Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1366/23 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренда; зміна, розірвання та визнання недійсним договору оренди.
Надіслано судом: 18.08.2023. Зареєстровано: 18.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2023.
Дата набрання законної сили: 24.10.2023
Результат оскарження 24.10.2023 Східний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  
		тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		_______________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08.08.2023м. ХарківСправа № 922/1366/23
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Сальнікової Г.І.                      
		при помічнику судді (за дорученням судді) Кучко А.В.
		 
		розглянувши в порядку загального позовного провадження справу 
		за позовом   Національного агентства з питань запобігання корупції  (01103, м. Київ, бульвар Миколи Міхновського, буд. 28)     до   1. Нововодолазької селищної ради (63202, Харківська обл., смт. Нова Водолага,  вул. Донця Григорія, буд. 14) 2. Фермерського господарства "Вязовий Назарій" (63225, Харківська обл., с. Сосонівка,  вул. Шкільна, буд. 61)   про  визнання недійсними договорів. за участю представників:
		позивача - Тіхонова І.С.;
		відповідача 1 - не з`явився;
		відповідача 2 -  не з`явився.   
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач, Національне агентство з питань запобігання корупції звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів: 1. Нововодолазької селищної ради, 2. Фермерського господарства "Вязовий Назарій", згідно вимог якої просить суд:
		- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 27.04.2017, укладений між Сосонівською сільською радою Нововодолазького району Харківської області та ОСОБА_1 , предметом якого є земельна ділянка комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 6324284703:00:000:0003, яка розташована в межах населеного пункту село Головнівка Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. 
		- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 27.04.2017, укладений між Сосонівською сільською радою Нововодолазького району Харківської області та ОСОБА_1 , предметом якого є земельна ділянка комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 6324284704:00:000:0055, яка розташована в межах населеного пункту село Княжне Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. 
		- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 27.04.2017, укладений між Сосонівською сільською радою Нововодолазького району Харківської області та ОСОБА_1 , предметом якого є земельна ділянка комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 6324284704:00:000:0056, яка розташована в межах населеного пункту село Княжне Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. 
		Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складається з витрат зі сплати судового збору у розмірі 8052,00 грн.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 23.05.2023 о 10:45.
		22.05.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області від Національного агентства з питань запобігання корупції зареєстровано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №12852). 
		Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 23.05.2023 відкладено підготовче засідання на 13.06.2023 о 12:00 на підставі статті 177, 183, 232-235 ГПК України. 
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.05.2023 в задоволенні клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №12852 від 22.05.2023) відмовлено.
		23.05.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача 2 зареєстровано заяву про вступ у справу як представника (вх. №12944) та про відкладення підготовчого засідання на іншу дату та час з метою надання часу для подання відзиву на позовну заяву.  
		Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 23.05.2023 задоволено заяву відповідача 2 про відкладення судового засідання та підготовче засідання відкладено на 13.06.2023 о 12:00 на підставі статті 177, 183, 232-235 ГПК України. 
		31.05.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області від Національного агентства з питань запобігання корупції зареєстровано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №13727).
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.06.2023 клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №13727 від 31.05.2023) задоволено та призначено проведення підготовчого засідання на 13.06.2023 о 12:00 у режимі відеоконференції.
		12.06.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача 1 зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. №14841), який досліджено та долучено судом до матеріалів справи. 
		12.06.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача 2 зареєстровано клопотання (вх. №14844), в якому просить суд відкласти судове засідання. 
		12.06.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача 1 зареєстровано заяву про розгляд справи за відсутності сторони (вх. №15001), в якій просить суд проводити розгляд справи без участі представника Нововодолазької селищної ради. 
		Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 13.06.2023 задоволено заяву відповідача 1 (вх. №15001 від 12.06.2023), клопотання відповідача 2 (вх. №14844 від 12.06.2023). Відкладено підготовче засідання на 27.06.2023 о 10:15 на підставі статті 42, 177, 183, 232-235 ГПК України. 
		15.06.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача 1 зареєстровано заяву про розгляд справи за відсутності сторони (вх. №15381).
		22.06.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача 2 зареєстровано заперечення на позовну заяву (вх. №16103).
		Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 27.06.2023 заперечення на позовну заяву (вх. №16103 від 22.06.2023) залишено судом без розгляду на підставі частини 2 статті 118 ГПК України. 
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/1366/23 до судового розгляду по суті на 25.07.2023 об 11:45.
		Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 25.07.2023 відкладено судове засідання на 08.08.2023 об 11:40 на підставі статті 201, 202, 232, 233 ГПК України. 
		Позивач у призначене судове засідання з`явився, позовну заяву підтримав та просив суд задовольнити.
		Відповідачі 1, 2 у призначене судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені судом належним чином відповідно до статті 120-121 ГПК України.
		Разом з тим, 04.08.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача 2 зареєстровано клопотання (вх. №20808), в якому просить суд розглянути справу за відсутності відповідача та у задоволенні позову відмовити.
		Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 08.08.2023 задоволено заяву відповідача 2 про розгляд справи без участі відповідача 2 на підставі пункту 3 частини 1 статті 42, частини 3 статті 196, частини 5 статті 233 ГПК України.
		З огляду на вказане, матеріали справи свідчать про те, що учасники справи повідомлені судом належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом з дотриманням вимог чинного законодавства було вжито всі можливі та залежні від суду процесуальні заходи з метою повідомлення учасників справи про розгляд даної справи.
		Матеріали справи також свідчать, що судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
		Відповідно до статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
		Враховуючи, що явка учасників справи у судове засідання обов`язковою не визнавалася, неявка відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
		Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також заслухавши думку присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд установив наступне. 
		Рішенням XL сесії VI скликання Сосонівської сільської ради від 10.09.2015 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення та передачі в оренду" було вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, що розташована в межах села Головнівка Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області та передати в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим №6324284703:00:000:0003, загальною площею 3,7820 га, для ведення фермерського господарства, терміном на 49 років. Доручено сільському голові Вязовому А.М. укласти договір оренди із встановленою орендною платою в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки згідно рішення ХХХVI сесії VI скликання від 23.01.2015 та провести державну реєстрацію договору оренди вищевказаної земельної ділянки. Контроль за виконанням було покладено на секретаря сільської ради. Рішення підписано сільським головою Вязовим А.М. 
		Рішенням XL сесії VI скликання Сосонівської сільської ради від 10.09.2015 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення та передачі в оренду" вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, що розташована в межах села Княжне Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, та передати в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим №6324284704:00:000:0056, загальною площею 5,7599 га, для ведення фермерського господарства, терміном на 49 років. Доручено сільському голові Вязовому А.М. укласти договір оренди із встановленою орендною платою в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки згідно рішення ХХХVI сесії VI скликання від 23.01.2015 та провести державну реєстрацію договору оренди вищевказаної земельної ділянки. Контроль за виконанням було покладено на секретаря сільської ради. Підписано рішення сільським головою Вязовим А.М. 
		Рішенням XLІ сесії VI скликання Сосонівської сільської ради від 07.10.2015 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення та передачі в оренду" було вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, що розташована в межах села Княжне Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, та передати в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим №6324284704:00:000:0055, загальною площею 9,6239 га, для ведення фермерського господарства, терміном на 49 років. Доручено сільському голові Вязовому А.М. укласти договір оренди із встановленою орендною платою в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки згідно рішення ХХХVI сесії VI скликання від 23.01.2015 та провести державну реєстрацію договору оренди вищевказаної земельної ділянки. Контроль за виконанням було покладено на секретаря сільської ради. Підписано рішення сільським головою Вязовим А.М. 
		Матеріали справи свідчать, що 27.04.2017 між Сосонівською сільською радою Нововодолазького району Харківської області в особі сільського голови Вязового Андрія Михайловича (надалі - орендодавець) та ОСОБА_1 (надалі - орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки. 
		Умовами пункту 1, 2 договору передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, (кадастровий №6324284703:00:000:0003), загальною площею 3,7820 га, землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя - рілля, яка розташована в межах населеного пункту с. Головнівка Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. 
		Пунктом 8 договору визначено, що договір укладено на 49 років. 
		Пунктом 35, 37 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та в наслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, є підставою для зміни умов або розірвання договору (а.с. 28-30).
		Крім того, 27.04.2017 між Сосонівською сільською радою Нововодолазького району Харківської області в особі сільського голови Вязового Андрія Михайловича (надалі - орендодавець) та ОСОБА_1 (надалі - орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки. 
		Умовами пункту 1, 2 договору передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства  (кадастровий №6324284704:00:000:0055), загальною площею 9,6239 га, землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя - пасовища, яка розташована в межах населеного пункту село Княжне Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. 
		Пунктом 8 договору визначено, що договір укладено на 49 років. 
		Пунктом 35, 37 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та в наслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, є підставою для зміни умов або розірвання договору (а.с. 31-33).
		Разом з тим, 27.04.2017 між Сосонівською сільською радою Нововодолазького району Харківської області в особі сільського голови Вязового Андрія Михайловича (надалі - орендодавець) та ОСОБА_1 (надалі - орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки. 
		Умовами пункту 1, 2 договору передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства (кадастровий №6324284704:00:000:0056), загальною площею 5,7599 га, землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя - рілля, яка розташована в межах населеного пункту село Княжне Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. 
		Пунктом 8 договору визначено, що договір укладено на 49 років. 
		Пунктом 35, 37 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та в наслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, є підставою для зміни умов або розірвання договору (а.с. 34-36).
		Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що 01.11.2017 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Братущак В.В. прийнято рішення про державну реєстрацію зазначених договорів оренди земельної ділянки (індексні номери 37887111, 37886583, 37885545), що стало підставою для внесення записів про інше речове право (право оренди земельної ділянки) №23130847, №23130421, №23129970 (а.с. 37-45). 
		Відповідно до постанови Нововодолазького районного суду Харківської області від 06.05.2019 по справі №631/7/19, яка набрала законної сили, Вязового Андрія Михайловича було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП (а.с. 47-54).
		Нововодолазький районний суд Харківської області у зазначеній постанові встановив наступні обставини справи.
		Рішенням І сесії VІІ скликання Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області від 18.11.2015, підписаним Вязовим А.М. як Сосонівським сільським головою, копію якого засвідчено селищним головою Єсіним О.О., було затверджено повноваження Сосонівського сільського голови. Зі вступної та резолютивної частин цього рішення вбачається, що ним в тому числі на підставі постанови Сосонівської сільської виборчої комісії №10 від 28.10.2015 "Про визнання Вязового Андрія Михайловича Сосонівським сільським головою в єдиному одномандатному виборчому окрузі на чергових виборах депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25.10.2015 р." були затверджені повноваження Сосонівського сільського голови Вязового Андрія Михайловича.  Взято до уваги, що згідно Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", посадовій особі - Сосонівському сільському голові Вязовому Андрію Михайловичу присвоєно 7 ранг 4 категорії.
		10.09.2015 відбулося засідання ХL сесії VІ скликання Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, на якому були прийняті рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення та передачі в оренду", відповідно до яких було затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, які розташовані в межах села Головнівка та села Княжне Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. Вирішено передати в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий №6324284703:00:000:0003, площею 3,7820 гектарів для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, яка розташована в межах села Головнівка Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, земельну ділянку кадастровий №6324284704:00:000:0056, площею 5,7599 гектарів для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, яка розташована в межах села Княжне Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, терміном на 49 років. Доручено сільському голові Вязовому А.М. укласти договори оренди та встановлено орендну плату в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки згідно рішення ХХХVІ сесії VІ скликання від 23 січня 2015 р. 
		07.10.2015 відбулося засідання ХLІ сесії VІ скликання Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, на якому було прийняте рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення та передачі в оренду", відповідно до яких було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, яка розташована в межах села Княжне Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. Вирішено передати в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий №6324284704:00:000:0055, площею 9,6239 га для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, яка розташована в межах села Княжне Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, терміном на 49 років. Доручено сільському голові Вязовому А.М. укласти договір оренди та встановлено орендну плату в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки згідно рішення ХХХVІ сесії VІ скликання від 23 січня 2015 р. 
		Відповідно до копій протоколу № 40 ХL сесії VІ скликання Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області від 10.09.2015 та протоколу № 41 ХLІ сесії VІ скликання Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області від 07.10.2015, а також копій заяв Вязового А.М. від 10.09.2015 та від 07.10.2015, адресованих сесії Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, Вязовий А.М. повідомив сесію про наявність у нього конфлікту інтересів щодо розгляду питання "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення та передачі в оренду" та під час проведення обговорення питання щодо передачі в оренду земельних ділянок ОСОБА_1 із сесійної зали видалявся та участі у голосуванні з цих питань не приймав. 
		На виконання рішень Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області від 10.09.2015 р. та 07.10.2015 р., 27.04.2017 р. між Сосонівською сільською радою Нововодолазького району Харківської області в особі сільського голови Вязового Андрія Михайловича (орендодавцем), що діє відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ОСОБА_1 (орендарем) були укладені три договори оренди земельних ділянок комунальної власності із земель запасу сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства з кадастровими номерами 6324284703:00:000:0003, 6324284704:00:000:0055, 6324284704:00:000:0056 площами 3,7820 гектарів, 9,6239 гектарів та 5,7599 гектарів відповідно, терміном на 49 років, з орендною платою у грошовій формі, яка становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. 
		Орендар земельних ділянок з кадастровим номерами 6324284703:00:000:0003, 6324284704:00:000:0055, 6324284704:00:000:0056, громадянин ОСОБА_1 , є рідним сином Сосонівського сільського голови - Вязового Андрія Михайловича, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00019913751, сформованого 06.04.2018 р. о 16 годині 47 хвилин 09 секунд та наданого Нововодолазьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області. 
		Нововодолазьким районним судом Харківської області зроблено висновок, що під час укладання договорів оренди земельних ділянок у Сосонівського сільського голови Нововодолазького району Харківської області - Вязового А.М. був приватний інтерес, зумовлений наявністю сімейних відносин із сином ОСОБА_1 , який полягав у бажанні дати змогу близькій особі отримати матеріальну вигоду від використання наданих в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Крім того, зроблено висновок, що Вязовий А.М. усвідомлював про наявність у нього реального конфлікту інтересів, що виник під час вирішення питання про надання земельних ділянок в оренду, а також його наявність під час укладання договорів оренди вищевказаних земельних ділянок, а тому повинен був повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції з приводу наявного у нього конфлікту інтересів, але цього не зробив, що підтверджується службовою запискою, наданою Управлінням документального забезпечення та контролю Національного агентства з питань запобігання корупції 20.11.2018 р. 
		Також, Нововодолазький районний суд Харківської області дійшов висновку, що в момент підписання 27.04.2017 р. договорів оренди землі з ОСОБА_1 , у Вязового А.М. також існував реальний конфлікт інтересів, оскільки такий не вичерпав свою дію лише винесенням відповідних рішень сільською радою.
		Крім того, Нововодолазьким районним судом Харківської області у постанові зазначено, що будучи головою Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області Вязовий А.М. повинен був знати всі вимоги Закону України "Про запобігання корупції", який був доведений до відома громадян шляхом офіційного оприлюднення, антикорупційного законодавства та не допускати правопорушень, пов`язаних з корупцією. Проте, судом не встановлено обставин вжиття Вязовим А.М. заходів щодо урегулювання реального конфлікту інтересів під час укладання договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення зі своїм сином ОСОБА_1 .
		В обґрунтування позовних вимог позивачем у позовній заяві та у судових засіданнях зазначено, що Сосонівський сільський голова Нововодолазького району Харківської області Вязовий А.М. був наділений службовими повноваженнями щодо укладення спірних договорів оренди земельних ділянок від імені Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, у тому числі у сфері використання земельних ділянок комунальної форми власності. Крім того, зазначено, що орендарем за спірними договорами оренди земельних ділянок є ОСОБА_1 , який є сином Сосонівського сільського голови Вязового А.М., що встановлено Нововодолазьким районним судом Харківської області у постанові від 06.05.2019 по справі №631/7/19, яка набрала законної сили. Отже, позивач зазначає, що спірні договори укладено внаслідок порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції", що є підставою для визнання їх недійсними згідно з частиною 2 статті 67 Закону України "Про запобігання корупції", та як наслідок, такими, що не відповідають положенням частини 1 статті 203 ЦК України. 
		Нововодолазька селищна рада у відзиві на позовну заяву підтримує позовну заяву, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Зазначає, що рішенням XVII сесії VII скликання Нововодолазької селищної ради №810 від 24.01.2017 вирішено об`єднатися у Нововодолазьзку селищну об`єднану територіальну громаду з центром смт. Нова Водолага, до якої увійшла Сосонівська сільська рада та 11.05.2017 розпочато процедуру реорганізації Сосонівської сільської ради шляхом приєднання до Нововодолазької селищної ради. 
		Погоджується, що у Вязового Андрія Михайловича під час укладення спірних договорів оренди землі був наявний приватний інтерес, зумовлений сімейними стосунками із сином ОСОБА_1 , який полягав у сприянні близькій особі отримувати матеріальну вигоду від використання наданих в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Звертає увагу, що Вязовий Андрій Михайлович зобов`язаний був вжити заходів, передбачених частиною 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції". Відомості про вжиття Вязовим А.М. заходів щодо урегулювання реального конфлікту інтересів під час укладання договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення зі своїм сином ОСОБА_1 відсутні. Отже, Нововодолазька селищна рада вважає, що договори оренди землі від 27.04.2017 є такими, що не відповідають частині 1 статті 116, частині 1 статті 124 ЗК України, частині 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі", вимогам частини 1 статті 203 ЦК України, а тому відповідно до частини 1, 3 статті 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними. 
		Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.
		Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом як порушеного права, так і охоронюваного законом інтересу.
		Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 11 Закону України "Про запобігання корупції" до повноважень Національного агентства належать здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб.
		Частиною 1 статтею 5 ГПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. 
		Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
		Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Статтею 179 ГК України передбачено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами-юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
		Відповідно до статті 177 та пункту 1 частини 1 статті 181 ЦК України одним із об`єктів цивільних прав є речі. До нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
		Статтею 31 ЗК України унормовано, що землі фермерського господарства можуть складатися із земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. 
		Згідно статті 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
		Відповідно до частини 1 статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
		Частиною 1 статтею 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
		За змістом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
		Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
		Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства 
		Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. 
		Частинами 1, 2 статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що фермерське господарство - є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. 
		За змістом частини 1 статті 8 Закону України "Про фермерське господарство" після одержання засновником державного акту на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації, фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.
		З відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача 2 у даній справі (код ЄДРПОУ 41746788) слідує, що керівником Фермерського господарства "Вязовий Назарій" є ОСОБА_1 . 
		Як зазначено судом вище, на виконання рішень Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області від 10.09.2015 та 07.10.2015, 27.04.2017 між Сосонівською сільською радою Нововодолазького району Харківської області в особі сільського голови Вязового Андрія Михайловича (орендодавцем), що діє відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ОСОБА_1 (орендарем) укладенено три договори оренди земельних ділянок комунальної власності із земель запасу сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства з кадастровими №6324284703:00:000:0003, 6324284704:00:000:0055, 6324284704:00:000:0056 площами 3,7820 гектарів, 9,6239 гектарів та 5,7599 гектарів відповідно, терміном на 49 років, з орендною платою у грошовій формі, яка становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. 
		Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
		Підпункт б пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" визначає, що суб`єктами, на яких поширюються його дія, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, сільські голови.
		Частинами 1 - 3 статті 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села, який обирається нею на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі впродовж строку, визначеного Конституцією України. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.
		Відповідно до частини 1 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону. 
		Відповідно до статті 59-1 Закону України "Про місце самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
		Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 цього Закону, зобов`язані: повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.
		Статтею 35 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
		У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.
		Частина 1 статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" передбачає, що близькі особи - особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких із суб`єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб`єкта. 
		Визначено, що приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		У даному разі суд зазначає, що сімейні відносини становлять для особи, на яку поширюються положення Закону України "Про запобігання корупції", приватний інтерес, зумовлений бажанням піклування про близьку особу. Відтак, реалізація службових/представницьких повноважень стосовно такої близької особи свідчить про вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки об`єктивне виконання згаданих повноважень відносно близької особи виключається.
		Таким чином, під час укладання спірних договорів оренди земельних ділянок у Сосонівського сільського голови Нововодолазького району Харківської області - Вязового А.М. був приватний інтерес, зумовлений наявністю сімейних відносин з сином ОСОБА_1 , який полягав у бажанні дати змогу близькій особі отримати матеріальну вигоду від використання наданих в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
		Суд зазначає, що корупція становить загрозу верховенству права, підриває основи демократії, нівелює соціальну справедливість, перешкоджає економічному розвитку та загрожує належному виконанню державою своїх зобов`язань щодо поваги, захисту, сприяння та виконання прав людини, що знайшло своє відображення у Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003, яка набрала чинності для України з 01.01.2010, та відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
		Згідно із частиною 4 статті 8 Конвенції ООН проти корупції кожна Держава-учасниця розглядає, згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, можливість запровадження заходів і систем, які сприяють тому, щоб державні посадові особи повідомляли відповідним органам про корупційні діяння, про які їм стало відомо під час виконання ними своїх функцій.
		Статтею 19 Конвенції ООН проти корупції встановлено, що кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочином умисного зловживання службовими повноваженнями або службовим становищем, тобто здійснення будь-якої дії чи утриманні від здійснення дій, що є порушенням законодавства, державною посадовою особою під час виконання своїх функцій з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи.
		Статтею 34 Конвенції ООН проти корупції врегульовано питання наслідків корупційних діянь, а саме з належним урахуванням добросовісно набутих прав третіх осіб кожна Держава-учасниця вживає заходів, відповідно до основоположних принципів свого внутрішнього права, щоб врегулювати питання про наслідки корупції. У цьому контексті Держави-учасниці можуть розглядати корупцію як фактор, що має значення в провадженні про анулювання або розірвання контрактів, або відкликання концесій або інших аналогічних інструментів, або вжиття заходів для виправлення становища, яке склалося.
		Саме ці вимоги Конвенції ООН проти корупції знайшли своє відображення та уточнення у відповідних нормах Закону України "Про запобігання корупції", на що звертає увагу Верховний Суд у постанові від 17.06.2020 по справі №911/2825/18.
		Відповідно до частини 1 статті 65 Закону України "Про запобігання корупції" за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині 1 статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
		Матеріали справи свідчать, що факт допущення вказаних вище порушень Вязовим Андрієм Михайловичем , який є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції", було встановлено Нововодолазьким районним судом Харківської області у постанові від 06.05.2019 по справі №631/7/19, яка набрала законної сили.
		Відповідно до частини 4, 6 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		Суд вважає за необхідне наголосити, що преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. При цьому, правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.
		Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
		Таким чином, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені нормами статті 215 ЦК України.
		Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.
		Частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		Частинами 1-3, 5 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		За частиною 3 статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Оспорюваним є правочин, який недійсний в силу визнання його таким судом на вимогу сторони чи заінтересованої особи. Оспорювані правочини викликають передбачені ними правові наслідки до тих пір, доки вони не оскаржені, однак якщо вони заперечуються (оскаржуються) стороною чи заінтересованою особою, то суд за наявності відповідних підстав визнає їх недійсними з моменту їх вчинення.
		Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: незаконність змісту правочину; недотримання форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
		Відповідно до статті 67 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування. Правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаним недійсним.
		Отже, укладені спірні договори оренди земельної ділянки суперечать вимогам Закону України "Про запобігання корупції", що є порушенням частини 1 статті 203 ЦК України, і вказана обставина згідно зі статтею 215 ЦК України та статтею 67 Закону України "Про запобігання корупції" є підставою для визнання їх недійсними. 
		Щодо клопотання відповідача 2 про застосування до позовних вимог наслідків спливу строку позовної давності (вх. №20808 від 04.08.2023), відповідно до статті 267 ЦК України, суд зазначає наступне. 
		Так, згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		За змістом статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		Частиною 1 статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Як зазначено судом вище та вбачається з матеріалів справи, відповідно до постанови Нововодолазького районного суду Харківської області від 06.05.2019 по справі №631/7/19 Вязового Андрія Михайловича було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП. Зазначена постанова набрала законної сили 07.06.2019.
		Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 5 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX до Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
		Постановою Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами), внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 956 від 13.10.2020 р., на усій території України установлено карантин з 12.03.2020 р.
		Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 19.12.2020 до 30.06.2023 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
		При цьому, додатково, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії". 
		Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. за № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (із змінами), в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який триває до цього часу. 
		Враховуючи вище вказане, суд зазначає, що позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, а тому заява відповідача 2 про застосування строків позовної давності є необґрунтованою та безпідставною. 
		Варто відмітити, що обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.
		Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (правова позиція Верховного Суду у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).
		Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
		У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
		Отже, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі та доречні питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
		З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
		Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідачів. 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -   
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити. 
		1. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 27.04.2017, укладений між Сосонівською сільською радою Нововодолазького району Харківської області та ОСОБА_1 , предметом якого є земельна ділянка комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 6324284703:00:000:0003, яка розташована в межах населеного пункту село Головнівка Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. 
		2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 27.04.2017, укладений між Сосонівською сільською радою Нововодолазького району Харківської області та ОСОБА_1 , предметом якого є земельна ділянка комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 6324284704:00:000:0055, яка розташована в межах населеного пункту село Княжне Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. 
		3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 27.04.2017, укладений між Сосонівською сільською радою Нововодолазького району Харківської області та ОСОБА_1 , предметом якого є земельна ділянка комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 6324284704:00:000:0056, яка розташована в межах населеного пункту село Княжне Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. 
		4. Стягнути з Нововодолазької селищної ради (63202, Харківська обл., смт. Нова Водолага, вул. Донця Григорія, буд. 14, код ЄДРПОУ 04397997) на користь Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, бульвар Миколи Міхновського, буд. 28, код ЄДРПОУ 40381452) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4026,00 грн. 
		5. Стягнути з Фермерського господарства "Вязовий Назарій" (63225, Харківська обл., с. Сосонівка, вул. Шкільна, буд. 61, код ЄДРПОУ 41746788) на користь Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, бульвар Миколи Міхновського, буд. 28, код ЄДРПОУ 40381452) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4026,00 грн. 
		Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254, 256-259 ГПК України. 
		 
		Повне рішення складено "18" серпня 2023 р.  
		 
		 
		Суддя Г.І. Сальнікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...