Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/1174/22 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.08.2023.
Дата набрання законної сили: 09.08.2023
Номер судового провадження: 12-39гс23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		09 серпня 2023 року
		м. Київ
		 
		Справа № 916/1174/22
		Провадження № 12-39гс23
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Ткача І. В.,
		суддів Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Кравченка С. І., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
		 
		перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 916/1174/22
		за касаційною скаргою Южненської міської ради Одеського району Одеської області
		на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 (головуючий суддя Поліщук Л. В., судді Богатир К. В., Таран С. В.)
		та рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2022 (суддя Шаратов Ю. А.)
		 
		за позовом Южненської міської ради Одеського району Одеської області
		до Громадської організації «Безприбуткове товариство «Спортивно-риболовний клуб «Сичавський курінь», Березівської міської ради Одеської області
		про припинення права власності,
		 
		УСТАНОВИЛА:
		 
		1.            Южненська міська рада Одеського району Одеської області (далі - Южненська міська рада, позивач, скаржник) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Громадської організації «Безприбуткове товариство «Спортивно-риболовний клуб «Сичавський курінь»(далі - відповідач-1), Березівської міської ради Одеської області (далі - Березівська міська рада, відповідач-2), у якому просила припинити право власності на об`єкт нерухомого майна - Спортивно-риболовний клуб «Сичавський курінь»(номер запису про право власності 44946770, зроблений державним реєстратором Березівської міської ради Шевченком Дмитром Вікторовичем) розташований за адресою: Одеська область, Лиманський район, територія Сичавської сільської ради, автодорога Одеса - Мелітополь - Новоазовськ, 53-й км, будинок 2-В, загальна площа 202,4 м2, яке зареєстроване за відповідачем-1.
		 
		2.            За доводами позивача, об`єкт нерухомості - Спортивно-риболовний клуб «Сичавський курінь» є самочинно збудованим, оскільки під його будівництво не була відведена земельна ділянка, дозвіл на проведення будівельних робіт не надавався, проєкт не затверджувався.
		 
		3.            При цьому державним реєстратором Березівської міської ради на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 22.09.2021 у справі № 504/4534/17 прийнято рішення про реєстрацію за відповідачем-1 права приватної власності на об`єкт нерухомого майна - Спортивно-риболовний клуб «Сичавський курінь», розташованого за адресою: Одеська область, Лиманський район, територія Сичавської сільської ради, 53-й км автодороги Одеса - Мелітополь - Новоазовськ, 2-В, загальною площею 202,4 м2.
		 
		4.            За доводами позивача, постановою Одеського апеляційного суду від 22.09.2021 у справі № 504/4534/17 скасовано лише право власності Южненської міської ради на зазначений об`єкт нерухомості та жодним чином не визнано право власності відповідача-1 на нього.
		 
		5.            Тому позивач вважає, що державним реєстратором Березівської міської ради рішення про реєстрацію права приватної власності на об`єкт нерухомості -Спортивно-риболовний клуб «Сичавський курінь» за відповідачем-1 прийнято без законних підстав та підлягає скасуванню.
		 
		6.            Відповідач-1 у відзиві на позов указує, що позов у цій справі подано на захист права власності на нерухоме майно, яке в Южненської міської ради відсутнє, а тому таке право не може бути порушене оспорюваними реєстраційними діями і відповідно не потребує захисту.
		 
		7.            У відзиві на позов відповідач-2 звертав увагу, що позивач не вказав, чим саме Березівська міська рада допустила порушення прав і законних інтересів позивача.
		 
		8.            У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідач-1 своїми незаконними діями порушив права позивача: 1) щодо використання та розпорядження земельною ділянкою, на якій розташовано об`єкт нерухомості, право власності на який зареєстровано за відповідачем-1, що призводить до втрат міського бюджету Южненської міської територіальної громади; 2) на проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки, оскільки позивач відповідно до вимог законодавства зобов`язаний надати земельну ділянку в користування саме відповідачу-1.
		 
		9.            Господарський суд Одеської області рішенням від 21.10.2022 у задоволенні позову відмовив.
		 
		10.         Суд першої інстанції виснував, що відповідач-1 як особа, яка здійснила самочинне будівництво об`єкта нерухомого майна - Спортивно-риболовний клуб «Сичавський курінь», не набув права власності на нього.
		 
		11.         Господарський суд Одеської області зазначив, що постановою Одеського апеляційного суду від 22.09.2021 у справі № 504/4534/17 не визнавалось право власності відповідача-1 на вказане нерухоме майно і вона не є судовим рішенням про визнання (набуття) цього права в розумінні частини третьої статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та пункту 9 частини першої статті 27 Закону України від 01.07.2004 № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-ІV).
		 
		12.         Суд першої інстанції вказав, що реєстрація права власності відповідача-1 на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 22.09.2021 у справі № 504/4534/17 на вказане нерухоме майно, яке є самочинним будівництвом, перешкоджає позивачу реалізовувати всі правомочності власника щодо земельної ділянки, на якій цей об`єкт знаходиться.
		 
		13.         За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що реєстрація 05.11.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності відповідача-1 на нежитловий об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1576569851227) на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 22.09.2021 у справі № 504/4534/17 є неправомірною і такою, що порушує право комунальної власності позивача на земельну ділянку.
		 
		14.         При цьому Господарський суд Одеської області звернув увагу, що 18.02.2022, тобто до подачі позову, державним реєстратором Кодимської міської ради Подільського району Одеської області проведено реєстрацію змін розділу щодо об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер 1576569851227), а саме змінено назву та вид нерухомого майна з нежитлового об`єкта нерухомого майна -Спортивно-риболовний клуб «Сичавський курінь» на об`єкт житлової нерухомості -група будівель «Спортивно-рибацький клуб «Сичавський курінь». А також змінено загальну площа об`єкта нерухомості з 202,4 м2 на 306,2 м2 і його опис, із зазначенням інших літер, номерів та їх площ.
		 
		15.         З огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову до відповідача-1, оскільки об`єкт нерухомого майна - Спортивно-риболовний клуб «Сичавський курінь» площею 202,4 м2 вже не існує як об`єкт цивільних прав та щодо нього у відповідача-2 відсутнє зареєстроване право власності, а відтак припинення права власності стосовно цього об`єкта є неможливим.
		 
		16.         Щодо позовних вимог до відповідача-2, то Господарський суд Одеської області дійшов висновку, що вони також не підлягають задоволенню, оскільки Березівська міська рада є неналежним відповідачем за заявленою позовною вимогою, тому що не є особою, право власності якої оспорюється.
		                                                                                                                       
		17.         Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 27.03.2023 рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2022 змінив з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині цієї постанови. Резолютивну частину рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2022 залишив без змін.
		 
		18.         Апеляційний суд виснував, що позивач при зверненні із цим позовом про припинення права власності на спірний об`єкт нерухомості за особою, за якою це право зареєстровано, обрав неналежний спосіб захисту своїх прав.
		 
		19.         Так, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що виходячи з обставин цієї справи вимога про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого об`єкта нерухомого майна відповідно до частини четвертої статті 376 ЦК України є належним та ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво. 
		 
		20.         Не погодившись із рішенням Господарського суду Одеської області від 21.10.2022 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2023, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
		 
		21.         Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 22.05.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2022 у справі № 916/1174/22.
		 
		22.         Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 27.06.2023 передав справу № 916/1174/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
		 
		23.         Мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив таке.
		 
		24.         Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові 21.12.2022 у справі № 263/18985/19 за позовом заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області до фізичної особи, державного реєстратора Військово-цивільної адміністрації м. Торецька Донецької області Лясевича Р. В. про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, припинення права власності зазначив: «Відповідно до частин першої, другої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
		 
		Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
		 
		Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (стаття 2 Закону № 1952-ІV).
		 
		Частиною першою статті 26 Закону № 1952-ІV за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.
		 
		При цьому згідно з пунктами 1, 2, 4 частини третьої статті 10 Закону № 1952-ІV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих / отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані в порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.
		 
		Статтею 24 Закону № 1952-ІV встановлено, що в державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження (пункти 1, 3, 4 частини першої зазначеної статті).
		 
		У постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 680/214/16, від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 зроблено висновок про те, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності. Формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка здійснила самочинне будівництво, у силу наведених положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.
		 
		Ураховуючи наведене, коли належний власник земельної ділянки не надавав згоди на будівництво на його земельній ділянці об`єкта нерухомого майна, він має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав як власника земельної ділянки (частина друга статті 152 Земельного кодексу України).
		 
		Установивши відсутність доказів надання земельної ділянки відповідачу для будівництва спірного магазину, відсутність формування земельної ділянки та присвоєння їй указаної відповідачем поштової адреси, а також доказів реєстрації декларації та готовність спірного об`єкта - нежитлової будівлі, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для набуття фізичною особою права власності не нерухоме майно та незаконність здійснення оспорюваної державної реєстрації права власності за відповідачем, що має наслідком її скасування».
		 
		25.         На думку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладені вище висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду слід розуміти (читати) так, що вимоги власника землі про скасування реєстрації права власності на самочинне будівництво за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, та припинення її права власності на такий об`єкт є належними способами захисту порушеного права.
		 
		26.         Втім Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не погоджується із зазначеним висновком та вважає за необхідне відступити від нього виходячи з такого.
		 
		27.         За загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК України). Проте в окремих випадках стаття 376 ЦК України передбачає можливість визнання судом права власності на самочинно збудоване нерухоме майно як за особою, яка здійснила самочинне будівництво, так і за власником (користувачем) земельної ділянки.
		 
		28.         Аналіз вказаної норми чинного законодавства дає підстави стверджувати, що оскільки мова йде про вже збудований об`єкт або який будується, а особа, яка здійснила (здійснює) будівництво без відповідного дозволу, не набуває право власності на такий об`єкт, його доля не може бути невирішеною. Такий об`єкт або має перейти у власність осіб, які мають права на нього претендувати, або бути знесений.
		 
		29.         У цьому контексті задоволення вимоги про припинення права власності на самочинно збудований об`єкт не вирішує питання законності існування нерухомої речі, а відтак не може захистити право власника землі у разі, якщо воно порушується самочинним будівництвом.
		 
		30.         З огляду на зазначені вище норми законодавства Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає в цьому разі належним та ефективним способом захисту прав власника (користувача) земельної ділянки, який заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, є вчинення дій, що передбачені положеннями статті 376 ЦК України, а саме звернення до суду з позовом про знесення такого майна (самочинного будівництва) особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок та/або визнання за власником (користувачем) земельної ділянки права власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
		 
		31.         Отже, оскільки наразі існує різний підхід Верховного Суду до розуміння та тлумачення положень статті 376 ЦК України та статті 152 Земельного кодексу України під час розгляду аналогічних спорів, колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі справи № 916/1174/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування положень зазначених статей у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.12.2022 у справі № 263/18985/19, стосовно того, що вимоги власника землі про скасування реєстрації права власності на самочинне будівництво за особою, яка здійснила самочинне будівництво, та припинення її права власності на такий об`єкт є належними способами захисту порушеного права.
		 
		32.         Згідно із частиною третьою статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
		 
		33.         Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.06.2023, обґрунтованими та приймає справу до розгляду.
		 
		34.         Відповідно до частини першої статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
		 
		35.         З огляду на викладене справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, явка яких не є обов`язковою згідно із приписами частини другої статті 120 та частини другої статті 121 ГПК України.
		 
		Керуючись статтями 120, 121, 233-235, 301, 302 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		1. Прийняти до розгляду справу № 916/1174/22 за позовом Южненської міської ради Одеського району Одеської області до Громадської організації «Безприбуткове товариство «Спортивно-риболовний клуб «Сичавський курінь», Березівської міської ради Одеської області про припинення права власності за касаційною скаргою Южненської міської ради Одеського району Одеської області напостанову 
		Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2022.
		 
		2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 12 год 00 хв 04.10.2023 у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
		 
		3. Копію цієї ухвали у справі № 916/1174/22 надіслати її учасникам.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач І. В. ТкачСудді:Ю. Л. Власов Л. М. Лобойко М. І. Гриців К. М. Пільков Ж. М. Єленіна О. Б. Прокопенко І. В. Желєзний О. С. Ткачук Л. Й. Катеринчук В. Ю. Уркевич С. І. Кравченко Є. А. Усенко Г. Р. Крет Н. В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...