Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 460/13589/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу.
Надіслано для оприлюднення: 16.08.2023. Зареєстровано: 18.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2023.
Дата набрання законної сили: 16.08.2023
Номер судового провадження: А/857/11744/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/13589/23 пров. № А/857/11744/23
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
		головуючого-судді Курильця А.Р., 
		суддів Мікули О.І., Ніколіна В.В.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року про повернення позовної заяви в справі №460/13589/23 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
		 
		суддя в 1-й інстанції  Гудима Н.С.,
		час ухвалення рішення  13.06.2023 року,
		місце ухвалення рішення  м.Рівне,
		дата складання повного тексту рішення  13.06.2023 року,
		 
		 ВСТАНОВИВ:
		 
		У червні 2023 року Головне управління ДПС у Закарпатській області (далі  позивач) звернулось в суд із адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі  відповідач) про стягнення податкового боргув сумі 35021,29 грн.
		Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року позовну заяву повернуто позивачу .
		Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким направити справу для продовження розгляду.
		Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є належним та достатнім підтвердження повноважень на підписання позовної заяви.
		Відповідача своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
		Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до ч. 3ст. 312 КАС України.
		Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву Головного управління ДПС у Закарпатській області підписано особою, яка не підтвердила повноважень діяти у справі за правилами самопредставництва суб`єкта владних повноважень, тобто не надала підтвердження того, що згідно іззаконом, статутом чи трудовим договором (контрактом) уповноважена діяти від імені позивача та одночасно особою, посадове становище якої не вказано.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ключовим у цій справі є питання достатності Витягу з державного реєстру на підтвердження повноважень особи діяти від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва.
		Відповідно дост. 55 КАС Українисторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятоюстатті 266 цього Кодексу(ч.1).
		Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника (ч. 3).
		У розрізі наведеного колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 8 ч. 3ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
		Наведеними нормами прямо передбачена можливість внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, та даних про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
		Згідно ч. 1ст. 10 цього ж Законуякщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
		Поряд з цим, колегією суддів враховується, що питання достатності Витягу з державного реєстру на підтвердження повноважень особи діяти від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом, який у постановах від 22 липня 2021 року у справі №280/6557/20, від 09 вересня 2021 року у справі №200/11717/20-а дійшов висновку, що дія статті 59 КАС України (документи, що підтверджують повноваження представників) не поширюється на випадки самопредставництва юридичної особи. Інші норми вказаного Кодексу також не вимагають додавання, зокрема до апеляційної скарги, заяви, документів, що підтверджують повноваження відповідного керівника чи іншої особи у випадку самопредставництва юридичної особи. Більш того, правом підпису апеляційної скарги поданої юридичною особою, суб`єктом владних повноважень, який не є юридичною особою, наділений керівник, уповноважений член виконавчого органу або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження.
		Одночасно, згідно з пунктом 13 частини другої статті 9 Закону № 755-IV у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
		Встановивши, що згідно з відомостями у державному реєстрі, особа, яка підписала апеляційну скаргу, має повноваження вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, суд дійшов висновку, що такі відомості на підтвердження повноважень підписанта є достатнім та належним доказом.
		Колегія суддів також звернула увагу, що вказана інформація є доступною і, у випадку сумніву щодо процесуальної дієздатності особи, яка підписала апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції мав можливість скористатися безкоштовним запитом про отримання відомостей з державного реєстру на офіційному сайті Міністерства юстиції України.
		Такий висновок суду касаційної інстанції став підставою для скасування ухвал суду апеляційної інстанції про повернення апеляційних скарг.
		Про те, що витяг з державного реєстру, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ (позовну заяву та/або апеляційну скаргу), як таку, яка може вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, є належним і достатнім доказом підтвердження таких повноважень зазначав Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах від 16 вересня 2021 року у справі №280/8728/20, від 28 квітня 2022 року у справі №160/9003/21, від 04 серпня 2022 року у справі №640/12628/21.
		При цьому у постанові від 04 серпня 2022 року у справі №640/12628/21 Верховний Суд також зауважував, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
		Також у постанові від 28 квітня 2022 року у справі №160/9003/21 Верховний Суд зауважував, що повернення апеляційної скарги з підстав незазначення у ній посадового становища особи, яка підписала апеляційну скаргу, є проявом надмірного формалізму.
		У постанові від 03 жовтня 2022 року у справі № 520/12336/2020 Верховний Суд, скасовуючи ухвалу апеляційного суду про закриття апеляційного провадження, зазначив, що суд апеляційної інстанції після відкриття провадження у справі мав відомості про наявність повноважень у особи, яка підписала апеляційну скаргу станом на липень 2020 року, але зробив висновки про відсутність повноважень станом на час подання апеляційної скарги, при цьому не вжив будь-яких заходів щодо перевірки цієї інформації. Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції під час розгляду у відкритому судовому засіданні заяви позивача про закриття апеляційного провадження не перевірив (не витребував) чи були відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на дату подання апеляційної скарги (грудень 2020 року) про особу, яка діє в порядку самопредставництва.
		На переконання колегії суддів, зазначеним висновкам Верховного Суду ухвала суду першої інстанції не відповідає. 
		При цьому матеріали справи не містять доказів вжиття місцевим судом заходів задля перевірки наявності у Б.Ліуша повноважень на підписання позовної заяви, якщо суд першої інстанції вважав, що одного Витягу з державного реєстру не достатньо для підтвердження таких. 
		Отже, наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомостей відповідно до яких Богдан Ліуш має повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника, з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання, визнання апеляційних, касаційних скарг), на переконання судової колегії, через призму п. 8 ч. 3 ст. 9 та ч. 1 ст. 10 згаданого вище Закону свідчить про належне документальне підтвердження останньою повноважень діяти від імені Головного управління ДПС у Закарпатській області у порядку самопредставництва.
		В даному контексті суд апеляційної інстанції зауважує, що Верховний Суд у своїх постановах притримується єдиної і послідовної позиції щодо належності і достатності як доказу наявності повноважень у особи діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва Витягу з державного реєстру, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ.
		Посилаючись на ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року, суд першої інстанції не врахував, що згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		До того ж, колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до п. п. 15 п. 5 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 2275, ДПС з метою організації своєї діяльності, зокрема, забезпечує самопредставництво ДПС та її територіальних органів у судах через Голову ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС через його заступників та державних службовців самостійних структурних підрозділів апарату ДПС та її територіальних органів відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та її територіальних органів в судах без окремого доручення Голови ДПС.
		Викладене, на переконання колегії суддів, свідчить що право державних службовців самостійних структурних підрозділів апарату ДПС та її територіальних органів забезпечувати самопредставництво інтересів ДПС та її територіальних органів в судах без окремого доручення Голови ДПС безпосередньо закріплено у положенні, як того вимагає ч. 3ст. 55 КАС України. Відображення ж таких відомостей про уповноважених на самопредствництво осіб, як вже було зазначено вище, здійснюється в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції доходить висновку про помилковість позиції окружного суду про те, що надана до матеріалів справи виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не може бути належним доказом на підтвердження повноважень у Богдана Ліуша діяти від імені Головного управління ДПС в Закарпатськійобласті у порядку самопредставництва.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom, заява № 8225/78), пункт 96 рішення у справі "Кромбах проти Франції" (Krombach v. France, заява № 29731 /96).
		У справі «Bellet v. France» (заява №23805/94, пункт 36) Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
		Також, у рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» (Miragall Escolano and оthers v. Spain, заяви №№38366/97, 38688/97, 40777/98, 40843/98, 41015/98, 41400/98, 41446/98, 41484/98, 41487/98 and 41509/98, пункт 51) та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» (Perez de Rada. Cavanilles v. Spain, заява № 28090/95, пункт 45) Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що неправильне застосування судом першої інстанціїстатті 55 КАС Українипризвело до безпідставного повернення позовної заяви в адміністративній справі №460/13589/23.
		З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу необхідно скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, оскаржувана ухвала, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Керуючись ст.229,242,243,246,250,310,315,317,320,321,322,325 КАС України, суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області задовольнити.
		Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року про повернення позовної заяви в справі №460/13589/23 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула   В. В. Ніколін  Повне судове рішення складено 16 серпня 2023 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...