Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/10224/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.08.2023.
Дата набрання законної сили: 16.08.2023
Номер судового провадження: 61-5742ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                                   
		Іменем  України 
		 
		16 серпня 2023 року
		м. Київ
		 
		справа № 521/10224/21
		провадження № 61-5742св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є., 
		суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,  Тітова М. Ю.,
		 
		учасники справи:
		позивач  - ОСОБА_2 ,
		відповідач - Одеський національний медичний університет,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Одеського національного медичного університету на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 липня 2022 року у складі судді Мазун І. А., додаткове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 липня 2022 року у складі судді Мазун І. А., та постанову Одеського апеляційного суду від 01 березня 2023 року у складі колегії суддів: Пузанової Л. В., Орловської Н. В., Приходько Л. А.,
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У липні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Одеського національного медичного університету (далі - ОНМедУ) про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи.
		На обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона перебуває із відповідачем у трудових відносинах, працюючи на посаді завідувачки кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права ОНМедУ.
		11 травня 2021 року відповідач видав наказ № 198-о про відсторонення її від роботи з 12 по 13 травня 2021 року на тій підставі, що вона нібито не виконувала розпорядження адміністрації університету під час проведення комісією перевірки діяльності кафедри відповідно до розпоряджень № 8 від 05 травня 2021 року, № 9 від 06 травня 2021 року, № 10 від 07 травня 2021 року, вказавши, що наведене є порушенням умов колективного договору та контракту, укладеного з нею. Цим же наказом на період її відсторонення від роботи виконуючим обов`язки завідувача кафедрою соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права призначено ОСОБА_3 .
		Посилаючись на те, що відсторонення її від роботи є незаконним, оскільки відбулося із непередбачених трудовим законодавством підстав та без врахування того, що розпорядження адміністрації університету № 8 від 05 травня 2021 року вона виконати не могла через перебування на дистанційній роботі відповідно до наказу ОНМедУ № 120-о від 22 березня 2021 року, а про накази № 9 від 06 травня 2021 року, № 10 від 07 травня 2021 року їй не було відомо, позивачка просила суд визнати протиправним та скасувати наказ ОНМедУ № 198-о від 11 травня 2021 року «Про відсторонення від роботи завідувачки кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права ОСОБА_2 » та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати на сплату судового збору.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 05 липня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
		Визнано незаконним та скасовано наказ ОНМедУ № 198-о від 11 травня 2021 року в частині відсторонення ОСОБА_2 від роботи завідувачки кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права з 12 травня 2021 року до 13 травня 2021 року.
		В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що такої підстави відсторонення, як відмова виконувати розпорядження адміністрації університету під час проведення комісією повної та всебічної перевірки всіх видів діяльності кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права нормами статті 46 КЗпП України не передбачено, будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би надавав право роботодавцю відсторонювати від посади працівника за невиконання вимог адміністрації або ж визначених трудовим договором обов`язків (крім появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони) відповідачем не зазначено, а колективний договір ОНМедУяк і трудовий контракт не є нормативними актами, які б могли передбачати такі підстави. 
		Крім того, суд першої інстанції послався на те, що у задоволенні позовних вимог про скасування у повному обсязі наказу відповідача № 198-о від 11 травня 2021 року необхідно відмовити, оскільки по суті оскаржується розпорядження саме в частині відсторонення позивача від роботи, а не в частині призначення ОСОБА_3 виконуючим обов`язки завідувача кафедри соціальної медицини, громадського здоров'я та медичного права на період відсторонення від роботи ОСОБА_2 .
		Додатковим рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11 липня 2022 року стягнуто з відповідача на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.
		Не погодившись з такими рішеннями суду першої інстанції, ОНМедУ оскаржив їх в апеляційному порядку.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Одеського апеляційного суду від 01 березня 2023 року апеляційну скаргу ОНМедУ залишено без задоволення, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 липня 2022 року та додаткове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 липня 2022 року залишено без змін.
		Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		17 квітня 2023 року ОНМедУ через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 липня 2022 року, додаткове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 липня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 березня 2023 року.
		 
		З урахуванням уточненої касаційної скарги заявник просив суд оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
		 
		Доводи інших учасників справи
		 
		У відзиві на касаційну скаргу від 08 серпня 2023 року ОСОБА_2 просить суд касаційну скаргу ОНМедУ залишити без задоволення, оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
		 
		05 червня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Судами встановлено, щоОСОБА_2 перебуває із ОНМедУ у трудових правовідносинах, займаючи посаду завідувачки кафедрою соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права.
		Наказом ОНМедУ № 120-о від 22 березня 2021 року «Про тимчасове запровадження дистанційної роботи та перехід співробітників на дистанційну роботу на період віднесення міста Одеси та Одеської області до червоного рівня епідемічної небезпеки» з 23 березня 2021 року для співробітників ОНМедУ тимчасово на період віднесення міста Одеси та Одеської області до червоного рівня епідемічної небезпеки, прийняття відповідного рішення Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуації та відповідного рішення керівництва університету запроваджено здійснення виконання своїх посадових обов`язків дистанційно та визначено, що упродовж робочого часу співробітники зобов`язані: - виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором; - бути на зв`язку з керівництвом; - перевіряти електронну пошту, своєчасно відповідати на листи, надавати всю інформацію, необхідну для здійснення навчального (виробничого) процесу; - дотримуватися рекомендацій та умов карантинних заходів, передбачених Кабінетом Міністрів України та Міністерством охорони здоров`я України, у випадку захворювання негайно проінформувати безпосереднього керівника та інспектора з кадрів відділу кадрів та військово-мобілізаційної роботи.
		Дія цього наказу розповсюджується на всіх співробітників ОНМедУ за виключенням співробітників, перелік яких передбачений наказом ректора Одеського національного медичного університету від 22 березня 2021 року     № 119-о, та співробітників, діяльність яких пов`язана із забезпеченням повноцінної роботи університету, а саме: електромонтерів з ремонту та обслуговування електроустаткування, двірників, охоронців, слюсарів-сантехніків, прибиральників службових приміщень. 
		Розпорядженням виконувача обов`язки проректора з науково-педагогічної роботи ОНМедУ професора ОСОБА_8 № 8 від 05 травня 2021 року, враховуючи доповідну записку виконувача обов`язки начальника НВК ІТНІБО ОСОБА_11 щодо результатів внутрішнього моніторингу стану процесу в університеті та перевірки готовності кафедр університету до акредитації освітніх програм у 2021-2022 навчальному році та виявлення фактів, які потребують додаткової перевірки, призначено комісію для перевірки відповідності співробітників кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права ОНМедУ ліцензійним вимогам та вимогам Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти та всіх видів діяльності кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права з 05 травня 2021 року до 07 травня 2021 року.
		05 травня 2021 року членами вказаної вище комісії складена та направлена на ім`я ректора університету доповідна записка про те, що 05 травня 2021 року о 15.30 год. члени комісії ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,                    ОСОБА_6 ) відвідали вищезазначену кафедру за адресою: АДРЕСА_1 ; на робочому місці була присутня доцент               ОСОБА_7 , яка відмовилася надавати комісії будь-яку документацію, мотивуючи тим, що розпорядження про перевірку адресовано завідувачу кафедри особисто. Завідувач кафедрою доцент ОСОБА_2 після отримання розпорядження, не уповноважувала співробітників кафедри надавати документацію для перевірки комісією. Враховуючи вищезазначене, комісія не має можливості здійснити перевірку документації кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права з питань організації освітнього процесу на виконання розпорядження від 05.05.2021 №8. Також до відома ректора ОНМедУ доведено, що комісія змушена звернутися письмово до завідувача кафедрою доцента ОСОБА_2 через загальну канцелярію університету щодо отримання пакету документів відповідно до номенклатури справ кафедри (індивідуальні плани викладачів, планування та виконання педагогічного навантаження, протоколи засідання кафедри, робочі програми з усіх дисциплін та інше) та розділу VIII Положення про організацію освітнього процесу здобувачів вищої освіти в Одеському національному медичному університеті.
		В цей же день, 05 травня 2021 року, позивачка через канцелярію університету звернулася до ректора ОНМедУ академіка НАМН України ОСОБА_10 із заявою, в якій просила повідомити, чи передбачено функціональними обов`язками виконувача обов`язки проректора з науково-педагогічної роботи ОСОБА_8 видання розпорядження № 8 від 05 травня 2021 року  без погодження з ректором; чи є правомірним її виклик до ОНМедУ для отримання зазначеного розпорядження в.о. проректором з науково-педагогічної роботи ОСОБА_8 в період дистанційної роботи. 
		Розпорядженням ОНМедУ № 9 від 06 травня 2021 року, підписаним виконувачем обов`язки проректора з науково-педагогічної роботи професором ОСОБА_8 , враховуючи проведення перевірки діяльності кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права, створеної на підставі розпорядження № 8 від 05 травня 2021 року комісією та отримання в період роботи комісії листа Генерального директора КНП «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня «Одеської міської ради»                        ОСОБА_12 № 399 від 29 квітня 2021 року стосовно того, що керівництво лікарні просить звільнити приміщення, які займає кафедра соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права, у зв`язку з ігноруванням норм колективної співпраці, введено до складу комісії голову медичної ради ОНМедУ професора ОСОБА_13 та юрисконсульта юридичного відділу ОНМедУ ОСОБА_14 
		Актом № 3 від 06 травня 2021 року за підписом в. о. проректора з науково-педагогічної роботи ОСОБА_8 , декана медичного факультету № 1 ОСОБА_4 та начальника навчального відділу ОСОБА_15 встановлено, що 06 травня 2021 року о 14.10 год. ОСОБА_2 - завідувач кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права, в приміщенні ректорату ОНМедУ ознайомилася з текстом розпорядження № 9 від 06 травня 2021 року, але поставити підпис про ознайомлення відмовилася.
		Розпорядженням Одеського національного медичного університету № 10 від 07 травня 2021 року, підписаним в. о. проректора з науково-педагогічної роботи професором ОСОБА_8, у зв`язку з неможливістю завершити роботу комісії, створеної на підставі розпорядження № 8 від 05 травня 2021 року з причин, що не залежать від членів комісії, а саме: з причин відмови з боку співробітників кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права надання необхідних документів для проведення повної та всебічної перевірки, подовжено термін роботи комісії до 13 травня 2021 року.
		Згідно із актом № 4 від 07 травня 2021року за підписом виконувача обов`язки проректора з науково-педагогічної роботи ОСОБА_8 , начальника навчального відділу ОСОБА_15 та провідного юрисконсульта юридичного відділу ОСОБА_14, 06 травня 2021 року о 12 год. ОСОБА_2 - завідувач кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права в приміщенні ректорату ОНМедУ ознайомилася з текстом розпорядження № 10 від 07 травня 2021 року, але поставити підпис про ознайомлення відмовилася. 
		В матеріалах справи наявна копія пояснювальної записки зав. канцелярії та архівних справ ОСОБА_9 на ім`я голови комісії професора                    ОСОБА_4 від 06 травня 2021 року, з якої вбачається, що до канцелярії та архівних справ 06 травня 2021 року надійшла службова записка № 08-04/58 від 05 травня 2021 року на ім`я завідувача кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права доцента ОСОБА_2 та копія для підпису щодо підтвердження отримання. О 10-15 год завідувач кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права доцент ОСОБА_2 була проінформована за допомогою телефонного зв`язку про необхідність отримання документів у канцелярії під підпис, однак станом на 14-15 год 06 травня 2021 року ОСОБА_2 до канцелярії не з`являлася та документи не отримувала. Також наявна копія пояснювальної записки завідувача канцелярії та архівних справ ОСОБА_9 на ім`я голови комісії професора ОСОБА_4 від 07 травня 2021 року, з якої вбачається, що до канцелярії та архівних справ 06 травня 2021 року надійшла службова записка № 08-04/58 від 05 травня 2021 року на ім`я завідувача кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права доцента ОСОБА_2 та копія для підпису щодо підтвердження отримання. Станом на 15.00 год. 07 травня 2021 року ОСОБА_2 до канцелярії не з`являлася та документи не отримувала.
		07 травня 2021 року доповідною запискою голови комісії професора ОСОБА_4 на ім`я ректора ОНМедУ академіка НАМН України ОСОБА_10 , та виконувача обов`язки проректора з науково-педагогічної роботи професора ОСОБА_8 повідомлено, що комісія, незважаючи на письмове звернення до завідувачки кафедрою соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права доцента ОСОБА_2 через загальну канцелярію університету щодо отримання документації кафедри на виконання розпорядження від 05 травня 2021 року № 8, станом на 07 травня 2021 року о 14 год не отримала їх. В матеріалах комісії мається пояснювальна записка завідувача канцелярії та архівних справ ОСОБА_9 з повідомленням про неприбуття завідувачки кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права доцента ОСОБА_2 до канцелярії для отримання письмових вимог комісії, проте про вказані вимоги було повідомлено завідувачку кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права доцента ОСОБА_2 за допомогою телефонного зв`язку. Раніше, а саме 06 травня 2021 року, членами комісії вже було подано доповідну записку про неможливість здійснити перевірку документації кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права. Враховуючи вищевикладене, просила продовжити термін роботи комісії до 13 травня 2021 року із забезпеченням можливості доступу до документації кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права.
		Згідно із доповідною запискою виконувача обов`язки проректора з науково-педагогічної роботи ОСОБА_8 на ім`я ректора ОНМедУ академіка НАМН України ОСОБА_10 , на якій проставлено штамп Одеського національного медичного університету 11 травня 2021 року, ректора проінформовано, що станом на теперішній час неможливо здійснити повну та всебічну перевірку діяльності кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права в строк до 07 травня 2021 року (згідно із розпорядженням № 8 від 05 травня 2021 року) у зв`язку з ігноруванням вимог членів комісії надати необхідні документи. Завідувачка кафедри доцент ОСОБА_2 не виконала розпорядження та не уповноважила співробітників кафедри надати документацію для перевірки комісією, що підтверджується актом № 1 від 05 травня 2021 року. Крім того, на ім`я завідувачки кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права доцента ОСОБА_2 направлено службову записку № 08-04/58 від 05 травня 2021 року з вимогою надати необхідну документацію. До комісії надійшли дві пояснювальні записки завідувача канцелярії та архівних справ ОСОБА_9 , в яких він повідомив про неприбуття завідувачки кафедрою соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права доцента ОСОБА_2 до приміщення канцелярії для ознайомлення зі змістом письмових вимог комісії, водночас зазначив, що повідомив завідувачку кафедрою доцента ОСОБА_2 за допомогою телефонного зв`язку про їх наявність та зміст. Враховуючи вищезазначене роботу комісії було продовжено до 13 травня 2021 року. З метою забезпечення роботи комісії та отримання необхідної документації вважає за необхідне відсторонити доцента ОСОБА_2 від виконання обов`язків за посадою завідувача кафедрою соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права на період роботи комісії до 13 травня 2021 року.
		Наказом ректора ОНМедУ № 198-о від 11 травня 2021 року «Про відсторонення від роботи завідувачки кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права ОСОБА_2 », на підставі положень статті 46 КЗпП України, у зв`язку з невиконанням розпоряджень адміністрації ОНМедУ під час проведення комісією повної та всебічної перевірки всіх видів діяльності кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права відповідно до розпоряджень № 8 від 05 травня 2021 року, № 9 від 06 травня 2021 року та № 10 від 07 травня 2021 року, що є порушенням умов колективного договору ОНМедУ та контракту, укладеного 14 травня 2019 року між завідувачкою кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права ОСОБА_2 та ОНМедУ, відсторонено ОСОБА_2 - завідувачку кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права від роботи з 12 травня 2021 року до 13 травня 2021 року зі збереженням заробітної плати. 
		На період відсторонення від роботи ОСОБА_2 призначено виконуючим обов`язки завідувача кафедрою соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права ОСОБА_3 ОСОБА_3 наказано сприяти ефективній роботі комісії та забезпечити надання всіх необхідних для перевірки документів. Контроль за виконання цього наказу покладено на виконувача обов`язки проректора з науково-педагогічної роботи              ОСОБА_8 . Підстави: доповідна записка виконувача обов`язки проректора з науково-педагогічної роботи ОСОБА_8 № 10 від 07 травня 2021 року, стаття 46 КЗпП України, пункт 1 розділу II колективного договору Одеського національного медичного університету. 
		З цим наказом позивач була ознайомлена 12 травня 2021 року о 10-02 год та зробила на ньому напис про те, що вона не згодна.
		Наказом ОНМедУ № 242-о від 01 червня 2021 року припинено виконання науково-педагогічними працівниками, співробітниками наукових підрозділів, адміністративно-управлінського, господарського та навчально-допоміжного персоналу своїх посадових обов`язків дистанційно та відновлено режим роботи згідно із Правилами внутрішнього трудового розпорядку.
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Касаційна скарга не містить доводів в частині відмовлених позовних вимог  ОСОБА_2 , а тому, в силу приписів статті 400 ЦПК України, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 липня 2022 року та постанова Одеського апеляційного суду від 01 березня 2023 року у вказаній частині касаційному перегляду не підлягають.
		Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. 
		 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Зазначеним вимогам закону рішення Малиновського районного суду                            м. Одеси від 05 липня 2022 року та постанова Одеського апеляційного суду від 01 березня 2023 року в оскарженій частині, а також додаткове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 липня 2022 року відповідають.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		За змістом частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується.
		Звертаючись до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, ОСОБА_2 посилалась на те, що оспорюваний наказ порушує її право на працю та спрямований на дискредитацію її діяльності як завідувачки кафедрою.
		Правові підстави відсторонення працівника від роботи власником або уповноваженим органом визначені статтею 46 КЗпП України.
		Так, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:
		-                     появи на роботі в нетверезому стані;
		-                     у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;
		-                     відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
		-                     в інших випадках, передбачених законодавством.
		Отже, відсторонення від роботи - це тимчасове позбавлення працівника, який перебуває у трудових правовідносинах із підприємством, можливості реального здійснення ним права на працю на підставі виявленого власником чи уповноваженим ним органом факту, через який він має право усунути або зобов`язаний усунути працівника від роботи.
		Встановлено, що наказом ректора ОНМедУ № 198-о від 11 травня 2021 року «Про відсторонення від роботи завідувачки кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права ОСОБА_2 », на підставі положень статті 46 КЗпП України, у зв`язку з невиконанням розпоряджень адміністрації ОНМедУ під час проведення комісією повної та всебічної перевірки всіх видів діяльності кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права відповідно до розпоряджень № 8 від 05 травня 2021 року, № 9 від 06 травня 2021 року та № 10 від 07 травня 2021 року, що є порушенням умов колективного договору ОНМедУ та контракту, укладеного 14 травня 2019 року між завідувачкою кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права ОСОБА_2 та ОНМедУ, відсторонено ОСОБА_2 - завідувачку кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права від роботи з 12 травня 2021 року до 13 травня 2021 року зі збереженням заробітної плати. 
		Ураховуючи, що такої підстави відсторонення, як відмова виконувати розпорядження під час проведення перевірки нормами статті 46 КЗпП України не передбачено, будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би надавав право роботодавцю відсторонювати від посади працівника за невиконання вимог адміністрації або ж визначених трудовим договором обов`язків (крім появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони) відповідачем не зазначено, а колективний договір ОНМедУ як і трудовий контракт не є нормативними актами, які б могли передбачати такі підстави, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про визнання незаконним та скасування наказу ОНМедУ № 198-о від 11 травня 2021 року в частині відсторонення ОСОБА_2 від роботи завідувачки кафедри соціальної медицини, громадського здоров`я та медичного права з 12 травня 2021 року до 13 травня 2021 року.
		Щодо оскарження додаткового рішення суду
		Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України визначено, що одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
		 
		Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України). 
		 
		Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
		 
		Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
		 
		Відповідності до статті 26 Закону № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
		 
		Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону № 5076-VI, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		 
		За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. 
		 
		Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
		 
		Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		 
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
		 
		Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
		 
		Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		 
		Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		 
		Згідно із частиною другою статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		 
		У відповідності до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		 
		Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		 
		Водночас, згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		 
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
		 
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
		 
		Встановлено, що 22 листопада 2021 року на адресу Малиновського районного суду м. Одеси надійшла заява представника ОСОБА_2 - адвоката Богуцької Л. П. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій вона просила стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.
		 
		До вказаної заяви долучено договір про надання правової допомоги № 3 від 13 вересня 2021 року, укладений між адвокатом Богуцькою Л. П. та ОСОБА_2, в якому відображені послуги за договором про надання правової допомоги з описом виконаних робіт, додаткова угода № 1 від 13 вересня 2021 року до договору про надання правової допомоги № 3 від 13 вересня 2021 року, пунктом 2 якої визначено, що вартість послуг адвоката складає 2 000,00 грн, дві квитанції № 3/1/1 від 13 вересня 2021 року на суму 1 000,00 грн та № 3/1/2 від 16 листопада 2021 року на суму  1 000,00 грн, а також додаткова угода № 2 від 31 грудня 2021 року до договору про надання правової допомоги № 3 від 13 вересня 2021року. 
		 
		Заяву про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідачем до суду першої інстанції подано не було, що, відповідно до приписів частини п`ятої статті 137 ЦПК України, унеможливлювало вирішення судом з власної ініціативи питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу.
		 
		З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн, що відповідає критеріям реальності та розумності. 
		Доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків про застосування норм права у подібних спірних правовідносинах, які викладені у наведених заявником постановах Верховного Суду, є необгрунтованими, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, та встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
		Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
		При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
		 
		Верховний Суд встановив, що оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, на законність ухвалених судових рішення не впливають.
		 
		 
		 
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Одеського національного медичного університету залишити без задоволення.
		 
		Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 липня 2022 року та та постанову Одеського апеляційного суду від 01 березня 2023 року в оскарженій частині, додаткове рішення Малиновського районного суду                       м. Одеси від 11 липня 2022 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                   М. Є. Червинська
		 
		Судді:                                                                                                А. Ю. Зайцев 
		 
		Є. В. Коротенко 
		 
		В. М. Коротун
		 
		М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...