Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/6354/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 17.08.2023. Зареєстровано: 18.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.08.2023.
Дата набрання законної сили: 19.09.2023
Номер судового провадження: 1-кп/991/85/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52023000000000073

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 991/6354/23
		Провадження 1-кп/991/85/23
		 
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 серпня 2023 року                                                                м. Київ
		 
		Колегія суддів Вищого антикорупційного суду у складі:
		головуючої судді          ОСОБА_1 ,
		суддів          ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання          ОСОБА_4 ,
		прокурора          ОСОБА_5 , 
		 
		обвинуваченого          ОСОБА_6 ,
		захисника обвинуваченого          ОСОБА_7 , 
		 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві у залі судових засідань угоду про визнання винуватості від 14.07.2023 з уточненням від 17.08.2023, укладену між підозрюваним ОСОБА_6 за участю захисника ОСОБА_7 та прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000073 від 16.02.2023, за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кременці Тернопільської області, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , працює на посаді головного лікаря Рівненського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення, депутат Рівненської обласної ради VIII cкликання, громадянин України, має вищу освіту, одружений, не судимий
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 .
		ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, за таких обставин.
		ОСОБА_6 є депутатом Рівненської обласної ради VIII скликання, обраний на чергових виборах депутатів Рівненської обласної ради 25.10.2020 та зареєстрований депутатом Рівненської обласної ради відповідно до протоколу № 20 засідання Рівненської обласної територіальної виборчої комісії від 20.11.2020.
		Крім того, 23.12.2016 Рівненською обласною радою із ОСОБА_6 укладено контракт № 113 про призначення його на посаду головного лікаря Рівненського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення. 30.12.2021, відповідно до рішення Рівненської обласної ради від 17.12.2021 № 425 «Про продовження строку дії контракту з головним лікарем комунального підприємства «Рівненський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення» Рівненської обласної ради» (далі - КП «РОСДРЗН» РОР) із ОСОБА_6 укладено додаткову угоду № 1 до контракту № 113 від 23.12.2016 (в редакції від 12.11.2020), згідно з якою строк дії кoнтpaктy з останнім на посаді головного лікаря КП «РОСДРЗН» РОР продовжено на термін з 02.02.2022 по 01.02.2027.
		Згідно з посадовою інструкцією головного лікаря КП "РОСДРЗН" РОР, затвердженою 09.04.2019 начальником управління охорони здоров`я Рівненської обласної державної адміністрації, метою діяльності головного лікаря КП «РОСДРЗН» РОР є oрганiзацiя та надання лікувально-профілактичної, діагностичної, консультативної, експертної допомоги населенню, яке постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС та проживає на території обслуговування КП «РОСДРЗН» РОР; забезпечення адміністративної, кадрової, господарської, фінансової діяльності підприємства; створення безпечних умов праці для працівників.
		Для виконання своїх функцій та обов`язків головний лікар зобов`язаний: 
		-здійснювати керівництво КП «РОСДРЗН» РОР згідно з чинним законодавством України та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність підприємств охорони здоров`я; 
		-організовувати та удосконалювати роботу лікарів та молодших спеціалістів з медичною освітою з поліпшення якості лікування та догляду за пацієнтами;
		-організовувати роботу з добору, розстановки та раціонального використання медичних кадрів, забезпечувати своєчасне підвищення їхньої кваліфікації;
		-розпоряджатися грошовими коштами та майном на користь підприємства згідно з чинним законодавством. Залучати позабюджетні асигнування;
		-організовувати проведення лікарняних нарад працівників підприємства, планових та позачергових обходів структурних підрозділів;
		-організовувати контроль за правильністю обліку та використання матеріальних цінностей.
		Згідно зі статутом підприємства за своїм статусом КП «РОСДРЗН» РОР є неприбутковим закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством. КП «РОСДРЗН» РОР засноване на спільній власності територіальних громад Рівненської області, його власником є територіальні громади сіл, селищ, міст Рівненської області в особі Рівненської обласної ради. КП «РОСДРЗН» РОР є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Рівненській обласній раді.
		Відповідно до п. 2.2.2 статуту підприємства метою і предметом діяльності КП «РОСДРЗН» РОР, крім іншого, є надання лікувально-профілактичної допомоги населенню, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - ЧАЕС), всіма видами амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної медичної допомоги, кваліфікованої лікувально-діагностичної і консультативної допомоги хворим ендокринного профілю. Пунктом 2.2.18 статуту передбачено проведення експертизи по ув`язці захворювань жителів контрольованих районів та евакуйованих із 3-км зони з наслідками дії іонізуючої радіації та експертизи з тимчасовою втратою працездатності.
		За п. 6.3 статуту КП «РОСДРЗН» РОР, керівництво поточною діяльністю Диспансеру здійснює Головний лікар, який призначається Рівненською обласною радою шляхом укладення контракту. До компетенції Головного лікаря відносяться: забезпечення статутної діяльності Диспансеру; вирішення поточних питань роботи Диспансеру. Крім того, Головний лікар у межах своєї компетенції видає накази, розпорядження, обов`язкові для виконання усіма працівниками Диспансеру, та здійснює контроль за їх виконанням.
		ОСОБА_6 , будучи керівником КП «РОСДРЗН» РОР, обіймає посаду в комунальному підприємстві, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а тому згідно з положеннями прим. 1 до ст. 364 КК України він є службовою особою.
		Наказом Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ) від 09.04.2008 № 189 передбачено, що при лікувально-профілактичних закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, утворюються лікарсько-консультативні комісії (далі - ЛКК).
		Згідно з п. 2, 3 розд. ІІІ зазначеного наказу ЛКК у своїй діяльності керується стандартами медичних технологій лікувально-діагностичного процесу та протоколами надання медичної допомоги за спеціальностями, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами.
		До основних завдань ЛКК належать:
		1) видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи;
		2) здійснення направлення хворих на огляд та обстеження до медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) для встановлення інвалідності;
		3) надання до МСЕК документів хворого, направленого на огляд та обстеження.
		Положення про ЛКК затверджується головним лікарем лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я.
		Відповідно до наказу № 40 від 22.02.2021 головного лікаря КП «РОСДРЗН» РОР ОСОБА_6 затверджено склад ЛКК КП «РОСДРЗН» РОР, головою якої визначено ОСОБА_8 .
		Крім того, відповідно до наказу департаменту цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації № 729 від 19.02.2022 головою Рівненської обласної дитячої спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії по встановленню причинного зв`язку захворювання, інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС визначено головного лікаря КП «РОСДРЗН» ОСОБА_6 .
		Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 затверджено Положення про медико-соціальну експертизу. Пунктом 3 вказаного Положення передбачено, що медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
		Пунктом 18 зазначеного Положення передбачено, що відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я.
		Таким чином, ОСОБА_6 є відповідальним за своєчасність та обґрунтованість направлення ЛКК КП «РОСДРЗН» РОР громадян на МСЕК. 
		Наказом МОЗ № 561 від 05.09.2011 затверджено Інструкцію про встановлення груп інвалідності. Пунктом 1.4 вказаної Інструкції передбачено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. 
		Наказом МОЗ та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 30.05.1997 № 166/129 «Про удосконалення системи експертизи по встановленню причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС» (далі - Наказ № 166/129) затверджено Положення про систему експертизи щодо встановлення причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС. 
		Відповідно до п. 1.2, 1.3, 1.4 розділу І вказаного Положення складовими системи експертизи щодо встановлення причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС є експертні комісії, в тому числі для дорослих - Центральна міжвідомча експертна комісія (далі - Центральна МЕК), Донецька регіональна міжвідомча експертна комісія (далі - Донецька РМЕК) та Львівська регіональна міжвідомча експертна комісія (далі - Львівська РМЕК).
		Основною метою системи експертизи є з`ясування причин та обставин виникнення захворювань та ускладнень їх перебігу та наявності можливого впливу іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС на їх розвиток та прогресування, обґрунтоване підтвердження такого зв`язку у осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
		Експертизі щодо встановлення причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС підлягають особи, які згідно з чинним законодавством мають статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
		Згідно з п. 5.1 розділу V зазначеного Положення розгляд медичних справ в експертних комісіях проводиться за особистим зверненням постраждалого або уповноваженої ним особи та/або направленням закладу охорони здоров`я за наявності статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та документів, наведених у додатках 1 та 2 до цього Положення.
		Відповідно до додатка 1 до Наказу № 166/129, а саме переліку адміністративно-територіальних одиниць, з яких особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, подаються документи на розгляд до Центральної МЕК та Донецької РМЕК і Львівської РМЕК, до Львівської РМЕК подають документи з Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей.
		Таким чином, ОСОБА_6 як головний лікар КП «РОСДРЗН» РОР та голова Рівненської обласної дитячої спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії по встановленню причинного зв`язку захворювання, інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС уповноважений приймати рішення про направлення документів хворого до Львівської РМЕК з метою встановлення пов`язаності виникнення захворювання з аварією на ЧАЕС.
		Пізніше, після отримання висновку Львівської РМЕК, лікарсько-консультативна комісія КП «РОСДРЗН» РОР здійснює огляд хворого для вирішення питання про його направлення на МСЕК відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1317 від 03.12.2009. 
		Наказом Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи № 18-ОД від 06.07.2012 розпочала роботу Рівненська обласна МСЕК № 2, яка діє відповідно до листа Управління охорони здоров`я Рівненської обласної державної адміністрації від 29.12.2011 №  5/700 та наказу по Рівненському обласному центру медико-соціальної експертизи № 146-К від 30.12.2011. Пунктом 2 розд. ІІІ Положення про Рівненську обласну МСЕК № 2, затвердженого головним лікарем - головним експертом Рівненського обласного Центру медико соціальної-експертизи від 05.03.2014, визначено, що Рівненська обласна МСЕК № 2 проводить огляд громадян, захворювання яких пов`язані із впливом аварії на ЧАЕС та з роботами із ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
		Таким чином, Рівненська обласна МСЕК № 2, враховуючи висновок Львівської РМЕК та відповідно до переліку хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв`язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників у дорослого населення, яке постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС, яка затверджує інвалідність, пов`язану з аварією на ЧАЕС, затвердженого наказом МОЗ № 150 від 17.05.1997, затверджує статус інвалідності, пов`язаної з аварією на ЧАЕС.
		Крім того, встановлено, що ОСОБА_9 є інвалідом третьої групи (довідка Рівненської міжрайонної спеціалізованої фтизіопульманологічної медико-соціальної експертної комісії від 12.01.2023 серія 12 ААВ № 482654), а також особою, постраждалою від наслідків аварії на ЧАЕС (посвідчення громадянки, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серія НОМЕР_1 від 01.10.1997).
		Так, 12.01.2023 після проходження огляду Рівненською міжрайонною спеціалізованою фтизіопульманологічною МСЕК за адресою: м. Рівне, вул. Дворецька, 108, та отримання відповідної довідки, згідно з якою в ОСОБА_9 визначена третя група інвалідності з 22.12.2022 строком до 01.01.2024, вона цього ж дня за вказівкою ОСОБА_6 прибула в його службовий кабінет у КП «РОСДРЗН» РОР, розташований за адресою: м. Рівне, вул. В`ячеслава Чорновола, 79. 
		Під час вказаної зустрічі у ОСОБА_6 виник злочинний умисел одержати неправомірну вигоду від ОСОБА_9 за здійснення дій по оформленню їй групи інвалідності у зв`язку з аварією на ЧАЕС шляхом зловживання своїм службовим становищем. 
		Так, реалізовуючи свій злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 , усвідомлюючи її право на оформлення групи інвалідності у зв`язку з аварією на ЧАЕС, під час спілкування з нею ОСОБА_6 повідомив, що захворювання ОСОБА_9 може бути пов`язаним з наслідками аварії на ЧАЕС та що він з використанням службового становища може вжити заходів для оформлення групи інвалідності у зв`язку з аварією на ЧАЕС, а саме: оформити необхідні документи, перелік яких ОСОБА_6 надавав ОСОБА_9 (направлення від голови ЛКК, виписка з амбулаторної картки до 1986 року та після, ксерокопія епікризів, консультативне заключення обласних спеціалістів, амбулаторна картка), прийняти рішення про їх направлення в Львівську РМЕК, яка відповідно до Положення про систему експертизи щодо встановлення причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС затвердженого наказом № 166/129, уповноважена визначати пов`язаність захворювань із наслідками аварії на ЧАЕС. 
		Однак, вказані дії ОСОБА_6 здійснить за умови надання йому неправомірної вигоди в сумі 1200 (одна тисяча двісті) доларів США.
		Таким чином, ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, висловив прохання надати йому неправомірну вигоду в розмірі 1200 доларів США (що відповідно до офіційного курсу НБУ на 12.01.2023 становило 43 882,32 грн) за здійснення ним з використанням наданого йому службового становища відповідних дій щодо оформлення групи інвалідності для ОСОБА_9 у зв`язку з аварією на ЧАЕС.
		У подальшому, 08.03.2023, близько 10 год 30 хв, ОСОБА_9 прибула до КП «РОСДРЗН» РОР, розташованого за адресою: м. Рівне, вул. В`ячеслава Чорновола, 79, де у службовому кабінеті ОСОБА_6 передала йому документи для призначення їй інвалідності, пов`язаної з аварією на ЧАЕС. Під час вказаної зустрічі ОСОБА_6 , керуючись корисливим мотивом, з метою доведення до кінця свого злочинного умислу на одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно висловив прохання надати йому неправомірну вигоду в розмірі 1200 доларів США перед направленням документів до Львівської РМЕК.
		Однак, оскільки на момент зустрічі у ОСОБА_9 не було необхідної суми грошових коштів, ОСОБА_6 повідомив, що їх можна буде передати після одержання відповідного висновку Львівської РМЕК.
		Під час зустрічі, яка відбулася 22.03.2023, близько 10 год 20 хв, у службовому кабінеті ОСОБА_6 у КП «РОСДРЗН» РОР, розташованому за адресою: м. Рівне, вул. В`ячеслава Чорновола, 79, останній повідомив ОСОБА_9 , що її документи вже готові й ОСОБА_6 направить їх найближчим часом до Львівської РМЕК. Також він, з метою доведення свого злочинного умислу на одержання неправомірної вигоди до кінця, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підтвердив, що кошти в сумі 1200 доларів США за прийняття рішення про направлення документів до Львівської РМЕК потрібно передати, коли вже буде готовий висновок Львівської РМЕК.
		У подальшому, ОСОБА_6 07.06.2023 близько 09 год 55 хв, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, що розташований на другому поверсі КП «РОСДРЗН» РОР, діючи з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, особисто одержав від ОСОБА_9 обумовлену ним неправомірну вигоду в розмірі 1 200 доларів США (що відповідно до офіційного курсу НБУ на 07.06.2023 становило 43 882,32 грн) за оформлення необхідних документів та подальше направлення їх у Львівську РМЕК. 
		Вказані дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 1 ст. 368 КК України як прохання та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
		Обставини, передбачені статтями 66, 67 КК України.
		Обставинами, передбаченими ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , колегія суддів визнає щире каяття.
		Обставини, передбачені ст. 67 КК України, які обтяжують покарання, не встановлено. 
		Кримінальними правопорушеннями шкоди не завдано, цивільний позов відсутній, витрати на залучення експертів не здійснювались, викривачі, потерпілий у кримінальному провадженні відсутні.
		Відомості про укладену угоду з уточненням, її реквізити, зміст та визначена міра покарання. 
		14.07.2023, на стадії досудового розслідування, прокурор першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , який відповідно до ст. 37 КПК України наділений повноваженнями прокурора у кримінальному провадженні, з однієї сторони, та підозрюваний ОСОБА_6 , з іншої сторони, за участі захисника - адвоката ОСОБА_7 , уклали угоду про визнання винуватості у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000073 від 16.02.2023, уточнену 17.08.2023.
		За змістом угоди формулювання та обсяг обвинувачення, а також правова кваліфікація дій ОСОБА_6 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, є тотожними формулюванню та кваліфікації, наведеним в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52023000000000073 від 16.02.2023, складеному 14.07.2023.
		За умовами угоди про визнання винуватості підозрюваний ОСОБА_6 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість в інкримінованому йому діянні та зобов`язався:
		1) беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого обвинувачення під час судового провадження та надати пояснення (показання) суду щодо обставин його вчинення;
		2) у разі затвердження угоди про визнання винуватості Вищим антикорупційним судом перерахувати (у тому числі забезпечити перерахування третіми особами) грошові кошти в загальній сумі 2 000 000 (два мільйони) гривень за наступним графіком:
		-впродовж 5 днів з дня затвердження угоди грошові кошти в сумі 1 000 000 гривень;
		-впродовж 1 місяця з дня затвердження угоди - 500 000 гривень;
		-впродовж 2 місяців з дня затвердження угоди - 500 000 гривень -
		на спеціальний рахунок, відкритий Національним банком України, на підтримку Збройних Сил України (проєкт «ІНФОРМАЦІЯ_2» - «ІНФОРМАЦІЯ_3»): банк: Національний банк України, МФО: 300001; рахунок № НОМЕР_8; код ЄДРПОУ 00032106; отримувач: Національний банк України; призначення платежу: допомога ЗСУ для проєкту «ІНФОРМАЦІЯ_3».
		В угоді про визнання винуватості зазначено істотні обставини, які враховані прокурором при вирішенні питання про її укладення, а саме:
		1)ступінь та характер сприяння підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні щодо нього, а саме: надання ним детальних та правдивих показань, беззаперечне визнання ним своєї винуватості в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, його належна процесуальна поведінка, дотримання всіх покладених слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу обов`язків згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, невчинення дій, які б перешкоджали кримінальному провадженню;
		2)ступінь тяжкості злочину, інкримінованого ОСОБА_6 , відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким; 
		3)відсутність матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення інкримінованого кримінального правопорушення;
		4)особу підозрюваного ОСОБА_6 , який раніше не судимий, характеризується позитивно;
		5)наявність суспільного інтересу в швидкому досудовому розслідуванні та судовому провадженні, яке забезпечить справедливе, своєчасне та невідворотне покарання ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення. Крім того, швидке судове провадження забезпечить невідкладну фінансову підтримку Збройних Сил України з боку підозрюваного за добровільною згодою;
		6)наявність суспільного інтересу в запобіганні повторного вчинення кримінального правопорушення як підозрюваним, так і іншими особами;
		7)наявність обставин, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_6 , а саме: щире каяття, належна процесуальна поведінка у ході досудового розслідування, а також згода підозрюваного на перерахування грошових коштів у розмірі 2 000 000 (два мільйони) гривень на спеціальний рахунок на підтримку Збройних Сил України;
		8)відсутність обставин, які б згідно зі ст. 67 КК України обтяжували покарання ОСОБА_6 .
		Ураховуючи, що вчиненням інкримінованого  ОСОБА_6 кримінального правопорушення не заподіяно матеріальних збитків, відомості щодо необхідності часткового звільнення обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення кримінальних правопорушень прокурором в угоді не зазначались. 
		Відповідно до вимог ст. 472 КПК України сторони також узгодили покарання, яке підлягає призначенню обвинуваченому ОСОБА_6 у разі затвердження угоди та на яке обвинувачений надав згоду, засвідчивши її власним підписом:
		- за ч. 1 ст. 368 КК України у виді штрафу у розмірі 4000 (чотирьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій в закладах охорони здоров`я строком 1 (один) рік.
		Окрім зазначеного, в угоді передбачені наслідки її укладення і затвердження, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання відповідно до ст. 476 КПК України.
		Відповідні пункти угоди містять підписи, зокрема обвинуваченого ОСОБА_6 , сама угода містить підписи сторін та захисника, що також підтверджено учасниками провадження у судовому засіданні.
		Позиції учасників кримінального провадження щодо угоди з уточненням.
		Прокурор ОСОБА_5 подану угоду про визнання винуватості підтримав, просив суд затвердити її, вказавши про відповідність угоди вимогам чинного законодавства, добровільність її укладення, належність кримінального правопорушення до числа тих, щодо яких законом передбачена можливість укладення угод про визнання винуватості, а також, що існують достатні фактичні дані для визнання обвинуваченим своєї винуватості у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, яка підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів. Також прокурор вважає, що умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Вчиненим кримінальним правопорушенням не спричинено шкоду, потерпілі відсутні у кримінальному провадженні. Кошти, надані ОСОБА_9 , належать державі в особі НАБУ. Обвинувачений має позитивні характеристики, несудимий. Щиро розкаявся. Щодо визначеної угодою міри покарання прокурор вказав, що узгоджене покарання буде достатнім для досягнення цілей та мети покарання. Вважає правильним призначити ОСОБА_6 покарання у виді штрафу у розмірі 4000 (чотирьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій в закладах охорони здоров`я строком 1 (один) рік.
		Додатково та на запитання колегії суддів зазначив, що направлення для призначення  ОСОБА_9  інвалідності ОСОБА_6 підписав саме як голова Рівненської обласної дитячої спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії по встановленню причинного зв`язку захворювання, інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС, а не як головний лікар Рівненського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення. Грошові кошти у сумі 1200 доларів США виділялися НАБУ, не є особистими коштами ОСОБА_9 . Просив скасувати арешти, накладені ухвалами слідчого судді від 20.06.2023 у справі № 991/5254/23, від 20.06.2023 у справі № 991/5252/23, грошові кошти у сумі 5800 доларів США та 50 євро, мобільний телефон марки Apple IPhone 13 Pro, модель V2111, транспортний засіб TOYOTA HILUX повернути ОСОБА_6 , мобільний телефон марки Vivo Y21, модель V2111, повернути ОСОБА_10 , грошові кошти у сумі 1200 доларів США повернути установі, яка їх видала, - НАБУ. Подавати клопотання про продовження терміну дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків сторона обвинувачення намірів не має. Досудове розслідування у кримінальному провадженні не закінчене.
		Обвинувачений ОСОБА_6 добровільність наміру щодо укладення угоди підтвердив та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості. Повідомив, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді з уточненням та обвинувальному акті, беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та щиро розкаюється, засуджує свою поведінку, готовий понести узгоджене покарання. Додатково та на запитання колегії суддів пояснив, що вину визнає в повному обсязі, цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України. Написав і подав заяву на звільнення з посади голови диспансеру.
		В ході судового засідання повідомив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, які узгоджуються із тими, які викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що підписав та направив документи ОСОБА_9 до Львівської РМЕК як голова Рівненської обласної дитячої спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії по встановленню причинного зв`язку захворювання, інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС. Окрім цього, остання мала всі необхідні документи, підстави для відмови їх направлення загалом були відсутні.
		Розмір штрафу у розмірі 68 000 грн є узгодженим, посильним: має кошти, щоб його сплатити, наразі вирішує з дружиною питання про продаж квартири. Зобов`язався забезпечити переведення коштів на підтримку Збройних Сил України у розмірі 2 000 000 грн третіми особами: 1 000 000,00 грн - батьком дружини, іншу частину перерахують друзі.
		Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 погодився з формулюванням обвинувачення, викладеним в обвинувальному акті. Вважає, що угода відповідає інтересам суспільства, підтримав її, просив суд затвердити. Вважає, що умови угоди про визнання винуватості в повному обсязі відповідають вимогам законодавства, її укладення є добровільним, а тому вона підлягає затвердженню. Зазначив, що сторона захисту підтримувала та не оскаржувала клопотання сторони обвинувачення на стадії досудового розслідування. Покарання у виді штрафу у розмірі 4000 (чотирьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій в закладах охорони здоров`я строком 1 (один) рік було узгоджено стороною захисту.
		Мотиви, з яких виходила колегія суддів при вирішенні питання про відповідність угоди з уточненням вимогам КПК України та закону про кримінальну відповідальність і ухваленні вироку, та положення закону, якими вона керувалась.
		Проаналізувавши зміст обвинувального акта від 14.07.2023, угоду про визнання винуватості від 14.07.2023 та уточнення від 17.08.2023, дослідивши надані сторонами матеріали, заслухавши учасників провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
		Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України та/або закону, у тому числі щодо правової кваліфікації та узгодженого сторонами покарання.
		Колегією суддів установлено, що укладена між прокурором та підозрюваним ОСОБА_6 угода містить формулювання обвинувачення, правову кваліфікацію обвинувачення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
		Так, фактичні обставини, описані в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення, вказане в угоді, підтвердження ОСОБА_6 цих обставин та визнання ним своєї вини у присутності захисника дають можливість колегії суддів дійти висновку про існування обґрунтованих підстав для визнання винуватості обвинуваченого.
		Таким чином, виходячи із вказаних в обвинувальному акті та угоді дій обвинуваченого ОСОБА_6 , який, за версією сторони обвинувачення, вчинив кримінальне правопорушення, у сукупності із підтвердженням обвинуваченим фактичних обставин, за яких він вчинив інкримінований злочин, встановлено, що сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні обставини цього кримінального провадження, які відповідають формулі кваліфікації дій обвинуваченого.
		Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
		Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України у разі укладення угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості, участь захисника є обов`язковою та забезпечується з моменту ініціювання укладення такої угоди.
		Як встановлено з пояснень сторін, угода про визнання винуватості укладена за ініціативою підозрюваного ОСОБА_6 за участі його захисника - адвоката ОСОБА_7 .
		Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких і тяжких злочинів. 
		Згідно зі ст. 12 КК України діяння, передбачені ч. 1 ст. 368 КК України, є нетяжким злочином. За змістом примітки до статті 45 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368 КК України, належить до корупційних.
		Угода про визнання винуватості може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам (абз. 5 ч. 4 ст. 469 КПК України).
		За змістом угоди, кримінальним правопорушенням шкода завдана суспільним інтересам. Відповідно до змісту обвинувального акта та фактичних обставин, досліджених у судовому засіданні, потерпілі у цьому кримінальному провадженні відсутні. 
		Таким чином, з огляду на відсутність потерпілих та завдання шкоди вчиненими кримінальними правопорушеннями лише державним та суспільним інтересам, вимоги абз. 5 ч. 4 ст. 469 КПК України в угоді дотримано.
		За загальним правилом, домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. На думку колегії суддів, вказаних вимог закону сторони угоди дотримались.
		Так, зі змісту угоди вбачається, що при узгодженні сторонами покарання ОСОБА_6 було враховано і дотримано положення ст. 65, 68 КК України, а саме: сторони узгодили основне покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; при визначенні виду та межі покарання виходили із положень розділів X-ХІ Загальної частини КК України; врахували характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину; взяли до уваги особу винного, характер та ступінь участі у вчиненні злочину; врахували поведінку після вчинення злочину; визначили обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства . 
		Кримінальний процесуальний закон зобов`язує прокурора при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості враховувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень (ст. 470 КПК України).
		Суспільний інтерес є абстрактним оціночним поняттям і в узагальненому виді являє собою інтерес суспільства або усередненого представника цієї спільноти, пов`язаний із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку.
		Кримінальне правопорушення, зокрема, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України, що інкримінується обвинуваченому, відноситься до корупційних злочинів.
		На теперішній час корупція загрожує національній безпеці України, уповільнює економічний розвиток держави, що не сприяє надходженню іноземних інвестицій, а також нівелює довіру населення до державних органів та органів місцевого самоврядування. Крім того, масштаби корупційних проявів негативно позначаються на міжнародному іміджі України. У зв`язку з цим суспільний інтерес у здійсненні правосуддя у цій категорії справ у розумні строки полягає у призначенні особі покарання, запобіганні вчиненню нею та іншими особами кримінальних правопорушень, а також у викритті інших осіб, що вчинили злочини, віднесені до підслідності НАБУ. 
		В угоді про визнання винуватості прокурор ОСОБА_5 зазначив про відповідність умов угоди інтересам суспільства, які полягають: у швидкому досудовому розслідуванні та судовому провадженні, яке забезпечить справедливе, своєчасне та невідворотне покарання ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення; запобіганні повторного вчинення кримінального правопорушення як обвинуваченим, так і іншими особами. Окрім цього, швидке судове провадження забезпечить невідкладну фінансову підтримку Збройних Сил України з боку обвинуваченого за добровільною згодою.
		Колегія суддів вважає, що умови угоди дійсно відповідають інтересам суспільства, які полягають у своєчасному розкритті злочинів, а відтак затвердження угоди в даному провадженні забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінального провадження при мінімальних витратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи досудового розслідування, прокуратури і суд.
		Ураховуючи викладене, а також беззаперечне визнання ОСОБА_6 своєї вини, на думку колегії суддів, було б недоцільним застосовувати загальний порядок кримінального провадження до обвинуваченого. 
		Також на переконання колегії суддів, характер та тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, характеристика особи винного, його критичне ставлення до вчиненого, активне сприяння здійсненню досудового розслідування, зокрема надання одразу після повідомлення про підозру правдивих показань, вказує на його бажання виправитись. Такі дії обвинуваченого розцінюється колегією суддів як щире каяття (ст. 66 КК України). Обставин, передбачених ст. 67 КК України, які обтяжують покарання, не встановлено.
		Обвинувачений ОСОБА_6 не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався (т. 1 а.с. 81-82), депутат Рівненської обласної ради VIII скликання, обіймає посаду головного лікаря Рівненського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення, позитивно характеризується за місцем роботи (т. 1 а.с. 79-80), на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває (т. 1 а.с. 83), одружений.
		Відтак, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав вважати, що умови угоди про визнання винуватості не відповідають інтересам суспільства.
		Щодо порушення умовами угоди прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
		Із досліджених колегією суддів у судовому засіданні обвинувального акта та угоди про визнання винуватості, пояснень сторін вбачається, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
		Ухвалюючи цей вирок, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 15.04.2020 у справі № 344/2514/19, згідно з якою, зокрема, право обвинуваченого на визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення та укладення угоди про визнання винуватості передбачено діючим кримінальним процесуальним законом і може бути вільно використано ним відповідно до принципу диспозитивності. 
		Відтак, колегія суддів, реалізуючи відповідне право обвинуваченого, вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості у даному провадженні. 
		Щодо добровільності укладення угоди.
		Обвинувачений ОСОБА_6 під час судового засідання підтвердив свій намір щодо укладення угоди та просив колегію суддів її затвердити, вказавши, що він був ініціатором укладення такої угоди і зробив це добровільно за участі захисника.
		Прокурор вказав на спільну узгодженість усіх викладених в угоді умов, підтвердивши добровільність їх укладення, як з боку прокурора, так і з боку обвинуваченого.
		На підставі цього колегія суддів переконалась, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодами.
		Щодо можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.
		Згідно з п. 4 угоди про визнання винуватості, укладеної між ОСОБА_6 та прокурором, обвинувачений зобов`язується забезпечити перерахування третіми особами грошові кошти в загальній сумі 2 000 000 (два мільйони) гривень у разі затвердження угоди про визнання винуватості.
		Також обвинувачений ОСОБА_6 вказав, що визначене в угоді про визнання винуватості покарання є для нього зрозумілим, посильним для виконання, розмір штрафу у сумі 68 000 грн є таким, який він має можливість сплатити. Обвинувачений надав згоду на призначення узгодженого в угоді покарання з урахуванням уточнення.
		Щодо відсутності фактичних підстав для визнання винуватості.
		Відсутності фактичних підстав для визнання винуватості ОСОБА_6 колегією суддів не встановлено.
		З урахуванням вищенаведених обставин колегія суддів констатує, що укладена у цьому кримінальному проваджені угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність.
		Також колегією суддів не встановлено підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, а відтак досліджена угода про визнання винуватості підлягає затвердженню шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого угодою з уточненням покарання.
		Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди.
		Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.
		Підстави для застосування спеціальної конфіскації відсутні.
		Арешт майна
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.06.2023 (справа № 991/5252/23) накладено арешт на транспортний засіб TOYOTA HILUX, VIN: НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , що належить на праві власності обвинуваченому ОСОБА_6 , шляхом заборони відчуження та розпорядження ним, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (т. 1 а.с. 76-78).
		Також, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.09.2022 (справа № 991/5254/23) накладено арешт на майно, вилучене 07.06.2023 під час проведення обшуку приміщень за адресою: м. Рівне, вул. Чорновола Вячеслава, 79, де здійснює діяльність КП «Рівненський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення» Рівненської обласної ради, а саме: на грошові кошти у сумі 5800 доларів США та 50 євро - з метою забезпечення конфіскації як виду покарання; на грошові кошти у сумі 1200 доларів США, мобільний телефон  ОСОБА_6 марки Apple IPhone 13 Pro, IMEI  НОМЕР_4  та мобільний телефон ОСОБА_10  марки Vivo Y21, модель V2111, серійний номер  НОМЕР_5 , IMEI1  НОМЕР_6 , IMEI2  НОМЕР_7  - з метою збереження речових доказів (т. 1 а.с. 64-68), передане на зберігання в індивідуальних сейфах Національного антикорупційного бюро України в уповноваженому банку речових доказів (квитанції № 558 від 16.08.2023, № 557 від 16.08.2023), а також опечатаних сейфах-пакетах відповідно до квитанцій № 2556 від 10.08.2023, № 2557 від 10.08.2023. 
		На момент постановлення ухвал ОСОБА_6 підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якої містить додаткове покарання у виді конфіскації майна. Наразі, відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, санкція якої додаткове покарання у виді конфіскації майна не передбачає, з огляду на що і не може бути призначене.
		Потреба в подальшому арешті майна з метою забезпечення збереження речових доказів відпала. 
		Колегія суддів дійшла висновку, що арешти, накладені вказаними ухвалами, підлягають скасуванню, а вилучене майно - поверненню/залишенню їх власникам, законному володільцю. 
		Рішення щодо речових доказів
		Питання про долю речових доказів належить вирішити в порядку, передбаченому ч. 9 ст. 100 КПК України, а саме:
		- грошові кошти в сумі 1200 (тисяча двісті) доларів США, які були предметом кримінального правопорушення, визнані речовими доказами постановою детектива НАБУ від 09.06.2023 (т. 1 а.с. 58-59) повернути законному володільцю - державі в особі Національного антикорупційного бюро України (п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України);
		-мобільний телефон марки Apple IPhone 13 Pro, IMEI  НОМЕР_4  (т. 1 а.с. 60-61) - повернути власнику ОСОБА_6 ;
		-мобільний телефон марки Vivo Y21, модель V2111, серійний номер НОМЕР_5 , IMEI1 НОМЕР_6 , IMEI2 НОМЕР_7 (т. 1 а.с. 62-63) - повернути власнику ОСОБА_10 .
		Документи
		Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання (ч. 3 ст. 100 КПК України).
		Процесуальні витрати
		Убачається, що в ході досудового розслідування кримінального правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_6 , витрати на залучення експертів не здійснювались.
		Викривач у кримінальному провадженні відсутній.
		Рішення щодо запобіжного заходу
		Відповідно до ч. 3 ст. 475, п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України суд у вироку вирішує питання, зокрема, про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
		Прокурор просив залишити без змін раніше застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави, покладені на обвинуваченого обов`язки наміру продовжувати не висловив. Строк дії обов`язків сплив 09.08.2023.
		07.06.2023 ОСОБА_6 був затриманий співробітниками НАБУ на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.06.2023.
		Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.06.2023 у справі № 991/5021/23 щодо нього був застосований запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 800 000 (вісімсот) грн 00 коп і покладено обов`язки, передбачені п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України на строком на два місяці, однак у межах строку досудового розслідування. Під час застосування запобіжного заходу слідчий суддя встановив наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення, сховання або спотворення будь-якої з речей та документів, які мають істоте значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу підозрюваного на свідків. Підозрюваного ОСОБА_6 звільнено з-під варти в залі суду.
		На виконання ухвали заставодавці ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 внесли заставу у розмірі 300 000,00 грн, 250 000,00 грн та 250 000,00 відповідно (квитанції АТ КБ «Приватбанк» № 0.0.3042761558.1 від 12.06.2023, АБ «Укргазбанк» № 66033142 від 12.06.2023, АТ «Ощадбанк» № 49 від 12.06.2023).
		Колегія суддів дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді застави підлягає залишенню в силі до набрання вироком законної сили.
		В даному випадку правила зарахування строку попереднього ув`язнення не діють, так як суд не вирішує питання призначення покарання у виді позбавлення волі. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України при призначенні, зокрема, штрафу суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
		Керуючись статтями 100, 174, 373-376, 474, 475 КПК України, ст. 65 КК України, колегія суддів
		 
		У Х В А Л И ЛА:
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 14.07.2023 з уточненням від 17.08.2023 між підозрюваним ОСОБА_6 за участю захисника ОСОБА_7 та прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000073 від 16.02.2023.
		ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
		Призначити ОСОБА_6 узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 4 (чотирьох) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн 00 коп, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій в закладах охорони здоров`я строком 1 (один) рік.
		Скасувати арешт майна, а саме:
		1) накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.06.2023 у справі № 991/5254/23 на:
		- грошові кошти у сумі 5800 доларів США та 50 євро, які перебувають на зберіганні в індивідуальному сейфі Національного антикорупційного бюро України в уповноваженому банку речових доказів відповідно до квитанції № 557 від 16.08.2023, повернути власнику - ОСОБА_6 ; 
		- грошові кошти у сумі 1200 доларів США, які є предметом неправомірної вигодита перебувають на зберіганні в індивідуальному сейфі Національного антикорупційного бюро України в уповноваженому банку речових доказів відповідно до квитанції № 558 від 16.08.2023, повернути законному володільцю - державі в особі Національного антикорупційного бюро України;
		- мобільний телефон марки Apple IPhone 13 Pro, IMEI НОМЕР_4 , який перебуває на зберіганні в кімнаті речових доказів Національного антикорупційного бюро України відповідно до квитанції № 2557 від 10.08.2023, повернути власнику - ОСОБА_6 ; 
		- мобільний телефон марки Vivo Y21, модель V2111, серійний номер НОМЕР_5 , IMEI1 НОМЕР_6 , IMEI2 НОМЕР_7 , який перебуває на зберіганні в кімнаті речових доказів Національного антикорупційного бюро України відповідно до квитанції № 2556 від 10.08.2023, повернути власнику - ОСОБА_10 ;
		2) накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.06.2023 у справі № 991/5252/23 на:
		- транспортний засіб TOYOTA HILUX, VIN: НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , що належить на праві власності ОСОБА_6 , автомобіль залишити у власника.
		Залишити до набрання вироком законної сили запобіжний захід, застосований на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.06.2023 щодо ОСОБА_6 , у виді застави у розмірі 800 000 грн.
		Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, та з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.
		Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.
		 
		Головуюча суддя ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Судді 
		        ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		 
		        ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...