Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 361/5257/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 18.08.2023. Зареєстровано: 19.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2023.
Дата набрання законної сили: 23.01.2024
Результат оскарження 23.01.2024 Апеляційний суд Київської області: залишено без змін ухвалу суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/361/980/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023111130001428

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 361/5257/23
		провадження № 1-кп/361/980/23
		18.08.2023
		 
		 
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		18.08.2023                                    м.Бровари
		 
		Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		за участі:
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування № 12023111130001428 від 05.05.2023 відносно:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Києва, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працююча, не депутат, не інвалід, не маюча на утриманні дітей, не одружена, раніше судима,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що вона будучи раніше судимою вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 03.10.2022 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, на підставі ст. 75 КК України звільненою від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку терміном 1 (один) рік, на шлях виправлення не стала та в період іспитового строку вчинила новий умисний корисливий злочин за наступних обставин: 18 квітня 2023 року о 12 годині 20 хвилин ОСОБА_4 перебувала в приміщенні магазину «Єва», який розташований за адресою: Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Сергія Москаленка, 27, де звернула свою увагу на стелажі з декоративною косметикою, належною ТОВ «РУШ», після чого у ОСОБА_4 виник умисел на повторне, таємне, викрадення чужого майна.
		Того ж дня, о 12 годині 22 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні магазину «Єва» за вказаною вище адресою, діючи повторно, в умовах воєнного стану, відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», указу Президента України від 17 серпня 2022 року №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Закону України від 17 серпня 2022 року №2500-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Закону України від 16 листопада 2022 року №2738-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, маючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, підійшла до стелажів з декоративною косметикою та повторно, таємно, шляхом вільного доступу, здійснила крадіжку майна, належного ТОВ «РУШ», а саме: тіні для очей «Буржуа» кількістю 1 штука вартістю 157 грн 60 коп. (без ПДВ); олівець для очей «Лореаль» кількістю 1 штука вартістю 196 грн 80 коп. (без ПДВ); компактну крем-пудру для обличчя «Лореаль» кількістю 1 штука вартістю 316 грн 80 коп. (без ПДВ); туш для вій «Буржуа» в кількості 2 штуки загальною вартістю 702 грн 40 коп. (без ПДВ). 
		У подальшому ОСОБА_4 , приховавши вищевказане майно в кишенях своєї куртки, пройшовши повз розрахункові каси магазину «Єва», при цьому не розрахувавшись за вказаний товар, залишила місце вчинення кримінального правопорушення та у подальшому розпорядилась викраденим майном на власний розсуд. 
		Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_4 завдала ТОВ «РУШ» майнової шкоди на загальну суму 1373,60 грн. (без ПДВ).
		Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала свою вину у вчиненому злочині при встановлених обставинах. Зазначила, що усвідомлювала протиправність своїх дій, однак розраховувала на те, що її ніхто не побачить і її діяння залишаться без покарання враховуючи військовий стан та ту обстановку, що була в місті у квітні 2023 рокі після початку бойових дій. З приводу викраденого майна зазначила, що в подальшому продала викрадену косметику.
		Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини кримінального правопорушення і судом з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, роз`яснивши їм положення ст. 349 КПК України, за згодою обвинуваченої ОСОБА_4 та прокурора провів судовий розгляд із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та роз`яснив про позбавлення права на їх оскарження в апеляційному порядку.
		З наведеного вище видно, що показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту пред`явленого обвинувачення та обставин вчинення злочину, добровільності та істинності його позиції.
		Таким чином, вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду, а тому дії обвинуваченого обвинуваченої ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно в умовах воєнного стану.
		Судом досліджувалися дані про особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка була раніше судима за скоєння умисних корисливих злочинів, вчинила злочин в період іспитового строку; офіційно не працевлаштована, отже не має постійного джерела доходу, що і призвело до скоєння корисливих злочинів; під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; не одружена, на утриманні нікого не має; інвалідності не має.
		В суді ОСОБА_4 винною себе у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала, надала покази щодо обставин його вчинення, чим активно сприяла розкриттю злочину, щиро розкаялась, що на підставі ст. 66 КК України визнається пом`якшуючими покарання обставинами. 
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
		Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети не тільки кари, а й виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним, (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації -покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
		При призначені покарання суд враховує ступінь тяжкості та громадську небезпеку вчиненого кримінального правопорушення діяння, вчинене обвинуваченим, є тяжким злочином та являється суспільно небезпечним, оскільки посягає на право власності, завдану майнову шкоду потерпілому на суму 1 373,60 грн. не відшкодовано, однак матеріальні претензії з боку потерпілої сторони відсутні, а також те, що обвинувачена ОСОБА_4 вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 03.10.2022 була засуджена за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з іспитовим строком терміном 1 (один) рік, однак ніяких висновків для себе не зробила і під час іспитового строку вчинила новий злочин, беручи при цьому до уваги наведені в даному вироку на користь ОСОБА_4 позитивні дані: щире каяття, характеристику відповідно до якої за адресою місця проживання: АДРЕСА_2 , обвинувачена зарекомендувала себе з посереднього боку, порушення громадського порядку не допускала, скарг з боку сусідів не надходило, довідки відповідно до яких ОСОБА_4 не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, і відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за можливе призначити покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі санкції ч. 4 ст. 185 КК України, вважаючи такий вид покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень та відповідатиме ступеню тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення.
		Судом також враховуються роз`яснення, що містяться в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з подальшими змінами та доповненнями), згідно яких, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК, відповідно до якої, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.
		Визначаючи відповідно до п. 2 ч. 4 ст. ст. 374 КПК України початок строку відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену зокрема в п.п. 46, 47 Рішення по справі «Руслан Яковенко проти України» (заява №5425/11, статус остаточного04.09.2015), згідно якої відлік строку відбування покарання особою, засудженою судом першої інстанції, тоді як вирок не набрав законної сили, розпочинається після ухвалення вироку, адже особа вважається такою, що засуджена компетентним судом, а попереднє ув`язнення урозумінні положень Конвенції закінчується зі встановленням вини та призначенням покарання судом першої інстанції.
		Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України та ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» ОСОБА_4 в строк відбуття покарання слід зарахувати строк її тримання під вартою на підставі ухвали слідчого судді від 27.06.2023, відповідно до якої обвинуваченій обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з 27.06.2023.
		З огляду на покарання, що призначається обвинуваченій, з метою запобігання спробам переховуватися від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення, залишити обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.
		Цивільний позов у справі заявлено не було.
		Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати відсутні. Арешт на майно не накладався.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 174, 349, 369-378 КПК України, ч. 4 ст. 185 КК України, суд  
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати виною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 71 КК України з урахуванням вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 03.10.2022, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.
		Захід забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_4 на період апеляційного оскарження залишити попередній  тримання під вартою.
		Строк відбування покарання засудженій рахувати з 27 червня 2023 року.
		Речові докази по справі:
		- відеофайли які розміщені на СD-R диску, а саме відеозаписи з камер відеоспостереження магазину «EVA», який розташований за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Сергія Москаленка, 27, який зберігається при матеріалах справи - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12023111130001428 від 05.05.2023.
		Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, через Броварський міськрайонний суд Київської області з підстав, передбачених ч. 3ст. 394 КПК України, протягом 30 діб з дня його оголошення.
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 цього Кодексу.
		 
		 
		 
		Суддя                                 ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...