Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 377/391/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: 18.08.2023. Зареєстровано: 19.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2023.
Дата набрання законної сили: 18.09.2023
Номер судового провадження: 2/377/191/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		іменем України
		(заочне) 
		Справа №377/391/23 
		Провадження №2/377/191/23 
		 
		    17 серпня 2023 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої  судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання  Носенко І.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
		У С Т А Н О В И В:
		22 травня 2023 року до суду в системі «Електронний суд» надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на статті 150, 180-184 СК України, просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь, аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову і до повноліття дитини.
		Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між нею та відповідачем 20.06.2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві було зареєстровано шлюб, актовий запис № 541. Під час шлюбу у них народилася дочка  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 25 січня 2019 року шлюб між нею та відповідачем було розірвано. Рішенням суду було встановлено, що дитина залишається проживати разом з нею, спорів з приводу місця проживання дитини після розірвання шлюбу між нею та відповідачем не виникало. Між нею та відповідачем була усна домовленість про матеріальну підтримку їх спільної дитини, і кожного місяця відповідач дійсно надсилав аліменти в обговореному розмірі. Проте, з лютого 2022 року відповідач перестав регулярно надсилати кошти на утримання дитини, посилаючись на своє небажання та неспроможність. Таким чином, відповідач не виконує належним чином свої батьківські зобов`язання перед дитиною та ухиляється від участі в матеріальному забезпеченні малолітньої дитини. Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Такий рівень вона не може забезпечити самостійно, тому відповідач, який не має інших осіб на утриманні, є працездатним, у якого відсутні проблеми зі здоров`ям, може сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі 1/3 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця.
		Ухвалою судді від 23 червня 2023 року після виконання вимог, передбачених частиною 6 статті 187 ЦПК України, було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 01 серпня 2023 року.
		Ухвалою суду від 01 серпня 2023 року судовий розгляд справи було відкладено на 17 серпня 2023 року на підставі частини 4 статті 223 ЦПК України. 
		Ухвалою судді від 11 серпня 2023 року було вирішено клопотання позивача ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні, призначеного на 17 серпня 2023 року, в режимі відеоконференції з використанням її власних технічних засобів через мережу Інтернет за допомогою системи відеоконференцзв`язку EASYCON.
		В призначене судове засідання позивач не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, на відеоконференцзв`язок вона не вийшла, до суду в системі «Електронний суд» надіслала клопотання, в якому просила цивільну справу розглядати за її відсутності, оскільки їй не вдалося підключитися до відеоконференції, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
		Відповідач ОСОБА_2 повторно в призначене судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином в порядку, передбаченому статтями частиною 11 статті 128 ЦПК України. Відзив на позов відповідач до суду не направив. Клопотання про відкладення розгляду справи, з дотриманням вимог 183 ЦПК України, не подав. Заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надійшла.
		За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 17 серпня 2023 року суд ухвалив заочне рішення у справі.
		Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено з матеріалів справи, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 20 червня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, копія якого долучена до матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 20 червня 2015 року зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, про що 20 червня 2015 року складено відповідний актовий запис № 541, який був розірваний згідно з рішенням Славутицького міського суду Київської області від 25 січня 2019 року. Після розірвання шлюбу залишено прізвище дружини ОСОБА_6 (а. с. 5-7).
		Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 13 серпня 2016 року Києво-Святошинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, Україна, про що 13 серпня 2016 року складено відповідний актовий запис № 277, батьком якої є відповідач, мати  позивач (а. с. 8).
		Як вбачається зі змісту позовної заяви, між сторонами виник спір щодо утримання дочки  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		Згідно зчастиною другою статті27Конвенції проправа дитини, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Відповідно до частини другої статті 51Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
		Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третя статті 51 Конституції України).
		Відповідно до статті 141СК України мати,батько маютьрівні правата обов`язкищодо дитини,незалежно відтого,чи перебуваливони ушлюбі міжсобою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченогочастиною п`ятоюстатті 157 цього Кодексу.
		Як вбачається із змісту статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		Згідно із частиною першою статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
		Відповідно дочастини третьої статті 181СК Українизарішенням судукошти наутримання дитини(аліменти)присуджуються участці віддоходу їїматері,батька абоу твердійгрошовій суміза виборомтого збатьків абоінших законнихпредставників дитини,разом зяким проживаєдитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
		Як зазначено у частині першій статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
		1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;
		2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;
		3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
		3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
		3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
		4) інші обставини, що мають істотне значення.
		За правиломчастини другої цієїстатті розміраліментів маєбути необхіднимта достатнімдля забезпеченнягармонійного розвиткудитини. Мінімальнийгарантований розміраліментів наодну дитинуне можебути меншим,ніж 50відсотків прожитковогомінімуму длядитини відповідноговіку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
		За змістом частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
		Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		З позовної заяви вбачається, що відповідач інших осіб на утриманні не має, стан здоров`я відповідача дозволяє йому працювати, розмір його доходів та місце роботи на час розгляду справи в суді невідомий.
		З урахуванням наведеного, при визначенні розміру аліментів з врахуванням обставин, зазначених у частині першій статті 182 СК України, суд бере до уваги рівність обов`язку обох батьків щодо утримання своєї дитини, нормальний стан здоров`я дитини, нормальний стан здоров`я відповідача, оскільки доказів іншого суду не надано, матеріальне становище дитини та відповідача, відсутність даних про наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, суд вважає правильним визначити аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що забезпечить необхідну участь батька в її утриманні.
		Вказаний розмір аліментів суд вважає необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Відповідач є чоловіком працездатного віку, а відтак повинен приймати заходи для можливості утримувати свою дитину на достатньому для дитини рівні.
		В іншій частині позов є необґрунтованим, не доведеним та таким, що не підлягає задоволенню.
		Згідно з частиною першою статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
		Виходячи з того, що датою пред`явлення позову є 22 травня 2023 року, то аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з 22 травня 2023 року.
		Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		За правилами статті 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір, від сплати якого звільнена позивач на підставі пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 805 гривень 20 копійок, виходячи знаступного розрахунку:1073,60грн.х 75%(відсотокрозміру задоволеногопозову):100= 805,20 гривень.
		Згідно зпунктом 1частини 1статті 430ЦПК України суддопускає негайневиконання рішеньу справахпро стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
		Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду у межах сум платежу за один місяць.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263-265, 280-282 ЦПК України, -
		В И Р І Ш И В:
		Позов задовольнити частково. 
		Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів) щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 22 травня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
		Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 805 (вісімсот п`ять) гривень 20 (двадцять) копійок.
		Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Учасники справи:
		Позивач  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
		Відповідач  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , останнєвідоме зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_2 .
		Повне заочне рішення суду складено 17 серпня 2023 року.
		 
		Суддя                                     Н. Ф. Теремецька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...