Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/9958/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано для оприлюднення: 17.08.2023. Зареєстровано: 17.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2023.
Дата набрання законної сили: 11.12.2023
Результат оскарження 11.12.2023 Львівський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/308/142/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022072030000024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/9958/22
		 
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		07 серпня 2023 року                                                                м. Ужгород
		 
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		за участі сторін кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		його захисника ОСОБА_5 , в режимі відео конференції за допомогою системи EаsyCon
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 17.03.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022072030000024 по обвинуваченню:
		ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шевченкове Глухівського району Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, приватного підприємця, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 366 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України порадами, вказівками та наданням засобів, вчиненому з корисливих мотивів та у пособництві, яке виразилось наданням порад, вказівок та наданням засобів службовій особі з метою складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
		Так, відповідно до Указу Президента України №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан. Разом з тим, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на період дії правового режиму воєнного стану, чоловікам - громадянам України віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України, всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану», з корисливих мотивів.
		Так, ОСОБА_4 разом з невстановленими досудовим розслідуванням особами, розробив злочинну схему, відповідно до якої особа призовного віку від 18 до 60 років, якій обмежено виїзд за кордон, проходить медичну комісію у ІНФОРМАЦІЯ_2 , з визнанням останньої непридатною до військової служби, що в подальшому дає підставу для виїзду за межі території України. 
		На виконання вказаної схеми, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, 18.04.2022 о 19:53 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , готель « ІНФОРМАЦІЯ_3 », зустрівся з ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 обмежено виїзд за кордон, повідомив останньому, що він організовує проходження особами призовного віку військово-лікарської комісії на території одного з ІНФОРМАЦІЯ_4 , з подальшим визнанням особи непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку, що слугує підставою для безперешкодного виїзду особи за кордон. За виконання вказаних дій, ОСОБА_4 висунув пропозицію надання йому грошових коштів у розмірі 20 000 доларів США. 
		Надалі, 20.04.2022 близько 12:04 год. в ході розмови з ОСОБА_6 , на виконання вказаних дій, ОСОБА_4 повідомив останньому, що для виготовлення відповідних документів, які будуть слугувати визнанням його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та будуть підставою для безперешкодного виїзду за кордон під час дії воєнного стану, необхідно надати копії документів у паперовій формі, а саме копії паспорта громадянина України, ідентифікаційного коду та фотографії 3х4 см.
		В подальшому, 26.04.2022 близько 13:01 год. в ході розмови з ОСОБА_6 за виконання вказаних дій, ОСОБА_4 , знаходячись біля ІНФОРМАЦІЯ_5 , що за адресою: АДРЕСА_3 , повідомив про необхідність надати всі необхідні копії документів в електронному варіанті для прискорення вирішення питання про проходження військово-лікарської комісії та отримання документів, що будуть слугувати визнанням його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та будуть підставою для безперешкодного виїзду за кордон під час воєнного стану, що того ж дня було здійснено ОСОБА_6 .
		Надалі, 02.05.2022 близько 13:02 год., перебуваючи за адресою: Закарпатська область, м. Виноградів, на перехресті вул. Миру-Корятовича, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_6 та отримав від останнього заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у розмірі 20 000 доларів США, упаковані до синього поліетиленового пакету, за сприяння у проходженні ОСОБА_6 військово-лікарської комісії у ІНФОРМАЦІЯ_2 з подальшим визнанням останнього непридатним до військової служби та виключенням з військового обліку.
		Крім цього, того ж дня, близько 14:16 год. ОСОБА_6 , діючи під контролем правоохоронних органів, за попередньою вказівкою ОСОБА_4 , зайшов до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , де пройшов військово-лікарську комісію та отримав довідку про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку №3006 від 02.05.2022 та тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 02.05.2022, що в подальшому надало можливість останньому безперешкодно перетнути державний кордон України у міжнародному пункті пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_6 » НОМЕР_2 прикордонного загону.
		Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України порадами, вказівками та наданням засобів, вчиненому з корисливих мотивів.
		Також, згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 за попередньої змови з невстановленими на даний час особами з числа медичних працівників ІНФОРМАЦІЯ_5 , розробили злочинну схему, відповідно до якої особа призовного віку від 18 до 60 років, якій обмежено виїзд за кордон, проходить медичну комісію у ІНФОРМАЦІЯ_5 , з визнанням останньої непридатною до військової служби, де невстановлені органом досудового розслідування медичні працівники за допомогою порад, вказівок та надання засобів ОСОБА_4 , складають та видають завідомо неправдиві офіційні документи, а саме довідки про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку та тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, які надають підставу безперешкодного виїзду осіб за кордон, в період воєнного стану, всупереч обмежень, визначених законом. 
		ОСОБА_4 , діючи умисно, на виконання заздалегідь розробленої злочинної схеми, 18.04.2022 о 19:53 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , готель « ІНФОРМАЦІЯ_3 », зустрівся з ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 обмежено виїзд за кордон, повідомив останньому, що він організовує проходження особами призовного віку військово-лікарської комісії на території одного з ІНФОРМАЦІЯ_4 , з подальшим визнанням особи непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку, шляхом складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а саме довідки про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку та тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, що слугує підставою для безперешкодного виїзду особи за кордон. За виконання вказаних дій, ОСОБА_4 висунув пропозицію надання йому грошових коштів у розмірі 20 000 доларів США.
		Надалі, 02.05.2022 близько 13:05 год., перебуваючи за адресою: Закарпатська область, м. Виноградів, на перехресті вул. Миру-Корятовича, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_6 та отримав від останнього заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у розмірі 20 000 доларів США, упаковані до синього поліетиленового пакету, за сприяння у проходженні ОСОБА_6 військово-лікарської комісії у ІНФОРМАЦІЯ_2 з подальшим визнанням останнього непридатним до військової служби та виключенням з військового обліку шляхом надання порад, вказівок та засобів невстановленим органом досудового розслідування медичним працівникам, з метою складання та видачі ними завідомо неправдивих офіційних документів, а саме довідки про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку та тимчасового посвідчення військовозобов`язаного.
		В подальшому того ж дня, близько 14:16 год. ОСОБА_6 , діючи під контролем правоохоронних органів, за попередньою вказівкою ОСОБА_4 , зайшов до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , де пройшов військово-лікарську комісію та невстановленим органом досудового розслідування медичним працівником за допомогою порад, вказівок, та засобів ОСОБА_4 , було складено та видано ОСОБА_6 завідомо неправдивий офіційний документ, а саме довідку про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку №3006 від 02.05.2022 з визначенням діагнозу «Хронічний первинний пієлонефрит ХНН 1 ступеня» та тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 02.05.2022, що в подальшому надало можливість останньому безперешкодно перетнути державний кордон України у міжнародному пункті пропуску «ІНФОРМАЦІЯ_6» НОМЕР_2 прикордонного загону.
		Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у пособництві, яке виразилось наданням порад, вказівок та наданням засобів службовій особі з метою складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
		Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.
		Прокурор у судовому засіданні підтримав обставини, викладені в обвинувальному акті в повному обсязі та вказав, що здобуті органом досудового розслідування докази в своїй сукупності дають повне уявлення про злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_4 .
		Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав. Від надання показань відмовився на підставі ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України. 
		Одночасно, обвинувачений в ході судового розгляду справи в повному обсязі підтримав доводи свого захисника та вказав, що в обвинувальному акті та повідомленні про підозру зазначено про начебто отримання ним заздалегідь ідентифікованих грошових коштів в сумі 20 000 доларів США, натомість в ході огляду його автомобіля 02.05.2022 було вилучено імітаційні засоби - сувенірні долари США, що суперечить змісту обвинувального акту, оскільки кримінальне процесуальне законодавство розрізняє такі поняття, як «заздалегідь ідентифіковані грошові кошти» та «імітаційні засоби», та вони не є тотожними.
		Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 в ході судового розгляду заявив, що імітаційні засоби - сувенірні долари США були підкинуті до його автомобіля працівниками правоохоронних органів в момент його затримання. Також, зауважив, що мобільні телефони, які згідно протоколу огляду місця події від 02.05.2022 начебто було вилучено в його автомобілі, насправді були вилучені у нього особисто в момент затримання та деякий час знаходились в розпорядженні працівників поліції, при цьому обвинувачений, який в цей час лежав на вулиці в кайданках обличчям до землі, не міг бачити, що слідчі роблять з його телефонами. 
		Також обвинувачений заявив, що під час його затримання та огляду автомобіля порушено його право на захист, оскільки огляд автомобіля проводився без участі захисника. 
		Окрім того, обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що в протоколі огляду мобільного телефону ОСОБА_6 було зафіксовано, що при спілкуванні з обвинуваченим ОСОБА_6 використовував номер телефону НОМЕР_3 , в той же час, відповідно до протоколу за результатами проведення НСРД від 03.05.2022, в якому зафіксовано зміст телефонних розмов, зазначено, що ОСОБА_6 телефонував обвинуваченому з номеру телефону НОМЕР_4 . Отже, зміст протоколу за результатами НСРД суперечить іншим матеріалам кримінального провадження. 
		Крім цього, обвинуваченим ОСОБА_4 зазначено, що експерт, який проводив криміналістичну експертизу відео-звукозапису вийшов за межі вказівок слідчого, а тому висновок експерта Львівського НДІСЕ №2184-Е від 01.08.2022 за результатами проведення вказаної експертизи, складений з порушеннями, що унеможливлюють використання його, як доказу.
		Також обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що висновок комісійної судово-медичної експертизи № 28 від 04.08.2022 є неповним, оскільки слідчим не було надано експертам медичної документації стосовно захворювань ОСОБА_6 та не надано суду результатів лабораторних досліджень, на які посилалися експерти у своєму висновку.
		Просив визнати його невинуватим та виправдати.
		Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 в ході судового розгляду зазначив, що досудове розслідування проведено з грубим порушенням вимог КПК України. Наголосив, що матеріали кримінального провадження свідчать про те, що орган досудового розслідування, використовуючи підконтрольних осіб, вдався до провокації злочину, що категорично забороняється КПК України, а отже, отримані внаслідок провокації злочину докази не можуть бути покладені в основу обвинувачення.
		Факт провокації злочину пояснив зокрема, тим, що прокурором 18.03.2022 винесено постанову про проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту із залученням осіб, які погодились на конфіденційне співробітництво - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , який не дав результатів та не підтвердив факту злочинної діяльності обвинуваченого. Однак, замість того, щоб закрити кримінальне провадження, прокурор 18.04.2022 виніс другу постанову про проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту із залученням вже іншої підконтрольної особи - ОСОБА_6 , який спочатку 14.04.2022 надав письмову згоду на конфіденційне співробітництво, а лише після цього 18.04.2022, вже діючи під контролем правоохоронних органів, за власної ініціативи подзвонив обвинуваченому ОСОБА_4 та звернувся до нього з проханням допомогти в оформленні документів. 
		Вказані обставини, на думку захисника, свідчать про те, що орган досудового розслідування не «приєднався» до злочину, що вже вчинявся, а з самого початку спровокував його, що свідчить про наявність провокації. Крім того, захисник зауважив, що ОСОБА_6 разом з ОСОБА_9 були також залучені до конфіденційного співробітництва в іншому кримінальному провадженні, яке розслідувалось на території Закарпатської області у цей же період часу за тією ж статтею кримінального кодексу - ч. 3 ст. 332 КК України. 
		Тобто, на момент залучення ОСОБА_6 до конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , він вже мав досвід співпраці з правоохоронними органами, що на переконання сторони захисту свідчить про те, що ОСОБА_6 є провокатором. 
		Також захисник зазначав про низку інших грубих порушень норм кримінального процесуального права при збиранні органом досудового розслідування доказів, що також тягне за собою визнання таких доказів недопустимими.
		Так, захисник вказав на безпідставне внесення прокурором 17.03.2022 відомостей до ЄРДР, оскільки відомості, викладені у рапорті оперуповноваженого ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_10 від 17.03.2022 про виявлене кримінальне правопорушення не містили в собі достатньо інформації, щоб дійти висновку про те, що вчиняється злочин, а також щодо джерел та способу отримання інформації про злочин, що вчиняється на території Закарпатської області.
		Також захисник зазначив про незаконність постанови першого заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_11 від 17.03.2022 про визначення підслідності за ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, оскільки на момент винесення даної постанови у прокурора ОСОБА_11 не було відомостей про те, що злочин вчиняється на території Ужгородського району Закарпатської області, внаслідок чого досудове розслідування здійснювалось з порушенням приписів ст. ч. 1 ст. 218 КПК України.
		Крім того, захисник вказав на недопустимість як доказу Відповіді ВМП ГУНП в Закарпатській області на доручення №07.53-104-1664ВИХ-22 від 17.03.2022 про проведення оперативно-розшукових дій, згідно з якою відділом міграційної поліції було встановлено причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину за ч. 3 ст. 332 КК України. Зауважив, що між видачею доручення прокурором та відповіддю на доручення минуло не більше двох годин, а отже оперативний підрозділ не міг провести комплекс розшукових дій у такий стислий проміжок часу та встановити причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину. 
		Крім того, відповідь на доручення не містить будь-яких матеріалів та будь-яких відомостей, з яких можливо встановити, які саме оперативні заходи було проведено відділом міграційної поліції, тобто неможливо перевірити законність отримання інформації про начебто причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину. В свою чергу, саме ця відповідь стала підставою для подальшого звернення прокурора до слідчого судді апеляційного суду з клопотанням про проведення НСРД відносно ОСОБА_4 та винесення постанови про контроль за вчиненням злочину.
		Також вказав на недопустимість як доказу протоколу огляду місця події від 02.05.2022, в ході якого було фактично проведено обшук автомобіля обвинуваченого і вилучено з автомобіля мобільні телефони ОСОБА_4 та імітаційні засоби - сувенірні долари США. Свою позицію в ході судового розгляду захисник обґрунтував тим, що огляд автомобіля відповідно до приписів КПК України має проводитись за правилами, передбаченими для обшуку, тобто на підставі ухвали слідчого судді та з обов`язковим застосуванням відеофіксації такої слідчої дії органом досудового розслідування. 
		Натомість, стороною обвинувачення не було розкрито під час виконання вимог ст. 290 КПК України відеозапису з оглядом автомобіля, а також не надано такого відеозапису і суду, що в силу приписів ст. ст. 104, 107 КПК України, така слідча дія є незаконною, а отримані внаслідок її проведення докази недопустимими. Крім того, захисник звернув увагу на безпідставне проведення огляду автомобіля без ухвали слідчого судді з посиланням органом досудового розслідування на ч. 3 ст. 233 КПК України, оскільки огляд автомобіля проводився одночасно із затриманням обвинуваченого в рамках контролю за вчиненням злочину, отже затримання та подальший огляд автомобіля планувались органом досудового розслідування заздалегідь і перешкод для отримання ухвали слідчого судді не було. 
		З вищевказаних підстав, захисник просив визнати недопустимим доказом і протокол обшуку у приміщеннях ІНФОРМАЦІЯ_5 від 02.05.2022 та визнати недопустимими доказами, вилучені в ході такого обшуку документи.
		Також захисник зауважував, що проведення НСРД відносно ОСОБА_4 , оперативними працівниками ВМП ГУНП в Закарпатській області на підставі доручення першого заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_11 від 18.03.2022, який не входив до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні №42022072030000024 від 17.03.2022 та відповідно до приписів ст. ст. 36, 37 КПК України та Інструкції про порядок проведення НСРД не мав повноважень на надання подібних доручень оперативним підрозділам є суттєвим порушенням кримінального процесуального законодавства, яке тягне за собою визнання всіх отриманих в такий спосіб доказів недопустимими. 
		Тому, сторона захисту заявила про недопустимість як доказів протоколів за результатами проведення НСРД від 03.05.2022, протоколу за результатами НСРД від 06.05.2022 (візуальне спостереження), протоколу за результатами НСРД від 03.05.2022 (візуальне спостереження), протоколу за результатами НСРД від 23.05.2022 (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) разом з додатками - фото, аудіо-відеоматеріалами.
		Також захисник вказав на недопустимість протоколу за результатами контролю за вчиненням злочину від 03.05.2022, оскільки 02.05.2022 уповноважені особи органу досудового розслідування фактично провели не огляд місця події, а відкрите фіксування під час завершальної стадії контролю за вчиненням злочину із затриманням ОСОБА_4 , проведенням обшуку його автомобіля та вилученням грошей (імітаційних засобів), однак, всупереч вимогам ч. 4 ст. 271 КПК протокол про результати контролю за вчиненням злочину не був складений негайно у присутності ОСОБА_4 , а був складений наступного дня за його відсутності, що на думку захисту є грубим порушенням прав обвинуваченого та приписів ч. 4 ст. 271 КПК України.
		Також захисник заявив про недопустимість як доказу протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_6 від 10.05.2022, оскільки даний протокол є похідним доказом, та не може бути прийнятий до уваги судом без огляду самого телефону, який в даному випадку є речовим доказом. В той же час, сам мобільний телефон ОСОБА_6 органом досудового розслідування у останнього не вилучався, до матеріалів кримінального провадження не долучався, а відповідно не розкривався, як доказ стороні захисту при виконанні вимог статті 290 КПК України, оскільки був відсутній в розпорядженні сторони обвинувачення. За таких умов, на думку захисника, протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_6 від 10.05.2022 не може бути прийнятий судом в якості доказу та врахований при постановленні вироку.
		Захисник, окрім іншого, заявив, що не можуть бути враховані судом аудіо-відеоматеріали на яких зафіксований зміст розмов ОСОБА_6 з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 під час проходження ним військово-лікарської комісії, оскільки прокурором не надано суду ухвали слідчого судді апеляційного суду про надання дозволу на проведення аудіо-відеоконтролю працівників ІНФОРМАЦІЯ_8 або самого ОСОБА_6 , відсутня така ухавала і в матеріалах кримінального провадження. Отже останній здійснював відеофіксацію під час проходження військово-лікарської комісії незаконно. З тих самих підстав, на думку захисту, не може бути врахований і протокол за результатами НСРД від 03.05.2022 в частині відтворення змісту розмов ОСОБА_6 з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 під час проходження ним військово-лікарської комісії. 
		Також захисник стверджував, що не можуть бути визнані допустимими доказами зафіксовані в протоколі за результатами проведення НСРД від 03.05.2022 та додатках до нього телефонні розмови між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , оскільки фіксація таких розмов відповідно до приписів КПК України та Інструкції про порядок проведення НСРД має проводитись в межах зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та в обов`язковому порядку здійснюватися уповноваженими працівниками органу поліції. Натомість, зі змісту протоколу за результатами проведення НСРД від 03.05.2022 та враховуючи показання ОСОБА_6 , запис телефонних розмов між обвинуваченим та ОСОБА_6 оформлювався, як аудіо-відеоконтроль особи та здійснювався громадянином ОСОБА_6 , який не є уповноваженим працівником поліції.
		Одночасно, захисник зауважив на порушення органом досудового розслідування вимог ст. 290 КПК України, а саме, що MicroSD 32 ГБ з інв. №40 марки Kingston SDCS/32GB 97003-E19.A00LF; диск марки Verbatim DVD-R 4.7 GB 16x 120 min, які на момент виконання слідчим вимог статті 290 КПК знаходились в експертній установі, оскільки використовувались для проведення експертних досліджень, не були розкриті слідчим стороні захисту. Вказані докази було розкрито прокурором вже після передачі обвинувального акту до суду, як додаткові. В той же час, зазначені носії інформації не є додатковими доказами в розумінні ст. 290 КПК України, оскільки були отримані стороною обвинувачення в ході досудового розслідування до моменту надання доступу до матеріалів кримінального провадження, та мали бути відкриті захисту на стадії виконання вимог ст. 290 КПК до моменту звернення до суду з обвинувальним актом. 
		Вказував захисник і на неповноту досудового розслідування, яка полягає у відсутності будь-яких відомостей та доказів стосовно надання ОСОБА_4 вказівок, порад та засобів працівникам ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо складання та видачі останніми завідомо неправдивих довідок про непридатність до військової служби. Заявив, що органом досудового розслідування не було отримано та надано суду жодних доказів будь-яких контактів ОСОБА_4 з представниками ІНФОРМАЦІЯ_5 , та доказів того, що він надавав їм будь-які поради, вказівки та засоби для складання та видачі завідомо неправдивих документів щодо непридатності ОСОБА_6 до військової служби, навпаки такі твердження сторони обвинувачення спростовуються показаннями свідків з числа членів військово-лікарської комісії. В свою чергу, на думку захисту, без встановлення та доведення даних обставин неможливо стверджувати, що обвинувачений вчинив у такий спосіб злочин, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України. 
		Також, на переконання захисника, без встановлення та доведення перед судом факту знайомства та спілкування обвинуваченого з представниками ІНФОРМАЦІЯ_5 , під час якого обвинувачений надавав їм будь-які вказівки, поради чи засоби для складання та видачі завідомо неправдивих офіційних документів, неможливо стверджувати про наявність в діях ОСОБА_4 ознак складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки прокурор фактично не довів обставини, що підлягають обов`язковому доказуванню відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, а саме події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). 
		На підставі наведеного просив визнати ОСОБА_4 невинуватим та виправдати за пред`явленим йому обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке 17.03.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022072030000024.
		 
		       Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13  повідомила суду, що працює у Виноградівській районній лікарні лікарем-терапевтом підліткового кабінету. У 2022-му році у період до 20.06.2022 була відряджена до ІНФОРМАЦІЯ_2 на посаду старшого лікаря призовної комісії. В її обов`язки у той період входив огляд мобілізованих і призовників, які по повістці викликались до військкомату, та винесення рішення про їх стан здоров`я та придатність до військової служби. Пояснила, що особи, які підлягають мобілізації, проходять медичний огляд медичною комісією після чого остаточне рішення виносить старший лікар на підставі заключень всіх членів медичної комісії і це рішення вноситься до протоколу засідання комісії і у медичну довідку. Старшим лікарем у вказаний період була саме вона. 
		На питання прокурора чи була вона у комісії 02.05.2022 повідомила, що якщо вона записана в протоколі засідання комісії за цю дату, значить була, але точно не пам`ятає, оскільки періодично у робочих справах їздила до Ужгорода. Чи проходив 02.05.2022 військово-лікарську комісію ОСОБА_6 зауважила, що також точно не пам`ятає, але якщо він є в протоколі засідання комісії за цю дату, значить проходив. 
		Зазначила, що вона працювала на підставі Наказу Міністра оборони № 402, в якому визначені критерії щодо придатності чи непридатності осіб до військової служби по кожному захворюванню та по кожній статті. Коли мобілізований проходить медичну комісію, лікарі з числа членів комісії приймають відповідні рішення та вона на підставі тих рішень та у відповідності до Наказу Міністра оборони №402 вносить статтю під яку підходить мобілізований. Члени комісії не проводять медичне обстеження осіб, які підлягають мобілізації, а на підставі медичних документів приймають остаточне рішення щодо придатності чи непридатності особи. 
		Вказала, що вона не встановлює самостійно діагнози, а лише встановлює статтю, під яку підходить той чи інший діагноз. Діагнози встановлюються на підставі тих документів, які надає мобілізована особа. Також свідок повідомила, що після початку повномасштабної агресії російської федерації прийшло усне розпорядження від керівництва військкомату про те, що рішення можна приймати по спрощеній процедурі. 
		На початок повномасштабної війни через військкомат проходила велика кількість мобілізованих, яких комісія приймала цілодобово 24/7, в тому числі без медичної документації. Якщо особа мала явні фізичні вади, то старший лікар брав на себе відповідальність та приймав рішення виключно на підставі візуального огляду, навіть без наявності медичної документації. Якщо візуально встановити хворобу було неможливо, та була відсутня документація, особа направлялась на обстеження. На запитання Чи підписувала свідок довідку відносно ОСОБА_6  з діагнозом «Хронічний первинний пієлонефрит ХНН 1 ступеня» ствердно не відповіла та повідомила, що вся інформація міститься у протоколі комісії, якщо є в протоколі та в довідці, значить вона приймала таке рішення та приймала його на підставі документів. Якщо таке рішення було прийнято, то воно було прийнято на підставі документів, без документів його не змогли би оформити. Були такі випадки, що до комісії приходили люди зі східних областей України, які втікали від бомбардувань та не мали при собі нічого, тому вони бувало скидали копії своїх документів в електронному вигляді. Чи зберігаються ці документи десь, свідку не відомо, вона цим не цікавилась. Особу людини, яка прийшла на комісію, свідок не встановлювала, її особу встановлювали на прохідній у військкомат та заводили відповідну облікову картку, в якій нема фотографії особи. Лише наприкінці червня місяця 2022 року до них приїхали з Києва з Міністерства оборони особи, які відповідають за військово-лікарські комісії та в Ужгороді проводили заняття, як треба проводити медичний огляд осіб, що підлягають мобілізації, на яких були присутні лікарі зі всієї області. Також свідок ОСОБА_13 повідомила, що ОСОБА_6 , як і всіх інших осіб, які проходили військово-лікарську комісію, вона ані візуально, ані за прізвищем не пам`ятає, оскільки за період її роботи у військкоматі через комісію пройшло близько трьох тисяч осіб. 
		Також свідок зазначила, що з обвинуваченим ОСОБА_4 вона не знайома, вперше побачила його лише зараз, в суді. Заявила, що ніяких грошових коштів за прийняття того чи іншого рішення стосовно осіб, які проходили комісію вона не отримувала. Повідомила, що під час роботи у комісії порад, вказівок чи засобів стосовно того, щоб визнати якусь особу непридатною для проходження військової служби, їй ніхто не надавав. Також свідок вказала, що після початку війни у невідкладних випадках могла одноособово приймати рішення виключно щодо придатності особи до проходження військової служби, якщо необхідно було терміново відправити добровольців на фронт, у всіх інших випадках, в тому числі щодо непридатних осіб, рішення приймались лише комісією в ході відповідних засідань. 
		 
		Допитана в суді в якості свідка  ОСОБА_14  повідомила, що працює у Виноградівській районній лікарні медсестрою підліткового кабінету. Була відряджена до ІНФОРМАЦІЯ_2 на посаду секретаря комісії військово-лікарської комісії та перебувала на ній станом на 02.05.2022 та до 20.06.2022. В коло посадових обов`язків входило внесення відомостей до протоколів комісії. Відомості вносились в приміщенні комісії в присутності членів комісії в самому кінці. Чи проходив 02.05.2022 комісію громадянин ОСОБА_6 свідок не пам`ятає, оскільки комісію проходило багато людей. Як пояснила свідок, комісія проходить наступним чином: приходять мобілізовані чи призовники чи приписники, на них оформляється листок, проходять комісію, лікарі визначають ступінь придатності, якщо лікарям щось незрозуміло, вони скеровують людину на обстеження. Після цього приймається рішення, яке вона вносить до протоколу комісії. Робота секретаря комісії є суто технічною, просто внести відповідні відомості до протоколу.
		З пропозиціями посприяти в отриманні висновку про непридатність тієї чи іншої особи до військової служби до неї ніхто не звертався, жодних грошових винагород за внесення чи невнесення в протокол комісії того чи іншого мобілізованого вона не від кого не отримувала
		Повідомила, що ні ОСОБА_6 , ні обвинувачений ОСОБА_4 їй не знайомі. 
		 
		Допитаний в якості свідка  ОСОБА_6  повідомив, що після початку війни вирішив зайнятися волонтерством та виїхати за кордон до країн Європи для закупівлі шоломів та бронежилетів. Він познайомився з ОСОБА_15 , який повідомив йому, що має знайомого, який займається оформленням документів для виїзду за кордон. Як саме буде здійснюватися виїзд за кордон ОСОБА_15 не сказав, а лише сказав, що дасть контакт, а він з ним сам поспілкується та прийме рішення. Після цього, ОСОБА_6 взяв контакт та зв`язався з обвинуваченим, який призначив йому зустріч в селі Дийда Закарпатської області в готельно-ресторанному комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_3». Зазначив, що поїхав на зустріч з обвинуваченим до вказаного місця та в ході розмови обвинувачений повідомив, що може допомогти у виїзді за кордон шляхом зняття ОСОБА_6 з військового обліку. 
		Зауважує, що обвинувачений запропонував ОСОБА_6 подумати над цією пропозицією та прийняти рішення, чи погоджується він на такий варіант виїзду. Вказав, що зрозумівши, що це є незаконним, він звернувся до правоохоронних органів, де йому повідомили, що будуть відкривати кримінальне провадження та йому необхідно прийняти участь в цьому і виконувати вказівки правоохоронців для подальшого викриття ОСОБА_4 . 
		В подальшому, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_4 , що погоджується на варіант зняття його з військового обліку, а ОСОБА_4 в свою чергу сказав, щоб він готував документи та сума винагороди за це буде становити 20 000 доларів США, які необхідно передати до отримання документів про зняття з військового обліку. Після цього, він отримав від правоохоронців спеціальні засоби відеофіксації та кошти. Далі була зустріч з ОСОБА_4 перед військкоматом у місті Виноградів, однак в той день зустріч з представниками військкомату не відбулась, бо у військкоматі були якісь проблеми, у зв`язку з чим зустріч було перенесено. 
		Вказав, що через два-три дні вони знову зустрілись біля військкомату, дочекались дозволу, щоб пройти до військкомату, разом з працівником війскомату пройшов його до лікарської комісії. На комісії його запитали, чи є у нього захворювання, які могли б стати підставою для його зняття з військового обліку, на що він повідомив, що у нього є захворювання, але вони не є підставою для зняття з військового обліку. 
		У військкоматі працівники ВЛК йому записали хронічне захворювання, що дає можливість зняти його з військового обліку, після чого він отримав документи, що підтверджують його непридатність до військової служби. 
		Далі особою, яка видавала останні документи у військкоматі було дано пораду не переходити кордон найближчі два-три дні, а також при його перетині взяти з собою невелику кількість речей та купити медичні препарати, які відповідають захворюванню, вказаному у документах. Вийшовши з військкомату, він зустрівся з обвинуваченим, показав йому, що всі документи у нього на руках. Після чого обвинувачений йому повідомив, що на цьому їхня співпраця завершена. Далі він поїхав на пункт пропуску щоб зрозуміти, чи є документи справжніми чи підробленими. В пункті пропуску представник прикордонної служби, взявши у нього документи, подзвонив у військкомат де йому повідомили, що документи справжні. Також пояснив, що раніше у Харкові був визнаний тимчасово непридатним для проходження військової служби. 
		Відповідаючи на уточнюючі питання суду стосовно хронології подій, свідок ОСОБА_6 повідомив, що спочатку зателефонував ОСОБА_4 , потім звернувся до правоохоронних органів, а вже потім зустрівся з обвинуваченим у селі Дийда Закарпатської області. 
		На уточнююче питання прокурора, чи може ОСОБА_6 ствердно сказати, що звернувся до правоохоронних органів після розмови з ОСОБА_4 , свідок ОСОБА_6 заявив, що інакше не могло бути, оскільки лише з телефонної розмови з ОСОБА_4 він зрозумів, що той пропонує незаконну схему перетину державного кордону. Також повідомив, що зі слів обвинуваченого він вже не перший, хто звертається до нього з подібним питанням, та всі інші особи отримали документи і задоволені результатом. 
		Свідок ОСОБА_6 повідомив, що основний номером мобільного телефону, яким він користується, є НОМЕР_5 . На питання, хто такий ОСОБА_15 повідомив, що познайомився з ним на шляху до Закарпатської області після початку війни, прізвище його не знає. 
		Також повідомив, що перетинав кордон один раз, ще до початку війни. Зазначив, що намагався перетнути державний кордон один раз на початку травня 2022 з метою перевірки справжності документів, які він отримав у Виноградівському військкоматі. Але згодом зазначив, що у нього були й інші спроби перетнути державний кордон, та його затримували, але подробиць не пам`ятає.
		Вказав, що є фігурантом інших кримінальних проваджень, пов`язаних з його переправленням через державний кордон та заявив, що не може про це розповідати, оскільки підписав документи про нерозголошення таких відомостей. 
		Щодо отримання грошових коштів для подальшої передачі ОСОБА_4 пояснив, що отримував такі кошти від правоохоронців двічі, які передавав обвинуваченому. При цьому, перший раз отримані від нього кошти ОСОБА_4 йому повернув тому, що в той день пройти комісію у військкоматі не вдалось. Вдруге, передані ним грошові кошти ОСОБА_4 залишив у себе. 
		Зазначив, отриманні для передачі грошові кошти при ньому ніхто не обробляв та не перераховував. Також свідок зазначив, що за всі кошти, які він отримував від правоохоронців для подальшої передачі обвинуваченому, він розписувався. 
		Пояснив, що отримавши документи з військкомату поїхав на кордон до пункту пропуску «ІНФОРМАЦІЯ_6», щоб переконатись у їх справжності. До пункту пропуску його відвезли працівники правоохоронних органів. Там ОСОБА_6 подав отримані у військкоматі документи у відповідне «вікно», у нього забрали документи, залишили очікувати у кімнаті. 
		Крім того, свідок ОСОБА_6 заявив, що наприкінці березня 2022 намагався перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску та був затриманий прикордонниками та притягнутий до адміністративної відповідальності.
		Також свідок ОСОБА_6 повідомив, що окрім ОСОБА_4 звертався і до інших осіб за допомогою у сприянні перетину державного кордону. Окрім іншого ОСОБА_6 повідомив, що здійснення записів телефонних розмов з обвинуваченим ОСОБА_17 працівники поліції видавали йому диктофон, на який він здійснював запис таких розмов. 
		Зазначив, що для повідомлення про злочин, він вирішив звернутись до правоохоронних органів, знайшовши в мережі Інтернет адресу ГУНП в Закарпатській області. Там його водили по різних кабінетах, а згодом повезли до прокуратури та відділу поліції, де він приймав участь у слідчих та процесуальних діях. Чи був раніше в будівлі ГУНП в Закарпатській області, не пригадує.
		 
		       Під час судового розгляду судом було досліджено наступні письмові докази, надані стороною обвинувачення. 
		 
		Витяг з ЄРДР від 17.03.2022 з якого вбачається, що 17.03.2022 о 14:57 год. прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області було внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомості щодо вчинення злочину за ч. 3 ст. 332 КК України за номером №42022072030000024. 
		 
		Рапорт про виявлення кримінального правопорушення від 17.03.2022 з якого вбачається, що 17.03.2022 старшим оперуповноваженим ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_18 на ім`я начальника ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_19 було скеровано рапорт №77/106/6/4-2022 про те, що в ході проведення оперативних заходів встановлено, що громадянин ОСОБА_20 причетний до незаконного переправлення громадян України через державний кордон України до країн Євросоюзу чоловіків призовного віку, які ухиляються від військової служби під час проведення мобілізації, за що отримує незаконну винагороду в сумі 25 тис. дол. США за кожну особу, яка перетне незаконно державний кордон України.
		 
		Постанова про призначення підслідності кримінального правопорушення та доручення проведення досудового розслідування від 17.03.2022, відповідно до якої першим заступником Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_11 визначено підслідність кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України у кримінальному провадженні №42022072030000024 від 17.03.2022 за Відділом поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.
		 
		Постанова про визначення групи прокурорів від 17.03.2022, відповідно до якої Першим заступником Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_11 визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні №42022072030000024 від 17.03.2022 у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_21 . Старший групи прокурорів - ОСОБА_3 .
		 
		Постанова про визначення групи слідчих від 17.03.2022, у відповідності до якої начальником СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_22 визначено групу слідчих у кримінальному провадженні №42022072030000024 від 17.03.2022 у складі ОСОБА_23 (старший групи), ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_22 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 .
		 
		Постанова про зміну групи прокурорів від 21.03.2022, з якої вбачається, що Першим заступником Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_11 змінено групу прокурорів у кримінальному провадженні №42022072030000024 від 17.03.2022 та визначено групу прокурорів у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_21 , ОСОБА_11 , старший групи - ОСОБА_3 . 
		 
		Постанова про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень від 11.04.2022, з якої вбачається, що прокурором ОСОБА_3 було об`єднано в одне провадження матеріали кримінальних проваджень №42022072030000024 від 17.03.2022 за ч. 3 ст. 332 КК України та №42022070000000048 від 07.04.2022 за ч. 3 ст. 332 КК України.
		 
		Постанова про зміну групи прокурорів від 03.05.2022 з якої вбачається, що першим заступником Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_11 змінено групу прокурорів у кримінальному провадженні №42022072030000024 від 17.03.2022 та визначено групу прокурорів у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_21 ОСОБА_11 , ОСОБА_28 , старший групи - ОСОБА_3 . 
		 
		Постанова про зміну групи слідчих від 03.05.2022, у відповідності до якої Начальником СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_22 змінено групу слідчих у кримінальному провадженні №42022072030000024 від 17.03.2022 та визначено її у складі ОСОБА_25 (старший групи), ОСОБА_24 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 .
		 
		Постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 10.05.2022, відповідно до якої прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатській області ОСОБА_3 було об`єднано в одне провадження матеріали кримінальних проваджень №42022072030000024 від 17.03.2022 за ч. 3 ст. 332 КК України та №12022071170000234 від 10.05.2022 за ст. 290 КК України.
		 
		Постанова про виділення матеріалів кримінального провадження від 09.06.2022, у відповідності до якої прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатській області ОСОБА_3 було виділено з матеріалів кримінального провадження №42022072030000024 від 17.03.2022 за ч. 3 ст. 332 КК України матеріали щодо можливого вчинення невстановленою особою кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. 
		 
		Доручення на проведення слідчих дій від 17.03.2022 вихідний №07.53-104-1664вих-22, з якого вбачається, що прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 доручено Начальнику ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_29 встановити осіб, причетних до протиправної діяльності, яка розслідується у кримінальному провадженні №42022072030000024 від 17.03.2022 за ч. 3 ст. 332 КК України, їх адреси проживання, транспортні засоби, якими останні користуються та інші відомості. 
		 
		Відповідь від 17.03.2022 начальника ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_19 на виконане доручення прокурора Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42022072030000024 від 17.03.2022 з якої вбачається, що на виконання доручення було проведено комплекс пошукових заходів направлених на встановлення обставин, можливих свідків та очевидців скоєння даного злочину. Проведеними заходами було встановлено, що до організації та функціонування каналу незаконного переміщення осіб через державний кордон України причетний громадянин ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено його місце проживання, номери мобільних телефонів та дані автомобілів, якими користується останній. Також міститься опис схеми, за якою діє ОСОБА_4 , розмір винагороди, яку він отримує за переправлення осіб через Державний кордон. Крім того зазначено, що оперативний склад відділу міграційної поліції ГУНП в Закарпатській області в реальному часі отримує інформацію, що громадянин України ОСОБА_4 на даний час активно підшуковує осіб для незаконного переправлення через державник кордон України з корисливих мотивів, а саме за винагороду в розмірі 25000 доларів США.
		 
		Доручення від 23.03.2022 вихідний №07.53-104-1715вих-22 про проведення слідчих (розшукових) дій від 23.03.2022, відповідно до якого прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 доручено керівнику Головного оперативного управління ДБР ОСОБА_31 встановити осіб, причетних до протиправної діяльності, яка розслідується у кримінальному провадженні №42022072030000024 від 17.03.2022 за ч. 3 ст. 332 КК України.
		 
		Заява ОСОБА_6 на конфіденційне співробітництво від 14.04.2022 з якої вбачається, що ОСОБА_6 надав добровільну згоду на його залучення до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42022072030000024 від 17.03.2022.
		 
		Протокол про попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 14.04.2022 свідком ОСОБА_32 .
		 
		Постанова про залучення особи до конфіденційного співробітництва від 14.04.2022, про залучення до конфіденційного співробітництва та участі в інших негласних слідчих діях ОСОБА_6 . 
		 
		Протокол огляду місця події від 02.05.2022, відповідно до якого 02.05.2022 у місті Виноградів було проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_3 . Об`єктом огляду є автомобіль марки «Mercedes-Benz», моделі «G63 AMG», номерний знак НОМЕР_6 , який належить обвинуваченому ОСОБА_4 . 
		В протоколі містяться зауваження обвинуваченого ОСОБА_4 та адвоката Центру безоплатної правової допомоги ОСОБА_33 . 
		 
		Флеш-носій, який є додатком до протоколу огляду місця події від 02.05.2022. Судом було встановлено, що даний флеш-носій має технічні пошкодження, які унеможливлюють відтворення інформації, що міститься на ньому. При цьому, прокурором було надано пояснення, відповідно до яких вказаний флеш-носій було випадково просвердлено слідчим при зшиванні матеріалів кримінального провадження. 
		Таким чином, суд позбавлений можливості безпосередньо дослідити відеозапис огляду місця події від 02.05.2022 через пошкодження носія інформації, що сталося з вини слідчого. 
		 
		Ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.05.2022 по справі №308/5227/22, відповідно до якої клопотання слідчого ОСОБА_25 задоволено, надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , а саме в транспортному засобі марки «Mercedes-Benz», моделі «G63 AMG», номерний знак НОМЕР_6 з метою збереження доказів, вилучених під час огляду місця події 02.05.2022.
		 
		Протокол огляду мобільних телефонів від 04.05.2022, відповідно до якого оперуповноваженим ВМП ГУНП в Закарпатській області на виконання доручення слідчого у присутності двох понятих ОСОБА_34  та ОСОБА_35 , було проведено огляд двох мобільних телефонів марки iPhone 11 Pro Max та iPhone 12 Pro Max сірого кольору. При огляді мобільного телефону марки iPhone 11 Pro Max було виявлено чати листування з абонентом « ОСОБА_36 » у месенджері WhatsApp, які зафіксовані за допомогою фотоапарату. А також файли формату zip під назвою «Боря украина. zip», який складається з 6 файлів. При огляді мобільного телефону iPhone 12 Pro Max інформації, яка б становила інтерес для органу досудового розслідування в протоколі не зафіксовано. 
		 
		Протокол обшуку приміщень ІНФОРМАЦІЯ_5 від 02.05.2022 та флеш-носій до протоколу, згідно якого заступником начальника СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_24 , в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України проведено обшук у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_3 . В ході обшуку виявлено та вилучено витяг з журналу військовозобов`язаних, які прибули до РТЦК та СП; аркуш формату А-4 з відтисками печаток; книга протоколів засідань ВЛК (ЛЛК) ІНФОРМАЦІЯ_5 .
		 
		Ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.05.2022 по справі №308/5227/22 про надання дозволу на проведення обшуку приміщень ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_3 , який було проведено 02.05.2022 в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України.
		 
		Доручення в порядку ст. 40 КПК України, відповідно до якого, старший слідчий ОСОБА_25 доручив Відділу міграційної поліції ГУНП в Закарпатській області провести огляд документів, які було вилучено в ході обшуку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що скласти відповідний протокол.
		 
		Протокол огляду документів ІНФОРМАЦІЯ_8 від 19.05.2022, в якому зафіксовано, що в книзі протоколів засідання ВЛК (ЛЛК) ІНФОРМАЦІЯ_5 значиться громадянин ОСОБА_6 із записами про діагноз. У витягу з журналу військовозобов`язаних, що прибули до ІНФОРМАЦІЯ_5 , у передостанньому рядку значиться громадянин ОСОБА_6 з відміткою «непридатний» за 02.05.2022.
		 
		Протокол огляду місця події від 02.05.2022 з якого вбачається, що було проведено огляд місця події у приміщеннях міжнародного пункту пропуску «ІНФОРМАЦІЯ_6» за адресою: АДРЕСА_6, в ході якого було вилучено тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 02.05.2022 та довідка військово-лікарської комісії №3006 від 02.05.2022, заповнені на ім`я ОСОБА_6 .
		 
		Рапорт з матеріалами ЄО з яких зокрема вбачається, що посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_10 було складено повідомлення про виявлення кримінального правопорушення.
		 
		Протокол огляду місця події від 02.05.2022 (з флеш-носієм до протоколу) за адресою: АДРЕСА_4 , відповідно до якого слідчим ОСОБА_37 , на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України було проведено огляд місця події за вказаною адресою, де тимчасово проживав обвинувачений зі своєю сім`єю. 
		 
		Ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.05.2022 по справі №308/5227/22 про надання дозволу на проведення обшуку в порядку ст. 233 КПК України за адресою: АДРЕСА_4 .
		 
		Доручення в порядку ст. 40 КПК України відповідно до якого, слідчий ОСОБА_25 доручив Відділу міграційної поліції ГУНП в Закарпатській області провести огляд речей, які було вилучено в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_4 , про що скласти відповідний протокол.
		 
		Протокол огляду речей від 06.06.2022, відповідно до якого було проведено огляд флеш-накопичувачів, вилучених під час обшуку за адресою: АДРЕСА_4 , та в результаті проведеного огляду інформації, яка має значення для кримінального провадження не виявлено.
		 
		Протокол огляду речей від 06.06.2022, відповідно до якого було проведено огляд електронних носіїв інформації об`ємом пам`яті 2 ТБ та 1 ТБ, вилучених під час обшуку за адресою: АДРЕСА_4 , та в результаті проведеного огляду інформації, яка має значення для кримінального провадження не виявлено.
		Протокол огляду речей від 06.06.2022, відповідно до якого було проведено огляд мобільних телефонів та ноутбука, вилучених під час обшуку за адресою: АДРЕСА_4 , та в результаті проведеного огляду інформації, яка має значення для кримінального провадження не виявлено.
		 
		Висновок експерта Закарпатського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/107-22/3849-БЛ від 12.05.2022, складений за результатами проведення балістичної експертизи.
		 
		Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.05.2022, з якого вбачається, що слідчий ОСОБА_25 02.05.2022 в місті Виноградів о 16:50 годині за адресою: Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Миру, навпроти буд. 67 , затримав ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України. Під час особистого обшуку у ОСОБА_4 вилучено нічого не було. У вказаному протоколі містяться зауваження ОСОБА_4 який зазначив, що при затриманні його вдарили кілька разів, хоча він не чинив жодного опору, а потім, коли ОСОБА_4 лежав на асфальті, підкинули до його автомобіля пакет з сувенірними доларами, до якого ОСОБА_4 не має жодного відношення. Даний протокол складений о 21:02 годині. Поняті, які поставили підписи в даному протоколі, не були присутні під час фактичного затримання ОСОБА_4 о 15:30 год. 
		 
		Клопотання про проведення НСРД відносно ОСОБА_4 від 18.03.2022. 
		 
		Доручення першого заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_11 від 18.03.2022, видане в порядку статті 36 КПК України, відповідно до якого прокурор доручає Відділу міграційної поліції ГУНП в Закарпатській області провести НСРД відносно ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Закарпатського апеляційного суду від 18.03.2022. 
		 
		Постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 18.04.2022, відповідно до якої прокурором ОСОБА_3 було прийнято процесуальне рішення про проведення відносно ОСОБА_4 контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із застосуванням спеціальних імітаційних засобів, починаючи з 18.04.2022 тривалістю 60 діб. Під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії використовувати заздалегідь ідентифіковані засоби, а саме грошові кошти - гривні України та долари США, а також спеціальні імітаційні засоби. Проведення контролю за вчиненням злочину доручено оперативним працівникам ВМП ГУНП в Закарпатській області. До проведення негласних слідчих (розшукових) дій залучено ОСОБА_6 . 
		 
		Ухвала слідчого судді Закарпатського апеляційного суду №0858 від 18.03.2022, про надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_4 .
		 
		Доручення в порядку ст. 40 КПК України від 03.05.2022, у відповідності до якого слідчий ОСОБА_25 доручив ВМП ГУНП в Закарпатській області провести огляд мобільного телефону iPhone XS, який належить ОСОБА_6 , про що скласти відповідний протокол. 
		 
		Протокол огляду від 10.05.2022 мобільного телефону iPhone XS, який належить ОСОБА_6 , відповідно до якого оперуповноважений у присутності двох понятих ОСОБА_34 та ОСОБА_38 , у присутності ОСОБА_6 оглянув телефон iPhone XS. При огляді телефону у месенджері WhatsApp було виявлено листування з абонентом «Дима по переходу», зміст якого було зафіксовано у фототаблицях, які є частиною протоколу. 
		 
		Протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 03.05.2022, в якому зафіксовано хід контролю за вчиненням злочину та зазначено, що контроль за вчиненням злочину проводився з 17:00 год. 18.04.2022 до 16:41 год. 02.05.2022. Також зазначено, що 02.05.2022 о 16:41 год. ОСОБА_4 було затримано у місті Виноградів по вул. Миру, на чому контроль за вчиненням злочину було закінчено. 
		Протокол вручення технічних засобів від 18.04.2022, відповідно до якого о 17:50 год. 18.04.2022  ОСОБА_6  було вручено спеціальний технічний засіб «диктофон» інв. номер №184. 
		Протокол вручення технічних засобів від 20.04.2022, відповідно до якого об 11:50 год. 20.04.2022  ОСОБА_6  було вручено спеціальний технічний засіб «диктофон» інв. номер №184. 
		Протокол вручення технічних засобів від 21.04.2022, відповідно до якого об 11:20 год. 21.04.2022 ОСОБА_6 було вручено спеціальний технічний засіб «диктофон» інв. номер №184. 
		Протокол вручення технічних засобів від 22.04.2022, відповідно до якого о 17:20 год. 22.04.2022 ОСОБА_6 було вручено спеціальний технічний засіб «диктофон» інв. номер №184. 
		Протокол вручення технічних засобів від 26.04.2022, відповідно до якого о 15:20 год. 26.04.2022 ОСОБА_6 було вручено спеціальний технічний засіб «диктофон» інв. номер №184. 
		Протокол вручення технічних засобів від 28.04.2022, відповідно до якого об 11:10 год. 28.04.2022 ОСОБА_6 було вручено спеціальний технічний засіб «диктофон» інв. номер №184 та аудіо-відеореєстратор AVR 12. 
		Протокол вручення технічних засобів від 02.05.2022, відповідно до якого о 12:10 год. 02.05.2022 ОСОБА_6 було вручено спеціальний технічний засіб «диктофон» інв. номер №184 та аудіо-відеореєстратор AVR 12. 
		Протокол вручення грошових коштів від 28.04.2022, відповідно до якого 28.04.2022 о 10:05 годині ОСОБА_6 було вручено 200 імітаційних купюр із написом «SUVENIR», ззовні схожими на купюри 100 доларів США, з маркуванням Н8 та написом «не является платежным средством», розділених на дві пачки по 100 купюр кожна та перетягнуті резинками.
		Протокол вилучення грошових коштів від 28.04.2022, відповідно до якого 28.04.2022 о 20:15 годині у ОСОБА_6 було вилучено 200 імітаційних купюр із написом «SUVENIR», ззовні схожими на купюри 100 доларів США, з маркуванням Н8 та написом «не является платежным средством», розділених на дві пачки по 100 купюр кожна та перетягнуті резинками. 
		Протокол вручення грошових коштів від 02.05.2022, відповідно до якого 02.05.2022 о 10:45 годині ОСОБА_6 було вручено 200 імітаційних купюр із написом «SUVENIR», ззовні схожими на купюри 100 доларів США, з маркуванням Н8 та написом «не является платежным средством», розділених на дві пачки по 100 купюр кожна та перетягнуті резинками. Підпис ОСОБА_6 у всіх вищевказаних протоколах відсутній.
		 
		Протокол за результатами проведення НСРД «Аудіо-відеоконтроль особи» від 03.05.2022, з якого вбачається, що відносно обвинуваченого ОСОБА_4 проводились негласні слідчі (розшукові) дії, а саме аудіо-відеоконтроль особи на підставі ухвали Апеляційного суду Закарпатської області №0858 від 18.03.2022 та за дорученням прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_39 . 
		Під час проведення НСРД зафіксовано низку розмов, а саме: розмова між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 від 18.04.2022, яка відбувалась телефоном за допомогою спочатку мобільного зв`язку, а також через месенджер WhatsApp, та особиста зустріч ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в с. Дийда Закарпатської області 18.04.2022; розмова між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 від 20.04.2022, яка відбувалась телефоном за допомогою месенджера WhatsApp; три розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 від 21.04.2022, які відбувались телефоном за допомогою месенджера WhatsApp; розмова між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 від 22.04.2022, яка відбувалась телефоном за допомогою месенджера WhatsApp; дві розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 від 26.04.2022, які відбувались телефоном за допомогою месенджера WhatsApp; розмова між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , яка відбувалась під час зустрічі в місті Виноградові 28.04.2022; розмова між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , яка відбувалась під час зустрічі в місті Виноградові 02.05.2022; аудіо-та відеофіксація проходження ОСОБА_6 військово-лікарської комісії та спілкування ОСОБА_6 з лікарями комісії і працівниками РТЦК та СП.
		 
		Флеш носії Micro SD №40,41 на яких міститься аудіо-відеофіксація телефонних розмов та розмов, які відбувались при особистих зустрічах між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у період з 18.04.2022 по 02.05.2022, а також проходження ОСОБА_6 02.05.2022 військово-лікарської комісії у ІНФОРМАЦІЯ_5 . 
		Протокол за результатами проведення НСРД «Візуальне спостереження за особою» від 06.05.2022, в якому зафіксовані результати спостереження за переміщеннями та зустрічами ОСОБА_4 18.04.2022 та 19.04.2022. 
		 
		Протокол за результатами проведення НСРД «Візуальне спостереження за особою» від 03.05.2022, в якому зафіксовані результати візуального спостереження за ОСОБА_4 , та зафіксовані переміщення та зустрічі ОСОБА_4 21.04.2022, 26.04.2022, 28.04.2022, 02.05.2022. CD диск інвентарний №19 від 18.03.2022, який є додатком до протоколу за результатами проведення НСРД «Візуальне спостереження за особою» від 03.05.2022, та який містить файли з фотографіями, зробленими в ході проведення візуального спостереження за ОСОБА_4 .
		 
		Протокол за результатами проведення НСРД «Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж» від 23.05.2022 з додатком до нього CD диском інв. №20 від 18.03.2022, в якому зафіксований зміст телефонної розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 від 18.04.2022, яка відбулась за допомогою мобільного телефонного зв`язку.
		 
		Витяг з ЄРДР від 20.05.2022 по кримінальному провадженню №42022072030000024, з якого вбачається, що орган досудового розслідування станом на 20.05.2022 змінився та матеріали перебувають у провадженні СВ ВП №1 Берегівського РУП ГУНП в Закарпатській області.
		 
		Доручення про проведення досудового розслідування від 20.05.2022, відповідно до змісту якого начальник СВ ВП №1 Берегівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_40 вимагає від старшого слідчого СВ ВП №1 Берегівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_41 вжити заходів щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, надати їм належну правову оцінку та прийняти законні процесуальні рішення у передбачені кримінальним процесуальним законодавством строки.
		 
		Постанова про визначення групи слідчих від 20.05.2022, відповідно до якої начальник СВ ВП №1 Берегівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_42 призначив групу слідчих по кримінальному провадженню №42022072030000024 у складі старшого слідчого СВ ВП №1 Берегівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_43 та слідчого СВ ВП №1 Берегівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_44 , старшим групи визначено слідчого ОСОБА_45 .
		 
		Постанова про визначення групи прокурорів від 19.05.2022, відповідно до якої заступник керівника Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_46 призначив групу прокурорів по кримінальному провадженню №42022072030000024 у складі начальника Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_47 , прокурорів Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , старшим групи визначено прокурора ОСОБА_51 .
		 
		Постанова про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 01.06.2022, відповідно до якої Перший заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_52 доручив здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022072030000024 слідчому відділенню ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.
		 
		Постанова про визначення групи прокурорів від 03.06.2022, відповідно до якої Першим заступником Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_11 визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні №42022072030000024 від 17.03.2022 у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_53 , старший групи прокурорів ОСОБА_3 .
		 
		Постанова про визначення групи слідчих від 01.06.2022, відповідно до якої Начальником СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_22 визначено групу слідчих у кримінальному провадженні №42022072030000024 від 17.03.2022 у складі ОСОБА_25 (старший групи), ОСОБА_24 , ОСОБА_22 .
		 
		Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 26.07.2022, відповідно до якого встановлено: начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_54 зазначено про те, що особова справа на ОСОБА_6 не заводилась, згідно правил Військового обліку, оскільки він є переселенцем. Будь-які інші документи відносно ОСОБА_6 у ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутні. ОСОБА_6 під час проходження ВЛК було видано довідку ВЛК та тимчасове посвідчення військовозобов`язаного. За результатом виконання Постанови про тимчасовий доступ до речей і документів від 14.07.2022 жодних речей і документів з ІНФОРМАЦІЯ_5 слідчим не вилучалось. 
		 
		Постанова прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 від 21.07.2022 про об`єднання матеріалів досудових розслідувань, у відповідності до якої прокурором прийнято процесуальне рішення про об`єднання матеріалів кримінального провадження №12022071170000308 від 10.06.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та матеріалів кримінального провадження №12022071170000309 від 10.05.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України в одне провадження №12022071170000308. А також копії документів по провадженню №12022071170000308, провадженню №12022071170000309.
		 
		Постанова прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 від 21.07.2022 про об`єднання матеріалів досудових розслідувань, у відповідності до якої прокурором прийнято процесуальне рішення про об`єднання матеріалів кримінального провадження №42022072030000024 від 17.03.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та матеріалів кримінального провадження №12022071170000308 від 10.06.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 332 КК України в одне провадження №42022072030000024.
		 
		Постанова прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 від 26.07.2022 про виділення матеріалів кримінального провадження, у відповідності до якої прокурором прийнято процесуальне рішення про виділення з кримінального провадження №42022072030000024 від 17.03.2022 матеріалів кримінального провадження щодо вчинення невстановленою особою кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366 КК України згідно переліку, що додається.
		 
		Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №12022071170000394 від 28.07.2022, відповідно до якого слідчим Комісаром внесено відомості до ЄРДР за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України. 
		 
		Повідомлення про початок досудового розслідування від 28.07.2022, відповідно до якого слідчий ОСОБА_25 повідомляє керівника Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_55 про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022071170000394 від 28.07.2022 за фактом вчинення злочину, передбаченому ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.
		 
		Рапорт слідчого ОСОБА_25 від 28.07.2022 на ім`я начальника ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області про виявлене кримінальне правопорушення за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.
		Постанова прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 від 28.07.2022 про об`єднання матеріалів досудових розслідувань, у відповідності до якої прокурором прийнято процесуальне рішення про об`єднання матеріалів кримінального провадження №42022072030000024 від 17.03.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та матеріалів кримінального провадження №12022071170000394 від 28.07.2022 за фактом вчинення злочину, передбаченому ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України в одне провадження №42022072030000024.
		 
		Висновок судового експерта Львівського НДІСЕ МЮ України №2184-Е від 01.08.2022 за результатами проведення криміналістичної експертизи відео-звукозапису, відповідно до якого усне мовлення ОСОБА_4 зафіксоване на відеофонограмах 1-4, що знаходяться на карті пам`яті Kingston 32 GB MicroSD НС І з інв. №40. Висловлювання ОСОБА_4 в текстовому змісті досліджуваних висловлювань, який в основному відповідає викладеному у копії протоколу від 03.05.2022 за результатами НСРД, позначені як «№2» (відеофонограми 1-4), «№» (відеофонограма 1) [за винятком відображених у даній копії протоколу висловлювань, що містяться на невиявлених ділянках]. Ідентифікаційне дослідження усного мовлення у зазначених в питанні постанови файлах V20211227051928.mov, V20211227052704.mov, V20211227053439.mov, V20211231060941.mov, V20211231061716.mov, V20211231062450.mov (знаходяться на карті пам`яті Kingston 32 GB MicroSD НС І з інв. №40 не проводилось з причини, наведеної у п. 2 дослідницької частини висновку.
		 
		Висновок комісійної судово-медичної експертизи Закарпатського обласного бюро судово-медичної експертизи №28 від 04.08.2022, відповідно до якого на час проведення комісійної судово-медичної експертизи на підставі клінічного та лабораторно-інструментального методів дослідження у ОСОБА_6 даних за «Первинний хронічний пієлонефрит, хронічну ниркову недостатність 1 ступеня» не виявлено. Медична документація, яка б свідчила про хворобу нирок в анамнезі, відсутня. Водночас, хронічний характер перебігу вказаного захворювання заперечує можливість перенесення його гр. ОСОБА_6 у минулому. 
		 
		Постанова слідчого ОСОБА_25 від 03.05.2022 про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні майна, вилученого під час огляду місця події 02.05.2022, а саме двісті купюр імітаційних номіналом 100 доларів США, грошових коштів в доларах США та Євро, транспортного засобу марки «Mercedes-Benz» моделі «G63 AMG», д.н.з. НОМЕР_6 , свідоцтва про реєстрацію ТЗ та ключа від ТЗ, двох мобільних телефонів марки iPhone сірого кольору, банківських карток Приватбанк у кількості 4-ї штук з номерами НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 . 
		 
		Постанова від 03.05.2022 про визнання речовими доказами документів, вилучених в ході обшуку в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_3 , а саме - витягу з журналу військовозобов`язаних, які прибули до РТЦК та СП; аркушу формату А-4 з відтисками печаток; книги протоколів засідань ВЛК (ЛЛК) ІНФОРМАЦІЯ_5 .
		 
		Постанова від 03.05.2022 про визнання речовими доказами документів, вилучених в ході огляду місця події, який проводився за адресою: АДРЕСА_6 , а саме тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 02.05.2022 на ім`я ОСОБА_6 , довідки військово-лікарської комісії №3006 від 02.05.2022 на ім`я ОСОБА_6 .
		 
		Постанова слідчого ОСОБА_26 від 03.05.2022 про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження майна, вилученого 02.05.2022 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_4 із зазначенням переліку майна.
		 
		В ході судового розгляду справи судом також було безпосередньо досліджено оригінали документів з матеріалів кримінального провадження №42022072030000024 від 17.03.2022, які були витребувані за клопотанням сторони захисту, а саме:
		- протокол допиту в якості свідка ОСОБА_6 від 14.04.2022 з якого вбачається, що 14.04.2022 у період часу з 09:10 год. по 09:22 год. прокурор ОСОБА_3 допитав в якості свідка по кримінальному провадженню №42022072030000024 від 17.03.2022 ОСОБА_6 . Під час допиту ОСОБА_6 заявив, що може повідомити, що він тривалий час проживає у м. Харків та у зв`язку з введенням воєнного стану виїхав на тимчасове проживання до Закарпатської області у м. Берегово. Перебуваючи у с. Дийда Берегівського району Закарпатської області він познайомився з громадянином на ім`я ОСОБА_4 , який повідомив ОСОБА_6 , що у нього є можливість організувати виїзд за кордон з ухиленням від проведення мобілізації на військову службу у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні. Зі слів ОСОБА_4 , ОСОБА_6 повинен буде пройти військово-лікарську комісію у одному з ІНФОРМАЦІЯ_11 , де в подальшому його визнають непридатним до військової служби та знімуть з військового обліку. За вказані дії ОСОБА_4 висунув пропозицію надати йому грошові кошти в сумі 20000 доларів США. Разом з тим, у зв`язку з тим, що вказана діяльність є незаконною, з метою викриття вказаного громадянина ОСОБА_4 , ОСОБА_6 вирішив звернутись до правоохоронних органів.
		- протокол додаткового допиту в якості свідка ОСОБА_6 від 03.05.2022, з якого вбачається, що 03.05.2022 у період часу з 10:00 до 10:30 прокурор ОСОБА_3 повторно допитав в якості свідка по кримінальному провадженню №42022072030000024 від 17.03.2022 ОСОБА_6 . Під час додаткового допиту ОСОБА_6 повідомив, що підтримує попередні покази, надані ним 14.04.2022 та додатково дав показання відносно своєї участі у контролі за вчиненням злочину. 
		 
		- заява ОСОБА_7 на конфіденційне співробітництво від 18.03.2022, з якої вбачається, що ОСОБА_7 надав добровільну згоду на його залучення до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42022072030000024 від 17.03.2022. Заяву прийняв слідчий ОСОБА_23 
		- протокол про попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 18.03.2022, відповідно до якого слідчий ОСОБА_23 попередив ОСОБА_7 про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування, які стали та стануть йому відомі при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022072030000024 від 17.03.2022, про що ОСОБА_7 розписався у протоколі.
		 
		- постанова про залучення особи до конфіденційного співробітництва від 18.03.2022, відповідно до якої слідчим ОСОБА_23 було залучено до конфіденційного співробітництва та участі в інших негласних слідчих діях ОСОБА_7 , про що останній розписався у постанові. 
		 
		- протокол допиту ОСОБА_7 в якості свідка від 18.03.2022 у кримінальному провадженні №42022072030000024 від 17.03.2022, відповідно до якого 18.03.2022 прокурор ОСОБА_3 допитав в якості свідка по кримінальному провадженню №42022072030000024 від 17.03.2022 ОСОБА_7 , який вказав, що 15-16 березня 2022 до нього звернулись знайомі з м. Одеса, які запропонували йому незаконно виїхати за кордон поза обмеженнями на виїзд, передбаченими Законом України «Про правовий режим воєнного стану». Так вказані знайомі зконтактували його з громадянином на ім`я ОСОБА_4 , який займається вказаною діяльністю. У зв`язку з тим, що вказана діяльність є незаконною, ОСОБА_7 звернувся до свого знайомого ОСОБА_63 з метою викриття вказаного громадянина ОСОБА_4 та вони вирішили звернутись до правоохоронних органів. 
		 
		- постанова прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 від 18.03.2022 про проведення контролю за вчиненням злочину у кримінальному провадженні №42022072030000024 від 17.03.2022, з якої вбачається, що прокурором було прийнято процесуальне рішення про проведення відносно ОСОБА_4 контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із застосуванням спеціальних імітаційних засобів, починаючи з 18.03.2022 тривалістю 60 діб. Під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії використовувати заздалегідь ідентифіковані засоби, а саме грошові кошти - гривні України та долари США, а також спеціальні імітаційні засоби. Проведення контролю за вчиненням злочину доручено оперативним працівникам ВМП ГУНП в Закарпатській області. До проведення негласних слідчих (розшукових) дій залучено ОСОБА_7 та особу зі зміненими анкетними даними ОСОБА_8 .
		 
		- Відповідь КНП Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня», що надійшла на електронну адресу суду та була досліджена судом в судовому засіданні, згідно якої термін зберігання медичної документації стосовно осіб, що проходять лікування у медичному закладі становить 5 років. Інформація щодо проходження ОСОБА_6 лікування в КНП Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» за останні п`ять років відсутня.
		 
		- Відповідь КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» разом із супровідним листом від 16.03.2022 №-1-30/248, згідно якої було надано Виписку №31002 з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , відповідно до якої останній у період з 27.10.2015 по 04.11.2015 проходив стаціонарне лікування у даному медичному закладі. Діагноз: гострий пієлонефрит. 
		 
		Також судом було долучено до матеріалів справи та безпосередньо досліджено в судовому засіданні наступні докази сторони захисту.
		- Адвокатські запити № 01.11/22 від 04.11.2022, №18.08/22 від 14.08.2022 до ГУНП в Закарпатській області захисника ОСОБА_5 щодо надання інформації про реєстрацію ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_6 та ОСОБА_67 04.05.22 та 10.05.2022, а також ОСОБА_8 18.03.2022, 30.03.2022 та ОСОБА_6 18.04.2022, 20.04.2022, 21.04.2022, 22.04.2022, 26.04.2022, 28.04.2022, 02.05.2022 в Журналі обліку доставлених, відвідувачів, запрошених осіб, які (входять) до (з) адмінбудинку ГУНП в Закарпатській області.
		Листи ГУНП в Закарпатській області № 4аз/106/05/19-22 від 28.11.2022 та №3 аз/106/05/19-22 від 26.08.2022 про відсутність такої інформації. 
		- Адвокатський запит № 03.11/22 від 04.11.2022 до ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області захисника ОСОБА_5 про отримання копій відеозапису з камер відеоспостереження 18.03.2022 та 14.04.2022 та причини відсутності інформації щодо відвідувачів ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у Журналі реєстрації, а також відомості про відповідальну особу уповноважену на вчинення такої реєстрації. 
		Лист ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області №15983/106/25/1-2022 від 08.12.2022 про відсутність інформації з камер відеоспостереження з технічних причин, а саме спливу значного терміну часу, а також відсутність інформації щодо вказаних осіб у зв`язку із залученням їх до конфіденційної співпраці (участь у проведенні НСРД). 
		- Адвокатський запит №04.11/22 від 04.11.2022 до ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, про прийняття рішення щодо використання ОСОБА_6 підроблених документів. 
		Лист ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області №15978/106/25/1-2022 від 08.12.2022, яким повідомлено про приєднання матеріалів ЄО від 07.06.2022 до матеріалів кримінального провадження №42022072030000024 від 17.03.2022 у зв`язку з аналогічністю події.
		- Адвокатський запит №16.08/22 від 14.08.2022 до Ужгородської окружної прокуратури, захисника ОСОБА_5 про надання інформації про відвідування прокуратури 18.03.2022 ОСОБА_8 та ОСОБА_7 із зазначенням часу перебування в установі та відповідні записи у журналі реєстрації відвідувачів вказаної прокуратури. Аналогічну інформацію просив надати щодо ОСОБА_6 14.04.2022, 18.04.2022 та 03.05.2022.
		Лист Ужгородської окружної прокуратури № 07.53-104-5413вих-22 від 01.09.2022 щодо надання вказаної інформації та додатками до нього (витяги із журналу реєстрації відвідувачів прокуратури).
		- Адвокатський запит №17.08/22 від 14.08.2022 до ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, захисника ОСОБА_5 про надання інформації про відвідування вказаного відділу поліції 18.03.2022 ОСОБА_8 та ОСОБА_7 із зазначенням часу перебування в установі та відповідні записи у журналі реєстрації відвідувачів поліції. Аналогічну інформацію просив надати щодо ОСОБА_6 14.04.2022, 18.04.2022 та 03.05.2022.
		Лист ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області №11726/106/25/1-22 від 03.09.2022, згідно якого повідомлено про те, що особи, зазначені в адвокатському запиті, відвідували Відділ поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, однак відомості в Журналі реєстрації відсутні.
		- Лист ГУНП в Харківській області №К-87/119/01/25-2022 від 15.12.2022, відповідно до якого Головним управлінням Національної поліції в Харківській області розглянуто звернення ОСОБА_4 від 14.11.2022, що надійшло на «гарячу лінію» МВС України, щодо роз`яснення законодавства України, а саме «Інструкції з організації діяльності чергової служби в Національній поліції України», затвердженої Наказом МВС України від 23.05.2017 №440
		 
		- Обвинувальний акт відносно ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 у кримінальному провадженні №12022071070000038 від 30.03.2022. згідно з яким обвинувачений ОСОБА_71 за попередньою змовою організованою групою з обвинуваченими ОСОБА_72 і ОСОБА_73 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, в період дії на території України воєнного стану, умисно, з корисливих мотивів, з метою отриманні незаконних прибутків, з 27 березня по 20 квітня 2022 року здійснювали на території Ужгородського району Закарпатської області незаконне переправлення осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років через Державний кордон України до країн Євросоюзу поза пунктами пропуску.
		Відомості з Порталу «Судова Влада», згідно яких обвинувальний акт щодо ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 у кримінальному провадженні №12022071070000038 від 30.03.2022 перебуває на розгляді Перечинського районного суду Закарпатської області в межах судової справи №298/1172/22.
		Таким чином, судом було вжито передбачені законом заходи для допиту усіх свідків, а також досліджені всі докази, надані учасниками кримінального провадження.
		 
		Відповідно до ч. 1, 5 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватись вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Згідно ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.
		В п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Згідно ч. 3ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 17 КПК України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого (ч. 1 ст. 92 КПК України).
		Згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		У відповідності до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Дослідивши та проаналізувавши в сукупності надані сторонами докази, перевіривши їх на предмет належності та допустимості, суд, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості, прийшов до наступного висновку.
		Судом було встановлено, що доводи сторони захисту про наявність провокації злочину з боку правоохоронних органів знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду. 
		Так, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях розробив критерії для того, щоб відрізняти провокування вчинення злочину, яке суперечить ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, від дозволеної поведінки під час таємних методів у кримінальних розслідуваннях. Зокрема у випадку визнання заяви про підбурювання такою, що не є явно необґрунтованою, для визнання доказів допустимими суду належить з`ясувати чи було слідство «по суті пасивним», чи був би злочин вчинений без втручання влади, чи мало місце з боку влади спонукання особи, наполегливі нагадування; чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою. При цьому тягар доведення того, що підбурення не було, покладається на сторону обвинувачення (рішення у справах «Раманаускас проти Литви» від 05.02.2008 року, «Банніков проти Російської Федерації» від 04.11.2010 року, «Матановіч проти Хорватії» від 04.04.2017 року).
		У справі «Носко і Нефедов проти Росії» (п. 55 рішення від 30.10.2014 року) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли обвинувачені висувають аргумент про підбурювання, національні суди зобов`язані розглянути його в рамках змагальної, ретельної, всебічної і переконливої процедури. Межі судової перевірки повинні включати мотиви прийняття рішення про негласний захід, про ступінь участі правоохоронного органу в скоєнні злочину, а також про характер будь-якого підбурювання або тиску, якого зазнав заявник.
		За наявності будь-якої попередньої інформації про існуючий злочинний намір має бути можливість її перевірити («Ванян проти Росії» від 15 грудня 2005 року, «Худобін проти Росії»2006-XII), і органи влади повинні бути здатні у будь-який час довести, що вони мали достатні підстави для проведення негласної операції («Баннікова проти Росії» від 04 листопада 2010 року).
		Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		У відповідності до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Стосовно провокації злочину, Верховний Суд неодноразово звертав увагу судів першої та апеляційної інстанції на необхідність аналізу ними хронології подій і етапів кримінального правопорушення та оцінку того, коли правоохоронні органи «приєднались» до нього.
		Зокрема, у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23.09.2020 р. у справі №185/3086/16-к, Верховним Судом зазначено, що суд, оцінюючи докази, повинен звертати увагу на хронологію подій і етап, коли правоохоронні органи державної влади здійснюють оперативні заходи, тобто або вони просто «приєднались» до здійснення кримінально-караного діяння і документують його, або спровокували його з самого початку.
		Отже, в контексті наведеної вище судової практики ЄСПЛ та Верховного Суду при наданні оцінки доводам сторони захисту про наявність ознак провокації злочину, слід, зокрема, встановити, чи було слідство «по суті пасивним», чи був би злочин вчинений без втручання влади, чи мало місце з боку влади спонукання особи, наполегливі нагадування; чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою. А також звертати увагу на хронологію подій і етап, на якому правоохоронці «приєднались» до злочину, та чи вони просто здійснювали документування злочину, що вчиняється, або спровокували його з самого початку. 
		В ході перевірки доводів сторони захисту стосовно провокації злочину, дослідження хронології подій, судом було встановлено наступне.
		17.03.2022 старшим о/у ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_18 було складено рапорт №77/106/6/4-2022 на ім`я начальника ВМП ГУНП в Закарпатській області, в якому зазначено про те, що в ході проведення оперативних заходів встановлено, що громадянин ОСОБА_20 причетний до незаконного переправлення громадян України через державний кордон України до країн Євросоюзу чоловіків призовного віку, які ухиляються від військової служби під час проведення мобілізації, за що отримує незаконну винагороду в сумі 25 тис. дол. США за кожну особу яка перетне незаконно державний кордон України. При цьому не зазначено в ході яких саме оперативних заходів виявлено вказаний злочин, та які були правові підстави для проведення оперативних заходів. 
		Того ж дня, 17.03.2022 даний рапорт із супровідним листом начальника ВМП ГУНП в Закарпатській області, в якому зазначалось про виявлене кримінальне правопорушення, було скеровано на адресу керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області для прийняття рішення щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 
		Надалі, 17.03.2022 о 14:57 год. на підставі вказаного вище рапорту старшого о/у ВМП ГУНП в Закарпатській області прокурором Ужгородської окружної прокуратури було внесено до ЄРДР відомості за №42022072030000024 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. 
		Того ж дня, 17.03.2022 прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 на адресу ВМП ГУНП в Закарпатській області надано доручення на проведення слідчих (розшукових) дій оперативному підрозділу для встановлення осіб причетних до вчинення злочину.
		У подальшому, 17.03.2022 начальником ВМП ГУНП в Закарпатській області на ім`я керівника Ужгородської окружної прокуратури було направлено відповідь на доручення №07.53-104-1664ВИХ-22. Згідно вказаної відповіді в ході проведення комплексу пошукових дій та заходів вдалося встановити, що до вчинення злочину причетний ОСОБА_4 , а також вказано, що оперативні підрозділи в реальному часі отримують інформацію про те, що ОСОБА_4 активно підшукує осіб для переправлення їх через державний кордон України за винагороду. 
		При цьому, у відповіді на доручення відсутня інформація, які конкретно пошукові та оперативні заходи проводились, яким конкретно чином вдалось встановити причетність ОСОБА_4 до злочинної діяльності та в який саме спосіб оперативний підрозділ в режимі реального часу отримує інформацію відносно ОСОБА_4 , враховуючи той факт, що на момент проведення таких оперативних заходів дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_4 слідчим суддею надано не було. 
		18.03.2022 ухвалою слідчого судді Закарпатського апеляційного суду було надано дозвіл на проведення НСРД відносно ОСОБА_4 строком на два місяці.
		Того ж дня, 18.03.2022 прокурором Ужгородської окружної прокуратури було допитано в якості свідка ОСОБА_7 , який згідно позиції сторони обвинувачення з власної ініціативи прийшов до правоохоронних органів та повідомив про те, що йому відомо про злочинну діяльність ОСОБА_4 , пов`язану з незаконним переправленням осіб через державний кордон України, у зв`язку з чим він разом зі своїм другом ОСОБА_8 (особа зі зміненими анкетними даними) вирішив звернутись до правоохоронних органів.
		В подальшому, 18.03.2022 ОСОБА_7 за письмовою згодою залучається слідчим до конфіденційного співробітництва.
		Того ж дня, 18.03.2022 прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 виноситься постанова про проведення контролю за вчиненням злочину відносно ОСОБА_4 із залученням підконтрольних осіб - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (особи зі зміненими анкетними даними).
		Того ж дня, 18.03.2022 перший заступник Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_74 видає доручення оперативним підрозділам ВМП ГУНП в Закарпатській області про проведення відносно ОСОБА_4 негласних слідчих (розшукових) дій на підставі ухвали слідчого судді Закарпатського апеляційного суду.
		Таким чином, починаючи з 18.03.2022 правоохоронні органи почали проведення відносно обвинуваченого ОСОБА_4 низку негласних слідчих (розшукових) дій, які включали в себе зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, аудіо-відеоконтроль особи, спостереження за особою, контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із залученням підконтрольних осіб - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
		В результаті проведення комплексу негласних слідчих (розшукових) дій відносно обвинуваченого, протягом місяця, органом досудового розслідування не зібрано будь-яких доказів протиправної діяльності ОСОБА_4 . 
		До такого висновку суд приходить виходячи з того, що в судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 повідомлено суд, що проведення контролю за вчиненням злочину за участю ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підставі постанови від 18.03.2022 не дали результатів, які б давали можливість в подальшому пред`явити ОСОБА_4 обвинувачення щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон. 
		 
		Окрім цього, суду не надано доказів того, що ОСОБА_4 активно підшукував осіб для переправлення їх через державний кордон України за винагороду, про що було зазначено оперативним підрозділом ВМП ГУНП в Закарпатській області у відповіді на доручення прокурора від 17.03.2022.
		Отже, інформація оперативних підрозділів про те, що ОСОБА_4 налагодив схему незаконного переправлення осіб через державний кордон України та активно підшукував чоловіків призовного віку для їх подальшого переправлення через кордон за винагороду, яка була зазначено у відповіді на доручення прокурора від 17.03.2022, та яку оперативний підрозділ отримував в реальному часі, не знайшла свого підтвердження.
		Прокурором не надано суду протоколу за результатами контролю за вчиненням злочину, який проводився на підставі постанови від 18.03.2022 за участю ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , однак при цьому, в ході судового засідання прокурор пояснив суду, що на момент залучення до конфіденційного співробітництва ОСОБА_6 , контроль за вчиненням злочину за участю ОСОБА_7 вже було завершено.
		Таким чином, у період з 18.03.2022 по 18.04.2022 стороною обвинувачення не зібрано жодного доказу активної протиправної поведінки обвинуваченого, спрямованої на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України, всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану», з корисливих мотивів, та доказів активного пошуку ОСОБА_4 осіб, які потребують виїзду за кордон всупереч встановленим обмеженням за винагороду.
		Водночас, 14.04.2022 до правоохоронних органів звертається громадянин ОСОБА_6 , який цього ж дня допитаний в якості свідка прокурором ОСОБА_3 саме в рамках кримінального провадження №42022072030000024, та повідомляє, що йому відомо про протиправну діяльність обвинуваченого ОСОБА_4 , пов`язану з незаконним переправленням осіб через державний кордон України.
		Цього ж дня, а саме 14.04.2022 ОСОБА_6 за його згодою, залучається слідчим до конфіденційного співробітництва та погоджується прийняти участь у негласних слідчих (розшукових) діях відносно ОСОБА_4 .
		В подальшому, 18.04.2022 прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 виносить другу постанову про проведення ще одного контролю за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту із залученням свідка ОСОБА_6 .
		В цей же день 18.04.2022 ОСОБА_6 , діючи під контролем правоохоронних органів, ініціює спілкування з обвинуваченим ОСОБА_4 , здійснивши телефонний дзвінок ОСОБА_4 , а згодом в цей же день особисто зустрічається з обвинуваченим у с. Дийда Берегівського району Закарпатської області, та звертається до ОСОБА_4 за допомогою в оформленні документів, які дадуть йому змогу виїхати за кордон. 
		При цьому суд зазначає, що допитаний безпосередньо у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 на початку допиту пояснив, що звернувся до правоохоронних органів з метою викриття ОСОБА_4 лише після їх зустрічі в селі Дийда Закарпатської області в готельно-ресторанному комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_3».
		В той же час, як вбачається з матеріалів НСРД, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 домовились про зустріч в готельно-ресторанному комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_3» в селі Дийда Закарпатської області лише 18.04.2022 під час їх телефонної розмови, яка вже відбувалась під контролем правоохоронців. Так само з протоколу огляду мобільного телефону обвинуваченого від 04.05.2022 вбачається, що саме 18.04.2022 ОСОБА_4 відправив ОСОБА_6 повідомлення у месенджері WhatsApp з фотографією візитівки готельно-ресторанного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_3», на якій було вказано адресу даного комплексу, щоб ОСОБА_6 знав, за якою адресою необхідно прибути на зустріч. 
		Отже, показання ОСОБА_6 про те, що він звернувся до правоохоронних органів після зустрічі з ОСОБА_4 у готельно-ресторанного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_3» спростовуються матеріалами справи, протоколами НСРД та протоколом огляду мобільного телефону обвинуваченого від 04.05.2022. 
		Окрім цього, під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , змінив свої показання щодо хронології подій та повідомив суду, що спочатку зателефонував ОСОБА_4 , в ході телефонної розмови дізнався від ОСОБА_4 про те, що останній пропонує незаконну схему виїзду за кордон, потім звернувся до правоохоронних органів, а вже після цього зустрівся з обвинуваченим у сели Дийда Закарпатської області у готельно-ресторанному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». 
		В той же час, з протоколів за результатами проведення НСРД вбачається, що 18.04.2022 ОСОБА_6 сам зателефонував обвинуваченому ОСОБА_4 . 
		Зі змісту телефонної розмови, що відбулась між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 18.04.2022, тобто вже після звернення ОСОБА_6 до правоохоронних органів та залучення останнього до конфіденційного співробітництва, вбачається, що вони спілкуються вперше, та лише знайомляться. 
		Крім того, суд зауважує, що починаючи з 18.03.2022 на підставі ухвали слідчого судді Закарпатського апеляційного суду відносно ОСОБА_4 проводилась негласна слідча (розшукова) дія - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Тобто, телефонні розмови обвинуваченого фіксувались правоохоронними органами. Таким чином, якби ОСОБА_6 дійсно телефонував обвинуваченому до моменту звернення до правоохоронних органів, тобто до 14.04.2022, така телефонна розмова була б зафіксована. В той же час, в матеріалах НСРД, наданих суду стороною обвинувачення, така розмова відсутня. 
		Враховуючи зміст розмови, що відбулась між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 18.04.2022, з урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні записи розмов ОСОБА_4 та ОСОБА_6 до цієї дати, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 лише 18.04.2022 вперше зателефонував до ОСОБА_4 та звернувся до нього за допомогою з питання виїзду за кордон, тобто вже після того, як був залучений до конфіденційного співробітництва правоохоронними органами, та на момент першої розмови вже діяв під контролем правоохоронців. 
		Надання ОСОБА_6 показань, які суперечать матеріалам кримінального провадження та зміна показань безпосередньо в ході допиту в суді свідчить про те, що свідок ОСОБА_6 не є неупередженим учасником кримінального провадження, а тому, суд ставить під сумнів достовірність його свідчень в цілому. 
		Як зазначається у позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14.12.2022 у справі 127/31729/13-к, суд апеляційної інстанції на виконання вказівок касаційного суду щодо ретельної перевірки доводів сторони захисту з урахуванням позицій, напрацьованих Європейським судом з прав людини стосовно відмежування провокування вчинення злочину, яке суперечить ст. 6 Конвенції, від дозволеної поведінки під час законних таємних методів у кримінальних розслідуваннях (справи «Баннікова проти російської федерації» від 04 листопада 2010 року, «Вєсєлов та інші проти російської федерації» від 02 жовтня 2010 року, «Матановіч проти Хорватії» від 04 квітня 2017 року, «Раманаускас проти Литви» від 20 лютого 2018 року тощо), мав дослідити наступне:
		- чи існували об`єктивні підозри в тому, що обвинувачений був причетним до злочинної діяльності або схильним до вчинення кримінального правопорушення;
		- у який момент була залучена особа до конфіденційного співробітництва: до першої зустрічі з посадовцями (що може свідчити про провокацію) або після того, як посадові особи висунули їй вимоги щодо отримання неправомірної вигоди;
		- хто був ініціатором зустрічей - першої та подальших;
		- чи носили дії органів правопорядку пасивний характер коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діяли за їхніми вказівками, з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів протиправної діяльності, впливали на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений;
		- чи була особа, яка залучена до конфіденційного співробітництва, залежною від правоохоронних органів.
		Отже, підсумовуючи наведені вище обставини, суд приходить до висновку, що поведінка органу досудового розслідування не була пасивною, про що свідчить, зокрема, проведення другого контролю за вчиненням злочину після того, як перший контроль за вчиненням злочину в сукупності з іншими негласними слідчими (розшуковими) діями не дав результатів, достатніх для пред`явлення обвинувачення. 
		Суд приходить до висновку про те, що у органу досудового розслідування не існувало об`єктивних даних про те, що обвинувачений був причетним до злочинної діяльності або схильним до вчинення кримінального правопорушення.
		Також суд приходить до висновку, що правоохоронні органи не «приєднались» до злочину, що вчинявся та почали фіксувати його, а по суті спровокували злочин, оскільки спочатку залучили ОСОБА_6 до конфіденційного співробітництва, а вже після цього останній, діючи під контролем правоохоронців, зателефонував обвинуваченому та попросив про допомогу у виїзді за кордон. Тобто, без втручання правоохоронних органів злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , не було б вчинено. 
		При цьому, суд зауважує, що спровокувати ОСОБА_4 вдалось лише з другої спроби, оскільки перша спроба за участю ОСОБА_7 не дала правоохоронним органам бажаних результатів.
		Суд приймає до уваги і інші обставини, які свідчать про наявність провокації злочину.
		Так, судом в ході розгляду справи за клопотанням сторони захисту було отримано від Закарпатської обласної прокуратури та досліджено безпосередньо у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022071070000038 від 30.03.2022, відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_71 за попередньою змовою організованою групою з обвинуваченими ОСОБА_72 і ОСОБА_73 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, в період дії на території України воєнного стану, умисно, з корисливих мотивів, з метою отриманні незаконних прибутків, з 27 березня по 20 квітня 2022 року здійснювали на території Ужгородського району Закарпатської області незаконне переправлення осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років через Державний кордон України до країн Євросоюзу поза пунктами пропуску, та вчинили тим самим злочин, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України.
		При цьому, суд не вдається до оцінки правомірності чи неправомірності, обґрунтованості чи необґрунтованості обвинувачення, яке було пред`явлено ОСОБА_75 , ОСОБА_76 та ОСОБА_77 у кримінальному провадженні №12022071070000038, а надає оцінку лише тим обставинам, які стосуються предмету доказування у даній справі. 
		Так, відповідно до обставин, викладених в обвинувальному акті по кримінальному провадженню №12022071070000038 від 30.03.2022, ОСОБА_6 станом на 02.04.2022 був залучений співробітниками правоохоронних органів до конфіденційного співробітництва з метою викриття ОСОБА_68 , ОСОБА_69 та ОСОБА_70 , а в подальшому ОСОБА_6 , будучи залучений до виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи, в порядку ст. 272 КПК України у кримінальному провадженні №12022071070000038 у телефонній розмові з обвинуваченим ОСОБА_72 порадив останньому декількох осіб з числа своїх знайомих, яким потрібно виїхати за кордон в обхід заборони на виїзд. Серед таких осіб ОСОБА_6 назвав ОСОБА_7 , який також, як і ОСОБА_6 , добровільно звертався до правоохоронних органів щодо протиправної діяльності ОСОБА_4 18.03.2022 та залучався до конфіденційного співробітництва у даному кримінальному провадженні №42022072030000024, був учасником першого контролю за вчиненням злочину відносно ОСОБА_4 .
		Таким чином, суд приходить до висновку, що станом на момент звернення ОСОБА_6 до правоохоронних органів стосовно протиправної діяльності ОСОБА_4 , пов`язаної з незаконним переправленням осіб через державний кордон, він вже мав досвід конфіденційної співпраці з правоохоронними органами щодо подібних злочинів та фактично паралельно з участю у контролі за вчиненням злочину стосовно ОСОБА_4 , виконував спеціальне завдання з розкриття організованої злочинної групи в іншому кримінальному провадженні №12022071070000038, досудове розслідування по якому здійснювалось за ч. 3 ст. 332 КК України. 
		Суд зауважує, що до групи слідчих по кримінальному провадженню №12022071070000038 відносно ОСОБА_68 , ОСОБА_69 та ОСОБА_70 входили, зокрема, слідчі ГУНП в Закарпатській області та слідчі Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, а до групи прокурорів входив, зокрема, прокурор Ужгородської окружної прокуратури. 
		Вказані обставини ставлять під сумнів правдивість показань ОСОБА_6 , які були надані ним під час допиту в суді, та відповідно до яких він звернувся до ОСОБА_4 за допомогою у виїзді за кордон через систему «Шлях», а дізнавшись про те, що ОСОБА_4 пропонує незаконну схему, керуючись морально-етичними принципами пішов повідомити про злочинну діяльність ОСОБА_4 до ГУНП в Закарпатській області, адресу якого знайшов в мережі інтернет. 
		Оскільки, станом на 14.04.2022 ОСОБА_6 активно співпрацював з правоохоронцями, як особа, яка виконує спеціальне завдання з розкриття організованої злочинної групи, він не міг не знати, де знаходяться будівлі ГУНП в Закарпатській області та Ужгородської окружної прокуратури. Також сумнівним є той факт, що тісно співпрацюючи з правоохоронцями в рамках виконання спеціального завдання з розкриття організованої злочинної групи, ОСОБА_6 , дізнавшись про незаконну діяльність ОСОБА_4 , не скористався своїм знайомством зі співробітниками поліції, щоб поінформувати про це, а просто пішов до прохідної ГУНП в Закарпатської області повідомити інформацію стосовно ОСОБА_4 , яка стала йому відома.
		Так, Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував, що участь заявника, свідка, особи, що залучена до конфіденційного співробітництва, у декількох кримінальних провадженнях може свідчити про наявність ознак провокації злочину.
		Зокрема, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 31.01.2019 у справі №368/556/16-к зазначав про те, що з огляду на дані про особу ОСОБА_7, котрий до кримінальної відповідальності притягується вперше, а також на встановлені судом обставини, які свідчать про те, що за заявами ОСОБА_8 та діями, аналогічними тим, що були предметом розгляду в цьому кримінальному провадженні, було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення стосовно інших осіб за ч. 3 ст. 368 КК України, де ОСОБА_8 фігурує в якості свідка, колегія суддів вважає висновок місцевого суду про те, що з боку ОСОБА_8, який діяв за згодою та вказівками правоохоронного органу, мала місце провокація злочину, правильним і належним чином обґрунтованим у судовому рішенні.
		       Схожа правова позиція викладена в судових рішеннях по справі №645/1774/17, при розгляді якої суд першої інстанції у вироку від 07.11.2019 дійшов висновку про наявність провокації злочину, зокрема, на тій підставі, що заявник та свідок, який діяв під контролем правоохоронних органів, був також заявником і свідком в іншому кримінальному провадженні за схожих обставин, на підставі чого суд дійшов до висновку про наявність провокації злочину. Апеляційний суд в своїй ухвалі від 01.12.2020 та Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 09.06.2021 по справі №№645/1774/17 погодились з таким висновком суду першої інстанції, залишивши без змін виправдувальний вирок, та відхиливши доводи прокурора. 
		Враховуючи вищевикладені обставини та факти, суд приходить до висновку, що участь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в іншому кримінальному провадженні, досудове розслідування по якому також здійснювалось за ч. 3 ст. 332 КК України та стосувалось незаконного переміщення осіб через державний кордон України, залучення ОСОБА_6 до конфіденційного співробітництва у декількох кримінальних провадженнях, пов`язаних з незаконним переправленням осіб через державний кордон, в сукупності з іншими, викладеними у вироку обставинами, свідчить про наявність провокації злочину з боку правоохоронних органів відносно ОСОБА_4 , з використанням підконтрольних осіб. 
		Оцінюючи надані сторонами докази та встановлені судом обставини на предмет наявності провокації злочину, суд враховує також наступне. 
		Так, прокурором надано та досліджено судом в судовому засіданні протокол огляду місця події від 02.05.2022, з якого вбачається, що заступником начальника СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_24 було проведено огляд місця події у приміщеннях міжнародного пункту пропуску «ІНФОРМАЦІЯ_6» за адресою: АДРЕСА_6, в ході якого було вилучено тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 02.05.2022 та довідка військово-лікарської комісії №3006 від 02.05.2022, заповнені на ім`я ОСОБА_6 . Огляд місця події проводився за участю ОСОБА_6 . 
		Також судом було досліджено рапорт з матеріалами ЄО, з яких, зокрема, вбачається, що посадовою особою НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_13 було складено повідомлення про виявлення кримінального правопорушення, а саме: 02.05.2022 о 17:20 год. на виїзд з України в пішому порядку прибув ОСОБА_6 , який на паспортний контроль пред`явив паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення військовозобов`язаного та довідку ВЛК, видані ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_3 ). Під час первинного опитування особи виникли сумніви щодо фактичного отримання вказаною особою пред`явлених документів (за результатами телефонного дзвінка видачу довідок вказаний РТЦК та СП підтвердив). В ході додаткового вивчення документів встановлено можливі ознаки їх підробки, а саме друк зроблений поверх мастичної печатки, якою завірено документи. Попередня кваліфікація - ч. 4 ст. 358 КК України. 
		Водночас, допитаний в якості свідка ОСОБА_6 під час допиту пояснив, що 02.05.2022 що отримавши документи з військкомату поїхав на кордон до пункту пропуску «ІНФОРМАЦІЯ_6», щоб переконатись у їх справжності. До пункту пропуску його відвезли представники правоохоронних органів. Там ОСОБА_6 подав отримані у військкоматі документи у відповідне «вікно», у нього забрали документи, залишили у кімнаті очікувати. 
		Суд зауважує, що свідок ОСОБА_6 , який залучений для участі в контролі за вчиненням злочину відносно обвинуваченого ОСОБА_4 прибув до місця пункту пропуску «ІНФОРМАЦІЯ_6» для виїзду за кордон 02.05.2022 о 17:20 год. (повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_10 ), тобто, після затримання обвинуваченого. При цьому, контроль за вчиненням злочину було закінчено 02.05.2022 о 16.41 год. затриманням обвинуваченого (протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 03.05.2022). 
		Таким чином, суд приходить до висновку, що поїздка ОСОБА_6 на пункт пропуску «ІНФОРМАЦІЯ_6» та його спроба перетнути державний кордон з документами, отриманими у ІНФОРМАЦІЯ_5 , куди його відвезли працівники поліції, відбувалась вже після затримання ОСОБА_4 , тобто вже після закінчення контролю за вчиненням злочину, та виходила за межі НСРД для участі в якому ОСОБА_6 залучався прокурором. 
		Вказані обставини свідчать про надмірну активну поведінку ОСОБА_6 під час його участі в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , вчинення ним дій поза межами негласних (слідчих) розшукових дій, до участі в яких він залучався прокурором, його позапроцесуальне спілкування з правоохоронцями, тощо, що в сукупності з іншими обставинами також вказує на наявність провокації злочину. 
		Щодо численних адвокатських запитів зроблених стороною захисту на предмет реєстрації та обліку свідків під час відвідування адміністративних будівель поліції та прокуратури та відповіді на них, суд не погоджується з доводами сторони захисту про те, що відсутність записів про реєстрацію ОСОБА_7 та ОСОБА_6 однозначно свідчить про те, що вони не були в адміністративних будівлях поліції та прокуратури у відповідні дати. Проте, оскільки останні були залучені до конфіденційної діяльності та мали доступ до службових приміщень органів поліції в обхід установленої обов`язкової процедури реєстрації всіх без виключення відвідувачів, свідчить про їх тісний зв`язок з працівниками поліції, що в сукупності з іншими обставинами, наведеними судом, дають підстави стверджувати, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 використовувались правоохоронними органами для провокації злочину. 
		Аналізуючи та оцінюючи докази, надані сторонами кримінального провадження, на предмет наявності ознак провокації злочину, суд звертає увагу також на наступні обставини.
		Дослідивши зміст зафіксованих за результатами проведення НСРД розмов, що відбувались між обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , судом було встановлено, що ОСОБА_6 сам дзвонив обвинуваченому 18.04.2022, 20.04.2022, 21.04.2022, 26.04.2022. В розмові, яка відбувалась між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 18.04.2022 в готельно-ресторанному комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_3» обвинувачений тричі сказав ОСОБА_6 , щоб той сам подумав та приймав рішення, чи потрібно йому оформлювати документи у військкоматі, а також зазначив, що йому грошові кошти від ОСОБА_6 не потрібні. В той же час ОСОБА_6 під час даної розмови повідомляє ОСОБА_4 , що якщо він вдало переїде через державний кордон, то у нього є ще пара заможних бізнесменів з Харкова, яким також потрібна допомога у виїзді за кордон, таким чином намагаючись фінансово мотивувати ОСОБА_4 до співпраці.
		В телефонній розмові 21.04.2022 ОСОБА_6 при обговоренні порядку передачі грошових коштів заявив обвинуваченому, що буде погоджувати це питання з невстановленою особою - ОСОБА_15 , та після узгодження з ним питання щодо порядку передачі грошей передзвонить обвинуваченому. В телефонній розмові від 22.04.2022 обвинувачений ОСОБА_4 двічі заявив ОСОБА_6 , що можливо взагалі не варто цим займатись. 
		Отже, суд приходить до висновку, що в процесі спілкування ОСОБА_6 , який 14.04.2022 був попереджений про заборону провокувати осіб на вчинення злочину, про що розписався в протоколі попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування та постанові про залучення особи до конфіденційного співробітництва, проявляв ініціативу та наполегливість, в свою чергу, обвинувачений навпаки, активності у питанні допомоги ОСОБА_6 не виявляв, декілька разів пропонував ОСОБА_6 добре подумати, чи потрібно йому взагалі проходити військово-лікарську комісію, чи може варто відмовитись від цієї ідеї тощо. 
		Відповідно до сформованої позиції Європейського суду з прав людини наявність державного інтересу не можна використовувати в якості обґрунтування щодо використання доказів, отриманих в результаті поліцейської провокації, оскільки застосування таких доказів наражає обвинуваченого на ризик остаточно позбавитись справедливого судового розгляду із самого початку; внутрішньодержавне законодавство не повинно дозволяти використання доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку державних агентів. В іншому випадку таке законодавство не відповідає принципу «справедливого судочинства». (Рішення у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Худобін проти російської федерації» від 26.10.2006 року, «Ваньян проти російської федерації» від 15.12.2005року, «Раманаускас проти Литви» від 05.02.2008 року.)
		Європейський Суд неодноразово відзначав у своїй практиці (рішення "Банникова проти росії), що негласні операції повинні проводитися істотно в пасивному режимі за відсутності надання тиску на заявника для здійснення злочину за рахунок таких заходів, як прийняття на себе ініціативи в контактах із заявником, наполегливе примушення, обіцянка фінансової вигоди або звернення до відчуттів співчуття заявника. Також, важливе значення має аналіз таких дій як ініціатива у зв`язку з обвинуваченим, оновлення пропозиції, незважаючи на його первинну відмову, настійне спонукання.
		Отже, в ході судового розгляду, твердження захисту про провокативний характер дій ОСОБА_6 , наявність в нього певного досвіду співпраці з правоохоронними органами, надмірної активності та ініціативності в ході участі в НСРД, у сукупності з іншими обставинами справи викликають обґрунтовані сумніви в безсторонності та об`єктивності його дій та наданих показань, на яких спиралося обвинувачення.
		Таким чином, суд за результатами розгляду обвинувачення відносно ОСОБА_4 приходить до остаточного висновку про наявність провокації злочину у кримінальному провадженні №42022072030000024 з боку правоохоронних органів за допомогою підконтрольних ним осіб.
		       Одночасно, досліджуючи надані сторонами кримінального провадження докази на предмет їх належності та допустимості суд приходить до наступного висновку.
		Стороною обвинувачення надано суду та досліджено судом в судовому засіданні рапорт старшого оперуповноваженого ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_10 №77/106/6/4-2022 від 17.03.2022 на ім`я начальника ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_19 , в якому зазначено, що в ході проведення оперативних заходів встановлено, що громадянин ОСОБА_20 причетний до незаконного переправлення громадян України через державний кордон України до країн Євросоюзу чоловіків призовного віку, які ухиляються від військової служби під час проведення мобілізації, за що отримує незаконну винагороду в сумі 25 тис. дол. США за кожну особу яка перетне незаконно державний кордон України.
		       Даний рапорт того ж дня 17.03.2022 із супровідним листом начальника ВМП ГУНП в Закарпатській області було скеровано на адресу керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області для прийняття рішення щодо внесення відомостей до ЄРДР.
		На підставі даного рапорту ОСОБА_10 17.03.2022 прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області було внесено до ЄРДР відомості за №42022072030000024 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. 
		Отже, як вбачається із рапорту інформацію про злочин було отримано в ході проведення оперативних заходів.
		Проте, в даному випадку оперативним підрозділом всупереч вимогам ч. 2 ст. 7 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» не направлено до прокуратури зібраних матеріалів, отриманих в ході здійснення оперативно-розшукової діяльності, в яких були б зафіксовані конкретні фактичні дані про злочинну діяльність конкретної особи чи групи осіб, зазначені підстави проведення оперативних заходів, а направлено лише рапорт на одне речення, з якого неможливо встановити:
		- на яких підставах оперативним підрозділом ВМП ГУНП в Закарпатській області було розпочато проведення оперативних заходів, чи були наявні законні підстави для початку проведення таких заходів, визначені ст. 6 Закону; 
		- чи було заведено відповідну оперативно-розшукову справу у відповідності до приписів ст. 9 Закону, чи приймалась відповідна постанова; 
		- які саме оперативні заходи було проведено, з яких джерел та у який спосіб було отримано інформацію про незаконну діяльність громадянина ОСОБА_20 щодо переправлення чоловіків, які ухиляються від мобілізації, чи проводились дані оперативні заходи у відповідності до приписів чинного законодавства; 
		- чи були це заходи, які потребують попереднього дозволу слідчого судді або суду, та чи було отримано відповідний дозвіл суду; 
		- чи були це заходи, які потребували отримання відповідного рішення прокурора, та чи таке рішення було наявне; 
		- чи не застосовувались під час проведення даних оперативних заходів будь-які недозволені методи тощо. 
		Вищенаведені обставини неможливо встановити виключно на основі наявного в матеріалах кримінального провадження рапорту, в той час як будь-яких інших матеріалів, які б містили зафіксовані конкретні факти, як вже зазначалось вище, оперативним підрозділом ВМП ГУНП в Закарпатській області всупереч приписів ст. 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» надано не було.
		Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 92 КПК України обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
		Таким чином, відповідно до приписів ст. 87 КПК України, суд при розгляді обвинувального акту повинен дослідити не лише законний шлях отримання конкретних доказів, зібраних стороною обвинувачення в рамках кримінального провадження, але й дослідити законність отримання інформації, яка стала підставою для внесення відомостей до ЄРДР та подальшого проведення досудового розслідування, оскільки отримання такої інформації в незаконний спосіб внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України означає незаконність та протиправність всього досудового розслідування, розпочатого на підставі такої інформації, а відтак недопустимість всіх зібраних доказів по даному кримінальному провадженню.
		При цьому, обов`язок надати суду можливість дослідити законність отримання інформації, яка стала підставою для внесення відомостей до ЄРДР, відповідно до приписів ч. 2 ст. 92 КПК України, покладається на прокурора.
		Одночасно, прокурором вказаний процесуальний обов`язок не виконаний, внаслідок чого суд позбавлений можливості перевірити законний шлях отримання оперативним підрозділом інформації, яка стала підставою для внесення до ЄРДР відомостей по кримінальному провадженню №42022072030000024 від 17.03.2022.
		Така позиція суду узгоджується і висновком Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 30.09.2021 по справі №556/450/18, згідно якої вирішуючи питання про істотність порушень КПК та їх вплив на допустимість доказів, слід виходити із загальновизнаних критеріїв допустимості доказів у кримінальному процесі. Такими є отримання їх: 1) з передбачених КПК процесуальних джерел; 2) належним суб`єктом; 3) в установленому законом порядку.
		За змістом ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початку досудового розслідування є подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. 
		Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
		Разом із цим, слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
		Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
		В той же час, суд приходить до висновку, що рапорт ст. оперуповноваженого ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_10 №77/106/6/4-2022 від 17.03.2022 не містить конкретних відомостей про вчинений злочин або про злочин, що вчиняється, окрім загальних фраз, достовірність яких неможливо перевірити, а також не містить жодних посилань на джерела отримання такої інформації, про що детально вже зазначено судом.
		На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що досудове розслідування було розпочато з порушенням законної процедури у зв`язку з відсутністю у прокурора вагомих підстав для прийняття процесуального рішення про невідкладне внесення відомостей до ЄРДР.
		Також суд звертає увагу, що рапорт старшого оперуповноваженого ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_10 №77/106/6/4-2022 від 17.03.2022 на ім`я начальника ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_78 направлено Відділом міграційної поліції ГУНП в Закарпатській області для прийняття рішення про внесення відомостей до ЄРДР саме до Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області.
		Відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
		При цьому, зі змісту рапорту не вбачається, що обставини виявленого злочину дають підстави вважати, що розслідування даного злочину знаходиться в юрисдикції саме Ужгородської окружної прокуратури та Відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області. 
		       Також судом в ході судового розгляду досліджено постанову першого заступника Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_11 від 17.03.2022 про визначення підслідності кримінального правопорушення та доручення проведення досудового розслідування, яка стала підставою для проведення досудового розслідування слідчими ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.
		В мотивувальній частині постанови зазначено, що 17.03.2022 до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за №42022072030000024 від 17.03.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. 
		У ході досудового розслідування встановлено, що кримінальне правопорушення, обставини якого досліджуються під час досудового розслідування, можливо вчинено на території Ужгородського району Закарпатської області.
		Отже, постановою першого заступника Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_11 від 17.03.2022 визначено підслідність кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України у кримінальному провадженні №42022072030000024 від 17.03.2022 за Відділом поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області. 
		Відповідно до приписів п. 2 ч.5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора повинна містити відомості, зокрема, про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. 
		В той же час, суд приходить до висновку, що постанова Першого заступника Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_11 від 17.03.2022 не містить належного обґрунтування прийнятого рішення про визначення підслідності за конкретним відділом поліції.
		Так, прокурор ОСОБА_11 зазначає про те, що обставини, які дають підстави вважати, що злочин вчинено на території Ужгородського району Закарпатської області, було встановлено в ході досудового розслідування. Однак, при цьому прокурор ОСОБА_11 не конкретизує які саме факти та обставини можуть свідчити про це. 
		Крім того, є незрозумілим, яким чином прокурором могли бути встановлені обставини в ході досудового розслідування, якщо таке розслідування фактично ще не розпочалось, оскільки постанову було прийнято одразу після внесення відомостей до ЄРДР. 
		Так, згідно відомостей про рух провадження по кримінальному провадженню №42022072030000024, наданих під час судового розгляду справи прокурором ОСОБА_3 , відомості по кримінальному провадженню №42022072030000024 внесено 17.03.2022 о 14:58 годині, в той час, як постанову прокурора ОСОБА_11 про визначення підслідності було внесено до системи 17.03.2022 о 14:59 годині, тобто через 1 хвилину після внесення відомостей про кримінальне правопорушення.
		Отже, станом на момент винесення прокурором постанови про визначення підслідності в матеріалах кримінального провадження були відсутні будь-які докази, документи чи відомості, які могли б вказувати на те, що злочин вчинено саме на території Ужгородського району Закарпатської області. Фактично на момент прийняття даної постанови в розпорядженні прокурора був лише рапорт ст. оперуповноваженого ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_10 №77/106/6/4-2022 від 17.03.2022, який не містить жодних відомостей, які б свідчили про вчинення злочину саме на території даного району.
		При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
		Таким чином, 17.03.2022 перший заступник керівника Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_11 без належного обґрунтування, не маючи в своєму розпорядженні будь-яких фактичних даних про вчинення злочину на території Ужгородського району Закарпатської області, визначив підслідність кримінального провадження №42022072030000024 від 17.03.2022 за Відділом поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.
		Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 218 КПК України якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він зобов`язаний протягом п`яти днів з дня встановлення таких обставин письмово повідомити про них прокурора та проводити розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.
		Прокурор розглядає письмове повідомлення слідчого протягом десяти днів з дня його отримання та в разі підтвердження наведених у ньому обставин зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності.
		Прокурор у разі самостійного встановлення обставин, що свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, протягом десяти днів з дня встановлення таких обставин зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності.
		Суд зауважує, що у відповіді на доручення прокурора ОСОБА_3 від 17.03.2022, відповідно до якого встановлено причетність ОСОБА_4 до злочинної діяльності, оперативними працівниками зазначено, що обвинувачений ОСОБА_4 здійснює свою діяльність у місті Мукачево, що відноситься до Мукачівського району Закарпатської області. Таким чином, прокурору починаючи з першого дня проведення досудового розслідування було відомо, що вказаний злочин не вчиняється на території Ужгородського району Закарпатської області, а в подальшому, відповідно до матеріалів кримінального провадження, всі події відбувались на території Берегівського району Закарпатської області. 
		Порушення територіальної юрисдикції при проведенні досудового розслідування є грубим порушенням належної правової процедури при здійсненні кримінального провадження, оскільки проведення слідчих та процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та отримання доказів обвинувачення здійснюється неналежним суб`єктом, що в свою чергу тягне за собою визнання зібраних неналежним суб`єктом доказів недопустимими. 
		Зокрема, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 06.10.2021 по справі № 520/8432/16-к погодився з позицією апеляційного суду, який встановивши, що прокурор місцевої прокуратури направив матеріали кримінального провадження для проведення досудового розслідування до районного відділу поліції не за місцем вчинення злочину, з порушенням приписів ст. 218 КПК України дійшов обґрунтованого висновку, що досудове розслідування в кримінальному провадженні здійснювалось не уповноваженим на те органом, у зв`язку з чим правильно визнав усі зібрані докази недопустимими і закрив кримінальне провадження щодо обвинувачених. Таке рішення суду апеляційної інстанції Верховний Суд у своїй постанові від 06.10.2021 по справі № 520/8432/16-к визнав належним чином мотивованим, таким, що відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства і ухваленим з урахуванням практики Верховного Суду. 
		При цьому, ККС ВС у постанові від 06.10.2021 по справі № 520/8432/16-к зазначив, що відповідно до вимог ст. 86 КПК докази визнаються допустимими, якщо їх отримано у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників; докази мають бути закріплені належним чином.
		Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими, вони не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може послатися суд при ухваленні судового рішення.
		Згідно з приписами ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі внаслідок порушення права особи на захист шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
		Отже, здійснення досудового розслідування не уповноваженими на те особами (органами) визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими.
		Такі висновки суду касаційної інстанції неодноразово висловлювалися в постановах від 30 вересня 2020 року у справі № 563/1118/16-к, від 14 квітня 2020 року у справі № 761/34909/17, від 25 серпня 2021 року у справі № 668/14933/15-к, від 24 травня 2021 року у справі № 640/5023/19. 
		Так само, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 23.06.2022 по справі №138/2828/16-к погодився з висновками судів попередніх інстанцій про порушення правил територіальної підслідності та за наслідками касаційного розгляду відхилив доводи прокурора, викладені у касаційній скарзі, та залишив судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.
		Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022072030000024 від 17.03.2022 проведено з порушенням приписів статті 218 КПК України, тобто неуповноваженими на те особами, а відтак всі зібрані неуповноваженими особами докази у кримінальному провадженні є недопустимі та не можуть бути покладені в основу вироку. 
		При цьому суд зазначає, що прокурором надано суду та досліджено судом в ході розгляду справи витяг з ЄРДР від 20.05.2022 по кримінальному провадженню №42022072030000024, з якого вбачається, що орган досудового розслідування станом на 20.05.2022 змінився та матеріали перебували у провадженні СВ ВП №1 Берегівського РУП ГУНП в Закарпатській області.
		Також судом досліджено доручення про проведення досудового розслідування від 20.05.2022, постанова про визначення групи слідчих від 20.05.2022 по кримінальному провадженню №42022072030000024, постанова про визначення групи прокурорів від 19.05.2022, постанова про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 01.06.2022, відповідно до якої перший заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_52 доручив здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022072030000024 слідчому відділенню ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.
		Отже, зі змісту вищезазначених документів вбачається, що 20.05.2022 матеріали кримінального провадження №42022072030000024 передавались до ВП №1 Берегівського РУП ГУНП в Закарпатській області для проведення досудового розслідування та через 11 днів постановою першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури повернуто до ВП №1 Ужгородського РУП для продовження досудового розслідування. 
		При цьому, суд зауважує, що станом на 20.05.2022 основна частина доказів, які стали підставою для пред`явлення обвинувачення ОСОБА_4 , вже була зібрана неналежним органом досудового розслідування, в тому числі було завершено проведення всіх НСРД, включаючи контроль за вчиненням злочину, затримано ОСОБА_4 , вручено йому повідомлення про підозру.
		Крім цього, з наданих документів неможливо встановити, які були підстави для передачі 20.05.2022 матеріалів кримінального провадження №42022072030000024 до ВП №1 Берегівського РУП ГУНП в Закарпатській області.
		Також з наданих суду документів вбачається, що слідчими ВП №1 Берегівського РУП ГУНП в Закарпатській області не було проведено жодних слідчих дій у кримінальному провадженні №42022072030000024.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що формальне передання матеріалів кримінального провадження №42022072030000024 до ВП №1 Берегівського РУП ГУНП в Закарпатській області на 11 днів, після зібрання більшої частини доказів неналежним органом, без проведення слідчими ВП №1 Берегівського РУП жодних слідчих та процесуальних дій, з подальшим поверненням матеріалів до ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, вказує на те, що досудове розслідування по кримінальному провадженню №42022072030000024 проводилось неналежним органом з порушенням приписів ст. 218 КПК України. 
		Також судом в ході судового розгляду досліджено доручення про проведення слідчих (розшукових) дій оперативному підрозділу у кримінальному провадженні №42022072030000024 від 17.03.2022 за вихідним номером №07.53-104-1664ВИХ-22 та відповідь на доручення від 17.03.2022 за підписом начальника ВМП ГУНП в Закарпатській області (вихідний номер №80/106/6/4-2022). 
		Зокрема, 17.03.2022 прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 на ім`я начальника ВМП ГУНП в Закарпатській області направлено Доручення про проведення слідчих (розшукових) дій оперативному підрозділу у кримінальному провадженні №42022072030000024 від 17.03.2022 за вихідним номером №07.53-104-1664ВИХ-22.
		У вказаному дорученні прокурор ОСОБА_3 просить оперативних працівників ВМП ГУНП в Закарпатській області встановити осіб причетних до протиправної діяльності, яка розслідується в рамках кримінального провадження №42022072030000024.
		Того ж дня, 17.03.2022 за вихідним номером №80/106/6/4-2022 начальником ВМП ГУНП в Закарпатській області на адресу керівника Ужгородської окружної прокуратури було направлено Відповідь на доручення №07.53-104-1664ВИХ-22.
		У відповіді на доручення прокурора начальник ВМП ГУНП в Закарпатській області, зокрема, зазначає, що на виконання доручення було проведено комплекс пошукових заходів направлених на встановлення обставин, можливих свідків та очевидців скоєння даного злочину. Проведеними заходами встановлено, що до організації та функціонування каналу незаконного переміщення осіб через державний кордон України причетний громадянин ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено його місце проживання, номери мобільних телефонів та дані автомобілів, якими він користується.
		Також описана схема, за якою діє ОСОБА_4 , розмір винагороди, яку він отримує за переправлення осіб через Державний кордон тощо. При цьому вказано, що злочинну схему ОСОБА_4 реалізує в місті Мукачево Закарпатської області. Зазначено про те, що оперативний склад відділу міграційної поліції ГУНП в Закарпатській області в реальному часі отримує інформацію, що громадянин України ОСОБА_4 на даний час активно підшуковує осіб, зазначеної вище категорії, для незаконного переправлення через державник кордон України з корисливих мотивів, а саме за винагороду в розмірі 25000 доларів США.
		Дослідивши вказані документи, суд зазначає наступне. 
		Так, перелік прав, які мають оперативні працівники при здійсненні оперативно-розшукової діяльності визначений ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність». Також порядок здійснення, в тому числі й оперативними працівниками певних слідчих та розшукових дій, включно з негласними діями, в рамках відкритого кримінального провадження врегульовано також відповідними нормами КПК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» у кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. Постанова про заведення такої справи підлягає затвердженню начальником органу Національної поліції або начальником відокремленого підрозділу територіального органу Національної поліції.
		Згідно ч. 3 ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» на особу, яка підозрюється в підготовці до вчинення злочину, переховується від органів досудового розслідування, суду або ухиляється від відбування кримінального покарання, безвісти зникла, ведеться тільки одна оперативно-розшукова справа. Без заведення оперативно-розшукової справи проведення оперативно-розшукових заходів, крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті, забороняється.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні.
		Таким чином, порядок проведення та фіксації результатів оперативно-розшукової діяльності відповідно до приписів ч. 2 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» здійснюється у відповідності до положень Глави 21 КПК України.
		Глава 21 КПК України в свою чергу регулює питання проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Отже, результати оперативно-розшукової діяльності мають фіксуватись в той же спосіб, що і результати негласних слідчих (розшукових) дій.
		Таким чином, після виконання доручення прокурора у вказаному кримінальному провадженні та здійснення, як зазначено у відповіді, комплексу пошукових заходів, оперативний підрозділ зобов`язаний був направити прокурору не лише письмову відповідь, а також матеріали, в яких було б зафіксовано результати проведених заходів: протоколи із зазначенням відомостей про осіб, які проводили вказані заходи, письмові пояснення громадян, аудіо-відеоматеріали тощо.
		Натомість, з відповіді на доручення вбачається, що оперативним підрозділом не направлено до прокуратури зібраних на виконання доручення матеріалів, не вказано джерела та порядок отримання інформації про причетність ОСОБА_4 до протиправної діяльності, спосіб її отримання. Не зазначено, які саме оперативні пошукові заходи проводились ВМП ГУНП в Закарпатській області, та яким чином зафіксовані й оформлені результати проведення таких оперативних пошукових заходів, чи були це заходи, які потребують попереднього дозволу слідчого судді або суду, та чи було отримано відповідний дозвіл суду, чи не застосовувались під час проведення даних оперативних заходів будь-які недозволені методи. 
		Всі ці обставини неможливо встановити виключно на основі наявної в матеріалах кримінального провадження відповіді на доручення прокурора. 
		Також суду є незрозумілим спосіб отримання інформації про те, що ОСОБА_4 на той час активно підшуковував осіб для незаконного переправлення через державник кордон України з корисливих мотивів, а саме за винагороду в розмірі 25000 доларів США, як зазначено у Відповіді на доручення, оскільки отримувати інформацію в режимі реального часу щодо діяльності особи можливо або шляхом отримання доступу до телефонних чи інших розмов, інформації, що міститься у листуванні (в тому числі електронному), або шляхом спостереження, аудіо-відеоспостереження за особою, проведення чого потребує отримання попереднього дозволу слідчого судді чи суду. Проте, станом на 17.03.2022 подібних дозволів стороною обвинувачення не отримувалось, ухвалу слідчого судді Закарпатського апеляційного суду про надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_4 отримано прокурором лише наступного дня. 
		При цьому, суд приймає до уваги і ту обставину, що доручення прокурора не містить викладу фактичних обставин кримінального провадження. В дорученні вказано лише номер кримінального провадження, стаття Кримінального кодексу України, за якою внесено відомості до ЄРДР, а також вимога прокурора встановити осіб, причетних до якоїсь протиправної діяльності. 
		Також суд звертає увагу на ту обставину, що відомості до ЄРДР внесено прокурором лише о 14:57 годині, отже доручення могло бути видане не раніше вказаного часу. При цьому, відповідь на доручення отримано прокурором в той же день. Отже, між виданням доручення та відповіддю на нього минуло не більше двох-трьох годин. 
		Також надаючи оцінку доказам на предмет їх належності та допустимості, суд звертає увагу на наступні обставини.
		Стороною обвинувачення надано суду в якості письмового доказу та досліджено судом протокол за результатами НСРД від 03.05.2022 у кримінальному провадженні №42022072030000024 від 17.03.2022.
		Відповідно до змісту вказаного протоколу за результатами НСРД від 03.05.2022, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 проводились негласні слідчі (розшукові) дії, а саме аудіо-відеоконтроль особи на підставі ухвали Закарпатського апеляційного суду №0858 від 18.03.2022 та за дорученням прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_79 стосовно громадянина України ОСОБА_4 , під час якої зафіксовано декілька розмов між обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , зокрема, розмова від 18.04.2022, яка відбувалась телефоном за допомогою спочатку мобільного зв`язку, а потім через месенджер «WhatsApp»; розмова від 20.04.2022, яка відбувалась телефоном за допомогою месенджера «WhatsApp»; три розмови від 21.04.2022, які відбувались телефоном за допомогою месенджера «WhatsApp»; розмова від 22.04.2022, яка відбувалась телефоном за допомогою месенджера «WhatsApp»; дві розмови від 26.04.2022, які відбувались телефоном за допомогою месенджера «WhatsApp».
		Відповідно до ч. 1 ст. 260 КПК України аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов`язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.
		Відповідно до п. 1.11.2. Інструкції про порядок проведення НСРД аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК України) полягає в негласній (без відома особи) фіксації та обробці із використанням технічних засобів розмови цієї особи або інших звуків, рухів, дій, пов`язаних з її діяльністю або місцем перебування тощо.
		Статтею 263 КПК України (в редакції, що діяла на момент постановлення ухвали слідчого судді Закарпатського апеляційного суду від 18.03.2022 про надання дозволу на проведення НСРД) регламентовано порядок зняття інформації з електронних комунікаційних мереж та визначено суб`єкти уповноважені на здійснення такої діяльності.
		Відповідно до п. 1.11.5. Інструкції про порядок проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж полягає в негласному проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв`язку (знаки, сигнали, письмовий текст, зображення, звуки, повідомлення будь-якого виду).
		Відповідно до 1.11.5.1. Інструкції про порядок проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж поділяється на: - контроль за телефонними розмовами, що полягає в негласному проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів, у тому числі встановлених на транспортних телекомунікаційних мережах, спостереження, відбору та фіксації змісту телефонних розмов, іншої інформації та сигналів (SMS, MMS, факсимільний зв`язок, модемний зв`язок тощо), які передаються телефонним каналом зв`язку, що контролюється; - зняття інформації з каналів зв`язку, що полягає в негласному одержанні, перетворенні і фіксації із застосуванням технічних засобів, у тому числі встановлених на транспортних телекомунікаційних мережах, у відповідній формі різних видів сигналів, які передаються каналами зв`язку мережі Інтернет, інших мереж передачі даних, що контролюються.
		Системний аналіз змісту ст. ст. 260, 263 КПК України та змісту Інструкції про порядок проведення НСРД свідчить про те, що аудіо-відеоконтроль полягає у негласній фіксації змісту особистих (приватних) розмов особи без її відома, які відбуваються при особистих розмовах, без використання засобів телефонного чи інтернет зв`язку.
		Фіксація розмов, які відбуваються за допомогою телефонного чи інтернет зв`язку не є аудіо та відеоконтролем особи, а є зняттям інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.
		Оскільки вищезазначені розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_80 здійснювались через канали зв`язку фіксування змісту даних розмов повинно було відбуватись шляхом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а не аудіо-відеоконтролю особи. 
		За таких обставин, суд приходить до висновку про неналежне фіксування органом досудового розслідування результатів проведення НСРД у протоколі від 03.05.2022. 
		Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах кримінального провадження містяться протоколи про вручення ОСОБА_6 , який залучений прокурором до проведення НСРД у вигляді контролю за вчиненням злочину, спеціального засобу - диктофону в ті дні, коли відбувалось фіксування змісту телефонних розмов між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , а саме: 18.04.2022, 20.04.2022, 21.04.2022, 22.04.2022 та 26.04.2022.
		Під час допиту в якості свідка в суді ОСОБА_6 повідомив, що дійсно отримував від працівників поліції диктофон та за їх вказівками здійснював записи телефонних розмов з ОСОБА_4 . 
		В той же час, відповідно до ч. 4 ст. 263 КПК України зняття інформації з електронних комунікаційних мереж покладається на відповідні уповноважені підрозділи правоохоронних органів. 
		Так само, відповідно до п. 3.5. Інструкції про порядок проведення НСРД негласна слідча (розшукова) дія - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж доручається лише відповідним підрозділам органів внутрішніх справ та Служби безпеки України.
		Отже, зі змісту ст. 263 КПК України та п. 3.5. Інструкції про порядок проведення НСРД вбачається, що здійснювати запис телефонних розмов між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 могли лише відповідні працівники правоохоронних органів, які не мали права перекладати ці функції на сторонню особу ОСОБА_6 , що в свою чергу свідчить про фіксацію змісту телефонних розмов не уповноваженою на те особою, з порушенням визначеного порядку, що тягне за собою визнання недопустимими доказами протоколу за результатами проведення НСРД від 03.05.2022 разом з додатками.
		Суд також приймає до уваги доводи обвинуваченого про невідповідність номеру телефону, вказаному в протоколі за результатами НСРД від 03.05.2022, з якого ОСОБА_6 здійснював спілкування з ним, та номеру телефону, зазначеному у протоколі огляду мобільного телефону ОСОБА_6 від 10.05.2022.
		Так, зі змісту протоколу за результатами проведення НСРД від 03.05.2022 вбачається, що телефонні розмови 18.04.2022, 20.04.2022, 21.04.2022, 22.04.2022 та 26.04.2022, зміст яких зафіксований у вказаному протоколі, відбувались між абонентом ОСОБА_4 , який користується номером мобільного телефону НОМЕР_11 , та абонентом ОСОБА_6 , який користується номером мобільного телефону НОМЕР_4 .
		В той же час, з протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_6 від 10.05.2022, складеного оперуповноваженим ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_81 , який досліджувався судом в ході розгляду справи, вбачається, що спілкування з обвинуваченим ОСОБА_4 . ОСОБА_6 здійснював з номеру телефону НОМЕР_3 (зображення №5 до протоколу огляду від 10.05.2022). 
		Під час допиту в суді, свідок ОСОБА_6 повідомив, що основний номер телефону, яким він користується, є номер НОМЕР_3 , який співпадає з номером, зазначеним в протоколі огляду від 10.05.2022.
		Отже, враховуючи суперечність між змістом протоколу за результатами проведення НСРД від 03.05.2022, протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_6 від 10.05.2022 та показаннями самого ОСОБА_6 , суд позбавлений можливості встановити, чи дійсно розмови, зафіксовані у протоколі за результатами проведення НСРД від 03.05.2022 відбувались саме між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , що є підставою для визнання протоколу НСРД від 03.05.2022 недопустимим доказом.
		Крім того, суд погоджується з доводами сторони захисту відносно того, що зміст розмов ОСОБА_6 , які відбувались у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 під час проходження ним військово-лікарської комісії, та зафіксовані у протоколі за результатами проведення НСРД від 03.05.2022 і додатках до нього, не може враховуватись судом при ухваленні вироку.
		Так, в протоколі за результатами проведення НСРД від 03.05.2022, складеному старшим оперуповноваженим в ОВС ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_82 , міститься розшифровка розмови ОСОБА_6 з членами ВЛК, яка відбулась 02.05.2022 у приміщенні військкомату при проходженні ОСОБА_6 військово-лікарської комісії. В додатках до протоколу містяться аудіо-відеозаписи даної розмови, які також досліджувались судом в ході розгляду справи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 260 КПК України аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов`язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування. 
		Отже, відповідно до статті 260 КПК України аудіо-, відеоконтроль особи відноситься до переліку НСРД, які можуть проводитись виключно на підставі ухвали слідчого судді.
		Прокурором надано до матеріалів справи та досліджено судом ухвалу слідчого судді Закарпатського апеляційного суду від 18.03.2022 про надання дозволу на проведення НСРД, включно з аудіо-відеоконтролем особи, лише стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , інших ухвал слідчого судді про проведення будь-яких НСРД у кримінальному провадженні №42022072030000024 суду прокурором не надано. 
		В той же час, суд зауважує, що розмови, які відбувались у приміщеннях ІНФОРМАЦІЯ_5 між членами ВЛК та ОСОБА_6 під час проходження військово-лікарської комісії та фіксувались останнім за допомогою відповідних технічних засобів, відбувались без присутності та без участі ОСОБА_4 , який до приміщень ІНФОРМАЦІЯ_8 з ОСОБА_6 не заходив. 
		Однак, жодних ухвал слідчого судді про надання дозволу на аудіо-відеоконтроль працівників ІНФОРМАЦІЯ_5 , членів військово-лікарської комісії та самого ОСОБА_6 стороною обвинувачення надано суду не було. 
		У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про недопустимість, як доказу інформації, що міститься у розмовах ОСОБА_6 з членами ВЛК та іншими службовими особами центру комплектації та соціальної підтримки, які відбувались 02.05.2022 у приміщеннях ІНФОРМАЦІЯ_5 при проходженні ОСОБА_6 військово-лікарської комісії, та зміст яких зафіксовано в протоколі за результатами проведення НСРД від 03.05.2022, складеному старшим оперуповноваженим в ОВС ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_83 , та в додатках до нього.
		Крім того, стороною обвинувачення було надано та досліджено судом в ході розгляду справи протоколи вручення технічних засобів від 18.04.2022, 20.04.2022, 21.04.2022, 22.04.2022, 26.04.2022, 28.04.2022, 02.05.2022, складені старшим о/у в ОВС ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_82 , відповідно до яких ОСОБА_6 у вказані дати вручались спеціальні технічні засоби, а саме «диктофон» інв. номер №184 та аудіо-відеореєстратор AVR 12. 
		Також протоколи вручення грошових коштів від 28.04.2022 та 02.05.2022, складені старшим о/у в ОВС ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_82 , відповідно до яких ОСОБА_6 у вказані дати вручались 200 імітаційних купюр із написом «SUVENIR», ззовні схожими на купюри 100 доларів США, з маркуванням Н8 та написом «не является платежным средством», та протокол вилучення грошових коштів від 28.04.2022, складений старшим о/у в ОВС ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_82 , відповідно до якого 28.04.2022 у ОСОБА_6 було вилучено 200 імітаційних купюр із написом «SUVENIR», ззовні схожими на купюри 100 доларів США, з маркуванням Н8 та написом «не является платежным средством».
		Стороною захисту під час дослідження вказаних протоколів було зауважено про те, що на протоколах вручення технічних засобів та вручення/вилучення грошових коштів відсутні підписи ОСОБА_6 , який мав би власноручним підписом підтвердити те, що дійсно отримував у відповідні дати технічні засоби та імітаційні кошти для їх подальшого використання при проведенні НСРД.
		Прокурор в свою чергу заявив, що протоколи є належними та допустимими доказами, а підпис ОСОБА_6 на даних протоколах не є обов`язковим, оскільки порядок оформлення протоколів вручення технічних засобів та грошових коштів не врегульований законодавством.
		В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 252 КПК України фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 103 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися у протоколі.
		Частиною 3 статті 104 КПК України встановлено вимоги до змісту протоколу, зокрема, зазначено, що вступна частина протоколу повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім`я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання). 
		Відповідно до ч. 5 ст. 104 КПК України протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. 
		Відповідно до ч. 6 ст. 104 КПК України якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Факт відмови учасника від підписання протоколу засвідчується підписом захисника (законного представника) такої особи, а у разі його відсутності - понятих.
		Отже, суд приходить до висновку про те, що фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження. Вручення особі, яка залучена до участі в НСРД технічних та імітаційних засобів з метою їх подальшого використання в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії, є одним з етапів проведення НСРД, її складовою частиною. Оскільки оперативними працівниками було складено відповідні протоколи, в яких фіксувались певні процесуальні дії, то при оформленні протоколів, співробітники правоохоронних органів повинні були дотримуватись приписів ст. ст. 103-106 КПК, якими регламентований порядок складання, оформлення і підписання протоколів та додатків до них. 
		В той же час, протоколи вручення технічних засобів від 18.04.2022, 20.04.2022, 21.04.2022, 22.04.2022, 26.04.2022, 28.04.2022, 02.05.2022 підписів ОСОБА_6 не містять. 
		Так само протоколи вручення грошових коштів від 28.04.2022 та 02.05.2022 та протокол вилучення грошових коштів від 28.04.2022, складені старшим о/у в ОВС ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_82 , не містять підписів ОСОБА_6 на підтвердження того, що йому дійсно вручались (вилучались) імітаційні грошові кошти. Не зазначений ОСОБА_6 у даних протоколах і як учасник відповідних процесуальних дій.
		Крім того, допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 у свої показаннях заявляв про те, що двічі отримував від правоохоронців грошові кошти, але при цьому їх не перераховував. Крім того, у своїх показаннях ОСОБА_6 заявив, що за всі кошти, які він отримував від правоохоронців для подальшої передачі обвинуваченому, він розписувався.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що протоколи вручення технічних засобів від 18.04.2022, 20.04.2022, 21.04.2022, 22.04.2022, 26.04.2022, 28.04.2022, 02.05.2022, протоколи вручення грошових коштів від 28.04.2022, 02.05.2022 та протокол вилучення грошових коштів від 28.04.2022, складені старшим о/у в ОВС ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_82 з порушенням кримінального процесуального законодавства, суперечать іншим матеріалам справи та показанням самого ОСОБА_6 , а отже визнаються судом недопустимими доказами.
		Також, стороною обвинувачення було надано суду в якості письмового доказу та досліджено судом протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 03.05.2022 у кримінальному провадженні №42022072030000024 від 17.03.2022.
		Відповідно до змісту вказаного протоколу, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 проводився комплекс негласних слідчих (розшукових) дій, який одночасно включав в себе контроль за вчиненням злочину, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, аудіо-відеоконтроль особи та візуальне спостереження за особою. 
		В протоколі за результатами контролю за вчиненням злочину зазначено, що вищевказаний комплекс негласних слідчих (розшукових) дій проводився на підставі доручення на проведення НСРД та постанови про контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 18.04.2022 №171т. 
		Що стосується проведення таких негласних слідчих (розшукових) дій, як зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, аудіо-відеоконтроль особи та візуальне спостереження за особою, які проводились ВМП ГУНП в Закарпатській області на підставі доручення прокурора ОСОБА_11 від 18.03.2022, який не мав повноважень для надання таких доручень, оскільки не входив у групу прокурорів у даному кримінальному провадженні, суд дійшов висновку, що вказані НСРД проводились без належної на те правової підстави та всі отримані внаслідок таких дій докази вважає недопустимими. 
		       Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 271 КПК України про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.
		В протоколі про результати контролю за вчиненням злочину від 03.05.2022 зазначено час початку проведення контролю за вчиненням злочину 17:00 год. 18.04.2022, та час закінчення контролю за вчиненням злочину 16:41 год. 02.05.2022. При цьому в протоколі зазначено, що о 16:41 год. громадянина України ОСОБА_4 затримано в м. Виноградів по вул. Миру на чому контроль за вчиненням злочину закінчено.
		Отже, зі змісту протоколу за результатами контролю за вчиненням злочину від 03.05.2022, а також протоколу про огляд місця події від 02.05.2022 вбачається, що контроль за вчиненням злочину закінчено затриманням ОСОБА_4 з подальшим обшуком його автомобіля та вилученням імітаційних засобів.
		Таким чином, 02.05.2022 уповноважені особи органу досудового розслідування провели відкрите фіксування під час завершальної стадії контролю за вчиненням злочину з фактичним затриманням ОСОБА_4 , проведенням обшуку його автомобіля та вилученням грошей, однак, всупереч вимогам ч. 4 ст. 271 КПК протокол про результати контролю за вчиненням злочину не був складений негайно у присутності ОСОБА_4 , а був складений наступного дня за його відсутності, що є грубим порушенням прав обвинуваченого та грубим порушенням приписів ч. 4 ст. 271 КПК України.
		Така правова позиція суду узгоджується з висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 05.08.2020 по справі №700/361/17 та постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №610/921/16-к. 
		Також стороною обвинувачення було надано суду та досліджено судом в якості письмового доказу протокол огляду місця події від 02.05.2022, згідно якого у місті Виноградів старшим слідчим СВ ВП№1 ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_25 було проведено огляд місця події за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, м. Виноградів, вул. Миру, 65. 
		Об`єктом огляду був автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «G63 AMG», номерний знак НОМЕР_6 , який належить обвинуваченому ОСОБА_4 , за результатом проведення якого було вилучено 200 купюр імітаційних доларів номіналом по 100 доларів США з написом SUVENIR; 17 купюр номіналом по 100 доларів США, одна купюра номіналом 10 доларів США, одна купюра номіналом 1 долар США; 6 купюр номіналом по 50 Євро, 65 купюр номіналом по 100 Євро, одна купюра номіналом 500 Євро; транспортний засіб, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_12 , ключ від автомобіля, чотири банківські картки Приватбанку, два мобільні телефони марки iPhone сірого кольору. 
		В протоколі містяться зауваження ОСОБА_4 , який зазначив про невірно вказаний час початку проведення огляду та вказав, що фактично огляд розпочався приблизно у проміжок часу з 15:30 год. до 16:00 год. Останній також вказував, що його затримали приблизно о 15:30, застосували спецзасіб «кайданки» та поклали обличчям до землі таким чином, що він не міг бачити, що відбувається в автомобілі, після чого працівники поліції «підкинули» йому до автомобіля пакет, який згодом і вилучили та в якому знаходились сувенірні долари США, до яких він не має жодного відношення. 
		Обвинувачений ОСОБА_4 вказував, що під час його затримання у 15:30 год. він добровільно видав слідчому свої мобільні телефони, але слідчий зазначив, що начебто вилучив їх в автомобілі, таким чином у період з 15:30 та до 16:56 год. мобільні телефони перебували у розпорядженні слідчого, який мав до них повний доступ та що він з ними робив ОСОБА_4 невідомо. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 вказував, що поняті були залучені до проведення слідчої дії лише о 17:00 год. 
		Також в протоколі огляду містяться зауваження адвоката Центру безоплатної правової допомоги ОСОБА_84 яка зазначила, що не була присутня під час вилучення коштів та інших речей і фактично прибула на місце проведення слідчих дій лише о 18:20 год., коли складався протокол огляду. 
		Оцінюючи вказаний доказ на предмет його належності та допустимості, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст.ст. 234 237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
		Оскільки в ході огляду місця події 02.05.2022 фактично мав місце огляд автомобіля обвинуваченого, в якому було вилучено речові докази, проведення такого огляду повинно було повністю відповідати процедурі обшуку, а отже норми КПК України, які регулюють порядок проведення обшуку застосовуються і щодо такого огляду.
		Відповідно до ч. 1 ст. 107 КПК України виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов`язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.
		Відповідно до ч. 3 ст. 107 КПК України у матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо.
		Відповідно до ч. 10 ст. 236 КПК України обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов`язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису.
		Відповідно до ч. 1 ст. 105 КПК України особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки.
		У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 105 КПК України додатками до протоколу можуть бути аудіо, відеозапис процесуальної дії. 
		Згідно ч. 2 ст. 104 КПК України запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід`ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч. 6 ст. 107 КПК України встановлено, що незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов`язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.
		В протоколі огляду місця події від 02.05.2022 зазначено, що проведення огляду фіксувалось на цифрову відеокамеру марки Panasonic моделі MC-V260. Прокурором разом з протоколом огляду місця події було надано суду додаток до протоколу, флеш-носій в опечатаному вигляді. 
		Під час судового розгляду, при огляді флеш-носію, який є додатком до протоколу огляду місця події від 02.05.2022, судом було встановлено, що даний флеш-носій має технічні пошкодження, які унеможливлюють відтворення інформації, що міститься на ньому. 
		При цьому, прокурором було надано пояснення, відповідно до яких вказаний флеш-носій було випадково просвердлено слідчим при зшиванні матеріалів кримінального провадження. 
		       Таким чином, суд позбавлений можливості дослідити відеозапис огляду місця події від 02.05.2022 через пошкодження носія інформації, що сталося з вини органу досудового розслідування.
		Судом в ході судового розгляду досліджено протокол надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 29.07.2022 з якого вбачається, що слідчим ОСОБА_25 за дорученням прокурора 29.07.2022 надано ОСОБА_4 та його захиснику ОСОБА_5 доступ до матеріалів кримінального правопорушення №42022072030000024 від 17.03.2022 у чотирьох томах: том 1 на 250 аркушах, том 2 на 241 аркушах, том 3 на 225 аркушах, том 4 на 258 аркушах.
		При цьому, у вказаному протоколі містяться зауваження обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до яких стороні захисту при виконанні вимог статті 290 КПК України не вдалось отримати доступ та переглянути відеозапис огляду місця події від 02.05.2022. 
		Враховуючи, що відеозапис огляду місця події не надано суду, а також не розкрито стороні захисту при виконанні вимог ст. 290 КПК України, суд та інші учасники провадження позбавлені можливості переконатись, що така відеофіксація слідчої дії взагалі здійснювалася.
		Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 107 КПК України у матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо.
		Отже, виходячи з приписів ч. 3 ст. 107 КПК, після завершення слідчої дії, слідчий повинен був зробити резервні копії відеозапису огляду місця події та зберігати їх окремо від оригінального примірника технічного носія. В такому випадку, при пошкодженні оригінального технічного носія, орган досудового розслідування мав би можливість надати стороні захисту доступ до резервної копії відеозапису та надати таку резервну копію суду для дослідження в судовому засіданні. В той же час, слідчим та прокурором не надано суду та стороні захисту і резервних копій файлів з відеофіксацією огляду місця події. 
		Відсутність в розпорядженні сторони обвинувачення резервних копій відеозапису огляду місця події від 02.05.2022 ставить під сумнів наявність такого відеозапису взагалі та позбавляє суд можливості встановити, чи дійсно слідчим здійснювалась відеофіксація огляду місця події 02.05.2022.
		Отже, суд відкидає доводи прокурора щодо допустимості, як доказу, протоколу огляду місця події від 02.05.2022, у зв`язку з ненаданням суду відеозапису даної слідчої дії.
		При цьому, суд не приймає до уваги посилання прокурора на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 05.08.2020 по справі №334/5670/18, виходячи з наступного.
		У своїй постанові від 05.08.2020 по справі №334/5670/18 Верховний Суд вказував на те, що ситуацію, при якій не здійснювалася відеофіксація обшуку не слід ототожнювати з ситуацією, при якій сторона обвинувачення не надала в суді відеозапис, як обов`язковий додаток до протоколу. При цьому, у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що незастосування відеофіксації не є безумовною підставою для визнання доказів, отриманих під час обшуку, недопустимими, оскільки частиною 6 статті 107 КПК передбачені винятки з цього правила, коли підстави визнання фактичних даних недопустимими як докази, можуть бути "переборені" консенсусом сторін кримінального провадження (так звані, умовно-консенсуальні підстави визнання фактичних даних допустимими як докази). 
		Також у постанові від 05.08.2020 по справі №334/5670/18 Верховний Суд зазначив, якщо мова йде про визнання доказів, отриманих під час слідчих (розшукових) дій, недопустимими, це здебільшого стосується наявності сумнівів у достовірності відомостей, отриманих в результаті їх проведення. Проте, у даному кримінальному провадженні сторона захисту, вказуючи на порушення вимог КПК в апеляційній та касаційній скаргах, жодним чином не оспорювала достовірність інформації про докази, отримані під час огляду місця події (в іншому випадку б зазначене порушення безальтернативно тягло б за собою визнання доказів недопустимими).
		Отже, у своїй постанові від 05.08.2020 по справі №334/5670/18, на яку послався прокурор, Верховний Суд відмовився визнавати недопустимими докази отримані в ході огляду місця події у зв`язку з ненаданням відеозапису, оскільки виходив з того, що сторона захисту під час розгляду справи в суді першої інстанції не оспорювала достовірність інформації про докази отримані під час огляду місця події. При цьому Верховний Суд чітко вказав про те, що в іншому випадку зазначене порушення безальтернативно тягло б за собою визнання доказів недопустимими.
		В даному кримінальному провадженні захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 категорично заперечували законність проведення огляду місця події 02.05.2022, наполягали на визнанні недопустимим доказом протокол огляду місця події на підставі ч. 6 ст. 107 КПК, зазначали про недопустимість речових доказів, отриманих за результатами проведення такого огляду, вказували на той факт, що імітаційні засоби в сумі 20000 доларів США було підкинуто правоохоронцями до автомобіля, мобільні телефони вилучено безпосередньо у обвинуваченого, а не в транспортному засобі тощо. Отже, під час розгляду справи стороною захисту беззаперечно оспорювалась достовірність інформації про докази, отримані під час огляду місця події, що свідчить про відсутність консенсусу сторін кримінального провадження з цього питання, та безальтернативно тягне за собою визнання доказів недопустимими.
		Таким чином, суд керуючись ч. 4 ст. 104, ч. 6 ст. 107 КПК України визнає недопустимими доказами протокол огляду місця події від 02.05.2022, а також вилучені в ході такого огляду докази: імітаційні засоби в сумі 20 000 доларів США, два мобільні телефони марки iPhone сірого кольору.
		Додатково суд зауважує, що в протоколі огляду місця події від 02.05.2022 зазначено, що даний огляд проводився без ухвали слідчого судді на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України.
		В ході судового розгляду справи захисник зазначав про те, що проведення огляду автомобіля обвинуваченого ОСОБА_4 без ухвали слідчого судді є істотним порушенням кримінального процесуального закону, оскільки затримання ОСОБА_4 та подальший огляд його транспортного засобу планувались правоохоронними органами заздалегідь, такі дії не були раптовими і невідкладними, та у органу досудового розслідування не було перешкод в отриманні відповідної ухвали слідчого судді. 
		Прокурор з цього приводу зазначив, що правоохоронні органи діяли відповідно до приписів чинного кримінального процесуального законодавства, підстави для проведення огляду без ухвали слідчого судді в порядку ч. 3 ст. 233 КПК існували, оскільки мало місце затримання особи в момент вчинення злочину.
		Як встановлено судом, огляд транспортного засобу обвинуваченого було проведено 02.05.2022 без ухвали слідчого судді на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України. 
		Судом досліджено в судовому засіданні клопотання про проведення обшуку від 03.05.2022, відповідно до якого слідчий ОСОБА_25 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про надання дозволу про проведення обшуку в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, та просив слідчого суддю надати дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , а саме в транспортному засобі марки «Mercedes-Benz» моделі «G63 AMG», номерний знак НОМЕР_6 , з метою збереження доказів, вилучених під час огляду місця події 02.05.2022.
		Також судом досліджено в судовому засіданні ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.05.2022 по справі №308/5227/22, відповідно до якої клопотання слідчого ОСОБА_25 задоволено, надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , а саме в транспортному засобі марки «Mercedes-Benz» моделі «G63 AMG», номерний знак НОМЕР_6 з метою збереження доказів, вилучених під час огляду місця події 02.05.2022.
		Так, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 24.03.2020 у справі №755/5825/18 зазначив, що при здійсненні судового контролю у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК, та під час перевірки судами доказів, отриманих у ході обшуку, проведеного у невідкладних випадках до постановлення ухвали слідчого судді, на предмет їх допустимості слід враховувати таке.
		Первинна процесуальна (судова) легалізація доказів, отриманих у ході обшуку, проведеного без попереднього дозволу суду, має бути здійснена в ході розгляду відповідного клопотання слідчим суддею в порядку судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні відповідно до вимог ч. 3 ст. 233 КПК.
		Під час розгляду клопотання прокурора чи слідчого за погодженням із прокурором про проведення обшуку, яке подано в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК, слідчим суддею має бути перевірено не лише наявність фактичних підстав для проведення обшуку згідно з вимогами ст. 234 КПК, але й наявність підстав для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.
		Перевірка наявності підстав для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді є обов`язковою не лише під час розгляду клопотання прокурора чи слідчого за погодженням із прокурором про проведення обшуку, яке подано в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК, але й є обов`язковою складовою перевірки на предмет допустимості доказів, отриманих у ході такого обшуку, яка здійснюється під час судового розгляду чи, за наявності відповідних доводів скарги, при перегляді судових рішень.
		Якщо ж у ході перевірки під час розгляду відповідного клопотання слідчим суддею в порядку судового контролю або в ході перевірки на предмет допустимості відповідних доказів під час судового розгляду (перегляду) не було встановлено (підтверджено) наявності підстав для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді, то результати проведеного у цьому випадку обшуку (без попереднього дозволу суду) слід вважати такими, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Зі змісту ч. 3 ст. 233 КПК убачається, що під "невідкладними випадками" слід розуміти лише такі зазначені в цій нормі виключні обставини, які існували на момент проникнення до житла чи іншого володіння особи та унеможливлювали отримання в порядку, передбаченому КПК, відповідного дозволу слідчого судді. (Постанова ККС ВС від 24.03.2020 у справі №755/5825/18).
		Отже, аналізуючи подані докази та фактичні обставини на предмет наявності підстав для проникнення до транспортного засобу обвинуваченого без ухвали слідчого судді, суд приходить до наступного висновку.
		Так, згідно матеріалів справи, починаючи з 17:00 год. 18.04.2022 та до 16:41 год. 02.05.2022 органом досудового розслідування на підставі постанови прокурора та ухвали слідчого судді апеляційного суду відносно обвинуваченого проводилась низка НСРД, які включали в себе контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, аудіо-відеоконтроль особи, спостереження за особою, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. 
		Затримання обвинуваченого ОСОБА_4 , яке відбулось 02.05.2022 з подальшим проведенням огляду транспортного засобу обвинуваченого здійснювалось в рамках контролю за вчиненням злочину, та планувалось правоохоронними органами заздалегідь. Про це, зокрема, свідчить той факт, що згідно протоколів, затримання ОСОБА_4 та огляд його автомобіля були проведені слідчим ОСОБА_25 , при цьому в огляді автомобіля, згідно протоколу, приймали участь процесуальні керівники у кримінальному провадженні №42022072030000024 прокурори Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_11 , а також оперуповноважений ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_85 , який згідно матеріалів кримінального провадження №42022072030000024 також приймав участь в проведенні НСРД відносно ОСОБА_4 .
		Таким чином, суд наголошує, що затримання обвинуваченого ОСОБА_4 та подальший огляд його автомобіля не було несподіваним і таким, що сталось внаслідок обставин, які були непередбачуваними для органу досудового розслідування, а навпаки були спланованими та підготовленими.
		Інформація про те, що обвинувачений користується автомобілем «Mercedes-Benz» моделі «G63 AMG», номерний знак НОМЕР_6 була відома правоохоронним органам починаючи з 17.03.2022, про що вказувалось у Відповіді начальника ВМП ГУНП в Закарпатській області на доручення прокурора про проведення слідчих (розшукових) дій від 17.03.2022. Саме на цьому автомобілі пересувався обвинувачений і під час спостереження за ним оперативними працівниками, що підтверджується протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за особою та фототаблицею до нього. На цьому ж автомобілі приїжджав обвинувачений на зустріч з ОСОБА_6 28.04.2022 та безпосередньо в день затримання - 02.05.2022. 
		Таким чином, суд приходить до висновку, що для органу досудового розслідування не було жодних перешкод в отриманні ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення огляду/обшуку автомобіля «Mercedes-Benz» моделі «G63 AMG», номерний знак НОМЕР_6 , що належить обвинуваченому.
		Суд вважає, що потрібно розрізняти випадки затримання особи під час вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення, коли такий злочин вчиняється несподівано для правоохоронних органів та вони проводять незаплановане затримання і невідкладний огляд місця події, та випадки, коли таке затримання хоча і відбувається в момент вчинення злочину або безпосередньо після його вчинення, але сам злочин вчиняється під контролем правоохоронних органів в рамках проведення НСРД, та затримання особи с подальшим оглядом місця події планується правоохоронцями заздалегідь. В першому випадку, працівники поліції мають право проникнути до житла чи іншого володіння особи на підставі ч. 3 ст. 233 КПК, якщо цього вимагають поточні обставини, в другому ж випадку у правоохоронних органів є всі процесуальні можливості отримати ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення огляду, обшуку.
		Таким чином, суд зазначає про відсутність невідкладних підстав для проникнення 02.05.2022 працівниками правоохоронних органів до автомобіля обвинуваченого без ухвали слідчого судді, а отже приходить до висновку про істотне порушення норм кримінального процесуального законодавства, а саме проведення слідчих дій, що потребують дозволу слідчого судді, суду, без такого дозволу, що також є підставою для визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події від 02.05.2022 та визнання недопустимими доказами речових доказів, вилучених в ході такого огляду. 
		Крім того, в ході судового розгляду справи обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником зазначалось про порушення права ОСОБА_4 на захист під час його затримання та огляду місця події 02.05.2022.
		З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
		Згідно ч. 2 ст. 63 Конституції України підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.
		Відповідно до ч. 1 ст. 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає, зокрема, у праві користуватися правовою допомогою захисника.
		Згідно ч. 2 ст. 20 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов`язані роз`яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
		Як вбачається зі змісту протоколу затримання особи від 02.05.2022 та протоколу огляду місця події від 02.05.2022, який проводився одразу ж після затримання ОСОБА_4 , останній у зауваженнях до протоколів вказував про порушення, що мали місце під час затримання та огляду його автомобіля, зокрема, зазначав про те, що час затримання, вказаний у протоколі не відповідає фактичному моменту затримання, та його затримано раніше, що пакет з імітаційними грошовими коштами підкинуто до його автомобіля правоохоронцями, мобільні телефони вилучено не в його транспортному засобі, а при особистому обшуку, вказував про те, що при затриманні його декілька разів вдарили, хоча він не чинив жодного опору. 
		При цьому ОСОБА_4 хоча і констатував у своїх запереченнях факт відсутності захисника при проведенні огляду місця події, але не зазначав про те, що наполягав на відкладенні процесуальних та слідчих дій до приїзду захисника на місце події.
		В свою чергу, в протоколі затримання від 02.05.2022 зазначено час затримання обвинуваченого ОСОБА_4 - о 16 годині 50 хвилин.
		Відповідно до дослідженого судом Доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги від 02.05.2022 №007-70000469 за підписом директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Закарпатській області ОСОБА_86 , Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у зв`язку з надходженням повідомлення від заступника начальника ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_24 № 007-70000469 від 02.05.2022 доручає адвокату ОСОБА_87 прибути до міста Виноградів Закарпатської області для надання правової допомоги ОСОБА_4 , затриманому в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 332 КК України. Адвокату ОСОБА_87 належить прибути до місця затримання 02.05.2022 до 18:36 години. Час видачі доручення 17:36 год.
		Відповідно до письмових зауважень адвоката Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_84 до протоколу огляду місця події від 02.05.2022, вона прибула на місце затримання ОСОБА_4 о 18 годині 20 хвилин. 
		Отже, Доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги від 02.05.2022 №007-70000469 про призначення затриманому ОСОБА_4 захисника видано о 17:36 годині, тобто протягом 1 (однієї) години з моменту затримання, що відповідає приписам п. 7 Порядку «Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1363 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 р. № 110).
		Призначений регіональним центром адвокат ОСОБА_88 прибула на місце затримання ОСОБА_4 о 18 годині 20 хвилин, тобто в межах 1 (однієї) години з моменту видачі їй доручення, що відповідає приписам п. 8 Порядку №1363. 
		Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.12.2022 по справі №686/23029/18 відсутність захисника під час затримання особи у випадку, передбаченому ст. 208 КПК України, не може вважатися порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		З матеріалів справи вбачається, що органом досудового розслідування виконано обов`язок щодо повідомлення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про затримання обвинуваченого. 
		Адвокат Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги прибула на місце затримання у визначений законодавством строк. Жодних зауважень та скарг стосовно неналежного виконання адвокатом Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_89 своїх обов`язків від обвинуваченого не надходило, навпаки, у протоколі роз`яснення права на захист від 02.05.2022 міститься письмове підтвердження обвинуваченого про те, що адвокату ОСОБА_87 він довіряє.
		Наступного дня після затримання обвинуваченого слідчим у якості захисників було допущено до участі у кримінальному провадженні адвокатів ОСОБА_90 та ОСОБА_5 , яких обвинувачений обрав самостійно, та які в подальшому здійснювали захист його прав та інтересів під час досудового розслідування, зокрема, при розгляді питання щодо обрання запобіжного заходу. 
		Відсутність захисника при огляді місця події 02.05.2022 в силу приписів ч. 2 ст. 46 КПК України не тягне за собою визнання такої слідчої (процесуальної) дії незаконною з цих підстав, оскільки обвинувачений не просив відкласти проведення огляду до прибуття захисника та не наполягав на його участі, а в своїх запереченнях лише констатував факт його відсутності при проведенні огляду. 
		Щодо посилань обвинуваченого та його захисника ОСОБА_5 на те, що всупереч приписам ст. 208 КПК України обвинувачену одразу ж після затримання не своєчасно роз`яснено право на захист, суд зазначає наступне. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
		Судом досліджено протокол роз`яснення права на захист від 02.05.2022, відповідно до якого слідчий ОСОБА_25 на підставі ст. 20 КПК роз`яснив затриманому ОСОБА_4 , що він має право на кваліфіковану правову допомогу, яку він може реалізувати, як залучивши захисника самостійно, так і шляхом надання йому захисника безоплатно, на що ОСОБА_4 заявив, що адвокату ОСОБА_87 довіряє. Відповідно до вказаного протоколу, роз`яснення права на захист було розпочато слідчим з 20 год. 00 хв., та закінчено о 20 год. 15 хв. 
		Посилаючись на вказаний протокол, сторона захисту стверджувала, що роз`яснення права на захист було здійснено слідчим не негайно після затримання, як того вимагає ч. 4 ст. 208 КПК, а лише через декілька годин, що є порушенням права обвинуваченого на захист під час його затримання. 
		В той же час, суд звертає увагу, що зі змісту протоколу затримання ОСОБА_4 від 02.05.2022 вбачається, що при затриманні йому було роз`яснено його права як особи, яку затримано за підозрою у вчиненні злочину, в тому числі право на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту, на участь захисника у допиті та інших процесуальних діях, на відмову від захисника, на отримання правової допомоги за рахунок держави тощо. В протоколі затримання містяться підписи ОСОБА_4 про те, що йому було роз`яснено його права та обов`язки та відсутні будь-які заяви чи зауваження з цього приводу. 
		Отже, наявність в матеріалах справи протоколу роз`яснення права на захист від 02.05.2022 свідчить не про невчасне роз`яснення такого права обвинуваченому, а про те, що слідчий прийняв рішення про додаткове роз`яснення затриманій особі права на захист посилаючись при цьому на ст. 20 КПК України. 
		Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що зауваження сторони захисту про порушення права обвинуваченого на захист під час його затримання не знайшло свого підтвердження та відхиляє доводи сторони захисту в цій частині. 
		Також в ході судового розгляду сторона захисту зазначала про недопустимість, як доказу, протоколу обшуку приміщень ІНФОРМАЦІЯ_5 від 02.05.2022 та вилучених за наслідками його проведення речей і документів, оскільки такий проведено без ухвали слідчого судді на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України невідкладно, в той час як підстави для проникнення у приміщення були відсутні.
		В ході розгляду справи досліджено протокол обшуку приміщень ІНФОРМАЦІЯ_5 від 02.05.2022, згідно якого заступником начальника СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_24 , в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України було проведено обшук у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_3 . В ході обшуку було виявлено та вилучено витяг з журналу військовозобов`язаних, які прибули до РТЦК та СП; аркуш формату А-4 з відтисками печаток; книга протоколів засідань ВЛК (ЛЛК) ІНФОРМАЦІЯ_5 . 
		Також було досліджено ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.05.2022 по справі №308/5227/22 про надання дозволу на проведення обшуку приміщень ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_3 , який було проведено 02.05.2022 в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України; доручення в порядку ст. 40 КПК України, відповідно до якого, слідчий ОСОБА_25 доручає Відділу міграційної поліції ГУНП в Закарпатській області провести огляд документів, які було вилучено в ході обшуку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .; протокол огляду документів ІНФОРМАЦІЯ_8 від 19.05.2022, в якому зафіксовано, що в книзі протоколів засідання ВЛК (ЛЛК) ІНФОРМАЦІЯ_5 значиться громадянин ОСОБА_6 із записами про діагноз. У витягу з журналу військовозобов`язаних, що прибули до ІНФОРМАЦІЯ_5 , у передостанньому рядку значиться громадянин ОСОБА_6 з відміткою «непридатний» за 02.05.2022.
		Згідно матеріалів справи, починаючи з 17:00 год. 18.04.2022 та до 16:41 год. 02.05.2022 органом досудового розслідування на підставі постанови прокурора та ухвали слідчого судді апеляційного суду відносно обвинуваченого проводилась низка НСРД, які включали в себе контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, аудіо-відеоконтроль особи, спостереження за особою, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. 
		Проведення обшуку у приміщеннях ІНФОРМАЦІЯ_5 02.05.2022 відбувалось одразу ж після закінчення контролю за вчиненням злочину та затримання обвинуваченого ОСОБА_4 , яке планувалось заздалегідь, про що судом детально зазначено вище.
		Про те, що ОСОБА_6 буде проходити військово-медичну комісію саме в ІНФОРМАЦІЯ_5 , виходячи зі змісту розмов ОСОБА_6 , зафіксованих в матеріалах НСРД, органу досудового розслідування було відомо заздалегідь, ще до 02.05.2022. Отже, органу досудового розслідування було достеменно відомо про те, що в приміщеннях даної установи будуть речі та документи, які представляють інтерес для слідства. 
		Таким чином, суд приходить до висновку про те, що обшук у приміщеннях ІНФОРМАЦІЯ_5 , який було проведено 02.05.2022, не був невідкладною слідчою дією, необхідність проведення якої викликана внаслідок несподіваних для правоохоронних органів обставин та подій, а отже підстави, визначені ч. 3 ст. 233 КПК були відсутні.
		Про відсутність ухвали про дозвіл на проведення обшуку було зазначено і керівником ІНФОРМАЦІЯ_5 у зауваженнях до протоколу обшуку.
		Отже, суд зазначає про відсутність підстав для проникнення 02.05.2022 працівниками правоохоронних органів до приміщень ІНФОРМАЦІЯ_5 для проведення обшуку без ухвали слідчого судді, а отже приходить до висновку про істотне порушення норм кримінального процесуального законодавства, а саме проведення слідчих дій, що потребують дозволу слідчого судді, суду, без такого дозволу та визнає складений протокол обшуку та вилучені внаслідок таких дій речові докази недопустимими.
		Крім того, суд зауважує, що в ході судового розгляду обвинувального акту було надано для дослідження в судовому засіданні речові докази по справі.
		Зокрема, прокурором було надано для огляду в судовому засіданні речові докази: імітаційні грошові кошти в сумі 20 000 доларів США, мобільні телефони марки iPhone 12 Pro Max та iPhone 11 Pro Max, вилучений під час огляду місця події 02.05.2022; витяг з журналу військовозобов`язаних, які прибули до РТЦК та СП; книги протоколів засідань ВЛК (ЛЛК) ІНФОРМАЦІЯ_5 , вилучених в ІНФОРМАЦІЯ_15 ; тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 02.05.2022 та довідки військово-лікарської комісії №3006 від 02.05.2022, заповнених на ім`я ОСОБА_6 , вилучених в ході огляду місця події на пункті пропуску «ІНФОРМАЦІЯ_6».
		Водночас, як встановлено у судовому засіданні, доступ до вказаних мобільних телефонів став можливим після введення у судовому засіданні прокурором паролю для подолання логічного захисту. 
		Проте, обвинувачений заперечив факт надання відповідних паролів до вказаних мобільних телефонів та обставини їх вилучення у нього саме з транспортного засобу під час огляду місця події від 02.05.2022. При цьому, захисник обвинуваченого вказав, що протокол огляду місця події від 02.05.2022 не містить відомостей про вилучення вказаних мобільних пристроїв.
		З таких обставин суд не може посилатись, як на докази, на відомості, що містяться у вказаних мобільних пристроях та визнає такі докази недопустимими, оскільки такі були отримані з порушенням вимог КПК України. 
		Крім цього, суд зазначає, що відповідно до протоколу огляду від 10.05.2022 оперуповноваженим ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_81 у присутності двох понятих ОСОБА_65 та ОСОБА_66 було проведено огляд мобільного телефону iPhone XS, який належить ОСОБА_6 , в ході якого у месенджері WhatsApp було виявлено листування з абонентом «Дима по переходу», зміст якого було зафіксовано у фототаблицях, які є частиною протоколу.
		Захисником було вказано на те, що мобільний телефон iPhone XS, який належить  ОСОБА_6 , у нього слідчим чи прокурором не вилучався, а перебував та перебуває у його розпорядженні та користуванні. Відповідно, захисник вказував на те, що під час виконання слідчим вимог ст. 290 КПК доступ до вказаного мобільного телефону iPhone XS, як речового доказу, стороні захисту не надавався, оскільки не був вилучений та долучений до матеріалів кримінального провадження. А тому, захисник наполягав на визнанні протоколу огляду від 10.05.2022 недопустимим доказом, оскільки даний доказ є похідним. 
		Прокурор з цього приводу зазначив, що мобільний телефон iPhone XS дійсно знаходиться в розпорядженні та користуванні ОСОБА_6 , органом досудового розслідування вказаний телефон вилучався тимчасово для проведення його огляду, після чого був повернутий ОСОБА_6 . Однак, якщо буде потреба, ОСОБА_6 надасть його для огляду в судовому засіданні.
		Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.
		У відповідності до ч. 3 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
		Отже, з вищенаведених приписів кримінального процесуального законодавства вбачається, що сторона обвинувачення зобов`язана зберігати речові докази протягом всього кримінального провадження та надати стороні захисту доступ до таких доказів в порядку ст. 290 КПК України, якщо має намір використовувати їх в суді. 
		Отже, заява прокурора про те, що мобільний телефон iPhone XS, який перебуває в розпорядженні та користуванні ОСОБА_6 , та містить в собі інформацію, що має значення для кримінального провадження, може бути наданий суду для огляду ОСОБА_6 у разі потреби, судом до уваги не приймається, оскільки доступ до вказаного речового доказу стороні захисту в порядку ст. 290 КПК не надавався. Також, слід зауважити, що подання суду для огляду та дослідження речових доказів безпосередньо свідком в судовому засіданні нормами кримінального процесуального законодавства не передбачене, таким правом наділені лише сторони кримінального провадження та потерпілий, у випадках, визначених законом. 
		Також обвинуваченим під час розгляду справи неодноразово зауважувалось, що в обвинувальному акті зазначено про отримання ним від ОСОБА_6 заздалегідь ідентифікованих грошових коштів, в той час, як відповідно до протоколу огляду місця події від 02.05.2022 в автомобілі обвинуваченого було вилучено імітаційні засоби. Обвинувачений неодноразово наголошував, що заздалегідь ідентифіковані грошові кошти та імітаційні засоби не є тотожними поняттями. Отже, на думку обвинуваченого, має місце невідповідність обставин, викладених в обвинувальному акті матеріалам кримінального провадження. 
		З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 273 КПК України за рішенням керівника органу досудового розслідування, прокурора під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби. З цією метою допускається виготовлення та використання спеціально виготовлених речей і документів, створення та використання спеціально утворених підприємств, установ, організацій. Використання заздалегідь ідентифікованих або несправжніх (імітаційних) засобів з іншою метою забороняється. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 273 КПК України виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій оформлюється відповідним протоколом.
		Відповідно до ч. 4 ст. 273 КПК України несправжні (імітаційні) засоби, застосовані під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії, використовуються у процесі доказування у вигляді первинних засобів чи знарядь вчинення злочину, крім випадків, якщо суд встановить порушення вимог цього Кодексу під час проведення відповідної негласної слідчої (розшукової) дії.
		Отже, відповідно до приписів статті 273 КПК України законодавцем розмежовуються такі поняття, як ідентифіковані (помічені) засоби та несправжні (імітаційні) засоби, які можуть використовуватись під час проведення НСРД за рішенням керівника органу досудового розслідування або прокурора.
		Згідно постанови прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 від 18.04.2022 про проведення контролю за вчиненням злочину, прокурором було прийнято рішення про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту. 
		У пункті 1 резолютивної частини постанови прокурора ОСОБА_3 від 18.04.2022 зазначено про проведення відносно ОСОБА_4 контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із застосуванням спеціальних імітаційних засобів, починаючи з 18.04.2022 тривалістю 60 діб.
		В той же час, у пункті 2 резолютивної частини постанови прокурора ОСОБА_3 вказано, що під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії слід використовувати заздалегідь ідентифіковані засоби, а саме грошові кошти - гривні України та долари США, а також спеціальні імітаційні засоби. 
		Однак, зі змісту частини 1 статті 273 КПК України вбачається, що під час проведення НСРД допускається використання або ідентифікованих (помічених) засобів або несправжніх (імітаційних) засобів. Тобто приймаючи рішення про проведення НСРД, прокурор, виходячи з обставин кримінального провадження має прийняти рішення відносно того, які саме спеціальні засоби слід застосовувати при проведенні того чи іншого НСРД, чи ідентифіковані (помічені) чи несправжні (імітаційні). Таким чином, постанова прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 від 18.04.2022 про проведення контролю за вчиненням злочину містить суперечності в цій частині. 
		Згідно обставин, викладених в обвинувальному акті, 02.05.2022, близько 13:02 год., перебуваючи за адресою: Закарпатська область, м. Виноградів, на перехресті вул. Миру- Корятовича, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_6 , та отримав від останнього заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у розмірі 20 000 доларів США, упаковані до синього поліетиленового пакету, за сприяння у проходженні ОСОБА_6 військово-лікарської комісії у ІНФОРМАЦІЯ_2 з подальшим визнанням останнього непридатним до військової служби та виключенням з військового обліку. Отже в обвинувальному акті дійсно зазначено про отримання ОСОБА_4 від ОСОБА_6 саме заздалегідь ідентифікованих грошових коштів, а не імітаційних засобів.
		Відповідно до протоколів вручення грошових коштів від 28.04.2022 та 02.05.2022, оперативними працівниками Відділу міграційної поліції ГУНП в Закарпатській області було вручено ОСОБА_6 200 імітаційних купюр із написом «SUVENIR», ззовні схожими на купюри 100 доларів США, з маркуванням Н8 та написом «не является платежным средством», розділених на дві пачки по 100 купюр кожна та перетягнуті резинками. 
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 пояснив, що дійсно отримував від працівників поліції грошові кошти, які були упаковані у білий папір та синій напівпрозорий пакет. При цьому ОСОБА_6 під час допиту з одного боку стверджував, що йому вручались «копії» грошових коштів, що вказує на використання імітаційних засобів. З другого боку вказував, що зі слів працівників поліції він зрозумів, що ці кошти якимось чином оброблені, що вказує на застосування заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів. Також зазначив, що не перераховував отримані від працівників поліції кошти. Таким чином, показання ОСОБА_6 також містять в собі певні суперечності. 
		З відеозаписів зустрічей ОСОБА_6 та ОСОБА_4 та фотографій, зроблених в рамках проведення НСРД не можливо встановити, що саме передає ОСОБА_6 . ОСОБА_4 , чи передає він заздалегідь ідентифіковані кошти, чи імітаційні, чи взагалі передає він якісь кошти ОСОБА_4 . 
		Згідно протоколу огляду місця події від 02.05.2022 в автомобілі обвинуваченого було вилучено двісті купюр номіналом по 100 доларів США кожна з написом «SUVENIR». 
		В той же час, як вже зазначалось судом, прокурором в ході судового розгляду справи не було надано для дослідження вилучені під час огляду автомобіля обвинуваченого двісті купюр номіналом по 100 доларів США кожна з написом «SUVENIR», відсутній в матеріалах справи і протокол огляду цих коштів з фототаблицею, а тому, суд відповідно до приписів ч. 2 ст. 23 КПК України не має права посилатись на вказані кошти, як на доказ. 
		Крім того, суд звертає увагу, що в протоколі огляду місця події від 02.05.2022 не зазначено про вилучення синього напівпрозорого пакету, в який було запаковано імітаційні засоби, а також не було знято відбитків пальців або слідів ДНК з метою підтвердження того факту, що обвинувачений ОСОБА_4 дійсно брав вказаний пакет у ОСОБА_6 . Також не було знято відбитків пальців з імітаційних засобів тощо.
		Таким чином, відсутність відеозапису огляду, в ході якого ці кошти вилучались, відсутність в матеріалах справи протоколу огляду даних коштів після їх вилучення, позбавляє суд можливості визнати їх належним та допустимим доказом.
		Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження передачі ОСОБА_6 обвинуваченому ОСОБА_4 заздалегідь ідентифікованих грошових коштів в сумі 20000 доларів США, як зазначено в обвинувальному акті. 
		       Досліджуючи висновок експерта Львівського НДІСЕ №2184-Е від 01.08.2022 за результатами проведення експертизи відео-звукозапису, суд зазначає, що висновок судового експерта Львівського НДІСЕ МЮ України №2184-Е від 01.08.2022 ґрунтується на дослідженні носія інформації MicroSD 32 ГБ з інв. №40 марки Kingston SDCS/32GB 97003-E19.A00LF, який є невід`ємним додатком до протоколу за результатами проведення НСРД від 03.05.2022 та копії самого протоколу.
		В той же час, судом, з підстав детально викладених у вироку, було визнано недопустимими доказами матеріали зібрані стороною обвинувачення за результатами проведення НСРД, включаючи і протокол НСРД від 03.05.2022 разом з додатком до нього - носієм інформації MicroSD 32 ГБ з інв. №40 марки Kingston SDCS/32GB 97003-E19.A00LF, які були об`єктами експертного дослідження. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 101 КПК України висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.
		Враховуючи, встановлені порушення з боку експерта при проведенні судової експертизи, а також враховуючи, що висновок судового експерта Львівського НДІСЕ МЮ України №2184-Е від 01.08.2022 ґрунтується на дослідженні матеріалів та носіїв інформації, які визнані судом недопустимими доказами, в силу приписів ч. 5 ст. 101 КПК, суд визнає недопустимим доказом і зазначений висновок експерта.
		       Щодо посилань захисника на порушення стороною обвинувачення приписів статті 290 КПК України при наданні доступу до носіїв інформації MicroSD 32 ГБ з інв. №40 марки Kingston SDCS/32GB 97003-E19.A00LF; диск марки Verbatim DVD-R 4.7 GB 16x 120 min, суд зазначає наступне.
		Як вбачається зі змісту Протоколу надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 29.07.2022, старшим слідчим СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_25 за дорученням прокурора 29.07.2022 надано ОСОБА_4 та його захиснику ОСОБА_5 доступ до матеріалів кримінального правопорушення №42022072030000024 від 17.03.2022 у чотирьох томах. При цьому, доступу до носіїв інформації MicroSD 32 ГБ з інв. №40 марки Kingston SDCS/32GB 97003-E19.A00LF; диск марки Verbatim DVD-R 4.7 GB 16x 120 min, слідчим не було відкрито з підстав, що такі станом на момент відкриття матеріалів стороні захисту у порядку ст.. 290 КПК України перебували у експертній установі та були об`єктами експертного дослідження.
		Доступ до вказаних доказів надано стороні захисту прокурором вже після направлення обвинувального акту до суду, а саме 31.08.2022, що підтверджується відповідним протоколом. Жодних зауважень захисника чи обвинуваченого стосовно несвоєчасного надання доступу до вищевказаних матеріалів протокол від 31.08.2022 не містить. 
		Відповідно до ч. 11 ст. 290 КПК України сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. 
		Відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК України якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що прокурором виконано вимоги ч. 11 ст. 290 КПК, та надано стороні захисту доступ, зокрема, до носів інформації MicroSD 32 ГБ з інв. №40 марки Kingston SDCS/32GB 97003-E19.A00LF; диск марки Verbatim DVD-R 4.7 GB 16x 120 min, що підтверджується відповідним протоколом. При цьому в порядку ч. 11 ст. 290 КПК передбачено розкриття додаткових матеріалів отриманих, як до судового розгляду, так і під час судового розгляду.
		Суд, зауважує, що баланс інтересів сторін не на користь сторони захисту буде порушено не стільки у випадку, якщо відповідний процесуальний документ (речовий доказ) не буде відкрито на стадії закінчення досудового розслідування, скільки в ситуації, якщо цей документ (речовий доказ) так і не буде відкритий або буде відкритий із невиправданою затримкою, коли сторона захисту вже не матиме можливості належним чином підготуватися до захисту і скорегувати лінію захисту. Така правова позиція викладена, зокрема, у Постанові Верховного Суду від 11.02.2020 по справі №596/927/17. 
		Судом встановлено, що прокурором ще 31.08.2022 надано стороні захисту доступ до вказаних носіїв інформації, тобто в той час, коли розгляд обвинувального акту відносно ОСОБА_4 перебував на стадії проведення підготовчого судового засідання. До безпосереднього дослідження вказаних доказів суд перейшов лише через кілька місяців, отже сторона захисту мала достатньо часу для ознайомлення, вивчення та правового аналізу додаткових доказів, і мала всі можливості визначити або скоригувати свою лінію захисту. 
		       Отже, суд відхиляє доводи сторони захисту щодо порушення стороною обвинувачення вимог статті 290 КПК України.
		З приводу доводів обвинуваченого стосовно неповноти висновку судово-медичної експертизи, суд зазначає наступне.
		В ході судового розгляду справи судом було досліджено висновок комісійної судово-медичної експертизи Закарпатського обласного бюро судово-медичної експертизи №28 від 04.08.2022, відповідно до якого на час проведення комісійної судово-медичної експертизи на підставі клінічного та лабораторно-інструментального методів дослідження у ОСОБА_6 даних про «Первинний хронічний пієлонефрит, хронічну ниркову недостатність 1 ступеня» не виявлено. Медична документація, яка б свідчила про хворобу нирок в анамнезі, відсутня. Водночас, хронічний характер перебігу вказаного захворювання заперечує можливість перенесення його гр. ОСОБА_6 у минулому.
		Посилання сторони захисту на ненадання слідчим медичної документації у відповідь на запит експертів, що вплинуло на повноту висновку, суд зазначає наступне.
		Відповідно до абз. 12 п. 2.1. Розділу ІІ «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» експерт має право відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов`язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань. Повідомлення про відмову повинно бути вмотивованим.
		Отже, як вбачається зі змісту абз. 12 п. 2.1. Розділу ІІ Інструкції, відмова від надання висновку у зв`язку з недостатністю наданих матеріалів і ненаданням додаткових матеріалів на запит є правом експерта, а не його обов`язком. Експерт є самостійним у своїй діяльності, гарантії незалежності експертів встановлені Законом України «Про судову експертизу».
		Таким чином, в кожному конкретному випадку при проведенні судової експертизи, експерт (експертна комісія) самостійно визначає, чи має можливість провести ту чи іншу експертизу у зв`язку з ненаданням додаткових матеріалів, або слід відмовитись від проведення такої експертизи, склавши обґрунтоване повідомлення про відмову.
		При проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_6 експертна комісія дійшла висновку, що має можливість провести експертизу незважаючи на ненадання слідчим додаткової документації на запит експертів. При цьому факт ненадання медичної документації слідчим на вимогу експертів відображений у висновку експертизи, та врахований експертами.
		При цьому, суд зауважує, що у випадку, якщо сторона кримінального провадження не погоджується з висновками судової експертизи, вважає їх хибними або неповними, вона наділена процесуальними правами, зокрема, заявляти клопотання про проведення повторної, додаткової експертизи (ст. 332 КПК), або клопотати про виклик експертів у судове засідання та їх допит з метою роз`яснення висновку, під час якого сторони мають право ставити експерту запитання стосовно наданого ним висновку, включаючи питання достатності відомостей на яких ґрунтувався висновок (ст. 356 КПК). 
		Втім, сторона захисту своїми процесуальними правами, передбаченими ст. ст. 332, 356 КПК України не скористалась, жодних клопотань щодо призначення додаткової або повторної судово-медичної експертизи, чи клопотання про виклик експертів до суду та їх допит в судовому засіданні від обвинуваченого та захисника не надходило. 
		Що стосується доводів обвинуваченого стосовно ненадання суду результатів лабораторних досліджень, на які спиралися експерти при наданні висновку, суд зазначає, що відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.01.2020 у справі №754/14281/17 відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів та їх не відкриття стороні захисту автоматично не зумовлює визнання експертного дослідження недопустимим доказом. При цьому сторона захисту не була позбавлена можливості заявити клопотання про витребування та дослідження в судовому засіданні відповідних медичних документів. Втім таких клопотань від обвинуваченого та захисника не надходило.
		Враховуючи наведені вище обставини суд відхиляє доводи обвинуваченого в цій частині. 
		 
		Щодо пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України, суд зазначає про наступне.
		Відповідно до ч. 5 ст. 27 КК України пособником є, зокрема, особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
		У відповідності до ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		В той же час, прокурором не надано суду жодного доказу на підтвердження обставин щодо пособництва ОСОБА_4 , яке виразилось наданням порад, вказівок та наданням засобів службовій особі ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
		Так у матеріалах провадження, а саме, в матеріалах НСРД не зафіксовано жодного контакту ОСОБА_4 з будь-якими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 , в тому числі членами військово-лікарської комісії. 
		В обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження не зазначено, кому саме давав вказівки, поради чи засоби ОСОБА_4 , яким чином, за яких обставин це відбувалось, в чому саме полягали поради чи вказівки, які саме засоби надавались ОСОБА_4 , не встановлено чи взагалі він знайомий з будь-ким зі службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 тощо. 
		Натомість, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в ході допиту в суді заявили, що з обвинуваченим ОСОБА_4 вони не знайомі і вперше бачить його лише зараз, в суді. 
		Дослідивши матеріали надані стороною обвинувачення, суд приходить до висновків про відсутність будь-яких доказів надання ОСОБА_4 порад, вказівок та засобів службовій особі ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою складання та видачі службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 завідомо неправдивих офіційних документів. Навпаки твердження сторони обвинувачення в цій частині спростовується показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .. Клопотань про виклик до суду та допит інших свідків з числа працівників ІНФОРМАЦІЯ_8 прокурором не заявлялось і такі свідки на стадії досудового розслідування слідчим чи прокурором не допитувались.
		Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь обвинуваченого.
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.
		Таким чином, під час судового розгляду не встановлено достатніх, належних та допустимих доказів для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 поза розумним сумнівом, та спростування доводів сторони захисту про непричетність ОСОБА_4 до злочинів, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.
		Враховуючи викладене, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку, що пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення за ч. 3 ст. 332 та ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а отже ОСОБА_4 повинен бути виправданим в зв`язку з відсутністю в його діях складу даних кримінальних правопорушень.
		Судом також досліджено характеризуючи дані на особу обвинуваченого ОСОБА_4 та встановлено, що він є не судимим, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, здобув вищу освіту, має дружину та трьох малолітніх дітей, займається підприємницькою діяльністю, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. 
		Винесення по даній кримінальній справі виправдувального вироку забезпечить дієву реалізацію одного із завдань кримінального провадження згідно ст.2 КПК України, а саме охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, щоб жоден невинуватий не був засуджений.
		У зв`язку з виправданням обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід, обраний стосовно нього у вигляді застави підлягає скасуванню.
		У зв`язку з виправданням ОСОБА_4 арешти, накладені на майно обвинуваченого під час досудового розслідування підлягають скасуванню, а майно підлягає поверненню власнику.
		Розподіл витрат на залучення експертів суд вирішує відповідно до ст. 122 КПК України.
		Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 6, 7 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ст.ст. 1, 2, ч. 5 ст. 9, ст. 368-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд, - 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України визнати невинуватим та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення. 
		ОСОБА_4 за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України визнати невинуватим та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді застави скасувати та повернути заставу, внесену за ОСОБА_4 в сумі 297 720,00 грн. (двісті дев`яносто сім тисяч сімсот двадцять гривень 00 копійок) заставодавцю.
		Процесуальні витрати на проведення балістичної експертизи в сумі 1544,88 грн., трасологічної експертизи в сумі 1132,68 грн., криміналістичної експертизи відео-звукозапису в сумі 6040,64 грн., у кримінальному провадженні №42022072030000024 від 17.03.2022 віднести на рахунок держави.
		Арешт на автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «G63 AMG», д.н.з. НОМЕР_6 у вигляді заборони його відчуження, накладений ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 19.07.2022 у справі №308/5227/22, який було передано ОСОБА_4 на відповідальне зберігання, скасувати залишивши автомобіль у володінні, користуванні та розпорядженні ОСОБА_4 .
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.05.2022 у справі №308/5227/22 на мобільні телефони: iPhone моделі 11 Pro Max сірого кольору; iPhone моделі 12 Pro Max сірого кольору, банківські картки: Приватбанк НОМЕР_7 , Приватбанк НОМЕР_10 , вилучені під час огляду місця події 02.05.2022, скасувати, та повернути їх ОСОБА_4 .
		 
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.05.2022 у справі №308/5227/22 на майно, вилучене за місцем тимчасового проживання обвинуваченого за адресою: АДРЕСА_4 , а саме, на флеш-накопичувачі наступних найменувань: 1) Transend об`ємом 1 ТВ; 2) Transend об`ємом 2 ТВ; 3) Canault металева без зазначення об`єму; 4) HI-RALI об`ємом 32 GB; 5) Leef чорного кольору без зазначення об`єму; 6) HI-RALI об`ємом 64 GB; 7) Kingston об`ємом 64 GB; 8) Apacer червоного кольору без зазначення об`єму; 9) Transend об`ємом 16 GB; 10) Apacer білого кольору без зазначення об`єму; 11) Apacer білого кольору без зазначення об`єму; 12) Scan Disk без зазначення об`єму; 13) Kingston об`ємом 16 GB; 14) Toshiba об`ємом 4 GB. Мобільні телефони: 1) Apple iPhone рожевого кольору; 2) Apple iPhone чорного кольору; 3) Apple iPhone рожевого кольору №2; 4) Nokia в металевому корпусі сірого кольору; 5) Samsung білого кольору; 6) Apple iPhone 5 чорного з сірим кольору; 7) Nokia чорного кольору. Ноутбук марки Apple, моделі MacBook Pro сірого кольору, які було передано ОСОБА_4 на відповідальне зберігання, скасувати, залишивши вказані речі у володінні, розпорядженні та користуванні ОСОБА_4 .
		Речові докази: 
		- імітаційні купюри номіналом 100 доларів США кожна у кількості 200 штук з написом SUVENIR, тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 02.05.2022 на ім`я ОСОБА_6 , довідка військово-лікарської комісії №3006 від 02.05.2022 на ім`я ОСОБА_6 , витяг з журналу військовозобов`язаних, які прибули до РТЦК та СП; аркуш формату А-4 з відтисками печаток; книга протоколів засідань ВЛК (ЛЛК) ІНФОРМАЦІЯ_5 , які згідно супровідних листів від 24.06.2022 скеровані поліцейському з логістики та обліку речових доказів та майна Відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області на зберігання - знищити;
		- предмет схожий на пістолет калібру 9мм., з маркуванням на ньому НОМЕР_13 зі шкіряним чохлом, який відповідно до супровідного листа від 24.06.2022 скерований поліцейському з логістики та обліку речових доказів та майна Відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області на зберігання - передати до Сектору контролю за обігом зброї ГУНП в Закарпатській області;
		- предмети у кількості 7 штук, схожих на набої, які згідно супровідного листа від 24.06.2022 скеровані поліцейському з логістики та обліку речових доказів, майна Відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області на зберігання - знищити. 
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Вручити сторонам кримінального провадження копію вироку негайно після його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...