Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/2168/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:.
Надіслано судом: 17.08.2023. Зареєстровано: 18.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2023.
Дата набрання законної сили: 16.08.2023
Номер судового провадження: 1210 Х

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 серпня 2023 року м. Харків Справа № 922/2168/23 
		 
		Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Шевель О.В.
		 
		за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.,
		апелянт в судове засідання не прибув, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, в апеляційній скарзі просив розглядати її за його відсутністю,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків (вх. 1210 Х/2)
		на ухвалу, постановлену Господарським судом Харківської області у складі судді Міньковського С.В. 13.06.2023 у справі № 922/2168/23
		за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків (код РНОКПП НОМЕР_1 )
		про неплатоспроможність ОСОБА_1 м. Харків (код РНОКПП НОМЕР_1 ),
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		24.05.2023 до Господарського суду Харківської області звернулась ОСОБА_1 із заявою, в якій просить суд:
		- відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність;
		- затвердити кандидатуру ОСОБА_2 та призначити її керуючим реструктуризації боргів боржника;
		- оприлюднити оголошення про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність на офіційному сайті Вищого господарського суду України;
		- задовольнити її заяву;
		- винести постанову;
		- визнати її неплатоспроможною;
		- прийняти її пропозиції  запропонований нею План реструктуризації;
		- зупинити всі штрафні санкції, пеню, комісію, проценти (загальний мораторій щодо неї, починаючи з дня винесення рішення).
		- направити ухвалу приватним/державним виконавцям.
		 
		Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.05.2023 заяву фізичної особи ОСОБА_1 залишено без руху. Повідомлено заявницю про виявлені судом недоліки заяви та зобов`язано її надати суду:
		- проект плану реструктуризації боргів, який відповідатиме вимогам статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства;
		- належні докази наявності заборгованості перед кредиторами, вказаними у заяві, щодо кожного кредитора окремо і з документальним підтвердженням суми заборгованості (основного зобов`язання, неустойки (штрафу, пені) та підстави виникнення такої заборгованості;
		- декларації за 2021, 2022, 2023 відносно членів сім`ї, в яких повинна міститися інформація щодо їх майна, доходів та витрат членів сім`ї боржника;
		- докази того, що фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована в м. Харків або Харківській області.
		У червні 2023 від заявниці надійшла заява про усунення недоліків заяви, до якої додані зазначені в ухвалі суду про залишення заяви без руху документи та пояснення заявниці.
		Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.06.2023 повернуто заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.
		Постановляючи ухвалу про повернення заяви, господарський суд першої інстанції зазначив: 
		-проект плану реструктуризації не містить будь-яких пропозицій щодо реструктуризації боргів, накопичених боржником. В поданому плані боржник не визначив суму для задоволення вимог кредиторів, фактично боржник пропонує списати кредиторську заборгованість в повному обсязі;
		-боржником не надано належних доказів наявності та розміру заборгованості перед кредиторами (підстав виникнення заборгованості, строку виконання зобов`язань).
		Суд вказав, що відсутність доказів наявності первинної документації, на підставі якої виникла заборгованість, позбавляє суд можливості надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку ч. 2 статті 115 КУзПБ.
		Місцевий господарський суд вважав, що роздруківка з Українського бюро кредитних історій, надана заявницею, не може бути належним та допустимим доказом наявності заборгованості перед кредиторами та її розміру. Суд зазначив, що заявницею не усунуто недоліки заяви, про які судом зауважено в ухвалі про залишення заяви без руху, заява не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства.
		 
		Не погодившись з постановленою місцевим господарським судом ухвалою про повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. 1210 Х від 20.06.2023).
		В апеляційній скарзі, крім іншого, просить:
		-скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.06.2023 у справі № 922/2168/23;
		-передати справу до суду першої інстанції для розгляду.
		Доводи апеляційної скарги є наступними:
		-заявницею поданий до суду проект плану реструктуризації боргів. Заявниця зазначила про відсутність у неї на даний час можливості погашати вимоги кредиторів у будь-якому розмірі. 
		ОСОБА_1 вважає, що стаття 124 КУзПБ визначає лише факультативні вимоги до плану реструктуризації. При цьому, розгляд проекту плану реструктуризації боргів та прийняття рішення про його схвалення входить до переліку основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів. З огляду на зазначене, на думку апелянта, твердження суду першої інстанції щодо невиконання заявницею вимог КУзПБ щодо плану реструктуризації є формальними та не конкретизованими.
		-апелянт зауважує на тому, що конкретизований список кредиторів містить суму основного зобов`язання та суми нарахованих відсотків, суми неустойки, розмір загальної вартості кредиту щодо кожного кредитора окремо. Для уточнення зазначеної інформації до заяви додано кредитну історію від ТОВ «Українське бюро кредитних історій». За висновком апелянта кредитна історія є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами та містить повну та достовірну інформацію про заборгованість боржника, в тому числі загальну суму заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та підстав виникнення зобов`язань;
		-апелянт не погоджується з висновком місцевого господарського суду про неможливість встановлення розміру прострочених зобов`язань боржника перед кредиторами станом на дату подання заяви.
		Апелянт посилається на те, що відкриття провадження у справі є лише початковою стадією здійснення судом процесуальних дій у справі про неплатоспроможність. Після відкриття провадження у справі кредитори звертаються до суду з відповідними заявами з грошовими вимогами до боржника. Оцінка таких заяв та розгляд грошових вимог кредиторів здійснюється господарським судом у попередньому засіданні.
		Отже, на підставі наведених доводів, апелянт стверджує, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є проявом формалізму та прийнята з порушенням Кодексу України з процедур банкрутства та норм Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Відповідно до витягу з протоколу від 20.06.2023 автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду для розгляду даної справи визначено наступний склад суду: головуючий суддя Лакіза В.В.; суддя Шевель О.В.; суддя Бородіна Л.І.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 витребувано справу № 922/2168/23 у Господарського суду Харківської області.
		26.06.2023 справа надійшла до Східного апеляційного господарського суду.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 відмовлено у задоволенні клопотанні апелянта про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків скарги  надання до суду доказів сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою.
		Апелянт усунула недоліки апеляційної скарги та надала відповідні докази сплати судового збору.
		18.07.2023 ухвалою Східного апеляційного господарського суду, крім іншого, відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні 16.08.2023.
		 
		В судове засідання 16.08.2023 ОСОБА_1 не прибула, уповноваженого представника не направила, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою Східного апеляційного господарського суду про доставку ухвали про відкриття апеляційного провадження від 18.07.2023 в електронний кабінет  ОСОБА_1 .
		Відповідно до пункту 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		 
		З огляду на те, що апеляційним господарським судом встановлено належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового засідання, явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності апелянта. Крім того, в апеляційній скарзі заявниця просить суд розглядати скаргу за її відсутності.
		У відповідності до статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		 
		Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд встановив наступне.
		 
		Предметом розгляду даної справи є заява фізичної особи про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.
		З огляду на те, що об`єктом апеляційного оскарження є ухвала господарського суду першої інстанції про повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, отже предметом дослідження суду апеляційної інстанції є правомочність такого повернення.
		 
		Згідно зі статтею 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
		Положеннями Книги четвертої КУзПБ визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.
		Статтею 116 КУзПБ встановлені вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
		Відповідно до частини 2 статті 116 КУзПБ у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються:
		1) найменування господарського суду, до якого подається заява;
		2) ім`я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв`язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності);
		3) виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду;
		4) перелік документів, що додаються до заяви.
		Частиною 3 ст. 116 КУзПБ передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
		1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
		2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
		3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
		4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
		5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
		6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
		7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
		8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
		9) копія трудової книжки (за наявності);
		10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
		11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
		12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
		13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
		14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
		Частиною 4 статті 116 КУзПБ закріплено, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
		Відповідно до ч. 3 статті 37 КУзПБ господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
		В свою чергу статтею 174 ГПК України передбачено, що суд залишає позовну заяву без руху у разі, якщо вона не відповідає вимогам процесуального закону.
		Отже, за аналогією можна дійти висновку, що залишаючи без руху заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд повинен зазначити її недоліки з урахуванням вимог, встановлених ст. 116 КУзПБ до такої заяви.
		 
		Як убачається з матеріалів заяви ОСОБА_1 з урахуванням пояснень та заяви про усунення недоліків : заявниця зазначає про те, що має грошові зобов`язання, строк виконання яких нею прострочений. Точного розміру зобов`язань заявниця не вказує, однак зазначає, що за її підрахунками їх приблизний розмір складає більше, ніж 819107,98 грн. 
		В додатках до заяви, крім іншого, міститься конкретизований список кредиторів, в якому повідомлено про наявність 36 кредиторів. Серед кредиторів, зазначених заявницею: банки, фінансові установи та одна фізична особа. Кожен кредитор в списку виділений окремим пунктом, в якому міститься інформація про назву, адресу кредитора, код юридичної особи. Зазначено назву, номер договору, дату його укладання, строк кредиту та його розмір по кожному кредитору. 
		На підтвердження розміру заборгованості та для уточнення інформації про її наявність та підтвердження кредитних відносин заявницею надана роздруківка з Українського бюро кредитних історій від 23.05.2023.
		На підтвердження обставин виникнення заборгованості заявницею надані копії кредитних договорів, договорів позики, паспорти позики, додаткові угоди до деяких договорів, розписка, заявки на отримання кредитів та позик.
		Апеляційний господарський суд, дослідивши надані заявницею копії договорів, зазначає, що, дійсно, вони надані заявницею не в повному обсязі порівняно зі списком зобов`язань перед кредиторами, вказаними у її заяві. Однак, відповідно до пояснень заявниці, які надані нею до суду першої інстанції разом із заявою про усунення недоліків, інші договори в неї відсутні. Апеляційний господарський суд зауважує на тому, що більшість копій договорів надані заявницею, а відсутні - складають лише незначну кількість. Також заявницею надані копії запитів з доказами їх направлення кредиторам, в яких вона просить останніх надати інформацію про заборгованість з розмежування штрафних санкцій, оскільки вона самостійно не може провести розмежування основного боргу від штрафних санкцій. Крім того, в запитах просить надати примірник відповідного договору.
		Заявницею надані декларації про доходи 2020, 2021, 2022 та три місяці 2023 року, довідки про доходи, в тому числі інформація про соціальну допомогу, яку вона отримує в Німеччині. Заявниця вказує на те, що на даний час не працює, отримує пенсію за віком в України та соціальну допомогу в Німеччині, де вона тимчасово зареєстрована в статусі біженця та проживає в теперішній час у зв`язку з воєнною агресією РФ щодо України. ОСОБА_1 наполягає на тому, що її доходів не достатньо для задоволення вимог кредиторів та сплати обов`язкових платежів за зобов`язаннями, що має наслідком збільшення таких зобов`язань через нарахування відсотків та штрафних санкцій. Також заявниця надала довідку про свою реєстрацію за адресом : АДРЕСА_1 .
		Заявниця надає інформацію з державних реєстрів прав власності на рухоме та нерухоме майно, відповідно до якої за нею не зареєстровано рухомого та нерухомого майна. Також заявницею надані докази звернення до офіційних джерел для отримання інформації  витягів з державних реєстрів щодо майна членів її сім`ї.
		Заявницею надано копію трудової книжки, інформацію про її рахунки (в тому числі за кордоном), інформацію про відсутність непогашеної судимості за економічні злочини, копію паспорта, ідентифікаційного коду, докази авансування винагороди арбітражному керуючому.
		Захаровою Л.В. наданий проект/пропозиції плану реструктуризації боргів. До заяви також додана заява арбітражного керуючого, кандидатура якого запропонована заявницею, про згоду на участь у даній справі.
		 
		Дослідивши правомочність підстав повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі, Східний апеляційний господарський суд зазначає про наступне.
		 
		Як встановлено та зазначено вище, повертаючи заяву, місцевий господарський суд зауважив, що заявницею не надано проекту плану реструктуризації, який відповідає вимогам статті 124 КУзПБ. Такого висновку місцевий господарський суд дійшов на підставі того, що заявниця не визначила суму для задоволення вимог кредиторів, натомість, фактично запропонувала до списання кредиторську заборгованість. В обґрунтування такого висновку суд першої інстанції послався на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/8306/20.
		Однак, апеляційний господарський суд вважає помилковим такий висновок місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
		Боржник звертається до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Як зазначено вище, така заява повинна відповідати вимогам статті 116 КУзПБ.
		Отримавши заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд перевіряє її відповідність вимогам статті 116 КУзПБ. Така перевірка включає в себе виключно наявність/відсутність встановлених КУзПБ додатків до заяви, оформлення заяви, встановлення права суб`єкта на звернення з такою заявою, наявність підпису заяви, сплати авансування винагороди арбітражному керуючому, тощо.
		Після перевірки заяви боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність вимогам статті 116 КУзПБ суд :
		-постановляє ухвалу про залишення заяви без руху (у разі якщо заява не містить необхідного переліку додатків, передбачених статтею 116 КУзПБ);
		-у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду.
		Як вбачається з матеріалів справи, встановлено апеляційним господарським судом, ухвалою суду від 30.05.2023 заява ОСОБА_1 залишена без руху та зобов`язано заявницю надати: проект плану реструктуризації боргів, який відповідатиме вимогам статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства; належні докази наявності заборгованості перед кредиторами, вказаними у заяві, щодо кожного кредитора окремо і з документальним підтвердженням суми заборгованості (основного зобов`язання, неустойки (штрафу, пені) та підстави виникнення такої заборгованості; декларації за 2021, 2022, 2023 відносно членів сім`ї, в яких повинна мітитися інформація щодо їх майна, доходів та витрат членів сім`ї боржника; докази того, що фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована в м. Харків або Харківській області.
		Ухвала суду про залишення заяви без руху оскарженню не підлягає. Однак, процесуальним законом передбачено право оскаржити ухвалу про повернення заяви.
		Як встановлено та зазначено вище, всі, передбачені статтею 116 КУзПБ, вимоги заявницею виконані, після отримання копії ухвали про залишення заяви без руху у строки, встановлені процесуальним законом та судом, заявниця подала заяву про усунення недоліків до якої, крім іншого, додані детальні пояснення стосовно проекту плану реструктуризації, щодо списку кредиторів, декларації та додано документи, які підтверджують реєстрацію заявниці в м. Харків.
		 
		Частиною 1 статті 117 КУзПБ передбачено, що у разі відсутності підстав для повернення заяви, відмови у прийнятті заяви, суд постановляє ухвалу ПРО ПРИЙНЯТТЯ ЗАЯВИ ДО РОЗГЛЯДУ, в якій, крім іншого, зазначається дата підготовчого засідання суду.
		Частиною 1 статті 119 КУзПБ закріплено, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.
		За наслідком підготовчого засідання суд відкриває провадження у справі або відмовляє у його відкритті.
		Лише у випадку прийняття судом рішення про відкриття провадження у справі, здійснюється оголошення про відкриття провадження з метою виявлення всіх кредиторів.
		Розгляд вимог кредиторів відбувається в попередньому засіданні суду (ст. 122 КУзПБ).
		Після затвердження судом реєстру вимог кредиторів, проводяться збори кредиторів, на яких крім іншого, розглядається ПРОЕКТ плану реструктуризації боргів боржника.
		Відповідно до п.2 частини 8 статті 123 КУзПБ до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про відмову у схваленні плану реструктуризації боргів та звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника або з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
		Розділ 3 КУзПБ присвячений процедурі реструктуризації боргів боржника.
		Стаття 124 КУзПБ містить вимоги щодо ПЛАНУ реструктуризації боргів боржника.
		Відповідно до частини 2 статті 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються:
		1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника;
		2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення;
		3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації);
		4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів;
		5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів;
		6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів;
		7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні;
		8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо).
		 
		Наведені положення КУзПБ свідчать про те, що : боржник повинен додати до заяви про відкриття провадження у справі лише ПРОЕКТ плану реструктуризації боргів, який розглядається та оцінюється ЗБОРАМИ КРЕДИТОРІВ.
		Отже, оцінка ЗМІСТУ та УМОВ такого проекту здійснюється ПІСЛЯ відкриття провадження у справі, а не на стадії вирішення питання про прийняття заяви про відкриття провадження у справі до розгляду.
		Крім того, пунктом 3 частини 3 статті 124 КУзПБ передбачено, що план реструктуризації боргів боржника може містити положення про відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини.
		Тобто, Кодекс дозволяє, що план може мітити положення про повне прощення (списання) боргів. Згода чи незгода з такими умовами є прерогативою кредиторів.
		Посилання місцевого господарського суду в обґрунтування своєї позиції на постанову Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/8306/20 є неправомірним, оскільки у зазначеній справі предметом касаційного оскарження була ухвала місцевого господарського суду про ЗАКРИТТЯ провадження у справі та постанова апеляційного господарського суду за наслідками перегляду такої ухвали. Отже, заява про неплатоспроможність була прийнята судом, провадження у справі про неплатоспроможність відкрито, було введено процедуру реструктуризації боргів і в наступному з клопотанням про закриття провадження у справі звернувся один з визнаних судом кредиторів боржника.
		Дійсно, у п. 71 та 72 зазначеної постанови Верховний Суд наводить наступні висновки: «у свою чергу розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог ст. 124 КзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
		Отже, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов`язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.»
		При цьому, обставини справи, які досліджувались Верховним Судом у справі № 910/8306/20 були іншими, ніж у справі № 922/2168/23, невідповідність плану реструктуризації вимогам статті 124 КУзПБ не було самостійною підставою для закриття провадження у справі. Верховний Суд у постанові не вказував на неможливість включення до плану умов про прощення боргів, а лише зауважив на необхідності реальності умов такого плану. Разом з тим, реальність умов означає, що при їх розробці заявник повинен виходити зі своїх конкретних обставин та можливостей, з урахуванням майнового, фінансового стану, доходів тощо.
		Апеляційний господарський суд зауважує на тому, що КУзПБ також не містить самостійної підстави для повернення заяви про відкриття провадження у справі як невідповідність проекту плану реструктуризації вимогам статті 124 Кодексу. Крім того, як зазначено вище, самі положення Кодексу дозволяють наявність у плані такої умови як прощення боргів.
		З аналогічних підстав, Східний апеляційний господарський суд відхиляє посилання місцевого господарського суду на постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20. У зазначеній справі також заява про неплатоспроможність була прийнята, провадження відкрито, реєстр кредиторів затверджено, предметом касаційного перегляду була ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі та постанова апеляційного господарського суду про залишення без змін такої ухвали.
		Підставою передачі справи на розгляд палати для розгляду справ про банкрутство касаційного суду визначено формування сталої судової практики з розгляду справ про неплатоспроможність боржників - фізичних осіб, враховуючи необхідність:
		1) вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для відступу від правової позиції Верховного Суду у складі іншої колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду щодо застосування положень КУзПБ в частині дотримання порядку закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи з підстав не подання (у визначений Кодексом термін) боржником суду виправленої декларації про майновий стан з повною та достовірною інформацією, викладеної у справі № 922/3911/19;
		2) уточнення питання щодо тлумачення частини п`ятої статті 116 КУзПБ щодо визначення членів сім`ї боржника фізичної особи, що має наслідком обов`язок такого боржника щодо включення відповідної інформації про майно, доходи й витрати цих осіб до декларації про майновий стан, яка є невід`ємною складовою при зверненні боржником до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
		Отже, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство у постанові від 22.09.2021 досліджував інші обставини, які не були тотожними з обставинами у даній справі.
		Враховуючи наведене, висновок місцевого господарського суду про відсутність можливості зазначення у проекту плану реструктуризації боргів умов прощення боргу не тільки не відповідає висновкам Верховного Суду у наведених постановах, а й нівелює положення КУзПБ, які прямо дозволяють таку можливість.
		 
		Зазначення місцевим господарським судом в якості підстави невідповідності заяви про неплатоспроможність вимогам КУзПБ (та як наслідок повернення заяви) відсутність належних доказів наявності заборгованості перед кредиторами апеляційний господарський суд також вважає безпідставним, а здійснення оцінки таких обставин на стадії вирішення питання про прийняття заяви до розгляду - передчасним.
		Так, як встановлено та зазначено вище, заявницею надані докази наявності кредитних відносин (договори кредиту, позики тощо), заява містить додаток  конкретизований список кредиторів із визначенням, крім штрафних санкцій, сум кредиту, датами укладення договорів, їх номери, строки кредитів. Значна частина таких договорів (їх копії) також додані до заяви. Щодо відсутності іншої частини договорів надані обґрунтовані пояснення заявниці. Інформація (роздруківка) з Українського бюро кредитних історій, як зазначає сама заявниця, є лише уточненням відомостей, які викладені нею у заяві.
		Східний апеляційний господарський суд зауважує, що дослідження обставин наявності /відсутності заборгованості та її розміру належить до кола обставин, які досліджуються судом при вирішенні питання ПРО ВІДКРИТТЯ провадження у справі, відповідно до статті 115 КУзПБ. Однак, в даному випадку місцевому господарському суду необхідно було дослідити виключно відповідність поданої ОСОБА_1 вимогам статті 116 КУзПБ та вирішити питання про прийняття такої заяви до розгляду. Дослідження та оцінка доказів, наданих на підтвердження викладених у заяві про неплатоспроможність обставин повинно здійснюватися судом під час проведення підготовчого засідання та вирішення питання про наявність/відсутність питання про відкриття провадження у справі. Дослідження доказів та оцінка їх належності належить до обставин, які встановлює суд при вирішенні питання по суті заяви (задовольнити заяву та відкрити провадження у справі про неплатоспроможність чи відмовити у відкритті такого провадження), оскільки саме такими доказами заявник підтверджує вимоги заяви. 
		Наведені обставини залишились поза увагою місцевого господарського суду, який надав оцінку частині поданих заявницею документів під час вирішення питання про прийняття заяви до розгляду.
		Доводи апеляційної скарги в частині відсутності підстав для повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність законні, обґрунтовані та знайшли підтвердження в матеріалах справи. Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
		 
		При цьому, апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що доводам апеляційної скарги та висновкам місцевого господарського суду щодо оцінки належності та достатності доказів для підтвердження обставин про наявність або відсутність підстав для відкриття провадження у справі в даному апеляційному розгляді не надається тому, що відповідно до положень КУзПБ та з наведених вище мотивів така оцінка повинна здійснюватися судом на стадії підготовчого засідання. Оскільки до стадії підготовчого засідання суд першої інстанції не переходив. тому предметом даного апеляційного перегляду є виключно обставини правомочності повернення заяви про неплатоспроможність. 
		Пунктами 2 та 3 частини 1 статті 280 ГПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
		Відповідно до частини 3 статті 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
		Ухвала Господарського суду Харківської області про повернення заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність постановлена з порушенням вимог Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства, висновки, викладені в ухвалі, не відповідають обставинам справи, що є підставою для її скасування та направлення до господарського суду першої інстанції для розгляду та вирішення питання про наявність чи відсутність обставин відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
		Керуючись ст. ст. 116, 117 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 269, 270, ч. 3 ст. 271, 275, 280, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.06.2023 у справі №922/2168/23 скасувати.
		Справу № 922/2168/23 передати на розгляд Господарського суду Харківської області для розгляду.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття.
		Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду встановлені статтями 287-289 ГПК України. 
		Повний текст постанови складено 17.08.2023 
		 
		Головуючий суддя В.В. Лакіза
		 
		Суддя Л.І. Бородіна 
		 
		Суддя О.В. Шевель

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...