу до розгляду на 08.08.2023 о 10:00 год.
		10. Від представника Головного управління ДПС у Запорізькій області - Скитиби Н.І. до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні 08.08.2023 о 10:00 год.   в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
		 
		11. Розпорядженням В.о. заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 07.08.2023 № 29.2-02/2042 у зв`язку із відпусткою судді Погребняка В.Я. відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 908/1954/21.
		 
		12. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2023, справу № 908/1954/21 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2023 та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.08.2022 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М.
		 
		13. Ухвалою Верховного Суду від 07.08.2023, зокрема, прийнято касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2023 та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.08.2022 у справі № 908/1954/21, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М. до свого провадження.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
		14. Не погоджуючись з ухваленою постановою, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області подано касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		15. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
		 
		15.1 Судами попередніх інстанцій не враховано, що податкова перевірка, результати якої стали підставою для заявлення кредиторських вимог, проводилась за період до порушення провадження у справі про банкрутство, у зв`язку з чим донараховані податкові зобов`язання також нараховані за відповідні періоди.
		 
		15.2 Судами попередніх інстанцій не враховано, що норми статті 1 та частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства пов`язують статус конкурсних грошових вимог виключно з моментом виникнення відповідного зобов`язання боржника. При цьому, судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19.
		 
		15.3 Судами попередніх інстанцій не враховано, що боржником жодним чином не спростовано висновків контролюючого органу щодо встановленого порушення, викладеного в Акті перевірки. 
		 
		16. Представник скаржника в судовому засіданні 08.08.2023 підтримала касаційну скаргу з підстав викладених у ній.
		 
		Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
		17. Ліквідатором боржника подано відзив на касаційну скаргу в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		 
		Розгляд клопотань Верховним Судом
		18. Ліквідатором боржника подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.
		 
		19. Представник скаржника в судовому засіданні 08.08.2023 не заперечила проти розгляду касаційної скарги за відсутності уповноваженого представника ліквідатора боржника.
		 
		20. Колегія суддів зазначає, що ухвалою від 28.06.2023 доведено до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги, а тому Суд вважає за можливе розглядати касаційну скаргу за відсутності уповноваженого представника ліквідатора боржника.
		 
		Позиція Верховного Суду
		21. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
		 
		22. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		 
		23. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
		 
		24. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
		 
		24.1 В обґрунтування поданої заяви Головне управління ДПС у Запорізькій області посилається на наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Активс" податкового боргу перед бюджетом з єдиного соціального внеску у розмірі 340 грн, з військового збору у розмірі 7 229,53 грн, з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 87 774,49 грн, податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 362 269 555 грн, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 4 090,75 грн, адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 1 020 грн, та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 109 893 217,5 грн. 
		 
		24.2 Загальна сума заборгованості складає 472 263 227,27 грн (з яких 377 788 335,36 грн - зобов`язання, 94 452 183,84 грн - штрафні санкції, 22 708,07 - пеня).
		 
		24.3 Вказує, що:
		- податковий борг з єдиного соціального внеску виник на підставі: донарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню № 0028880717 від 17.02.2022 на суму 340 грн. ППР винесено на підставі акту перевірки від 27.01.2022 року № 1119/08-01-07- 04/36470970;
		 
		- податковий борг з військового збору виник на підставі донарахування грошових зобов`язань по податковому повідомленню - рішенню № 0028850717 від 17.02.2022 на суму 7229,53 грн (з яких 4 386,21 грн - зобов`язання, 1 096,55 грн - штрафні санкції, 1 746,77 грн - пеня). ППР винесено на підставі акту перевірки від 27.01.2022 року № 1119/08-01-07-04/36470970;
		 
		- податковий борг з податку на доходи фізичних осіб виник на підставі донарахування грошових зобов`язань по податковому повідомленню - рішенню №0028860717 від 17.02.2022 року на суму 86 754,49 грн (з яких 52 634,55 грн - зобов`язання, 13 158,64 грн - штрафні санкції, 20 961,30 грн - пеня) ППР винесено на підставі акту перевірки від 27.01.2022 № 1119/08-01-07-04/36470970;
		 
		- донарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню № 000028840717 від 17.02.2022 на суму 1 020 грн. ППР винесено на підставі акту перевірки від 27.01.2022 № 1119/08-01-07-04/36470970;
		 
		- податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств виник на підставі донарахування грошових зобов`язань по податковому повідомленню - рішенню (форми Р) № 00029240704 від 17.02.2022 на суму 362 267 855 грн (з яких 289 814 284 грн - зобов`язання, 72 453 571 грн - штрафні санкції). ППР винесено на підставі акту перевірки від 27.01.2022 № 1148/08-01-07-04/36470970;
		 
		- донарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню № 00029210704 від 17.02.2022 року на суму 1 700 грн. ППР винесено на підставі акту перевірки від 27.01.2022 року № 1119/08-01-07-04/36470970;
		 
		- податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виник на підставі: донарахування грошових зобов`язань по податковому повідомленню - рішенню (форми "Р") № 00029270704 від 17.02.2022 на суму 3 750,75 грн (з яких 3 000,6 грн - зобов`язання, 750,15 грн - штрафні санкції). ППР винесено на підставі акту перевірки від 27.01.2022 № 1148/08-01-07-04/36470970;
		 
		- донарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню № 00029180704 від 17.02.2022 на суму 340 грн. ППР винесено на підставі акту перевірки від 27.01.2022 № 1119/08-01-07-04/36470970;
		 
		- податковий борг з адміністративних штрафів та інших санкцій виник на підставі донарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми "ПС") № 00029160704 від 17.02.2022 на суму 1 020,00 грн. ППР винесено на підставі акту перевірки від 27.01.2022 №1119/08-01-07-04/36470970;
		 
		- податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, який виник на підставі донарахування грошових зобов`язань по податковому повідомленню - рішенню (форми "Р") № 00029260704 від 17.02.2022 на суму 109 892 537,5 грн (з яких 87 914 030 грн - зобов`язання, 21 978 507,5 грн - штрафні санкції). ППР винесено на підставі акту перевірки від 27.01.2022 року № 1148/08-01-07-04/36470970;
		 
		- донарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню № 00029220704 від 17.02.2022 на суму 680 грн. ППР винесено на підставі акту перевірки від 27.01.2022 № 1119/08-01-07-04/36470970. 
		 
		25. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з наступного.
		 
		25.1 Відповідно до висновку, що викладений в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.01.2021року у справі № 916/4181/14, боржник у справі про банкрутство, щодо якого ухвалене рішення про визнання його банкрутом, має право на легітимне очікування бути звільненим від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.
		 
		25.2 З дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у нього не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які були нараховані за період після визнання боржника банкрутом, оскільки положеннями частини першої статті 38 Закону про банкрутство, які аналогічні за змістом положенням частини першої статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства, передбачено підставу для припинення обов`язку боржника, якого визнано банкрутом, щодо обчислення та сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
		 
		25.3 Виходячи із змісту положень статей 57 - 58 Податкового кодексу України, грошові зобов`язання суб`єкта господарювання щодо сплати податкових платежів, визначених контролюючим органом в ході податкової перевірки, виникають з моменту отримання підприємством-платником податків податкового повідомлення-рішення із зазначенням суми грошового зобов`язання, що підлягає сплаті, та граничних строків його сплати або по завершенню оскарження в адміністративних судах такого рішення з набранням сили відповідним судовим рішенням (аналогічний висновок викладено Верховний Суд в постанові від 14.08.2019 року у справі № 913/412/16).
		 
		25.4 Податкові повідомлення-рішення прийняті Головним управлінням ДПС у Запорізькій області 17.02.2022, а тому грошове зобов`язання суб`єкта господарювання щодо сплати податкових платежів за цими повідомленнями настає з наступного дня, що настає за днем їх отримання, тобто не раніше 17.02.2022.
		 
		25.5 Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що грошові вимоги до боржника, які виникли на підставі податкових повідомлень-рішень не раніше 17.02.2022, а саме - після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (02.12.2021), є такими, що суперечать приписам частини першої статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства, вказані вимоги підлягають відхиленню. 
		 
		26. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає передчасними вказані висновки судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
		 
		26.1 Відповідно до частин першої, третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		26.2 Згідно частини шостої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закон).
		 
		26.3 Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
		 
		26.4 Відповідно до частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
		 
		26.5 Згідно частини третьої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
		 
		26.6 Відповідно до частини четвертої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
		 
		26.7 Норми статті 1 та частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства пов`язують статус конкурсних грошових вимог виключно з моментом виникнення відповідного зобов`язання боржника.
		 
		26.8 Тобто при визначенні статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника.
		 
		26.9 При цьому, підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
		 
		26.10 Відповідно до пунктів 54.1 та 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
		 
		26.11 Стаття 57 Податкового кодексу України регулює строки сплати податкового зобов`язання: за загальним правилом платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57); у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу; у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 ПК України).
		 
		26.12 Положеннями пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.
		 
		26.13 Зазначена стаття встановлює загальні підстави і порядок надсилання податкового повідомлення-рішення і не пов`язує із цією дією виникнення податкового зобов`язання у платника податку.
		 
		26.14 За змістом підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
		 
		26.15 Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
		 
		26.16 Тож аналіз наведених вище приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень Податкового кодексу України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються.
		 
		26.17 Однак неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство.
		 
		26.18 Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19. 
		 
		26.19 Окрім того, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне зазначити про те, що норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять заборони кредитору заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25.07.2023 у справі № 922/5231/21.
		 
		26.20 З огляду на викладене суди попередніх інстанцій не дослідили зміст наведених вище акту перевірки та податкових повідомлень - рішень на предмет встановлення моменту виникнення грошових зобов`язань у боржника і періоду за який податковим органом здійснено їх нарахування, та дійшли передчасного висновку про відхилення грошових вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області без з`ясування фактичних обставин щодо встановлення підстав та моменту виникнення цих грошових вимог.
		 
		27. Відповідно до   статті 86 Господарського процесуального кодексу України   суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		28. Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
		 
		29. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
		 
		30. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
		 
		31. Оскаржувані постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції таким вимогам закону не відповідають.
		32. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
		 
		33. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних ухвали та постанови не були дотримані.               
		 
		34. З огляду на викладене, аргументи касаційної скарги знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.
		 
		35. Згідно пункту 2 частини першої   статті 308 Господарського процесуального кодексу України   суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		 
		36. З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми процесуального закону - статті 86   Господарського процесуального кодексу України, неправильно застосовано норми матеріального права - статей 1, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, а тому ухвала суду першої інстанції від 23.08.2022 та постанову суду апеляційної інстанції від 22.05.2023 слід скасувати, а справу № 908/1954/21 у скасованій частині слід направити на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.
		 
		37. При новому розгляді суду необхідно належним чином дослідили зміст акту перевірки та податкових повідомлень - рішень на предмет встановлення моменту виникнення грошових зобов`язань у боржника і періоду за який податковим органом здійснено їх нарахування, встановити обставини щодо підстав та моменту виникнення у Головного управління ДПС у Запорізькій області грошових вимог до боржника, з`ясувати якими є ці вимоги - конкурсними чи поточними в розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, надати належну оцінку зібраним у справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених в цій постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення.
		 
		Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2023 та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.08.2022 у справі № 908/1954/21 задовольнити.
		 
		2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2023 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.08.2022 у справі № 908/1954/21 скасувати. 
		 
		3. Справу № 908/1954/21 у скасованій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.
		 
		4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                 В. В. Білоус
		 
		Судді                                                                                             О. В. Васьковський
		 
		                                                                                                     К. М. Огороднік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...